Олександер Білий

Сторінки (1/15):  « 1»

З Днем народження вітаю

З  Днем  народження  вітаю  тебе,  мати!
Бажаю  щастя  та  здоров'я  на  віки...
Прожила  вік  свій,  щасливо  та  заможньо,
Мала  все.  Що  хотіла  ти!

Щоб  ти  жила,  і  не  відмовлялась,
Від  тих  дарунків,  що  дарує  нам  життя!
Яскраве  небо,  місяць,  зорі,  хмари...
Дніпрових  рік,  і  сонечка  тепла.

В  квітневий  день,  сонячну  погоду
Розтане  лід  і  біліє  сніги...
Цвітут  дерева,  квіти,  все  навколо...
Пташки  співають,  радіють  дітлахи...

Прийшла  весна,  любов  подарувала!
Ніжні  віти,  мило  обійма...
Вся  Земля,  весна  тебе  вітала!
Хай  радіє  в  садочку  дітвора.

Хай  мене  горе  і  розлука
Хай  біда,  забуде  нас  усіх!
Ми  почали  життя  з  нового  круга
Хай  горить  тривога  у  вогні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2022


Зацвіла калина

Зацвіла  калина,  біля  мої  хати
Зацвіла  так  рясно,  пишнеми  квітами!
Зацвіла  яскраво,  вся  озолотилась
Зацвіла  калина,  як  тая  дівчина!

Вбралась  в  шати  кольорові,  вінок  одягнула
Розпустила  довгі  коси,  мов  сонце  проміння!
Підійшла  до  свої  мати,  на  коліна  стала
Пролила  гіркіє  сльози,  жалібно  вмовляла...

Як  просила,  як  благала  матіньку  природу,
Щоб  вона,  її  відпустила  від  гіркої  долі
Щоб  дала  її  надію  -  дівчиною  стати,
Свого  хлопця-панича  знову  покохати

Відмовляла  її  мати,  горе  прикладала...
Свою  донечку  єдину  в  світ  невідпускала...
Все  благала,  говорила:  Доню  повернеся!
Її  тобі  не  світ  яскравий,  де  рости  пшениця!

Це  життя!  Де  щастя  й  горе  -  це  слова  суміжні!
Де  кохання  -  там  і  зрада,  де  мужья  -  там  діти
Ти  живеш  заради  нього,  все  життя  вкладаєш,
А  він  ломить  твоє  серце,  все  життя  ламає!

Почекай  моя  дитино,  почекай  хоч  трішки
Хай  приїди,  твій  козаче,  хлопець  з  Запоріжжя!
І  ви  будети  щасливі,  буде  у  вас  хатина,
І  народиться  у  вас  щаслива  дитина!

Цей  козаче,  хлопець  бідний,  но  тебе  кохає!
А  той  хлопець,  він  багатий,  но  в  душі  нечає!
Ти  ростиш  в  його  садочку,  біля  його  хати
Він  на  тебе,  як  погляне,  не  його  кохана!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2022


Кохана, ти стояла у саду….

Кохана,  ти  стояла  у  саду...
В  яскраву  весну,  квіти  дарувала...
Прийшла  дівчина,  принесла  весну!
У  зимній  сад,  її  там  не  чекали!

Розтанув  сніг,  підсніжники  цвіли.
Співали  птахи:  Ех  хмілій,  впивайся!
Коли  життя  останій  шанс  дає...
Візьме  його,  в  дівчину  закохайся!

Ти  не  дивись,  що  буде  завтра,  там...
Живиш  сьогодні  -  це  твоя  зарплата!
Життя  твоє  непросто  балаган!
Візьме  ключі,  закрий  врата  у  Ада.

Живи  в  момент,  коли  ти  маєш  шанс...
Кохати  так,  як  закохався  вперше!
Ти  не  старий,  але  минає  час...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022


Десь там поле за горою

Десь  там  поле,  за  горою...  Їдуть  полем  козаки!
А  за  лісом  тихе  море,  засвітились  маяки.
Поховали  козаченька,  непоставили  хреста!
Там  ридала  його  мати:  Ех  жорстока  ти  війна!

