| Сторінки (9/836): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Прохолодою дихає вечір,
Листя в такт йому пісню співає
В синє небо несміло і тихо,
Перша зіронька вже випливає.
Білокора берізка схилилася,
Щось до ясена гомонить.
А он двчина з нашої вулиці,
На побачення, мабуть, спішить.
Поспішаю і я на побачення,
Серце ніби відлунює кроки.
Поспішаю? Куди? Запізнилася...
Пролетіли вже юності роки.
Прохолодою дихає вечір,
Цвіркуни щось своє десь виводять.
Все стиха, засинає, дріма,
Лиш закохані ,де - не - де. ходять.
15.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
Я родом із пісні, з далекого літа,
З'явилась на світ я любов'ю зігріта.
Жила, виростала в хатині біленькій,
Мені колискову співали маленькій.
А як підросла, стала вже розмовляти,
Тоді я пісень всім любила співати.
Бо я народилась в пісеннім краю,
Село своє рідне всім серцем люблю
Тут все мені рідне - ставки і ліси,
Ніде не стрічала такої краси.
Тут кожна стежина знайома до болю,
Чи йтимеш селом, а чи звернеш на поле.
Тут трави сміються в ранковій росі.
І все потопає в казковій красі.
А неба, яка волошкова блакить...
Як можна Світличного та не любить.
Жила в цім краю, його ніжну красу,
Я в серці своїм все життя пронесу.
1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
Я для Тебе хотіла бути,
Найближчою в світі людиною.
Як же мріяла і надіялась,
Бути завжди для Тебе єдиною.
Я б для Тебе зуміла бути,
Найріднішою сестрою.
Де б Ти був, як Тобі б не було,
Я б завжди була із Тобою.
Я для Тебе зуміла б бути,
Найвірнішою подругою.
Розуміла б Тебе і усе життя
Ти б був перший, а я - другою.
Я б змогла,я була б для Тебе
Найбажаніша коханка.
Берегла б Тебе і леліяла,
День і вечір і ніч до ранку.
Я б любов"ю своєю і ніжністю,
Зігрівала б Тебе, як мати.
І Тебе від усіх невдач
Я б зуміла оберігати.
Я б молитвою стала Твоєю,
Я б була Тобі берегинею.
Я б рабинею стала Твоєю,
Я б була Твоєю Богинею.
Я б світилась Тобі зорею,
Розквітала б для Тебе жоржиною.
Якби тільки були ми разом -
Була б кращою в світі дружиною.
Я Тобі б з неба зорі знімала
З них стелила б Тобі стежину.
І кохала б Тебе до нестями,
Цілувала б Тебе без упину.
Я б у спеку водою криничною,
Тебе б спраглого напувала.
Я б у холод горячим серцем,
Тілом виснаженим зігрівала.
Я б літала з Тобою,як думка,
Ніби тінь за Тобою б ходила.
Я б у серці Твоїм цвіла піснею,
...Бо люблю Тебе так, як любила.
2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018
Четверть віку, як я іх села,
Із Світличного, де народилась.
Де дитинство, де юність пройшла,
Де любов моя перша зустрілась.
Тут шляхи протоптала усі,
Всі дороги і вулиці знаю.
Тут співать научилась пісні,
Які й зараз усім я співаю.
Тут до болю любила поля,
На яких буряки сапувала.
І, як пахне весною рілля,
Це найперше в житті я узнала.
Батько трактором краяв поля,
До темна, із самого світанку.
А матуся спішила завжди
На машину, щоб їхать у ланку.
Тут бабуся доїла корів,
І мене за собою водила.
Як же гарно лунав їхній спів,
Як на "дойку" їх везла машина...
А які тут буяли сади,
Цвітом землю завжди прикрашали.
Ну. а осінню з школи туди
На водили, щоб яблука рвали.
А який біля школи бузок!
В цілім світі такого немає.
І красою своєю п"янить,
Ароматом усіх напуває.
Четверть віку. як я із села
Із святої землі і від сонечка.
І сьогодні радію я тим -
Тут працює тепер моя донечка.
2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018
Потепліло, повесніло. вже городи люди садять,
А у небі понад ставом дивні птахи два літають.
Покружляли, бачу, в небі, з шумом сіли в чисту воду,
І неначе задивились на свою чудову вроду.
Гордо плавали. шукали пристані в нас на воді,
І для всіх іменувались - "гнідинцівські лебеді".
Очерет їм шепче пісню.зорі осявають путь,
Ну, а лебідь і лебідка всім спокою не дають.
