| Сторінки (1/20): | « | 1 | » |
Ты улыбайся, девочка
Улыбайся шире
Какая же ты красивая
Когда счастливая
Как прекрасны глаза твои,
губы, движения, фразы
Когда мы любим, меняемся сразу
И бабочки не в животе а снаружи
Мы с ними летаем, мы с ними дружим
и они поднимают нас высоко от земли
Или это не они, а чувства внутри?
Любовь окрыляет, любовь всемогущая
Кто в это не верит, тот просто не чувствовал
Любовь дарит смысл,
Любовь - это все!
Чувствуешь огонь внутри?
Знай, это и есть оно.
Это любовь заставляет просыпаться утром,
следить за здоровьем и обязательно кушать
Это любовь заставляет улыбаться миру,
даже тогда, когда для других он противен
Любовь всемогущая
Любовь - это жизнь!
Какой был бы мир, если бы никто никого не любил?
Любовь она не только внутри,
она и снаружи
Ведь как все меняется, когда ты кому-то нужен
Какой удивительный мир, когда есть любовь
Ведь это то, ради чего мы живём
-
Ты улыбайся, девочка
Улыбайся шире
Любовь всем к лицу
Ты безумно красива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018
Я завжди намагалась зі всього виносити щось хороше, завжди навіть у самому темному вміла знаходити щось світле. Вміла розгледіти навіть у найбільших покидьках щось добре. Я завжди шукала і знаходила у всьому якусь красу, я завжди цінувала кожну хвилину, як хорошу так і погану. Навіть погані моменти нас до чогось готували, навчали і загартовували, а це добре. Отже і у поганому не все так погано, як здається, варто тільки придивитися і зрозуміти. Я зовсім не була найщасливішою дитиною. У мене не було всього чого б я хотіла і про що мріяла, і тут йдеться не лише про іграшки, солодощі, життя на широку ногу, хоча і цим я далеко не була забезпечена. Тут йдеться про щось більше, про щось важливіше, про те, що не можна купити за гроші та виграти у лотарею, тут йдеться за щось набагато цінніше. Але я не жаліюсь та й ніколи не жалілась. Я завжди ціную те, що маю. Є ті кому було набагато гірше аніж мені, і є ті кому відповідно було набагато краще. Але я завжди не дивлячись ні на що, вміла знаходити прекрасне у всьому, я вміла бачити щастя у найменших дрібницях і вміла його відчувати на повну.
За моє життя у мене було багато чого хорошого, але я завжди знала, що чогось дійсно кардинально хорошого я ще так і не пізнала. І я жила з цією думкою до тих пір, поки у моєму житті не з'явився - ти. Тоді я все зрозуміла. Ще одне, те дійсно хороше в моєму житті - це ти.
Саме тебе я чекала. І саме ти був той відсутній елемент. Той останній фрагмент якого мені не вистачало, щоб нарешті закінчити збирати свій пазл.
Але тепер всі пазли на місці. Тепер все по своїх місцях. Тепер я дійсно щаслива.
І хоч цей пазл вже зібраний, та є ще один, для нас, звісно величезний й довжиною в життя.
У нього на коробці така гарна картинка, й називається пазл, " ми одне ціле - ми сім'я".
Починаємо складати? Лиш двоє, ти і я.
І наприкінці, підводячи підсумки, на запитання, "а що хорошого я винесла з життя?", я посміхнувшись подивлюсь на пазл, де ми з тобою сім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808704
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2018
Ты научил меня любить
Рассуждать и быть простою
Ты научил с тобою рядом быть,
хоть и будешь далеко ты.
Ты говорил:
- "Ничто не вечно, всё исчезает, все уходит..."
а я утверждала все наоборот,
ведь не люблю терять родное.
А, как я боялась нашей встречи, ведь мы не виделись лет 5.....
но так прошло всё отлично,
что буду долго вспоминать.
А помнишь, в своих тёплых ладонях, мои холодные руки?
И знаешь, вечерами с тобой я не умирала со скуки.
