| Сторінки (2/129): | « | 1 2 | » |
Тисяча днів — як сто тисяч ро́ків,
Де кожна хвилина — з болем у душі.
Де кожен світанок, мов виклик жорстокий,
Але віра іскриться в кожнім вірші.
Тисяча днів палають вогнями,
А дим закриває небесну блакить.
Та навіть у мороці з ранами й снами
Душа України незламно горить.
Тисяча днів — як вічність тривоги,
Смуток втрати стискає серце ураз.
Та ми не зійшли із тяжкої дороги,
Бо сила народу веде нас крізь час.
Тисяча днів — це горе і стогін,
Дитячі плачі у ночах грозових.
Це крики землі, що волає до Бога,
Це біль, що горить у серцях бойових.
Тисяча днів, а сонце не згасло,
Герої, мов зорі, ведуть крізь пітьму.
Вони за свободу, за правду, за щастя
Віддали життя, щоб зпинити війну.
Кожна хвилина, кожна година
Карбована болем у душах живих.
Та єдність народу, його незгасима,
Як промінь надії у сутінках злих.
Тисяча днів — це сльози і шрами,
Це віра, що кличе вперед, до мети.
Україна стоїть! Навік поміж нами
Залишаться ті, хто пішов назавжди.
Тисячі днів ще буде багато,
Та наша земля — непохитна й свята.
Бо воля — як сонце, а в серці — багаття,
Ця істина вічна, незмінна, проста.
Прийде день, коли крик Перемоги
Наповнить собою усе навкруги.
І всі наші муки, стинання дороги
Зникнуть зі світу, як і всі вороги.
19.11 2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Всьому свій час і завжди й неодмінно,
Коли мине зима, весна прийде,
Літо зігріє й осінь знов незмінно
Нам до порогу зиму приведе.
Всьому свій час, і радість, і тривога,
Як день і ніч, чергуються в житті
Та кожен крок веде нас до дороги,
Де знов весна засяє в висоті.
Міняються часи, як пори року,
Та все пливе стрімливо, мов вода.
І мудрість вчить й дає свої уроки —
За темрявою йде завжди зоря.
Людське життя — в тій самій круговерті,
Де щастя й сум — життєва й вічна гра,
Вчорашнє вже приховане у смерті,
А завтрашнє — лиш мрія чи імла.
Тож не жалій, коли йдеш через зиму,
Весна вже близько — квіти зацвітуть
І навіть у пітьмі знайдеш ти силу,
Щоб до мети з надією йти в путь.
Терпіння май і не журись даремно,
Все, як ріка, невпинно промайне.
Тече життя, мов хвиля, нескінченно,
І сонце знов проб'ється крізь сумне.
Не зволікай — цінуй життя хвилини,
Бо мить, мов зірка, зникне в далині.
Та все ж незмінне світло лиш єдине —
Душі тепло в Господній глибині.
16.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Чорнобривцем цвіте українська душа,
Червоним маком і гроном калини,
І стежиною в полі, що в споришах,
Й щирим словом моєї країни!
Рідна мова — це ключ, що відкриває світи
У предковічне коріння глибоке.
Там звучать колискові і теплі казки,
І пісні, що лунають потоком.
В слові кожному — мудрість прадавніх віків,
У кожній літері — віра в майбутнє.
Наша мова — це код із одвічних часів,
Що об'єднує в силу могутню.
Згадай, коли слово кували в кайдани
І не давали нам гучно співати,
Та мова, як річка, текла крізь тумани,
Щоби вільно і гордо звучати.
Народ у піснях проростив свою мову,
В ній козацька звитяга й свобода.
Несли її в світ, як найвищу основу,
Як історію славного роду.
Та сьогодні за мову ми знову в битві,
Щоб зберегти її пісню і славу.
До Бога звертаємось в щирій молитві,
Хай буде вільною наша держава!
І допоки живе український наш рід,
За нами — сила, і правда, й свобода!
Вона об'єднала в одне ціле наш світ
І буде мова душею народу!
31.10.24р
Три тижні тому мене запросили взяти участь
у конкурсі громади, де я наразі мешкаю,
під назвою "Душа народу в рідній мові". Я з радістю прийняла запрошення і неочікувано посіла ІІ місце.
Отримала Диплом і сертифікат на придбання книг. Дякую організаторам конкурсу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
Вона сміється — зоряна й ясна,
Мов сонечко ранкове понад степом.
В його думках лише вона одна,
І між землею він, і поміж небом.
В її очах палає чистий блиск,
А він готовий гори подолати.
Дістати місяць з неба, світлий диск,
І серце власне їй у дар віддати.
Вона сміється, граючи в красу,
Легка, мов вітер, вільна і жорстока.
А він готовий принести зорю,
Щоб глянула на нього чорноока.
Його слова лунають в тишині...
"Чи вірити?" лиш жартівливо скаже.
Йому б здолати всі шляхи земні,
А він живе у хмарах, в небі майже.
І от, в морозну, тиху ніч святу,
Його душа у небеса злітає.
Він йде крізь сніг в дорогу непросту.
Бо в ній живе, для неї він палає.
29.10.24р
Віршована загадка про закохану
пару. Підказка - світлина з мережі.
Дякую за допомогу Анатолію В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
Закуталась в осінь душа, мов у шаль,
В тумани, що ніжно лягають на скроні.
Листки, наче спогади, падають вдаль,
А вітер співає в холодній долоні.
Плетуть павутину думки, мов вуаль,
Тонкі нитки спогадів і тіні надій.
Захмарює спокій, немов тихий жаль,
Що затягує у вир незді́йснених мрій.
Та тиша глибока, мов сонця краса,
Де кожен листок — це момент недосяжний.
А серце мовчить, і в думках все жива
Теплота літніх днів, що зникли назавжди.
Барвисті дерева, тумани, дощі —
Усе, наче спогад, що гріє й стискає.
Душа, мов у казці, шукає вночі
Тепло, що у серці ще тихо палає.
Закуталась в осінь душа — не спішить,
А шукає розради у ніжній весні.
Блукає між хмарами й тихо тремтить
Там, де з коханням стрічаюся сни.
10.10.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2024
Як іноді хочеться просто мовчати,
Закутатись в тишу, як у ковдру надій,
Бо жодні слова не здатні сказати
Те, що всередині — чи біль чи дощ мрій.
Мовчання лікує і душу тримає,
Коли буревії розривають думки.
Віра у темряві світло шукає,
Як промінь ранковий у сонячні дні.
Здається, що серце німе від розлуки,
Але тиша — це шлях до спо́кою снів.
В обіймах її зникають всі муки
Й душа відчуває глиби́ни років.
Мовчання лікує, мовчання рятує,
Воно огортає, як тихий прибій.
Іноді тільки воно зрозуміє
Те, що в тобі від чуттєвих стихій.
09.10.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
Щоби не плакати — сміюся,
Сміюсь усім жалям на зло.
Бо що життя? Лиш мить, ілюзія,
Де втрата — це нове зерно.
Я йду крізь час, де все минає,
І туга й радість — просто гра.
У серці тиша проростає,
Як мудрість, що завжди жива.
Хіба в сльозах знайду розраду?
Хіба печаль — моє буття?
Зітру я сміхом всі досади,
Крізь біль знайду я сенс життя.
Бо світ мінливий, мов краплина,
Все вийде з тіні у свій час.
І навіть біль — це лиш хвилина,
Що відкриває світ для нас.
Бо кожен крок — це дар небесний,
Хоч часом шлях веде крізь тьму.
Від Бога все, і день чудесний,
І навіть ніч, що йде в пітьму.
Усі падіння — це навчання,
Всі сльози — дощ для майбуття.
Молитва - це моє обра́ння
Й подяка Богу за життя.
За сміх і плач, за втому й сили,
За кожен день, що йде й мине.
Я вірю, що Господні крила
Тримають і бережуть мене.
22.09.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Я дякую, Боже, за день, що прийшов
За місяць і зорі, що сяють у небі.
За сонечко ясне, що вранці зійшло,
За все, що у мене на те є потреба!
Я дякую, Боже, за ніч, що прийшла
За захист мене і моєї родини.
За душу, що спокій в Тобі віднайшла,
За радісні, в щасті й любові години.
Дякую, Боже, за все, що я маю
Сім'ю, чоловіка і сонечко-доню
За те, що в душі Тебе відчуваю
За те, що дав легку і світлую долю!
Спасибі, Господь, що ведеш по дорозі,
Даруєш підтримку й надію щодня.
Я вірю у Тебе в тиші й тривозі,
Бо Ти є мій Бог і Тобі вся хвала!
17.09.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Сьогодні світ у тиші мир святкує,
Звучать молитви в кожному кутку.
Та в Україні знову біль крокує,
Війна обпалює вогнем долю людську.
Цей мирний день — символізує спокій,
А в ріднім краю гримлять громи.
Дитячий плач, розбиті мрії й кроки,
Якими йдуть солдати крізь густі дими.
Ми прагнемо до миру — до єднання,
Щоб зло пішло з земель наших навік.
Надія в нас не гасне на світанні,
Щоб розцвітав наш славний, український рід.
Хай день цей стане символом любові,
Хай мир здолає ненависть і страх.
І в Україні — на полях квіткових —
Навіки змовкне зброя й буде мирним шлях.
21.09.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Тиха осінь про себе мені пише в листах,
У них смуток, печалі, тривоги.
Золотаві світанки втрачають свій шлях,
І туман заховав всі дороги.
Шурхіт листя під кроками тихо згасає,
Небо плаче дощами протяжними.
Осінь пише про втому і час, що минає,
І про мрії, що є недосяжними.
В тих словах відчувається тиша глибин,
Сонце в’яне в промінні останнім.
І лиш вітер, мов подих забутих годин,
Награє мені пісню прощальну.
І настане момент, коли все відпаде,
Тільки спогад залишиться ніжний.
Осінь тихо для мене свою пісню складе
І полине у вечір безмежний.
