| Сторінки (2/153): | « | 1 2 | » |
Жизнь кажется не справедлива –
показывая нам свою черту…
Ты страстна, до безумия красива –
я творчеством тревожу пустоту…
Свела судьба довольно странно –
хоть разные уж слишком, ну и пусть…
Любовь нагрянула нежданно –
оставив мне на память только грусть…
Нас жизнь проверила на прочность –
по-разному, сурово не беда…
Его любовь по юности оплошность -
моя любовь надеюсь сберегла…
Для С.М.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956754
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.08.2022
Коли нарешті зрозумієш -
дурницями не обігрієш.
Щодо подяки, то вона,
не треба- зрозумій сама:
Добро коли хтось справді робить -
подяка за ним тінню ходить.
І нагород йому не треба:
ні діамантів, а ні неба.
А краще за слова пусті -
подяка у людей в душі.
Слова, як у руках вода:
щойно була та вже нема..
А пам’ять вічна і незмінна-
добро лишає неодмінно.
для К.Є.
1997-1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Зачем-то был он сотворён,
когда и кем история забыла.
Защита всем, кто был влюблён-
кого стрела любви пронзила…
И волны бились грозно о корму,
а шквальный ветер уносил надежды.
Судьбой злодейкой уготовлено ему-
носить посменно две цветных одежды.
То парус белый- значит всё в порядке,
на лицах радость, а в душе светло.
Ежели чёрный- быть суровой схватке,
сердца во тьме, их поглощает зло.
Фрегат успел немало повидать-
в парусах дыры и орудия разбиты.
Всех шрамов век не сосчитать
и тех сердец, что были им открыты.
Как будто новая Земля -
отвоевав у грусти и разлуки.
Быть может на пути его твоя-
любовь, томящаяся в муке?
13.09.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956643
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.08.2022
Якби я все це міг збагнути
і голос ніжний твій відчути.
Твоє волосся кольорове,
твоє обличчя, твої брови.
Твою красу, що завжди сяє,
вона мов сонце зігріває.
Мене для тебе не існує,
інший голубить і цілує.
Інший кохає, а не я-
любов його, а не моя:
Тебе зігріє і розважить,
а почуття моє не важить:
Для тебе мідного гроша,
але не вмерла ще душа.
Не вмерли мрії, сподівання,
але у відповідь мовчання.
Я все стерплю, усі незгоди,
усі здолаю перешкоди.
Лише б з тобою поруч бути-
тебе невзмозі я забути.
Благаю мила озирнись,
до мене краще придивись.
Невже не бачиш і не чуєш,
чи може ти також сумуєш?
для Г.І.С.
1997-1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Якось плутали поняття -
недолугі менші «браття».
Вибух то у них «хлопОк»,
а обійми мабуть чпок…
З паляниці та хлібини -
непристойності зробили.
Полуницею назвали –
мозок зовсім пробухали…
Молока з козла зібрати -
що ще можна з дурнів взяти.
Швеція – Швейцарія,
Австрія – Австралія.
Бендер то у них Бандера,
а москва якась холера….
Мародерство та убивства –
денацифікація.
Згвалтування то напевно –
в них спецоперація….
Кобзаря писав Андрій,
ще тоді, як був малий.
Золотий м'яч Франс Футбол -
в шафі десь Тарас знайшов.
В них мелодія Совка,
текстом новим обросла….
Став фашизм у них рашизмом,
боротьба – алкоголізмом.
Допились вони до тОго -
фюрера знайшли нового…
Міряють ріст ВВП,
та Хуйло все не росте…..
Дальній Схід – давно Китай,
у рашистів рідний край.
Суппайок то гарна страва -
як туди лайно попало?
Замість щі лаптями їсти -
борщ створили комуністи…
Правду легше, щоб сприймати,
мозок треба підключати.
Мозок - то вам не печінка,
баба гумова – не жінка.
Автор зображення - Олексій Гуменюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Як міг тобі таке сказати-
невже, аби пожалкувати?
Усе скінчилось так логічно,
хоча можливо і незвично.
Чого ж я сподіватись міг?
мій гнів кохання переміг.
Все сталось так, як має бути,
хоча нічого не забути:
Минуле ніжне і сумне,
кохання перше та пусте.
Навколо сміх лунає гучно,
немає слів таких, щоб влучно:
Передали мій стан душі-
вона палає у вогні.
Але чому усі сміються?
серця давно окремо б’ються.
Чому скажи усе змінилось,
чому життя в мить розвалилось?
для Г.І.С.
1997-1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Вирішили люди добрі -
шоу гарне влаштувать.
Ставили собі завдання -
всі таланти розшукать.
Місце й дату прийняли,
гроші й спонсорів знайшли.
Почали все готувати,
членів вибрали в журі.
Вже рекламу всюди дАли -
«Ми мисливці ти Атлант»
Почали кастинг проводить -
з полюванням на талант.
Люди вперто плуга перли,
впала щелепа в журі.
Хтось з ілюзіями грався,
хтось спалився у вогні.
Гра на нервах, інструментах,
драли горло співаки.
КухарІ маслом шкварчали,
всіх аби перемогти.
Балерин вітром носило,
акробати у тріко.
Усе це журі терпіло –
хоча іноді трясло.
Гумористи розмовляли,
щось верзли коту під хвіст.
Когось парадіювали,
хтось тварин на сцену ніс.
Хтось, як гума з тілом грався,
швидко в ролі уживався.
Хтось на сцені роздягався -
в одязі талант сховався.
Їздили ведмеді на велосипеді,
навіть алкаші -якось вже прийшли.
Кремезні чуваки, могутні, як бики -
сцену залізяками ледь не рознесли.
ЗавЕршили свій виступ конкурсанти,
смішні, безглузді, навіть без таланту.
Усі вони найкращі, себе перемогли –
журі їх не злякало, коли на сцену йшли.
Всі виступи розглянуло журі,
на сцені опинилися самі.
ІндИки - надуті та пихаті,
орли в журі- були дуже носаті.
Мораль історії цієї є така:
аби в журі когось судити,
правдиво й чесно оцінити -
позбавтеся свого ви п ятака.
Журі талант не забере,
коли він справді в тебе є.
Як долю і життя чуже -
талант журі не роздає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Я увійду в свій особистий світ-
незнаний і страшний для всіх.
Але для мене він, що треба-
там зникне в почутті потреба.
Усі образи, все довкола,
і люди, що жили навколо.
Мені не треба співчуття,
чи можна жити без життя?
Я вже давно обрав свій шлях,
який розіб’є мрії в прах.
Мені не шкода їх ні трохи,
хіба збереш життєві крохи?
Я не живу, лише існую,
життя мене вже не чарує.