А помнишь, когда грустила я,
ты говорил: -"Где улыбашки?",
и сразу улыбалась я, ведь это было прекрасно.
С тобою было так уютно,
и грусти не было места совсем.
Мы философствовали на разные теми, о смерти, жизни, о любви...
О том, что хорошее не приходит вдруг всё и внезапно,
а из мелких кусочков счастья оно состоит.
А ещё говорил ты, что девушке не красиво находиться в компании пьяних мужчин,
и кому-то из друзей позволят больше, чем позволяешь другим.
А, эти слова, про мои сладкие губы,
я ведь их никогда не забуду.
А дальше сценарий, как у всех грустных стихах о любви
Поезд разлучник всему помешал, и планы наши к чертям разорвал.
Но я буду ждать, ведь ты вернёшься, я знаю...
и снова будут счастливые дни,
от этой мысли я таю.
Закрываю глаза, как я сильно скучаю, хочу увидеть поскорей но километры мешают.
И только в снах, могу видеть тебя....
взять твои теплые руки и тихо прошептать: "приезжай скорей, я умираю со скуки".
И знаешь, словами трудно обьяснить что между нами было, но ты научил меня ценить, то что раньше не ценила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018
Все про що пишу я - стосується тебе
Прокидаючись зранку та засипаючи у ночі всі думки у голові, - тільки твої
Кожна моя згадка, подив, подих, рух, кожне моє слово, речення і крапка, все це тільки - ти
Я трішки наркоманка
Дозу тебе під шкіру,
потребую вдень, вночі і зранку
Я трішки полюбила цю залежність ніжну
Дурня це все, не трішки
Гедь з головою накрило
Заховала пляжки, заховала стопки
Я п'янію вже і без літрів водки
Тіло все несе, ноги ледь тримають
Чи то сил немає
Чи то накриває
Чи то могуча сила в небо підіймає
/Поруч з тобою, я й без крил літаю/
Захочу зав'язати, рішення серйозне
Поставлю жирну крапку, та виправлю на кому
В голові лиш ти наспівуєш акорди
Ти кудись під шкіру, потім по судинах
Пульсація шалена, діагноз "тахікардія"
Кажуть, не смертельно, тож бо не хвороба
Так лише, симптом
Кажуть,
виникає від захворювань багатьох
Тільки тут не треба лікарів, досліджень
Моє захворювання носить твоє - ім'я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2018
Я скажу Вам точно, це моє найкраще літо
Я скажу Вам чесно, воно найщасливіше
І нехай вже місяць за вікном холодно й дощі
Та я бачу сонце навіть у ці дні
Я признаюсь чесно,
що на Новий Рік
з келихом шампанського,
я під бій курантів
попросила щастя
І це було диво,
Не минуло й місяця
як тебе зустріла я
Як сплелися руки
Як сплелись серця
Ти запитав, - "надовго?"
Я сказала, - "разом, до кінця"
Наче ми тоді вже знали,
Наче відчували,
що серед цього хаосу почуттів
ми назавжди застрягли
Але я скажу Вам чесно,
Це - найсолодший полон
Полон його кохання
і ніжності полон
Скажу Вам точно, це найщасливіше літо
Ти запитав, - "ти вийдеш за мене?"
і по щоках покотились сльози;
- " звісно, що ТАК, тобі без мене не можна"
Я скажу Вам чесно, це життя прекрасне
Серед лютих морозів я знайшла своє щастя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2018
Повільно, бурхливо
Ніжно, пекельно
Цілуй у губи
Цілуй у очі
Цілуй мої руки
Мої плечі
Веснянки
Живіт
Обіймай мене тихо
Обіймай мене сильно
Затримай в обіймах
Наче зараз я мушу йти
Тримай, обіймай, не відпусти
Говори про кохання
Ледь чутно
Ласкаво
Губами
Очима
Своїми віршами
Кожним дотиком
Кожним рухом
Говори-говори
Я зможу почути
І тоді я буду
сама щаслива
І тоді я буду найвірніша
З кожним дотиком
Я буду ніжніша
Ти цілуй, обіймай, говори
Ти люби...
