| Сторінки (12/1131): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Чи ти тепло знайти в собі зумів,
Чи зрозумів життя людського сенс?
Веселкою, між сонця і громів,
На батьківський поріг душа несе.
Рвуть стежку полини та чебреці,
І під ногами шовк із ковили.
Біжу я із ромашками в руці
Шляхами, що життя мене вели.
Спішу до двору, аж не чую п’ят,
Не впізнаю з роками я людей.
Мій друг, найвеселіший із хлоп’ят,
По стежці сина власного веде.
Ліс постарів, неначе занеміг.
(Любило молодняк дівча мале!)
І тільки мама вийде на поріг,
А тато десь у небі журавлем…
Букет ромашок мамі піднесу
Із купою схвильованих вітань.
… І падає з тополі білий сум
За всім, що розгубили крізь літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Вітами яблунь, мов рукавами
Вітром тягнуся, бунтівником.
Видихну: «Як Ви?» Квіт поміж нами
У завірюсі сниться обом.
Ноти любові зводять долоні:
Дотики-іскри… Потиск-вогонь.
Сни кольорові – біло-червоні
Квіти зумисне трусять: схолонь…
Падає чисте, світле, єдине:
в згадці мене Ви бачите – мить.
За особисті хиби-провини
Квіт яблуневий землю сніжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Коли неосмислено раниш,
по крихті роздрібнюєш сон.
Сиренами, криками сов
Неспокій озветься, товариш.
Скубеш пасма дум із подушки:
Насмикаєш за ніч – мільйон.
Війною стривожений сон
не вразь іще й ти, легкодушно.
Чужими? Ворожими є ми?!
Накриє лавина гризот.
Невже ображати приємно?
Безсоння... Світанок от-от.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Жовті ця́тки на горбах і схилах –
Вітер на кульбаби дме прудкий.
А черемха, наче забілила
Наболілі від війни думки.
Глянь, які тюльпани розмаїті!
На дощі нарцис-вродливець змок.
І біліє у вапня́ній свиті
Запашний, уквітчаний садок.
Ранок жайвір нотами заводить,
Когути підтягують пісні.
Порядкують люди на городах,
Просять в Бога мирні,теплі дні.
Бджоли тягнуть вихори мелодій,
і нектарний мед несуть мерщій.
Селянин - у клопотах, роботі:
Ґрунт – як пух, чудові йдуть дощі.
Перекус нехитрий всухом’ятку,
В холодку, як мить одна, минув.
… Ніби сонця, щедрі жовті ця́тки
і черемха слухали весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Пелюстки́ оси́пались додолу.
Білий квіт із весен полишав.
Оцвіла. Лишилась напівгола
неприкрита, зболена душа.
Вітер шарпав, обривав і зносив.
Неістотне падало, тонке.
Забілило дивно білі коси –
То вінок? Чи юності букет?
Не збулось... Роса бринить на віях.
(А наснились відблиски світань.)
Білий квіт у людях не старіє –
У тобі весніє він, поглянь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
А я до Вас – крізь зими.
Топлю сніги та кригу.
І віршами своїми
нову чаклую книгу.
Білявою весною
до Вас біжу садами.
Під вишнею постою,
де вірші Вам складала.
Верну Вам ніжність літа,
чуттів забуту спеку.
У ліриці зігріте,
заб’ється щось… далеке.
Іду до Вас осіння
та власне-першоцвітне
в катрені світлотінню
продовжує щеміти.
Іду до Вас незмінно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
Не розгубіть схвильоване тепло,
що, як весни́, з надією чекали.
Воно, як сік березовий текло,
Та застигало мороком окалин.
І щось квітневе рвалося із мряк,
таке хмільне… таке недосконале…
Та як забути? Чи зітерти - як?
Усе, що двом життя подарувало?
Веселкою до серця потягнусь,
в міцних обіймах – то громів пере́стук.
Рука в руці у темряві спокус,
а сонячне… Чи заблудилось десь там?
Я за квітневе – долі посміхнусь,
Іде садком назустріч мій товариш.
О доле, не чіпай мою весну!
Невже без мрій зоставиш і зістариш?!
Сплітають зморшки очі та чоло,
А душі – ще у сонячнім вогневі.
Не розгубіть життям весни́ тепло,
Бо молодість – вона і є квітне́ва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
Абрикосовий цвіт у кохання:
справжнє, знаю, повік не відпустить.
Казка перша, надумана, рання,
облітає пониклим пелюстям.
Справжнє,знаю, повік не відпустить:
у цвітіння вертатиме спогад:
Абрикосовий сніг білить густо,
розчаровано впавши під ноги.
Казка перша – надумана? Рання?
Чи мороз по беззахисній стукнув?
Закружляла в повітрі востаннє
наречена в омріяній сукні.
Облітає поникле пелюстя,
невимовно привабне медами.
У нектарі чуттів тих гублюся:
абрикоса своє нагадала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Скрижанілі непорозуміннями.
Збайдужілі, змучені проблемами.
Вдвох весну зустріти не зуміли ми.
Тінями лишилися окремими.
Руйнувалися містки і падали,
Береги самотні розділялися..
Закривалися ми барикадами
не живі, здається, а зі сталі всі.
Кожен обростав та жив образами,
І шукав у комусь винуватого.
Хоч і розум часто нам підказував,
та щодня сварились удвадцяте ми.
Шрамами укрилося суцільними,
Рознеслось мрійливе пустоцвітами.
Вдвох весну зустріти не зуміли ми.
…Хто ж бо знав, що довго так болітиме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Весняна ніч – краплини губить::
чорнила плавання…
Вона та я – два однолюби
в життєвій гавані.
Сріблясто-сяюча подушка –
Наївні промені.
А світ чорнів, такий бездушний,
І гріли спомини.
А всі слова й безглузді вчинки –
потьок люстерковий.
Все, що раніше лебедине –
тепер нестерпне їм.
Весняна ніч холола-гусла,
спліталась хмарами.
Щеміло й накрапало густо,
Хоч тепле марилось.
І місяць бачив це, і люди
спинялись вражено:.
Любити вчились однолюби
Себе зневажених.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Мастила веселковою палітрою
Весна. Тріумфувала злива, плакала.
Неслась молитва, у війні обвітрена:
«О Боже, хай це буде добре знакове!»
Яскравий снопик постелив надією
на мир... Жорстокість зникне із жадобою.
І прийде день, якому всі зрадіємо,
Про це морзянку дощ рясний видзьобує.
Дивилися на диво люди зболені,
(Душа із небом наче так балакала..)
Людина бачить те, що їй дозволено…
«О Боже! Хай це будуть добрі знаки нам.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Обійме вітер лісу свіжий дух,
У першоцвітах – пахощі смоли
І пряність глиць.
Зраділі верби укриває пух:
До літепла з тобою дожили
І громовиць.
Ще трохи: дощ поллє… а там – гриби!
Скоріше б він гараздами росив
І світ будив.
Щоб весни знову мирними зробив:
Земля зітхнула, люди і ліси,
Поля й сади.
Щоб рій новин безрадісних ущух,
щоб повернулись діти до родин,
А бій не тряс.
… Обійме вітер лісу свіжий дух,
Зірвавши з неба сотні намистин:
Потрібен час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Дощ зі снігом.
Безбарвно-похмурий вокзал.
Мжить мої зледенілі думки,
що набігли
в рядки, як мереживо шпал:
міжсезоння, війна, час такий…
Безнадійно,
здається. цей світ захворів,
хоч весна ледь торкнула крижин.
У лінійку,
контрастом сумних поїздів,
журавлиний вертається клин.
Семафори
сигнали про мир подадуть:
дочекайся на свій паротяг.
Запроторить
зло в пекло Всесильна могуть..
Прости, Боже… й даруй нам життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Клич гідних на подвиг,
слабкі – непорушні.
Бо мужніх, терплячих,
вбивають, як бач.
Та вільний народ ми!
Страждаємо дуже:
жахіття, звірячість
і світ-споглядач …
Нещадні удари,
поранені й мертві –
радіти б тепліні,
гудінню бджоли.
Клич мудрих, Кобзарю:
до неба йдуть жертви,
твоїй Україні
нестерпно болить.
Речуть заповітом
думки Мудрецеві,
палке, полум’ яне
б’є слово тверде.
Ти вір: мирноквіття
в садочку вишневім
збіліє… Й веснянку
нам хрущ заведе.
Затягнуть дівчата,
у такт соловейку,
Схвильована мати
обійме синів.
І ось, біля хати,
щаслива сімейка,
вечеряти сяде
під мирні пісні.
Так буде, Тарасе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
А Жінка – вона, як море:
стобарвність у ній, сейсмічність.
Шаленство, спромога шторму,
химерна та екзотична.
Щодня, щохвилини різна:
спокійна, до дна прозора.
