Інна Рубан-Оленіч

Сторінки (13/1295):  « 11 12 13 »

"Чарівна скринька"

[i]Реклама  невідомих  речей,  що  знаходяться  в  чорному  ящику  (Кропива)[/i]

Шановні,  любі  і  завзяті,
Присутні  всі  на  цьому  святі,
Для  всіх,  та  індивідуально
Я  пропоную  екстремально
Маленьку  скриньку  цю  купити,
Щоб  весело  всім  було  жити.
                                                                                       Скринька  приємний  запах  має
                                                                                         Властивості  цілющі  знає.
                                                                                         Ця  скринька  стане  у  пригоді  
                                                                                         І  допоможе  при  нагоді.
                                                                                         Аналогів  вона  не  має  
                                                                                         Авторитет  всім  піднімає.
Вожаті!  Скринька  в  тихий  час
Найнеобхідніша  для  вас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794050
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.06.2018


Остання літня ніч

[b]Нестерпна  спека  душить  світ,  остання  літня  ніч
На  самоті  сьогодні  я,  із  сумом  віч-на-  віч
І  повний  місяць  загляда  в  відчинене  вікно
Ще  вчора  він  світив  для  нас,  а  ніби,  вже  давно.
Вечірній  вітер  тихо  спить  сховавшись  у  колосся
І  свіжістю  не  лоскотить  розпатлане  волосся
На  серці  давить  і  щемить,  стискає  і  хлюпоче
Моє  єство  до  тебе  вмить  притиснутися  хоче.
Та  стримує  лиш  сотня  миль  нестерпне  це  бажання
Через  три  ночі  і  три  дні  побачу  я  своє  кохання.

31.08.2004
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2018


ПРОТИ ПАЛІННЯ

[i](реп)[/i]

Я  не  хочу  говорить  дурні  надумані  слова,
Бо  від  них  дуже  нудить  і  болить  голова.
Всі  білборди  кругом  інформацію  несуть,
Що  паління  -  це  яд  і  від  нього  всі  помруть.

Але  ви,  як  і  всі  на  це  ніяк  не  зважаєте,
За  чимсь,  чомусь  біжите  і  від  чогось  тікаєте,
Ніби  вас  це  зовсім  ніяк  не  стосується,
Та  тютюнні  клубки  вже  над  вами  гуртуються.

Ти  цигарку  узяв,  потім  стрельнув  у  друга
І  не  счувсь-як  потрапив  до  хижого  круга,
Який  тягне  униз  -  вгору  не  відпускає
І  як  кинуть  палити-ніхто  вже  не  знає.

З  дня  у  день  допікають  суспільні  моралі
Але  ти  вже  не  можеш  спинити  педалі
Ти-  як  інші  курці,  сили  волі  не  маєш
далі  нищиш  себе  і  той  день  проклинаєш.

Як  цигарку  узяв,  потім  стрельнув  у  друга
Як  потрапив,  колись,  до  хижого  круга,
Який  тягне  униз  -  вгору  не  відпускає
Ти  все  ж  палиш...  і  виходу  з  цього  -  немає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793942
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2018


ЛИСТ КОХАНОМУ

П’ять  років  ми  пливли  по  течії
Хотіли  щастя,  хоч  мало  лиш  хотіти,
Були  ми  разом  хоч  і  не  чиї,
А  час  іде,  і  треба  далі  жити…
Тобі  й  мені  час  віднайти  мету
І  йти  до  неї,  не  звертать  з  дороги,
Не  легко  це  після  тих  довгих  літ,
Коли  в  нас  спільними  були  пороги.
Серйознішими  треба  стать,
Не  розсівать  увагу  всьому
Якщо  господар  ти  свого  життя,
Твоє  буде  твоїм,  тобі  одному.
 Минає  час  і  ми  вже  не  малі
Що  можна  усі  прикрощі  пробачить,
Щастя  своє  ми  творимо  самі,
І  треба  друга  поряд  себе  бачить.
Життя  одне  і  дублів  в  нім  нема
Щоб  все  скінчить  й  спочатку  все  почати  ,
Не  варто  все  «пускать  на  самотік»
А  в  долі  щастя  треба  вимагати.
Всі  люди  різні:  «мінуси»  й  «плюси»
Таких  нас  всіх  Господь  зробить  зумів  
Та  треба  знайти  на  усе  життя  того,
Хто  б  тебе  завжди  розумів.
На  кого  покластися  можна  весь  час,
Підтримку  знайти  на  словах  і  на  ділі.
Для  кого  милішого  в  світі  нема
Окрім,  що    в  душі  моїй  й  тілі.
Я  знаю  всі  недоліки  в  собі,
 Й  хороше  все  що  маю
Я  маю  мету,  до  неї  іду
Хоча  не  знайшла  –  та  шукаю.
І  ти  так  роби,  бо  роки  пройдуть,
Й    не  хочуть  нічого  лишити,
Лиш  спогади  тільки,  про  те  що  зробив,  
І  що  ти  не  встиг  зробити.
Змінити  тебе  мені  не  вдалось
Хоча,  ти  повір,  намагалась,
Лишивсь  ти  таким  як  п’ять  років  тому,
І  тільки  надія  зосталась.
Хотілось,  щоб  помислив  ти  над  тим,
Який  в  душі  я  залишила  слід,
Люблю  тебе  таким,  який  ти  є  
Бо  друзів  змінювать  не  слід.

2005р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018


Подяка кухарям.

1)  Ви  смачненьке  згодували?                                      2)Їли  ми  супи  і  каші
       Нас  любя’зно  частували                                                    Борщ,  котлети  і  млинці
       Тож,  спасибі  скажем  вам-                                              Тож  прийміть  подяки  наші
       Нашим  милим  кухарям.                                                        Ви  -  the  best,    ви  -  молодці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793819
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.05.2018


Де ти?

[color="#3c00ff"][b]Де  ти?  Чи  знов  блукаєш  в  пошуках  любові?
Скажи,  чи  тобі  сняться  зорі  вечорові?
Куди  дорога  нас  веде  лиш  горами,  ярами?
Чому  ми  різні    почуттями  і  думками..

А  я  все  жду,  щоб  тебе  пригорнути
І  в  палкім  поцілунку  ростануть
А  я  все  жду  і  не  можу  збагнути
Що  навкруги    чужі  тіні  зникають  і  тануть…
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2018


КІТ "МАЧО"

[i](Представлення  учасника  на  конкурсі  "Містер  Мяу")[/i]

Привіт,  веселковські  коти
І  він  ,  вона,  і  я  і  ти.
                 Я  б  не  прийшов  до  вас  на  свято
     Та  в  вас  тут  кішечок  багато.
                                                                             Я  маю  дуже  ніжну  душу
                                                                                                 І  якось,  з  цим  миритись  мушу.
                                                                           Бо  я-  котяра  -чоловік,  
                                                                                           Й  усіх  кицюнь  люблю  повік.
Мене  всі  просто  звуть  -  МачО
Це  ж  мабуть  круто  так,  а  чО?
Дибом  шерсть,  трубою  хвіст
Можу  станцювати  твіст.
                                                                                               Або  ніжна  шерсть  і  ротик
                                                                                               Отакий  я  -Супер  Котик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793704
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.05.2018


КОТИГОРОШКО

(представлення  костюма  казкового  героя)
               Привіт  "Веселко"!  Хай!  Салют!
Ви  не  чекали?  -  А  я  тут.
   Пізнали  ви  Котигорошка?
           Я  розкажу  про  себе  трошки.
                                                                                       Оновлений  костюмчик    маю
                                                                                       І  вам  його  я  представляю:
                                                                                                       Я  стильний,  гарний  я  на  вроду,
                                                                                     І  захисник  свого  народу.
А  ради  шику  й  визнання  ,
         Я  наймодніше  вдяг  вбрання.
Свита-  від  Сари  і  Абрама
       Сорочка  ця-  із  Амстердама.
                                                                                                           Вдяг  шаровари  -від  Кардена,
                                                                                           А  пояс  прямо  із  гарема.
                                                                                                       Білизна  -  супер,  все  своє  ,
                                                                                     Що  варте  тисячі  у.є.
         Старенька  булава-  отстой.
Тому  беру  я  напостой,
     Суперсучасний  автомат,
           Який  достав  я  через  блат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793577
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.05.2018


А ти ні слова не кажи…

[i]А  ти  ні  слова  не  кажи…
Лікуй,  рятуй  мене  вустами.
Не  відпускай,  в  душі  залиш,
Усе,  що  сталося  між  нами.
Лиш  в  очі  глибше  зазирни
Іншій  стискай  міцніше  руку
В  минулі  спогади  пірни
І  в  нашу  змушену  розлуку…
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2018


МІС ВЕСЕЛКА

(Представлення  учасниці  конкурсу  "Міс  табору".
 З  використанням  місцевого  суржику)

Привіт,  веселкова  громада!
Я  бачити  всіх  дуже  рада,
Завжди  прикольна  і  весела,
Я  покоряю  міста  й  села.

                                                                                                   Життя  моє  -  неначе  п’єса,
                                                                                                   Ще,  я  люблю  погнати  бєса,
                                                                                                   Я  багато  друзів  маю  ,
                                                                                                   І  завжди  їх  виручаю.

Я  -  білявка  -  не  секрет,
(Це  ж  не  вплива  на  інтелект),
В  житті  ніколи  не  журюся
Хоч  плачу  я,  або  сміюся.

                                                                                               Бо  це  -  на  все  життя  опора  -
                                                                                               Майстерність  одного  актора.

Я  на  завидки  сусіду  -  
Скоро  в  Голівуд  поїду.

                                                                                         Покажу  іхнім  зіркам  де  раки  зимують
                                                                                         Хай  продюсери  бабло  мені  там  пакують.

А  тоді  я  свої  гроші  на  шопінг  потрачу,
Куплю  собі  нову  тачку,  і  на  Кіпрі  дачу.

                                                                                 І  коли  в  кишенях  грошей  я  не  буду  мати,
                                                                                   Патолого-анатомом  треба  мабуть  стати.  

Бо  з  дитинства  я  люблю  кавуни  і  дині
     І  цікаво  мені  знать,  що  в  вас  в  середині.

                                                                                                       2007  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793437
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.05.2018


Забытая мелодия

Как  давно  это  было,  будто  прожитый  сон
Пел  нам  песни,  играл  старый  магнитофон
И  кружилась  кассета  вновь  спеша  жизнь  прожить.
Очень  жаль,  что  нам  юность  не  повторить.

ПРИПЕВ:
Забытая  мелодия  нашей  любви…
Как  далеко  сейчас  мы  друг  от  друга.
Как  быстро  пролетели  годы-дни,
 Я  не  жена    тебе  и  не  подруга,
Забытая  мелодия,  забыт  мотив,
И  ничего    с  тобою  не  исправить,
Не  думали  с  тобой  ни  я  ни  ты
Что  в  сердце  мы  смогли  друг  друга  ранить.

Не  вернуться  нам  в  юность  звезды  не  сосчитать
Не  вернуть  нам  те  ночи-  что  не  хочется  спать
Не  вернуть  нам  те  дни,  не  вернуть  больше  вновь
Между  мной  и  тобою-  царила  любовь.

ПРИПЕВ:

Много  лет  пролетело  и  уже  все  не  так,
Дом  семья  и  работа,  у  тебя  второй  брак…
А  хотелось  на  миг  снова  все  повторить,
Чтобы  вспомнить,  как  мы  научились  любить…

ПРИПЕВ:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793435
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 28.05.2018


Я знов сама…

[i](...  коли  емоції  не  встигають  за  римою...)[/i]

Я  знов  сама…  Гортаю  сторінки  життя  –  
Шукаю  там  світлини  радості…
Чому?  Невже  ?  Так  само  все  повторюється  знов
Навіщо  ці  репризи,  аж  до  старості…

Рука  тремтить
Слова  лягають  очманіло-злякані
А  я  мовчу,  не  знаю  що  робить
Щемлять  росинки  на  щоках  заплакані…

Навіщо  крок,  І  сказані  слова  не  склеять…
Чому  з  образами,  думками  звинувачена?
Чому  назустріч  підставлять  тобі  щоку?
Й  за  кривду  нащо  знов  просить  пробачення

Лиш  серце  знову…  скільки  пережить…
Проковтнуто  німих  брудних  клубків
Чому  я  все  терпіла  і  чекала
На  протязі  останніх  цих  років?

Йти  через  себе?  Затоптать  в  болоті?
Не  хочу,  варта  кращого,  мабуть.
Втомилась  зіткану  з  чекання
Наївну,  тиху  лямку  цю  тягнуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2018


Удайська Примара

(  представлення    учасниці  на  загальнотабірному  конкурсі  "Міс-навпаки",
 у  творі  використовується  місцевий  суржик)
           Привіт!    Я  -Удайська  Примара,
             Що  прийшла  в  Варвинські  ліси,
Сидіти  в  болотах  -  запара,
Тож  я  -  на  конкурсі  краси.

                                                                                                     Я  -дуже  гарний  голос  маю,
                                                                                                         (Куди  цим  вашим  співакам?)
                                                                                         І  ним,  русалок  я  лякаю
                                                                                                             Шкрябнувши,  соло  по  думкам.

У  мене  вілла  в  очереті,
     Басейн  із  осоки  та  ряски,
     Я  в  шкарабаночній  кареті
               Плаваю  на  тусовки  й  пляски.

                                                                                               Із  жабами  ,  вужами,  водяними,
                                                                                                   Лісовиками  і  потворами  в  кентах
                                                                                                   Ми  любимо  вночі  й  світлої  днини
                                                                                     На  боягузів  наганяти  страх.

Журі  шановне,  я  вас  поважаю
 Тому  дарую  взятку-  цей  букет*
Я  сподіваюсь  на  високі  бали
         І  хай,  це  буде  наш  з  вами  секрет.