І тоді обіцяю,
щасливими будемо ми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2018
Ты обнимешь меня, а я сойду с ума.
И температура между нами где-то +40°,
Даже если за окнами зима, холода...
Наша любовь не знает морозов.
Мы счастливы упадем на нашу мягкую кровать
По старинке включим фильм,
возьмём чипсы и пиво,
но вместо фильма будем смотреть друг другу в глаза, счастливые
И нам не нужно громких фраз
и глупых клятв о любви вечной
Ведь сами знаем без того,
что чувства наши честны.
Я на ночь сделаю нам чай
И наберу нам ванну с пенной
Царит любовь, мы лишь вдвоем,
мы одни во всей вселенной
А ты обнимешь, мне так жарко
Глотаю воздух жадно-жадно
И руки тянутся к твоим губам
А ты кусаешь мои пальцы
И обнимаешь ещё слаще
А я дрожу от этой страсти
И ты мой яд, самый опасный
Но я готова убиваться и напиваться этим ядом
Ведь даже смерть будет прекрасна
Когда ты со мною рядом
И мы с тобою два безумца
Два психопата и страдальца
И наши мысли другим чужды
А наши желания ужасны
А то, о чем мечтаем ночью
Вызывает дрожь по коже
Мы не такие, как другие
Мы видим мир совсем иначе
В нашем мире все так просто
Без теорем, задач, вопросов
И тут не страшно рисковать
И тут не страшно быть смешными
В нашем мире не носят маски
Мы настоящие и живые
Мы без ума от голых тел
А пошлость - это так красиво
И дикий секс не аморальность
А вместе быть, всего дороже
И пусть злые рты твердят,
что мы не сможем
Но моя рука в твоей руке
Ты обнимаешь нежно ночью
И мы смеемся, дураки
/Смотрите с*ки, мы смогли/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2018
Ти знаєш, мені б лише дивитись у твої очі
і більше я нічого не прошу й не хочу
Мені б відчувати твій запах на тілі,
торкатись губами твоєї ніжної шкіри,
Прокидаючись зранку, в твоїх обіймах тонути
а щовечора дивитись улюблені фільми
та співати щодуху
Мені б чути голос твій
й твої відчувати руки
і знову дивитись у очі
і у Бога молити, щоб ніколи не бачити в них смутку
Мені лише б бути твоєю опорою та бути твоїм змістом
і я знаю, у наших відносинах логіці давно вже не місце
Але я полюбила тебе, так щиро, так ніжно
і обнявши, я вже тебе нізащо не відпущу
Я тебе не віддам ні морям, ні стихіям, ні бідам,
ні ночам, ліхтарям, ні всьому світу.
Я тебе відвоюю та не здамся без бою,
бо нікого іншого не хочу, не зможу.
Бо найрідніші очі то лише - твої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018
Он ее маленькую не со зла обижал
А она все терпела сквозь слезы
Он ее ревновал без причины
То ли с любви то ли со злобы
А она верна лишь ему была
И не хотела рядом другого-чужого
Он ее обнимал, а у нее дрожь бежала по коже
И глаза горели ярче, чем сотни плеяд
Он на нее часто ругался, хотя очень сильно ее обожал
Она дула губы но сразу прощала
И в объятия лезла словно дитя
Он ее часто от себя отталкивал
Говорил, что не любит такого детсада
А она всего лишь хотела его целовать
Ведь ее губы обожали его нежную кожу
И хотелось всегда ее ощущать
Она обижалась и в голове сразу мысли - "что наверное не любит и вовсе остыл"
И на глаза накатывались слезы
Которые прятала за сигаретный дым
Она очень боялась его ухода
И билась в истерике по ночам
Как он не любил этих истерик и плача
Ведь он и вовсе не собирался ее бросать
Он просто постарше, чуть-чуть пожестче
Не верит в слова, ведь об них обжигался
И о любви клятвы он слышал не раз
Ему поверить в любовь было сложно
Ведь из-за нее он сильно страдал
Ее сердце тоже калечили сильно
Она понимала, как страшно после любить
Но перед ним она была просто бессильна
/Расправила плечи, скинула щит.../
Открыла душу, что была изувечена
Но каждый раз исцелялась при виде его
Она понимала, его удар она точно не выдержит
Но и не выдержит точно она без него
Она шла на риск и готова была идти до конца
Чтобы и он открылся и сказал, о том, что она ему очень нужна
И он пытался пожалуй не раз, но в конце все равно очень резок он оставался
Ее мучал вопрос: "почему?", сама себе отвечала, что может просто боялся
Но она всегда к нему возвращалась,
Ложилась к ногам и в нем растворялась
И обиду молча носила в себе
Она очень любила а он сомневался
И что ждёт дальше этих двух разбитых сердец, ещё не известно
Надеюсь конечно на счастливый конец
И надеюсь ей хватит сил побороть его крепость
А ему хватит храбрости
откинуть прочь страх,
открыть сердце, любить и доверять ей.
