Попіл

Сторінки (1/14):  « 1»

Чи винний Винниченко?

сніг  не  минав  -  неминуче,  немислимо,  ницо,
покривало  здавалось  бетонним  і  мертвим  готель,
вилізають  з  дзеркал  усі  привиди,  драми  та  лиця
беззавітно  померлих,  що  тихо  сідають  в  фотель

вислизають  з  логічних  означень  химерні  кольчуги
чорні  часу  фантоми,  мов  маски  в  далеку  чуму  -
його  син,  що  тримісячним  вмер  від  важкої  недуги
ніби  виріс  і  дивиться  вперто  у  вічі  йому.

Виріс,  виліз  немов  із  закритої  капсули  часу,
перша  ластівка  сну,  що  не  схожий  ні  крихти  на  сон.
Каже,  тату,  чому  ти  не  дав  ані  крапельки  шансу
стати  чимось  великим,  чужий  запалити  вогонь?

Видих  перший  та  вдих  мій  не  був  необхідним  для  тебе
та  й  кончина  моя  так  невчасна,  завчасна  і  ще
бідна  мати  моя,  що  так  пристрасно  мала  потребу
у  підтримці,  в  опорі.  Ти  знаєш  як  мертвим  пече?

Як  у  грудях  болить  невловиме,  глухе,  невпізнане,
і  хоч  я  не  збираюсь  у  смерті  винити,  проте,
знай,  Еринії  йдуть  і  вже  краще  ніколи  не  стане,
подивись,  за  вікном  завірюха  червона  мете.

Я  вже  мабуть  піду,  я  не  можу  лишатись  надовго,
навіть  мертві  керуються  часом  і  часу,  бувай.
У  холодній  постелі  вина  наступала  на  горло.
За  вікном  було  пекло,  що  трохи  скидалось  на  рай.

Д.Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020


А як же, скажи, не тонути, якщо в тобі?

А  як  же,  скажи,  не  тонути,  якщо  в  тобі?
І  як  не  зважати  на  знаки  і  послання?
Любов  це  не  ліки,  що  виписані  в  журбі,
любов  це  прозріння  і  спалення  від  знання.

Я  йтиму  дорогами  де  сутеніє  тьма,
де  меркне  кришталь  і  ховатиметься  в  саван,
Любов  -  ніжна  нитка,  протягнута  між  двома,
це  птах,  що  безтямно  кидається  в  океан

Імперії  гинуть,    за  вогнищем  йде  зола,
могили  й  руїни  лишаються  від  країн,
а  справжня  любов,  невмируща,  немов  трава,
для  декого  м'ята,  для  когось,  нажаль,  полин.

Дмитро  Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2018


Осінь

Густі  акварелі  пейзажних  картин,
Діани  незмірної  чисті  фрагменти,
ця  осінь  -  чаклунка  :  смарагд  і  бурштин,
тремкий  календар  обриває  сегменти

в  постійному  бігу,  забувши  про  час,
його  незабутність,  його  незворотність,
в  поезії  спокою  сховано  нас,
у  зливах  жовтневих  така  безтурботність,

немовби  елегія  всіх  почуттів,
що  ними  хворіло  трояндове  літо,
опала  листва  спонукає  летіти
закоханих  в  теплу  самотність  птахів.

Великого  дня  перелітні  сини,
на  фресці  небес  розправляючи  крила,
залишили  нас  наодинці  з  безсилим,
безжальним  і  сонним  промінням  зими.

Д.Славич  26.10.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018


Вечірнє

Парад  планет,
писав  поет  -
це  шедевральний  вальс  епохи,
розтане  льодовик  потрохи
і  день  писатиме  портрет

про  тих,  у  кому  день  озветься,
зухвало  обійшовши  тінь,
відіб'є  музику  прозрінь
подвійний  стук  одного  серця

кого  світанок  окриля,
від  кого  утікає  морок.
закінчив  свій  забіг  вівторок,
сміються  вихідні  здаля

і  ми,  що  йдемо  в  унісон,
дві  іскри  на  орбіті  часу,
досягши  денного  Парнасу
розслаблено  пірнаєм  в  сон

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2018


Сповідь

Артерії  світу  :
безкраї  шляхи  та  дороги,
холодні  струмки,
неосяжні,  мов  вічність,  моря  -
складіть  мою  душу,
я  прошу  у  вас  допомоги,
хай  знову  засяє
смертельно  погасла  зоря.

Я  знаю,  є  місце,  
де  істина  вірить  в  істотність,
де  ранок  незайманий  
тоне  у  тиші  небес.
У  натовпі  завжди
пекучіша  наша  самотність,
в  темниці  буденності
гостра  нестача  чудес.
 
І  в  тому  краю,  
де  клякають  птахи  у  молитві,
на  тій  широті,  
де  ще  люди  не  скоїли  лих,
спини  мене,  Боже,  
у  цій  нескінченній  гонитві.

Й  прийми  мою  сповідь  -  
я  щиро  прощаю  усіх.

Дмитро  Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2018


Чи ти була?

Чи  ти  була?  Чи  це  лише  мотив
мені  принесла  перелітна  пташка?
Не  уявляю,  як  до  цього  жив,
але  тепер  без  тебе  дуже  важко.