Букет*  -  композиція  з  осоки  та  очерету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793352
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.05.2018


Я очень близко

Я  очень  близко...просто  рядом....
Согрею  нежным,  теплым  взглядом....
Я  буду,  молча,  ждать  рассвет...
Чтоб  глаз  твоих  ощутить  свет...

Потом  я  буду  крепко  спать  ...
И  в  снах  своих  тебя  искать...
Чтоб  до  утра  со  мною  был...
И  поцелуем  разбудил....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793214
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2018


Режим дня вожатих в таборі

Розплющив  око,  аби  як,  бо  вже  задрав  будильник,
(Питається,    який  дурак  уткнув  його  в  мобільник?)
Але  ж  подітися  куди?  Така  вожацька  доля
Скакать  3  тижні  на  ушах,  як  заєць  серед  поля.
Вже  досить,  треба  вже  вставать,  драть  зуби  і  вмивання
В  7.30  щоб  не  прозівать  ранкове  планування.
Іду  й  завжди  з  собой  беру  у  праву  руку  зонтик
Від  сонця,  або  від  дощу,  якби  хоч  хто  дав  «контік».
На  плануванні  як  завжди,  нам  втики  і  моралі,
І  там  покажуть  нам  сповна  недоліки  й  деталі.
Обов’язків  аж  три  листки  і  перспективні  плани
Малюй,  пиши,  танцюй,  кричи,  а  ще  закручуй  крани,
Не  загуби  спорт-інвентар,  і  плавай  де  годиться
А  територій  чистота  і  серед  ночі  сниться.
Але  страшніше,  коли  дощ,  усім  сидіть  в  загоні
Дітей  задіять,  щоб  вони  не  бігали,  як  коні.
Ще  нововведення  ввели,  як  далі  існувати?
На  протязі  усього  дня  на  ліжко  не  сідати…
І  по  калюжах  не  ходить,  у  кого  одні  шльопи
Бо  розклеяться  носи  і  померзнуть  попи.
Щоб  на  диско  в  туалет  діти  не  літали,
І  під  музику  любу,  як  дурні  скакали…
Щоб  сміття  і  папірці  гарно  прибирали
І  насіння  з  сухарями  вони  не  лузали.
Як  чергують,  то  сторонніх  їм  не  пропускати
Всіх  тримати,  а  як  треба  в  кайданки  кувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793213
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.05.2018


Я для тебя

[i][color="#007bff"]Я  для  тебя  хочу  быть  всем…
Утренним  кофе    и  первой  росой
Я  для  тебя  хочу  быть  всем…
Первым  цветком  ранней  весной.
Я  для  тебя  хочу  быть  родником  -
Чтобы  любовью  тебя  напоить
Я  для  тебя  хочу  пледом  быть  -
Чтобы  во  вьюгу  согреть  и  любить…
[/color][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793092
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.05.2018


Травень

[b]За  вікном  веселий  травень
Зеленіє  все,  цвіте.
Свіжість,  ніжність  розливає,  
А  з  небес  вінки  плете.
Вся  весела  дітвора,
 Бо  канікули-  ура!
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793091
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.05.2018


Как давно…

[i]Как  давно  меня  не  целовали  долго,  нежно,  страстно,
Как  давно  меня  не  обнимали  робко,  сильно,  предано  и  властно,
Как  давно  меня  не  согревали  чьи-  то  родные  могучие  руки,
Как  давно  чьи-то  слова  и  мысли,  берегли  меня  от  горя-муки.
Как  давно  мои  родные  губы,  растворялись  у  других  губах,
Как  давно  уж  я  не  наблюдала,  отражение  свое  в  твоих  глазах,
Как  давно  не  слышала  дыханье,  в  унисон  сердец  наших  биенье
Как  давно  во  мне  не  пробуждали,  сладострастное  любви  томленье.
Как  давно  меня  не  понимали,  не  ласкали,  нежили,  любили,
Как  давно  была  нужна  кому-то,  а  сейчас…  просто  меня  забыли…
Но,  надеюсь,  скоро  все  пройдет,  и  хочу  чтобы  пора  настала,
Когда  буду  я  с  улыбкой  вспоминать,  как  давно  я  это  написала.

24.11.2003
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792947
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 24.05.2018


Вчительська доля

Життя  триває  з  вересня  до  травня,
А  далі  -  літа  тепла  світла  мить,
І  не  встигаєш  ти  відчуть  прощання,
Як  осінь,  дзвоником  в  душі  бринить.

Учителю!  Мабуть  ти  притомився?
Хоча  заходиш  з  усмішкою  в  клас,
Ще  блиск  в  очах    і  жар  в  серцях  лишився,
Не  пам’ятаєш  ти  жалів    й  образ…

І  вихідні,  тобі  лише  ночами  сняться…
Конспект  не  писаний,  і  зошитів  гора,
І  де  береться  в  тебе  добрий  настрій
Коли  чекає  в  класі  дітвора?

А  заходи,  постійні    перевірки,
Урок  відкритий,  і  дзвінок  за  мить…
Навкруг  ти  не  встигаєш  обернуться,
Як  рік  за  роком  вдаль  кудись  летить

Життя  театр  –  ти  в  класі    як  на  сцені,
Минає  час…  і  розумієм  ми,
Лише  тоді  ти  вчителю  радієш  -
Як  учні  стають  справжніми  людьми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792946
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2018


ДОЗВОЛЬ ТЕБЕ ЛЮБИТИ

ХОЧ  ЗУСТРІЧ  В  НАС  РЕАЛЬНІСТЮ  НЕ  СТАЛА,
АЛЕ  ПОБАЧИТИ  ТЕБЕ  НАГОДУ  МАЛА…
ЗМОГЛА  Я  ЗАЗИРНУТИ  ПРОСТО  В  ОЧІ,
ЦЕ  Ж,  САМЕ  ЇХ,  Я  БАЧИЛА  ЩОНОЧІ…
ХОЧ  В  НИХ  ПРИСУТНІЙ  СМУТОК  І  РОЗЛУКА,
АЛЕ  ДАЛЕКО  БУТЬ  ВІД  НИХ  -  ВЕЛИКА  МУКА.
І  ПОСМІШКА  ТЕНДІТНА  І  ЛАСКАВА,
І  ЗАГАДКОВА,  ПРИСТРАСНА,  ЦІКАВА…
ЯК  ХОЧУ  ПОРУЧ  Я  ПЕРЕБУВАТИ,
ДОЗВОЛИТИ  ЦІЛУНКИ  ДАРУВАТИ.
ЗБИРАТИ  ЇХ  ЯК  ПЕРЛИ  З  СВОГО  ТІЛА
 ТАКИХ  ЛАСК  КУШТУВАТИ  Я  НЕ  ВМІЛА
ОДНИМ  ТОБОЮ  ХОЧУ  ДАЛІ  ЖИТИ
А  ТИ  МЕНІ  ДОЗВОЛЬ  ТЕБЕ  ЛЮБИТИ….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2018


Моєму «Світичу»

Голосів  дзвінких  цінні  перлини,
Вміло  у  співзвуччя  поєднали,
Малювали  звуками  картини,
І  динамікою  їх  інкрустували.

Шліфували  ніжні  переливи,
Тепер  «Світич»  милий  люду  всюди,
Бо  керують  ним,  його  плекають,
Дві  талановиті  й  мудрі  Люди.

Хай  звучить  чарівна  а  капела,  
Хай  лунають  акомпанементи,
Хай  чекають  вас  привітні  зали
І  дарують  вам  аплодисменти.


Молодіжний  хор  «Світич»  Ніжинського  державного  університету  імені  Миколи  Гоголя  створений  у  1993  році.  
Художні  керівники  та  диригенти  хору  —  Шумська  Людмила  Юріївна  та  Костенко  Людмила  Василівна.  Концертмейстер  —  Брюзгіна  Галина  Георгіївна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792818
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.05.2018


Повірила в казку

Повірила  в  казку,  де  Він  і  Вона,
Живуть  в  мирі  скромно  й  щасливо
Що  зроблений  ними  єдиний  лиш  крок,
Майбутнє  відкриє  сміливо.
Повірила  те,  що  будучи  вдвох,
Не  в  кривді,  сварках,  сумуванні…
А  буде  природа,  рибалка,  гриби
Й  масажі  приємні  у  ванні.
Повірила  в  казку,  про  те,  що  і  я
Потрібною  можу  ще  стати,
Любити  до  краю,  й  цінити  тебе
І  спільне  майбутнє  чекати…
Повірила  в  казку,  в  омріяний  сон,
Що  в  зливі  сльози  утопився
І  гірко  зізнатись,  що  вкотре  мій  сон,
На  жаль,  але  так  й  не  здійснився…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2018


Без масок і прикрас

Це,  просто  я,  без  масок  і  прикрас,
Без  зайвих  слів  і  марних  обіцянок,
Мине  хвилина  і  скінчиться  день,
А  завтра,  після  ночі,  прийде  ранок.
Згубилась  у  минулому  та  мить,
Яка  змінила  далі  все  життя,
Ще  й  досі  рана  у  душі  болить,
Провина  –  камнем,  впала  на  життя.
Лишилась  порожнеча  і  самотність,
Якась  надія  втоптана  в  багно,
І  це  все  доля  і  безповоротність,
Хоча  й  було  –  не  вернеться  воно.
Убите  у  минулому  майбутнє,
Приходить  в  сни  і  знову  крає  душу,
Я  заглядаю  в  очі  повні  сліз,
З  гріхом,  я  далі  жити  мушу.
Що  це?  Міраж,  фантазія,  сумління,
Що  ставить  у  свідомості  печатку?
Це  докір,  вирок,  каяття,  чи  вміння
Забути  все,  й  почати  все  спочатку?
Знов,  на  колінах,  я  благаю  про  прощення,
Це  ж  молодість,  ти  розумієш,  бачиш,
Я  думала,  так  краще…  помилилась,
Цього  мені  ніколи  не  пробачиш.
Лежить  тягар  і  гніт  в  моїй  душі,
І  не  затрачена  любов  і  ласка,
Осудить  Бог,  а  ти  мене  прости,
Прошу,  за  все  прости  мене,  будь  ласка!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792675
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.05.2018


Как верить мне, что счастье есть?

[color="#000dff"][i]Как  верить  мне,  что  счастье  есть?
Если  вокруг,  лишь  боль  и  страх,
Надежд  букет,    проблем  пучек,
Все  просто  в  дребезги  и  в  прах…

Отбросив  счастья  антураж,
Мечты,  как  мишуру  цветную
Вселилась  в  душу  пустота,
Вмиг  превратив  меня  –  в  иную.

Все  пасмурно,  как  тот,  январь…
И  небо,  снова  слезы  льет  …
Твой  нежный  взгляд  в  моей  душе,
Растопит  прошлогодний  лед.
[/i]
[/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792546
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2018


На межі

І  знов  трагедія,  витала  у  душі  тривога
Чогось  чекала,  геть  думки  гонила
Вела  по  аркуші  життя  тоненьку  нитку,
А  тут,  незграбно,  розлила  чорнила.
А  він  упав  у  цю  брудну  калюжу,
Прилип  в  багно  -  й  лишився  мовчазний,
Ну  а  тепер  ніхто-ніхто  не  знає,
Чи  він  помре,  чи  лишиться  живим?
На  перехресті,  між  життям  і  смертю,
На  краю  леза,  понад  прірву  ночі,
Ти  є,  й  нема,  існуєш  й  не  існуєш,
Хоча  ще  світяться  життям  блідасті  очі.
Йде  бій,  дуель,  війна,  запекла  битва,
В  якій  перемагає  лише  час,
Тому,  тримайсь,  за  тебе  вболіваєм,
Живи,  лікуйся,  не  підведи  нас…

Травень  2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792543
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2018


Так відстань важко подолати (18+)

[i]ТАК  ВІДСТАНЬ  НАШУ  ВАЖКО  ПОДОЛАТИ,
ЩОБ  ЛАСКУ  ОДИН  ОДНОГО  ПІЗНАТИ.
ДИВИТИСЬ    В  ОЧІ  ПРИСТРАСНО  Й  НАТХНЕННО,
В  ДУМКАХ  ГУБИТИСЬ  БОЯЗКО  Й  ШАЛЕНО.
ТОРКАТИСЬ  МОВЧКИ  РУК  ТВОЇХ  ГАРЯЧИХ,
БЛУКАТИ  ПО  БАЖАННЯХ  НЕДИТЯЧИХ.
ВІДЧУТИ  ДИХАННЯ,    Й  ПРИХОВАНЕ  ТРЕМТІННЯ,
ВІДЧУТИ  СЛІВ  ЖАДАНИХ  ШЕПОТІННЯ.
ЩОБ  РУКИ  НАШІ    У  ПІТЬМІ  БЛУКАЛИ,
 І  НАСОЛОДУ    Й  ЛАСКУ  ДАРУВАЛИ…
 КОВЗНУЛИ    ГУБИ    ПО  П’ЯНКОМУ  ТІЛУ,
І  ВІДШУКАЛИ  «ЗБУДЖЕНІСТЬ»  НЕСМІЛУ…
А  ПОТІМ  ДОВГО-ДОВГО  ЩЕ  БЛУКАЛИ,
 І  «ВПЕВНЕНОСТІ»  ЩАСТЯ  ДАРУВАЛИ…
 ВТОПИЛИСЯ  В  БАЖАННІ  ДО  ОСТАНКУ,
І  В  ЗРУЧНІ  ПОЗИ  ПРАВИЛИ  ОСАНКУ…
ПІРНАЛИ    В  ЖАР    І    ВИРИНАЛИ  НІЖНО,
ТРИВАЛО  Б  ДОВГО,  ПРИСТРАСНО  І  ГРІШНО…
КОХАННЯ  БУЛО  Б  НАМ  ЗА  НАГОРОДУ
ВСЕ,  ОДИН  ОДНОГО,  ЛАСКАЛИ  ВРОДУ.
ВПЕРЕД  ЛЕТІЛИ    МИ  ШАЛЕНИМ  КРОКОМ,
ПІЗНАННЯ  ТІЛ  -  ДЛЯ  НАС  БУЛО  Б  УРОКОМ…
А  ПОТІМ,  ІЗ  ВЕРШИНИ    В  ПРІРВУ  ВПАЛИ…
ТА  ДОВГО,  ДОВГО,  ДОВГО  ЩЕ  НЕ  СПАЛИ…
І  ЗНОВУ      Й  ЗНОВ  ДИВИЛИСЯ  У  ОЧІ,
ВІДЧУЛИ  ЩЕ  НЕ  РАЗ  СЛОВА  ПРОРОЧІ…
ЩО  «БУДЕ  В  НАС  ВСЕ  ДОБРЕ»,  Я  ЦЕ  ЗНАЮ
МАБУТЬ,  ЗА  ТЕ  ТЕБЕ  Я  ТАК  КОХАЮ…
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792399
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.05.2018


Рождение и смерть

Рождение  и  смерть,    добро  и  зло,
И  счастье,  горе,  радость  и  печаль,
И  белое,  и  черное,  и  смех,  и  слезы
Тепло  и  холод,  близь  и  даль…

Все  это  звенья  из  одной  цепи,
Хоть  в  жизни  ты  и  чувствуешь    свободу  ,
Но  от  судьбы,  поверь  мне,  не  уйти,
 Ни  ввысь  не  полететь,  не  прыгнуть  в  воду.