Ведь шутка жизни в том, что
раненые любовью должны ею же и исцеляться
______
И давайте помолимся все вместе за них
и за всех кто тоже сильно любит
Чтобы из-за глупости больше,
не ломались судьбы
Ведь когда любят не должны расставаться.
Но хватит ли им мужества?
/Надеюсь они исцеляться/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018
Всі жінки мріють заснути на плечі коханої людини.
А я засинаю на твоєму.
Все так банально просто.
Я засинаю, а ти цілуєш
щастя є, щастя існує
Вкриваєш ковдрою а поверх своїми обіймами
Так тепло, спокійно так.
Здавалось, що там...Заснути... На плечі...Всього то...
З кожним так можна. На кожному можна.
Але плечі чужі та плечі кохані,
відчуваєш різницю? Вона кардинальна.
Просто заснути на плечі,
скільки в цьому кохання,
ніякий тваринний секс не стає в порівняння!
І якщо заснути на плечі, це не про кохання
то дай чесну відповідь,
що це тоді означає?
Якщо в тебе немає потреби,
по ранку торкатись губами ці плечі,
то чи взагалі живий ти,
чи взагалі живеш ти?
Адже ти живий допоки у серці існує кохання
ти живий у ті моменти коли на плечі засинаєш.
Заснути на плечі, так банально,правда?
А твоя мрія збулась? Ти так засинаєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018
как ты там, моя любовь? все такой же неприступный и гордый?
все такой же весёлый и ужасно упрямый, целеустремленный и горишь всегда как пламя?
по вечерам как обычно, приставка и пиво?
или может ты занят той что любима?
той что по лучше и как рабыня исполняет твои все приказы?
или ты её любишь со всеми её пререканиями?
я буду рада если она та о которой мечтал ты.
наверное в любви это важно, знать что твой любимый человек по настоящему счастлив.
грустно конечно, что не я являюсь причиной твоей радости и смеха, но мысли что где то там ты улыбаешься и все хорошо, согревают меня лучше чем подаренное мамой кашемировое пальто.
скажи, ты ей тоже когда она болеет покупаешь лекарства и интересуешься тем или она позавтракала?
а когда она уснуть не может, ты тоже к ней приезжаешь, ложишься рядом и она как младенец тут же засыпает?
а она говорит тебе какой ты чудесный и какое счастье держать твои руки?
девушка твоей мечты вообще есть? она существует?
или ты не ищешь любви и ласки и тебе намного уютней когда засыпаешь сам ты?
я помню картинку, там было что-то о том, что нужно спать с теми кто снится.
/а кто снится тебе, мой родной?/
я помню однажды у тебя это спросила, но ты только отвёл взгляд мило и невинно.
мне даже на миг тогда показалось, что тебе было больно об этом говорить.
/но я все же до последнего хотела услышать, что я тебе снилась./
скажи, только честно, а иногда хоть на маленький миг ты обо мне грустишь?
а ты хоть раз представлял как бы выглядела наша дочь? или тебе это не важно?