Забрала  у  мене  сина,  чоловік  вмир  на  війні,
А  тепер  і  мого  внука,  закували  в  кандали!
Неподумала  жорстока:"  Як  це  бути  без  стіни?!"
Що  упала  в  рівне  море,  загорілись  маяки!

Все  палає  тихо,  рівно...  Розбиваються  судна!
Загорілось  тихе  море...    Розпочалася  війна!
Забрали  його  дружину,  горді  ляхи  у  полон...
"Продадут  в  гарем  до  турка,  як  дівчину  із  серпом"

Що  зроблять  з  нею  турки?!  Не  дівчина  молода!
Чи  буде  вона  рабиня?!  Тая  бідная  вдова...
Проміняють  на  тканину,  мов  дешеви  полотно.
Загнилось  жіноче  серце,  та  її  вже  всеодно...

Десь  блукає,  син  єдиний,  у  кайданах  на  руках!
Забрали  в  нього  свободу...  Та  ридати  сліз  нема!
Закували  у  галери  -  це  єдини  полотно!
Як  потононе  цей  корабель,  він  піде  із  ним  на  дно...

Та  тепер  немає  права,  скільки  хоче  -  стільки  взяв!
"Забрали  людей  у  рабство?":  тихо  ворог  прошептав.
"Ми  великі  мусульмани!  Батько  турок,  дід  араб.
Сам  пророк  спустився  з  неба,  з  почестями  нас  вітав.
Ми  стоптали  всю  Європу,  навіть  в  Азію  зайшли.
Забрали  вашу  свободу...  Триста  років  ви  раби!"

Заридала  Україна,  ллються  ріки,  сліз  нема..
Це  полились  ріки  крові,  весь  цей  час  іде  війна!
Хтось    ще  бориться,  вмирає...  В  руках  шабля  на  коні!
А  той,  впавший  на  коліна,  вже  загинув  на  війні...
Заридали  малі  діти...  Їхній  батько  неприйшов!
Та  прибіг  сивинький  коник...  Він  приніс  його  шолом!
Щоб  дружина  не  ридала,  не  чекала  із  війни,
Бо  його  гниючи  тіло,  вже  забрали  вороги!
Поховали  десь  у  лісі,  непоставили  хреста,
Там  ридала  його  мати:  "Ех  жорстока  ти  війна!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022


Війна

Їі  ми  не  чекали...  Але  вона  прийшла!
З  побитими  зубами,  відірвана  нога...
По  правді,  шкандибала.  Не  може  він  іти!
Несуть  його  на  плечах  -  вірні  їй  сини.

Як  звати  їх?  Ми  знаєм  -  це  правда  і  брехня!
Зустрілися  на  полі...  Оце  буде  війна!
Хто  виграє?!  Незнаю.  Судити  тільки  нам!
Бо  людство  вибирає:  "Хто  з  них  найкращий  пан?"


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022


Важко йти

Як  важко  йти,  незнаючи  дороги...
Шукати  щастя,  в  незнаному  саду!
Яскравий  квіт!  Серед  вогнів  тривоги...
Ти  йдеш  туди,  але  тебе  неждуть!

Шукати  час...  Мене  ціли  століття!
Купив  квиток  -  в  "Яскраве  майбуття"
Але  не  твій...  Повірь.  Життя  нехоче!
Там  бачити  людину  з  небуття!

Якщо  ТИ  хочеш?  Так  виграй  лотарею!
Яка  дається...  Тільки  раз  в  житті!
Життя  це  гра!  Повірь!  Одна  лиш  Ненька!
Вирішує:  Давати  шанс?  Чи  ні?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022


Моя столиця

Небачив  міста...  Яскравої  перлини!
Де  розквітають...  Хрещатика  сади!
Стоять  собори,  в  лісах  страрої  днини,
Що  будувались,  за  княжої  доби.

Сіяє  церква,  покрита  чистим  злотом...
Софія  Київська  -  одна  з  семи  чудес!
Її  побачити,  готовий  знову-знову,
Вона  історія!  Хай  знає  кожен  Гриць!