Любви    не  испытаешь,  без  страданья
Не  ощутишь,  не  потеряв  ее
Когда  ты  одинокий  в  этом  мире,
Везде,  всегда  ты  ищешь  лишь  свое…

Его  узнаешь  в  лицах,  силуэтах,
В  звуках  -  слышишь  голос  ты  его,
И  даже  в  легком  ветре,  лунном  свете,
Любимого  ты  видишь  своего.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792398
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.05.2018


Голод не тітка

[b]
Вийшов  хлопчик  на  вулицю,  і  почав  стрибати,
А  стрибаючи,  почав  собі  промовляти:
- От  поснідав,  от  поснідав,  що  з  радості  побіжу…
- Що  ж  ти  снідав  Віталику?
-  Дайте  хліба  то  скажу…
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792292
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.05.2018


Перші вірші

Перші  вірші  тобі  присвячую,
Що  лягають  рівненькою  стрічкою.
Спілкуванням  тобі  завдячую,
В  день  ясний,  навіть  темною  нічкою.

Жду,  й  не  знаю,  ким  стану  я:
Твоїм  ангелом,  чи  напастям?
Ми  складемо  нову  мозаїку
Може  відчаєм,  може  щастям.

Може  другом,  а  може  ворогом,
Може  просто  забудеш  як  сон…
Або  довго  тебе  чекатиму,
У  наш  дім  до  своїх  вікон.

Може  радуєш,  може  зраджуєш,
Може  серце  сльозу  проллє,
З  переляку  я  долі  дякую,    
Що  такий  ти  у  мене  є.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2018


Хочу любить

Хочу  любить:  много  и  долго,  крепко  и  сильно…
Хочу  забыть:  быстро  и  скоро,  бесповоротно  и  не  обидно…
Хочу  страдать:  любовь  свою  в  душе  всегда  топить…
Хочу  не  вспоминать  о  том,  что  вместе  нам  с  тобой  не  быть…
Хочу  не  думать  о  былом,  жить  своей  собственной  судьбой…
Но  все  что  вижу  я  и  слышу,  как-нибудь  связано  с  тобой…
Оставлен  и  на  фотках  след  нашей  любви,  (теперь  печали)…
Все  радости,  праздники  все,  что  мы  с  тобою  отмечали…
Сейчас  нет  жизни  у  тебя  и  счастья  нет    у  тебя  тоже…
И  в  этой  жизни,  (как  и  я),  ты  потерялся  уж,  похоже…

20.11.2003  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792138
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2018


Роздуми

Я  від  життя  нічого  не  чекаю,
Воно  іде  повільно  до  кінця,
Сміюсь  із  себе  і  себе  картаю,
Що  сподівалась  одягти  вінця…

Але,  неждано  мрії  всі  розтали,
Під  полум’ям  байдужості  й  ігнорування,
Невже  і  смс-ки  я  не  варта?
Що  в  тебе  там,  нове  чи  втрачене  кохання?

Ну  а  хотілось  лиш  поговорити,
Так,  як  раніше  голос  твій  почути,
Що  це  за  доля?  Стрілись  ,  полюбили
Ти  вирішив…ну  а  мені  як  далі  бути?

Чекать  тебе?  Надіятись  на  диво?
Ненавидіти  світ?  Тужити?
Лишити  все  як  є?  Самій  страждати?
Й  дзвінками  не  давати  тобі  жити?

Мені  нічого  ти  не  обіцяв,
Життя  твоє  –  претензій  я  не  маю,
Та  хто  б  не  був  з  тобою  поруч  зараз,
Тебе  я  дужче  за  життя  кохаю.

2006  рік


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018


Ты придешь

[i]Я  знаю,  верю,  ты  придешь
Обнимишь,  нежно  поцелуешь,
Своей  любимой  назовешь,
И,  что  страдал  –  говорить  будешь.

Я  знаю,  ты  прийдешь  сейчас,
Через  минуту,  десять,  час,
Скажешь,  как  плохо  без  меня,
И  что  нужна  тебе  лишь  я.

Я  верю,  ты  придешь,  желанный,
Я  жду  звонок  твой  долгожданный,
Скорей  хочу  открыть  я  дверь,
Ведь,  я  люблю  тебя,  поверь.

Как  до  прихода  твоего,
Минуты  эти  скоротать?
Чтобы  обнять,  поцеловать,
И  всю  себя  тебе  отдать.

Как  долго  ждать  того  мгновенья,
Когда  твое  прикосновенье,
Во  мне  луч  страсти  разожжет
И  в  мир  любви  нас  уведет.
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792004
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2018


Сниться «Світич»

[b]Сниться  «Світич»*,  хоч  минули  роки,
І  на  згадку  тільки  фотографії…
Пішли  вдаль  студентськії  мороки,
Але  хор  –  сторінка  біографії.

Як  гігантська  чарівна  машина
Погляд,  жест….  І  звук  чарує  всіх
Як  же  хочу  знов  туди,  в  минуле
Де  співала  в  «Світичі»  п’ять  літ.

Чи  хто  знав,  як  завмирало  серце,
Тріпотіло  в  грудях  від  краси?
Коли  «Щедрика»  співали  лунко,
Й  злагоджено  слались  голоси.

А  «Цвіт  папороті»,  ніби  якесь  диво,
Вплели  вміло  партії  в  вінок,
Я  тоді  була  така  щаслива,
Десь  далеко  від  земних  думок…

Вмить  душа  злітала  до  небес,
 Коли  зазвучав  «Поргі  і  Бесс»
Як  завмирали  тоді    глядачі  
Коли  слухали,  як    «лев  спить  вночі»…

Велика  гордість  дарувалась  нам,
Коли  співали  про  «науки  храм»
Що  крізь  століття  «лебедем  пливе»
І  розквітає    в    серці  все  живе...

Скільки  праці  вкладено  у  нас,
Як  важливий  був  тоді  хор-клас!
Й  досі,  коли  понеділок,  середа
Око  на  годинник  погляда.

Ще  крім  співу,  скільки  виховання
Дисципліна,  самотренування,
І  завжди  у  колективі  лад  -
А  це  все  неоціненний  клад…

Дякую  за  все,  керівники,
Пам’ятаю  Вас  всі  ці  роки,
Що  навчали  ви  мене  співати
[i](Ой  не  легко  хором  керувати…!)[/i]

Шана  Вам  за  нелегку  роботу,
Професійність,  відданість,  турботу,
За  поради  виважені  й  щирі,
Живіть  в  радості,  добрі  і  мирі.

Дякую,  що  вчили  мене  жити,
Сцені  й  глядачам  завжди  служити,
Обіцяю,  «Світича»  красу  -
З  гордістю  в  майбутнє  понесу.


"Світич"*  -Молодіжний  хор    Ніжинського  державного  університету  імені  Миколи  Гоголя  створений  у  1993  році.  Художні  керівники  та  диригенти  хору  —  Шумська  Людмила  Юріївна  та  Костенко  Людмила  Василівна.  Концертмейстер  —  Брюзгіна  Галина  Георгіївна.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792003
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.05.2018


Колись і тепер

[i]Колись  було  йде  парубок,  личенько  рум'яне,
А  тепер  он  тиняється  –  обкурене,  п’яне.
Колись  було  вийде  хлопець  ввечері  до  клуба
Тепер  б’ються  один  з  одним,  чуть  не  вріжуть  дуба.
А  дівчата!!!  Було  колись  про  любов  співають,
А  тепер  он,  іномарку  вони  піджидають.
Колись  парубка  побачить,  соромиться  стрепенеться
А  тепер  сама  на  нього  стрибає-дереться.
Колись  було  під  гармошку  співають  пісень
А  тепер  навушник  в  вусі  стирчить  цілий  день…
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791847
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.05.2018


Больно ждать

Больно  ждать  за  секундой  секунду,
В  сердце  дрожь  ожиданьем  душить,
Перечитывать  каждую  букву,
И  зажженную  душу  тушить.

Больно  верить…как  стать  мечте  явью?    
Как  песчинкой  к  тебе  прилететь?
И  сказать  со  смущением:...  love  you,  -
И  услышать  желанный  ответ.

Видишь  вот,  и  ТЕБЯ  полюбили
И  ТЕБЕ  посвящают  стихи…
Эти  чувства  меня  всю  пленили:
Бесконечны,    мгновенны,    лихи…

И  в  душе  их  хранить  нежно  буду,
Как  далекую  в  небе  зарю…
Как  захочешь,  то  безвозмездно,
Я  себя  тебе  подарю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791846
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2018


ДИТИНСТВО МОЄ, НЕ ЙДИ!

Український  переклад  пісні  ДМЦ  "Волшебный  микрофон"

Втіка    моє  дитинство  за  поріг,
Усі  шкільні  забави  слід  забути.
Хоч  пам’ятаю  перший  свій  урок  -
Та  світ  дитинства  вже  не  повернути.
Сторіночки    новенькі  в  букварі,
І  вивчені  напам’ять  алфавіти,
Барвисті    стрічки,  кульки  угорі,
Й  такі  духмяні  вересневі  квіти.

ПРИСПІВ:
Стій,  дитинство  моє,  не  йди,
Не  тікай  вдалеч,  навпростки,
Не  сумуйте,  мої  ляльки,
Інші  йдуть  до  вас  малюки.
Хай  лунають  дзвінкі  пісні,
Хай  буяє  навкруг  краса,
І  чекають  у  майбутті,
Лише  щастя  і  чудеса.

Дитинство  крок  за  кроком  тихо  йде,
Бо  відчуває  нашу  насторогу,
Щоб  не  було,  усе  колись  пройде,
Та  щастя  ми  візьмем  собі  в  дорогу.
Зове  мене  дитинство,  манить  вдаль,
Тому,  вночі  не  можу  я  заснути,
Минає  все,  але  чомусь,  так  жаль
Років  шкільних,  що  вже  не  повернути.

ПРИСПІВ:

12.05.2018  рік

ОРИГІНАЛ:«Детство  мое,  прощай»      

Уходит  детство  через  мой  порог  
И  детские  забавы  позабыты.  
Я  вспоминаю  первый  свой  урок  
И  школьный  мир  впервые  мне  открытый.  
И  первые  странички  букваря    
И  первые  слова  в  моей  тетрадке.  
И  первые  цветы,цветы  сентября.  
И  запах  терпкий  и  немного  сладкий.  
 
припев:  
Детство,детство  моё  прощай,  
Я  машу  тебе  вслед  рукой.  
И  в  игрушки  мои  пускай  
Поиграет  малыш  другой.  
Песни  добрые  пусть  поют  
Птичьи  звонкие  голоса.  
И  пускай  происходят  с  ним  
Только  добрые  чудеса.  
 
У  детства  очень  тихие  шаги  
От  нас  оно  уходит  понемногу.  
Ты  ощущенья  детства  береги  
Частицу  их  возьми  с  собой  в  дорогу.  
Оно  зовёт  меня  и  манит  вдаль.  
Мне  по  ночам  от  этого  не  спится.  
Проходит  всё,но  мне  немного  жаль,  
Что  детства  закрывается  страница.    
 
припев:  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791737
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.05.2018


Сесія

Пролітають  легковажні  фрази,
Сяють  зорі  й  екрани  мобільних,
Кожен  з  нас,  на  своїй  власній  хвилі,
Десь  далеко  у  задумах  вільних.
Хтось  лежить,  просто  дивиться  в  стелю,
Хтось  щось  пише,  а  інший  читає,
Хтось  говорить  в  дешевих  тарифах,
А  хтось,  суть  сам  у  собі  шукає.
У  повітрі  витає  напруга,
Іще  мить  і  почнеться  депресія,
Лиш  безглуздість  спиняє  буття,
Почалась  у  студентів  сесія.
Але,  скоро,  скінчиться  й  вона,
Здобич  матиме:  волю  на  руки…
Документи,  й  подальше  життя,
Знищить  з  пам’яті  жахи  і  муки.
Але  зараз,  життя  –  лише  гра,
І  студенти  –  лиш  маріонетки,
А  завалиш  чи  переживеш,
Це  вже  кидає  доля  монетки.

січень  2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791735
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.05.2018


А дощ все йде

[i]А  дощ  все  йде  ,  збиває  цвіт  з  каштана,
Летять  пелюстки  світом,  мов  птахи,
Який  йому  із  цього  зиск  чи  шана
Чи  може,  помста  за  земні  гріхи?

А  дощ  все  йде,  важкі  вологі  сльози
Б’ють  боляче  й  лишають  мокрий  слід
Такі  в  житті    -  буденності    і  прози,
Сад,  під  дощем,    лишився  цвіту  й  зблід.