Якби я міг усе змінити,
себе і інших розділити.
Земля, як яблуко мала,
на ній усі мають права.
Усі крім мене, я не маю-
ні місця рідного, ні краю.
1997-1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Два однокласники раптово,
зустрілись якось випадково.
Один айтішнік звався Вова,
а другий з біцепсом Микола.
По пиву випили й горілки -
посиділи годин десь п ять.
Потім Микола втік до дівки,
а Вова щось програмувать.
Базікали, верзли багато -
обговорили все, ще й з матом.
Та спільну мову все ж знайшли -
на тому й по домах пішли.
Але до того, як піти -
уклали хлопчаки парі.
Що так не бачились давно -
може сходить разом в кіно?
Хоч випили вони добряче -
та не настільки ніби наче.
Аби в кіно разом піти -
надумали рибалить, як коти.
Домовились на певну дату -
з собою гарні вудки взяти.
Приманки різної набрали -
змагання з ловлі влаштували.
До річки прибули з півдня -
туди-сюди якась фігня.
Вудки й приманку похапали -
змагання все ж таки почали.
Ловили довго та настирно,
Микола біцепс напрягав.
А Вовка виглядав спокійно,
рибу в садок програмував.
Годин десь п ять знову минуло -
потроху сонце вже зайшло.
Жодної риби не втонуло,
якщо цікавить когось то....
Садки в обох були пусті -
не помогли знання з айті…
М язи треновані й надуті -
баланс не змінюють по суті.
Мораль я хочу вам сказати -
біцепси можна накачати.
Знання з айті опанувати -
а рибу так і не впіймати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Кожний живе, кожен мудрує (хитрує)-
кожний собі стіну мурує.
Посеред сонця і пустелі -
не кожен дійде до оселі.
Коли все бачиш особливим -
таким прозорим і немилим:
То відчуваєш самоту,
крізь скло ти бачиш простоту.
Коли хтось каже про розлуку,
невинну і таємну муку:
То я відчув це на собі -
сховавши біль, в душі на дні.
Невже все зле - не вірю в це;
невже життя моє пусте?
Не відаю, куди я йду,
не знаю, що я там знайду?!
1997-1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Любил – ведь сердце не обманешь,
но всё же тихо отпущу…
Совсем меня не понимаешь,
уйму я боль – за всё тебя прощу…
Слова друг другу говорили –
не понимая, как они важны…
Друга друга в мыслях мы искали –
чтоб воплотить безумные мечты…
Ты не решилась – я тогда не понял ,
что время оба отложили зря…
На миг ведь даже не подумал –
просто уйдёшь и вычеркнешь меня…
Во всём вдруг вышел виноватым,
что не сумел и ничего не смог…
Но смыслом жизни для меня была ты –
об этом знает всемогущий Бог…
В тот день слова мои звучали –
такими, как не будут никогда…
Не спрашивал у Бога, а нужна ли –
уверен был, что ты моя судьба…
Мне жаль решилось всё так быстро,
забыто прошлое, а вместе с ним и я…
Уйду - с надеждой возвратиться,
пусть освещает путь любовь моя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956190
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.08.2022
Росте калина край села-
де річка Тясмін пролягла.
Де понад берегом йдучи,
могутній дуб можна знайти.
Усе буяє, все цвіте,
на радість мешканцям росте.
Колись таке було, давно-
тепер травою поросло:
І те подвір’я, й ті сади,
і яблунь наливні плоди.
Село пустіє, відмирає,
чарівні спогади лишає.
Про ту красу, яка була,
що наче в казці тут цвіла.
Про те життя, минулий час,
з якого рідні чують нас.
Не те село, не ті і люди,
які оточують нас всюди.
Не та природа, не той стан,
не той повітряний дурман.
Не ті культура і пісні,
які лунають в наші дні.
Усе не те, усе змінилось-
людство майбутнім захопилось.
Черкащина і Кіровоградщина.
1997-1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
Я відчуваюся самотнім,
дитинство стало незворотнім.
Втомився вже я від навчання,
дивлюсь на все без здивування.
Вивчати мрію те, що треба,
не відпускає ця потреба.
Живу надіями на краще,
але стає дедалі ваще.
Та далі бачу так не вийде,
а щастя тропами обійде.
У цьому вся моя біда,
хоча вона і не одна.
У чому зміст моєї долі,
невже у смерті шлях до волі?
Якби померти і спочити,
невже я мушу далі жити?
Життям де волі не стає -
змінити навіть те, шо є...
1997-1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Там где шепчет тихо ветер,
срывая листья над землей,
Мечты возносятся к вершинам,
приукрашая образ твой.
Теряясь контур горизонта,
границу медленно крадет.
Солнце разлилось над водою,
тот счастлив, кто ее найдет.
Припев!
На полотне зеркальном синем,
качается в волнах судьба.
Ее нельзя наполнить смыслом,
над нами властвует она.
Вершины в небо устремляясь,
зовут и манят покорить.
Соблазну молча поддаваясь,
мы просто продолжаем жить.
Скрипучим белым покрывалом,
Земля укрывшись тихо спит.
Ее волшебный образ греет,
теплом своим безумный миг.
Припев!
На полотне зеркальном синем,
качается в волнах судьба.
Ее нельзя наполнить смыслом,
над нами властвует она.
Смысл всей жизни - неизвестность,
ее мы словно манны ждем.
Загадки красками играют
и ночь короче с каждым днем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956041
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2022
Ці дні найкращі у житті -
їх три лише, але вони:
Вагою, як роки прожиті -
заради них хочеться жити.
День перший в лютому приходить -
з ним разом десь кохання ходить:
Тендітне, ніжне і грайливе -
своє у кожного та миле.
День другий в березні чекає -
килим із квітів розстилає:
Це день жінок та день весни,
шалених мрій і теплоти.
День третій на календарі -
розвіює думки сумні:
Цей день у травні настає -
кохання точно знаю є.
В цілому дні ці чарівні -
вони нагадують мені:
Про щось єдине, неземне,
таке віддалене - моє.
1997-1998
для Г.І.С.
14 лютого, 8 березня, 3 травня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Я писал слова, что за всё прощу,
нараспашку дверь– но я отпущу!
Так бывает, что человек живой –
но теперь вы врозь и он не с тобой…
Ты прости меня - за всё, что не смог,
что любви огонь глупо не сберёг…
В спешке жизни дней, суете людской –
счастье на двоих не нашли с тобой…
Каждый получил половинку лишь,
хочу верить, что ты за всё простишь…
Да наивен я, и зовусь глупцом –
сохранив мечту буду мудрецом…
Хоть теперь надежда и не велика,
что взойдет на небе падшая звезда…
И вернётся счастье, постучится в дверь -
на двоих оно - только ты мне верь!
