| Сторінки (2/157): | « | 1 2 | » |
Любов
Так гарно бачити любов.
Вона одна у цілім світі.
Лиш хочеться, щоб не зборов
І не украв цей злодій миті
Мою любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018
"Таємнича історія Біллі Мілігана" Даніеля Кіза справила величезне враження. Роздвоєння, розтроєння особистості. Злочин однієї особистості падає на всіх. психологізм зашкалює. Роздуми снують у голові однієї людини, яка не може зрозуміти - хто ж вона.
Я хочу мати руку друга,
Тримать її щодня.
Може пройде моя недуга
Й не буде навмання.
Спочатку так як безкінечність,
А потім промінці.
У стелі видно їх безпечність.
За ними назирці.
Іду я не спиняю ходу,
Тримаю рівно путь,
Щоб не було мені відходу,
Щоб цього не забуть.
То світло дивне - це софіти
Освітлюють мене,
То дивляться на мене діти.
Ця чаша не мине.
Як страшно падати у безвість,
Й не знати ліку дням,
Як тяжко чути слово "совість".
Бракує почуттям.
Роздвоєно, розмито, злито
В затоку забуття,
До пазухи камінь прибито,
Що тягне в небуття.
таке страшне, таке пекуче...
Бракує часом слів,
Але воно таке жагуче,
Що десь весь світ згорів.
Я сам кудись забрів.
Куди? Весь світ здурів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811929
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2018
Зрада
Ця потаємна чорна зрада
Й не буде серцю в ній відради.
Вона усіх униз кидає,
Із нею совість помирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811502
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2018
Почуття
Я не сховаю почуття.
Тебе я бачу півжиття,
З тобою сонце. радість, свято.
З тобою буду вік стояти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018
Поклик душі
Любов, спинися на хвилину,
Ти не неси себе у даль.
Бо тут без тебе я загину,
А там що? Може і печаль.
Любов, чому ти так жартуєш?
Скажено серце тріпотить.
Ти так усіх людей рятуєш?
А потім щось в груді щемить...
Любов, чому ти навіжена?
Спинись, постій, не дожену!
Ох, ти ж уся в колір зелена,
Моя ти доле. Не збагну...
Любов, що ти таке зробила?
Чому не можеш говорить?
Чи може мову загубила,
Чи слів нема, то й не болить?
Любов, пекельні твої муки...
Чому летиш і не стоїш?
Згорни ти крила від розлуки,
Бо феніксом в імлі згориш.
Любов, тоді хоч будь щаслива.
Там у нутрі свого єства,
Бо я не знаю, де ти, мила?
Але ти є, ти ще жива...
Моя любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018
Бабуне
Ти навіваєш на серце тугу,
Моя бідна, старенька бабуне.
Воно згорне тебе у дугу,
Білим димом тебе огорне.
Морок темний залишить нас,
Буде тішитись тільки скрипка.
Як летить цей останній час
І танцює грайливо лебідка.
Все тобі і для тебе - повір.
Так весь тобі клониться низько.
Не якийсь там лукавий той звір...
Він зігнувася до тебе - хлопчисько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810806
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2018
І ніч мине, і день настане,
І все на новий круг піде.
Дощ лити з неба перестане
І щастя в гості увійде.
Воно зустріне тебе ніжно,
Обійме, як мале дитя.
І вітряно буде, і сніжно,
І ще не буде забуття.
Ще сон на вії не нагряне,
Ще казка в вухах гомонить...
Усе довкруг таке багряне,
А ніч уже своє вершить.
і ніч мине, і день настане...
І сон реальністю повстане....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810217
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2018
Ти купаєшся в фіалковому морі
І погрітися виходиш по дощі.
Ти стріпнеш легенькі краплі й голі
Ноги занесуть тебе у зарості-кущі.
Там гіллячки ніжно залоскочуть,
Замотають волосинки і в тиші,
Ти почуєш як птахи собі стрекочуть
Свою пісню в перевернутій душі.
Сумно так. Краплини поміж пальців
І собі стікають і летять,
У якомусь неймовірнім танці
Між собою тихо гомонять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2018
Навіщо писати про кохання?
Воно не перше й не останнє,
Воно як ронок із грозою,
Воно як сонце із весною.