13.09.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Пишу осінні листи акварелеві,
Золоті відтінки в тумані пливуть.
Штрихи пензлем — спогади пастелеві,
Що в серці моєму назавжди живуть.
Туман розливається сумом по травах,
Ніжно ховаючи сльози в журбі.
Кожен листок, що вмирає у травах,
Шепоче про те, що втрачається в сні.
Як легко душі заблукати у тіні,
Де зникли вже мрії, що гріли колись.
Осінь приходить, мов тиша в обійми,
Залишивши спогади знову на лист.
Тепло відлітає, серце стискається,
Мелодія вітру загублена в сні.
А в очах твоїх світло лишається,
Немов акварелі в шовковій весні.
14.09.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Січень сходить, сяють сірі сни,
Серед сосен спокій, скрип струни.
Сонце славить синє скупе світло,
Сизий схід скидає срібне сито.
Снігурі співають, сойки сиплий сміх,
Сніжить сріблом сонний, світлий сніг.
Спогад серця стиха спочиває,
Сказані старі слова стихають.
Слідом стежка стелиться самотня,
Сніжиця сніжинки сипле сотні.
Світ сонливий, світанкові сни
Сяють сивим сріблом самоти.
13.09.2024р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Осінь, моя музо, прийшла непомітно,
Як тихий шепіт вітру серед ночі.
У золоті́ сади запрошуєш привітно
І барвами милуєш мої очі.
Осене, подруго, листа тобі пишу
І розповім про смуток і про мрії.
Ти чуєш шелест листя і крапельки дощу,
І розумієш всі думки й надії.
Осене, ти мудра жінка, я це знаю,
Ти вчиш нас відпускати і прощати.
Тому поради я весь час тебе питаю:
"Як від зажури душу рятувати?"
У меланхолії твоїй знаходжу спокій,
У неземнім багрянці насолоду.
З тобою разом плинуть наші довгі роки —
Вони мені приємна нагорода.
Осінь, моя музо, назавжди́ зі мною,
Я дякую тобі за кожні миті!
Натхнення поетичне знов тече рікою
І знову є жага, щоб просто жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Твоя тиша — безмежність,
А думка — це вічність,
Твоя незалежність
Водночас і грішність.
Сонце в небі — це спогад,
А вітер — свобода.
Минуле — це розпад,
Забута жалоба.
Крила вітру — безкрайність,
У серці — відвага,
Не падай у крайність,
Відчуй рівновагу.
Склад душі — це ментальність,
А світло — натхнення.
Твоя віра — реальність,
Сліди сьогодення.
Віднайди унікальність,
Бо ти є цариця!
В твоїх руках сила,
В очах таємниця.
Ти — вогонь, що палає,
Ти — мрія, що гріє,
Хай серце кохає
І квітне надія!
02.09.2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
З країв далеких і зірок мінливих,
Де мрії плинуть вільні та барвисті,
Летить у небі пташок синьокрилий
Й щебече нам щасливі й добрі вісті.
Його політ, мов з хмарами таночок,
Що вільно грає з вітром на просторі.
Він чує в крапельці дощу дзвіночок,
Що веселково так звучить в мажорі.
У нього крила, мов оті вітрила,
Що ловлять вітер й несуть його у даль.
Він птах, що лине в небо посиніле,
В блакитну вись, в магічну вектораль.
Ще крилами своїми пестить сонце,
Вночі цілує ніжно місяць й зорі,
А рано-вранці гляне у віконця,
Де дітлахи прокинулись бадьорі.
Його пір'їнки, ніби синь небесна,
Палають очі, наче самоцвіти.
Вісник добра, любові й благочестя,
Щоб мирно жили всі дорослі й діти.
Птах синій, що прийшов до нас із казки,
Пісні співає про краї чудові,
Про щиру ніжність, милість й Божу ласку,
І вірність, що плекається в любові.
Він нам дає надію в Перемогу,
Таку омріяну і з молитва́ми,
Щоб припинилися війна й тривоги,
Й живі всі повернулися до мами.
Хоч птаха кличемо ми до порогу,
Він прагне вгору, до висот небесних,
Бо там, де вітер, там його дорога,
Там край дитячих, світлих мрій чудесних.
07.08.2024
Перший варіант вірша "Синій птах"
написала 22.07.2024.
Врахувавши свої недоліки, написала цей варіант.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
Поламані душі, мов зламані крила,
У темряві ночі вишукують силу.
Біль і розлука, як в океані хвилі,
Змивають надії, лишаючи тіні.
Сльози солоні, немов роси краплини,
Падають тихо, як ті вірші без рими.
Серця розбиті, наче скло на долоні,
Шукають свій спокій у снах і в безодні.
Та в темній пітьмі знову світло проб'ється
І зранених душ промінь сонця торкнеться.
Через страждання і крізь темряву ночі,
Знову злетять й засяють щастям їх очі.
Поламані душі, не втрачайте віру,
У новому світанку зна́йдете силу.
Крізь війну і зневіру, крізь темні часи,
Відродяться знову, як весною квітки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
З країв далеких і зірок мінливих,
Де мрії плинуть вільні та барвисті,
Летить у небі пташок синьокрилий
Й щебече нам щасливі й добрі вісті.
У нього крила, ніби синь небесна,
Палають очі, наче самоцвіти.
Вісник добра любові й благочестя,
Щоб мирно жили всі дорослі й діти.
Птах синій, що прийшов до нас із казки,
Пісні співає про краї чудові,
Про щиру ніжність, милість й Божу ласку,
І вірність, що плекається в любові.
Дає він нам надію в Перемогу,
Махне крильми і знищить усе зло.
Зникне печаль, і горе, і тривоги,
Засяє сонце й заграє джерело.
Птах синьоокий — то є знак свободи,
Його пісні про всі наші бажання.
Летить в безмежжя, там де зникла злоба,
Він наша мрія, віра й сподівання.
22.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Ти моя тиша, мій спокій душі,
Моя найрідніша людина.
Для тебе пишу я ліричні вірші,
Тобі їх дарую щоднини.
Ти моя тиша і здійснення мрій,
І моя гавань спокійна.
Ти моє серце і радість надій,
Душі моїй суть емоційна.
Ти моя тиша, моє ти натхнення
І муза моя неосяжна.
Без тебе німе і сліпе сьогодення
Втрачає свій відлік поважний.
Ти моя тиша, моє ти кохання,
Ти все, що для мене потрібно.
Солодко гріють твої всі зізнання,
В душі бережу їх тендітно.
Ти моя тиша і вічна любов,
Я серцем й думками з тобою.
Без тебе не буде гарячою кров,
І ти будеш завжди зі мною!
21.07.2024р
«Ти моя тиша». Так кажуть у Японії
замість «кохаю тебе».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
В обіймах темряви, мов оксамит,
Ніч розкриває чарівний секрет.
Зірки, як діаманти, сяють ввись
І місяць ллє сріблясте світло вниз.
І світ затих, заснув у тишині,
В цій таємничій і нічній красі.
І лише вітер навіває чари
Й танцюють тіні, мов ті примари.
Чарівна ніч, ти подаруєш мрії
Й відкриєш двері у світ надії.
І можна все, адже вона всесильна,
Така магічна й така живильна!
У тиші ночі серце б'ється спільно
З душею, неначе птаха вільна.
Ти подаруєш натхнення й сили,
Щоб мріяли, творили і любили.
Чарівна ніч, ти подаруєш щастя,
Мов перше таїнство причастя.
Ти - це таємниця, справжнє диво,
Світ магії, де легко все й можливо!
21.07.2024
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Не відпускай мене, не відпускай.
Тримай за руку і веди стежками
І проведи мене в чудовий край,
Де почуття оспівані піснями.
Не відпускай мене, не відпускай.
Нехай твій погляд ніжно обіймає,
Мене до серця міцно пригортай,
Бо лише ти мене кохати маєш.
Не відпускай мене, не відпускай.
Хай наші душі разом пролунають
У юність ту, де розквіту розмай,
Де наші почуття безмежно сяють.
Не відпускай мене, не відпускай.
Нехай твоя любов мене зігріє,
Ти проведи мене у грішний рай,
Де в цьому світі щастя шаленіє.
10.07.2024.
"Не відпускай мене, не відпускай.
Тримай за руку і веди стежками."
Цитата із вірша Галини Потопляк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2024
Тиша ночі раптом розірвалась,
Вогнем спалахнули сиві небеса.
Громовиця люто розгорялась
Й розсипа́ла всюди іскри-чудеса.
Шквал дощу все зливою хлюпоче,
Вітер завиває голосом гучним.
Зла негода гнівиться й тупоче,
Увесь світ, здається, вмить заполонив.
Сріблі блискавиці розсікають,
Гримнули могутньо громи-силачі
Й земля свої груди розверзає
Налякана грозою уночі.
Поступово все навкруг вщухає,
Вітерець стихає, дощ перестає,
Ніч вдруге у свої права вступає
І знов спокійно й тихо настає.
І лиш повітря свіжість й прохолода
Знов нагадають про грозу бурхливу,
Мов заново народжена природа
Готова стріти літній день щасливий.
05.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Ти приходь в моїх снах щоночі,
Коли місяць сріблом блищить.
Моє серце в грудях тріпоче
Й мов полум'я свічки горить.
Твій погляд звабливо-грішний
Торкнеться моєї душі,
Промайне подихом ніжним,
Як шелест вітру у тишині.
Я відчую твій дотик долонь,
І близькість шалено-жагучу
Ти розбудиш нестримний вогонь,
І пристрасть мою кипучу.
Лишися зі мною, коханий,
Поки світ не розвіявся в прах,
І в думках тільки ти, бажаний,
Поки я в твоїх сильних руках.
02.07.2024р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2024
Де єднаються творчі серця
У царстві слів, де рими ллються вільно,
Спільнота - це є простір поєднання.
Серця поетів б'ються у такт спільно,
Вірші співають, мов пта́хи на світанні.