А  дощ  все  йде,  не  тішать  знов  прогнози,
Надовго  опади  прийшли  в  наш  край,
Ще  буде  мряка  і  громи  і  грози
Ще  трішечки,  прояснень  почекай.

       13.05.18  рік

[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791576
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.05.2018


Я не писатиму тобі

[b]Я  не  писатиму  тобі,  бо  дещо  зрозуміла,
Нав’язувать  себе  не  буду,  бо  я  тобі  не  мила,
Не  буду  вірить  тим  словам,  що  солодко  брехали,
Відмовкам,  теж  не  довірять,  коли  нагоду  мали.
І  не  шукать  прихильності,    якщо  я  не  потрібна,
І  не  чекать  того,  чого    заради  тебе  здібна.
А  ти  усе  це  прочитай,  і  дещо  зрозумієш...
Я  бути  справжньою  змогла….  А  ти,  скажи,  зумієш?
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2018


Матусенька

[color="#ff0000"][b]Ясний  промінь  заглядає  у  наше  віконечко,
-  Уставай  моя  матусю,  уже  зійшло  сонечко!
Я  вже  хату  всю  прибрала,  та  їсти  зварила,
Щоб  раділа  у  це  свято  матусенька  мила.

1995  рік
[/b]
[/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791432
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.05.2018


МАТУСІ

[color="#0022ff"][i]Пташки  співають  в  небі,  стрічаючи  весну,
А  пролісок  веселий  прокинувся  від  сну
А  я  піду  до  гаю  і  проліски  зірву
Зі  святом  привітаю  матусю  дорогу.
Я  побажаю  щастя  і  радості  й  добра,
Щоб  ти  була,  рідненька,  красива  й  молода,
Матусю,  я  вітаю  тебе  зі  святом  цим
І  татко,  теж  вітає,  зі  святом  дорогим.

1995  рік[/i]
[/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791431
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.05.2018


Тебе

Идем  вперед,  у  каждого  свой  путь...
И  жизнь  твоя  за  сотни  километров,
А  встретим  чувства  -  быстро  сократим,
До  метров....сантиметров....миллиметров...

По  жизни  нам  вперед  вдвоем  идти...
Не  жаль,  ронять  корону  для  общения...
Ведь  что-  то  подсказало  написать,
тебе....не  смело...  это  сообщение.....

Не  стоит  в  жизни  находить  преграды,
Любовь  придет  к  тебе,  вместо  награды....
Ты  прилетишь  ко  мне  попутным  ветром  -
Чтоб  наслаждаться  каждым  миллиметром....

Все  изгибы  горячего  тела
Ждут  блаженства  и  моря  желаний...
Чтоб  душою  с  душой  породниться  
В  страстном  танце  волшебных  касаний...

Чтоб  открыть  нам  другую  Вселенную,
Релаксировать  в  полном  экстазе...
И  любовью  навеки  слиться  
В  той  волнующей,  бешенной  фазе...

Молчишь...боишься,  просто,  мне  поверить...
Что  счастье  можно  на  себя  примерить...
Достаточно...шагнуть,  ко  мне,  вперед....
Чтоб  до  краев  испить  желанный  мед....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791321
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 12.05.2018


Співуча Україна

[b]  Там,  де  річка  синьоока  обіймає  береги,
Зазвучала  рідна  пісня,  розлилася  навкруги.
Мов  затьохкав  соловейко    у  вишневому  саду,
Заспівали  веселеньку  про  Вкраїну  молоду.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791319
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.05.2018


Повернення до реальності

Осіла  гіркота  п’янким  вином,
На  дні  у  моїй  склянці…
І  знов,  вже  вкотре,  я  сама,
Стрічаю  сонця  схід  уранці.

Як  завжди,  у  присутності
П’янких  хмільних  краплин,
Дійти  хочу  до  сутності
Й  свідомості  долин.

Та  знову  після  радості,
Приходить  час  у  душу,
Коли    я  до  реальності  
Знов  повертатись  мушу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791216
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2018


Я люблю тебя

Я  люблю  тебя,  слышишь,  с  каждым  днем  все  сильней
И  одна  беда  наша,  расставанье  в  пять  дней
Я  считаю  минуты:  без  тебя,  час  -  денек
Жду  с  тобою  я  встречи,  милый  мой  паренек.
День  за  днем  пролетает,  быстро  время  идет
Лишь  тогда,  когда  знаешь,  что  тебя  кто-то  ждет.
Вот  увидишь  любимый,  завтра  встретимся  вновь
И  без  слов  ты  узнаешь,  что  такое  любовь…
Мне  с  тобой  хорошо,  счастье  не  удержать
На  весь  мир  я  готова  «I  love  you»  -  закричать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791215
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.05.2018


На вокзалі

[i]Як  довго  час  іде    в  самотньому  вокзалі,
Чекать  годину  ще,  ту  довгождану  мить,
Коли  у  шумному  плацкартному  вагоні,
До  тебе  їхать  буду,  мчать  і  плить.

Крізь  нічну  темряву  й  туманну  павутину,
І  крізь  сполохані  міські  вогні,
Хоча    на  мене  певно  ти  чекаєш,
В  дорозі  буду  я,    пробач  за  це  мені.

Листопад  2001[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018


Музика

[i][b]Вся  музика  -  це,  долі  різні  грані,
То  таємничі,  згублені,  жадані,
То  світлі,  незбагненні,  чи  відкриті,
Стрімкі,  в  бурхливості  роки  прожиті.

У  музики  немає  часу  й  віку  
І  проявам  її  не  знайдеш  ліку
Бо,  де  б  не  пролунали  її  звуки,-
Це  все  мистецтво,  й  витвори  науки.

2006  рік
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2018


Завдання на землі

З  давнини,  ти  рубана  мечами,
Україно,  рідна  моя  мати!
Зрошена  ти  кров’ю    і  дощами,
Але  я,  не  дам  тобі  вмирати.

Ти  до  волі  йшла  навстріч  століттям,
До  мети  ти  прагнула  своєї,
Не  злякалась  голоду  й  фашистів,
Не  здалась  для  долі  кращої  моєї.

Ти  синів  на  фронті  поховала,
Перед  Богом,  чисте  в  них  сумління,
А  тепер,  разом  з  озиминою  ,
Проросло  і  наше  покоління.

Мусимо  за  правду  ми  боротись,
За  щасливе,  мирнеє  життя
Щоб  в  багатстві,  волі,  добрі  й  щасті
Увійти  у  світле  майбуття.

Щоб  через  десятки,  сотні  років
Озирнувшись  із  майбутньої  далІ
Мої  діти,  правнуки  і  внуки,
Бачили  моє  завдання  на  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790915
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.05.2018


Про війну

Скільки  війн  було?  Ніхто  не  знає…
Скільки  душ  пішло  шукати  рай?
Та  печаль  у  серці  не  згасає
Коли  суму  й  горю  прийде  край?

Знов  бої  на  мирнім  горизонті
Де  буяв  садів  духмяний  цвіт
Почорніло  попелом  на  фронті
Пішли  вдаль  десятки  мирних  літ…

Як  колись,  у  бій  ідуть  солдати,
(Добровольці    -  свідчать  документи)
І  сивіє  і  марніє  мати,
Хроніка  -  засвідчує  моменти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790914
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.05.2018


Якби не було війни

[i]("Хустина")[/i]

Хустину  білу  ти  подарував,
Давно  було,  давно…  ще  до  війни,
Тепер  вона  мене  оберіга,
А  ти  приходиш  тільки  лиш  у  сни…

Хустина  зігрівала  в  час  негод,
Коли  земля  у  попелі  палала,
Я  ж,  як  святиню  хустку    берегла,
Й  тебе  живого  з  фронту  виглядала.

В  час  спокою    від  гуркотів  гармат,
Згадала  зустріч  нашу  із  тобою,
Той  під  гармошку  незрівнянний  вальс,
Коли  душа  була  ще  молодою…

Разом  кружляли  в    вихорі  удвох,
Ти  говорив  мені    пророчі  речі,
Що  назавжди  ми  будемо  удвох,
І  хусточку    поклав  мені  на  плечі.

Душа  співала,  рвалась  із  грудей,
Очей  закоханих  вогонь  Сіяв
Та  ось,  війна  підкралась  до  дверей….
Шквал  вибухів  тебе  в  мене  украв…

Летять    у  даль  солдати-журавлі,
Той  ключ  у  небі  сірому  зникає,
Любов  -  лишилась  у  пам’яті  моїй,
Й  тебе  -  лише  хустина  нагадає….

05.03.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790775
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2018


Якби ти знав

ЯКБИ  ТИ  ЗНАВ….  ЯКБИ  МІГ  УЯВИТИ…
ДУЖЕ  ЩАСЛИВОЮ  ТИ  ЗМІГ  МЕНЕ  ЗРОБИТИ…
Я  ТВОЮ  ДУШУ  ЗА  СОТНІ  МИЛЬ  БАЧУ
ТИ  МІЙ  ТАЛІСМАН,  ЩО  ПРИНОСИТЬ  УДАЧУ…
Я  ЗНАЮ  ВСЕ  ТЕ,  ЩО  ТИ  ВІДЧУВАЄШ,
І  ХОЧУ  БУТЬ  СКАРБОМ,  ЯКИЙ  ТИ  ШУКАЄШ…
ТИ  -  СТРАШЕННИЙ  СЕКРЕТ,  ТИ  -    МОЯ  ТАЄМНИЦЯ,
І  В  ПОШУКАХ  ТЕБЕ,  ПРОСКОВЗУЮТЬ  ЛИЦЯ,
ВСІ  ГУБЛЯТЬСЯ,  В'ЯНУТЬ,  МЕЛЬКАЮТЬ,  ЗНИКАЮТЬ,
ВУСТА  Ж  МОЇ  ХОЧУТЬ  ТЕБЕ  І  ЧЕКАЮТЬ…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018


Барабанят дожди

БАРАБАНЯТ  ДОЖДИ  ЗА  ОКНОМ
КАПЛИ  МОКРЫЕ  ХОЛОДОМ  ДЫШАТ,
РАСПЛЫВАЮТСЯ  ОКНА  В  СЛЕЗАХ,
ТОЛЬКО  ЛЮДИ  ИХ  СТОН  НЕ  УСЛЫШАТ.

ДЕЛ  У  НИХ  ВЕЧНО  НЕВПРОВОРОТ,
ВСЕ  В  ЗАБОТЕ,  ПО  ГОРЛО  В  РОБОТЕ,
НИКОМУ  НЕ  ПОНЯТЬ  О  ЧЕМ,
ПЛАЧЕТ  ВЕТЕР  В    ПРОТЯЖНОЙ  НОТЕ…

А  МНЕ  ХОЧЕТСЯ  ПРОСТО  ТЕПЛА,
ДУША  ДУШУ  ЧТОБ  ПОНИМАЛА,
ЖИТЬ  БЕЗ  ЗАВИСТИ,  ЛЖИ  И  БЕЗ  ЗЛА,
ТОЛЬКО  В  ЖИЗНИ  И  ЭТОГО  МАЛО…

ХОЧУ  СЧАСТЬЯ  И  ЧИСТОЙ  ЛЮБВИ
СТРАСТЬ  С  ЛЮБИМЫМ  ДО  ИЗНЕМОЖЕНИЯ,
ЧТОБЫ  В  ЖИЗНИ  СВОЕЙ  ИСПЫТАТЬ,
ВКУС  ВЗАИМНОСТИ  И  УВАЖЕНИЯ

ХОЧУ  ЧУВСТВОВАТЬ  ЧУДО  ВНУТРИ,
А  ПОТОМ,  ЕГО  ГЛАДИТЬ  ЛАДОШКАМИ,
И  ЗА  РУЧКИ    С    ЛЮБИМЫМ  ВЕСТИ,
ЛЮБОВАТЬСЯ,    КАК  ТОПАЕТ  НОЖКАМИ…

НАСЛАЖДАТЬСЯ,    КАК  ЗУБКИ  РАСТУТ,
КАК  СЛОВА  НЕ  ВСЕГДА  ПОЛУЧАЮТСЯ,
КАК  ЛЕЧИТЬ  ОТ  ВНЕЗАПНЫХ  ПРОСТУД,
КАК  ДРУЗЬЯ  В  «НОВОЙ  ЖИЗНИ»  ВСТРЕЧАЮТСЯ…

ЧТОБЫ  КРЕПКИМ  БЫЛО  ЗДОРОВЬЯ,
У  РОДНЫХ,  У  БЛИЗКИХ,  У  ВСЕХ  …
ЧТОБ  УДАЧА  В  НАШ  ДОМ  ПРИХОДИЛА
А  ТАМ  БЬІЛ,  ТОЛЬКО  РАДОСТНЫЙ  СМЕХ.