Воно нестримане, жагуче,
Воно пекуче і болюче,
Воно неначе теплий вітер,
Воно понад усе на світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2018
Давно було, було й минуло...
Тривога, біль і перший сніг...
Як ті лелеки, завернуло
Життя моє в тісний барліг.
Не вирватись. Спирає груди.
Вогонь у серці не горить.
Він не прийде, він не забуде...
Десь за межею іще зрить.
Ох, Боже, Боже, може рано
Я за своє життя взялась.
Може я буду партизаном
І нитка моя простяглась.
Сховаюсь. Тихо. Загадково,
Щоб навіть ворог не знайшов.
І щоб за обрій поступово
Страх в сиву далеч відійшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809428
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2018
Б'ється по колу шаленство...
Час його випускать.
О, може, боже агенство
Хоче гріхи записать.
А може буде ще гірше...
Жити нестерпно стає,
Але одне - головніше
Пам'ять візьме за своє.
Роки згадає далекі
Молодість - гарне життя.
І пролетить, мов лелеки,
Мрія моя в небуття.
Зараз все сповнене смутку.
Час, мов та Лета тече.
Чи обірветься не хутко,
А чи візьме тай втече.
Б'ється по колу шаленство...
Час його випускать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808335
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2018
Розбите серце - гарний сувенір
На могилі милій збирав вампір.
воно ще тріпотіло у руці
і кров стікала по його щоці.
Бо сльози замінила чужа крав,
Яка була колись його любов.
Тепер лиш нічка зацвіте
У ньому звір страшний росте.
Тоді усім створінням вітерці
Стають гострішими, яу голка у руці.
Вони приносять шелест чорних крил
і світ увесь нічний бенкет покрив.
А молодий вампір людей забув:
Усіх кусав - дияволом він був.
На ранок здогади взяли
Його з нічної мошкари.
Застиглі очі спогадом були,
Сміятись губи милі не могли.
Розбите серце - гарний сувенір.
на могилі збирав старий вампір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807569
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 23.09.2018
ВІРА, НАДІЯ І ЛЮБОВ
Віра, Надія і Любов
Зібрались разом під покров,
Щоб відігнати всі нещастя
І знищити лихе напастя,
Подарувати людям знов
Пекельну віру і любов,
Палку неждану і натхненну
Надію всю в колір зелену.
Зійшлися три сестри у миті,
Щоб вирішить діла відкриті,
Щоб все було як тільки треба,
Щоб зорі падали із неба
І щоб збувалися бажання
Чи перше в серці, чи останнє,
Щоб було всіх у нас багато
Гостей, тоді це справді свято.
Так міркували три святії
Три рідні доченьки Софії.
Раділи трохи за людей,
Бо щастя в них біля дверей.
А люди щось його не бачать
І все на долю свою плачуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2018
Я ДУМАЮ...
Я думаю про паморозь століть,
Про здоланих вершинними вітрами.
Я думаю: ”Ой, як то далі жить,
Коли любов не ходить поміж нами!”
Я думаю. Та що мої думки,
У чому світу біднії поможуть?
Хай в морі тоне подих гомінкий
Його печаль тумани переможуть.
Я буду думати про постріл в спину свій,
Я буду думати, всі інші хай не можуть.
Я буду слухати сердець останній бій.
Я буду... І сліди мої комусь поможуть.
Далекий обрій, спів і сміх,
Розірвані і марево і днина.
Червоний вечір в світ поліг
І в’ється десь в саду стежина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807480
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2018
Веселий сміх.
Політ у небі птаха,
що незабаром впаде з висоти.
І все – земля, квітки, сади,
зникає у безмежному хаосі.
Життя прожить - не поле перейти.
Та вже обірвана струна не грає,
лиш сміх у крик і плач перетворивсь.
Безумством сповнились серця.
Тільки любов у них ти збережи -
спаси від пропасті життя.
Присвячується трагедії на Скнилові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807277
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 20.09.2018
МАТЕМАТИКА
Ти така ж як всі таємна
І наука дуже чемна.
Логіку у собі маєш,
А на інше не зважаєш.
Ти у цифрах вся, у крузі
І трикутники то друзі.
Точність ти лиш в світі знаєш,
А приблизності не маєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2018
Про Україну як руїну
Писати я не хочу,
Не можу бачити країну
В якій я жить не хочу.