Если есть любовь – не умрёт она,
будет за окном ждать тебя всегда…
Взглядом завлекать, глубиною глаз –
если суждено не оставит нас! (будет новый шанс)
Я уйду на время, чтоб набраться сил,
ведь урок суровый слишком получил…
Выучил отлично о любви предмет –
слова невозможно для неё ведь нет!
Должен стать мудрее и сильнее стать,
на двоих мечту трепетно создать!
Но такую, чтоб на двоих была,
чтобы от неё больше не ушла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955901
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2022
Чого раніше я жадав-
тепер лякає, наче шквал:
Безліч думок, безліч ідей,
близьких і дорогих людей.
Є запитання, є думки-
на них мушу відповісти:
Щоб зберегти для інших те,
що облишає лиш мене.
Нехай я оберу той шлях,
який в майбутньому, у снах:
Стане омріяним, ясним-
мені насправді не чужим!
1997-1998
для Г.І.С.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Ты кто «безумец»? Нет «мудрец»,
который слышит дождь и гром.
Ведь виден Мира мне конец-
человек стал слишком умён.
Взглянув сквозь пыль в глубину жизни,
ведь он так «глуп» и так «наивен».
Шагает медленно к расплате-
за то, что был слишком активен.
Дороже платит, чем уж стоит
на самом деле его действо.
Молитвы молча произносит-
прося о помощи Судейство.
11.03.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955769
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.08.2022
Вирішив один хлопАк -
досить бОки терти.
В десантуру не піду -
можна там померти.
На дивані залежавсь -
продавив вже дірку.
В телевізорі почув -
сватають там дівку.
От купив собі кустюм,
взяв авто в оренду.
Пикою не вийшов він -
лиш на свиноферму.
Перед дзеркалом стояв,
дупою крутився.
Поки врешті не дійшло -
з шоу помилився.
Думав дудку він узять,
а краще трембіту.
Як же то в руках тримать,
де б узяти вітру.
Не годиться не моє,
треба щось масивне.
Гупатиму в барабан -
гарне діло вийде.
Оплатив той барабан,
привезли додому.
Гупати в нього почав –
навіть через втому.
Та не довго був концерт –
барабани грали.
Пику трохи натовкли -
сусіди вандали.
Барабан на голові –
довго приміряли.
Модно зверху одягли,
трохи підстучали.
Вирішив тоді хлопак -
буду баяністом.
Заказав собі баян -
став ходити містом.
Замість оплесків й грошей,
він почув образи.
Розірвали той баян,
нелюди й зарази.
А мотив дуже простий,
чим би не займайся.
Спершу краще ти навчись -
щоб баян не стався.
Написано під враженням від: "НАРАДИЛА" гумор НАСИПАНОГО ВІКТОРА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Снова раннее утро -
нас не ждут, как всегда;
Но мы ждём перемен -
нам известно когда!
Словно стадо идём -
но ведь всем не дойти;
Убегаем от жизни -
от неё не уйти!
Мы смотрим наверх -
ну а там пустота;
От нас прячутся звезды -
и всё так, как всегда!
Мы идём словно вверх -
но спускаемся вниз;.
Нас хотят устранить -
но спасает карниз!
Много нас, но одни -
правду бы отыскать;
Цель опять впереди -
снова нужно вставать!
Мы смотрим наверх -
ну а там пустота;
От нас прячутся звезды -
и всё так, как всегда!
Вот, как будто осколки -
разлетается жизнь;
Но ведь нам всё равно -
так за что ни возьмись!
Нас уносит теченье -
за спиной виден свет;
И мы в нём растворяясь -
встречаем рассвет!
Мы смотрим наверх -
ну а там пустота;
От нас прячутся звезды -
и всё так, как всегда!
И вот мы летим -
покорив небеса;
В лабиринте зеркал -
манят в путь голоса!
Словно камни в ущелье -
падения ждём;
Жизнь мгновенья листает -
столкнувшись со дном!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955708
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.08.2022
Той, хто зліпив з вапна,
не знав, що не його вина:
У тому, що все так раптово,
накрилось темрявою знову.
Чомусь мене це не дивує,
життя не завжди все дарує.
Нехай віднімить все, що є-
таке безглузде і чуже.
Доля мов хліб черствий,
а ти в ній мертвий і живий:
Мов яблуко, колихаєшся-
впадеш, коли закохаєшся!...
1997-1998
для Г.І.С.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
В вашей стране огромной и бескрайней,
где человек расходник - лишь глава.
В борьбе за совесть - поздней или ранней,
слетает с плечь со свистом голова.
единая россия- вот двухглавье
отображенье вашего герба.
Не просит совесть покаянья-
и реки крови пишут вам права.
Есть тот кто с вами не согласен,
ведь правду с честью - сила не берёт.
Мир храбрым воинам подвластен-
в руинах на репрессиях империя сгниёт…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955557
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2022
Сяє сонечко, і верби шелестять,
схилили віти і не сплять.
Говорять, гомонять про щось,
понад ставком-де розлилось:
Буяння пахощів, краси,
людської праці, доброти.
Птахи співають, і вода-
тече в джерелах мов сльоза:
Прозора, чиста і безцінна-
ніби із кришталя краплина.
Земля родюча і багата,
спадок від прадіда і тата.
Весь світ оточуючий нас-
він неймовірний-просто наш...
1997-1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Всё в жизни нашей просто –
когда умеем искренне прощать…
Ничто не бывает случайно –
об этом нельзя забывать…
Нельзя носить груз печали -
прошлое таская за собой…
И счастья крупицу что б дали –
зря спорить с коварной судьбой…
Любовь нам очищает душу
и сердце в плен к себе берёт…
Храня - я счастье не разрушу,
наивно звать - сама она найдёт…
Уже всё стало безразлично -
жизнь резко покатилась вниз…
Всё у тебя теперь отлично –
а я на волоске повис…
Права – жаль поздно понял я,
осталось об одном тебя спросить…
Решилось всё и создана семья –
зачем вокруг да около ходить?
Но спрашивать не стану –
не видеть, чтоб ответ…
Я сам себе отвечу –
любви здесь вовсе нет…
Никогда меня не любила -
делала искренне вид…
Иначе бы не поступила -
мгновения и вот уже забыт…
Быть вместе – судьбою не дано,
на грани жизни-смерти побывал…
Не понимал, тогда я для чего,
лишь позже обо всём узнал…
Жизнь потеряла смысл - а толку, что люблю,
решила в спешке всё – оставила меня…
Готов был всё простить - одно лишь не пойму,
как смог тебя сберечь и как спасти себя???...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955506
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2022
Існують люди, що в житті
віддали сили всі свої.