Чи на ферму поспішають, чи у поле люди йдуть,
Замилуються красою, мимо ставу не пройдуть.
А лебеді закохані вже побудували дім.
І молода гарна пора зажила щасливо в нім.
Але раптом їхнє щастя вмить розбила зла рушниця,
Із несамовитим криком закричала в небі птиця...
Зла рука лебідку вбила, лебедя спіткала туга,
На охах в нього померла його вірная подруга.
Похиливши горду шию,ніби підламавши крила,
Довго він не зміг злетіти звідти, де упала мила...
Потім в небо він піднявся,з сумом, з болем закричав.
Мов назавжди попрощався, світ за очі десь помчав...
Три весни, як лід розстане,як минають холоди.
Прилітав самотній лебідь у Гнідинці, до води.
Бо. мабуть не зміг забути, де залишилось кохання?
Бо, мабуть не дуже швидко можна подолать страждання
Ось в четверте потепліло, знов городи люди садять,
Як колись,у нас над ставом дивні птахи два літають
1993 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018
Сонный вечер в окошко стучал.
Пела песни красавица - вьюга.
Знаю я , ты меня тогда ждал,
А случайно явилась подруга..
Плакал воск от горящей свечи,
У бокалах застыло вино.
Слезы те, были так горячи...
Это было все очень давно.
Все с годами ушло в никуда,
Будто спрятался вечер в ночи.
И лишь память не скроют года,
Не погасят сияние свечи
16.11.2017 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018
Знайомі очі знову бачу.
Знайомі бачу я вуста.
Стоїш від мене ти далеко,
Поруч - дружина молода.
Всього хвилина , і розлука,
Твій поїзд вже відходить в путь.
До тебе лину я душею,
Та пізно все назад вернуть.
І знов важкі роки без тебе,
З тобою лише я вві сні.
А може доля подарує,
З тобою вечір по весні.
Пройшла весна, настало літо.
Тебе ж, коханий, все нема.
Кругом сади цвітуть зелені,
А в мене на душі зима...
Хоч серцю сумно, пусто, важко,
Та ніби іскорка горить.
О, ні. Ніхто на цілім світі
Надій не зможе задушить.
Ось серце вмить забилось в грудях.
Воно віщує - поруч ти..
Любов моя від сну проснулась,
Й засяяла на всі світи.
Ти бизько вже, ти йдеш до мене,
Знов бачу рідні я вуста...
І переконуєшся вкотре,-
Життя - це штука не проста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018
У шістнадцятім столітті, в сороковіі роки,
Із повстання повертались запорізькі козаки.
Після бою і місті Варин небезпеки уляглись,
А Гнідий, Донець і Бубик в путь - доріжку подались.
Між широкими ланами річка Рудка шелестить,
Тут спинилися козаки, щоб хоч трішки відпочить.
Повноводная красуня, буйна зелень, ніжний цвіт
Так запали ім до серця, затуманили ім світ
І Панас Гнідий задумавсь, посміхнувсь собі в вуста,
І вирішив поселитись, де природа непроста.
Де з світанку і до ночі солов"ї концерт дають,
Де розлогі сині верби з річки листям воду п"ють
Де по пояс буйні трави з вітром ніжно гомонять.
Ясний місяць, тихі зорі, так чарують, полонять...
То ж лишилися козаки дику землю обживать,
Житла собі будувати, поле стали оброблять.
Гнідинці - село назвали. І з тих пір і по цей час,
Не знайти на Украіні кращого села, ніж в нас.
Так село нам заснували три завзяті козаки.
Хай міцніє, розквітає, для людей на всі віки.
2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018
Сам ти до мене прийшов
Давно, коли зовсім не ждала.
Сам говорив про любов,
Я ж тебе її не благала.
Сам ти мене цілував.
Сам обіймав мене ніжно й жагуче.
Сам ти у душу мою
Зілля посіяв болюче й колюче.
Миттю воно проросло.
В серці моїм вкорінилося.
Ти до другої пішов,
І думав, що все це наснилося.
Не думав ти. мабуть, ніколи.
Як тоді мені гірко було.
Скільки вже весен милуло.?
Скільки осінніх дощів пролило?
Сам ти до мене прийшов,
Згадав. що колись попросила.
Як добре, що час ти знайшов,
Бо ждать уже б!льше не сила.
2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018
Скільки років мовчати я вміла,
Ну, а зараз. просто не сила.
