| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Заробітчанка
Лишила домівку, зібрала валізи
І їду далеко в незнáний цей край...
«Куди ж ти, дитино, з собою ті грýзи
Береш. Ти ж бо знаєш, що там не є рай...
Ніхто не чекає, ніхто не поможе,
Сердéнько моє́ буде краятись вкрай!
Де знайдеш отам собі теплеє ложе?
Як бути без тебе, мене ти спитай?»
«Матусю рідненька і таточку лю́бий!
Лишаю я з Вами сердéнько моє́!
Я їду далеко у край цей нелю́бий,
Можливо, знайду я там щастя своє́!
Можливо, мене хтось далеко чекає,
Пригорне до свого сердéнька мене.
Бо серце моє́ теж надію плекає,
Хтось рани коханням мої огорне!
Для мене усі ви і край український,
Завжди залишаєтесь в серці моїм,
Хоч матиму паспорт той я іммігрантський,
Назву Україну я раєм своїм!»
З далекого краю душа моя лине
До Вас, мої рідні, і друзі, й батьки,
Лелекою білою в край свій полину...»
Так тýгу зливаю у щирі рядки.
19.03.2018.Лісабон. Автор: Світлана Маланка-Баліцка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Душа так рвалася на волю,
Та душу тіло не пускало.
Душа так плакала, ридала,
Та тіло нaмертво тримало.
І серце рвалося з грудей,
І спокою не знаходило.
І сльози так лились з очей
Усе в мені боліло й нило.
Лиш розум холодно мовчав
І в голові так колотило,
Немовби хтось в мені повстав
У скронях бухкало і било...
...Все раптом зникло і пройшло.
Затихло і охолодилось.
І тіло спокій відзнайшло.
Немовби наново родилось.
Думки, емоції мої!
Чому несете біль печалі?
Невже не буде спокою,
Допоки житиму я в далі?
27.11.2017. Лісабон. Світлана Маланка-Баліцка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021