Мене плекали і ростили,
і розважали, і любили.
Вони мене навчили жити,
навчили думати, любити.
Пройшло дитинство поруч з ними-
тепер вони вже посивіли.
Багато часу вже пройшло,
але лишилось ще добро.
Не вмерли ласка і тепло,
хоч розікрали вже давно:
Все, що на чорні дні лишали,
до чого руки прикладали.
Вони не стогнуть, а живуть
і нам всі сили віддають.
Вони для мене надзвичайні,
такі веселі і печальні.
Вони зробили, що могли,
щоб краще жити ми змогли.
Настав нарешті і наш час-
любити їх, як вони нас.
Зробити старість їх такою,
щоб не здавалася сумною.
1997-1998
Дорогим і нині вже померлим дідусю і бабусі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Где-то там среди просторов-
островок на глади есть.
И охватывая взором,
понимаешь- вот он весь…
Такой зеленый и цветущий,
дремает на морских волнах.
То молчаливый, то поющий:
о человеческих сердцах…
А он беспечен, что ему-
в Мире бескрайнем одному!
То ему тесно в мире этом,
то места много одному…
И воздавая дань поэтам,
а кто в ответ воздал ему?
В грозу безумную страдая,
когда волна сплошной стеной.
Под натиском её рыдая,
не вспоминая про покой!
А он беспечен, что ему-
в Мире бескрайнем одному!
И ветер сносит все бездумно-
не пропуская ничего!
И волны бьются так безумно-
словно убить хотят его!...
Но нет же, ведь не падший духом,
и после вновь проснётся он!
С рассветом краткая разлука
и солнцем первым пробуждён!...
А он беспечен, что ему-
в Мире бескрайнем одному!
Где ночью буря бушевала-
теперь спокойный, легкий штиль.
И жизнь продолжится сначала-
пройдя уже немало миль…
А он беспечен, что ему-
в Мире бескрайнем одному!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955412
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.08.2022
Безмежні барви у єдинім слові:
веселий сміх, надії і жура;
Простої і безмежної любові,
як сонце випромінює вона.
Скільки думок, тепла і доброти,
ночей без сну, переживань і ласки;
Мов зірка в небі сяєш ти –
як образ намальований із казки .
Приспів
Мати – найдорожча людина,
мамо – на Світі одна.
Для дочки і для сина –
килим життєвий сплела
Скільки стежок минуло під ногами,
скільки пісень розлито навкруги;
На серці залишились рани –
та усмішка незмінна крізь роки.
Скільки всього зігріли теплі руки,
ставши безцінним з дотиком твоїм;
Були і зустрічі й розлуки –
і ясні дні міняв похмурий грім!
Приспів
Мати – найдорожча людина,
мамо – на Світі одна.
Для дочки і для сина –
килим життєвий сплела
Скільки життя випробувань послало
і скільки доль дано лише одній;
Але ніщо тебе не зупиняло -
на материнській стежці нелегкій.
Нехай будь що життя приготувало –
усе ділили щиро навпіл ми;
Щось нам дало, а щось воно забрало –
та слово мати – лине крізь роки!
Приспів
Мати – найдорожча людина,
мамо – на Світі одна.
Для дочки і для сина –
килим життєвий сплела
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
В цей день бажаю сонця, як ніколи,
тепла на вулиці, родинного тепла.
Щоб мрії з неба падали навколо,
дороги із бажань, якою щойно йшла.
Здоров я, мудрості, терпіння аж мішок,
в вітрила нехай дме попутний вітер.
Нехай від Щастя буде справжній Шок,
життям іди упевнено, як лідер.
Нарисовался пикничёк -
булькает винцо.
Пахнет шашлычёк -
ветерком в лицо.
До Дня Народження Т.Б. 30.07.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Чарівна осінь сум забрала
і сльози з краплями дощу.
Любов мов вогнище палала,
тебе я вже не відпущу.
Глибокі очі, як безодня,
солодкий голос звав на дно;
Твої вуста такі медові,
п’янкі, як молоде вино.
Приспів
А ти підкорювала Світ –
граючись з ним у своїх ніг!
Ніч, як коханка,
росою ранішньою йшла;
Під променями сонця,
з’єднала нас весна.
Блакитне небо океаном,
заграло у твоїх очах;
Мов зачарований дурманом,
тебе шукаю в своїх снах.
А ти підкорювала Світ –
граючись з ним у своїх ніг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955123
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Зря думаешь меня ты обманула -
использовала в пепел превратив…
Как жаль, в деньгах ты утонула -
о ценностях и совести забыв…
В коварные игры играешь безжально -
ставка в них это «лишь» твоя жизнь…
Достаток считаешь буквально –
от счастья в испуге бежишь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955119
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2022
Не могу узнать твои мысли,
не дано поступки понять…
На эмоциях чувства повисли,
как же хочется всё поменять!
Холод слов на тепло и заботу,
и игнор поменять на мечты…
Просто рядом с тобой быть охота,
чем разгневал судьбу расскажи…
Заслужил быть не рядом но близко,
за чужие ошибки страдать…
Ты красивая, вольная птица,
дай хоть взглядом себя мне обнять…
Прикоснуться нежно рукою,
утонуть в глубине твоих глаз…
Лишь скажи – сердца ритм успокою,
и уйдя, я вернусь ещё раз…
Только знай одну не оставлю,
молча буду тебе помогать…
Силам свыше судьбу предоставлю,
свежий ветер поможет мечтать…
Жизнь проверяя на прочность,
послала вновь прекрасную мечту…
Судьба злодейка старая, как вечность,
за что всё это – Солнце не пойму???...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955018
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2022
Розкладу свої думки у мозайку з мрій ,
і вітрила підніму сплетені з надій.
Очі я спрямую в напрямку зірок
і зроблю нестримний перший крок.
Приспів.
Тільки ти - образ моїх снів,
лиш тебе чекав - у полоні днів.
Погляд малював - в небі поміж хмар,
з дотиком руки сніг - в душі розстав.
Загорну під плащ квіти від дощу,
і стіну з невдач легко обійду.
Пахощами трав прослизну в вікно,
роль тобі створю в нашому кіно.
Приспів.
Тільки ти - образ моїх снів,
Лиш тебе чекав - у полоні днів.
Погляд малював - в небі поміж хмар,
з дотиком руки сніг - в душі розстав.
У мандрівку Світом звуть сердець вогні,
унести подалі хочуть від Землі.
Океан наспівує нам свої пісні,
грають хвиль мелодію - білі кораблі .
25.10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
Десь далеко...
Десь далеко ти була -
неповторна і одна...
Ніби зірка уночі -
несподівано прийшла!
Приспів:
Ти така шалена -
щастя наречена!
