| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Кохання - пісня невимовна,
Очима співана серцям.
Хвилююча й така жертовна,
Амура дар усім митцям.
Не кожен здатен зрозуміти,
Не кожен може досягти.
Якби ж і ти умів любити....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Невпинний час, прудкі хвилини.
І аж ніяк не утекти.
Минають дні, роки, години,
Рано чи пізно минеш ти.
Машини часу ще немає
І після смерті час іде.
Думки є різні, й все ж, спливає
Куди життя це приведе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
Поет сидить, мовчить і пише.
А комусь - усе не те.
А він мовчить, мов сіра миша.
Надіється, що все мине.
А часом, хочеться взлетіти.
Кудись туди... У небеса.
І не заважаючи на вітер,
Й на те, яка тут є краса.
А часом, хочеться просто зникнути.
І щоб тебе забули всі.
До пустоти й безодні звикнути,
Забути погляди косі.
А часом, хочеться кричати,
Кричати так, щоб чуло все !
І більш ніколи не мовчати,
Надіючись, що хтось спасе.
Та він продовжує писати,
Й кричати у своїх віршах.
Чи можна крик цей прочитати ?
Які ж емоції в словах ?
Хто тут правий ? Той, хто мовчить,
І робить діло, але в тиші.
Чи той, хто голосно кричить,
Хоча на ділі - сіра миша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤
Колись ти зрозумієш, як тебе кохала,
Але побачиш пустоту в очах.
Згадаєш, скільки я тебе прощала,
Впізнаєш почуття в моїх словах.
Колись, знайдеш всі мої сльози,
Пролиті в темряві нічній.
Та зараз, їх ховають грози,
І глушать подихи сумні.
Я так хотіла, щоб ми двоє
Жили коханням в унісон.
Та, як розбилось серце моє,
Я зрозуміла - то був сон.
🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤🖤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2020
☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️
Неси, вітре, мою душу !
Далеко. Ген за небокрай.
Покинути це місце мушу,
Бо тут лиш смуток і печаль.
Летімо швидше й як найдалі,
Де взагалі людей нема.
Летімо, вітре, я благаю,
Туди, де вічная весна.
Ми возєднаємося з морем.
І з небом одним цілим станем.
Ти будеш вічним і прозорим,
А я полину над містами...
І увесь світ мене забуде.
І житимуть всі, як колись.
Сміятимуться злії люди,
Та падатимуть вони вниз.
А от мене більше не стане.
Одразу всі проблеми зникнуть.
Бо я, летітиму з вітрами.
Люди до цього швидко звикнуть.
Поки душа моя летить,
І очищається від болі;
Я буду жити, хоч й болить.
Відстоюватиму я волю
Я - сильна, вільна і сама.
Я не така, як інші.
Я залишатимусь одна,
Щоб не зробити гірше
Я вітер, сонце, море я.
Така вже моя доля.
Мої думки - моя сім'я.
І вибір мій - це воля.
☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️☁️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2020
☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀️
Я все життя любила небо.
Гляну, погляд вже не відірвать.
Воно такеє чисте і прозоре,
Блакитне, біле, кольорове...
Воно все свіже, все красиве,
І в дощ, і в вітер, навіть в зливу !
В день - всміхаюся хмаринкам,
В ніч - до мене зорі миготять...
Милуюсь заходом і сходом сонця,
Дивлюся, як пташки летять.
Радію снігу, сонцю і дощу,
Радію зорям, я все це люблю.
Цікаво, що ж там є за небом ?
Які заховані там чудеса ?
Яка вона Небесная Принцеса ?
Непевно добра, мила й молода.
Як виглядає замок той із хмар ?
Який я деколи здалека бачу.
Й чому коли я дивлюся на сонце,
Я так радію, але плачу ?
Небо таке веселе і чудне.
У нього ціла купа таємниць.
Ось навіть зараз, бачу небо те,
І зазираю в зал його скарбниць.
☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁☀☁️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2020
ОРИГІНАЛ:
Белеет парус одинокой
В тумане моря голубом!..
Что ищет он в стране далекой?
Что кинул он в краю родном?..
Играют волны — ветер свищет,
И мачта гнется и скрыпит…
Увы! он счастья не ищет
И не от счастья бежит!
Под ним струя светлей лазури,
Над ним луч солнца золотой…
А он, мятежный, просит бури,
Как будто в бурях есть покой!
🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊
МІЙ ПЕРЕКЛАД:
Біліє вітрило на самотині
В блакитнім тумані морів.
Що він шукає там, на чу́жині ?