Все бідне, нице і нещасне
живе тут і сттраждає.
Горить багатство і не згасне
Це олігарх лиш знає.
Земля вся стогне на колінах,
верхівка шкутильгає.
І б'ється люд на голих шинах -
Війна нас здоганяє.
А світ сидить собі спокійно
Чека, що зроблять люди.
Чи всі доб'ються. І надійно
Без України буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807059
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.09.2018
Розірвана нитка життя.
Її вже не стулиш докупи...
І в серці таке почуття,
Що вкрай розірветься від муки.
Щасливих вже днів не вернеш,
Не стане усе яким було.
І страх скаже: "Не повернеш
Того, що далеко загуло."
Зірвалося, з вітром летить.
Уже не вернеться ніколи.
Життя - це розірвана мить,
Яка не витримує школи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806617
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2018
чума, над містом вже чума!
Кричать всі дзвони люті.
Життя нема, усе дарма
Любов і гнів розкуті.
Цвинтар прийняв вже стільки душ..
Оркестри грають сумно.
Зоставсь лише прадавній муж
Йому неа світі нудно...
Нужденна, страчена душа
Його, благає смерті.
Та все дарма. ЇЇ нема..
Лиш дрантя в прах роздерті...
Коса її пройшла кругом
І все зараз забрала.
Лишила старця з костуром...
Його лише минала.
Зачахле місто твердо спить.
Своїм останнім дзвоном
Всім, хто лишився ще гласить:
"Чума пішла з поклоном..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806506
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.09.2018
Життєві букварі
День за днем проходять роки
і летять вони у даль.
По шляхах таких широких
їх не вернеш вже нажаль.
Все живе чарує цвітом,
Та вже осінь на дворі.
Час іде й тобі з привітом
Шле життєві букварі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806504
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2018
Я напишу тобі листа,
Якого ти не прочитаєш.
Ти просто спогадом розтанеш
Я напишу. О ти це знаєш
Без мене думку прочитаєш
Ти пам'ятаєш , пам'ятаєш!
Я напишу. Не прочитаєш.
Ти іграшкою в долі станеш,
Ти цього вмить і не згадаєш.
Ти пам'ятаєш, що було?
Знаєш тобі пишу для чого?
Себе душу у цю хвилину
Розтану, пташкою полину.
Я не пишу уже листи…
Ти їх ніколи не побачиш
Згорять у пам'яті незрячій.
Маячать десь у піднебесній
Ти цього більше не побачиш
Пробач. А може не пробачиш…
Я не……..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018
Безсоння
Вечір. Сонцем вже не пахне
Всюди спокій. Поміч
Ночі око в очах чахне,
Як гидка безпоміч.
Тихо. Морево докружне
Падає у безвість
Діло наше безоружне
Де? Незнаю. Невість.
Дуже хижо,
А чи якось?
Бо нема спокою.
Все у вир той у шалений
І з ніг головою.
Видно. Спокою небуде.
Це така простуда.
Куди ідем добрі люди?
Вже зійшла полуда?
В ніч. У безвість
У безодню.
А далі побачим,
Бо чогость то мої очі кажуть,
що поплачем.
Плачте димом. Плачте любі.
Вам лиш того треба.
Так щоб всі думки поснулі
Підійшли до неба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805921
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2018
ЦЕ МІСТО...
Це місто, що радість приносить й печаль,
Це місто – втікаю від нього.
Це місто моє, ох моє, ти нажаль
Частиночка серця святого.
Яскраве і ніжне у барвах весни,
Чуже і до болю знайоме.
Це місто, люблю я тебе восени
Сухими листками в альбомі.
Ох місто, чом кинуть не можу тебе.
Ти дике і тихе дочасно.
Я всю віддаю у обійми, й себе
Я буду шукати тут часто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805729
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 06.09.2018
ПРОЩАННЯ
Прощання, сльози, біль в душі
Осінній вечір.
І димом тонуть у душі
Риси далечі.
Ламає хмару погляд вдаль.
Бачить незнане.
Все підіймає в ніч вуаль
Місяць над нами.
Усе пройде. Таке життя
Гірке й солодке.
Жовтаве кленове шиття
На мить коротке.
Прощання, то не назавжди,
А просто далі.