Я любов"ю не переболіла,
Й загасити його не зуміла.
Не прошу я у тебе багато,
Просто зрідка поговорить.
Моє ж слово тебе не поранить,
І нічого не зможе змінить.
Я ж у тебе згоди просила,
На дзвінки і на зустріч тоже.
Ти пробач, якщо чим завинила.
Чи образила тебе може?
Не шукай порятунку в мовчанні.
Не до цього усе це ведеш.
Ти від мене сховаться зумієш,
А від себе. повір. не втечеш.
21.07.2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018
Летять у небі журавлі,
Додому повертаються.
Весну несуть своїй землі,
І радісно вітаються.
Травичка ніжно вигляда,
У небо тягне руки.
Стрічаєм радо ми весну,
Після зими - розлуки.
Проміння сонячне спада
Цілуючись з землицею.
Весна сміливо засіва
Свіжу ріллю пшеницею.
І гуси дикі гельготять,
Над нашим рідним краєм.
Додому з вирію летять,
Ми так на них чекаєм!.
2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018
Я не можу тебе забути,
Я зробить цього просто невмію.
Не судилось з тобою бути,
Я ж це знаю і все розумію.
Просто хочу тебе я бачить,
І, хоч зрідка поговорить.
Це для мене багато значить,
Без минулого, як же жить?
Скільки років я зустрічі ждала?
Хочеш вір, а не хочеш - смійся.
Та щоб взять і тебе забути,
Не зумію я - і не надійся.
Грудень 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018
Моя хата у садочку,
Стоїть,запишалась.
В білу вбралася сорочку,
Мов заміж зібралась.
А у хаті на покуті
Образи із павільйоном.
На картинах - рушники,
Всіх стрічають із поклоном.
Свіжо змазана долівка,
Глиною, до речі.
На всю хату пахне хлібом,
Витягнутим з печі.
Вже із поля повернулись
Мої батько й мати.
Зайдуть в хату, посідаєм,
Будем вечеряти...
З - за причілка виглядає
Зоря вечорова.
Все стихає, лиш тихенька
Тягнеться розмова.
Грудень "011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018
Село моє красиве і співуче,
Його поля великі і родючі.
А люди - трударі привітні і пригожі,
Мов квіти весняні. мов маки й рожі.
Село моє розкішне і прекрасне,
Як яблуневий цвіт, як сонце ясне.
Село моє з ставками і садами,
Зігріє душу, як обійми мами.
Село моє розкинулось в долині,
В тополях, мальвах, в квітах і калині.
Село моє, мій рідний отчий край,
Красуйсь, рости, живи і процвітай!
18.09.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018
А ти сьогодні знову не прийшов,
Хоч добре знав. що я тебе чекала.
Від болю руки в небо підняла.
Й тебе вернуть Всевишнього благала.
Хотіла я, щоб ми були удвох,
Удвох ділити радість і печалі.
Але ж чому, скажи мені, чому,
Між нас лежать незрозумілі далі?
Хто тебе більше , любить, аніж я?
Чи ж моє серце не для тебе б'ється?
Скажи, коли до мене ти прийдеш?
Коли до мене щастя посміхнеться?
З тобою хочу бути ночі й дні.
Мені не треба й крапельки розлуки.
Я вже нестерпно жду хвилини ті.
Коли сплетуться у обіймах руки.
Я жду, коли твої п'янкі вуста.
До моїх губ уп'ються в поцілунку.
Від ласки й ніжності твоїх палких долонь
Просити хочу в Бога порятунку...
11.02.2009 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
Мій рідний край: степи. ліси, діброви,
Моря безкраї, золоті поля.
Квітуча і співуча Україна,
Священна моя батьківська земля.
В моєї України сині очі,
Від пролісків і волошок у житі.
Прозорі. чисті солов'ні ночі,
Мрійливі ранки росами умиті.
На погорбі стоять стрункі тополі,
В калині пісню соловей заводить.
Стіну хлібів колише вітер в полі,
Поволі сонце із -за лісу сходить.
В садах красиві села поховались,
Скрізь квітнуть мальви,пахне рута п'ята.
Казкова моя мати - Україна.
До болю рідна, щедра і багата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
Мить без тебе, дві без тебе
Ось уже і рік минув.
Чи хоч інколи згадаєш?
А моживо вже забув?
Ніч без тебе, день без тебе,
Десять років, двадцять п"ять...
Чи хоч раз тебе побачу?
Чи ж зустрінемось?. Як знать...