Що кинув на рідній землі ?
Там вітер легенько хвилі гойдає
Щогла гнеться і скрипить...
На жаль, він щасття не шукає.
І не від щасття він біжить.
Під ним струмок ясни́й, блакитний,
А зверху - промінь золотий...
А він, бунтівно, просить бурю,
Так, наче спокій лиш у ній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2020
💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎
Невже це ти, моя десята музо.
Тебе не знає тут іще ніхто !
Ти вільна й дивна, наче та медуза.
Одягнена з моїх віршів, в пальто.
Я за тобою довго сумувала.
Чому ти довго так до мене йшла ?
Уже давно я віршів не писала.
Де ти весь час тоді була ?
Епіріграфо, плакати не треба !
Важливо, що ти знову тут.
Я рада й скачу вище неба !
Тверда земля, немов м'який батут.
У моїй голові нові є вірші.
У серці знов цвіте рання весна !
Могло би бути в тисячу раз гірше,
Якби ти більш ніколи не прийшла.
Скажи, чому лише до мене йдеш ?
Багато є поетів кращих чи добріших.
Чому нікого краще не знайдеш ?
Ти вибрала мене посерд гірших ?
Тебе так мої вірші зачепили ?
А я ж іще зовсім мала.
Ой... Думки усі кудись поплили.
Понесла швидко їх прудка ріка.
Ну що ж, будемо знов разом творити.
Стомилася з дороги певне ти...
Тоді, спочатку будемо чай пити.
Я п'ю зелений. Який будеш ти ?
💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎💎
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2019
✨💤✨💤✨💤✨💤✨💤✨💤✨💤✨💤
Мені приснилися зірки...
Яскраво тут світилось небо.
Але далеко є вони,
Далеко, аж за ось тим степом.
Я йду Чумацькими шляхами,
Де молоко розлилось враз.
Іду лісами і полями;
Ниток бажань та мрій прикрас.
Все йду, і йду на тії зорі,
І чомусь добре так мені....
За мною, йдуть думки прозорі,
Як гарно тут, в моєму сні !
Аж ось, Велика Ведмедиця,
Прибігла на Молочний шлях.
За нею лев й його левиця,
І білий лебідь, диво-птах.
Тепер йдемо ми за зірками,
Йдемо й не знаєм, куди і як.
Ідемо днями і ночами,
Поки не закінчиця шлях.
Аж тут одна маленька зірка,
Почала рухатись до нас.
І виросла надії гілка,
Що та чарівна, мов пегас.
Може, вона несе нам щастя ?
А може, спогади та почуття.
Може врятує від напасті ?
Чи дасть нам правду і життя.
І ось, вона вже зовсім близько,
І потемніло у очах,
А під ногами стало слизько,
І на душі у мене страх...
Прокинулася,
Стала, вмилась
Через вікно я подивилась,
Пішла на кухню, взяла каву,
Ну ось почався в мене ранок.
Я думаю ціле життя,
Що мені несла зірка та.
Якщо присняться й вам зірки,
То знаєте ви де вони.
Та краще їх ви не шукайте,
Щоби не вратить голови.
Шукайте мрію ! Так, шукайте.
І будете щасливі ви !
💤✨💤✨💤✨💤✨💤✨💤✨💤✨💤✨
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2019
🎵🎶🎵🎶🎵🎶🎵🎶🎵🎶🎵🎶🎵🎶🎵
Що ж про музику говорять люди ?
Скаже хтось, без неї не життя.
Зараз чутно музику усюди,
Вона дає нам різні почуття.
Стилів музики є дуже вже багото,
Джаз, рок, реп, поп, R'n'B, попса...
Музикою зараз живуть люди.
Музика - це справжі чудеса.
Музика нас в мрії поринає,
Вона наче найсолодші сни.
З музикою і душа співає,
Вона квітне, наче, цвіт весни.
Діти музики - це невгамовні музи,
Ті, що митцям натхнення роздають
Ноти - це мої найкращі друзі,
Без них люди пісень не слухають.
Про музику можна багато розказати,
Вона лунає зараз тут і там.
Дає вона нам радість відчувати,
Музика - це найбільший мій капкан.
🎶🎵🎶🎵🎶🎵🎶🎵🎶🎵🎶🎵🎶🎵🎶
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
ОРИГІНАЛ :
Tired with all these, for restful death I cry,
As, to behold desert a beggar born,
And needy nothing trimm'd in jollity,
And purest faith unhappily forsworn,
And gilded honour shamefully misplaced,
And maiden virtue rudely strumpeted,
And right perfection wrongfully disgraced,
And strength by limping sway disabled,
And art made tongue-tied by authority,
And folly doctor-like controlling skill,
And simple truth miscall'd simplicity,
And captive good attending captain ill:
Tired with all these, from these would I be gone,
Save that, to die, I leave my love alone.