Посмішку даруєш
і тепло несеш!
Як тебе не знати,
як не закохатись?
Важко уявити -
навіть увісні!
День змінився - довше став,
ранок у полон забрав!
Вечір він такий короткий -
мрії у обійми взяв!
Приспів
Усі навколо непомітні -
граєш барвами лиш ти!
Почалось все не у квітні,
а при літньому дощі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954826
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
Ще один день минув і ранок все ж настав…
А за вікном війна - безглузда та жорстока…
Кому вона потрібна? Обом адресував….
Питаючи наївно - в Диявола та Бога….
Війна ніби врожай - молотить людські душі….
Найкращих забирає із нечистю разом…
Благання не сприйма і виправдань по суті…
Розносить листи смерті постукавши у дом….
Бог з Дияволом загрались у карти за столом…
На душі наші грають - лишаючи тіла….
Як люди «розважались» з Ісусовим стовпом…
Стовпом тепер постала ця проклята війна….
Наказ безбожний видав колись один префект….
Чому тоді збирає смерть душі в Україні?
Пояснить хтось нарешті - безглуздий момент…
За що гріхи рашистів замолюємо нині?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
Де та, яку в житті шукав-
свій неповторний ідеал?
Десь там де ночі зорепади -
де вітер пелюстки зрива.
Десь там де гомінка трембіта-
душевні сили підійма.
Десь там де кроками легкими -
по небу йде до нас любов.
Десь там де хочеться творити
і просинатись знову й знов.
Від того, що комусь потрібен-
хтось вранці посмішку надасть.
Від голосу, що ніби пісня-
п’янкий, безмежний, як напасть.
Від сонця променів у вікна
і аромату нічних снів.
Від дотику руки до тіла
і жартів про миттєвість днів.
Від того, що душа так хоче -
у темні і похмурі дні.
Від того, що пече нам серце
та спопеляє у вогні.
Від будь-чого, що творить диво,
єднаючи в житті людей .
Хіба це все не наближає -
зустріти ніч серед страстей (нас до кохання і страстей)...
1998-2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Нехай обходять сум, незгоди,
щоб тепло було на душі!
Тобі бажаєм просто щастя
і незабутні, світлі дні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Дніпровські схили - Лаврою увінчані,
Поштова площа і фунікулер;
Красунями – чоловіки засліплені,
де кожна неповторна як шедевр.
Приспів.
Каштани - київські каштани,
свічками гріють щедро нас;
Кияни – замріяні кияни,
акорди грає місто,
вони звучать для вас.
Ворота Золоті – приваблюють собою,
туристів і фотографів щодня;
Софія і Михайлівський собори –
нагадують, що це свята земля.
Приспів.
Каштани - київські каштани,
свічками гріють щедро нас;
Кияни – замріяні кияни,
акорди грає місто,
вони звучать для вас.
Хрещатик і Майдан, проспекти і фонтани,
Ботсад квітучий і скляні свічки;
Хто б не були – у місті ми кияни,
закохані у нього назавжди.
Приспів.
Каштани - київські каштани,
свічками гріють щедро нас;
Кияни – замріяні кияни,
акорди грає місто,
вони звучать для вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Окутала всё снова тишина,
молчание, которое пугает…
Но ведь она, как воздух нам нужна,
тот, кто любил об этом точно знает!
Проходят дни и ночи всё длиннее,
твой образ в сладкий плен меня забрал…
Хочу поближе к Солнцу поскорее,
одну тебя уверен в жизни ждал!
Ты можешь быть капризна, неприступна,
твердить: «не понимаешь ты меня»…
И для меня, как сказка не доступна,
но всё равно люблю одну тебя!
И вопреки всему я буду рядом,
когда невзгоды тронут твой покой…
Ведь поглощён одним лишь только взглядом,
и жизнь хочу прожить вместе с тобой!
Буду черпать терпение из бездны,
со дна его наполню, что есть сил…
Все трудности уверен ведь исчезнут,
и Бог нам даст всё то о чём просил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954612
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.07.2022
На хвилях мрії наче кораблі -
зникають караванами за обрієм Землі!
Ми знов лишилися одні –
розвіяні, як попіл і невблаганні дні.
Приспів
Зорепадом ночей, блиском твоїх очей –
нам стелилася стежка хвиляста!
Ти ніч’я, я нічий, тільки погляд сумний –
залишився, як тінь поміж нами.
Нам злітна смуга рідною вже стала -
вогнями долі все переплела.
То дощ, то сонце призначають зустріч -
пейзажі міста розмальовує весна.
Приспів
Серед вулиць у полоні наших мрій
усе б віддав лише тобі одній.
В скляному відображенні життя –
тануть, як сніг тендітні почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954610
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Дощ крізь вікна грає –
сонцем на стіні;
Вітер розганяє –
хмар думки сумні.
Приспів.
Мрію - знов колись;
Прокинусь -тихим ранком;
І побачу поруч –янгола вісні.
Знаю тільки мить –
єднає зі світанком;
Дотиком твоєї
ніжної руки.
У руках тримаю –
фото чарівні;
Як я жив без тебе –
поясни мені.
Приспів.
Небо із водою –
крадуть душ вогні;
Поруч із тобою –
не рахую дні.
25.10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Понять людей – мудрёная задача,
в минуты смеха и в минуты плача.
Когда себя ты отдаёшь до капли -
в ответ взаимность получаешь вряд ли…
Всё началось, как сон безумный, страстный –
в день летний, теплый и прекрасный.
А после закрутилась карусель –
из нервов, расставаний и потерь…
Я ничего не делал – лишь слова,
любил её – нужна была она…
Чего-то ждал – секунды тихо шли –
просил ты только – верь и просто жди…
Красивая, как солнце по утру
и страстных слов забыть я не могу…
Ты взяла крепко меня в плен –
особо не прося ничто взамен…
Мои слова пусть искренними были,
возможно даже мы тогда любили.
Но всё развеялось, как утренний туман –
не верю я, что это был обман….
Ты не дождалась, растоптав мечты –
другой повержен узник красоты.
Я был не свой и стало трудно жить –
но смерть решила жизнь мне подарить…
Не мог понять, зачем и почему –
лишь ставил свечки счастью твоему!
И ты дала жизнь новую в огранке,
любовь с судьбой просил меня оставьте!
И Бог зачем-то уберёг меня,
а в это время рушилась семья!
Вернулись вера вдруг, надежды и мечты
и одержимость, что нужна лишь ты!
Старался помогать и делать всё, что мог –
не даст в этом соврать всевидящий наш Бог.
Вокруг всё было против, кружил водоворот –
из нервов и проблем решаемых вот-вот…
Меня влекла любовь, когда нас дома ждут,
прекрасная мечта, спокойствие, уют!