А  ПОКА,  У  ОКОШКА  МЕЧТАЮ,
ГЛЯЖУ  ПРОСТО,  КАК  ДОЖДИК  ИДЕТ,
МОЛЧА,    СЧАСТЬЕ  СВОЕ  ОЖИДАЮ,
ВЕРЮ,  ЧТО  МЕНЯ  СКОРО  НАЙДЕТ…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790634
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.05.2018


Вони загинули - щоб ми жили

О,  скільки  років  вже  минуло,  
Від  тії  чорної  війни,
Як  із  боїв  не  повернулись
Чоловіки,  батьки,  сини.
Вони,  загинули  на  фронті,
Але  живуть,  через  віки
Життя  їх  віддано  для  того,
Щоб  ми  жили  всі  ці  роки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790632
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.05.2018


Сон 18+

Я  СПИНКОЮ  ТЕБЕ  ТОРКНУСЬ,
В  ОБІЙМАХ  ЛАСКИ  НЕЗЕМНОЇ…
ТРЕМТЯЧИМ  ТІЛОМ  ПРИТУЛЮСЬ
 І  СТАНУ  ГРІШНОЮ  З  СВЯТОЇ…
 Я  НА  ПІДЛОГУ  ЗІСКОВЗНУ,
ВІД  ПРИСТРАСТЕЙ  ТАКИХ  СП'ЯНІЛА,
РУДЕ  ВОЛОССЯ  РОЗПУЩУ,
ТОРКНУСЯ  ВМИТЬ  ДО  ТВОГО  ТІЛА.
І  ВСЕ  НА  СВІТІ  ПІД  ВІДКІС,
ЛИШЕ  БЕЗМЕЖНЕ  СПОДІВАННЯ,
ЗЛАМАТЬ    В  ВАГАХ  СТОСУНКІВ  ВІСЬ,
Й  ТВОЄЮ  СТАТИ  ДО  СВІТАННЯ.
ГОЛОДНИХ  РУК  ТВОЇХ    ТАНОК,
НА  ТІЛІ  ЛАСКИ  У  ДАРУНОК
ТИ  ЗЗАДУ  ЩЕ…    В  ОЧАХ  ТУМАН,
ПАЛА  НА  ШИЇ  ПОЦІЛУНОК.
ЗЕМЛЯ  ВЖЕ  СУНЕТЬСЯ  З  ПІД  НІГ,
СВІДОМІСТЬ    Я  УЖЕ  ВТРАЧАЮ,
ТИ  ВСЕ    ЗАБУТИ  ДОПОМІГ,
В  ОЧАХ    Я  ЩАСТЯ  ПОМІЧАЮ.
ДО  ТЕБЕ  МИТТЮ  ПОВЕРНУСЬ
ЗІМКНЕМОСЬ  СПРАГЛИМИ  ГУБАМИ
ПОДИХОМ    ЩАСТЯ  ОБПЕЧУСЬ  .
ЗУСТРІНУСЬ  З  ГАРНИМИ  ОЧАМИ.
МИ  ЗАГУБИЛИСЯ  НА  МИТЬ,
В  ОБІЙМАХ  ПРИСТРАСТІ    НІМОЇ,
ТАК  НІЖНО    ПЕРЕНІС  МЕНЕ,
 ІЗ  ГРІШНОЇ  У  ЛИК  СВЯТОЇ.
ПАЛАЄ  ТІЛО….І  ВОЛОГІСТЬ…
ТРИМЧУ,    ЗІ  СТОГОНОМ    ЗДРИГАЮСЬ…
НЕМА  ДУМОК….  ВСЕ  БУДЕ  ПОТІМ…
ІЩЕ  ХОЧ  МИТЬ…  Я  ПРОКИДАЮСЬ…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790494
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.05.2018


Думки

На  білу  стелю  впали  всі  надії...
Зимовим  холодом  закутав  душу  біль...
Самотні  кроки  чухають  підлогу...
-Куди  йдете,  навіщо  і  відкіль?

Годиннику  хвилини  по  удару
Скупу  блискучу  решту  віддають.
Мов  стрілки  ,  на  почесному  параді,
Тренують  кроки  і  смиренно  йдуть.

Сліпе  вікно  росою  мовчки  плаче,
Від  вітряного  подиху  душа  бряжчить,
Знайшовши  пастку,  протягом  влітати,
Найперший  сніг  всередину  спішить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790493
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2018


Пробач

[color="#ff0055"][i]Лежу….дивлюся  в  стелю…
Нічого  там  не  бачу…
Образила  тебе  я…
Собі  це  не  пробачу…
Окрилила  надію,
Але  вона  в  в’язниці,
Довірила  коханню
Свої  я  таємниці…
В  тобі  я  розчинилась,
Розвіялись  проблеми
Нахабно  скористалась…
А  в  тебе  ж  є  потреби…
Я  грішна  і  далека
В  собі  я  загубилась
Думками  розкидалась,
У  мріях  утопилась…
Взаємності  хотілось  -
Щоб  жити  і  кохати…
Пробач,  не  маю  право
Тобі  життя  псувати…
[/i]
[/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018


ПЕРЕПЛУТАВ (гумореска)

Сидить  хлопчик  біля  двору,
У  пісочку  грається,
А  з  дороги  незнайомий  
В  хлопчика  питається:

«Батько  вдома»?  –
 Чужий  дядько  хлопчикові  мовить,
«Так»  -  сказав  йому  Юрась,  
Той  пішов,  та  й  дзвонить.

Почекав  якусь  хвилинку,  
Прийшов  до  дитини,
«Так  де  батько,  що  ніхто  
не  відкрив  хатини»?

«Тут  живуть  наші  сусіди»
 -  мовило  дитятко
«А  у  хаті  що  навпроти  –  
Живем  я    і  татко».

1998  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790352
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.05.2018


На небо сонечко зійшло

На  небо  сонечко  зійшло,
Зігріло  навкруги
Безмежне  поле  колосків,
Замріяні  луги.

І  голосистих  солов’їв
У  молодім  саду,
Краси  такої  більш  ніде
На  світі  не  знайду.

Цілує  Удай  береги,
І  в  соснах  поринає,
Так  день  за  днем  в  моїм  краю  
проходить  проминає…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018


Я відкриваю серце для кохання

Я  відкриваю  серце  для  кохання,
Його  зустріну  з  тисяч  одного,
Мабуть,  це  нагорода  за  чекання,
Тебе  люблю  –  не  знаю  ще  кого.

Хай  зараз  вітер  у  дротах  співає,
Хай  дощ  дарує  струни  із  краплин,
Ти  захистиш,  зігрієш,  приласкаєш,
Бо  Ти-  один,  бо  Ти  такий  один.

Як  близько,  дуже  близько  хтось  блукає,
Шукає  долю  в  іншій  площині,
Як  я  –  він  помиляється,  втрачає,
І  всім,  так  як  і    я  говорить:  «Ні»

Я  мушу  Тебе  любий  дочекатись
Торкнутись  до  майбутнього  свого,
Тобою  милуватись  і  пишатись,
Любити  вічно  тільки  одного.
                                     2008  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018


Спомин

[b]А  може  пам’ятаєш,  як  колись,  
Сказав:  «люблю»  схвильовано  й  не  сміло,
Тоді  весна  буяла  у  шкільнім  саду,
І  дивне  почуття  в  душі  бриніло.

І  якось  дивно,  ніби  вся  в  цвіту,
Алея  липова  до  себе  звала,
Тоді,  тобі  з  рум’янцем  на  щоках,
У  відповідь  нічого  не  сказала.

Я  думала,  жартуєш  ти  мабуть,
Співаєш  соловейком  в  кроні  віт,
Пройшли  роки,  та  хочеться  чомусь,
Почути  з  далини  твоє:  «Привіт»…

Стежками  різними  пішли  ми  у  життя,
Пройшло  немало  весен  в  далину,
Та  пам’ятаю  я  як  ти  сказав,
Про  почуття  свої    в  шкільнім  саду.

           06.08.13  р.[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018


Коли шукаєш сенс в житті

[i]Коли  шукаєш  сенс  в  житті,
Відмовившись  від  головного,
Коли  здоровий  глузд  у  забутті,
Не  хочеться  вертатись  до  старого.

В  майбутньому  погашена  зоря,
В  якої,  німб  оазисом  палає,
І  гірко  осягнути  -  що  навкруг,
Окрім  реальності  -  нічого  більш  немає…

Від  дум  нестерпних  нудить  і  болить,
Вкриває  холодом  і  спалює  вогнем…
І  розумію…  що  життя  –  лиш  мить…
І  треба  жить,  сьогоднішнім  лиш  днем…

 липень  2005  рік
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790054
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2018


У края пропасти

[i]У  края  пропасти,  под  небом,  над  землей,
Судьбы  качели  бьют  о  скалы  быта.
Мечта  на  небе,  нарисована  тобой,
Растает,  ведь  история  забыта.

Дождем  любовь  прольется  из  небес,
Цветочные  надежды  оживут,
Не  зарастет  тропинка  на  наш  пруд,
Где  два  влюбленных  лебедя  плывут.[/i]


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789910
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.05.2018


Колишнє кохання

[b]За  злістю,  ненавистю  губиться  суть,
Зникають  моральні  устої
В  багно  і  болото  невпинно  ведуть,
У  глиб  порожнечі  густої.

А  там  більш  нічого,  лиш  спогад  і  біль,
Про  кинуте  щастя  мовчання.
В  липкій  павутині  від  спалених  фраз,
Втопилось  колишнє  кохання.
 
лютий  2007
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018


ЯКА БУДЕ ЗУСТРІЧ? 18+

[i]ЯКА  БУДЕ  ЗУСТРІЧ?  КУДИ  ЗАНЕСЕ?
ТАК  ХОЧЕТЬСЯ  ЗНАТИ  ПРО  НЕЇ  УСЕ…
ТІ  ПОГЛЯДИ,  РУХИ,  ЩО  СКАЖУТЬ  СЛОВА?
 І  ЯК  ЗАХМЕЛІЄ  ВІД    НИХ  ГОЛОВА…
ВСЕ  БУДЕ  СПОНТАННО  БЕЗ  РАМОК  І  СХЕМ,
ЦЕ  БУДЕ  ВЗІРЕЦЬ  ВСІХ  ПРИХОВАНИХ  ТЕМ….

ЗГИНИ  НАШИХ  ТІЛ,  ДОТИК  НІГ,    ГРУДЕЙ,
ВДВОХ  НА  САМОТІ  СЕРЕД  ВСІХ  ЛЮДЕЙ…
БУДЕМО  НЕСМІЛО    РУХАТИСЬ  ВПЕРЕД,
КУШТУВАТИ  ДИКИЙ      І  БЕНТЕЖНИЙ  МЕД
НЕЗНАЙОМІ  ЛАСКИ,  ВАБЛЯТЬ    І  П'ЯНЯТЬ,
ЛОВИМО  ПІДКАЗКИ,    МАЙБУТНІХ  ЗАНЯТЬ…
ТІЛЬКИ  ДОТОРКНЕМОСЬ,    НІБИ  ВДАРИТЬ  ТОК,
ПАЛЬЦЯМИ  ЗІМКНЕМОСЬ,  ЗБЛИЗИМОСЬ  НА  КРОК,
ПОТІМ  ПОЦІЛУНКИ    ДОВГІ,  НАЧЕ  НІЧ,
ВИТРЕШ  ТИ  ЛЕГЕНЬКО  ВСІ  СЛЬОЗИНКИ  З  ВІЧ,
ДИХАННЯМ    В  ДУЕТІ  ЗАКОЛИШЕМ  СТРАХ  ,
 І  СЕРЦЯ  ГАРЯЧІ  СПАЛИМО  У  ПРАХ…
ВІД  ЖАГИ  КОХАННЯ    ВТРАТИМ    СМАК    БУТТЯ,
І  ЗІЛЛЄМОСЬ  РАЗОМ    НА  УСЕ  ЖИТТЯ…
ЗАКУЮТЬ  ОБІЙМИ  У  КАЙДАНКИ  НАС
 В    ДИВНІЙ  ЕЙФОРІЇ    БУДЕМО  НЕ  РАЗ.
ПІРНЕМ    У  БЕЗОДНЮ  –  ХВИЛІ,  БРИЗКИ,  БЛИСК
СКУШТУЄМ,  ВЗАЄМНО,  ТІЛ  ГОЛОДНИХ  ТИСК.
І  СЕКС  НЕЙМОВІРНИЙ  ЗАХОПИТЬ,  МАБУТЬ
В  ОРГАЗМАХ  ТРИВАЛИХ,  НЕ  ГРІХ  ПОТОНУТЬ,
А  ПОТІМ  БЕЗСИЛІ  НА  ЛІЖКУ  РОЗТАНЕМ,
У  ВСЕСВІТІ    ЦЬОМУ  НАЙБЛИЖЧИМИ    СТАНЕМ.
І  ЗНОВ    НАСОЛОДОЮ  ТІЛ  ЗАЧАРУЄМ
КРІМ  НАС    -  МИ  НЕ  ЗНАЄМ,  НЕ  БАЧИМ,  НЕ  ЧУЄМ…
ПОВІК  НЕ  СКІНЧИТИСЬ  ТАКОМУ  КОХАННЮ,
ВОЛОГОЮ  ВМИЄМ  МИ  ОЧІ  СВІТАННЮ…
І  ВМИТЬ  ПОДОЛАЄМ  ТАБУ,  ЗАБОРОНИ,
ТАК  НІЖНО  І  ЛЕГКО    ЗІТРЕМ  ПЕРЕПОНИ.
ТЕБЕ  ДУЖЕ  ХОЧУ,  ЧЕКАЮ,  КОХАЮ.
ТВОЄЮ  Я  БУДУ….  ТИ  Ж  ХОЧЕШ…  Я  ЗНАЮ…[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789787
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.05.2018


Много боли

[i]Много  боли  в  огромной  душе
Много  страха  и  переживаний…
Мыслей  много  в  моей  голове,
В  сердце  много  тайных  желаний…

Много  слов  жадно  брошенных  вдаль,
Много  высохших  слез  на  щеках,
Журавлей  много  в  небе  моих
И  синиц,  что  были  в  руках…

Много  масок  чужих  и  своих,
Что  прошли  и  что  остановились,
Кто  поставил  на  жизни  печать,
Или  просто  во  мгле  растворились…

Мало  нежности  и  забот
Ярких  красок  в  жизни  серой
Понимания  мало  мне…вот…
Надоело  жить  только  верой…

Ведь  я  жду  –  а  проходят  года,
Что  ко  мне  никогда  не  вернутся,
Промелькают  они,  как  вода,
И  останется  лишь  улыбнуться…

Посмотрю  на  абсурдный  театр
Где  играют  написанную    роль
Ведь  так  было  и  будет  всегда-
Ты  -  лишь  тень,  ну  а  жизнь  –  это  боль…[/i]


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789784
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.05.2018


О любви

[b][color="#ff0000"]Поделенная  пополам  любовь,
Исколота  осколками  надежды,
Искрапленная  ядом  моих  слез,
И    пахнущей  тобой,  моей  одежды.