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
МІЙ ПЕРЕКЛАД :
Втомився я від всього й про смерть плачу,
Бо мов в пустелі лиш нікчемність тут сама,
І жебрака принизять за невдачі,
І чиста віра - вже у плямах вся.
І позолочена тут честь, ганебно й недоречно,
Й краса дівоча - вже давно брудна,
І вже стомилась сила, безперечно,
І ідеал осуджений сповна.
І виштовхнули всюди вже мистецтво,
І зло добро безглуздо контролює,
І істину зневажило шляхетство,
Й злий капітан талант колонізує.
Втомившись, я б вже вмер давно,
Та якщо врмру, лишу свою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826190
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.02.2019
💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗
Так важко часом зрозуміти,
Де правда в світі, де брехня.
Та треба тільки захотіти,
І правди ось твоя броня.
Я часто закриваю очі,
Щоб побачить в темноті,
Усе, чого я лиш захочу,
Що можна бачить увісні.
Я завжди думаю про зорі,
Які на небесах горять.
Я бачу мрії всі прозорі,
Що люди просять, й що хотять.
У всіх нас є своє життя,
Всі ми радієм, або плачем...
Та думаємо про буття,
А того світа і не бачим.
Так хочиться усіх послати,
І від проблем всіх утекти,
Але не тре цього казати,
Бо де є я - там і вони.
А може то в мені проблема ?
"В мені й розв'язка", -скажеш ти.
Мов Піфагора теорему,
Потрібно це ще довести !
Мені вже чотирнадцять років,
Й не знаю свої я мети.
Та дайте мені хоча б спокій,
І зможу її досягти.
Мої емоції - у віршах,
Всі мої думи й почуття...
Без них, було би мені гірше,
У мене, б не було життя.
Де ж ваша честь пропала, люди ?
Хто тут розбійник ? Хто суддя ?
Чому лиш ненависть усюди ?
Ми, мов в долині каяття.
Найважча в світі теорема -
Це нашого життя проблема.
💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗[u][/u]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2019
🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃
Де є вітер ? Що він значить ?
Хто йому ціну складе ?
Він усе на світі бачить.
Він ніколи не помре.
Де у вітра взяти душу ?
Де тепло і де любов ?
Відпускати з ним я мушу
Негараздів гірку кров.
Там, летить ліниво вітер,
Прогання усю біду.
Все одно йому на квіти,
Він поніс чужу журбу.
Кому діло є до нього ?
Ніхто не думає про це.
Долітаючи до Бога,
Все в дорозі пропаде.
"Нащо ж, вітре, ти збираєш
У собі чужу біду ?
Ти притулку не шукаєш,
Ти шукаєш лиш весну.
Чому, хоч тебе не бачу,
Відчуваю я журбу ?
Біля тебе я не плачу,
Бо ти розвіюєш тугу..."
Вітер тихий й необачний,
Щось під ніс собі шумить.
Мені добре й трохи лячно,
Бо, мов на мене він летить:
"Моє завдання - каже вітер, -
летіти далі в небеса.
І не цікавлять мене квіти.
І їх ранковая роса.
Я біль збираю, щоби люди
Легше в світі тут жили.
Щоб добре було всім і всюди.
Я хочу лиш допомогти."
Легка душа у того вітра
Але міцна неначе сталь.
Лиш та людина його гідна,
Хто бачить тут якусь мораль.
🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2019
🍂🌿🍂🌿🍂🌿🍂🌿🍂🌿🍂🌿🍂🌿🍂
Сидячи у повній тиші...
Коли на дворі брудна осінь,
Чи розкажеш ти мені,
Про шо цей дощ тобі шепоче ?
Які історії тобі,
Розказувало жовте лисття ?
Які ? Веселі, чи сумні ?
Чи про калинине намисто ?
Про, що говорить із тобою,
Осінній вітер чарівний ?
Може, про сильне, вільне море !
Може, про океан чудний ?
Розкажи мені будь ласка,
Чому для тебе грають зорі ?
Чому для тебе сонце світить ?
Чому для тебе шумить море ?
Хоча... Залиш це в таємниці !
Як менше знаєш - більше спиш.
Тримай це у своїй скарбниці,
Та ти і так завжди мовчиш......