Зелёные глаза в которых нет границ
улыбка словно свет, сиянье ваших лиц!
А трудности нас ждали одна сложней другой –
мы время умоляли – не уходи, постой…
Хотел просто увидеть, взглянуть в твои глаза -
но жизнь упрямо жала со свистом тормоза!
Рвался словно узник, как на охоте зверь,
хотел тебя увидеть, пройти сквозь счастья дверь!
Обнять к груди прижавши и чувствовать тепло –
при встрече не решился я сделать ничего.
Лишь слышал твою фразу «скажи дяде пока»,
а для меня мгновенья вдруг стали навсегда.
Ты почему приехал, решил зачем скажи,
ты думал головою – мне правду расскажи?
А я смотрел влюбленно и сказку рисовал,
искал твоего взгляда – но так и не узнал!
Сынишка словно ангел – он кровь и плоть твои,
все мысли закрутились вокруг чужой семьи.
Эмоции нахлынули, любовь к тебе влекла,
хотелось продолжения – порыва ветерка!
«Но ничего не чувствуя – навязывался я» -
любовь твоя безумная давно уже прошла…
В итоге «напридумывал» и «чудик - иди спи»,
твои мечты ненужные и мысли о любви!
Где жить и где работать? А в сказке сам живи –
я слишком реалистка для счастья и семьи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954412
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2022
Сегодня день восьмой –
всего лишь кто б подумал…
В молчании с тобой –
я многое обдумал…
Любим не был тобой,
не интересен может…
Ведь просто был слепой –
надеясь сердце сможет…
Помочь приблизить счастье,
увидеть страстный взгляд…
Руки твоей коснуться,
узнать твой аромат…
Прости меня за всё –
обиды, боль и грусть…
За то, что не сберёг:
надежду – ну и пусть…
Ты вопреки всему –
ждала наверно чуда…
Что я тебя пойму –
мы обретём друг-друга…
Прощала за ошибки,
давала время мне…
Но жаль оно не лечит –
и вновь влечёт к тебе…
Не знаю почему так,
наверное не зря…
День-ночь снова листаю,
по-прежнему любя…
Судьбу жаль не обманешь,
но я и не хочу…
Ведь если ей угодно,
мечту свою найду…
Уверенность поможет,
возможности придут…
Любовь всё в жизни может –
лишь там, где ей не лгут…
Уйти иногда нужно –
«сбежать», набратьса сил…
Поверить в невозможно
и чтобы Бог простил…
Помог, в пути не бросил,
раскрыв души глаза…
Любовью грудь наполнил,
шепнув: «держи - мечта»...
Написано 23.04.2012го
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954309
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.07.2022
Дорогою хвилястою стелиться життя;
весною несміливою прийшов до тебе я.
Мов сонця промінь заблищав в очах;
ти посміхнулась розчинився страх.
Крізь час мов іскри проносяться роки;
яке ж це щастя, що є у мене ти!
Зимовий вітер пісню нам співав;
зірки стелились поміж мрій казкових.
Тебе одну усе життя шукав;
народжену у променях ранкових.
Крізь час проносяться роки;
яке ж це щастя, що є у мене ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954307
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
У Зраді нашій вкотре більшість –
гладких котів чи навіть хрю;
Один бджоляр тримає першість –
не так важливо навіть чью!
Самодостатній, як ніколи –
«американський» президент;
Розказує, як все чудово (ху-во)
і в чому саме прецедент.
Ми маєм власну Жанну Дарк-
нехай з косою та фальшиву;
Вона, один суцільний жарт –
несучий звинувачень зливу.
Конкретний опозиціонер-
він намбер ван у списку гірших;
У нього кожен - це козел,
а особливо, хто за інших.
З Дубиною полюєм на Ведмедя,
щоб відібрати в нього мед;
Чи нам насправді воно треба-
нагадує панічний брєд!
Мороз уже нас не морозить,
знов повернувся хитрий Лис;
Ніхто нікого вже не просить –
імпічмент ніби меч повис.
А в Зраді все, як у тій басні –
де звірі грати узялись;
Всі мають інтереси власні –
не за своє вони взялись.
В столиці править гуманоїд,
де ж марсіанські паспорти?
На вулицях його таблоїд –
де ж помидори і торти?
Усе будується, везеться –
все крадуть, майже, як завжди;
Совість за гроші продається –
тільки встигай справно плати.
Когось дістали, хтось дістався;
знайдеться й той, хто всіх дістав;
Кожен із двох давно продався –
наколотивши темних справ.
Суддя, що щедро колядує
і засіває навкруги;
Прем’єр, що басні нам дарує –
ніби кругом одні ги-ги.
Бюджет, як той сундук з скарбами –
втопили глибоко на дні;
Людей годуючи байками –
та ситі вже давно Вони.
Два кольори оспівані у пісні –
не чорний та червоний вже давно;
І навіть не жовто-блакитний,
а синьо-помаранчеве воно (л-йно)...
Періоду з 23 січня 2005 по листопад 2013го в Україні присвячується
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Я хочу лишь узнать ответ –
почему мы не можем быть вместе?
Точно знать или да или нет –
и мотив подобрать нужный к песне…
Ведь немного в жизни хочу –
чтоб уют был, забота о близких!
Может просто я жизнь не пойму –
устремлений её слишком низких?
Ну и пусть останусь глупцом –
но не стану менять Землю с небом!
Лучше буду иллюзий творцом –
но не путать икру с чёрным хлебом…
И пусть трудно безумно порой –
завывает житейская вьюга…
Я останусь самим собой –
в миг, когда сил черпать ниоткуда…
Пусть по швам разошлась стена
и плечо всё слабее но держит…
Я судьбу свою выпью до дна –
ну, а раны пусть время залечит…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954295
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2022
Була одна в Світі країна,
а поруч з нею Україна…..
Той Мрак країною назвати –
зовсім себе не поважати.
Злий карлик Мороком керує -
Совок з лайна він там будує.
Про нього пісня навіть є,
яка рекорди в Світі б’є.
Ла-ла-ла мотив простий –
Путін Ху Й Ло лунає в ній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
А ведь я же любил - но не важно теперь,
по краю ходил - и стучал тихо в дверь!
Хотел перемен - надеясь на чудо,
и что же взамен - ты ушла молча, грубо...
Но легко на душе - совесть зубы ломает,
а вот как жить тебе? Только Бог один знает...
Злость затмила глаза, эгоизм стал родным -
жизнь прости но права - шанс давая двоим!
Что ж старался помочь - вопреки но чем мог,
по ту сторону лож - взяла сердце в залог...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954103
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2022
Жил был парень звали Вовка
он страной рулил не ловко
Не высокого был роста
управлять было непросто….
