| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
С Любимыми не расставайтесь.
Прости.Расходятся наши пути. А.Кочетков
Теперь,повернувшись спиной,
Я не с тобой,ты не со мной.
Прости.Мы продолжаем идти.
Но прошлый отрезок пути
Нам не вернуть,нам не найти.
Что вместе пришлось пройти
Останется навсегда.
Как Рождественская звезда
Как Рождественская звезда.
А зачем мы его вместе прошли
Ответит Господь мне, когда
Станет холодно так без тебя.
И растает последний день,
Что отмерила нам судьба.
Мы получим ответ лишь тогда,
Мы получим ответ сполна.
Прости.Разошлись все наши пути.
Только знай,что частичку твою
В нашем сыне я сохраню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018
Я перестала быть счастливой.
Молчанья пролегла стена.
Пустое сердце,обессилив,
Стучит,стучит едва-едва.
Пламя погасло,только искра
Тлеет, как в печке уголек.
я затоптать ее не смела.
А ты? Посмел. Посмел и смог.
07.12.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018
Як струни рвуться на гитарі,
Так само крається душа.
Прийшла й на мене тая кара,
Що чатувала ще здавна.
Яка чекала ще відтоді,
Коли,мов тріску по воді,
Несло мене життям по сходах
Заввишки майже в три версти.
Підняло високо і легко,
Немов пір,їнку ту малу.
А потім,подивившись зверхньо,
Уклало зверхності ціну.
І той кредит,як меч Дамоклів,
Весь час підштурхував мене.
Хоча здавалося на сон це:
Ось-ось прокинусь,все мене.
Та ні, за все треба платити
За зраду, нелюбов й любов.
За кожну помилку. Й щомиті
Робити помилки ті знов.
Іти життям,іти до смерті,
Яка платньою є за гріх.
Але життям іти уперто,
Щоби сказать:"Я переміг".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785470
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2018
Ранняя осінь до нас завернула зненацька.
На неї ніхто не чекав.Авжеж не чекав.
Розсердилась.Гримнула громом останнім
Й так само зненацька пішла.
Залишила днів сирових покривайло,
З дощами,як в діда старого волосся, рідкими.
А може сховалась у вітрі колючому злому.
В кущах,що зайнялись багаттям зорі.
Лишилась у крикові птахів,летячих із дому.
В запізнених ранках,в повільному плині сліпих вечорів.
Осене!Де ти? Чи може у лісі шукати
Опеньковий твій аромат.
Чи може у полі самотньо-пустому,
На щоках калини,що так полохтіють, горять.
Ти вибач мене, що я навіть і не сподівалась
Так рано зустрітись з тобою віч на віч.
До тебе обійми свої простягаю
Й тебе оберемками,купами листя
Збираю,збираю,збираю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785401
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.03.2018
А як намалювати мрію?
Як музику її почути?
Як наздогнати того звіра,
Що образом її спокутий.
А може то не звір,а птах чарівний,
З яскравим візирунком божевілля.
А може ісполін,сягнувший рівно
В безодню всесвіту.Йому все рівно
Ніхто й нічого не страшний.
Він ллється променем ясним,
Він б,ється штормом у долоні того,
Хто розтуляє вперто їх
Всупереч визначеній долі.
15.03.18
А може мрія - це метелик
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785400
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2018
У мене-ранок,в тебе - ніч.
Ти так далеко і так близько.
Стоїш у часу обабіч,
Що сплів років широку низку.
З дитинсва разом обидва,
Де чатували на нас злидні.
Де щастя формула - зима,
Що душить холодом так сильно,
Як мати душить в обіймах
Війною страченого сина.
А що тепер? Як ти живеш,
Єврейський хлопчик з України.
Щасливий ти?Авжеж,авжеж
Живуть в достатку на чужині.
Й нема бажання вороття
В той безлад,що цвіте й понині.
Де купи бруду і стіття
Гниють у душах,як помиї.
Де роздирають на шматки,
Немов вовки ті, можновладці.
Народ простий,поля й лани.
Й крадуть усе,що можна вкрасти.
До церкви йдуть,поклони б,ють,
Кричать весь час,як очманілі,
Про "славний" до Європи путь,
Й брехливе:"Слава Україні".
Та знаю я і знаєш ти
Про зорепадові світанки.
Коли маленькими дітьми
Мерщій ми бігли на рибалку.
Коли у лісі,по весні,
Збирали проліски тендітні.
А як полохкотять бузки!
Й тюльпанів розмаїття в квітні.
А черешневіі садки,а вишні,яблука і сливи.
А літні грозові дощі,
Ні,не дощі,ряснії зливи.
А ті пшеничнії поля,
В яких блукали,мов у лісі.
А та брилястая земля,
Нема родючішої в світі.
А моря Чорного блакить,
З тьмяно-солоним ароматом.
Й вечірній бриз,що набіжить,
Немов грайливіі хлоп,ята.
Ось і пишу тобі листа,
Єврейський хлопчик з України.
Бо вірю,жити допуття
Ми навчимося,ми зумієм.
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785144
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2018
Підводить підсумки кохання
І ми з тобою в мінусах.
Круки поналітали зрання
Мовчать - і тим наводять жах.
Вони мовчать,ми - скаженієм.
Вже гравітації нема.
Немов собаки тії, злі ми.