потому что у меня уже едет крыша напрочь.
я довольно часто о тебе вспоминаю.
где-то в сутки часа 23.
но ты не думай, все нормально, все хорошо, просто как же я люблю твои черты, твоё лицо.
ты бы только видел со стороны как ты выглядишь когда бываешь сердитый или какой ты бываешь милый, упрямый. увидев это раз, я в памяти все черты нарисовала и навсегда тебя себе забрала.
ты же не против быть жителем в моем маленьком детском сердечке?
пусть для тебя это будет самое укромное местечко.
знаешь, ты пиши мне иногда, о чем это не важно.
пиши о погоде, о счастье, о том как устал или о том как мир прекрасен.
ты знаешь ведь по сути для счастья много и не надо.
ты пиши хоть иногда и не забывай меня, ладно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018
И совсем не пишется
И совсем не мечтается
И где искать вдохновение,
где черпать его?
И вроде бы счастья в мелочах
И вроде бы счастлива
И даже люблю и любима я
А все что не пишу, зачеркиваю
Сжимаю и в урну прочь
бывает и мимо нее
Какой-то творческий кризис
и возраста кризис
и мозг нуждается в подпитке
и словарь в новых словах
а я нуждаюсь в творчестве
сердцу хочется писать
Но не выходит строчка
Не выходит рифма
Вновь пишу и снова мимо
-
/муза, скажи, ты уходишь от счастливых?/
-
Может правду говорят,
что если искусство то только от горя
что если стихи то через слезы
что если пьянствуешь значит чувствуешь
и если на лист излагаешь то только под утро
Но ведь счастливые - живые,
они тоже чувствуют
И они могут писать, не о горе
о счастье
о том что солнце по утрам особенно прекрасно
а вкус кофе не зависит от его сорта или помола
а от того с кем его утром пьешь сонный
и если петь песни то обязательно во все горло поешь
и если любить то только крепко
и если улыбаться то на все 32
и если жить то здесь и сейчас
завтра нет и не будет вспять
-
Эй, муза, вернись
смотри, счастливые тоже могут писать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2018
может когда то ночью когда крепко обнимешь ее, у тебя в голове мелькнет мое имя
/для меня твое имя боль/
ты робко целуя ее в щеку встанешь и пойдешь к окну, прикуришь сигарету, пытаясь вспомнить мое лицо
вспоминая былое лето, вспоминая цвет моих глаз, несуразицу фраз
С каждой затяжкой тебе будет труднее
/в моих легких давно уже дым/
и на небе уже давно апогеи
с каждым выдохом ты будешь помнить сильнее
вплоть до того как дрожала ночью
вплоть до малейшей точки на коже
до то как нам было мало места в постели,
все изгибы на теле
/а я помню день рождения твоей мамы, было уютно и торт с бананом/
возможно даже решишь что могло бы быть все отлично, но у двоих характер противный слишком
простишь меня за глупые ошибки, за то что я не те читала книжки
за громкое звучание моего смеха и за то что не всегда была одета
за то что мы играли в Сид и Нэнси
за то что я в машине пела песни
__
еще одна затяжка, почти утро
ты вспоминаешь мое детское " люблю тебя",
возможно в голове твоей волной появится ответ:
" а я тебя, моя любовь наверно нет."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018
Одного разу в теплу осінь
Я розівчусь кохати зовсім
Я заховаю почуття, сховаю їх в найглибші далі
Щоб у житті більше ніколи, не відчувати від кохання болі
Щоб назавжди забула смуток і як ридати у подушку
Щоб не знати більше зради і що вени ріжуть вертикально
Мабуть я стану трішки ***
І погляд буде не такий
Але вже набридло бути з тими, що просто на один лиш день
Що відчайдушно, прямо в очі говорять сміло про любов
Про ту любов, як кажуть - псевдо, яка лише просто на час
А потім йдуть кричати іншим, що вони їхнє життя
А ти ледь стримуючи сльози сповзаєш тихо по стіні
Ночами бачиш лиш кошмари і згадуєш минулі дні
Обіцяєш, що будеш сильна і не дасиш собі пропасти
Збираєш сили у кулак й прямуєш зранку людям посміхатись
але носиш з собою пакет для рвоти, на випадок нового кохання на віки
І ненавидиш уже всі ті "ваші" треки
вивчені на пам'ять усі куплети
Спалюєш фото і усі присвячені йому вірші
Хоча це нічого не змінює адже все залишається в голові
______________
І коли впаде на мокрий сирий асфальт листок помаранчево-красний
Я не викинусь з вікна
а почну викидати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018
Як хочеться тобі сказати, що хотілось лиш тебе кохати
Лиш твої цілувати губи
та тебе лікувати від простуди
Зранку готувати тобі смачний сніданок
а у вечері цілувати в скроню і бажати "Добраніч"
Ділити з тобою радість та усі незгоди
Ховатися під одіялом від поганої погоди
Гуляти за ручку, цілуватись при людях, ділитись ідеями здавалось безглуздими
Коли ти смієшся, цілувала б ці губи
Розумієш, твоя посмішка - вона дурманить розсудок
Твій пристрасний погляд дороще Порше
Дивлюся у очі і хочеться ще...