Посоленная    пригоршней  обид,
И  терпкой  пылью  неутешной  боли,
Размешана  в  доступный  для  нас  вид
С  кусками  гордости,  каплями  воли.

Заправленная  нежностью,  теплом,
Ночами  страстными  и  сладкими  словами,
И  много  еще  в  ней  всего  того,
Что  было  есть  и  будет  между  нами.
             
                                                                                 07.10.2004  г.
[/color][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789615
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.04.2018


Однокласникам

[i](через  п'ятнадцять  років)[/i]

[color="#0033ff"]Розвіяні  вітрами,  розсипались  світами,
Як  пелюстки  весняні,  невІдомо  куди…
Уже  не  пташенята,  хлоп’ята  і  дівчата,
З  гнізда  повідлітали,    й  розтанули  сліди?
Давно  вже,  із  далЕка…верталася  лелека,
І  кликала  стрічати  нас  випускну  весну,
П'ятнадцять  літ  розтали  –  усі  дорослі  стали  ,
Й  стежину  протоптали  у  доленьку  рясну.
Шляхи  вже  відшукали,  і  на  рушничок  стали
У  світ  повипускали  уже  своїх  діток…
А  ніби  то  учора,  був  дитсадок  і  школа,
І  саме  нам  видзвонював,  дзвінкий  шкільний  дзвінок.
П’ятнадцять  літ  -  багато,  хоч  ви  вже  мами  й  тата,
Та,  ніби,  наша  юність  з  порогу  нас  гука,
Туди  де  будні  й  свята,  в  садочку  біла  хата
Минулим  озоветься  до  нас  іздалекА.
Усе  пройшло,  забулось,  як  сон  посеред  ночі,
По-іншому  все  буде,  бо  вже  змінився  світ,
Та  й  досі  мені  світять  учительчині  очі,
І  школа,  що  дала  нам  в  майбутнє  заповіт…

 Серпень  2017


[/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789614
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.04.2018


Я не та

[i]Я  зацілована  вчорашньою  журбою,
Не  прощена  тобою  до  сих  пір,
Душа  повінчана  ранковою  грозою,
Не  полетить  до  невідомих  зір.

Твоя  любов  -  як  невідома  сила,
Голубить,  але  знищує  вбива,
З  тобою  вже  не  буду  я  щаслива,
Вже  не  потрібні  нам  пусті  слова.

Та  ти  мене  чомусь  не  відпускаєш,
Тримаєш  в  снах  і  у  думках  своїх,
Я  знаю,  ти  мене  іще  кохаєш,
Бо  нам  любитись  вічно-  це  не  гріх.

Всі  телефонні  незабуті  фрази,
І  погляди  заплаканих  очей,
Усе  мине,  не  швидко  й  не  відразу,
У  плин  гарячих  пристрасних  ночей.

У  чужих  ліжках  ми  колись  проснемся,
І  все  на  відстані  ми  зрозумієм  вмить.
Що  ми  в  житті  ніяк  не  розминемся,
І  ця  розлука  нам  пече  й  болить.

Залишим  все:  буденність  і  тривогу,
Не  здійснені  цілунки  і  слова,
Назустріч  долі  вирушим  в  дорогу,
І  на  шляху  буятиме  трава.

Ти  відпусти  -  вуста  сказать  не  сміють,
Ти  не  цілуй  -  але  горять  вуста,
Та  мої  очі,  ще  брехать  не  вміють,
Люби  мене  -  та  вибач,  я  не  та.
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2018


Східна казка

Це  -  Схід,  як  -  казка,  мрія,  сон...
У  нього  завжди  свій  закон....
Краса  захована  в  шовки,
І  дуже  хочеш,  залюбки,
Крізь  перли  й  хвилі  оксамиту
У  душу  зазирнуть  відкриту....
Говорять  правду  тільки  очі...
Ну  а  вбрання  щодня  й  щоночі,
У  запалі  танку  кружляє
Летить  і  дихає  й  питає:
Хто  мене  любить  ?  хто  кохає?
Ніхто,  ніхто,  ніхто  не  знає…
Та  щоб  відкрити  свою  душу  -  
Вуаль,  я  з  себе  зняти  мушу....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2018


Бракує ласки

[b]Бракує  ласки  і  тепла,  і  ніжних  слів,  і  поцілунків.
Не  вистачає  розуміння,  щиріших  і  близьких  стосунків.
А  в  тебе  ,  любий,  все  це  є?  -  що  кидаєш  мене  під  ноги?
Ти  все  забув?  Навчи  й  мене,бо  жити  так  -  не  маю  змоги.

Не  можу  я  щаслива  буть,  коли  тебе  поруч  немає,
А  онімівший  телефон,  гудками  душу  роздирає.
Я  прокидаюсь  у  сльозах  і  з  ними  знову  засинаю,
Себе  я  мучу  і  тебе.  Як  жити  далі  -  я  не  знаю.

Мені  потрібен  тільки  ти.  Люблю  тебе  -  це  маєш  знати.
Й  те,  що  належить  лиш  тобі,  не  хочу  іншим  віддавати.
Ти  подзвони  мені  й  скажи,  порадь:  чи  маю  шанс  чекати?
Я  день,  годину,  місяць,  рік...усе  життя  ,  щоб  лиш  кохати.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018


Самотність

[i]Самотність  -  розкриває  сенс  буття,
Шліфує  розум,  воскрешає  волю,
Гнітить  в  душі  високі  почуття,
Породжує  лиш  роздуми  про  долю.

В  самотності  лиш  пізнаєш  себе,
Пірнаєш    в  глиб  скуйовджених  надій,
Метаєш  мрію  в  небо  голубе,
Далеко  від  земних,  нудних  подій…[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789345
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.04.2018


Я жду Его

[i][b]Сжимает  грудь  печаль,  любовь,  сомненье,
И  тело  жадное  мечтает  о  разрядке,
Невыносимо  жить  так  долго  у  томленье
Я  жду  Его,  с  ним  будет  все  в  порядке.

Но  кто  Он?  Я  не  знаю  и  сама
Он  -    может  тот,  кого  забыть  мечтаю,
Он  -    может  тот,  кого  свожу  с  ума,
А    может,  я  Его  еще  не  знаю?

Я  жду  Его,  и  верю  в  чудеса,
Я  чувствую,  что  скоро  буду  с  Ним,
Нас  ожидает  света  полоса,
С  таким  любимым,  милым,  дорогим…
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789212
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.04.2018


КОЛОБОК

   
[i](Казка  на  сучасний  лад  для  літнього  оздоровчого  табору.  
                                                               На  місцевому  суржику.  у  співавторстві  з  І.  Борзіло)[/i]

Жили  собі  старенькі  дід  та  баба,
У  лісі,  у  пентхаусі    крутому.
На  літаку  -  у  сауну  літали,
На  BMW  -  верталися  додому.
                                     Баба  фітнесом  займалась,
                                     Дід  сидів  у  Інтернеті,
                                     І  в  «вконтакті»  він  знаходив,
                                     Друзів  на  усій  планеті.
Також  жив  у  них  синок  -  
Безголовий    Колобок.
Він  хоча  і  був  тінейджер,
Але  мав  свій  власний  пейджер.
                                     В  барах  з  ночі  й  до  обіда,
                                     Танцював  він  ай-да-ріда.
                                     Стильний,  модний  наш  юнак.
                                     Обезбашенний  чувак.
Слухав  диски  на    CD
Мав  він  грюндери  руді,
Раз  із  друзями  на  хаті
Влаштував  наш  Колоб  паті.
                                     Замість  треків  всіх  зірок,-
                                     Ті  співали  в  стилі  –рок.
Щоб  рок  –  гурт  свій  розпіарить,
Треба  бабок  кучу  впарить.
На  приколі  вийшов  з  хати,
Він  продюсера  шукати.
                                     Так  хотів  до  хіт  -  параду,
                                     Що  покинув  діда  й  бабу.
                                     Щоб  знайти  собі  чувиху,
                                     Божевільну  Колобчиху...

Скрізь  він  їздив  по  лісам,
Побував  і  тут  і  там.
Довго  мчався,  аж  упрів,
Доки  Зайця  не  зустрів:
«  -  Косоглазий  із  Бішкека,
                                           Де  знаходиться  аптека?
                                           Бо  ти  знаєш,  після  п’янки,
                                           Я  так  хочу  валер’янки...»
«-  Емендемс,  ну  ти  й  даєш,
Ти  що.    „Ейвон”    продаєш?
                                                   «Міг,  що  друге  грузонуть?
                                                   Де  продюсери  живуть???
                                                   Я  його  весь  день  шукаю,
                                                   І  тебе,  козла,  питаю.»
     «  -  Не  козел  я,  -  бачиш,  -  Кролик,
         І  відзняти  можу  ролик.
         Ультрарадикалний  кліп,
         Бо  я  –Йоу  –  реальний  тіп.»  
                                                 Вмить  майданчик  обладнали  
                                                 І  масовки  назганяли...
                                                 «Дали  по  10  гривень.
                                                 Щоб  стрибали,  як  дурні.
                                                 Хотіли  стати  модні  –  
                                                 Через  2    знімальні  дні»*
Коли  усе  обмили,
В  дискоклуб  він  потинявся,
До  ранку  ,  під    Сердючку,
Із  лохами  відривався.
Зустрів  там  Вовка,    та  й  питає:
«Чи  про  продюсерів  не  знає???»
                                       А  вовк  мав  погляди  продвинуті  й  сучасні.
                                       Пообіцяв  йому  пошити  шмотки  класні.
                                       І  той  повів  його  до    бару,
                                       Не  всі  ж  пошиють  так,  -  на  шару...
А  далі  все  пішло,  мов  з  казки:
Барменші  він  построїв  глазки,
Гуділи  з  вечора  до  ранку,
Набив  синяк  дурному  панку,
В  курільці,  біля  туалета,
Штріха  стрів  з  радіо  „Планета”
Дурним  базаром  напрягав,  
А  потім  взяв  й  таке  прогнав:
                                     «-Я  протягну  тебе  на  сайти,
                                       Займеш  ти  метри  й  гігібайти,
                                       Тебе  пізнають  у  журналах,
                                         І  заговорять  в  колуарах.
                                         І  за  полезнії  труди,
                                         Мене  в    „Мак  Донадьс”  поведи»
 Колобок  рішив  не  гнати,
Бо  здоров’я  барахлить.
Став  в  спортзал  копита  рвати,
Де  зустрів  його  Ведмідь.
 А  Ведмідь    -  чувак  прикольний,
Занімається  Кун  –  фу.
 він    Мадонну  продвигає,  
А  на  лажу  каже  --    «Фу»
                                                     «  -Слухай,  ти,  м”ячеголовий,
                                             Мабуть  хватить  тормозить.
                                               Придлагаю  тобі  здєлку,
                                               Якщо  хочеш  круто  жить.
Забрели  вони  в  кабак,
Й  підписали  там  контракт.
Розкрутився  наш  пацан
В  хіт  –  параді    Намба  Ван.
                                                       Нові  треки,  туса,  тачки,
                                                       У  Швейцарському  –  заначки.
                                                       Якось  їде  –  глядь,  дівиця,
                                                       Зупиняє:  «ач  яка!»
                                                       Тож  підступная  Лисиця
                                                         Хоче  звабить  Колобка.
Зразу  в  барі  напоїла,    
В  стриптиз  –  клітку  затягла.
Пару  фоточок  зробила    
І  в  журнал  їх  продала.
                                                           Колоб  довго  не  вагався,
                                                           І    з  Лисою  поквитався,
                                                           Він  згадав  про  свого  кума  ...
                                                           Той  усе  ріша  без  шума...
Колобок  в  турне  поїхав,
Так  співав,  що    ледве  дихав.
Й  познайомився  він  там
З  Колобчихою  –  мадам!
Ті    відразу  закохались,
Й  незабаром  повінчались...

                                                               Разом  їздять  на  гастролі,
                                                               Він  бере  дружину  в  долю.
                                                               Ось  і  казочці  кінець    -
                                                               Колобочок  молодець.


*  -  цитата  з  пісні  гурту  «Поющие  трусы»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789209
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.04.2018


Маска щастя

[i]Нещасне  щастя,  і  щасливе  горе
Смиренність  дій  і  втрата  всіх  надій,
Життя  ковтнуло,  мов  брудне,  колюче  море,
І  потягнуло  в  вир  своїх  подій…

А  я  лише  мовчала  і  чекала,
Все  втратила  і  знову  не  знайшла,
І  попіл  сліз  віршами  виливала…
Я  існувала  лише,  не  жила.

А  зараз  що?  Відродження  початку?
Чи  це  прийшло  завершення  кінця?
Життя  в  свою  зашморгнуту  краватку
Сховало  весь  рум’янець  із  лиця…

А  скоро,  десь  розпустяться  троянди,
Що  збрешуть,  знов,  про  щастя  -  та  нажаль…
Це  -  фарс,  клубок  брехні  й  розчарування
У  масці  щастя  -  ходить  лиш  печаль….
                                                                 
                                                                                                   Лютий  2007
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789046
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2018


Сни про кохання

 
[i](  За  мотивами  повісті  М.  Коцюбинського  «Тіні  забутих  предків»)[/i]

[b]Минувши  долі  перепони,
Повз  полонини,  гори,  річки,
Як  голуб  линув  до  голубки,  
Вертавсь  Іванко  до  Марічки.

Та  не  застав  її  живою,
Бо  доля  лихо  жартувала
Марічку,  смерть  в  свої  тенета
В  Іванка  назавжди  забрала.

Та  вірить  в  це  все,  він  не  може,
Серденько  на  шматочки  крає,
І  в  буйних  хвилях  водоспаду
Марічки  тіло  він  шукає.