Думки переплітаються в катрени,
І на папір лягають візерунком,
І кожен вірш - це сповідь без омани
Це щирість, що оголюється нервом.
У ній немає місця для осуди,
Кожна поезія - це скарб безцінний.
Вона несе натхнення й дух свободи
Й єднає творчі душі неодмінно.
Тут ра́зом всі радіють і сумують,
Горюють і підтримують в печалі.
Вірші поетів від всіх бід рятують
Й дають надію й сили жити далі.
"Поезія для душі" - це світ безмежний,
Де кожен може бути сам собою,
Вірші вирують, мов океан бентежний,
Дарують щастя й душевного спокою.
Присвята спільноті у ФБ "Поезія для душі"
26.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2024
Чи чули ви, як липа шелестить
У тихій, місячній, липневій ночі?
Вона про щось тихенько гомонить
І мріє, бо їй мріється щоночі.
А зорі, мов коштовні камінці
Розсипалися серебром* на небі.
Грайливий вітер наспівує пісні,
Бо в липи є на це своя потреба.
Шепіт вітру, мов ніжний оксамит,
Що лагідно та м'яко огортає,
Чарує, вабить, як мудрий ворожбит,
Вмить відлетить і знову прилітає.
А соловейко вдалині співає
І щебіт ллється, мов дзвінкий струмочок,
І все навколо липи завмирає
Вслухаючись в цей ніжний голосочок.
А липа знов шепоче і шепоче
Все про кохання вічне та п'янке,
Про радість й щастя гілками тріпоче
І про любов, що в кожному живе.
І завмирають віти в ніжній липі
Від цих чарівних звуків уночі.
І хочеться їй вірити й любити,
І жити, поки сяє сонце угорі.
*Серебро - заст. Срібло (СУМ - Словник української мови в 11 томах, Інститут Мовознавства ім. О. О. Потебні.)
Надихнув вірш П. Г. Тичини "Ви знаєте, як липа шелестить..."
24.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2024
Візьму я зорі кришталеві
Й цукрових хмарок волокна,
Зберу ще й сум, і мрій рожевих,
Й блакиті неба полотна.
Додам ще сонячне проміння,
Веселки райдужні скарби,
Літніх серпанків мерехтіння
І сльози радості й журби.
Зберу я спів птахів веселий
І шепіт вітру, що бринить,
І хвилі шум, що б'є у скелю,
І тишу ночі, що мовчить.
Всі почуття, думки й бажання
В рядках своїх я поєднаю,
Зплету віршоване кохання,
Де кожне слово в ньому сяє.
Поезія - це дар безцінний,
Де все можливо, все співає.
Слова й рядки - це скарб нетлінний
Й душа поета оживає.
19.06.2024р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
Маленька дівчинка дивилася в майбутнє
Й промовила собі такій старенькій:
"Твоє життя хай буде незабутнім,
Щасливе й радісне, моя рідненька".
Сивенька дівчинка дивилася в минуле
Й згадала про свої роки маленькою:
"Твоє дитинство швидко промайнуло,
Чудова й сонячна, моя гарненька".
Маленька дівчинка так вірила в майбутнє
Й записувала всі свої бажання:
"Я неодмінно стану незабутньою,
Людям потрібною, в душі з коханням."
Сивенька дівчинка, зустріла свою осінь
Й ховала спогади в своє серденько:
"Ще мрію я, хоч біле вже волосся,
Про ту весну, я згадую частенько".
Старенька дівчинка дивилася в люстерко,
Світились абсолютним щастям очі:
"Життя своє прожила недаремно,
Прощайте назавжди, мрії дівочі."
05.06.2024
Опис світлини (з мережі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2024
На лісовій галявині біля розлогої ялинки, де сонечко лагідно гріло землю, жив їжачок на ім'я Вуханчик. У нього була хатинка, яку він змайстрував із шишок, яких так багато було навколо.
Хатка була невеличка і колюча, як сам їжачок, але Вуханчику було затишно в ній. Він радів, що у нього була оселя, так схожа на нього. Лусочки шишок приємно кололи лапки Вуханчика, як і його колючки на спинці.
Найбільше їжачок полюбляв гуляти по лісу. Він цілими днями блукав по хащах та шукав щось смачненьке для себе, або слухав спів пташок. І все, начебто, добре було у звірятка, але він був самотній і це бентежило його добру, ніжну душу.
Одного дня, коли він, як звично, шукав гриби для вечері, відчув навколо себе дивну тишу: вітер не грався у гілках дерев, пташки не співали, нічого не шуміло. Ліс начебто заснув! Від несподіванки Вуханчик зупинився та перестав шурхотіти. Прислухався і зрозумів, що хтось тихо плаче.
— Хто це так гірко плаче? — подумало звірятко. Їжачок ще раз прислухався, попрямував на звук і побачив невеличкого зайчика, який загубився в густій траві.
Їжачок підійшов ближче і лагідно запитав:
— Чому ти плачеш, друже? І як тебе звуть?
Зайчик підняв вологі очі і сказав:
— Мен-н-н-е-е кличуть Лапка і-і-і я загубив свою нору після гри з іншими зайчиками.
Їжачок, не вагаючись, вирішив допомогти новому другу і почав його втішати:
— Ну, Лапко, не плач, я допоможу тобі, адже в нашому лісі я знаю де розташовані оселі майже всіх звірів. Навіть ведмедя!
— О-о-о, мені так стра-а-а-шно, — прошепотів Лапка.
Але Вуханчик йому відповів:
— Не бійся, мій друже! Я не дам тебе скривдити! Ось бачиш які маю колючки! — і їжачок повернувся до зайчика спиною.
— А ще маю при собі ось цю паличку-виручалочку. Вона мені допомогає не тільки грибки знаходити під листям!
Звичайно Вуханчик був хоробрим, але за своєю вдачею був їжачком-добрячком і звісно нікого лупцювати своєю палицею не збирався. Так, тільки налякати нахаб, щоб знали — їжачок не тільки добрячок, а ще й хоробрячок!
Вони разом відправилися в лісові пригоди, щоб знайти дорогу до заячої нори. Їжачок, блукаючи на самоті, став добрим слідопитом і йому не важко було орієнтуватися в лісі.
Спочатку їм потрібно було перебратися через високий пагорб, потім пройти через темний ліс, повний загадкових звуків. Кожного разу, коли Лапка почував себе наляканим, їжачок був поруч, підтримуючи і підбадьорюючи його. Так поступово їхня дружба все міцнішала.
Найбільше випробування чекало на них, коли вони дійшли до широкого струмка.
Лапка налякано сказав:
— Я-я-я дуже боюся води.
Хоробрий їжачок-добрячок замислився на хвильку і вигукнув:
— Є ідея! Ми побудуємо місток із гілок. І ми пройдемо, і користь іншим буде!
Разом вони швидко справилися із завданням і радісно перейшли на інший бік. І от тут, за річкою, вони знайшли заячу нору.
Скільки радості було у очах зайчика! З вдячністю і теплом у серці, Лапка запросив їжачка на чашку липового чаю та похрумати солодкою, молодою морквою. Вони розповіли один одному багато історій і зрозуміли, що справжня дружба - це допомога і підтримка в скрутну хвилину. Так їжачок не тільки допоміг знайти дорогу додому, а й знайшов вірного друга. Від цих подій приємне тепло заполонило сердечко Вуханчика: — Я не самотній! — подумки радісно вигукнув він.
З того дня Вуханчик і Лапка часто проводили час разом, відкриваючи нові куточки лісу і ділячись один з одним найтеплішими моментами життя. І жодного разу не забули, що справжня дружба починається з маленьких кроків назустріч один одному!
01.06.2024.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014580
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
Мама... Яке ж це маленьке, коротеньке слово, а якої ж воно має життєдайної сили, духовної величі та водночас і тихого трепету, рідної ніжності та безмежної, безкорисної, найвірнішої любові. Такого схожого почуття немає ніде у світі, як кохання мами до своєї дитини.
Жінка стає мамою тоді, коли у ній твориться чудо і зароджується життя. Воно ще таке крихітне, таке манюсіньке, таке тендітне, але викликає такі безцінні відчуття радості очікування і теплоти, що з кожним днем росту дитя в утробі, ростуть вони й у душі самої жінки. Дев'ять особливих місяців з Богом, дев'ять незабутніх місяців щастя, дев'ять довгожданних місяців радісних емоцій. Це очікування повністю змінює не тільки тіло, а й наповнює душу такими відчуттями, що важко підібрати слова.
Вперше побачивши оченята свого народженого немовляти у жінки назавжди залишається цей момент знайомства і зароджується всесвіт мами та її дитя. На початку цей всесвіт такий маленький, як зернятко, але з кожним днем він стає все безмежнішим та неосяжним і набуває таких масштабів, що його уявити та вмістити в своєму серці може тільки мама. В маминому серці найпотужніша, найсильніша сила материнської любові, що здатна подолати будь-які перешкоди і будь-які відстані. Щоб не робило дитя, де б не було, його завжди буде захищати любов мами та її молитва.
Мама - це перше знайомство, перші обійми і найрідніші очі. Мама - це перша посмішка, перше слово, перші кроки, перші зліти та падіння. Мама - це перша іграшка, прочитана книжечка, проспівана колискова, ходяча та любляча енциклопедія на тисячу питань "А чому?". Мама - це подруга й порадниця, найрідніша людина. Мама - це підтримка та потужний тил. Мама - це абсолютне слово для всіх. Мама - це просто мама і цим все сказано.
12.05.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013264
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Рано-вранці навесні
Враз проснулися джмелі,
Сонце всіх їх розбудило
І теплом комах зігріло.
Довго грілись на осонні
І були вони ще сонні,
Свої крильця розправляли
Басовито так дзижчали.
Фіззарядку поробили
Й тільця джемилики зігріли.
Роєм на траві сиділи
Вмить знялись та й полетіли.
Бачуть луки, ще й полянку,
Що нагрілась з позаранку.
Там кульбабки розцвіли,
Бджілки квіти стерегли.