І хочеться ще, пригорнути, кохати, відчути, дозволити, сильно кричати, впиватись ногтями у шкіру, лице,
...розумієш, ти просто дорощий за все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2018
Я люблю её малышку
Я люблю, как читает книжки
Безумно тешусь, когда мечтает о соседском мальчишке
Люблю, как на день рождение пишет мне четверостишье
И как открытки делает с бумаги и подписывает, " Любимой маме!"
Как коленки бьет и мило говорит: -"Упала", но слезы не проронит, она же сильная, как мама
Она во дворе бьет всех мальчишек
А потом не вино говорит:
- "они же за косички дёргают меня малышку"
Купили ей кошку, она её запугала
На вопросы отвечает
- " Ну мааам, мы с ней просто играли"
Упрямая, умная и такая красивая
К тому же бесстрашная и чертовски милая
Мамина гордость и папы утеха
Желает знать обо всем всем на свете
На ночь сказки она не желает
Послушает лучше сотый раз как мама с папой друг друга узнали
Улыбнётся и скажет:
- "спокойной ночи, я люблю вас мам, очень очень"
Я от счастья тихо слезу уроню, она её вытрет, крепко обнимет и гордо промолвит на ушко
- " не плачь, мы же сильные девчушки"
Улыбнётся и тихо добавит
- " Иди папуле сказку прочти, он же их так обожает!"
Мы ляжем все спать, в доме тишина и царит любовь
Я Богу на ночь скажу лишь пару слов
"У меня самая самая лучшая дочь, отгоняй от неё все беды прочь, спасибо Боже, большое спасибо, пусть будет вечно здорова и так же красива!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2018
__________
закривши очі знову темно,
навколо все гидке й так страшно.
чому коли зазнали болі,
ми вже не бачимо тих кольорів і не відчуваємо нічого, лише те пронизуюче повністю тіло й серце - горе?
та тонемо у пустоті і так сильно боїмося усього,
що торкається теми того, що люди звуть, “ніжністю та любов'ю”?
але якщо чесно, я так втомилася вже боятись. гіршої болі мабуть все одно вже не зазнати.
можливо саме час ризикувати? я відкриваю серце і починаю нарешті ясніше бачити. можливо я дочекаюсь його, можливо не дарма це все.
__________
/всі тихо, хтось йде. чуєте кроки? невже дочекалась? можливо це він? можливо любов це? /
__________
- привіт, ти знаєш, я відразу тебе впізнала, точніше сказати, я тебе відчувала. а твої очі, я їх сотні разів на полотні малювала, гадала це моя уява, але можливо це вже давно було заплановано міфічними Богами, щоб побачивши я відразу тебе впізнала. нарешті ти тут, я так довго саме на тебе чекала.
- привіт, можливо це дивно але від самого народження я відчував, я знав, що ти десь поруч, і ось ти тут, переді мною. я також на тебе чекав, навіть більше аніж дуже довго.