Коротка  мить  змінила  все  живе,
немає  сну,  а  ночі  довші  й  довші.
Велике  горе  -  не  знайти  тебе,
але  ще  більше  -  втратити,  знайшовши

Дмитро  Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2018


Пейзаж

Був  ліс,
він  ріс
і  не  хотів  спиняти
довершеність  безкраїх  панорам.

Природі  не  потрібні  сурогати  :
бетонні  тюрми,  золоті  палати.
Ерзаци  -  слугам.  Істини  -  майстрам.

Дмитро  Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2018


Замальовки лютого часу

Всюди  горять  мости
пиши  їй,  пиши  листи,
не  бійся  почути  "ні",
можливо  не  буде  "завтра"  -  
сьогодні  ти  на  війні.

Вечір  немов  смола,
даруй  їй  свої  слова,
відстрочуй  останню  мить,
хай  голос  кричить  з  паперу
допоки  ще  кров  кипить

Живих  забира  літак,
померлих  візьме  дракар
і  все  розпочнеться  знову

з  арени  нових  атак
Валхалла  приймає  дар
живим  залишає  слово.

Дмитро  Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804201
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2018


Паралельними непрямими

Паралельними  непрямими
ми  спускались  в  ці  хижі  зими,
в  тінях  сірих  нічних  вокзалів
замерзали  прощальні  рими.

Перестуджені  телефони,
обривали  хиткий  неспокій,
у  любові  свої  закони,
нелогічні,  часом  жорстокі.

В  наших  янголів  добрі  вчинки,
хоч  спочатку  здаються  злими,
десь  попереду  ждуть  зупинки,
освітляючі  тьму  новини.

Хай  не  дивиться  грудень  грізно,
хай  світанок  не  світить  сірим,
для  любові  немає  -  пізно,
для  любові  достатньо  віри.

Дмитро  Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018


Магія двох

Десь  ніч  залишає  зелені  вібрації  звуків  і  спокій  холодного  місяця

і  пам'ять  про  те,  що  не  сказано/зроблено  вже  не  шугає  за  спиною,

коли  ми  разом,  нам  з  тобою,  кохана,  так  легко  вдихається  й  мріється

заплющивши  очі,  карбуючи  спогад,  як  радісно  бути  людиною.

Д.Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018


За ніччю тане ніч

За  ніччю  тане  ніч,
далекий  сивий  обрій,
немов  слабкий  міраж  ховається  в  туман,
як  любиш  -  то  поклич
і  я  розчинюсь  в  тóбі,
як  зірка,  що  пірнає  в  океан.

Блаженство  від  оков,
відмова  у  прозрінні,
повернення  в  міста,  де  спалено  мости,
моє  кохання,  мов
та  квітка,  що  в  камінні
на  зло  всім  бідам  прагне  прорости.

Д.Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2018


Сплін

Сну  нема
і  життя  мина,
і  нема  ідей,
день  зачах,
і  надії  прах
вигаса  з  очей.

Перший  сніг
коло  губ  твоїх
пролетів  і  вмер,
та  іскра
вчора  ще  була,
та  нема  тепер

День  чи  ніч,
через  сім  сторіч,
через  тишу  й  грім
буде  тут,
тільки  мій  маршрут
загаса  у  нім.

Д.  Славич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2018


Вічності, захованій в тобі

Вічності,  захованій  в  тобі,
не  потрібні  примхи  чи  ерзаци,
розкладу  минуле  на  абзаци,
щоб  пізнати  істину  в  біді
і  в  прийдешнє  зводити  палаци,

без  благань
                                   без  меду
                                                               без  брехні
колючок  ошуканого  слова,
я  пишу  немов  кидаю  дрова
у  багаття,  де  горіть  мені
одномý,  так  чесно  хоч  (чи  ні?).

розміняю  благородний  дар
бо  душа  вже  не  чекає  дива,
у  саду  надій  одна  кропива,
хай  затопче  пам'ять  календар.
Де  тобі  Олімп  -  мені  Тартар,
де  тобі  запàл  -  мені  могила

Д.Славич  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2018


На східнім краю платформи

На  східнім  краю  платформи
зароджувалась  розлука,
слова  ще  не  мали  форми,
думки  не  творили  звука.

Та  все  було  зрозуміло,
в  довершенім  абсолюті
єднались  душа  і  тіло
у  істини  незабутні.

Тремтіли  палкі  зізнання,
боліла  майбутня  відстань,
випробування  коханням
завжди  починалось  звідси.

Серця  як  бетонні  брили,
вуста  мов  нектарні  ріки,
нічого  не  говорили  :
навіки  чи  не  навіки.

Бо  вимір  не  має  міри
і  ступені  всі  відносні,
в  очах  було  стільки  віри,
якої  нема  в  дорослих.

І  привид  чиєїсь  зради
не  витопче  ніжні  квіти,
в  серцях  було  стільки  правди,  
як  носять  в  собí  лиш  діти.

Ось  так  і  мовчали  двоє,
новим  почуттям  залежні,
такі  ж,  як  і  ми  з  тобою  :
наївні  й  необережні.

Попереду  стільки  щастя,
попереду  стільки  болю,
чи  вдастся  їм  чи  не  вдастся
цей  жар  пронести  з  собою.

Не  в  слові  найбільша  сила,
серця  відчувають  більше,
бо  з  них  проростають  крила,
бо  з  них  виростають  вірші

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803385
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 17.08.2018