Круки кричать:"Зима!Зима!"
Зима на скронях.Холод в серці.
Нема прощення й каяття.
Оце кохання білше смерті?
Невже це статки у життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2018
Грудень уже добігає кінця,
А зими все нема і нема.
Збираюсь.Іду до художників
В арт галерею.Купую шматочок зими.
Там дерева укриті пелюшковим сніжком.
Тонюсенькі стовбури, мов би у пачках,
стоять в "Лебединому озері".
Мелодія вітру так схожа на вальс.
Контрабасними фугами повітря бринить.
Й так хочеться дихати повними грудьми,
Щоб жити...
Камін тріскотить,ні,замість нього
Звичайна селянськая піч.
Не здатна вона розтопити ту зиму,
Ту,що на картині.
Аж ось за вікном синьо-синьо.
Як марево,як океану розлив
Із заздрощів,або навмисно
Такий чоловічо-міцний сніг повалив.
Тепер я удвічі щаслива.
09.12.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785005
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2018
Я тебе виглядала із сходу і заходу.
Зазирала у вічі холодної осені.
І від ранку до ночі вдивлялась із захватом
В шлях, що був у відсутність твою оторочений.
Тої миті, неначе від сильного поштовху,
Я прокинулась,подих на собі відчувши твій.
А ти кликав тихесенько, так,наче пошепки.
Щоби вранішній сон мені не розтривожити.
Мов отара овець,що іде на пасовисько,
Колихаєшься вовною,вкрив усе,лагідний.
Наче ніжне,пестливе,кудлате чудовисько
На міста і на села накинувся жадібно.
Як солдатка, нарешті тебе дочекалася.
Довгий рік про побачення жадане мріяла.
І нехай всі зглядаються з хижою заздрістю,
Як пірнаю до тебе в холодні обійми я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785003
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2018
Біло-зелений,рожевий і синій,
Червоний і жовтий,бузковий і мій.
Знову на св,ято твоє завітала,
До тебе босоніж помчала мерщій.
Щебета хвилі,сонячні вина
Пила ковтками,як Шато брюне.
Й запахи квітів,запахи квітів
Вражали й п,янили,як ранній Моне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784805
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2018
На севере диком
Стоит одиноко сосна.
М.Лермонтов
...А ще у сусідах я маю смереку.
Її посадила собі під вікном.
Та бачу,сумує вона,не росте,лише спека
Катує нещадно її цим південним теплом.
І мріє вона,що одного світанку
Візьму обережно її й понесу,
Туди,де тумани стоять спозаранку,
Де дні вистилають прозору росу.
Де пахощі трав,де чорниці намисто,
Де річка гірська затопила лани.
Де сонце не палить,і ніжно барвисто
Веселки все небо у цвіт одягли.
Де сіна стоги,мов свічки височіють,
Де обрій закутий в кайдани Карпат.
Де стогне трембіта й немов сповіщає:
"Нема вороття,не повернеш назад."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784803
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2018
Тебе не хватает
Моей улыбки,
Как солнца зимой.
Все в этом мире
Достаточно зыбко,
Но только не мы с тобой.
Куда бы ни шел ты,
Куда бы ни ехал
Дыханье твое - это я.
Ложась и вставая,все помня и зная,
Ты - ничто без меня.
И сколько бы звезд
Тебе не светили
Ты будешь во тьме.
Куда не влекли бы
Вселенские силы
Придешь - лишь ко мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
Так дочекатись хочеться
Останнього тролейбуса.
Щоб їхати на самоті
У темряву нічну.
І мріями занурившись
В обійми хвилі Всесвіту,
Гойдатися,гойдатися
На ній, як на плоту.
Гортати небо зоряне,
Мов сторінки книжковіі
І з тишею,мов з котиком,
Награтись досхочу.
Задерти носа місяцю.
Впіймати "злого" філіна,
Щоб не лякав нікого він
Своїм:"Гу-гу,гу-гу."
А потім в очі глянути
Старенькому годиннику,
Ніяково потупившись
Сказати:"Mon ami,
Excuse me,або вибачте
Поспати не получиться,
Бо хочу покататись ще
На вранішній зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784692
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2018
Мов гостре лезо твоя відсутність.
Усі інші,на кого натикаюсь,
Загострюють його ще більше.
Посміхаючись їм,думаю про тебе.
Наче все добре.Насправді все гірще й гірше.
Траплялось,вночі зазираю на зорі.
Що світять чарівно,яскраво-прозорі.
В них бачу тебе.І радію,радію.
Ти мій пластилин.Виліплю з нього мрію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
Так тихо серце плаче
П.Верлен
Мабудь назавжди я залишусь у зимі,
Що холодом моє остудить серце.
Вагатися не варто вже мені.
Залишуся навічно у зимі.
Одягнуся в весільнеє вбрання,
Морозом напомажу губи й щоки.
Й піду кудись,кудись і навмання,
Одягнута в весільнеє вбрання.
Залишу слід глибокий чи не дуже,
За те в отвіті син мій і дочка.
Та від туги не в змозі вже одужать.
Та й хочеться одужать вже не дуже.
Як перший сніг розтануло життя.
Залишило брудні слизькі калюжі.
Їх тільки сонце сушить допуття.
Але в зимі нема ніякого життя,
Для сонця променів блискучих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2018