Лиш треба свій світ віднайти
Й кидать печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018
ЛЮДИНА
Що в нашому світі людина –
Це крапля, маленька краплина.
Вона то високою стане,
Тоді усі вниз вона мане.
Людина, людина для тебе
І зорі радіють на небі,
І місяць на небі сіяє,
І хвиля все хвилею грає.
А ти і не бачиш й не чуєш
Ти тільки до сонця воркуєш,
Що того замало ще треба,
А того не стало потреба.
Людино, людино, людино
Сліпа ти як нічна година
Ти світ віддаєш за палати,
А він не для тої розтрати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018
ЗАПЕЧАТАЛО
Запечатало, відбилось
Ночами сліпими
Відболіло, заліпилось
Росами малими.
Чи в печалі, а чи далі
Так по-світу ходить
Все біжить у далі, далі
Щастя не знаходить.
Все життя крокує в днину
На гору високу,
Щоб піднятись й до загину
Впасти з того боку.
Полетіти у провалля,
Де сичі ночами
Все щебечуть як та краля
Й знизують плечами.
Вихор все змете до скону
Не залишить сліду
Не порушивши закону
Скаже : я вже піду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805392
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2018
Мовчали сутінки
Мовчали сутінки
Далеко ранок.
Садом до матінки
Хтось йшов. Світанок.
Сховалось видиво,
Принишкли травами,
А може марево?
Це ж сини лавами.
Чорніють поночі
Когось шукаючи,
А може помочі
В дерев питаючи.
Віконце стукнуло,
Серце забилося
Ой, де ж те дитятко,
Де ж воно ділося?
У мами сивими
Упали кучері
Й синами милими
Думки закручені.
Пропали безвісти
І в снах приходили
Одне лиш: ”Відпусти”
Мамі виводили.
А вона лебедем
До них пускалася,
А вона квіткою
Тай розпускалася.
Вона надією
Жила – тужилася,
Вона від інею
Біла зробилася.
Завмерла мукою
Синами милими,
Тай із розлукою
Думками рідними.
І не цвіла уже
І не сміялася.
І синів жаль таки
Не дочекалася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805391
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.09.2018
Ангел-хоронитель
Охороняй від болю у коханні,
Охороняй і сни мої безкрайні.
Збирай найкращі в світі дивні звуки.
Збирай і грай, відлякуючи муки.
Охороняй мене і в дні веселі,
Охороняй і у чужій оселі.
Тримай же щит і під покровом ночі,
Тримай і відганяй зрадливі очі.
Охороняй від ранку до смеркання,
Охороняй від злодіїв бажання.
Охороняй, мій ангел-хоронитель,
Охороняй, небес прадавній житель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2018
Очікування гірше смерті
Сутеніло. Світло падало в долоні…
Дивні постаті стояли мов сторонні…
Хтось між них немов чекав на ката.
В інших була доля небагата.
Хтось один мов відірвавсь від світу.
Все питав, благав в небес отвіту.
Другі щось там марили в півсонні.
Сни були тривожні і солоні.
Той один пізнав двобій спокуси,
Інших не підняли б й землетруси…
Той відчув останній дотик брата,
Ті ж не знали де й куди тікати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805278
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 02.09.2018
Самітник
Тихо, лиш б’ється годинник,
Лампа освітлює все
І десь останній самітник
Книгу до столу несе.
Ніжно сторінки гортає
Сон його не дола.
Все і про всіх книга знає
Як вберегти світ від зла.
І таємничі писання
Тінню встають на стіні
Так буде десь аж до рання,
До сонця, що злине в вікні.
Книга старанно згорнеться
Зникне самітник нараз
Лампа старезна розб’ється
Годинник зупиниться в час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805100
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2018
Весняний вечір
Земля гуде. Вечір у тихому гаю. Та вже не тихому, а в дзвінкому, весняному, зеленому, молодому, повному хрущів. Жага польоту вилилась у спраглому присмерковому леті. Квіти і листя шарудять. Місяць потихеньку заграє з вітами, пускаючи через них гаптовані тіні. А вони повзуть і повзуть. Обтягують все довкола темно-прозорою павутинкою. В ній чіпляються, гойдаючись, хрущі, які чекають свого першого вильоту. Падають білі пелюстки. Починається квітковий сніг місячної ночі. Рої комах. Шерех крил хруща. Зламана гілка, голос солов’я, гавкіт собак і безмежний аромат, що п’янить і чарує. Аромат весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805096
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 31.08.2018
НЕ МОЖЕ БУТИ
Не може бути, що з’явилася надія,
Не може бути.