ти вибач, що змусив так довго тебе я чекати, життя підсувало "чужих" і прагнуло навчити мене не вірити у любов та саме головне нікому та ніколи не довіряти. і знаєш я б напевно цьому навчився, якби твоїм коханням не хотів би так сильно насолодитись. та й і в душі я завжди знав, що ти як і я, вижата і втомлена по світу блукаєш і десь в глибині душі як і я, мене ти шукаєш. сказати чесно, я завжди знав, що народжений заради того моменту, щоб бути поруч, щоб бути тут зараз з тобою. можливо спочатку нас будуть спіткати труднощі та й поводити себе будемо, як дурні вперті діти, і будемо боятися повірити у подароване нам долею щастя і шукатимемо в чому там підступ, в чому там пастка. але ж ти сама прекрасно розумієш, й тому не ображайся та наперед мене вибач, але нам двом завдавали стільки болю, що навіть зараз точно знаючи, що ти навіки лиш моя, я можу не навмисно бути різким та даже поранити словом, ти вибач, але все одно після стількох розчарувань, біль та страх так швидко не проходять. але я обіцяю, ми все витримаємо, ми все зможемо.
_________
це справжнє диво,
/ти був правий, ми все зможемо й мабуть уже змогли/
я закриваю очі і в останній час завжди бачу лише одну картину,
ти цілуєш мої руки, я ніжно гладжу твою спину,
навіть уві сні не заберу від твого тіла свої я долоні,
не відчуваючи твоєї ніжної шкіри я вже не зможу заснути.
я бачу твої очі, які кожного разу шепочуть мені тихенько: “хочу”.
але ні граму натяку на пошлість та звірині інстинкти,
ти хочеш мою душу,
я хочу від тебе сина
або доньку, немає різниці
головне, щоб здорові, головне щоб щасливі,
головне щоб кордонів не знало наше щастя, наше кохання
головне, щоб назавжди так,
я гладжу спину а ти цілуєш руки
і у погляді щоб не згасало це важливе й тихе: “хочу”,
і кожної ночі засипати лиш в твоїх обіймах
і навіть у снах щоб і там поруч ти був.
радіти життю та відкривати нові кордони,
читати книги та вивчати іноземні мови,
подорожувати по світу а ще скупатись в океані,
прозорому та чистому, як наше кохання.
не рахувати години й хвилини,
а просто бути, просто жити.
та знаєш, якщо чесно, після того, як так довго на когось чекаєш, отримавши, ти як ніколи цінуєш, те що маєш.
і тому насправді зовсім не важливо річка, океан чи море,
чи за кордоном чи у рідному місті
чи у золоті чи у медичному сплаві
чи донька чи син або навіть трійня
чи на власній машині чи на трамваї,
чи у орендованій квартирі чи у власному домі,
головне аби разом, головне аби поруч,
головне аби було без різниці, чи закриті чи відкриті очі
завжди бачити ту ж саму серцю рідну картину,
ти цілуєш мої руки а я все так же ніжно гладжу твою спину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2018
Давай на рахунок “три”, просто втечемо щодуху,
Я так втомилась, втомилась до жаху.
Я вичавлена до останньої краплі,
До останнього слова та рими.
Я втомилась від бруду, що несуть в собі люди.
Я втомилась від фальші, кожний третій, по суті, чужий.
Дивлячись у очі, всі тебе люблять,
А що про тебе скажуть, варто тобі лиш піти?
А ти слухав про що говорять люди, на зупинці, в магазині, в метро?
Усі давно вже втратили найцінніше, де ділась людяність й добро?
Люди поводять себе як стадо, і сумно, що як стадо баранів.
І створили нові правила, ідеали та Богів,
Самі собі судді,
Самі палачі…
А книги? Це ж тепер не актуально…
Актуально зараз говорить дурню,
Гортати модні журнали та стрічку у інстаграмі,
Витрачати години часу, щоб вибрати для фото правильний фільтр та ракурс,
Це так страшно, ми забуваємо жити, ми втрачаємо смак цей!