Шука,  шука,  та  не  знаходить  
Минають  ночі  й  дні  ясні,
Може  Іван  знайти  Марічку
У  мареві,  або  у  сні.

У  сні  являється  до  нього,  
Та,  що  так  вірно  він  кохає,
І  жде  її,  як  сонце  влітку
Як  взимку,  весну  він  чекає.

І  знов  повторення,  (як  в  казці),
І  перші  зустрічі  й  розлука
У  сні  це  радість  й  сподівання,
А  наяву  без  неї  мука.

Насправді,  сірих  днів  рутина
Івана  душить  і  вбиває
Та  як  вернути  знов  кохану,
Ніхто  не  радить  й  сам  не  знає.

Чому  ж  на    світі  так  буває
Любові  справжньої  немає,
А  як  навчиться  хтось  кохати,  -
Коханню  тому  помирати?

Розлучить  смерть,  або  людина,
Лишиться  жить  самому  в  світі
Навіщо  ж  мучитись,  страждати,  
Немов  зимі  в  спекотнім  літі?

Радості  зірка  засіяла
Від  щастя,  сліз  потік  полився
Бо  образ  любий  і  жаданий
У  сні  вже  вкотре  народився.

У  сні  живе  він  і  до  нині
У  всіх,  не  в  самого  Івана
Усе  там  сонячно  й  привітно,
Де  доленька  його  кохана.

Лишилось  жити  лише  снами
У  сні  кохати  й  милуватись.
Забутись,  й  розтопитись  в  мріях,
Й  ніколи  більш  не    прокидатись.
[/b]
2001  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2018


Буде інший хтось, але не ти

Буде  інший  хтось,  але  не  ти,
Знов  зігріє  спраглими  вустами,
Скаже,  як  і  ти,  що:  ось  знайшов,
Ту  одну,  яку  чекав  роками.

Буде  інший  хтось,  та  вже  не  ти
Знову  втратить,  потім  відшукає
Прийде  він  до  мене  із  пітьми
Щоб  обняти  сильними  руками.

Буде  інший  хтось,  але  не  ти,
Знову  скаже,  що  мене  кохає
Скаже,  та  не  знатиме  про  те
Що  хтось  інший  вже  мене  чекає.

Буде  інший,  скоро,  чи  колись
Точно  буде,  вірить  у  це  мушу
Сподіваюсь  і  латаю  в  самоті  
Скривджену  понівечену  душу.

Буде  інший  хтось,  але  не  ти,
Хто  мене  насправді  покохає
Зрозуміє  і  повірить  в  мене
Знайде  і  на  мене  почекає.

         07.08.2007  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2018


Бджілка

                                                 [i]Акровірш-загадка[/i]

[color="#1100ff"][b]Б[/b]ілий-білий  цвіт    в  саду,
[b]Д[/b]есь,  по  саду,  я  іду,
[b]Ж[/b]ук  гуде  і  птах  співає,
[b]І[/b]з  весною  всіх  вітає,
[b]Л[/b]иш  вона  весь  час  дзвенить,
[b]К[/b]вітів  гай  весь  облетить
[b]А[/b]брикосовії  гілки  не  страшні  лише  для  ….[i](Бджілки)[/i]
[/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788900
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.04.2018


Горящее пламя

Горящее  пламя  пылает  внутри,
В  душе,  среди  бурь  ураган.
Сметает  все  антициклон  на  пути,
Взрывается  в  сердце  вулкан.

А  ты  далеко  гасишь  свой  огонек,
И  ветром  гоняешь  мечты
И  как  же  понять,  почему  в  голове,
Словно  громом  звучит:  Ты…ты…ты?

А  если  б  прильнуть,  хоть  на  пару  минут,
Прижаться  бы  грудью  к  груди,
В    бездонных  глазах  навсегда  утонуть,
Не  спать  напролет    ночи,    дни.

Касаться,  скользить,  упиваться  тобой,
Ловить  нежный  твой  аромат.
Сгорать  у  объятьях  и  сладких  губах
Взаимности  чувствовать  дар.

Твоей  быть  до  крошки,    до  мелочей
До  вздоха,  что  рвет  тишину.
Ждать  огненной  страсти  из  томных  очей,
И  быть  в  твоем  грешном  плену…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788763
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 24.04.2018


ЗЕЛЕНІ ОЧІ

[color="#0dff00"][b]Зелені  очі,  від  сліз,  вицвітають,
Стають  безбарвні,  байдужі,  сумні,
Зелені  очі  ласки  не  знають,
Тому  й  страждають  вдалині…

Вони  б  сіяли,  як  діаманти,
Стелились  вірші  із  під  пера,
Втомилась  дуже,  бо  всім  -  байдуже,
Любов  -  не  цінність  для  всіх,  а  гра.

Зелені  очі  вірять  у  диво,
Що  буде  радість  -    і  на  їх  вік,
Взаємність  буде  у  нас  щаслива
А  поруч  коханий  такий  чоловік…

                         2007рік[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2018


Только ты и я

Скоро  встретятся  наши  взгляды,
И  в  объятиях  сомкнуться  руки
Я  в  ожидании  твоих  поцелуев
Потомлюсь  в  сладострастной  муке.

ПРИПЕВ:  
   Только  ты  и  я  во  всем  мире
Молча,  встретимся  перед  вокзалом
Как  герои  спектакля  на  сцене,
Пред  пустым  и  безлюдным  залом.

Только  хватит  играть  нам  роли
Настоящими  с  тобой  будем
Как  коснется  душа  с  душою
Все  на  свете  и  всех  мы  забудем.

ПРИПЕВ:

И  так  хочеться  близко  прижаться  ,
Чтоб  дуэтом  сердца  наши  бились,
Поезда  в  тишину  умчались…
А  мы  в  чувствах  своих  растворились…

ПРИПЕВ:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788645
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 23.04.2018


В том городе

В  том  городе  меня  уже  никто  не  ждет
Бесстыдно  осень  распугала  все  мечты
Пройдет,  как  тот  июльский  дождь  пройдет
И  очень  скоро  обо  мне  забудешь  ты…

ПРИПЕВ:
А  я  опять  меняю  день  на  ночь
Устало  в  памяти  переберу  романы
Хоть  одиночество  гоню  я  прочь
Но  оно  жжет,  в  душе  несчастной  раны…
Любовь?  Да  нет…привычка?  Может  быть…
Предупреждала  :  быстро  привыкаю…
Я  собираю  бусы  из  разлук….
Нашу  –  иголкой  с  грустью  протыкаю…

ПРИПЕВ:

Не  думай  даже  ты  меня  жалеть…
Привыкла,  много  дублей  в  жизни  было
Но  почему  я  снова  слезы  лью?
Слабохарактерна?  А  может…  я  любила?  

ПРИПЕВ:

В  том  городе  меня  уже  никто  не  ждет
Где  под  дождем  рождались  все  мечты
Прошло,  как  тот  июльский  дождь…  прошло
Так  будь  счастлив  в  личной  жизни  ты….


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788644
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 23.04.2018


Грані любові

Яка  вона  складна  й  примхлива,
Всевласна,  божевільна,  не  логічна,
Розбещена,    прихована,  зрадлива,
Буває  мимолітна    або  вічна…

Ніхто  не  зна,  якою  завітає,
В  якій  подобі  вірветься  в  життя,
Не  здогадаєшся,  не  передбачиш,
Як  зветься  таємниче  почуття?

Когось  хвилюють  погляди  бездонні,
Когось    -  манери,  стильність  і  дарунки,
То  благородні  вчинки  та  діяння,
Чи  дуже  пристрасні,  палкі  цілунки.

Хтось  за  любов  змагається  роками,
До  когось  же  вона  приходить  вмить,
Один  збирає  радощі  кохання,
А  іншому  -  це  почуття  –  болить.

Одному  –  (як  випробування)  –  зради,
Другому  ж  -  не  проблема  кілометри,
Хтось  за  секунду  може  все  забути,
А  інший  –  з  пам’яті  повік  не  може  стерти.

Один  купляє  за  великі  гроші
А  інший  –  як  непотріб,  продає
Один  щасливий  –  що  її  немає,
Інший  нещасний  –  бо  у  нього  є…

Комусь  різниця  в  віці  –  заборона,
Комусь  –  щоб  змогли  душі  поріднитись,
Один  колекції    із  спроб  кохання  робить
Хтось  бережеться,  щоб  не  помилитись…

Для  когось  вимір  –  це  безсонні  ночі,
Для  когось  -  голос  ніжний  і  ласкавий,
Для  когось  –  це  підтримка,  й  очі  в  очі,
Для  когось  –  щирий  образ,  не  лукавий.

А  можна  просто  закохатись  в  вірші,
Коли  портал  із  всесвітом  відкрити,
Хто  кращий  в  цьому,  а  хто,  може,  гірший,
Закоханому  –  важко  зрозуміти…
                                                                                                       21.03.  2018  рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018


СПОГАДИ

В  ставку,  де  миють  верби  коси,
В’ють  свої  гнізда  солов’ї,
Де  в  очерет  лягають  роси,
Там  лине  човник  по  воді.
                                                                                                         Він  обмине  кошлаті  хвилі,
                                                                                                           Немов  по  небу,  серед  зір,
                                                                                                         Там  ллються  голоси  два  милі,
                                                                                                         "-  Люблю  тебе,  мені  повір."
Ось  виплив  місяць  серед  плеса,
Засяяли  нічні  вогні...
Немов  Шекспірівськая  п’єса:
"  Ми  ж  не  розлучимося?  Ні?"
                                                                                                         І  задрімала  вся  природа,
                                                                                                         Вже  верболіз  не  шелестить,
                                                                                                         Я  чую...  вдалині,  твій  човник
                                                                                                         до  того  берега  спішить.
Замерз  ставок...,  а  в  ньому  човен
Лишився  з  осадом  на  дні
Гіркого  суму  і  сліз  повен,
Розлуку  й  біль  лишив  мені.
                                                                                                           Але,  коли  вночі  присниться,
                                                                                                           І  літня  ніч  стурбує  знов,
                                                                                                           В  душі  озветься  і  воскресне,
                                                                                                           Та  чиста,  втрачена  любов.
                                                                                                                                                                                     
                                                                                                   2008р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018


Як хочу я твоєю бути

[color="#007bff"][i]ЯК  ХОЧУ  Я  ТВОЄЮ  БУТИ,  ЩОБ  ВІДЧВУВАТИ  ТІЛО  Й  ДУШУ,
І  ДИХАТЬ  РАЗОМ  В  УНІСОН,  ЧЕКАТЬ  ВЗАЄМНІСТЬ    НЕ  ПРИМУШУ…
ЩОБ  ПОГЛЯД  В  ПОГЛЯД,  ЯК  ВОГОНЬ,  ЗЕЛЕНІ,  КАРІ,  РОЗУМІННЯ….
І  КІЛОМЕТРИ  НЕ  БІДА,    ЧЕКАТИ  -  МАТИМУ  ТЕРПІННЯ…
У  ПОЦІЛУНКУ  ЗІЛЛЄМОСЬ,    ПОРИНЕМ  В  ЖАДІБНІ  ВУСТА…
ВІДЧУЄМ  СПІЛЬНИЙ  СЕРЦЯ  СТУК,  КОХАННЯ  –  СПРАВА  НЕ  ПРОСТА…
А  ПОТІМ,    ПРОСТО  ПРИГОРНИСЬ  ,  ЗАКУЙ  МЕНЕ  У  СИЛЬНІ  РУКИ
ДУШІ  ДУШЕЮ  ДОТОРКНУСЬ….  Я  НЕ  ПУЩУ  МІЖ  НАС  РОЗЛУКИ…
Я  ЩАСТЯ  ХОЧУ  ТОБІ  ДАТЬ,  Й  САМА  Я  ЩАСЛИВІША  СТАНУ,
РОЗСІЯТИ  БУДЕННИЙ  ПИЛ  І  РОЗЧАРОВАНУ  ОМАНУ.
ПОВІРЮ  В  ТЕ,  ЩО  ЩАСТЯ  Є,  КОЛИ  З  ЛЮБОВ’Ю,    ІЗ  СІМЄЮ…
ТИ  ПРОСТО  ЗРОЗУМІЙ  МЕНЕ…Я  ДУЖЕ  ХОЧУ  СТАТЬ  ТВОЄЮ…
[/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788352
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.04.2018


Життя іде

[i]Життя  іде  повільним,  рівним  кроком,
По  втоптаній,  знайомій  всім  дорозі,
Світ  змінює  і  долі  рік  за  роком,
Майбутнє  зустрічає    на  порозі.

Крокують  всі  смиренними  рядами,
Колонами  ступають  у  життя
І  кожен  з  них  очікує  на  щастя,
Чекає  див  й  чудес  від  майбуття.

А  я  ступаю  впоперек  дороги
Свою  стежину  навпрошки  топчу
Хоч  натикаюсь  на  бугри  й  канави,
Та  я  не  нарікаю,  не  кричу.

Стрічаю  я  життєві  перепони,
Що  рухатися  далі  не  дають,
Б’ють  по  душі  своїми  батогами,
І  до  минулого  кайданами  кують.