Багато  бачив,  згадати,  серце  мліє...
Вони  прекрасні!  Їм  майже  тищу  літ!
Життя  пізнали,  і  в  їх  серцях  надія:
Ще  залишилась  людина  на  землі!

Яка  не  зруйнує,  залиши  нам  на  згадку,
Як  будвались,  собори  на  Русі!
Хай  бачать  діти,  недивлячись  на  карту...
Покажут  місце,  де  впали  вороги.

Змінились  люди,  столиця  помінялась.
І  Київ  став  -  сучасний  мегасвіт!
Дорога  в  яруси,  хмарочоси,  яхта...
Він  подарує  життя,  тим  хто  приніс...

Для  нього  в  радість,  лайки  в  інстаграмі!
Коментарій:  Столиця,  просто  клас!
Фотографія  з  Хрещатиком  на  пам'ять!
Щоб  згадати,  у  добрий  вільний  час.

Моя  столиця,  в  душі  так  незмінилась!
Вона  тримає,  історію  в  серцях...
В  піснях  співця...  І  у  віршах  поета...
Написаних,  сотні  літ  назад...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022


Серед моря

Гаснуть  зорі  серед  моря,  тихо  тонуть  кораблі
Зашуміло  тихе  море,  б'ються  хвилі  об  борти...

Підняли  горді  вітрила!  Ржавий  якір  із  води...
Понеслися  по  тих  хвилях,  мов  скажені,  люті  пси!

Не  послухалися  Бога,  поплили  у  небуття!
Потонули  як  герої!  Сильний  ворог  та  стіна...

Говорили  люди  правду,  тільки  їх  ніхто  не  чув...
Залишили  свою  душу,  взяли  гордість,  рушив  в  путь.

Сильний  вітер  скелі  точить!  Недивився  на  життя...
Тільки  горді  моряки  -  непорушная  стіна!

Відплили  вони  у  море,  де  панує  Океан...
Потунули,  як  герої!  Вічна  пам'ять  морякам!

Все  життя  -  це  є  питання:  Яке  наше  майбуття?
Будем  мертві  -  ми  герої,  будем  життя  -  боязня...

Чи  постаним  на  коліна,  як  останій  боягуз?!
Продамо  чортові  душу,  щоб  не  кривив    над  нами  вус...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022


Зорі рушили…

Зорі  рушили  у  першій  свій  похід...
Покидаючи,  місця  вічної  стані'...
Де  затримались  а  сотню  тисяч  літ...
У  безмежнім,  просторі,  печалі...

Обернулись,  немає  там  життя...
Залишились,  планети  без  живого...
Так  чекали:  Коли  прийди  весна?
Подарують,  людину  для  природи?!

Та  подумали,  неприйшов  ще  час...
Хай  блукає  вітер  по  рівнині...
Зародилось  ,на  Землі  життя...
Та  страждає,  ВОНА,  від  рук  людина!

Вся  ридає,  гіркими  слізьми!
Молить  Бога,    грізними  штормами!
Порятуй,  некидай  мене!
Дай  надію,  знов  піднятись  тату...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022


Вогонь

Нам  небо  знов  показує  кіно...
Як  Зевс  орлем,  карає  Прометея!
За  те  що,  викрав  з  рук  його  перо...
Спустивши  грім,  серед  ясного  неба...

Палає  ліс,  на  схилах  білих  гір...
Ріка  тече  пожари  затушити!
Тікали  птахи,  покидая  дім...
Це  божий  гнів,  не  треба  Бога  злити!

