| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Я прокинусь дуже рано, зовсім-зовсім на світанку.
Приготую тобі, любий, найсмачніший в світі чай.
Я зачиню двері в хату на замки всі, ще й на клямку.
Пошепки промовлю : світе, світе добрий, зачекай.
Зупинись, благаю, світе, дай його я поцілую,
Дай понюхаю ще квіти і любові аромат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
Його хотілося до себе підвести́,
Сказати: хлопчику ти мій, не плач.
Допомогти футболку одягти
І пригорнути, як м'який калач...
Він був такий маленький та дорослий.
Такий був стриманий та емоційний.
Баскетболіст, за рік став досить рослим.
В ділі лінивий, в мріях - амбіційний.
Він добрим був, та часом вередливим.
Тихо маленьку дівчинку кохав.
А іноді був напрочуд сміливим,
Як нишком батькове авто тягав.
Йому було... даруйте... чотирнадцять.
Всього лиш чотирнадцять світлих літ...
Як важко, коли хлопці, яким надцять,
Стирають із чола нервовий піт.
Він втратив друга... Вістка прилетіла.
Що це маленьке серце відчуває?
Яке качає кров для всього тіла,
Тіла дорослого, що так ще мало знає.
Його хотілося до себе підвести́,
Сказати: хлопчику ти мій, не плач.
Допомогти футболку одягти
І пригорнути... Як м'який калач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2021
Ти вирвала б серце, щоб жити без нього?
Не знала б ти що таке біль
Й мерзенний озноб від голосу того,
Що сіє в душі мокру цвіль.
Ти вирвала б серце, щоб цього не чути?
Забула б за це про любов?
Іти по життю й безсердечною бути,
На грудях нести гордий шов.
Ти згодна терпіти пекучі ці болі
Тому лиш, що хочеш кохати?
Чи варто все знести заради любові?
Від болю ночами не спати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2021
Мені так хочеться усі думки писати.
Слова, що мають сенс лише для мене,
В нотатник свій віршами виливати,
Щоб серце втихомирити вогненне.
Мені так хочеться писати казна-що.
Почують всі - ніхто не зрозуміє.
Я викричусь для інших ні про що.
Та може хтось второпати зуміє?
Мені так хочеться писати маячню.
Те, що не можу я звести докупи,
Щоб врешті вивернути душеньку свою
І вилізти з міцної шкаралупи.
Мені так хочеться писати... Хоч верзіння.
Змістовне важко щось сформулювати.
Бо хто моїм дасть почуттям веління
Про себе розуму доповідати?
Думки та серце спільності не мають,
Бо в серця ніби надто важкі справи.
Думки слів серця не перекладають,
Не можу підібрати їм управи.
І може хочу іноді відкритись,
І розказати все, що відчуваю...
Веліла б шкаралупі розчинитись,
Але спромоги для цього́ не маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021