На крилах десь злетіла мрія,
Не може бути.
Все повернулося як було
І голос чути,
Десь із далека. Ох минуло,
Не може бути.
Ти десь смієшся і кепкуєш
О ти – столикий,
І з моїм розумом воюєш,
Воїн великий!
Тебе не можу я знайти,
Ми - невідомі.
І лиш до зустрічі дійти
В старім альбомі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2018
ПІРАМІДИ
На схилку літ явилися вони
Оті незнані гості того світу
І повні жмені смутку восени,
І лист летить далеко без привіту.
Вони ж стоять не знаючи про час
І мають велич на піску долоні.
Вони стоять й не згадують про нас ,
Лиш бачать щастя і сліди солоні.
Вони просторі, дивні, навісні.
Вони стоять не дивлячись на зміни.
Вони такі ж як досі - уві сні,
Стоять, і не старіють їхні стіни.
Часи ідуть і ми з ними старієм,
Лиш бачимо в природі молоді
Високі піраміди. І помрієм
Про край чудесний - землі золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804977
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.08.2018
Очі
Пусті очиці дивні і сумні
Роками дивляться на наші кроки,
І проводжають, наче уві сні
У ті шляхи життєві і широкі.
Чорніші ночі, стомлені за день
Вночі жахаються всього з безтями,
Неначе наполоханий олень
Ці темні очі дивляться віками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804831
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2018
Давай зустрінемось на мить,
Бо завтра може і не буде.
Хай щастя в серці задзвенить
І правду скажуть добрі люди.
Давай зустрінемось в цю мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018
Шаленства пал, арена, дикий крик.
І шум мечів, і скрежет по металу.
Ось воїн головою враз поник
І палець вниз – безумству на поталу.
Вже кров тече, стікає до землі,
Неспокій, гам, здригається півсвіту.
Конають гладіатори і злі
Вигуки, кому ще жити з літо.
Тягли одного, потім ще п’ятьох,
А потім тисячі. Так за роки роками,
Поки не лишаться тільки удвох
Бійці. І знов життя розігрується нами.
На карту ставиться високими людьми.
Вони одні вирішують чи жити.
Та навіть їм не скинути ганьби,
Коли їм хочеться невинну кров пролити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804588
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 27.08.2018
Остання пісня
Остання пісня мого краю,
Останній подих для душі.
Уже ведуть, вже забирають,
А серце плаче у тиші.
Ведуть далеко, у кайданах,
І б’ють, і тягнуть, і везуть.
В жахливих і страшенних ранах
Ноги невільників несуть.
Останній спогад, дивний спогад,
Останній день, остання ніч.
Куди, куди, то тільки здогад
Тягнеться думкою без віч.
Мине чимало дивних років
Намаз і зброя, знов намаз,
І пройдено немало кроків,
Чимало згублено голів,
Чимало. Може вже доволі
Із цею думкою зболів.
Усіх уб’ють, усіх до скону,
Всіх яничарів доведуть.
Не буде тілам похорону,
Їх хвилі моря рознесуть
Р.S. Історія завжди незбагненна. Створення спеціального війська у Османській державі в 14 ст. справило на мене велике враження. Діти-християни 12-13років, які ростуть і навчаються в спеціальних казармах, переймають чужу віру, забувають батьків. Вчаться вбивати і захищати султана. Та в 19 ст. занепад і повна ліквідація яничарського корпупу.Їх вистрілювали, різали і палили нові війска султана Махмуда 2. Аж море довкруг кілька днів здавалось кривавим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804587
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 27.08.2018
Сидиш у розпалі людському,
Чекаєш свого часу,
Долаєш часом дику втому.
Чом не прийшов завчасу?
Хтось крутиться в німій розпуці,
Хтось вже стомився ждати,
Хтось думає: « Чому тут куці
Думки. Треба лягати.
Палати сірі лікарняні,
Медсестри всякі, хмурі,
І лікарі, часом слухняні,
Усі якісь понурі.»