За мить – каламутить грізно,
стихію не упокориш!
Мінлива та неосяжна,
намиста – блискучі мушлі.
Бентежна у макіяжі,
чутлива, великодушна..
Торкає кайму піщану
вражаюча хвиля пінна:
У сукню розкішну вбрана
утіха, сновидь, перлина.
Яка ж у тобі родзинка?
Ти пристрасть і міць тайфуну?
Хвилює, як море, Жінка –
Стрімка, дивовижна, юна.
Яке ж ти ребро Адама?
Бентежність і розмаїття…
Кохана, дружина, мама –
найкраща у цілім світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Падали стіни,
кров замастила
перекриття.
Чорні руїни
криком безсилим
м’яли життя.
Сива Одеса.
Горя чимало,
пошук людей.
Зламані весни.
…І обіймала
мати дітей.
Цілі родини –
в небо по східцях.
Хто завинив?
Боже єдиний,
Ангели всі ці –
жертви війни…
Як тут не вити
з розпачу й болю?
Душі – в розла́м.
Мати і діти…
Зламані долі
силою зла.
(Малюнок з Міжнародного проєкту «Діти проти війни»)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
/квадратне римування/
Немов солодкі півники
Бурульки лиже сонечко,
Живуть надії зранені,
як парость у мені.
І віриться: що днів лихих
не знатимемо, донечко,
здається, зла це танення…
ти вір у світлі дні.
Вертають гуси гамірні:
За краєм дуже скучили,
І сльози аж вичавлює
Бентежно-теплий клин.
Зривають мрійні наміри
дні лютого розлючені
і змішують з печалями
тужливий дим руїн…
Бурульки ж – як льодяники
Тепло тихенько злизує.
І на тину виспівує
Рудий сусідський кіт.
Недобре – має танути,
війна й вітри пронизливі.
Співай і ти щасливої,
Гони думки гіркі…
Май, доню, силу проліски,
яка воює з кригою.
З тендітно-нескоримого
чіпкий її росток.
Запише пам’ять болісна
рядки, що стануть книгою:
несамовиті зими в ній
життєвих помилок.
Ще рідне нищать танками,
кровлять щоденні вибухи
І мін у полі хлібному
накидав хижий звір.
Та першоцвіт веснянкою
озветься за відлигою,
проклюнеться, окріпне він –
ти тільки, люба, вір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
(квадратне римування)
Простий рецепт:
у складові любові
безмежну ніжність
я додам, коханий.
Люблю усе,
Пов’язане з тобою:
Розталу сніжку,
як весни зітхання.
І кави дух,
що буду готувати.
Стілець – не твій –
та все, чомусь, навпроти…
І вітру дмух,
що не змітає дати,
І змерзлість вій –
докору-суму дотик.
Ллє голубінь,
тривожить мерзлі зими.
Лід розтає –
Веснію у рядку я.
Пишу тобі
відверте і незриме –
Інгредієнт,
що крізь роки смакує,
…Бо ти десь є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Тугою лютого лівосторонньою
Здавлює груди, відлунює ранами:
(Кажуть, для віку ще надто зарано те…)
Знову в метро йдуть ночами безсонними,
мами із дітьми… і звуть їх мадоннами.
Зорі рум’янило…
Тугою лютий зависне окопами,
Разом зі зливою слізно ридатиме,
Серце країни - з синами-солдатами.
гордість за подвиг щоденний охоплює:
у небезпеці - лишатись хоробрими,
з болем і втратами.
Вільним же мир і в неспокої сниться нам,
Сонячним зайчиком ллє підвіконнями.
З вірою - ликами грає іконними -
Пройдуть страхи, що зібрав між ключицями
Смуток… А має надією битися
Лівосторонньою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Стрілки життя розведено,
Біль до валіз спаковано.
Пустка торкне зсередини,
Тепле проллє зі схованок.
Гуркіт сердець із потягів,
що врізнобіч роз’їхались,
Як же згадали потім ви
З жалем? Чи, може, втіхою?
Стали роки зимовими,
здужали над обітами.
Біль у валізи сховано,
скільки ж іще терпіти нам?
Душі людські – трансформери:
Жухли в нещадній осені.
Тільки луна платфомою:
в жертву любов приносили.
Пам’яттю закривавиться
Колії пульс тремтячої.
У самоті на лавочці
Стигло кохання втрачене.
Двоє блукали вербами,
не досягнувши спокою.
Стрілки життя розведено
вартістю зависокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Як у повені ріки
повноводої
ми пірнаємо в літа́,
долі просимо.
Розливаються роки́…
Спішні ходики
рвуть оте своє «тік-так»,
ніби з осудом.
Вагота́ квітучих снів –
зайві клопоти.
Вже б зійти на мілину,
пограбованій.
Ви ж суперником весні –
ворохобите,
повертаючи з півсну
го́йні* повені.
Забрунькують вишняки
серед паводі.
Квіт зиму́ порве страшну –
часомірити
Зайвину́ своїх років
тут зоставимо,
тільки б кожен ризикнув
на довіру ту.
…Розливаються роки́ –
не набавити…
*гойні – цілющі для зраненої душі.
(квадратне римування)́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
/ віланела/
Дарує зима заметілі,
Завії, рясні хуртовини –
Пасують убори їй білі.
Вітрів холоди знавіснілі
Здіймають буран щохвилини,
Дарує зима заметілі.
Здуває крихти обважнілі
Зі скла. Замала комірчина –
Пасують убори їй білі.
В ній двоє, коханню зраділі,
Живуть почуття-величини,
Дарує зима заметілі.
Любов – молода та незріла,
У щасті несе до вершини,
Пасують убори їй білі.
На шибці, в теплі помутнілій,
Скляніли два серця єдині,
Дарує зима заметілі.
Закохані, мов прикипіли.
Глінтвейн. Він. Вона – дві жарини.
Дарує зима заметілі.
Пасують убори їй білі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
/четверик/
Примостився спогад на ослінчик,
Чай пахкий усім лили спочатку.
Долю чи урок життєвий, слід чийсь –
Від бабусі всотує дівчатко.
Чай пахкий усім лили спочатку,
Латаних коржів пекли чимало.
У минуле починали мчати
Повісті, що бабця вік тримала.
Долю чи урок життєвий, слід чийсь,
Все, що стало з нашою ріднею –
Як цікаву істину засвідчить
Бабця… От і я пишу про неї.
Від бабусі всотує дівчатко
Тогочасне, пережите,вічне.
Притчі все продовжують звучати
У мені, вмостившись на ослінчик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Істото-зернинко,
в гігантському світі
при темряві й світлі –
будь завжди Людиною.
Тут сенси єдині:
душевні перлини всім
у спадок лишити.
Яскрава піщинко,
в життєвих болідах
ти є індивідом –
а отже, Людиною.
Літа швидкоплинні:
здається, хвилина і –
задув іскру вітер…
Крок. Рік. Іменини.
ще п’ять – учнем піде,
миттєвість – освіта,
і пара з дитиною.
Завдання людини –
лишитись Людиною,
й закласти це в дітях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Жаром не розхристує, не рве,
А сніжить пройдешнє, сипле сіллю.
Мріяне – потріпане – осіло
Безпричинно. Кажуть, вікове.
Музика приваблює журна́.
Не троянди тішать – синь волошок.
Притьмом зустрічаєш листоношу:
Власні вірші скрасили журнал.
Згадуєш: ото було раніш…
У село біжиш – дойма́є місто.
Думаєш: а приспане дитинство
Зачастило у зворушний вірш.
Вгамувався пульс шалений мій:
Учорашнє, тернами ожини,
Краяло, марудило, сніжило
Душу, коси… Паморозі мрій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Страждає, б’є в обличчя косо
Жура зими.
Осмута нот мінори просить -
Окремо ми...
Чи фальш, чи панацеї соло
Розквасить бруд.
Я за кохання вдячна солод
І сіль облуд.
Вітрисько краплі меланхолій
Збиває з листь.
І росить хлющ самотні долі,
Що розійшлись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Рядки торкнуться:
Хто тут винний?
Рве пуповину
Зла війна,
Роки в розлуці
Ти одна,
А я тривожуся щоднини.
Будуєш власні
Піраміди
Новий світ цідиш –
Хоч не рай…
Та власне щастя
Не минай –
Душі моїй не дай щеміти.
Чужі слова,
Думки стотонні,
Бо закордоння
Теж не мед –
Хвилює вітер,
з дому дме –
Несе мої обійми, доню…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
(вільний переклад французької лірики Karolin Audace)
Французьке небо… Зорі менуетом
Кохання чари в небі заплетуть.
Тисячолика, кличеш знов мене ти –
Душа цвіте благословенням тут..
Лавандові поля, краса Луари,
Щемкі пейзажі… Вид річок-дзеркал.