Газ жал Вовка до отказу
всех пообгонял не сразу
Ну а вырвавшись вперёд
потерял он совесть вот….
И пока народ страдал –
Вовка бабки паковал….
Плохо ехала страна
натерпелася сполна….
Ведь по кризисным по ямам
Вовка гнал как по барханам….
Мимо ямы пронесёт,
Фуре в зад он попадёт….
Если проще говоря –
был Вованчик у руля….
Но крутил его похабно –
получалося не складно….
А из опыта сказать –
газ нельзя совсем зажать….
Греется страны мотор –
если рулит ею вор….
Вот лихачил долго Вова,
в ДТП страну кидал….
А народ в ответ ни слова –
молча кузов рихтовал….
Заварить где мог старался,
что бы Вовчик накатался….
Ну, а он в 4й раз
руль крутить спешит как раз
Всё гремит и тарахтит
ну, а Вовка всё летит….
Снова в ямы и под фуры
денежки склевали куры
Золотые петухи
у руля страны они….
Вот пойдёт 4й срок
ВВП всё не растёт….
Не грустил наш парень Вовка
макароны вешал ловко
Про Европу и про США
очень вкусная лапша
Искандерами игрался
но Майдана он боялся
И как бы чего не вышло
на страну одел он дышло
Ездит так же не умело
Мочит шутки вправо, влево….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954099
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2022
ЖилО собі було
ображене Хамло.
Освіту ніби мало –
вірші воно писало…
Озлоблене, як сич -
із пір ям як павич.
Поетом нареклося -
та римою спеклося.
З ноги встало невірно
вело себе надмінно.
Педстаж в руках тримало -
в лице людям сувало.
Думав Велетень - що Троль.
Тільки голий - не король...
Якби ви знали павичі –
що є словник - тоді б знайшли!
Не курки лапами вночі –
той псевдонім туди внесли!
Ти для чого вірш лизав?
РимУ в ньому я шукав...
Мораль байки проста –
від голови і до хвоста:
Педстаж – не виховання,
любов – то не кохання.
Бумажка та диплом -
не бить об стіни лбом.
Освіта, якщо є –
нам мізків не дає.
Ким стали ми в житті -
то праці дні важкі.
Аби зранку, як встати -
ніж вчора кращим стати!
Прокоментував вірш авторства Миколи Соболя «Церква сатани», а далі цитую нижче, як людина реагує…..
Koala Wild Grizli (K.W.G.), 20.07.2022 - 08:48 Мені сподобалось. Задум бомба - щопрада лірики невистачило та читається важкувато. Але за зміст та задум - респект. Наштовхнули мене на ідею написати щось схоже про церкву, але порівняльно зі справжньою! Дякую за твір. Коментую та оцінюю, як зайшло!
Микола Соболь відповів на коментар Koala Wild Grizli (K.W.G.), 01.01.1970 - 03:00 То погано, що оцінюють людей по шкалі: як зайшло. Якби були вказані помилки, то оцінка зрозуміла, але, якщо як зайшло то і дивуватися нічому ні війні, ні тому, що в Україні двічі перемагає 73%. Але, що поробиш така вона "найкраща" радянська освіта.
... Микола Соболь відповів на коментар Koala Wild Grizli (K.W.G.), 01.01.1970 - 03:00 Я йому про види рим воно мені про Стуса. Вибачте, що - воно, бо не знаю з ким розмовляю. Вам у самий раз будуть вірші з римами кров-любов, або очі-ночі саме те, що лікар прописав. Не ганьбіттся....
Koala Wild Grizli (K.W.G.), 21.07.2022 - 10:52 Якщо вже перейшли на образи у відповідь на коментарі по суті - то думаю на цьому варто діалог припинити та поставити крапку. Бо як ще більше після вас можна зганьбитися - честно кажучи важко уявити.... Шануйте та поважайте себе та інших - єдине, що хочеться додати!
Микола Соболь відповів на коментар Koala Wild Grizli (K.W.G.), 01.01.1970 - 03:00 Не оцінюйте та не живіть по гороскопу і буде Вам щастя. І принижувати автора оцінкою: як зайшло, те занадто. Зі мною такі трюки не проходять.
На цьому думаєте скінчилось – ні!
Микола Соболь вирішив себе спробувати в ролі гумориста та троля написавши вірш… Це в нього м яко кажучи вийшло як фальстарт на змаганнях… Далі без коментарів:
Микола Соболь:
Нова оцінка: «Як зайшло»
Ура! Мені оцінка: «Як зайшло»!
Під хвіст коту десятки літ педстажу.
Тепер я знаю, що білило – сажа.
Ув інциденті данім зауважу:
що ладний пацик* це не ремесло.
Цілком можливо, що воно і діва.
Та чи багато пес Бровко дасть співу?
Оцінка та не викликає дива,
як критикун до рук бере стило.
Благою дуже, недруги і друзі,
хто бурситет закінчував, хто ВУЗи
ви в гуморі сьогодні чи у тузі
не ставте людям балу: «Як зайшло»!
21.07.22р.
*Пацик - хлопець.
Вірш відповідь на оцінку «Як зайшло» від: Koala Wild Grizli (K.W.G.). Дорогі учасники спільноти мене привчили вірші вилизувати щодо розмірів, збігів, дієслівних рим чи рим взагалі, тому коли ви ставите занижену оцінку будьте готові аргументувати її (розділові знаки – моє слабке місце). Бо навряд чи є аргументом вислів: «Мені сподобалось. Задум бомба - щопрада лірики невистачило та читається важкувато.» Бо це більше говорить про примітивізм читача, а не автора. P.S. Вірш друкую тільки у цій спільноті і у своїх робочих нотатках.
Koala Wild Grizli (K.W.G.), 21.07.2022 - 11:59 Ото ж вас видно десь вкусив гедзь, що ви моїй оцінці - навіть вірш присвятили! Дякую - я душе вражений та приємно! А пед стаж та інші регалії - то ще не показник інтелекту та вихованості... Судячи з вашого коментаря на мій відгук з особистими образами - хамів в вашій особі з пед стажем готують непогано .... Та й з гумором у вас туго - Думав Велетень - що Троль - Тільки голий - не король...
Микола Соболь відповів на коментар Koala Wild Grizli (K.W.G.), 01.01.1970 - 03:00 Помиляєтеся щодо присвяти. Я лише висміяв невігластво та невігласа що дозволяє собі ставити оцінки: "як зашло". А решта, вибачте, з ким я спілкуюся? З ним? З нею? Тому - воно це не образа, а просто невизначеність. Ви бачите - Микола Соболь - чоловік (він), що бачу я? Бувайте ображене створіння.