Сиджу, аж двері рип і чую
Судомний викрик зверху:
« Ти ще живий, ти тут?». Міркую
Я ж шостим став у чергу.
Усі мовчать у здивуванні
Завмерли всі з утоми
Обличчя всі якісь багряні
І серця рвуть судоми.
До мене лікар і в очах
У нього дивний здогад
Огонь навкруг якось зачах,
То певно якийсь спогад.
Присвячується татові, який почув такі слова від свого лікаря
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2018
Податок
Раз Податок в ліс забрався
Й там зустрів Розтрату.
Він із нею привітався
Тай згадав про втрату.
В місті гостя панувала,
Лаштувала свято.
Все з кишень вона виймала
В кого як, багато.
Хтось давав останні кошти,
Хтось благав пощади,
Хтось усе продав до решти,
Хтось чогось заради.
Всіх навідала Розтрата
Взявши, що хотіла.
А тепер у ліс патлата
Поплелась без діла.
А Податок тишком-нишком
За нею подався.
І там хитреньким лиском
В розмову удався.
Обіцяв Розтраті гори
І ліси багаті.
Обіцяв широке море
І хмари кошлаті.
А Розтрата як почула,
То раптом притихла,
Бо всі силоньки відчула
Розтратила й стихла.
А Податок, сили мавши,
Подався до міста,
Щоб усе вернуть, оддавши,
Людям усім чисто.
Бідні, щоб не горювали,
Мали, що хотіли
І податки гарно й справно
Вчасно заплатили.
І Розтрати, щоб не знали
З нею не дружили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2018
Чи легко бути Богом?
Та навіть не питай.
Ідеш у бій і рогом
Ти відкриваєш рай.
Чи легко все це бачить
Із голубих висот?
Як знищує і мучить
Себе той сам народ.
Як війни, попелища
Влаштовує кругом.
Та нагорода ближча
Чекає всіх разом.
До часу вказівного
Крокуємо щодня,
До миру неземного
Несемось навмання.
Чи легко бути Богом
І бачити всіх нас?
Так важко бути Богом.
Земля втрачає час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804257
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2018
Н І Ч
Вже місяць з ляку пожовтів
І синь його в душі упала.
Він зроду стільки не горів,
Як в ніч на Йвана на Купала.
А зорі неба повні сліз
Підняли ввись маленькі личка.
Ой, місяць, ти куди заліз?
На тебе ж дивиться Анничка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2018
ДУША
Стоїть душа на дивнім роздоріжжі.
Куди не гляне камінці кругом.
На небі, як колоте відьма в діжі,
Сонце й дощисько над шляхом.
Стоїть душа, чекає тої миті,
Щоб подорожній десь її узяв,
А в круг нікого і шляхи розмиті
Як хтось дорогу тут і зав’язав.
Заплакала душа як ще в житті ніколи,
Не бачила вона просвітку у дощі.
Розсипалась душа на міріади в поле
На камінці довкруг і на густі кущі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804125
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2018
ЖНИВА
Пора в людей, пора в природі,
Коли колосся дозріва.
І світ тоді в чарівній моді -
Це починаються жнива.
Барвисте все, під ніжним сонцем
Золотить листом по землі.
І десь шугають за віконцем
Робочі і в жнива джмелі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803995
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.08.2018
МОЖЕ ТИ?
Звучить чийсь голос в тишу:
- А може ти? Бо я ж віршів не пишу. Відпусти.
- Для тебе я писати не буду не проси.
Вірші вже хочуть спати, хіба ти їм даси?
- О , музо, не тікай же, бо треба сотворить.
Таке щось незрівнянне, що навіть не горить.
Таке щось чого хочуть ті вищі два чини.
О, музо, ну хоч трошки на вушечко шепни!.
- Не буду я за плату тобі допомагать.
Я хочу волі, неба і крилами махать
І полетіти далі, туди, де колись ти
Писав вірші невдалі палкі до простоти.
Тепер ти ореолом і славою покривсь,
Тепер усі вже хором кричать, щоб не спинивсь!
- О, музо, будь ласкава, ну поможи разок.
Для тебе тільки слава, мені ж грошей кусок.
І муза зупинилась і руки розвела
І тільки одвернулась й слова не мовила.
Бо крила вверх шугнули і піднялись,
А там вже інші були, то ж ніжно обнялись.