Вздовж авеню гуляють ніжні пари,
Піщані пляжі й гори – у зірках.
Париж. Це місто зваби та кохання,
А Сена – з таємниць уся сама.
Бруківок шарм і затишні кав’ярні,
Французький темпераментний роман.
Садів та замків історичні сплети
Минуле. Елегантність. Поль Верлен.
Собори – з віри й каменю сонети,
Будівлі та славетність дат, імен..
О Франціє, прекрасна насолодо,
Вино та сир, гурманська таїна –
Парфумів незбагненно-звабний доторк.
Мистецтва смак і доброго вина.
Пошириться спокусою шанелі
Розлив хмільних, тендітних почуттів,
Солодкі радості земні, шалені,
Обійми найзвабливіші в житті.
Розносить приспів лагідним норд-вестом,
Звучить Піаф, Каас чи Джо Дассен.
О Франціє! Ти – втіха, рай, блаженство.
Любов і мрія. Млість. Моє ти все…
оригінал:
Ma France
Ma France, sous le ciel d’une danse éternelle,
Où le charme s’épanche, où l’amour se révèle.
Terre aux mille visages, aux couleurs infinies,
Ma France, pays béni, où l’âme s’épanouit.
Des champs de lavande aux vallées de la Loire,
Chaque coin respire, chaque coin miroir.
Les montagnes majestueuses, les plages dorées,
La France, en sa beauté, est une étoile adorée.
Paris, la cité des lumières, ville de l’amour,
Où le Seine murmure des secrets chaque jour.
Les rues pavées, les cafés, l’effervescence,
La France, en son cœur, est une douce romance.
Des châteaux aux jardins, l’histoire s’entrelace,
Témoins d’un passé où l’élégance trouve sa place.
Les cathédrales, symphonies de pierre et de foi,
La France, en ses édifices, célèbre sa gloire.
Vin et fromage, festins pour les papilles,
Savourer la vie, c’est la plus belle des quilles.
L’amour de la gastronomie, des arts et des vins,
La France, en ses saveurs, révèle des destins.
Que dire de l’amour, ce doux sentiment,
Qui se répand comme un parfum enivrant.
La France, pays d’étreintes et de tendresse,
Éveille les cœurs, en une douce allégresse.
Ainsi chante la France, mélodie éternelle,
Où la beauté et l’amour s’unissent en ritournelle.
Dans ce pays béni, où chaque coin respire,
L’âme s’épanouit, ma France, source de délices.
Karolin Audace
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Гортаю спомин
Півзабутий.
Навшпиньках – лютий,
Плаче сніг.
Уже нікому
Й уві сні
Солодкі миті не відчути.
Торкаю спогад…
Руйнування…
Сльоза остання –
Не зберіг.
Але нічого!
Мабуть, гріх
І згуба у жазі кохання.
На згадку – шрами:
Не почута.
Сумним етюдом
Краплі стріх.
Сюжет із нами
Нагорі –
Жарини, що вгасили люди,
Мокрінь з-під ніг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Лютий на серце ліг вогко та гірко –
Ба́йдуже сяйво йому білизни́.
Сльози згубила заплакана гілка,
Кажуть, шість тижнів іще до весни.
Лютий на серці скінчиться – побачиш!
Так передчув у Гайдарах Тимко.
Не помилися про мир лиш, байбаче,
Після днів лютого довгих стількох.
Лютий – та серце брунькує надію,
Бо у війні ти немовби закляк.
Кожен за мирне життя світле мріє,
Добре і тепле сильніше однак.
Лютий зі серцем зітхнули-затерпли:
З неба доноситься рев літака.
Виє сирена… Та поруч Евтерпа
Ліру стривожено стисла в руках.
Зло і Добро у рішучому ґерці –
Лютий, весну пропусти, змилосердься!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Теплий хлібець надкушу зі хрустом
І примружусь … Вихор задоволень!
Аромат далекий не відпустить:
Світле… рідне… з часом не схололе…
Зелені потрібно кроленятам,
Ось дідусь мішок набив щосили.
Я біжу до нього пособляти
І кричу щасливо: вже скупилась!
Пахне стежка слідом косовиці,
аж бентежить час у круговерті .
Рік за роком по маршруту мчи́ться
пам’ятне таке щось, незатерте.
Повернути б час отой якби нам:
з дідусем йти в поле шовковисте.
Хрустом – свіжоспечена хлібина,
смутком – неповернення в дитинство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Чи у селі робили ви пікнік?
Не знайдете смачнішого в Європі.
Вогонь розводив дід у вихідні:
Дрібну картоплю вкинути у попіл.
На шпички сало з проріззю ладнав,
Димок ішов – облизувались діти.
Цибуля в «шашлику» мала, дрібна –
Розпочинала на вогні пахтіти.
І смажили скоринку ми, малі,
Гаряче куштували щохвилини:
Який смачний був підгорілий хліб
І з сіллю, мов вуглини, картоплини.
Не брав ніякий вірус і мікроб –
(Задумайтесь дорослі вже про це ви!)
Чорніли щоки, ніс, і рот, і лоб…
Раділо з нами серце дідусеве…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Хвіртку прочиню у ранок,
де дитинства зливи плачуть:
білий не для них окрайчик
я несу в руці дитячій –
сердяться-гримлять вулканно.
Не шаблонно-магазинний –
від бабусеньки смаколик.
Не забудеться ніколи
і тривожить серце кволе
дух дитинства зі скоринки…
Як любила у бузкові
заховатися в наметі,
щоб шукали рідні: де ти?
Ти ж, як з іншої планети
дражниш зливу цю ранкову.
На окрайці – стиглі сливи,
Із варення, ароматні.
Після зливи пахне м’ята.
Час завмер на циферблаті:
Я за хвірткою щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Від бабусі спадок –
З тих часів рецепти.
Так! Її оладок
Скуштував оце б ти!
Набіжить нізвідки
Спомин… Аж заплачу:
Пахне сковорідка
Солодом дитячим.
Чай із різнотрав’я,
Збираний з любов’ю.
Про буденні справи
Затишні розмови.
Злизую згущенку,
що зробили з цукру.
Хто, скажіть, іще так
Балував онуку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Час поспішає… Крізь сніг, бездоріжжя,
Зимним Дінцем розкидає крижини,
і під вітрами рясна хуртовина
дні на секунди безрадісні ріже.
Час аж летить… І квапливому сниться
Зимний Дінець іще той, довоєнний,
Де не тривожать природу сирени,
Пурхає спогад, і тішить водицю…
Час – ніби кров, що пульсує в судинах:
Виром подій, та весна змінить лютий…
Знову Дінець заясніє, розкутий –
і заколише любов лебедину.
Час поспішає…
(Дякую за натхненне фото "Медіа-Зміїв")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Босі ноги. Праця.
І тепло ріллі…
Полем йдуть прабабця
Й бабця ще малі.
«Дай нам, Боже, сили!»
Лине в небеса.
Землю розпушили,
Місце для розсад.
Вправно та майстерно,
З шаною землі,
Сіє мати зерна –
Краплі на чолі.
Не топчись! Город бо –
Годувальник наш.
Не сприйме́ природа
Зло, нещирість, фальш.
Доброму – віддячить,
Дасть рясних щедрот.
Ув очах дитячих –
З давнини город.
Не зречуться гря́дки
Мешканці села
Бабця – онучатку
Переповіла…
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Хрумкіт снігу
І душевний лоскіт
Стежки, що до рідного веде.
Топлять кригу
Сльози – краплі воску:
Не сховаєшся од літ ніде…
Ні стежини,
Ні старої хати,
Ні обійстя за садком нема…
Сніжна днина
Буде сумувати
Крізь замети – спогадом зима.
Замість пустки
Наче кличе в гості
Прабабуся, лагодить обід.
Снігу хрускіт.
Рве душевний лоскіт
Наш колодязь… Воду тягне дід…
Ось на лаві
Ладить самокрутку:
«Доброго зростили тютюну!»
Сніг яскравий
Гладить рідним смутком:
Близько так… лиш руку простягну….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Шалений зліт…
між нот – бентежна ніжність звуків…
Якийсь глибин-
ний поклик душ і дивина…
Тонів жалі –
Ти, Вальсе, в серце, ніби стукав:
Мотив аби
дві долі разом поєднав.
А піаніст
Тебе скоряв у звукотембрах.
Вражали слух –
ті незбагненності звучань.
Музи́ка ніс
Тобі любов – дарунок неба,
Що між розлук
Все полихає, як свіча.
Торкнувся він
Тебе в ося́йному кружлянні.
Під віхол біг
Іскрився місяць-діамант.
Фужер… камін…
Тобою приспані бажання.
А у тобі –
Кінця мелодії нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Зоряний пил – шлейф од білої віхоли,
Блискітки грають пухкими заметами.