Koala Wild Grizli (K.W.G.), 21.07.2022 - 12:24 Ще вам додам - з профіля мого видно стать (ви окрім невихованості й нервів - ще й не уважний...) Та прокоментую таки ваш опис вірша "Нова оцінка: «Як зайшло» Ти для чого вірш лизав? Риму в ньому я шукав...
Koala Wild Grizli (K.W.G.), 21.07.2022 - 18:37 Якби ви знали павичі - що є словник - тоді б знайшли! Не кури з півнем уночі - той псевдонім туди внесли! Якось так...
Микола Соболь відповів на коментар Koala Wild Grizli (K.W.G.), 01.01.1970 - 03:00 Та уймись вже в кінці кінців, дурепа.
Далі кожен в праві сам робити висновки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
Ніхто не знає завтрашнього дня
і що життя приготувало...
За мить загинув рідний наш Кузьма –
хоча ніщо не віщувало...
На кнопку стоп натиснуло життя
відлуння ніби пострілом у скроню...
Запам’ятаємо Його і ти і я -
Людиною зі щирою душою!
Простого та веселого – чимало Він зробив,
Собою ніби жертвував на заздрість ворогів...
Піснями душі зцілював, для України жив!
багато ще не зроблено із того, що хотів...
Старою проституткою війну Кузьма назвав,
що гроші збирає за наші тіла...
Багато ще не встиг – та головне сказав:
панове президенти - ви осередок зла!
Так мало треба – лишатись людиною,
себе віддавати до краплі єдиної...
Кузьма хотів жити, а не вмирати –
слова ці пророчі важко не згадати....
Тебе немає, але будеш завжди в пам яті та душі. Пісні і тексти - це вже давно класика, яку не зможе приховати пил часу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Ремикс «Ревизоры» на оригинальный текст ВИА "Земляне" "Каскадёры"
На крутых поворотах В проверках в заботах
Машину бросает в кювет. На запросы не знаем слова нет
Снова дух замирает, Снова дух замирает,
Но прекрасней профессии нет. Но прекрасней профессии нет.
В каждой роли смогу я сто жизней прожить, В командировке смогу я сто жизней
прожить,
Лишь кино может все это мне подарить. Лишь ревизия может все это мне
подарить.
Каскадеры, каскадеры Ревизоры, ревизоры
Мы у случая прекрасного в гостях, Снова мы у проверяемых в гостях,
Каскадеры, каскадеры Ревизоры, ревизоры
Ведь опасность это в общем - то пустяк, Тень корупции в общем - то пустяк,
Это наша судьба, мы не можем иначе... Это наша судьба, мы не можем иначе...
На экране рискуя, На проверках рискуя,
Мы лихо преследуем зло. Мы лихо преследуем зло.
Если б в жизни бы нашей, Если бы в документах
Так же нам бесконечно везло. Так же нам бесконечно везло.
Снова съемка, погони и риск без конца Снова споры, разборки и риск без
конца
Мы работой своей обжигаем сердца... Но работу свою доведём до конца…
Каскадеры, каскадеры Ревизоры, ревизоры
Мы у случая прекрасного в гостях, Снова мы у проверяемых в гостях,
Каскадеры, каскадеры Ревизоры, ревизоры
Ведь опасность это в общем - то пустяк, Тень корупции в общем - то пустяк,
Это наша судьба, мы не можем иначе... Это наша судьба, мы не можем иначе...
Каскадеры, каскадеры Ревизоры, ревизоры
Мы у случая прекрасного в гостях, Снова мы у проверяемых в гостях,
Каскадеры, каскадеры Ревизоры, ревизоры
Ведь опасность это в общем - то пустяк, Страх корупции в общем - то пустяк,
Это наша судьба, мы не можем иначе... Это наша судьба, мы не можем иначе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953944
рубрика: Пісня, Лирика любви
дата поступления 21.07.2022
Знов набираю знайомий номер
і чую ехом ті самі гудки;
Приховую за відстанню свій погляд -
з надією, помітиш його ти!
Приспів
Роки несуться річкою життя,
і ароматом тінь – нагадує минуле;
Холодний дощ і посмішка твоя –
нам повертають, все давно забуте…
А за вікном буденність, як завжди,
неспішно стрілки бігають по колу;
Я знаю, що чекаєш мене ти –
де рідне все, привітне і знайоме…
Приспів
За час блукань своїх земних –
тонув не раз від погляду п’янкого;
Але очей не бачив я таких –
крім тебе більше ні у кого…
13.01.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
На поле вийшли наші славні козаки –
Ми з ними на трибунах разом назавжди
Усім потрібен гол, ми граєм у футбол
Заради цього неодмінно йдем на стадіон
Є-є! Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
є-є Вперед жовто-сині - Україна футбольна Є
Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
є-є Вперед жовто-сині - Україна футбольна Є
Зелене поле, розпечена чаша –
і знову на газоні, команда грає наша!
Удари по воворотах, удари по ногах –
ніщо нас не зупинить, не знаєм слова страх.
Є-є! Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
є-є Вперед жовто-сині - Україна футбольна Є
Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
є-є Вперед жовто-сині - Україна футбольна Є
Улюблена команда – вона лише одна,
разом ми переможемо – нас всіх єднає гра.
Красуні на трибунах і барабанів грім,
наш прапор жовто-синій – у Світі він один!
Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
є-є Вперед жовто-сині - Україна футбольна Є
Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
є-є Вперед жовто-сині - Україна футбольна Є
Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
є-є Вперед жовто-сині - Україна футбольна Є
Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
є-є Вперед жовто-сині - Україна футбольна Є
Оле-оле – Україна футбольна Є
Оле-оле – Україна футбольна Є
Оле-оле – Україна футбольна Є
Оле-оле – Україна футбольна Є!!!
Та рядки, які не увійшли до пісні, але вони певен піднімуть настрій. ;0)
Ми зварим макарони для гостей з Апенін,
заллєм сосиски пивом на радість німцям всім
Туман з дощем влаштуєм – для Англії за мить,
зелених для французів зготуєм - зашкварчить.
Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
і-є-і-є Жовто-синя - Україна футбольна Є
Кориду для іспанії забацаєм на раз,
повірте ви почуєте не раз іще про нас.
Красуні на трибунах і барабанів грім,
м’ячі немов з гармати – летять на радість на всім.
Оле-оле Україна, світ Оле-оле Україна, світ футбольний, сколихне!
і-є-і-є Жовто-синя - Україна футбольна Є
Букети подаруємо Голандцям, як удома,
на полі не поступимось – міцна у нас основа.
Борщем всіх нагодуємо - аби вернулись знов,
смаколик український, як сало та любов!
Улюблена команда – вона лише одна,
разом ми переможемо – мета у нас така!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022