Рукою помахала(свята ти простота)
Він кинувся писати, але писав листа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2018
Ідемо назад чи вперед
Ідемо назад чи вперед,
А бачимо стомлені лиця.
Вони наче крапля води,
Що хочуть напиться.
Вони все бредуть без кінця
Повзуть і доходять.
Вони без вінця, без отця
Не бачачи ходять.
Шалені, а потім сумні
Розгублені в полум’ї долі
Вони наче діти малі
Чекають епохи нової.
Вона ох прийде, приведе
Калік до того коромисла.
Де хміль все по жилам бреде,
І п’яним дорога вже чиста.
Епоха карає бродяг
Вона не вдягне не робочих
І чистий на душу мідяк
Вона проміняти не хоче.
Плазують одні у ногах
І славлять високі палати,
Бажаючи всім усіх благ,
Продовжують ноги лизати.
Епохо, ти чесних людей,
Що далі ти будеш писати?
Уже не прийде Прометей
Тебе із снігу визволяти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803776
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2018
Ти не подивишся на мене,
Не скажеш тихо: «Прощавай!»
І сонце вранішнє червлене
Не принесе жаданий рай.
Ти не відкриєш свої очі,
Бо дивляться вони не в світ.
А серце тільки затріпоче
Й душа все мається в політ.
До тебе дивними стежками,
До тебе, бо ти десь там є,
До тебе, тяжко із роками
І легше навіть не стає.
Ти не подивишся на мене,
А шкода, бо я просто жду…
Й до тебе я колись прийду.
А зараз жду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803774
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.08.2018
ТИ ЗГАДАЄШ
Ти згадаєш мене в зимну осінь,
Ще коли все живе й мріє досі,
Ти згадаєш й всміхнешся як нині
Та знайдеш лише фото на скрині.
Гірко деколи буде на серці,
Але все вже потоне в озерці
Тихих днів, що давно проминули,
Нових снів, що до тебе прибули.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018
СОНЯШНИК
Великий й дуже гордий
Він має все тепло.
В житті своєму жовтий,
Там сонце прилягло.
Хитається на вітрі
Білява голова.
Він в світовій палітрі,
Життя його дива.
Для ока, для простого -
Це квітка золота,
А для митця якого
Живлющая вода.
Буйно в полях квітує
Незвіданий ніким.
Він всю любов дарує,
Лиш пташечкам простим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018
Не треба так дивитися на світ,
Бо він не чорний з білими пасками.
Він просто міниться тобі в отвіт
І все живе твоїми він думками.
Ти думаєш, що все пусте,
Що Бог не спуститься колись із неба?
Ти в це не вір, бо проросте
Краса землі, так комусь треба.
Не муч себе, що час лихий.
Пусті думки у душу в’ються
Постій й подумай в час нічний,
Що зорі із небес тобі сміються.
Не треба так дивитися на світ,
Бо він прекрасний навіть з нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803602
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2018
Я знаю, що ти є на світі.
Сміятися хочу й радіти,
Весну кожен день зустрічати,
Кохати і ще раз кохати
Я знаю, що весна минеться,
Та хочеться й сонце всміхнеться…
Я знаю, що вічно не буду…
З тобою і світ я забуду…
Я знаю, що ти є на світі.
Молитися, їсти й тремтіти.
І думати лиш про хороше
Й не бути, як сіра пороша.
Я знаю, що весна минеться,
Та хочеться й сонце всміхнеться…
Я знаю, що вічно не буду…
З тобою і світ я забуду…
Я знаю весна повернеться.
І серце так лунко заб’ється.
Я знаю кохаю, кохаю,
Весну я щодня зустрічаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2018
КВІТКА
У вазі плаче ніжна квітка,
Роса на ній іще бринить,
А у віконце стука вітка
Вона із цвітом вся горить.
Рослина в вазі аж зітхнула,
Здригнулася й замовкла знов
І тихо голову зігнула –
Останній сон її зборов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803485
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.08.2018
Дерево
Він тягнеться до неба
Його душа болить,
Коли листки із себе
Потрібно залишить.
Вони у вирі сірім
Кружляють понад ним,
А він у смутку білім
Не тішиться нічим.
Жовті листочки пада
Йому до ніг старих,
А він, що за досада,
Не дивиться на них.