Раптом джмелики заграли:
Хтось гудів, хтось на цимбалах,
Ніжно скрипочки лунали,
Решта рою заспівали.
Ясне сонце в небі сяє,
А оркестр все лунає.
Вже не видно пелюсток,
Бджілки всі пішли в танок.
Ох, радіє комашня
Веселиться так щодня,
Сонцю спинки підставляє
Весну милу прославляє.
11.04.2024
Світлина створена за допомогою ШІ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
Веселковим цвітом квітень заквітчало,
Блискотіла барвами увібрана земля.
Мережковим дивом віти розквітали,
Духмяніли звабами росяні поля.
Загадковим співом пташки заспівали,
Щебетом заливистим повняться сади.
Барвінковим килимом всі ліси застлало,
Дощ подарував усім живильної води.
Мерехтливим сріблом річенька тріпоче,
Лагідним осонням світиться душа.
Трепетливим цокотом серденько стукоче
Пламенем кохання, бо знов прийшла весна.
10.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Я стану твоєю весною, коханий,
що веселкою квітне в райськім саду.
Я стану твоєю любов'ю, жаданий,
Доріжку до серця твого віднайду.
Я стану твоїм промінчиком сонця,
що зігріє, засяє у темній душі.
Я стану твоїм світлим сяйвом віконця,
Що надію дає, хто збився з путі.
Я стану твоїм первоцвітом кохання,
що знов пророста крізь холодні сніги.
Я стану твоїм забутим зізнанням,
що сказати колись не наважився ти.
Я стану твоєю залежністю, любий,
що так наркотично дурманить й п'янить.
Я стану твоєю примарою всюди,
Що тінню своєю над тобою летить.
Я стану твоєю весною, коханий,
Тою весною, що дано на віки.
Я стану твоїм одкровенням, бажаний,
Ти будеш моїм одкровенням завжди.
22.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
Не питай мене, чом слова мої наче лезо
тонко продумані лінії, мов витинанка
Не тривож мене, час тече наче річка плесом
щойно обірвані лілії. Ставимо крапку
Не торкайсь мене, все розірване не склеїти
ми довго тримались краю, але все луснуло
Не повчай мене, надоїли твої бесіди
серце ножами не крає, в душі все ущухло
Не турбуй мене, вже назад вороття марнеє
не буде життя про яке солодко мріяли
Забудь мене. І повір у майбутнє кращеє
пожинаємо те, що з тобою посіяли
15.03.2024
Світлина з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Привіт, моя поважна пані!
Тобі ще тільки півсотні літ.
І як твоє життя? На грані?
Чи квітне, немов вишневий цвіт?
Привіт, моя душа у тілі!
Ну як тобі живеться в ньому?
На десять років постаріла?
Що відчуваєш? Легкість, втому?
Привіт, моє кохання в серці!
Чи стих палкий вогонь з роками?
Чи б'ється воно знов на герці
з коханим темними ночами?
Привіт, мої реальні мрії!
Ну як, здійснились ви на часі?
Не загубились, не змарніли,
чи досягли вершин Парнасу?
Привіт, моє життя майбутнє!
Яке ж воно? Пишу в віршах.
Надіюсь, щасливо-незабутнє,
Тепло в очах і усмішка в устах.
03.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
Ми загубили кохання в минулому,
Де віють вітри, холоднеча та біль.
І в тому нашому світі померлому
Забули і мрії рожеві, і хміль.
Ми спопелили чуття в пережитому,
Де сварки залишили, тугу та плач.
В темному нашому світі надбитому,
Уламки не склеїш, ти тільки пробач.
Згоріли без цілі, напружили нерви,
А серце кипить та вогонь не згаса.
В поєднанні сердець виникла прірва,
Не полетять вони знов в небеса.
Не буде вже разом, не буде союзу,
Що міцно єднав дві шаленні ду́ші.
Не буде відносин, що стали обузою
Погляди стали холодно-байдужі.
Тепер горда назва у тебе - колишній.
Немає вже смутку, розрухи, жалю.
Я все відпустила. А білий цвіт вишні
Знову розквітнув в моєму саду.
27.12.2023
Світлина з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Ви - другий фронт на захисті країни,
Невтомна та важлива Ваша справа!
І попри все, коли душа й серця в руїнах,
Вам не потрібне визнання та гучна слава.
Мов ті бджілки, добро у світ несете
І знаєте завжди про всі потреби.
Всим забезпечите, потрібне віднайдете,
Допомагаєте тримати землю й небо.
Великий внесок несете у Перемогу
Завжди, щодня, щоночі, щохвилини,
Низько вклоняємося Вам за допомогу
Із вдячністю до Вас від кожної родини!
05.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Фантазії буйства, чуття шалені.
Божевільна... Назвали би люди...
Хворобливість душі затиснута в жмені.
А всі навкруги правдолюби!
Марить удень, сновидіння вночі,
У туманних думках уся вічність.
Розмови про світ, всі навкруги слухачі
Осуджують голосно - грішність!
Тіло тремтить, ти стоїш на краю
І відкриті земні таємниці.
А може, ти в пеклі, чи ти вже в раю?
Твій світ потемнів у в'язниці.
Не маєш весел, не маєш вітрил,
Все пливеш в океані кохання.
Летиш у всесвіті, не маючи крил
З одним лиш любові бажанням.
23.11.2023
Натхненням до написання вірша стало
оповідання "Елеонора" Едгара Аллана По.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Колискова для дівчинки
Сон тихо-тихо прийшов
Дівчинку нашу знайшов,
Буде тихенько співати
Наша малесенька спати.
Люлі-люлі, люлята
Наша малесенька спати.
А дрімота бурмотить
Пісню свою шепотить.
Сплять всі у лісі звірята,
В ліжечках любі малята.
Люлі-люлі, люлята
В ліжечках любі малята.
Доню, зіронька ясна,
Місяць веде у казку.
Ангел з небес споглядає,
Твій спокій оберігає.
Люлі-люлі люлята
Твій спокій оберігає.
Наше дитятонько спить
В носик щасливо сопить,
Буде на хмарках літати
Мрії в долоньки збирати.
Люлі-люлі, люлята
Мрії в долоньки збирати.
Колискова для хлопчика
Сон тихо-тихо прийшов
Хлопчика в хаті знайшов,
Буде тихенько співати,
Наший малесенький спати.
Люлі-люлі, люлята
Наший малесенький спати.
А дрімота бурмотить
Пісню свою шепотить.
Сплять всі у лісі звірята,
В ліжечках любі малята.
Люлі-люлі, люлята
В ліжечках любі малята.
Сину, соколе ясний
Місяць веде у казку.
Ангел з небес споглядає,
Твій спокій оберігає.
Люлі-люлі люлята
Твій спокій оберігає.
Наше дитятонько спить
В носик щасливо сопить,
Буде на хмарках літати
Мрії в долоньки збирати.
Люлі-люлі, люлята
Мрії в долоньки збирати.
18.11.2023
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
Тихесенько лісочком ходить жінка-Осінь.
Пошурхає листочком під золотим кущем,
Подивиться на сонце і блакитну просинь,
Сяде та й заплаче засрібленим дощем.
Сумує вона трішки та малює казку,
Рукою помахає клину журавлів.
Сонячним промінчиком подарує ласку
Й обігріє в небі зажурених птахів.
Тайну вітру шепче, на павутині грає,
А людям подарує урожай грибів.
Листя пожовтілії всюди розвіває,
Зашумлять дерева на сотню голосів.
Ведмедя заколише, їжачка та мишку,
Землю всю покриє багряним килимком.
Білку пригостить горішками та шишкою,
А перед прощанням притрусить все сніжком.
Вийде загадково з першими Морозами,
Буде все чекати зустрічі з Зимою.
Стояти мріяти про Весну із грозами
Осінь не спіши, побудь ще золотою!
24.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
Осиротіле материнство...
Війна забрала кращих...
— Соколик мамин, моя дитина,
Ангеликом полинув в небеса.
На кого ти мене полишив, сину? —
І подумки його все воскреса.
Все у думках щасливі дні й хвилини,
Коли вагітною була дитям.
Як в радості й коханні народила
Й синочку милому дала життя.
Пригадує перші слова та кроки,
Забави, радощі, кумедні фрази.
Як став школяриком й усі уроки,
Перше кохання й перші образи.
Згадала юність, як став зростати:
Студентство, пари і дівчини́ну,
І щирий поклик серця захищати
Рідну землю, неньку – Батьківщину.
В молитвах дні, в молитвах темні ночі,
Лице вмивається сльозами.
"Боже, збережи, — блага щоночі, —
Дитя єдине в Твоєму храмі!"
Раптом луна дзвінок, ввесь світ завмер...
Упала в прірву відчаю і болю.
— Чому жива ще? А він, синок, помер...—
І страшне горе ввійшло у долю.
Як пережити, здолати божевілля?
Де взяти сили, щоб раз вдихнути?
Війна забрала кращих. Від безсилля,
Не знає, бідна, як у світі бути.
Осиротіле материнство...
Війна забрала кращих...
07.10.2023.
Ілюстрація з інтернету.
Вразила презентація книги Марії Матіос "Мати", видавництва Абабагаламага. У книзі розповідається про п'ять жінок у яких різні долі, але об'єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина.
"Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства".
Осиротіле материнство — ця фраза так вразила мене, що не задумуючись я відразу написала вірша.
Я дуже співчуваю мамам, які втратили саме найдорожче у світі.
Я не зможу уявити їхній біль...
Щиро дякую і земний уклін.
Героям Слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Мелодія осіннього кохання зацвіла
Красою розкішною, палітрою пишною
Рапсодія осені феєрично ввійшла
Ходою золотою, теплою, затишною.
Симфонія затяжного дощу накрапає
Пеленою срібною, мрякою дрі́бною,
Гармонія звуків і музи́ка все грає
Водою прозорою, чистою, чарівною.