Наче по чорному срібним наметано:
В іскрах котячого ока ніч дихала.
Сніг між зіниць відбивався смарагдово,
Цвів у надії, що променем житиме.
Від чужаків нас укрив самоцвітами:
Місяць торкнув чи ти, юністю спраглою?
Ніч українська... Димок понад хатою.
Йшли хуртовини у танго з буранами.
Вторили, вчилися танцю старанно ми.
А сніговій ніч забавляв: "Кохатиму..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Кружляти
нудно так самій –
ходи до мене! Досить спати!
В каратах
сяйва занімів –
ніколи Він такій не зрадить!
Канати
рвав межи штормів –
вгортав у срібні перекати,
черпати
пил зірковий міг:
Вона дала снаги літати!
Як вати
на дахи намів
січневий вітер сніг лапатий.
Крилатий –
догоджав Зимі:
Вона любила снігопади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
(акровірш)
Терор… Горять квартири й пологовий,
Розбиті школи, підприємства міст.
Иріє в небо зіткане з любові
Мереживом розгублених намист.
А як шкода́ зруйнованої зґарди…
Й печуть хрести… У брязкоті монет…
Світ бачить (кажуть, він восьмимільярдний!)
Яке «сьогодні» маєш ти сумне.
Усіяні камінням рештки вулиць:
Криваве дійство зносять і вони.
Різдвяне місто завше, наче вулик –
Але людей ковтає вир війни.
Їх не стріпне ялинка новорічна.
Не в радість олів’є та холодці,
От миру б нам! Щоб ожили обличчя
УСІ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
А на Різдво – трапляються дива:
Діду́х чарівний оживить минуле,
До мрії мчить закоханий Вакула,
Весела молодь Коляду співа.
Родинний стіл – заклепаний в ланцю́г:
На злагоду обряди ці нехитрі.
Вареники у глиняній макітрі
Смакує-дегустує сам Пацюк.
Горить Зорею щирість побажань,
Різдвяне диво, прошу, не сполохай.
Віщує долю мрійниця-Солоха
На мир, любов, на щедрий урожай.
…У сьогодення – заважкі слова:
Повсюди біль війни, біда, розруха.
Торкнуся до прадавнього Дідуха,
Хай зійде Зірка мирного Різдва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
Хіба це сніг? У спалаху троянд,
Які мені даруєте щорічно –
Безгрішний і п’янкий пелюсткопад,
Ефірних почуттів незгасна вічність…
Розквітлий сад у кольорі троянд
Брунькує медоносні сподівання.
Купається у гамірних роях
Далекий квітень… Гоїть рани рвані.
Принадне літо в че́рвіні троянд:
Схід сонця білизні́ вдягнув рум’янець.
Невинна квітка – як любов моя,
Вона не відцвіте і не зів’яне.
І в осені – трояндовий розлив.
Крізь нього з Вами в юності гублюся.
Бог милосердний душі забілив
Цнотливо-ніжним крейдяним пелюстям.
…Хіба це сніг?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Казка то, чи, може дійсність –
Кожен вирішить собі.
Колоритна особистість,
Запорожець їв обід.
Біля діжки по-турецьки,
Обійнявши живота,
Галушок пухкі опецьки
Зі сметаною ковтав.
Вуса – вибілила піна:
«Ич, вареник робить па!»
У достатку й вічній ліні
День і ніч нероба спав.
Чародій? Чаклун? Чи знахар?
За шістьох їв-пив меди́.
А у двері бідолаха
Тиснувся, зробивши вдих.
По найширших шароварах
Впізнавали Пацюка.
Дужий запах перегару
І нечистого лякав.
А сметанний ляп щоразу
Тер із вуса рукавом.
Чи то дійсність? Чи то казка?
Чи наснилось під Різдво…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
Яблука скліють. Мороз давить сутіні.
Сад рукави простягає до Господа:
То ж завели управителі ось куди.
Діти в окопах рятують майбутнє нам.
Скиглення дике сирен, люті вибухи,
Збризнуло сніг – та, на жаль, не калиною.
Душі невинні до неба полинули,
Пусткою сад, що для миру ти викохав.
Крові та болю сьогодні не доста всім?
Смерті людей ще когось можуть вабити?
Рветься життя – замороженим яблуком,
Сад рукави простягає до Господа.
(Надихнула картина українського художника Ігоря Роп’яника)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Як хочеться у тихому світанку
Скарбам радіти, що зима дала.
Он як сніжить! Догідливо-стара́нно
Вгортає рань у білий маскхалат.
Їй (як і нам!) нажите б захистити
Від полум’я війни і руйнувань.
І сіє день і ніч небесне сито:
На сході знов циклон запанував.
Оздоблення дерев – найвища проба,
Але не в радість шати дорогі.
Допоки оборонці у окопах,
Жура блукає в розкоші снігів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
А Ваші очі - як зимове небо
У загадково-сніжній поволоці,
Вони іскряться полум’ям емоцій:
Ми на містку між напівсонних стебел.
В ялинах – снігурі рум’янощокі
Щось гомонять в осяйному безмежжі.
Радіємо красі із Вами теж ми,
Студений час залив холодний спокій.
Тамує сніг печаль і давні рани,
Невинність слів застигла у повітрі.
У вимірі ми іншім? Чи безвітря
Дало відчути, міст оцей – в нірвану?
Серця, неначе із орбіт зіскочать:
Усе було: розлуки, болі, втрати…
Дозволив міст казковий відшукати
Найбільш коштовне: незабутні очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
Зима й душа кружляють в унісон,
Виводить сніговій зразки симфоній.
Сніжить у діамантовім полоні
Занурився і ти в зимовий сон.
Мчиш, як усі, в замріяність чекань,
Пірнаєш, попри холод і тривоги.
Відчуй сезон у діалозі з Богом:
У роздуми веде душа палка.
Хоч мерзлота – поринь у вир натхнень,
Теплом зігріють витвори мистецтва.
Хай світлі ноти ллються прямо з серця,
Коли зима своїм крилом махне.
Проникне спокій. Затишок і мир
Засяють, наче паморозь коштовна.
І зарубцюють рани й кожен шов нам,
Лишаймося розумними людьми.
Бажаю в Новоріччя всім чудес,
Щоб змовкли і сирени, і снаряди,
А тішили казкові снігопади.
Цінуймо людяність – одвічний сенс.
Торкнеться сяйво почорнілих крон,
Які в сезон дрімають напівсонні.
Виводить сніговій зразки симфоній:
Зима й душа кружляють в унісон,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Плахта із запаскою барвиста,
Натовпи прихильників довкруг.
Посиденьки… Жваве товариство…
Заграєш і з дяком, і з нечистим –
Ти, Солохо, свято? Чи недуг?
Причаруєш невимовним раєм
І пірнеш у марево інтриг.
З неба у рукав зірки збираєш,
Вкрасти хочеш місяць з небокраю,
Помелом роздмухуєш вітри.
Господиня. Вміла, чемна, ґречна.
(Вправно свій ховаєш темний бік.)
Хватка відьми, жінка-суперечка,
Тягне хлопів затишне гніздечко –
Фатум у кокетливій тобі.
Свербигуз і Чуб топтали стежку.
Голова із дяком – навпрошки́.
Загадковість ти, жага, пожежа…
Вигадка спокусниці безмежна:
Хтиві залицяльники – в мішки.
Слабкості і гріх. Курйози. Сором.
Дошкуляють погляди косі.
Щастя хочеш, жіночко за сорок?
Вид рум’яний знічено говорить:
«Жарти – від самотності усі…»
Все таємне стане явним. Ох і…
Хід не зміниш у Різдвяній грі.
Каяття було? Чи… ? Анітрохи?!
…Колоритна жіночко Солохо,
Ну? Кого тепер затягне гріх?
(Ілюстрація Костя Лавро «Ніч перед Різдвом», Україна)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Моє засніжене село:
Морозяне, натхненне, зимне.
Під стріхою, в кукурудзинні,
Намерзла крига, ніби скло.
Рядок білизни закоцюб,
Укляк у неймовірну студінь.
Дзьобають кури щось на блюді
На зчищеному острівцю.
А вітер свище: ух та ух,
Сніг намітає без утоми
Хай буде завжди мирно вдома,
Дровітні й сіна свіжий дух.
Щоб тішили о цій порі
Рясні грудневі заметілі
Й сніжинки гожі лопотіли
Про мир. Удома. В Новий рік.
/Надихнув чудовий живопис Дмитра Артима, Україна./
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Бабусю, Ви весь час носили хустку.
Пухову, ситцеву, легенький шовк.
Та хльоскають роки, немов галузки –
Вже 32-й рік без Вас пішов.
«У холод захистить хустинка, спеку.
Віночком ляже навколо чола,» –
Як відголосся – спогади далекі,
Я в оповідках давнини росла.