Прийшла  людина,  взяла  цей  вогонь!
Зігріла  свій  будинок  біля  скелі...
Молилася  до  ранку...  Наш  Господь!
Великий  Бог,  ми  віруєм  у  тебе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022


Умань

Умань  -  місто  невелики...
Місто  наших  мрій...
Академіка  держава,  тут  студентів  рій!
Нація,  своя  святиння,  тут  моя  сім'я!
Ь  -  загадка  міста...  Уманьчан  слова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022


ГОЛОД

Присвячую  цей  вірш  жертвам  голодомору.  
Людям,  які  ціною  життя,  заплатили  за  те,  що  вони  УКРАЇНЦІ!
Незламавши  їх  бойовий  дух,  радянська  влада,  вирішила  остаточно  знищити  український  народ.
 Але  цей  жорстокий  експеримент  показав  -  український  народ  незламний!  
Поважайте,  тих,  хто  ціною  життя,  заплатив,  за  майбутннє  нашої  держави.

                                                 ГОЛОД

Кістлява  рука  голоду...  Забрала  в  них  життя!
Кинула  на  муки    -  це  мале  дитя!
Навіть  неспитала:  Ти  зранку  щось  поїв?
Бо  ввечері  на  буде!  Забрали  в  харчовіз...

Почали  оборону...  Закули  в  кайдани!
Ворогів  народу...  Карають  залюбки!
Прийшли  в  народ  з  предлогом:  "Відайте  за  добро"
"Вы  власти  навредите,  как  спрячите  руно!"

Яка,  радянська  влада,  жорстока  і  скупа...
Забрала  в  людей  хліба...  У  селі  труна...
Давала  людям  знати,  що  все  їхнє  "добро"
Згнивало  у  коморах...  А  дітям?  Недамо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022


де

Блукала  темнем  лісом...  
Дороги  не  знайшла.
Казала  людям,  П'ЯНА!
Хоч  не  пила  вина...
Співала...  Я  щаслива!
 Ридала  у  саду.
Скаже,  мені  кохана:  
Тебе  я  не  люблю?

Живеш  у  моїх  муках?  
Катую  все  життя?
Ти  молода,  красива...
 Втекти,  прийшла  пора!
Якщо  немає  щастя...  
Повірь,  я  відпущу!
Знайде  своє  кохання,
 де  "Я  ТЕБЕ  ЛЮБЛЮ".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022


Книга

Бібліотека  -  не  тільки  держбудинок...
Це  храм  науки...  Багато  ціних  книг.
Хоча  старенькі,  радянського  ще  друку...
Но  досі  служать,  на  вахті  цілий  день.

Їм  на  заміну,  прийшла  велика  сила...
Павутиною  окутала  весь  світ...
В  свою  пастку,  затягла  людину...
Нам  невибратися  з  неї...  Ти  повірь!

Все  воює,  своє  забрати  хоче.
Каже  книзі:  анука  відступи!
Твій  час  минув,  а  мій  триває  досі...
Зрівняють  завтра,  як  забутий  день!

Це  не  так,  ми  досі  їх  читаєм!
Маєм  віру...  Поверниться  час!
Коли  книга,  була  людині  раєм...
Чимось  більшим,  чим  книга  в  даний  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022


Минають дні…

Минають  дні,  проходять  довгі  ночі,
А  ти  залишилась,  така  же,  молода,
Яка  була:  чорнява,  карі  очі...
А  на  плечах:  золота  коса...

Пройшли  часи,  літа  не  повернути...
Життя  забрало,  в  нас  молоді  роки.
Уже  старі,  не  молоді  в  нас  зуби,
Давай  зустрінемось,  поговорим  ми...

Підем  в  садок,  де  молода  калина
Цвітут  дерева,  співають  солов'ї...
Нам  нагадають,  про  молоде  коріння...
Як  зустрічались,  з  тобою,  ми,  тоді  ...

В  яскраву  весну,  квіти  дарували...
Плели  вінок,  майбутнього  життя.
З  цеглинок  щастя,  свій  дім  побудували,
На  берегу  прекрасного  Дніпра

Прийшли  шторми,  нас  море  розкидало
Побили  хвилі,  наші  кораблі...
Хто  потонув,  кого  життя  забрало...
А  хто  залишився,  так  лежать  на  дні.

Не  плач  кохана.  Життя  непропустили!
Ми,  ще  з  тобою  зовсім  молоді...
Давай  почнемо  з  початку  і  донині...
Цінить  життя,  як  місячні  вогні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022