А він заснув у тиші,
Бо ні з ким говорить,
Лиш тільки сірі миші,
Та вітер шарудить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803357
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2018
ВИДИВО
По золотому диску
Ллється світ.
Безумств політ
Впадає в осінь дику.
Стрибає місяць в далині
В пташинім крику.
Пянку музику
П’ють білі зорі ввишині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803355
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.08.2018
ХАНДРА
Хандра - мій ворог лютий
Обійми відкриває.
День весняний забутий
І щастя не буває.
Вона не має місця
Сидіти коло мене,
Вона, як жовте листя
Летить у світ – шалене.
Не бачу і не чую,
А може і не хочу,
А все з нею ликую
І голову морочу.
Що далі знов робити,
А може краще ...
Що може кров збудити,
Й лихе назад зітерти.
Вона підступна шльондра
Приходить не постука
Вона з лиця Джоконда
Від неї ані звука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2018
Крила
Крилатого по світу носять крила,
А що безкрилому робити не збагну.
Хоча усіх чекає нас могила,
Може у вічності літатиму й засну.
Підносишся на крилах в піднебесся,
Крутим піке спускаєшся униз.
Десь над землею ти уже проснешся
Такий у долі є гіркий каприз.
Живий-живий співають твої крила.
На довго ще? На роки чи віки.
Тобі земля себе ще не відкрила,
А може так, а може навпаки.
З реальністю стрічаєшся як вдома.
Усе навколо рідне й десь чуже.
Бреде до горла жаль й гірка судома,
Бо в світі всіх нас ангел стереже.
Я так собі подумала й забула,
Що не літала я й не полечу.
А думка вже матерією була.
Шуміли крила й били по плечу
Мені часто сниться – я літаю
І вертаюся із далечі доріг.
Цілий світ в долонях пригортаю,
Бачу все, сміюсь – мій оберіг.
Просинаюся – подушка, підвіконня.
Цілий світ лишився за вікном.
Де ж він, де? Він був тут у долонях.
Зараз він лишився дивним сном.
Та не покидаю я надії
Взяти всіх за руки і піти,
Коли є в людини навіть мрії,
Можна все здолати-перейти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803097
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2018
ЗАПАХЛО ЛЮТО ОСІННЮ В ПОВІТРІ
Запахло люто осінню в повітрі
І сад старий в зажурі розтопивсь.
Вона ще не малює і в палітрі
В зеленім сяйві тихо залишивсь.
Кінчає літо довге святкування,
Та незабаром осінь на порі.
І знову зимно, зимно аж до рання,
Коли туман розсіється в дворі.
Зав’яже тонке літо тепла осінь,
Стріпне легенько жовтим рукавом
Свої листочки. І в гарячу просінь
Майне тихенько якось за вікном.
Зима ж сипне свої сніжинки білі
На нас, на землю. У своєму сні
Побачимо дерева милі, милі,
Що зажурились, наче кам’яні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802941
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.08.2018
Дім із химерами
Десь там в нічному Києві
Стоїть старенький дім.
Сто літ уже проплинули,
Як хтось ще жив у нім.
Вогні собі освітлюють
Ці мури не нові
І зорям в небо кидають:
«Ще є отут живі!»
Дельфін собі заплутався
У заростях густих,
Орел же заметався
У пазурах страшних.
З колон з сумними дивами
Схиляються слони
Під шелест вітру зливами
Із жабами вони.
Говорять тихим леготом
Олені й носоріг,
Русалоньки із хлюпотом
Стають як оберіг.
В німому диві з дивами
Чудовиська й казки.
Лунають переливами:
«Пройшли уже роки!».
Острозький замок
У світі у предивному
Є повно загадок.
І у Острозі вільному
Їх є також шматок.
Старезний замок дивиться
На нас десь із горба,
І слава князя шириться
І шириться журба.
Пройшли уже, пролинули
Преславнії роки.
Цей світ князі покинули,
Але живуть віки.
На нас ще озирається
Надбрамна башта ця,
Донжон нам посміхається
Усмішкою творця.
Тут неприступність шириться
В оцій височині.
І з небом церква мириться:
«Ми в світі не одні!».
Що церква, що фортеця –
Для краю це одне.
Як люд тут ізбереться,
Бог кару віджене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802833
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 12.08.2018