«У квіти брали, з люрексу, тернову,
Мережану, сріблясту чи горох ,» –
Історії минулого в розмовах,
Які оздоби мав сільський народ.
Хустинки приміряли у дзерка́лах,
Тягли зі скрині в довгі вечори.
Підв'язувались, спереду в’язали,–
Ошатну моду вміли сотворить.
… Калина у снігу палає густо,
Перейдених не хоче знати літ.
Неначе біла із червоним хустка
Благословляє на добро свій рід.
/Картина художниці Марини Соченко, Україна./
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
(Присвячується проєкту Mili Dueli)
«Mili Dueli» –
Зламані мовні бар’єри.
Вірш без кордонів
Зброєю світла стає.
Вірші простелять
Стежку до нової ери:
В душах бездонних
Мега-цікавий проєкт.
Nermin Delić,
Між континентами світло
Конкурс поезій
Променем ллє крізь жалі.
З «Mili Dueli»
Світ позитиву ловіть ви,
Щоб воєн безум
Зник – як хвороба Землі.
Сонця мотиви
Сіють навкруг люди творчі.
Зникне насилля,
Біди, жорстокість і гніт.
Світ цей за тими,
Хто у красі жити хоче.
«Mili Dueli» –
Миру й добра макросвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Морози Варчини
Чи Бабин день –
А скільки втрачено,
Війна іде.
Раніш вареники
Й добірний мак.
Ішли хрещеники –
Свята, зима…
Просили Варку ми:
Позбав хвороб.
Тепер лиш цілими
Лишитись щоб.
Снять Україною
Малі й старі:
В чужі країни їх,
з тепла дворів.
Сміх вечорницями
Та ворожба –
Усе насниться нам
Вві сні хіба…
Де танці парами –
Плачі вдови.
Звемо Варвару ми:
Війну урви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
/глоса/
«Сьогодні чергує повня
і пошту усім несе.
Пишу тобі лист зі словом
«Кохаю» – і крапка. Все…»
(Julia Styrkina)
Здається, що місяць зовні –
кульбабовий парашут.
Роздмухай зірки, прошу:
сьогодні чергує повня.
А небо – як чорна кава,
Морозива смак… Глясе…
Кохання іскрить зірками
І пошту усім несе.
Листи-міражі з любові,
солодкий магніт кульбаб.
І доки жар не ослаб,
Пишу тобі лист зі словом.
Освітить нічне шосе,
засяє умить зірками.
Кульбабова телеграма:
«Кохаю» і крапка. Все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
/телевірш/
Лапатий сніг – упав на спокій плеС,
Зіткав майстерно білий гобелеН.
Як цятка, ворон кряче на вербІ,
Із гілки чорний слід – сніжок побіГ.
Наш півень знов завів кукурікУ
Поміж заметів, між зимових куР*
Як у дитинстві, радісно тобІ:
Матуся щось ладнає на обіД.
І настрій до вельону – точно в тоН:
Стежини чистиш, намело ж отО!
Радіє сніг… Риплять сліди: хрум, хруМ!
Коли лопату батьківську берУ.
І як той сніг, між безлічі адреС
Твою шукає? Інтернет берЕ?
Його сніжинки – чарами довкіЛ:
Близькі,душевні, рідні та тривкІ.
В селі…
*ку́ра – курява, завірюха.
Телевірш - на відміну від акро, читається по останніх літерах рядка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
/ квадратне римування/
Прадідівська хата –
Знову снами ходить,
Я мету з порога
Скіпочки дровець.
Як гостей чекати,
У свята й суботу,
Простелю під ноги
М’яту і чебрець..
Піл – то від Землиці
Сили Рід черпає.
Сволок – од нечистих
Вічний оберіг.
У вогнях Божниця,
Як частинка раю.
Я у снах – невіста,
Дівка на порі.
Хата є святиня:
Стіни – ліс і гори.
Сволок – Шлях Молочний,
Долі таїна.
Стеля – чи склепіння,
Чи Небесне море.
В Покуті – жіночність
І зоря ясна.
Різнотрав’ям пахне
Мазана долівка.
Млістю струмениться
Діалог близьких.
У новенькій плахті
Чепуриться дівка.
Йти на вечорниці –
Де мої стрічки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
У час війни, неспокою і кривд,
Коли в ціні підтримка й тепле слово,
Я дуже прошу: «Не ламайте крил!»
Навчитися літати важко знову…
По-іншому Ви бачите цей дощ?
Бажаю протиріччя обійти Вам.
Та не ламайте крил… Оцей рядок
Когось за мить наповнить позитивом.
Світогляд різний? Істина стара:
Під Сонцем кожному не бракне місця.
Ви не зминайте крил, в ім’я добра –
Для іншого – мелодія до сліз ця.
Багато поруч нас уподобань:
Бажаю, щоб жили усі й творили.
Цей дощ – твій сум? Чи мріяння гриба?
Думок немає хибних. Різні – крила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
То снігом, то дощем нас топить –
Військових бо у нас сім’я.
Щодня дзвоню-пишу з окопу –
Дружині. Воїну. Як я.
І дні рахую календарні
До звільнень, доки серце б’є.
Розлуки, люба, ці немарні –
Ми захищаємо своє.
У сні короткому насняться
Спокійні та щасливі дні.
І хоч обом нам не сімнадцять –
Юнацький безум, шал вогнів.
Тож виживи! Тебе благаю!
До Перемоги – крок у крок…
Зоря зійшла над нашим краєм.
Ти вір, кохана: на добро!
У парі – про хороше мріймо,
Незламна подруго моя.
Щодня – хоч подумки – в обіймах
Дружина. Воїн. Як і я.
Цей вірш написаний для моїх знайомих.
Він та Вона служать у різних частинах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
Вийшов на хвилину на зв’язок.
Заявити світу, що живий.
Подрузі сказати, що: «Все ок!»
Ранок – не підняти голови…
Вдосвіта підбили другий танк,
Не пройти броні тут – як не пре.
День і ніч – гарячі від атак.
А довкруг – холодне все й сире.
У тривозі ціпеніє тил.
Гучно нині. Чути бух та бух.
Ти – не хибиш. Адже командир.
Вже ворожі танки – просто брухт.
Через дощ чи хвилювання змок –
Та відбили злу атаку ви!
Прошу, повертайся на зв’язок.
Заявити світу, що живий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
Як немає пічки,
Де ти – під порогом?
Чи турбуєш нічку
В пошуках смачного?
Пане у крисані,
Вдячні за візити!
Прошу, частування –
Гонор задобрити…
Декілька цукерок,
Молочка у глечик.
Місяць срібноперий
Вже приспав малечу…
Як по хаті бродиш –
Не зашкодь нізащо.
Наглядай за родом,
Вогнищем домашнім.
Якщо будеш чемним,
Госте таємничий,
На гостину ще ми
Присмерком покличем.
… Розійшлась негода,
Та коли ж бо стихне?
Домовик-господар
Береже усіх нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
(рондель)
Дзвінок Ваш не проб’є крізь заметілі:
Бурхливе море в зиму стало млявим.
Навіщо Ваше знов оте: «Моя ви?»
У простір мій прийшли. Чого ж хотіли?
На гребені страждань – душа і тіло.
Крижини-мрії леденять уяву.
Дзвінок Ваш не проб’є крізь заметілі,
Бурхливе море в зиму стало млявим.
Минуле відцвіло лататтям білим,
Прогіркла у воді печаль сльотава.
Відлуння літ не гріє, а кривавить.
Бо скрижаніло те, що так любили.
Дзвінок Ваш не проб’є крізь заметілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
На листопад пустився мокрий сніг,
Приніс елегій смуту і журливість.
У передзим’ї – зніченість мотивів,
Що так близька та віддана мені.
Колись поживний, зіпсувався й змок
Забутий плід – мов задрімав на гілці.
Ворона, на якійсь своїй говірці
Втішає неоперений садок.
Оголений, він хилиться вітрам
Без крони неймовірно золотої.
Ця вогкість не приносить супокою –
Бо ляпотить, немовби із відра.
Природа – у мінорі зимних нот.
Шурхоче сумно листя виноградне.
А осінь нині зовсім безпорадна –
Дивись, зима шапкує за вікном…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Ой, послухайте мене ви:
В день Святої Катерини
Гільце зламане вишневе
Двері жениху відчинить,
До Різдва з’явились квіти –
З того часу в парі жити!
Бо під захистом Святої
І дівки, і молодиці.
У коралі вбрані троє –
Це їх перші вечорниці!
Місяць блисне оксамитом:
«Йдуть дівчата ворожити!»
Вишню у садку чужому
Ревно кожна підбирала.
Ставила у глечик вдома,
Згідно древнім ритуалам.
Клала хлібчик під подущку:
«На гостину прийдеш, друже?»