Літо мліє, осінь гріє,
Не одна - вже тридцять п"ять...
Чи весна й зима зуміє
Нашу зустріч нагадать?
Жовтень листом догорає,
І в останню його мить
Доля щиро посміхнулась,-
Захотілось знов любить!
Захотілось пригорнуться,
В рідні очі задивиться...
Як не вийде щось вернути?
Хочби ж знову не згубиться
10.03.2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018
Скільки цвіту у весни,
Скільки снігу у зими.
Стільки буде в нас любові,
Як зустрінемося ми.
Як зірок у небесах,
Скільки сонця з висоти,
Стільки щастя нам всміхнеться,
їЯк покличеш мене ти.
Яка хвиля на воді,
Яке небо голубе.
Такі будемо щасливі,
Як побачу я тебе.
Скільки співу в солов"я,
Скільки квітів у саду.
Стільки радості в нас буде,
Як до тебе я прийду.
01.03.2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018
Скільки літ минуло? Скільки зим?
Був колись для мене ти чужим.
Та роки зуміли стерти все,
І тепер нас один вітер по життю несе.
Скільки відшуміло зим і літ?
На тобі зійшовся мабуть світ.
Хтось зненацька перепутав наші долі.
Як траву шовкову в чистім полі.
Хто тепер розплутає їх коси?
Тихий вечір, чи ранкові роси?
Чи омріяна чаклунка диво - ніч,
Що спішить до нас усе життя навстріч?
Скільки ж було виплакано сліз?
Скільки листя облетіло із беріз?
Та я вірила, і на життєвому путі,
Нам судилось одне одного знайти.
Не померкли наші чисті почуття,
Ми несли їх в серці все життя.
І тепер я вірю ти не скажеш,
Отого срашного: "Серцю не прикажеш"
05.01.2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
Багато так сказать Тобі хотіла,
При зустрічі - усе кудись поділось.
Лиш серденько бентежно гупотіло,
Чи ми зустрілись? Чи мені наснилось?.
Ти поруч, та насправді так далеко -
В думках своїх шукаєш порятунку...
Ну, а мені з тобою добре й легко,
Мов напилась любовного я трунку.
Мов повернулася в далеке наше "вчора",
І знов чекаю радо на побачення...
Літа промчались, та не все минуло...
Ну, та яке це зараз має значення?
Ми знов удвох, як у наш перший вечір,
Під зорями ясними в літніх росах..
Лише літа ледь посріблили скроні,
І молодість сховали десь в покосах
05.01.2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
А за вікном тихенько падав сніг,
Сором'язливо якось і не сміло.
А все ж таки, куди не подивись,
Кругом так гарно, любо, мило.
Зима прийшла. мов казка чарівна,
Така жадана і така красива.
Вдяглась в перину лебедину вся.
Свята, натружена землиця сива.
Під ковдрою м'якою спочива,
А сняться ій мабуть, і сни чарівні.
Як навесні з піль жійвір заспіва.
І ляжуть перші борозенки рівні.
А там. у землю теплу і пухку
Впадуть зернята буйного врожаю.
І зацвіте свята моя земля,
Співучого, Чернігівського краю .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
В небі зірка зустрілася з місяцем,
Підморгнула в вечірній імлі.
І чарівно поглянувши в вічі
Прошептала: - "Ти радий мені?"
Вдвох вони, ніби взявшись за руки,
В небі синім пливли до світання.
Вона знову поглянула щиро,
Й запитала: "Це, мабуть. кохання?"
Так блукали вони зачаровані.
Поки сонце зійшло із - за поля.
Він схвильоано. тихо промовив:-
"Це напевно. кохана, вже доля ".
Як колись вечір тоне у сутінках,
Всіх весна зігріває теплом.
Поспіша місяць знову до зіроньки,
Де ім буде так гарно обом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
Мы встретились с Тобой не зря,
И к этому я очень долго шла.
И Бога и судьбу благодаря,
Нашла Тебя, единственный,нашла.
Чрез бесконечности крутых дорог,
То падая, то подымаясь, как зоря.
Все время вел меня к Тебе на встречу Бог,
И все ж мы встретились сТобой не зря.
Сумели мы с Тобой поговорить,
Пусть это, как неведомая нить,
Нас унесет в далекие края.
Где Ты был мой, а я была Твоя.
Не зря мы встретились с Тобой, прости,
Что чувства сквозь года сумела пронести.
Прости, что Твой нарушила покой.
Спасибо за тот миг, что Ты провел со мной.