Будь-ласка, давай втечемо звідси щодуху,
Тут так мало простого, тут жахлива задуха.
Мене так лякає людська байдужість та їх пусті душі,
Те що дійсно цінне - вже давно забуте,
А про казкарів і мрійників вже й зовсім не чути.
Це жахливо...
Моя душа епохи романтизму скоро задихнеться від цього сліпого фанатизму…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2018
Люба злива, ти знову прийшла так не вчасно
та хіба ти колись буваєш вчасною?
Ти змила його поцілунки
і запах його, що так берегла
його зараз так зрадливо мало
а ти змила все, що на згадку я мала
Люба злива,
ти змиваєш все те, що так потрібно
та чому не вмієш змивати думки,
які проросли у мене глибоко з корінням
та мучають в день та вбивають в ночі
чому ти не вмієш змивати спогади
та змивати з життя зайвих людей,
раніше аніж вони зроблять постріл у голову
та змусять страждати, знову і знову.
Люба злива,
почуй,
та змий з мене будь-ласка увесь мій смуток та біль
я ним так по горло сита,
що не їм вже хтозна який день
я ним вже настільки просякнута
що біль — це вже я
він у мені як вірус,
від якого немає ні ліків ні антидоту
і не рятує навіть віскі з колою
або горілка з томатним соком
-
томатним...
він його так любив
ну ось, знову болить
-
Люба злива,
передай йому, що не можу зімкнути очі
уявляю його, до нього хочу
передай йому також,
що я дуже на нього чекаю
кохаю його і він також, я знаю
Люба злива,
змий усіх і усе не потрібне
лише нас благаю, не змий
коли він повернеться,
ми станцюємо танець кохання
під твоїми краплями
та поклянемось у вічності
-
А ти змивай усе, люба злива
Лише нас благаю не змий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018
Бо любити,
це бути вдячним за усі моменти
навіть за ті, де були суперечки
навіть за ті, коли бувало боліло
Бо де любов там і біль є
Бо любити,
це приймати його абсолютно любим,
веселим, сумним, бідним та хворим
а не бути поруч лише тоді коли усе добре
Бо любити, це
не тікати щодуху, коли стає все важко
бо любити — це долати проблеми,
долати незгоди
але залишатись при цьому разом,
залишатись поруч
Бо любити, це бути вірним
у думках, у серці, у кожному русі
Бо любити, це донька не лише з його прізвищем
а й з його очима
Бо любити, це народити йому ще сина
Бо любити, це відчувати його, як себе відчуваєш
це не лише знати його улюблений колір
та улюблену пісню
це знати його температуру тіла й особливості тиску
Бо любити, це знати кожну його родимку та
історію виникнення кожного шраму
це знати його біографію починаючи з самого дитинства
чим хворів та з ким він бився
Бо любити, це залишатися поруч,
знаючи всі його темні сторони
Та жартувати,
що твоїм внутрішнім демонам він дуже подобається
Бо любити, це навіть найбожевільніші ідеї підтримувати
і завжди вірити в нього, навіть коли він сам віру вже втратить
Бо якщо не ти, то хто допоможе йому не впасти
Бо любити, це завжди зрозуміти та зуміти пробачити
і коли треба, першою просити у нього пробачення
Бо любити, це бути мудрішою
Мудра жінка завжди вміє зробити чоловіка щасливішого
Бо любити, це вміти змовчати,
навіть якщо прикро і хочеться кричати
Бо любити, це бути впевненим, що буде нове завтра
Бо любити, це знати що з ним і через роки буде щастя
Бо любити, це коли він номер один
і нікого іншого, лише він
Бо любити, це бачити його посмішку,
бачити очі, радіти з ним, радіти за нього
Бо любити, це коли ділиш з ним не лише ліжко і думку
Бо любити, це і коли життя у вас також одне на двох
Бо любити, це знаєш, мабуть бути трішки, як він
Бути ним.
Бути у ньому.
Бути за нього.
Бути за ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018