Повертайтесь до традицій
Українські кралі любі!
Хай коханий вам насниться,
Миру вам, удалих шлюбів!
Знайде кожен половину –
Помагай-но, Катерино!
Цим віршем вітаю свою коліжанку, Катрусю Собову, з минулим днем народженням та з іменинами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
/четверик/
Сріблом зимний ранок сипав,
Цяцькував у іній віти.
Не пізнали ми садибу
У клейнодах самоцвітів.
Цяцькував у іній віти:
Груші-дички – пишні кралі.
Як оздобам не радіти
У декорі досконалім?
Не пізнали ми садибу,
І дровітню, і криницю.
У сніжинках файні – диво! –
Дві рум’яні молодиці.
У клейнодах самоцвітів –
Тин і снігурі на глоді.
Наче сяйвом оксамиту
Ранок пише краю оду…
(Надихнула неперевершена картина Надії Полуян-Внукової)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Кохання безневинний перший сніг –
Знемога несподівана, раптова.
Чуття безмежні юним затісні,
Шаленство, пристрасть – сніговій любові.
Під бе́зум ночі – шал невмілих губ,
Удари серця, що подібні грому.
Розпалені обійми на снігу.
Думки під ранок: «Ох, дістану вдома…»
Освідчення незграбне та скупе –
Але такого не буває двічі.
У кожній парі бачу я себе:
То перший сніг розчулює щорічно.
Відлуння в розпашілу далину,
У романтичність снігового пуху.
Я без вагань у заметіль пірну,
Де я і ти. Й сніжинки легкодухі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
/ алфавітний вірш/
Агов! Амбітна пташко, пишеш знов?
Бентежні рими, бачиш, не на часі:
Війна… А в них – негаснуча любов.
Гуркоче зброя – страшно, гірко птасі…
Ґирли́ґою-пером думки женеш.
Дрижить земля – та про хороше мрії.
Енергія добра потрібна теж –
Є в українців бо вона… Міцніє!
Журбу із ляком витіснять рядки,
Заледве сонце стане до порогу.
Ич, день морозяний, ясний який!
Іскриться сніг між царства крижаного.
Їжачиться, стовбурчиться мороз –
Йому дали «зелений» із неділі.
Коли ж на мир утішливий прогноз?
Людські оселі плачуть всиротілі…
Мережить сніг заплутані сліди –
Немов життю дає якісь уроки.
О Боже, серед суджень череди
Пораду мудру донеси, глибоку.
Рогнівався Ти, Отче, на людей:
Страждаємо та кличемо добро ми.
Торкнеться благість – перший сніг іде –
Убережи дітей… Верни додому!
Фриволиться у сріблі листопад,
Хоромам не шкодує він білила.
Цілують промінці-сніжинки сад,
Червонобоке яблучко прикрили.
Шуткує легковажний вітрогон,
Щипає – скоро йти... на новім тижні.
Юрба синиць оспівує його.
Я теж пишу… Залюблена у сніжність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
/квадратне римування/
Лило-дощило
І розвертало, наче дзиґу.
Ламали віти
Оскаженілі, злі вітри.
О Зміївщино!
Як перламутром – першим снігом
Тепер укрита,
І світле сяйво ллє згори.
Все добре буде.
Зло – не зневолить і не змучить.
Звитяжний воїн
Поверне затишок і мир.
Зрадіють люди,
І Зміївські засяють кручі.
Бо вже новою
Збудуємо державу ми.
Вір: зникне острах,
Війни нестяма і тривога.
Бо згине нелюд,
Що остаточно знавіснів.
Із високості
Благословеннями від Бога,
На рідну землю
Летить пухнастий білий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Білий кожушок Лиман
Одягнув на листя.
Крадькома зайшла зима
В чепурні обійстя.
Промениться, грає сніг
У красі кармінній –
То калинові вогні
Укриває іній.
Зграйка радісних ворон
Здійняли гармидер.
Хай сніжок цей на добро –
Молить зимний вітер.
Мріємо усі за мир
В думах сокровенних.
Як же хочеться зими
Без війни й сирени…
Щоб іскрив осяйний шовк
На гілках невинно.
Мирний сніг на рідне йшов –
Й тішив Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Листок осінній загасав
У зимних тижнях.
Обличчям сіялась роса:
Змирись, колишня.
Змарніли теплі ноти фарб,
Перегоріли…
Невтішно звуглились слова
У чорно-білі.
А тільки в мареві сновид
Від себе потай
Позбулась болю та обид
Вся позолота.
У дивовижі мрії-сну
Чуття барвисті –
Твій погляд у моїм тонув
Під шурхіт листя.
Щось нездоланне крізь літа
Морфей нестиме.
Листок останній облітав –
Ішли у зиму…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
У багатьох людей ця осінь інша.
І день, і ніч байдуже злива кро́пить.
Закляклими руками звістку пишеш
Додому – із вогких, брудних окопів.
Краси не бачиш. Б’є потік краплистий,
Долає сон і накриває втома.
А тил золо́тить у брунатне листя:
Тут моляться і виглядають вдома.
Рядки, війною змучені, голосять,
Щоб мир настав і дні пройшли туманні.
Я знаю: зовсім поруч – інша осінь,
Де хтось безмовно піде на світанні.
…Зимовий обрій. Місяць зір навішав.
Окоп осклів і дме дошкульний вітер.
Складають у тилу про мужніх вірші.
А мрія на нулі - світанок стріти.
/Джерело: фото з окопів Ірини Рибакової./
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
У осіннім надвечір’ї
Листопад торкає мрячка.
Зріла осене, в замрії
За сльоту і сум пробач нам.
Слі́зьми лави вмить просякли,
Парасольки у патьоках.
Розійшовся дощ-гуляка –
Гонить постать одиноку…
Аж виляскує в калюжах –
Жметься, щулиться та мнеться.
Ліхтарі – очиці мружать
У розлитому люстерці.
Во́гка че́рвінь листопада
Вулички забарвить сірі.
Хоч і мряка – Вас украду
в золотаве надвечір’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
І де ти, осене, набрала див цих?
Такий контраст до злиняних віконниць!
Охороняє янгол-охоронець
Біленьку хату в жовтих чорнобривцях.
Віншує журавель стару криницю,
Йде теплий дощ – на втіху для місцевих.
Життям несіть глибинно-рідне все ви,
Що в українці змалку промениться:
Ставок у вербах. Пізній гриб у глиці.
І курку... Знову порпає у просі!
…Додати б тільки мирних фарб у осінь!
Хай виключно хвилюють чорнобривці.
/Надихнула прониклива картина Надії Полуян-Внукової./
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Село моє, ошатне, невеличке!
Чи про любов коли тобі казала?
Сум падолисту сіється сльозами
На помаранчеві ландшафти з гарбузами,
Десь угорі в зажурі ключ курличе…
Пістрявий півень водить сокотушок,
Заливисто горлає задерика.
(Грибну погоду співами накликав!)
Імла плаксива… З гуми черевики…
Старі тополі мжичка ледь ворушить.
Пікантно згусла у повітрі м’ята.
Подвір’я, сад, город, повітка, хата –
До темряви знаходяться заняття.
Село моє маленьке та ошатне,
Стежина вікопам’ятна моя ти…
/Надихнув живопис І. Роп'яника (Україна)/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
Глянь. яку красу знайшов –
Як і я рудий. пістрявий.
…І чому знов я – роззява?
Не маслюк це? Та ти шо?!
Про токсичний мухомор
Малюку повість синиця:
Трунок в їжу не годиться –
Отакий от форс-мажор!
ПРО ЇЖАЧКА
Має сад лозу гнучку,
Непроникну… Гей!
Чом закрився, їжачку?
Від лихих очей?
Любиш яблучка хрумкі,
Звуки приймача.
І сусідів-павучків
Кликати на чай.
Зимний вітер ледь подме –
До весни заснеш.
Будуть снитись чай і мед,
Жовта осінь теж.
Рідні лози у садку
З друзями бенкет.
Снів солодких, їжачку!
Вже не чуєш? Ет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Клубні заклади, палаци,
Центри творчості, культури!
Хай проєкти всі здійсняться,
Дух війна вам не понурить.
Нищить ворог цінне, шкодить
Книги, пам’ятки, театри.
Самородки ж із народу –
Піснею вражають й жартом.
Гляньте, як палають очі
У митця… Так сяє сцена…
Надихає справжня творчість
В непросту добу воєнну.
Ще чатує небезпека,
Ходить українським краєм.
Клуб, музей, бібліотека –
Фронт культурний захищають.
У обмеженім режимі
Треба вчитись існувати.
Та мистецтвом одержимі
Пісню завели завзяту.
Самобутню, первозданну –
Хай дзвенить у високості.
Вечорами й світлим ранком
Українське повнить простір.