28.12.2016 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780896
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.03.2018
Розійшлися наші долі, як дороги,
Що лишили нам? Печалі і тривоги.
Пам'ять днів минулих, сподівання,
А мені в придачу ще й кохання.
І не знаю, де тепер мені з ним дітись?
Де хоч раз мені з Тобою ще зустрітись?
Щоб на Тебе до безтями надивиться,
Спраглим серцем твого голосу напиться.
А ще хочеться з Тобою говорити...
Наші зустрічі в уяві відтворити.
Повернутися в далеку "нашу казку",
І ідчути Твою ніжність хочу й ласку.
01.11.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018
Ми знайомі з тобою давно,
Так давно, що вже важко згадати.
Пролетіло життя як в кіно,
Ми, події, роки і дати.
Вже пройшло стільки весен і зим,
І побачитись знов довелося.
Я чекала зустріну чужим...
Ні. Все рідне - і очі й волосся.
Я стрічала тоді лиш тебе,
Не зважала на сотні очей.
Скільки ж втрачено наших днів
І жагучих, жаданих ночей..
Ти такий..ну, такий, як тоді
Навіть трішечки не змінився.
Твої очі й вуста молоді,
Ну хіба ж це мені ти наснився?
Ні, ми бачились, навіть трішки
Ми зуміли поговорить.
Зачепили болючу рану,
А вона ж ще гостріше болить.
І тепер, коли все засинає.
Зачаровує всіх темна ніч.
Ось тоді душа миттю злітає,
І до тебе летить навстріч.
Щоб блукати з твоєю, єдиною,
По стежках нездійсненних мрій.
Щоб поринути й заблудитися,
В круговерті жагучих надій.
30.10.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
Привітне сонце ніжно землю обіймає,
В блакиті неба вітер хмари гонить.
В пахучій зелені спів соовейка не змовкає,
І вишня білий цвіт додолу ронить.
Вузька стежина пролягла між трав високих,
Поруч каштани запалили білі свічі.
Я поспішаю на побачення до тебе,
Щоб пригорнутися, щоб глянути у вічі.
І ось безжально хмара сонце заступила,
І так тривожно в яворові іволга співає.
Невтомний вітер согне, плаче сумовито.
На серце біль, тривогу й смуток наганяє.
19.05.1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
Співала у саду моїм синичка,
Веснянку мабуть, щиру і дзвінку.
Почула пташка, що вже скоро прийде.
Весна - красуня в зорянім вінку.
Співала гарно, виразно й привітно.
Так, що у жилах стигла кров.
Вона співала про святу і грішну,
Свою жагучу пісню про любов.
Бо і любов приходить, наче весни...
Підкрадеться нежданно і теплом -
Обійме ніжно, лагідно всміхнеться
Й лишиться там, де хороше обом.
Де у закоханих горять від щастя очі,
Й життя пливе, як добрі віщі сни.
І чується синички гарний голос,
А це - прихід жаданої весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018
Чому мовчить самотньо телефон?
Ні говорить, ні слухати не хоче
Думки біжать, а в серці пустота,
І біль якийсь стурбовано лоскоче...
А ти мене учора розбудив,
Прийшов тоді, коли я міцно спала.
Багато слів хороших говорив,
Та не було між них тих, що чекала.
Ти говорив, що вже прийшла весна,
Ти говорив, що тепле сонце сяє...
Ти говорив усе і говорив,
Не чула я лиш, про що серденько благає
І ось дзвінок, немов бджолиний рій,
Ввірвавсь привітно, розбудивши ранок.
Приніс букет із світлий, чистих мрій,
Надією ступив мені на ганок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018
Сніг танцює, кружляє, летить,
І лягає не сміло на вії.
Ти до мене сьогодні прийди,
Лиш про тебе думки мої й мрї.
Сніг танцює, кружляє, летить,
Замітає мою стежину.
Тихо й ніжно, як тінь прийди,
Я до тебе на зустріч лину.
Й закружляє обох заметіль,
Зацілує снігами білими.
І розкаже зима усім,
Як були ми з тобою щасливими
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
Йдучи сьогодні слухала я тишу,
Я бачила,як дихає земля.
Та дум своїх важких чомусь не лишу,
Мабуть від того це, що я сама.
Йду стежкою вузенькою до лісу,
Блукаю у задумливім саду.
Зима розвісила снігів завісу,
Я в цій красі земній тебе знайду.
Ти прийдеш тихо, як самотній вечір,
Обнімеш ніжно, мов туман п"янкий.