Сонетами грайливими вітер навіває
Звуками пестливими, співами лагідними,
Монетами жовтими килимом встеляє
Листками рудими, багряними, ягідними.
Оркестра осіннього ноти всюди лунають
Переливом дзвінким, звучанням барвистим
Маестро та Осінь знову палко кохають
Розливом жарким, золотистим, вогнистим.
05.10.2023
АНАЦИКЛ - Вірш, написаний таким чином, що його
можна однаково читати як зверху вниз зліва направо,
так і знизу вверх справа наліво; анацикл читається в
обох напрямках не по буквах (як у паліндромі), а за
словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023
[b]А[/b]бетку діти вчили в школі,
[b]Б[/b]о потрібні їм знання.
[b]В[/b]сі навчались, ну а Коля
[b]Г[/b]рав на вулиці в м'яча.
[b]Ґ[/b]ав на дереві побачив,
[b]Д[/b]ременув мерщій туди.
- [b]Е[/b]й, школярику-чудаче
[b]Є[/b] ж уроки, ти куди?
[b]Ж[/b]артував увесь час хлопчина,
[b]З[/b]абавлянки все шукав.
[b]И[/b]ч, пристали до дитини
[b]І[/b] знать нічого не бажав.
[b]Ї[/b]й-бо, право, ну що таке?
[b]Й[/b]ому кажуть: - Схаменися!
[b]К[/b]оли ти будеш вчити?
[b]Л[/b]ише брови піднялися:
- [b]М[/b]ене цим не корити!
- [b]Н[/b]у що ж за шибеник, хлоп'яче!
[b]О[/b]й, хто ж з тебе виросте?
[b]П[/b]резидент, а не іначе!, -
[b]Р[/b]адіє Коля з щирістю.
[b]С[/b]тану головою держави!, -
[b]Т[/b]ицьнув пальцем у небо.
- [b]У[/b]роки? Не мої справи!
[b]Ф[/b]утбол - це те, що треба!
[b]Х[/b]лопче, діти вчаться в школі!
[b]Ц[/b]е ж всі з дитинства знають.
[b]Ч[/b]ого противитися долі?
[b]Ш[/b]кола радо всіх вітає.
[b]Щ[/b]об знать абетку і читати
[b]Ь[/b] і не бути м'яким знаком.
[b]Ю[/b]наче вчись на результати,
[b]Я[/b]к мрієш президентом стати!
26.09.2023
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023
Сповиті золотом вересневі акорди
Шумлять у деревах журливо.
Навіює спокій струна монохорди,
Вібрує у такт серце й тіло.
Початок прелюдії і музика вітру
Нашіптує фугу мінорну.
Розкриє звучання й чудову палітру
Осіння пора неповторна.
На струнах серпанку ранок стиха зіграє,
В тумані загубляться звуки.
А сонце проснеться, зігріє, засяє,
Дзвіночком бринять сизі луки.
Шурхотять на деревах пожовклі листочки,
А пташина пісню співає,
Тужливо виводить про рідний садочок,
Що знов до весни покидає.
Стоголосся дощів забреде ненароком
І симфонія грає форте.
ПрийдЕ мелодійно із впевненим кроком
Осінь із заключним акордом.
05.09.2023
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
Ви бачили поля пшеничні та безкраї?
Там маки і волошки квітнуть всюди.
Гаряче сонце і блакить на небокраї,
Й привітні, добрі, щирі й чуйні люди.
Чи слухали ви спів гучний і звук трембіти?
Що линуть все у височінь блакитну.
Велич Карпат і полонини, луки в квітах,
Там люди віри з серцем непохитним.
Чи були в садку вишневому за хатою?
Там любо й мило серденько тріпоче.
Чорнобривці, мальви, матіола з м'ятою
Духмянять душу й ніжності шепочуть.
А чи були ви де Дніпро широкий, кручі?
І заповіт Тараса бережеться,
Де плине час і український дух могучий,
Полонить тіло й серце швидше б'ється.
А чули чи співали ви пісні народні,
Які так дзвінко й солодко чарують?
Линуть вони молитвою, як дар Господній,
Споконвіків їх трепетно шанують.
Чи одягали вишиту хрестом сорочку,
Що так старанно вишита руками?
Матусин оберіг і доньці і синочку,
Що свято зберігаємо роками.
Це все про тебе - квітуча, вільна й мила.
Нема такої більш ніде у світі!
Це ненька Україна - душу полонила!
Ну як її всім серцем не любити?
15.08.23
Світлина з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
Спинися, послухай як серпень шепоче.
Туманним серпанком втамовує спеку,
І зливою сипле, і громом гуркоче,
І пахощі трав розвіває далеко.
Спинися, послухай як серпень жнивує.
Колосяться всюди лани неосяжні.
Поважною зрілістю літо панує,
Всюди малює панорамні пейзажі.
Спинися, послухай як серпень співає.
Дзвіночком витьохкує в небі пташина,
А вітер грайливо хмаринки гойдає
І співом голубить, як мати дитину.
Спинися, послухай як серпень чарує
І щедрий врожай нам дарує щоднини,
Строкатістю барв всіх вражає й дивує,
Закохує солодко серця глибини.
08.08.2023
Ілюстрація з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023
На ее ресницах на рассвете
После сильной утренней грозы,
В светлом и лучисто-ярком свете
Засияла капелька серебра-росы.
И она проснувшись ранним утром
Вновь встречая новый, ясный день,
Улыбнулась солнцу, небу, ветру
Вдруг услышав звонкую капель.
И шагнув на встречу в тёплые объятия,
Кудри растрепал ей лёгкий ветерок.
Весна ей подарила из лепестков платье -
Прекрасная и нежная, как маленький цветок.
04.01.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990558
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2023
Я не хорошая и не плохая,
А недостатков... да их не счесть.
Благодарю я тех, кто меня зная
Воспринимает такой, какая есть.
И не осудит вдруг, и не накажет,
И не расскажет, как мне жить.
Свою гордыню мне не покажет,
А будет в лодке со мною плыть.
Разделит все печали и тревоги,
Минуты счастья и радости моей.
Спасибо вам за все мои дороги,
Что вы со мной столь много дней.
19.12.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990557
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2023
Как мало страсти, так много пыли...
Играть, как будто чувства есть.
Я так устала! Мы все забыли.
У каждого свой жизни крест.
Как мы любили и наслаждались,
Какой безудержной любовь была...
Теперь лишь мысленно остались
Любви желанные слова...
С тобой закрыты, душа вся в пепле.
Згорели чувства в один миг...
Глаза открыты, а мы ослепли?
Пожар потушен, остался крик.
Душа вся в клочья... Что происходит?
Умом все это не понять.
Я знаю, в жизни все проходит.
Я не хочу тебя терять...
22.08.2021
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990391
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2023
А в моде снова рыжий цвет...
И Осень рыжая шагает по деревьям.
А я иду вся рыжая в ответ,
И рыжое у нас двоих веселье.
И все вокруг меня горит огнём-
Огнём осеннего и яркого тепла.
И с Осенью гуляем под дождём,
Она всех в свое танго вовлекла.
А листья рыжие кружатся вокруг нас,
И все быстрей в своем осеннем танце.
Закружат в ритме вальса в тот же час,
Плавно на землю прилетят багрянцем.
А в моде снова рыжий цвет...
09.12.2021
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990390
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2023
День Вишиванки - свято України.
Символ нації, культури та краси.
Сорочка вишита - як оберіг країни,
І гордо й з честю ти її носи!
З днем Вишиванки щиро привітаю
Всіх українців, де б ви не були.
Від серця чистого народу побажаю
Миру, спокою, щоб в радості жили!
Тож вишиванку одягни сьогодні -
Наш оберіг і тіла, і душі.
Вишито таїнство і сила в ній народна,
Код нації назавжди, на всі віки!
18.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Кіт волохатий заходить до хати,
Сон із ним тихо іде.
Будуть в хатині діточки спати
І кошенятко руде.
Дітонькам тихо мама шепоче
І колискову співа,
А кошеняті кішка муркоче
Кошачі милі слова.
Стиха дрімота дітям бурмоче,
Яскраві сни напряде,
А кошеня, згорнувшись в клубочок,
В лапку щасливо сопе.
Місяць в вікно заглядає цікаво
Променем срібла м'яким.
Дітонькам сняться мрії яскраві
З малим кошенятком рудим.
17.05.2023.
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023
[b]К[/b]вітко моя люба, єдина,
[b]А[/b]нгеле мій прекрасний.
[b]Т[/b]и Богом дарована дитина
[b]Р[/b]ідна донечка мила та ясна.
[b]У[/b] тебе очі темно-карі,
[b]С[/b]ерденько твоє ніжне.
[b]Я[/b] бажаю не знати печалі,
Тільки щастя щоденне й безмежне!
25.04.2023
Всіх донечок вітаю з Днем доньки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
Квітень місяць зеленіє, в небі сяє сонце,
А свята Вербиця світла, загляда в віконце.
І душа вірян співає, щире просвітління,
Бо вже близько на порозі Христа Воскресіння!
Свічки в церкві запалають, свята віра в Тайну
В Божу силу чудодійну, велич неосяжну.
Після Вербної неділі - писанка та паска,
Бо на нашу землю зійде Божа милість й ласка.
Гілочки вербові святять, в християнське свято
І бажають усім серцем щастя й благодаті.
Рідним й близьким, українцям, здоров'я та миру,
Україні нашій любій — сили, слави й віри!
09.04.2023
Світлина з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Ми думаємо, що наше життя крутиться навколо нас і найбільших моментів у житті, які загорнуті у вишукане пакування і подаровані нам. Але найбільші моменти приходять раптово, не сподіваючись і не очікуючи їх. І так радісно та солодко стає на душі! Хоча для інших це може стати такою дрібничкою, що не варте уваги.
По-дитячому щира усмішка перехожого, ванільно-шоколадний аромат випічки, свіжий та легенький вітерець, який раптово війне і пропаде. Ніби грається з тобою. Випадково помітивши перші весняні квіти, їх неповторну та ніжну красу, здається, немовби сама весна заглядує в твої очі. Ось-ось вона розправить свої зелені крила і полетить над світом малювати чарівним пензлем строкаті, буйні, незрівнянні картини.