І збирають на концертах
Допомогу для військових.
Наше – рідне – не зітерти:
Ні культури, ані мови!
Хай життя кипить мистецьке,
Люди коло вас юрмляться.
Донесіть у кожне серце
Емоційну, світлу працю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Чи не квітню листопад – близнюк?
Маслюки вилискують у хвої.
Зарості з поставою кривою
І зупинку – з сотень відрізню.
Поле у махровості озим
Розпізнаю з тисячі околиць
І біленьку хату в частоколах
У торочках шерхлої лози.
Видзьобаний, скришений асфальт,
Рідне від куща і до травини.
Ти для мене – ніби пуповина,
Заповітна кожна тут деталь.
У ліску помариться мені:
Юне я, схвильоване дівчисько.
Рідна земле, краю мій, колиско,
Вірю у твої безхмарні дні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
/терцина/
У імлистій красі – ноти флірту,
Кожен теплу красу помічав.
Чепурний листопад йшов у хвіртку.
Сонях, ніби медове курча
Виглядав з-за старого паркану
І розсіював сизу печаль.
Милувались на осінь незнану,
На магічний і ніжний балет,
Що принади підкреслював панни.
Падолист, і художник, й поет
Елегантну примітили кралю
І зав’язли у чарах тенет.
Наче фея вона танцювала!
І граційно несла кожне па.
Тонко, вишукано, досконало…
Зачарований став листопад,
Мов закляк з того дива у хвіртці.
Розгубився, щось ніс невпопад.
Як закоханий в юному віці
Позолоту в шаленстві зривав,
Від оголеної танцівниці
Глядачі розгубили слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
/вільний переклад @Karoline Audace/
Осінню тишу листопад дражнив,
Церковні дзвони кликали смирення,
У хусточці, зі сріблом сивини,
Ти дбаєш за душевне откровення.
Дарунок Бога – всі свої роки –
Живеш заради інших? Крити нічим…
Б’ють похибки життєвої ріки,
Розбіжності чужі та протиріччя.
Світанок у багрянці – серед втрат,
У владі мрій, немов у вічній пісні…
Так часто непомітно дні летять,
Між сумнівів у відчайдушші слізнім.
Дорослішають діти, справи теж.
Ти господиня у будинку й мама.
Чи буде світло в темряві мереж? –
Крильми тріпочеш на життєвім зламі.
Біль, їхні рани – ти собі взяла,
Умисне відганяла зло, тривогу,
Щоб у родини спокій був і лад:
За них відповідаєш перед Богом,
Хоч осінь, дні минулі – не страшні.
Нещадний час розіллється рікою,
Чи буде відповідь у вічній метушні?
Бо почуваєшся у тлінності чужою.
Ті іспити – преображення душ –
Вдихаєш білий світ, і небо, й зорі.
Бог пише долі зміни траєкторій.
Сакральність нот, дивися, не поруш:
Майбутнє сповни змістом неповторним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Біжу від Вас. Хай котить поїзд,
Розмірює грудний галоп.
Страждаю. Ні, не від забоїв –
Фантазією обпекло.
Біжу від Вас. З тих пір, відколи
Дали підставу для вагань.
Міраж у нотах матіоли
Тримаю цупко в ланцюгах.
Вагон доносить збиті ритми.
Дивуюсь зі станційних назв.
Рейс ізольований, закритий.
Сигнал на семафорі згас –
Біжу від Вас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
Розкішна осінь додає обнов ще нам
Жовтавим літеплом та урожаєм.
Гостинно зустрічає всіх Сахновщина –
Та усмішками світлими вражає.
Із квітами іду. А теплі вулиці
Весніють… Релаксуєш ними так ти.
До селища душа вразлива тулиться:
Зручне, ошатне, тихе і компактне.
Вітальний знак і лавиця примирення,
Мережа торгівельна, два вокзали,
В музеї краю промисли поширені:
Історія, яку роки низали.
Рій пам’яток відлуннями далекими
Із мудрості та досвіду - навчають.
До слова спраглий люд… Бібліотекарі
Пишаються своїми читачами.
Водонапірна башта з елеватором –
Як велетні, що стережуть минуле.
«Тут хліборобська праця пануватиме!» –
Немовби з висоти мені гукнули.
Ллють клумби морозцями-пізньоквітами,
Мов зірочок із неба хтось укинув.
Дай Бог у мирі й щасті, люди, жити нам,
Сахновщино, подяка за гостину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Війна. Зажура. Дощ зі сліз
І біль… Щодня шалені втрати.
Ракети. Дрони. Вибухати
Продовжує країна скрізь.
Підступність од ворожих мін
Цивільним завдає поранень.
Стовпи вогню – жаскі вулкани –
Викрешують останки стін.
«Виснажливі, важкі бої …» –
Хвилюють зведення Генштабу.
Та кровожерливі ослабнуть –
Чекає Божа кара їх.
Здолаємо орду нахабну,
Бо ми удома, ми – с в о ї!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Поважна груша губить білий цвіт.
І заростає стежка без бувальців.
«Це ж треба так на старості зостатись?» –
Жалівся голос, ніби скрип воріт.
«Моторні, вправні руки – геть не ті,
Стара і квола… Маю літ чимало…» –
Із вітром гомоніла-нарікала:
«Так рідко їздять доньки і зяті…
Сімейку годувала гомінку –
Тепер одна… На двох ще щось варив би!
На самоті між немочі та кривди,
Зозулько, нащо те твоє «ку-ку»?»
Не тішить ні весняний оксамит,
Ні сонце, що так радо промениться
Бабусю в білій хусточці зі ситцю:
«Самотня…» – груша ронить білий квіт.
(Надихнула картина Надії Полуян-Внукової.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
/бездієслівний акровірш/
Жоржинова краса,
Осінній листопад,
Вельон у згуслий сад,
Тумани на снопах.
Небесна голубінь –
Елегії рядки
Віршовані в журбі,
А сльози – крізь думки…
Мільйон бентежних фраз –
Енергія скорбот.
Любов у них щораз
Осіннім шармом нот.
Дорогоцінний час –
Із теплих позолот.
Я – у чеканні Вас…
от-от…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
Зупинка Поштова --
У сонці рясному.
Сьогодні вчергове
вертаю додому.
Б'є лунко-виразно:
"Ну здрастуй, пероне!"
Іду мимо лазні...
Будинок червоний...
Отут – я дитина,
у рідному краї.
Рахую хвилини,
бо мама чекає.
Як вата цукрова –
усміхнені хмари.
У сонці Поштова
Зворушливо-гарна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Плесо життя. Світлі миті.
Я – у повітряній сукні.
Очі далекі блакитні
В римі незримо присутні.
Спогади теплі розбризкав
Сон між сонету й кансони.
Затишна неба колиска
Вірші наспівує сонно.
Втішні зірки – ластовинням,
Хмари, як листя дубове.
Гойдалки рип колискову
Тиху виводить невинно…
Сповіддю каже: ця сутінь –
Час, що без тебе спинився.
Лю́ляє сяючу сукню,
Лірику, мрії та сни всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
У мідь рядків
Прокравсь у тиші золотистій
Медовий кіт
І занявчав у падолисті.
Пес-помаранч
Заснув у жовтих чорнобривцях.
Від пісні, бач,
В охрі жоржиновій збудився.
Дует помчав…
За ним – поквапився годинник:
Пісочний час
Переливався в осінь динну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Осінь у Лимані. Схолодало.
У коморах сяють гарбузи.
Сонечка украй сьогодні мало –
Жовтень, ніби скаржився-сльозив.
Селянин почепурив городи.
В'яже в пучки просяне добро.
Осінь позолоту скрізь наводить –
Отаку шляхетну має кров!
Хвацько білий гриб насуне брилик:
Залицяється до горобин.
Склав тепло на вправні, дужі крила
І несе з Лиману тужний клин.
Прохолодно. Вітряно. І сиро.
Виноград у кармази́ні грон.
Осінь у Лимані. Тільки б миру!
До вподоби будь-який сезон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
( Пам'яті Ніни Матвієнко)
Співом райським я проллюся,
Наостанок щирі оплески зірву:
«Ой, летіли дикі гуси,
Ой летіли у неділю дощову…
Впало пір’я на подвір’я –
Закотилось, як повір’я у траву.
Світлі птахи… Прошу вір їм:
Вічно в пісні я своїй тепер живу.
Як постука нічка темна – між зірок я знов.
Адже людям недаремно вік несла любов.»
Ой летіли дикі гуси –
Обіймали крила смутку рідний ліс.
«У серцях людей озвуся…» –
Янголиний голос ніжністю доніс.
Ой летіли в день осінній
Дикі гуси до самотньої верби.
Коло них душа присіла
І молила за Вкраїну без журби.
Ой летіла пташка сива –
Линув сірий клин із нею вдаль.