Ти проженеш із серця порожнечу,
Бо в цілім світі ти один такий
Я йтиму завтра, слухатиму тишу
Поруч зимою замилуєшся і ти.
Надій святих ніколи не полишу,
Бо нам судилось одне одного знайти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
Зима уходит, на дворе февраль,
Уносит снег ручьи куда - то звонко.
Идет зима, а мне ее так жаль,
Идет несмело, робко, как девченка
Жаль снега, что клубится в далеке,
Жаль белую красавицу метелицу.
Зима уходит молча как - то налегке.
А мне чего- то в это и не верится.
Мы как - то уж привыкли в холодам,
К морозу, к стуже, буре и ненастье.
Сосульки плачут молча. не стыдясь,
И эти слезы падают на счастье
2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780145
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.03.2018
Розгулялась заметіль навесні,
А до мене ти прийшов увісні.
Ти, метелице, доріг не замети,
Обіцяв до мене милий прийти.
Дожидаю, поглядаю у вікно,
Про обіцянку забув ти давно.
Ти до іншої спішиш день у день,
Не співаєш про любов мені пісень.
Ось нарешті завірюха уляглась,
Я на побачення до тебе подалась.
Наші руки у обіймах сплелись...
Знов весна цілує нас, як колись.
Не страшна заметіль по весні
Про кохання співаєм пісні.
Хай злітають вони в синю вись
Буде так, як надумали колись
2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018
Чому заплакало весняне небо?
Верба плакуча сумно зашуміла?
Чом в серці затаїлася тривога?
Чому так пізно я його зустріла?
Роки пливуть в чеканні, сподіванні,
І душу тисне невимовна туга.
Так хочеться потонути в коханні,
Та відчуваю завжди - друга.
Чом ніжність свою навпіл розділяєш?
Чому теплом своїм не завжди грієш?
Чому весь час кудись ти поспішаєш?
Чом до кінця мене не розумієш?
Чом, вербо, низько нахилила віти?
Засвітить сонце, як минеться злива.
Хай плаче дощ, а я буду ридати,
Бо лише з ним я можу буть щаслива.
12.04.1997р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018
По засніженій стежці в саду,
Я до тебе, коханий, іду.
В синій іній дерева вдяглись,
Вийди, милий, у сад подивись.
Подивися, це лише тобі,
Ясно зорі горять голубі.
А кругом заметіль, холоди,
Я чекаю, коханий, прийди.
Де не глянь – все покрили сніги,
Два самотні стоять береги.
Мов кришталь заблищали льоди,
Ти у казку мене поведи.
Поведи, де мені і тобі,
Ясно зорі горять голубі.
А кругом заметіль, холоди,
Я чекаю. коханий, прийди.
Подивись, це для нас заметіль,
Легко й швидко накриє постіль.
Та чомусь нам оці холоди,
Не дають полетіти туди.
Полетіти туди, де тобі,
Ясно зорі горять голубі.
А кругом заметіль, холоди,
Я чекаю, коханий, прийди.
По засніженій стежці в саду,
Я до тебе коханій іду.
А кругом зорепад, зорепад.
Я до тебе йду наугад.
Наугад це тобі і мені.
Ясно зорі горять голубі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018
Летять в нічному небі дикі гуси
Несуть на крилах молоду весну.
І пошум крил найперших птахів мусить
Все розбудити від міцного сну.
Уже весна зіткала дивний килим
Із пролісків і рясту диво – цвіту.
Несуть весну на крилах дикі гуси,
Тепло й надію для усього світу.
Земля чекає вже добірні зерна,
Які впадуть у вигріту ріллю.
Летять в веснянім небі дикі гуси,
Усе цвіте навкруг, і все це я люблю.
Квітень 2008р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779835
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2018
Грайливо сонце посміхається,
В моїм засніженім саду.
Зима з Весною зустрічається,
А я назустріч їм іду.
Синичка співом зустріча мене,
Де в інеї дерева сплять.
Вже зовсім скоро ця зима мине,
І гуси дикі прилетять.
Ось – ось піснями стоголосими
Струмочки будуть вигравать.
Великі води землю спраглую,
Щедротно будуть напувать.
І солов’ї чарівним голосом
Співатимуть на всі лади.
І забуяє поле колосом.
І пишно зацвітуть сади.
Грайливо, ніжно випромінює
Усмішку сонце ясне.
Радіє серце і душа співа:
Яке ж життя прекрасне.
19.02.2012 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779833
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2018