Ну а ти прогулюєшся рідними вулицями і дихаєш вільно, на повні груди, у своїй незалежній країні. Хоча сьогодні похмура погода і хочеться під теплу ковдру з філіжанкою духм'яного, трав'яного чаю, але ти крокуєш своїм рідним містечком. Незважаючи ні на що, ти летиш окрилена весною. Подумки цінуєш кожну хвилину, кожний подих, кожний рух і дякуєш за це Господу Богу і нашим славним Воїнам.
В очікуванні весни та Перемоги!
01.04.2023
Світлина з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979383
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Прийшла весняна благодать
Сади цвітуть, квіти дивують
Дерева в зелені стоять,
Немовби мавки, що чарують.
Веселки дзвоники бринять,
Струмки дзюрчать, пташки співають.
Діброви з вітром гомонять,
Нібито й справді розмовляють.
Весни веснянки майорять,
Кохання в серці оживає.
Сонця промінці струменять,
Неначе й справді ми у раю.
06.04.2023
Світлина з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
У дворі дідуся і бабусі було посаджено не так багато яблунь. Пепінка з краю города, Семеренка на клумбі перед хатою і дві яблуньки на місці старої хати, не пам'ятаю назву сорту, але точно осінній. І якось ці два деревця були особливими.
Кожен стовбур яблуні обкопаний та гарно обкладений побіленими напівкирпичиками. Прабабуся Маня садила навкруги яблуневих клумбочок свої найулюбленіші квіти - настурції. Вони гарно оздоблювали яблуньки своїми помаранчевими квітами і круглими зеленими листками.
Коли було спекотне літо, дідусь під яблуньки виливав з десяток відер води з криниці і говорив:
—А це, щоб яблучка були соковиті.
І ці яблуньки віддячували нам завжди гарним урожаєм. Вистачало яблук усій родині: і на зиму заготовити, і сік вичавити. А смак не сильно солодкий і не сильно кислий, ароматний, насичений літом. Хрусткі, жовтуваті, соковиті плоди середньої величини. Для мене найкращі яблука з мого дитинства.
Також полюбляли ці яблучка і мої однокласники. У нас клас був великий, дружній. І якщо я несла в школу поласувати ними, то потрібно було брати чималенько, щоб було чим пригостити. А якщо вони закінчувалися, інколи я з декількома однокласниками прибігали на перерві до бабусі, щоб набрати їх.
Поринувши в спогади про дитинство, виринула з пам'яті ось така чудернацька історія з ними.
Не пам'ятаю який це був клас чи четвертий чи п'ятий, але точно восени. Я захворіла і була вдома на лікарняному. Мої однокласники мабуть так засумували за смачними плодами, що виникла кмітлива ідея.
Мою бабусю знали майже всі однокласники і було вирішено піти по яблука без мене. Мабудь ну дуже хотілося поласувати смачненьким. Коли прийшли до бабусі, то заявили:
— Алла передала, щоб ви дали яблук на клас. Бабуся ж звісно пригостила, але ледь стримала сміх.
Пізніше від бабуні я почула цю розповідь, не буду писати імена героїв, можливо прочитавши самі згадають і посміхнуться.
Ось така кумедна історія сталася в дитинстві. З теплотою пригадую і бабусю з дідусем, і однокласників, і смак яблук дитинства.
Щасливі були часи, світлі та безтурботні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Суботник... Таке знайоме і забуте слово. Кожен дорослий пам'ятає значення цього слова: школа, осінь чи весна і... суботник.
Бувало приходиш восени до школи, нічого не підозрюючи, а тобі вчителька на першому уроці:
- Діти, завтра суботник після другого уроку. Проходьте з віниками і ряднинами, будемо прибирати подвір'я школи.
І це найкращі слова того дня. Адже завтра не буде 6-7 уроків підряд. Ура-а-а!
А де ж взяти віників на цілий клас?
Основним постачальником віників для мого класу, була моя бабуся Оля. За літньою кухньою на краю городу росли дивовижні рослини - кохія. Але на Черкащині, у нашому селі, мало хто знав цю наукову назву. Все було простіше-простого і називали цю рослину - "віниччя". Це були здоровезні, високі та густі кущі. А коли йдеш повз них, то уявляєш, що потрапив у якийсь густющий, непролазний, чудернацький ліс. Принаймні так мені тоді здавалося. А "віниччя", аж цілий рядок! Є де сховатися.
Ближче до осені бабуся зрізала їх, міцно зв'язувала снопики рослин шпагатом. Потім сокирою обрубувала краї, щоб були рівненькі, і клала їх на дах гаражу для висихання. Коли зв'язані снопики висохали, то перетворювалися на такі собі світленькі, новенькі вінички - деркачики. Чому деркачики? А тому, що деякі товстенькі, сухі стовбурці "віниччя" дряпають асфальт або землю в процесі підмітання. На цьому етапі закінчується бабусина магія перетворення з насінини рослини у такий необхідний у господарстві інвентар. Гора віників готова!
День суботника.
Вранці, деякі однокласники, як завжди, прийшли без знаряддя праці. Закінчується другий урок. І делегація на чолі якої я, дружно топає до моєї бабусі. А жила вона через одну хату від школи. Бабуня всім роздає віники, та ще й по яблуку або пиріжку пригостить. Але то інша, не менш захоплююча історія.
Задоволені гостинцями, ми йдемо на цікаве та корисне заняття - прибирання території подвір'я нашої рідної школи.
Незабутні спогади з мого дитинства...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Був собі маленький зайчик
Сірий увесь, в травичці жив
Ох, стрибучий побігайчик
Куций хвостик він носив.
От прийшла до нас зима
Снігу всюди натрусила.
Глянь, а зайчика нема!
В нього шубка побіліла.
03.01.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023
Прощай, 2022-ий
Ти був таким важким..
Сірим, гіркавим,
Колючим, не живим.
Прощай, 2022-ий
Ти виживав у злі...
Ти був похмурим,
Неначе уві сні.
Прощай, 2022-ий
Ти вкрав наші серця
Важкі й напругі,
Але жива душа!
Прощай, 2022-ий
Будеш у пам'яті...
Чи рік чи другий
Може в непам'яті...
01.01.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Добрий, ласкавий, Святий Миколаю!
До тебе молюся, тебе я благаю —
Даруй мирне небо, свободу і волю,
Усім українцям щасливую долю.
Дитині найкращий у світі дарунок -
Прийшов з війни тато, його поцілунок.
І брат, і сестра, чоловік і дружина,
Усі повернулися в сво́ї родини.
Повернеться син, його мама чекає,
Найбільшого щастя у світі немає!
Висохнуть сльози і в душевному храмі
Дай загоїтись всім роз'ятреним ранам.
Дай хворим здоров'я, а воїнам жити
Сили незламної війну зупинити.
І мирне і тихе життя щоб настало,
І серце із лютого з часом розстало.
Від щирого серця прошу за країну
Дай Перемоги моїй Батьківщині.
Усі ми молитися будем до Тебе,
Святий Миколаю, почуй нас із неба!
19.12.2022
Світлина з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022
Зима - час писати білим по білому.
Мереживні літери, знаки, слова...
Світу холодному, а може змертвілому?
Ти прокричиш - не замерзла душа!
Ніч - час писати чорним по чорному.
І зоряне небо і місяць, й імла...
Мареву темному, а може химерному?
Ти прошепочеш - є світла душа!
Світає - час писати сірим по сірому.
Обрій блідий, й перелив серебра...
Сонцю холодному, а може огнистому*?
Ти промовляєш - гаряча душа!
День - час писати білим по білому.
Іскри сніжинок, сивий іній, зима...
Морозу тріскучому, може веселому?
Скажеш - не холодно, щаслива душа!
*Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Атмосфера таємничо-осіння -
Меланхолія, лірика, вальс.
Листа ледь помітне тремтіння -
Прохолода, завершення, час.
Дощу серебра моросіння -
Поволока, тумани і сум.
У тиші ранковій спасіння,
Голос зажурених дум.
Буйних вітрів коливання -
Сміх, завивання і плач.
Знов до весни в нас прощання,
Муки кохання пробач.
18.09.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Я напишу листа в чарівну осінь
Про листя пожовтіле у волоссі,
Про павутиння в оксамитовий сезон
І на осінньому вікні старий вазон.
Я напишу листа у вітер прохолоди
Про подих осені і насолоди,
Про почуття зігрітими словами
І поцілунки солодкими вустами.
Я напишу листа в холодну зливу,
Що змиє літнє щастя полохливе.
Про світ, що пах трояндами й коханням,
Про сонце в небі, що золоти́ть востаннє.
06.09.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
У красунечки Морквини
Завтра будуть іменини.
Помаранчеве вбрання,
Чепуриться вже зрання.
Зелені кіски заплітає
Смак відмінний вона має.
Пригостить всіх неодмінно
А, В, С вітамінами!
3.09.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
[b]Р[/b]анок росою всміхається
[b]І[/b] обрій зорею бринить
[b]Д[/b]одому місяць збирається,
[b]Н[/b]іч спочивати спішить.
[b]А[/b] день іде лагідний, ясний,
[b]С[/b]ерце зігріє теплом
[b]Т[/b]ільки у нас так прекрасно,
[b]О[/b]сь і сонечко вже над селом.
[b]Р[/b]ідне довкола нас й миле,
[b]О[/b]двічна моя сторона!
[b]Н[/b]енько, моя Україна,
[b]А[/b] як сильно люблю тебе я!
02.09.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Життя у війні - божевільне ралі:
Валізка, дитина, собака і біг...
Подумки запитуєш: - Ну, а що далі?
Скільки у тебе на вибір доріг?
Тебе й сім'ю хотіли розстріляти:
Сусідів, домівку, і на вікні вазон...