Про розлуку голосила,
Лився голос – недоторканий кришталь:
« …Як постука нічка темна – між зірок я знов.
Адже людям недаремно вік несла любов.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Чи осінь сниться нам обом?
Чи все забути Ви змогли?
Широкополий білий гриб,
На пару зірвану любов?
Чи все забути Ви змогли б?
Стежки осінніх почуттів,
Де ліс казково шурхотів
І все манив, чарівний, вглиб?
Широкополий білий гриб –
Хмільна-терпка солодкість див.
Галявини зі снів сліди,
Згадаю – й серце змінить ритм.
На пару зірвана любов
В жаринках сонця золотих
Плете мозаїкою крихт
Осяйно-щемний наш альбом.
…Чи осінь сниться нам обом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Сльотавить осінь… Мабуть, за літами…
Кленове листя змокло, одиноке.
І мастять скло сполошені патьоки:
Золочення верхівок позлітало.
Умило мжичкою махру жоржини.
Сльотавить осінь. Чи не за літами?
Серця-жарини – вітром калатало,
За миром квіти сонячні тужили.
Насилля. Зло. Затьмарена реальність
Мете життя, неначе лист опалий.
Сльотавить осінь. Ні, не за літами –
Війна ж бо… невблаганна та безжальна.
Ми ж вірити в добро не перестали.
Дощу, красі радіти, перехожим.
Сльотавить осінь… Та не це тривожить:
Сумуємо за мирними літами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Гроза. По мирних людях – «іскандером»…
Кат по́минки безжально розстріляв.
Кривавилася куп’янська земля –
Кричали про терор гучні етери.
Оплакувала вбитих односельців.
Вся Харківщина зболена моя.
І кожен українець звіра кляв.
Усім єством пораненого серця,
Народ не зможе злочини простити.
У пам'яті, допоки ми живі,
Кафе, що зніс ракетний вогневій.
Невинно убієнні люди… Світе!
Розкрий же очі, нерішучий, дій -
Вони ж хотіли ж и т и …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Вогонь фужеру. Тло каміна
Рожеві полиски троянди.
І перші вірші – для шухляди.
Танок на стелі та на стінах –
Весна у спогадах нетлінна.
Вирує ніжністю, казками
Вино, що в келихи плескали….
А ми купаємось у мріях,
Яким удвох лиш існувати.
Зірковим небом-циферблатом
Господар Часу сяйво сіє…
Я усміхаюся крізь вії:
Безмовність буде голосною,
Допоки тепле все – зі мною.
Свою доріжку місяць стелить.
У хаті – сміх тече струмочком.
Полінця радісно тріскочуть.
Виблискує солодким келих.
Ти – щось розказуєш веселе.
…Між тіней, квіткою троянди
Із юності – хореї-ямби…
/септет/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Мій кожен вірш –
Відверта сповідь Богу.
Життєвість барв,
Емоцій щирий сплеск.
Усе частіш
Звертаюся до Нього,
Без сил, слаба –
крізь відчай, біль і стрес.
Якийсь урок
Життєві негаразди
Несуть, аби
скоріше гнів затих.
Візьму добро
Своїм дороговказом:
«Що не роби –
Усе на позитив!»
…Коли не спиш
І терпнеш від тривоги,
Серцебиття
Зашкалює добу –
Пишу я вірш,
Пресвітлу дяку Богу.
Росу життя…
Любов… що світ забув
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023
Жінці йдуть у спадщину тайни ці:
Досвід і душа прабабусині.
Крізь віки рецепт коровайниці
Шліфувати вміннями мусили.
…Борошно летить завірюхою –
(Руки вправні знає прекрасно-бо!)
Тісто дріжджове – серце слухає…
До уміння – треба ще й настрою.
Красить у троянди, орнаменти
З піснею, дитинством зігрітою.
Треба урочистості справити,
І гостей шанобою стрітити.
Буде жінка ревно молитися:
«Миру для усіх і добробуту…»
Пекарства найкращі традиції,
Короваї – вищої проби тут!
Діляться охоче адресою,
І знайомством з нею – пишаються.
На щаблі найвищі піднесено
У Сахновщині коровайницю.
(Цим віршем дякую за чудовий коровай, який скуштувала на хлібосольній Сахновщинській землі.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023
(За мотивами повісті М.І. Чабанівського «Дорога додому»)
Вітер нечутний для хвилі доріжку стелив…
Човен Дніпром виривався в ясну чистоводь.
Тиша вечірня горнулась в кирею імли:
Зоряний айсбергу з юної мрії – заходь!
Щогла неслась у промінні казкових заплав,
Срібна стихія кипінням корму обплела.
Красень двопалубний кручі зелені вітав,
Блискав ясними очима гордяк-пароплав.
Шкіпери мимо примарну надію везли.
Та не зневірився, я – свою долю чекав…
Три рукави у сплетінні – безмежний розлив.
Стрибають бакени… Бризки… Нуртує ріка.
Чайки дніпровської слухаю радісний виск,
Вабить до себе святково освітлений борт.
Десь, на кормі, в павутинні тремтливому – Ви.
З вічним романтиком гавань чекає любов.
З перистих хмар, невагома кохання хода.
Мрій острівець два залюблені серця качав,
Наче хиталися небо, земля і вода –
Сонячна зав’язь чуттів осявала причал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
Над шелюгою – зграя птахів, тихе плесо.
Вечірні зорі палять виднокіл.
Сріблястий кетяг верболозу душу пестить,
красою сонцесяйною деньків.
Манливі затінки… Коли спадає спека,
Дзвенить у вусі тиша – не зітхне.
Стрибає риба в безголоссі недалеко,
дає поету поштовх для натхнень.
Природи теплий спокій – незбагненно близько,
прозаїк же – емоцій вир здійняв:
У щирих повістях малює Чабанівський
дорогу щастя й самопізнання.
Авжеж, бувають надскладні шляхи додому,
Збагни мораль життєвих ти боїв,
уроки мудрості вбери у підсвідомість:
себе шукай у коренях своїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
Де страх не стих,
тривога, біль і вічний стрес,
Рятуєш ти,
щоденні ризики твій хрест.
Убережеш
на суші й витягнеш з води.
Хоч смертний теж,
не раз по лезі ти ходив.
Війна – як монстр,
у неї хижо-злий оскал.
Не кинув пост –
характер мужній не пускав.
Це – без ціни:
Йдеш, хоч замерз, втомився, змок.
Ти не змінивсь...
а смерть ступає крок у крок.
Дивлюсь, молю
у рідне небо голубе:
фатальна лють
не зачіпає хай тебе!
…Ще край димить –
вгамуємо стихію зла.
Хай прийде мир!
Всім рятувальникам - хвала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
/вільний переклад вірша Каролін Одас, Франція/
А завтра… завтра дню нового тло
у веселковій усмішці світанку
відчує той душевний перелом,
бо десь з-за видноколу мліє ранок.
Прожитий день, що зіткано з суєт
він був… та канув у імлу прозору.
Сльозу чи радість видививсь поет,
як сонечко йому «прощай» говорить.
А день іде. В минуле тягне вир
хвилини зустрічей і сум зневіри…
прості слова світ надскладний здавив:
краплину… крок до спокою примирень.
Натхненні ноти намережить Бог
А завтра… завтра духмянить у каві.
І ти торкнешся до роялю клавіш
Світанком, за яким живе любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Хвилюють народні пісні у саду,
хоч їх не співають вже, певне.
Душа українська – між трепетних дум,
а квіт опадає із терну.
Побачу бабусю таку молоду,
що сльози вертають на очі.
У юність я садом далеким іду
бо так підспівати їй хочу.
Пристане мелодія до журавлів –
пісень у родини чимало….
а голос у квіті терновому млів,
до ранку дівча не дрімало.
Уже багатьох не зустріну з рідні,
садок застарий… поріділий.
Вчувається пісня дорослій мені
про очі, які зрадив милий…
Бабусину пісню сама поведу,
хоч може не так і майстерно:
«В любові знаєшся – собі на біду
і квіт опадає із терну…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
А хто сказав, що Ви – осіння? Павутина,
яка кружляла і вплелася у волосся?
Чи власна зірка, що взялася повести Вас?
Можливо, тернами обом іти прийшлося…
Чи полоснули щедро фарби вересневі
Меланхолічність у ясні, стрункі жоржини?
Чи то завдячувати треба журавлеві,
що Ви із осінню злилися воєдино?
Зорить у погляді м’якому літній промінь,
а часом туга добре серце Ваше здавить –
то книга завше у руках – поезій томик,
У віршах щиро-безтурботна... Молода Ви!
Мережить мрії рік новий у вишиванку,
бажаю добре і хороше хай прилине.
Та де ще Ваші там роки, чудова Панно?
Що Ви осіння – легковажить павутина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023