Еммануїл Скроня

Сторінки (1/2):  « 1»

Думка

Навколо  :  сніг,вітер,завірюха
Не  буде  більше  радості  життя
Пропало  все:і  мрії,і  бажання
І  тільки  холод,темнота

Навколо  -  вічна  мерзлота
Не  буде  тут  ні  луків  зелених,
Ні  тихих  дум,пропавших  в  небуттях
Тут  тільки  місяць  -  забуття

Пропало  все:  і  щастя,і  страждання
Невпинним  виром  у  нове  життя
Ми  поринаєм,забувши  про  найкраще
Що  нам  залишила  рідна  сторона

Пропало  все:  і  лани,і  гаї,і  милий  берег  рідного  Дністра
А  разом  з  ними  й  ми  -  найперші  з  могеланів,відкривші  радість  свого  буття

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020


Безмежний сум

І  голос  її  цвітосяйний  лунає  в  моїй  голові
Лунає  щодня  і  поволі,минувши  хвилину  сумні
Вона  -  хвиля  щастя  капітана,що  палить  свої  ж  кораблі
Вона  -  арфа  сумна,чиї  звуки  ламають  скелі  тверді

Немає  отого  закляття,щоб  голос  убити  її,
Не  буде  ніколи  зухвалець  сміятися  з  пісні  її.
Вона  -  голос  народу,що  живе  у  віках,у  піснях
Вона  -  незнищенна  сила  і  воля,піднята  з  глубин,із  латать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2020