Та тільки душу ніколи не здолати,
Не полетить вона за горизонт.
А буде битись кожної хвилини:
За дитину, родину, ліси та поля.
До останньої крові краплини -
Це ж моя українська земля!
29.08.2022
Світлина з мережі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Є у мене вдома Киця,
Киценька-Кицюня.
Біла грудка у красуні,
Привітна муркотуня.
Любить вона гратися,
М'яча поганяти.
Під диваном сховатися,
На віконці спати.
Ось така кумедна кішка -
Їсть вазони і траву,
І цукерки, а не мишку,
Дуже я її люблю!
P.S. дійсно, у нас вдома живе така кішка Мурка).
На фото наша улюблениця.
21.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
А Гарбуз поважний пан
Всім овочам отаман.
Помаранчева свитка,
На картузі квітка.
Чемно по городу ходить
Пісню свою заводить:
- Ой чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
***
Помаранчевий Гарбуз
Одягнув старий картуз.
Він поважний на городі,
Бо козацьку має вроду.
З превеликими боками,
Жовтогрудий, із смужками.
Гарний овоч він осінній -
Смачна каша і насіння!
29.08.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Дуже гарна в нас Квасоля,
Наче квіточка Красоля.
І біленька, і жовтенька,
Як перлинонька гладенька.
У стручку її багато
Там живуть і мама, й тато,
І сестрички, й братики,
У довгенькій хатоньці.
28.08.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
А серпень завершує літо
Й палітру його кольорів.
І голос дозрілий розквітнув
У внутрішній тиші чуттів.
А серпень - повільний, тягучий,
Як мед із духмяних луків
І виноградно-пахучий,
Насичений запахом й звуком.
А серпень- полуденна млявість,
Що плине крізь марево літа.
Неспішна, загадкова цікавість
Й серпанком душа його згріта*.
А серпень завершує літо
Коханням бурштиново-ясним.
Барвиста історія в світі -
Літній десерт прекрасний.
28.08.2022
*Згріта - Словарь української мови: в 4-х тт.
/ За ред. Б. Грінченка. — К.,
1907—1909. — Т. 2. — С. 141.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
***
А Горох - пан дуже хвацький
На стеблі стручків багацько.
Чіпкі та довгі вуса має
Навкруги всіх обіймає.
Від цікавості він враз
Зачепивсь за перелаз.
Там стручок і там стручок,
Ох, завзятий козачок!
***
У стручку горох сховався,
Сидів тихо й дивувався:
- Чому горошин так багато
В одній такій маленькій хаті?
28.08.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Має наша Цибулина
Сто кожухів і чуприну.
Кожухи всі золотенькі,
Ну а чубчик зелененький.
Полюбляє лікувати
Кожух скине- усі плачуть.
Хоч пекучу вроду має,
Від застуд оберігає.
28.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Пан Часник із бородою
І поважною ходою
Поспішає на гостини
До панянки Цибулини.
Зубчики гостренькі має
Всім одужати бажає.
Зубки в нього не прості,
Лікувальні геть усі!
26.08.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
Жовта сукня у газдині -
Одягнула її Диня.
Смак солодкий вона має,
Боки сонцю підставляє.
Наче квіточка духмяна,
Наша пані незрівнянна.
Соковита та м'якенька,
А всередині біленька!
26.08.2022
Ілюстрація з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
***
Семейная дра[b]К[/b]а - хоть так, хоть так беда в семье, когда есть сМежная баба(автор СМежной бабы - Закохана в море)
[b]Д́[/b]ракосочетание - решили сочетаться дракой, чтоб не браком.
***
Одно[b]Г[/b]олый брак - брак нетрадиционный.
***
Бра[b]Т[/b]ный союз - это семейная драКа одноГолого брака.
***
Разно[b]Г[/b]олый брак - семейная драКа маловероятная.
***
Пло[b]В[/b] любви - что полюбили, то и родили.
***
Семейные тру[b]Б[/b]ы - незаменимый элемент одежды для женатого мужчины.
***
Ново[b]Д[/b]рачная - новоприбывшие силы в семейной дра[b]К[/b]е.
***
Услуга "[b]П[/b]ена на час" - кому что.
***
Услуга "Му[b]Л[/b] на час" - эксплуатация мужа по полной программе.
Дякую за натхнення автору дотепних, цікавих і смішних Опечаток - Закохана в море.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957356
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2022
***Вірш 1***
Маленька і кругленька
Має щічки червоненькі.
В неї хвостик біленький,
Яка ж вона смачненька!
Від похвали та пошани,
Ще червоніша стане.
Зашарілася Редиска
І потрапила у миску!
***Вірш 2***
А Редис з Редискою
З великою мискою
Йши удвох в гайочок
Зплести собі віночок.
А для чого їм миска?-
Запитує Лиска.
Оттакої... На салати
Треба зелені нарвати.
21.08.2022
Ілюстрація з́ інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
У червоних шароварах
І бордових чобітках
В товаристві із друзяк,
Йде поважний пан Буряк.
Чубчик має зелененький,
Ну а сили - оттакенько!!!
Гордо й сміливо ступає,
Бо козацький дух він має!
21.08.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
В овочів є дон Жуан -
Синьоокий Баклажан.
В нього фрак довгенький,
Хвостик - чепурненький.
Гордо вуса розправляє
З гарним днем усіх вітає.
Ну а милій Морковинці
На обід приніс гостинців.
21.08.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Одягнув стару свитину,
Ще й коричневу хустину
Вийшла в поле всім відома,
Нам усім вона знайома.
Гарна пані Картоплина,
Добра й щедра господиня.
Кругла, добра, чарівна!
Нагодує всіх вона!
21.08.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
А зелена Капустина
Одягляся в одежини.
То не сукня, не листочок,
А зелених сто сорочок.
Круглолиця, файна пані
У зеленому каптані.
А роса, як намистини,
Прикрашає Капустину.
20.08.2022
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Я - українка! Цим дуже пишаюсь!
Наше славне козацьке коріння.
Сильного роду не відцураюсь,
Мови своєї, сонця проміння.
Я - українка! І гордість і слава,
І в душі моїй грає сопілка.
У вільній, незалежній державі,
Я від дуба могутнього гілка.
Я - українка! І сильна й незламна,
І душа моя з вільним народом!
Хоробрість, мужність у нас нездоланна
Від півночі, півдня до заходу й сходу!
19.08.2022
Фото з мережі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Розкажу я вам вірша
Про сімейку овочеву.
Ой, ну хто це поспіша
У пору щедру, вересневу?
Дід Картопля - файний пан!
Гарний смак, добрий врожай.
Одягнув старий жупан,
А пихатий через край!
Ну, а баба Картоплина,
Всю родину жде до столу.
Одягла стару хустину,
Всіх посадить в одне коло.
Тут і сестра Капустина
На гостини поспішає
А роса, як намистини,
На її голівці сяє.
Слідом йде і пан Буряк
У червоних шароварах,
Картоплині він свояк
Й Капустині гарна пара.
Ой, а хто це там іде?
Довгі коси зеленіють,
Перець під руку веде
В неї щоки червоніють.
Наша люба Морковинка
Гарну вроду має,
Помаранчева сукенка
Наче сонце сяє.
А за ними Огірочки
В білих вишивашках.
Капустині сини й дочки,
Прокинулись вранці.
А Цибуля з Часником
Попід ручки взялися,
Ну а Редька із Бобом
Їдуть і посміхаються.
Тут і Диня йде, й Гарбуз
Пара добре всім відома!
В Гарбуза на бік картуз,
Жовта Диня - пречудова.
А Горох старий й Квасоля
Вмить дістали парасолю,
Бо дощу вони злякались
Й грому дуже налякались.
Дощ минув, мокра земля
Тут зібралась вся рідня.
Сонце з хмарок виглядає
І родину звеселяє.
Вся родина за столом,
Славлять свято Урожаю
Щедра Осінь за вікном,
І достатку всім бажає!
14.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Помідорова сім'я
Мама, тато, ти і я
Нас багато на кущі
Любим сонце, не дощі.
Коли дощ - ми зеленієм,
Пече сонце - червонієм.
Підставляєм сонцю боки,
І врожай у нас, нівроку!
13.08.2022 Svetoviya
Ілюстрація з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Огіркові сини й дочки
Одяглися у сорочки
Вишиванки чепурненькі
Хвостики у всіх гарненькі.
Вмилися росою вранці,
У дівчат горять рум'янці
Вуса хлопці закрутили,
Вмить усі позеленіли.
13.08.2022
Ілюстрація з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Настало літечко у нашому селі -
Курорт і сонце вже не за горами,
А ти стоїш нагнувшись, при землі,
І свій "малий" город сапаєш днями.
Ось тут "Городні Емірати" і моря
І сонце гріє, (що там ваш солярій)!
З самого ранку і коли зійде зоря,
Ти бій ведеш із бур'янами та жуками.
Там з хліву і корова Зірка кличе
І свині хрюкають, несуться кури,
А назва цим курортам - "Трудівниче",
Бо без труда, зима буде в зажурі.
Ось так минають будні, дні і ночі,
Ти мрієш про курорти в Еміратах…
Надвечір знову ноги ледь волочиш,
Але в твоїх думках город за хатою.
23.06.2022
Світлина з мережі інтернет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
Я скучаю по тебе... Слышишь?
Каждый день, каждый час, каждый миг,
Когда дождь стучит ночью по крышам,
Когда солнышко выглянет вмиг.
Я скучаю по тебе... Слышишь?
Когда утренний вспыхнул рассвет.
Когда ночью звёзды ты видишь,
А от бледной луны только свет...
Я скучаю по тебе... Знаешь?
По душевной твоей теплоте.
Ты ведь тоже по мне скучаешь...
Знать бы только с кем ты и где.
Я скучаю по тебе...
© Svetoviya 20.06.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951046
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.06.2022
-Для чего нужны окошки?
Кроха сын ответил маме:
- Чтоб на них сидели кошки,
Чтоб людей там тихо ждали.