🌿🍂🌿🍂🌿🍂🌿🍂🌿🍂🌿🍂🌿🍂🌿
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019
🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨́🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨
Біле полотно, масляні фарби,
Ніщо не зіпсує цієї карми.
І пензлик - пруткий, наче лев,
Й водночас ніжний, наче цвіт дерев.
Почну я малювать картиноньку свою,
Що намалюю - зараз я вам опишу :
Самотнє море тихо засина,
І морський бриз легенько подувє.
Напевне, цей бриз море колиха,
Він морські хвилі легко роздуває.
Небо вдягнуло барви чарівні,
Сховалось сонце за хмари чудові,
Все стало гарно, наче увісні,
Як мої мрії різнокольорові.
Але, чогось мені не вистарчає,
Ізюменки в картині цій немає.
Чогось такого вільного, простого,
Як птаха в небі, чогось неземного.
Такого білого, легенького у небі,
Як чайка, ось моя потреба !
І тільки промайнула думка ця
Упав мій пензлик в білий, дивина !
І без команд моя права рука
Почала малювати білих два крила.
За ними тулуб, шия, голова...
І все, готова ця пташинонька.
Тепер картина моя досконала,
Проте мені чогось тут таки мало.
Сюди б іще хоч крапельку дощу,
Щоб розмивав він всю печаль мою.
А також, ще золоту рибку,
Таку малесеньку, і зовсім не велику,
Щоб та виконувала мрій багато,
Тоді би на душі палало свято.
Ну от і все, картина моя вже готова.
Ось у кімнаті, на стіні висить, як нова
Буду тупер на неї поглядати,
І мов в колисці душу колихати.
🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨🎨
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818377
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 21.12.2018
✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴
Чому по асфальті тече кров ?
Чому все горить ? Чому плач усюди?
Невже, це війна почалася знов ?
Що з нами стало ? Скажіть мені, люди !
Чули... Ви чули ці страшні постріли?
Ви чули плач мами, яка втратила сина?
Сумні новини приходять ще здосвіту...
Україно, невже ти втратила крила ?
Страшний час настав.
Справжнє звірство почалось.
Де милосердя ? Де та любов ?
Скільки дітей без батька зосталось...
А люди вмирають знову і знов.
Спасибі всім воїнам, що я ще жива.
Дякую, що бережете країну !
Вірю, що Україна буде нова !
Горе не спіткає жодну родину.
Ми не забудемо вас ніколи !
У наших серцях ви назавжди !
Ми молимося до Господа Бога,
Про мир в Україні, щоб не було війни.
✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴✴
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817825
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.12.2018
🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄
Коли я дивлюсь на ялинку,
Я бачу там чарівний світ.
Світ той дивний і казковий,
Захований десь поміж віт.
Десь там, танцють балеринки,
В яких спіднички, мов сніжинки.
Ще далі - вогники блистять,
Все миготять, і миготять...
Ангелики скляні, сніжинки,
Усе є на ялинці тій !
Ялинка, наче та цариця,
Своїми шатами гордиться !
Ще й зірка є на голові,
Чого же ще бракує їй ?
Під нею - різні подарунки,
Ось цей мені, а той тобі...
За нею - гарні візерунки,
Виблискують там на вікні.
Усе так дивно і казково,
Все завдяки ялинці цій.
Ось цій барвистій, кольоровій,
В якій я бачу дивний світ.
🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄🎄
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018
🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊
Море топить сонце, вечоріє...
Залишалася тут тільки я.
Море, небо, сонце, я і мрії,
Мрії й найщиріші почуття.
Я стою, і моря чую шум,
Стою і слухаю собі, милуюсь.
І зникає зразу весь мій сум.
І чому я морю так дивуюсь ?
Море лагідне, і водночас сильне.
Море добре, і водночас зле.
Буває шторм, бувають просто хвилі.
Море є спокійне і також - шумне.
Море промиває мою душу,
Море глушить всю мою печаль.
Не замерза холодною зимою,
Не матеме ту сніжную вуаль.
Що ж заховано там, на дні моря ?
Може, там живе чудовисько якесь ?
Одне я знаю - в морі нема горя.
Море - найкраща пара для небес.
Світ без моря, наче птах без крил,
Наче художник,що без своїх фарб,
Наче письменик, без своїх чорнил.
Море - це наш справжній скарб.
В морі плаває моє життя,
Воно топиться і знову випливає.
В морі є долини каяття.
Але долини смутку не буває.
Там, за морем, - цілі океани !
Море - це і є моє життя,
Життя усіх з'єднаємо віршами
Й отримаємо океан буття.
🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817548
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.12.2018