Человеку нужен кот-
Кроха сын так рассуждает,
Он всегда его поймёт
Промурлычит, как скучает.
Лягут рядом на подушке
Мягкий, беленький комочек.
Поурчит тебе на ушко
Теплый, рыженький дружочек.
И тогда на свете люди,
Станут чуточку добрей.
Будет радость всем и всюду,
Жить ведь с кошкой веселей!
© Svetoviya 15.01.2022
Иллюстрация с интернета. Благодарность автору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950869
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2022
Ми постаріли на десятки років
І діти подорослішали враз.
Війна... почули зранку, затихли кроки.
Війна... дзвінок... та більш ніяких фраз.
Ми помудрішали на сотню років,
На всі життя, що нам усім дано.
Ми будем для загарбників пророками:
Будем вільно жити, вони - на дно!
Ми завжди пам'ятатимемо лютий,
Ніколи не забудемо війну.
Ми будемо у мирі, вони в багнюці.
Зустрінем разом не одну весну!
Вони пíдняли у всіх нас дух козацький,
Гучно лунає: - Слава Україні!
Ми всі станемо сильнішими з роками
І будуть мирні ранки у країні.
11.05.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Як дивно змінюється час і пори року,
І це так складно і так щороку.
В душі зима, весна, і літо, й осінь,
А час все йде, спинить його не взмозі.
Весна - це юність наша рання.
Вона цвіте й буяє, як востаннє.
Весною і кохання перше квітне -
Це почуття чарівне і тендітне.
А літо - молодість прекрасна,
Вона ніколи у тобі не згасне.
І не важливо скільки тобі літ,
Коли думки все ринуть у політ.
В осінню пору зрілість наступає,
А мрії до сих пір у весні літають.
Глибинна щирість почуттів прийшла.
Душа - ще така юна й молода.
Зима ж - це старість сивочола,
Онуки й діти за столом довкола.
Поважна та досвідчена з роками -
І пори року згадує думками...
Ось так минають і хвилини й роки
Від перших і до твердих життєвих кроків.
А ми не зможемо спинити хід
І залишаємо по сóбі тільки слід.
10.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Ми живемо у війні, "сусіди" в ілюзії.
За нами правда, у "сусідів" контузія.
Вся країна в вогні, у "сусідів" сонячно,
Нас убивають, "сусідам" не боляче!
Ми бачимо смерть, "сусіди" зашорені.
Наші душі болять, у "сусідів" зашторені.
Ми у вільній державі, "сусіди" в "імпєрії",
Наше слово тверде, у "сусідів" в ейфо́рії.
Ми віримо в Бога, "сусіди" у "путлера".
Ми все подолаємо, "сусідів" і "фюрера".
Серця с ЗСУ, "сусідів" - зі вбивцями...
Ми були, є і будемо - українцями!
30.05.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Болить і стогне рідна сторона,
Здригається, розпечена боями.
Й весна... Розп'ята і зґвалтована весна...
Горить вона пекельними вогнями....
А на душі стоїть, вирує лютий біль
За пекло, що прийшло в країну.
Й питання... За що? Яка мета і ціль?
За що, знущаються з моєї України?
Хто дав вам право вирішувать за нас
Кому як жити, кохати, розмовляти?
Хто ви такі, набродо, звідкіля?
Вам час усім з країни нашої тікати!
Ви нехристи, ви нелюди, потвори.
Бездушні, безсердечні тварі на землі.
А ваш народ - німі й сліпі раби-актори,
Сидять у телевізора в теплі.
Снаряди б'ють, летять повсюди бомби,
І "Градом" сиплють на міста та села.
А наші люди у підвалах, як в катакомбах:
Живуть, народжують і моляться до Бога.
І в кожнім серці Віра непогасне,
Війна проклята зникне в одну мить.
І мужнім Воїнам і Ангелам небесним
Дай Боже сили неньку-Україну захистить.
05.05.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Мені б у ті хвилини, коли була малою я,
Дідусь з бабусею живі і прабабуся.
Пройшли ті дні і їх давно немає...
Від спогадів дитинства усміхнуся.
Щасливі й радісні були оті часи,
Коли у хаті був і сміх, і йшли розмови,
І з дідусем у шашки завжди грали ми,
Бабуся шила всій сім'ї обнови.
В печі сидять рум'яний хліб і пиріжки:
З капустою, ще й з вишнями та з сиром.
За столом сусіди, рідні, подружки
Святкуєм наші свята усім миром.
Ось ці дитячі роки в серці назавжди,
І в пам'яті живуть мої старенькі.
За дідуся з бабусями молюсь завжди,
Ви Ангели на небесах мої рідненькі.
31.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022
Я люблю Вас українські солдати!
Дуже сильно та вірно люблю!
Помолюсь за перемоги та втрати...
Хай Господь збереже Вас в бою!
Ви тримайтесь наші сильні солдати!
Ви ж поборники смерті в строю.
Вам усім не прийшлось обирати,
Стали мужньо за свою землю.
Ви живіть наші славні солдати!
Захистіть нашу неньку святу.
За Вас молиться донька та мати,
Вся країна в молитовнім часу.
Ви живі поверніться солдати!
І низький уклін Вам від нас.
Ми Вас будемо всіх шанувати,
Прославлятимо Вас повсякчас!
Svetoviya. 19.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
Війна...
Таке страшне, болюче слово...
І сльози й страх чути довкола...
Це слово пошепки сказали наші діти...
Здурів весь світ... І що його робити?!?
Загарбники! Чи люди ви?!? Чи звірі?!?
Чи матері своєї сучі діти?
Що ви забули в нашій стороні?
Ви ті, яким немає місця на Землі!
Почуйте нас! Ідіть собі додому!
Не хочемо ми ні війни, ні зла нікому.
Ми будем жити в рідній, вільній Україні!
Як ми бажаємо...
А ви тікайте боячись своєї тіні!
26.02.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022
Я не люблю тебя, ты знаешь,
Но о любви мы говорим.
И наша дружба, порой смешная,
Не может чувством быть другим.
Кто мы друг другу? Совсем не знаем,
Но тянет нас на разговор.
Обсудим все и не скрывая,
И нам не нужен приговор.
Ты обходительный и честный,
Приятно слышать: "Как дела?"
Порой ты страстный, порою грешный,
Порой простой, как дважды два.
Я - доброта, и в ней прелестна,
Поговорим с тобой о всём.
И нам двоим душой не тесно,
Нам хорошо дружить вдвоём.
Наши беседы ведём часами,
Мой друг - хороший человек.
И всё, что происходит между нами,
Никак любовью не назвать вовек.
Svetoviya. 26.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940659
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2022
Не усложняйте жизнь, не нужно драмы
Намечено судьбой не избежать.
И как в музыке ложатся гаммы,
Плетётся жизнь и не вернуть всё вспять.
И вновь на небесах судьба вершится
И каждому своя дорожка в ад.
А может в рай? А может все случится?
Когда в последний миг будем стоять у врат.
И не живите попусту, цените
Все, что предначертано судьбой.
И жизни каждый миг вы дорожите,
Чтоб быть всегда везде самим собой.
© Svetoviya. 27/08/2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940658
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2022
Зайчиха вышла на лужайку
Вприпрыжку по лесу идёт.
Возле леса домик зайки,
Рядом реченька течёт.
У зайчихи есть дочуля,
Ей привет большой от нас.
Зайка мамина лапуля,
Ходит дочка в первый класс.
Стоит школа на опушке
И учитель там Сова,
Учатся там все зверушки
Сколько будет дважды два.
И грызут гранит науки
И Лисята и Ежи:
Как понять лесные звуки,
Как уйти всем от беды.
Зайка в школе не боится,
Зайке рады все вокруг.
И с Волчёнком подружиться -
Зайке будет верный друг.
Завтра Зайкин день рождения
Всех зовёт она к себе,
Будет праздник, угощенье,
А от мамы торт с безе!
Радостные все зверята,
Крепкой дружбой дорожат.
Мышки, белки, медвежата
В быстром танце все кружат.
В том лесу везде веселье,
Песни звон и громкий смех.
Все дружны на удивленье, -
Наша Зайка лучше всех!
© Svetovija. 15.01.22
Иллюстрация с интернета. Благодарность автору!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940041
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2022
Травка зеленеет,
Льется солнца свет.
В воздухе теплеет,
Весенний всем: "Привет!"
Ах, весна чудесная
В гости к нам пришла!
Радости, веселья
Она нам принесла.
И проснулись ёжики,
И не спит медведь,
Вышли на полянку
Бока свои греть.
И щебечут птички,
И цветёт сирень,
Бойкие синички
Щебечут:"Тринь-тритень!"
Травка зеленеет,
Льется солнца свет.
Нас оно согреет,
И скажет всем:"Привет!"
© Svetoviya 15.01.2022
Благодарю автора за иллюстрацию!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940040
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2022
Я тебе кохаю....
Це всього три слова,
Але скільки значення у них.
Для одних - лише промова,
А для інших - цілий світ.
Svetoviya, 2021
Світлина з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Льёт дождь - проказник неба...
А я всё смотрю в твоё окно...
Почему же вышло так нелепо?
Встретиться опять нам суждено?
Я стою и улыбнусь дождю и небу,
И за встречи миг, судьбу благодаря,
С надеждою смотрю в твоё окошко,
Вдруг с него увидишь ты меня...
И простишь мою ты глупую ошибку,
Совершив её душой тебя любя.
И снова небо голубое прояснится,
Мои глаза увидят вновь тебя.
Svetoviya. 26.09.2021
Фото с интернета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939371
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2022
Осень на окошке загрустила,
Стала плакать проливным дождём.
Все вокруг она позолотила,
Все леса, сады горят огнём.
И осенние цветы стоят в кувшине,
Как напоминание о тёплом лете.
И горят-трещат дрова в камине,
А ты пьёшь свой горький кофе в пледе.
Svetoviya. 25.09.2021
Иллюстрация с интернета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939370
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2022