Я  не  зважаю  на  подерті  терном  рани,
Іду  вперед,  а  що  там,  де  мета?
І  все  частіше  з  смутком  помічаю
Що  змінююся,  я  уже  не  та…

Научена  своїми  помилками,
Я  висновків  для  себе  не  роблю,
Й  відповісти  не  можу  на  питання:
Кого  ж  на  цьому  світі  я  люблю?[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788350
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2018


Наверно, милый, ты - не тот…

Наверно,  милый,  ты    -  не  тот,
Кого  назвать    хотела    я  своим,
Но  это  все,  было  предписано  судьбой,
Что  были  мы  повенчаны  мгновением  одним.
Как  лепестки  горячих,  красных  роз,
Так  наши  губы  в  поцелуе  слились,
Таком,  котором  описать  я  не  могу
Такие  поцелуи  мне  лишь  снились.
Твои  сильные  нежные  руки
Коснулись  глаз,  волос  моих,    плечей.
И  взгляд  твой  раздирающий,  глубокий,
Сильнее  был  от  солнечных  лучей.
И  я  уже  тебе  принадлежала
Тебе  себя  отдать  я  полностью  желала
Хотела  я,  чтоб  ты  узнал  меня,
Как  чашу  рома  спитую  до  дна.
Уже  не  различала  я,  где  ты,  где  я,
И  было  одно  тело  и  душа  одна
И  наша  общая  дорога,  венчаная  веком
Не  разобьется  верю  я,  недобрым  человеком.
Я  поняла,  ты  милый  -  тот,
Кого  всегда  назвать  хотела    я  своим,
И  хорошо,  что  было  все  предписано  судьбой,
И  были  мы  повенчаны  мгновением  одним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788289
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 20.04.2018


Співає дощ

Присядь,  послухай,  як  співає  дощ
Весняну,  ніжну  тиху  серенаду
На  струнах  почуттів  бере  акорд,
І  кличе  у  глибінь  шкільного  саду.

Стежина  в  трави  росяні  веде…
Тихіше,  дощ  співає  колискову,
Перлини-сльози  закликають  всіх
В  країну  злив  чарівну  і  казкову.

А  там  з  гілок,  вже  скапують  вірші
Глибоким  змістом  світиться  краплина
Постій,  послухай,  як  співає  дощ  -
Рапсодія  лунає  тополина.

Вітер,  думки  колише  у  гіллі
Листочок  із  листочком  розмовляє
У  весняній  смарагдовій  імлі
Послухай,  як  же  гарно  дощ  співає!
 
                                                                                                         19.03.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788288
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.04.2018


А треба, мене лише полюбить

[i][color="#ff0000"]А  треба,  мене  лише  полюбить,
І  мої  звички,    і  мою  усмішку….
А  треба,    мене  ніжить  і  чекать,  
В  зігрітому,  розстеленому  ліжку…
А  треба  зрад  не  допустить  між  нас…
І  птахою  в  обійми  обернутись…
А  треба,  більше  мрій  до  себе  не  впускать…
А  як  повернуться  –  примусити  вернутись….[/color][/i]

[b]ПЕРЕВОД:[/b]

[i][color="#0055ff"]А  надо,    меня  только  полюбить…
Знать  мои  мысли,  и  улыбки  тень…
А  надо,  меня  ждать  -    чтоб  целовать…
В  согретом  ложе,  провожать  вчерашний  день…
А  надо,  нам  измен  не  допускать…
А  птицей  у  объятья  возвратиться…
А  надо,  все  мечты  к  себе  не  подпускать...
А  как  воротятся  -  не  дать  им  повториться…
[/color][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018


Все починалося з весни

Все  починалося  з  весни,  із  юності,  горіння,
Надій  крилатих,    мрій  і  сподівання,
Із  ніжності,  невинності,  цвітіння,
Із  щирого  і  чистого  кохання.

А  за  весною  літо  нагодилось,
Коли  людина  зіп’ялась  на  ноги,
Перед  очима    -    сто  нових  шляхів  відкрилось,
Ступивши  на  чужі,  незвідані  пороги.

В  турботах  про  оселю  та  родину,
Підкралась  щедра  осінь  непомітно,
Не  встиг  з  дитини  виховать  людину  -
А  старість  дивиться  в  вікно  привітно.

Щось  не  зробив  –  не  встиг  просто  зробити,
Щось  не  сказав  –  про  що  сказати  слід,
Але  і  сам  навчивсь  й  дітей  навчив  любити,
І  тільки  цим,  вже  по  собі  залишив  слід.

Однак,    не  все  відновленню  підвладне,
Не  бачимо  і  виходу  з  пітьми,
І  переконуємось,  що  не  завжди  ладні,
У  всьому,  залишатися  людьми.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788036
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2018


Я хочу ще

[i]Я  хочу  ще….бо  спілкування  мало…
Дзвінків  ривки  по  30  лиш  хвилин
Я  хочу  ще  …щоб  почуття  палало,
Щоб  в  вічність  поєднався  часу  плин…
Я  хочу  ще…  тих  ніжних  слів  родзинку,
В  серйозних  темах  згладжувать  кути,
Я  хочу  ще…  еротики  перлинку
Й  цілунки,    про  які  промовив  ти…
Я  хочу  ще…  писати  аж  до  ранку,
А  краще  у  бажаннях  потонуть,
Я  хочу  ще…  купатися  в  коханні,
І  знати,  що  роки  в  житті  не  марно  йдуть.
Я  хочу  ще  …  не  спати  і  кохати
Дарма,  що  ночі  вже  02.45
Хочу  тебе  із  вечора  до  ранку,
Щоб  не  давав  мені  й  хвилини  спать…  
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787874
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.04.2018


Конвалія

[i]Вона  дрімала  вкутана  в  листок,
Зігрів  її  промінь    і  вмила  роса,
Під  сонним  маревом  хмарин-думок,
Втішала  її  вранішня  краса.

Її  голубили  блакитні  небеса,
Поки  безповоротний  долі  рок,
Впустив  людину    в  ріднії  ліси
Дозволив  їй  наблизитись  на  крок.

Ось,  уже  близько  та  безжалісна  рука,
Яка  посміла  ніжний  цвіт  зірвати,
Беззахисна  стеблиночка  тонка,
Не  знала,  як  їй  далі  існувати.

Не  думала,  що  доленька  така,
В  букеті  в’ялім  тихо  помирати.
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787873
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 18.04.2018


Спустошена душа

Спустошена  душа  без  цінностей  і  мрій,
Розбите  серце,  втрачена  любов,
З  брехні  й  ненависті  бджолиний  рій,
Німі  думки  ґвалтують  щастя  знов.

З  реальності  створився  лабіринт  
Без  виходу…та  й  входу  вже  нема,
В  полоні    сподівань  й  пересторог
В  безодні  я  залишилась  сама…

Ніхто  мене  не  помічає  там,
Де  в  темряві  вже  світить  каганець,
Де  нитка  Аріадни  що  веде
Загубленого  в  радісний  кінець.

Мовчання,  тиша  і  сердечний  біль,
Ступити  важко,  а  як  далі  йти?
Як  втриматись  і  пережити  все?
Хтось  допоможе…та  нажаль,  не  ти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787752
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2018


ВОТ ТАК-ТО ЖИВЕМ…

[b]ВОТ  ТАК-ТО  ЖИВЕМ…  ЧАСТО  НЕ  ЗАМЕЧАЕМ,
И  С  КЕМ-ТО  ЧУЖИМ  КОРОТАЕМ  ДЕНЬКИ,
И  НЕ  ПОНИМАЕМ,    И  НЕ  ЗАМЕЧАЕМ  ,
ЧТО  К  СВОЕМУ  СЧАСТЬЮ,    МЬІ  ОЧЕНЬ  БЛИЗКИ…
В  СЕТИ…И  НА  САЙТЕ  …  ГОДА  ПРОЛЕТЕЛИ…
ПРОСМОТРЬІ    АНКЕТЬІ  …ТУПОЙ  ДИАЛОГ,
КТО  Ж  ЗНАЛ  ЧТО  ЖИВЕТ,  ОЖИДАЕТ  НА  СВЕТЕ,
ТОТ,    КТО  МЕНЯ  ЖДЕТ…  КТО  ПОДУМАТЬ  ЖЕ  МОГ?
ВЗАИМНОСТЬ  СИМПАТИЙ,  ОН  ЛАЙН  ОЖИДАЯ
ХОТЬ  ДОЖДЬ,    ХОЛОДА,    А  НА  САЙТЕ  –  УЮТ.
В  ЛЮБОВЬ  Я  ИГРАЛА  И  НЕ  ПОНИМАЛА,
МЕНЯ,  ЗДЕСЬ  НА  САЙТЕ,    ДАВНО  УЖЕ  ЖДУТ…
ЛЕТЯТ,    ДОГАНЯЯ  МЕЧТУ    СООБЩЕНЬЯ,
СИМПАТИИ  ,  ФЛИРТ,  КОМПЛИМЕНТЬІ,    ВРАНЬЕ,
ПОТОМ  ПОНИМАЕМ,  ПОТОМ  ЗАМЕЧАЕМ,
ЧТО  ВНОВЬ  ОШИБАЕМСЯ,    ВНОВЬ  «НЕ  МОЕ».
А  ВОТ,  ОЧЕНЬ  РЕДКО,  ИЗ  ВСЕХ  ЕДИНИЦА,
ВЗАИМНОСТЬ  РЕЧЕЙ,  НЕЖНЬІЙ  ОТБЛИСК  ОЧЕЙ,
КАК  ПОЙМАНА  В  РУКУ  ШАЛЬНАЯ  СИНИЦА,
А  НЕ  ОЖИДАНЬЕ  ЧУЖИХ  ЖУРАВЛЕЙ.
И  ЧУВСТВА  УЖЕ  ПРУТ  С  ДУШИ  УРАГАНОМ,
НЕ  СИЛА  ТЕРПЕТЬ…    ЖДУ    ЖИВЬІЕ  СЛОВА,
В  ТОМЛЕНИЕ  СГОРАЮ,  ВО  СНЕ  Я  МЕЧТАЮ,
ОТ  СРАСТНЬІХ  ЖЕЛАНИЙ,  КИПИТ  ГОЛОВА.
И  ВЛАЖНОЕ  ТЕЛО  ТЕПЛА  ОЖИДАЯ,
ЗА  СОТНИ  КМ  ЖДЕТ  БУРЛЕНЬЕ  В  КРОВИ…
Я  БУДУ  ТВОЕЙ,    Я  НЕ  БУДУ  ИНАЯ,
ТЬІ  ТОЛЬКО  МЕНЯ  НЕ  БРОСАЙ  И  ЛЮБИ…[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787751
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.04.2018


Танго страсти

[color="#ff0000"][i]Я  с  тобой  станцую  танго  страсти…
Чтоб  исполнять  заветные  мечты...
Чтобы  быть  покорной  твоей  власти,    
Чувствовать,  как  жаждишь  меня  ты…

Вонзи  в  меня  горячий,  сладкий  меч,
Проткни  меня  взбесившейся  стрелой...
Иди  ко  мне,  а  может,  лучше  лечь?
Хочу  я  чувствовать,  что    ты    -  лишь  мой.

Люби  меня  –  будто,  последний  раз,
Ласкай  меня  вином  своих  речей,
Целуй  меня,  и  сыпь  цепочку  фраз,
Что  это  -  твоя  лучшая  с  ночей...[/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787611
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.04.2018


Солдатові

В  буянні  віт  прокинулась  весна,
Не  встиг  ще  травень  кліпнути  хоч  оком,
Погода  склалася:  і  тепла,  і  ясна,
Та  в  душу  глянула  тривога  ненароком.

Далеко  ти  …  де  блискавка  і  грім,
Хто  друг,  хто  ворог  -  важко  зрозуміти…
Думок  нема  ніяких…тих  окрім,
Що  вдалині,  тебе  поможуть  захистити.

Спонтанно  народились  почуття,
І  підростали  в  гамірній  розмові,
Вже  планувались  зустрічі,  життя,
Все  буде  -  при    одній  лише  умові…

Скоріш  вертайся  -  цілим  і  живим
З  сяйвом  очей,  що  вміють  чарувати,
Я  буду  віддано  писати…  і  чекати,
Щоб  мати  шанс,  в  реалі  покохати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018


Берізонька

На  лісовій  галявині  берізка  молода
На  гілочках  тонесеньких  бринить-бринить  сльоза,
А  слізоньки  ці  капали  –  солодкі,  як  меди,
Та  це  ж  весна  підкралася  на  луки  і  в  сади!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787486
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.04.2018


Я тебе люблю, мій коханий

[color="#0000ff"][b]Я[/b]скравих  вражень  хай  дарує  день…

[b]Т[/b]равичка  пробивається  весняна,
[b]Е[/b]нергія  в  повітрі  задзвенить,
[b]Б[/b]ерізка  сік  проллє,  така  жадана.
[b]Е[/b]лектротоком,  в  тілі  оживуть

[b]Л[/b]аскаві  почуття,  що  зиму  спали,
[b]Ю[/b]нацькі  сни  у  далеч  проженуть
[b]Б[/b]ентежні  думи,  що  ночами  задрімали.
[b]Л[/b]юбов  весняна  в  серці  спалахне,
[b]Ю[/b]лою-вихрем  у  життя  ввірветься,

[b]М[/b]істочок  з  серця  в  серце  прокладе
[b]І[/b]  казкою  весняною  озветься.
[b]Й[/b]  розкаже  мрію  спільну  і  одну:

[b]К[/b]оли  птахи  розбудять  все  довкола,
[b]О[/b]кликне  музика  про  долю  осяйну,
[b]Х[/b]тось  чарами  покличе  в  дивне  коло.
[b]А[/b]  поки  що,  читай  все  згори  вниз
[b]НИ[/b]ті  кохання  зав’яжи  між  нами,
[b]Й[/b]    радій  віршам,  які  немов,  весняний  бриз,  
                                                                                               в  душі  виводять  хроматичні  гами.[/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787485
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 15.04.2018


И ОПЯТЬ, Я ОСТАЛАСЬ БРОШЕННОЙ

[i]И  ОПЯТЬ,  Я  ОСТАЛАСЬ  БРОШЕННОЙ,
КАК  БРОСАЮТ  ЩЕНКА  ПОД  ЗАБОР,
Я  О  ЧУВСТВАХ  ТОБОЙ  НЕ  СПРАШЕНА,
НЕ  ПРОДОЛЖИЛСЯ  НАШ  РАЗГОВОР.

А  СЕЙЧАС,  Я  ОПЯТЬ  ОДИНОКАЯ,
БЕЗ  ОБИДНЫХ  РАСТЕРЯНЫХ  ССОР,
НА  СТРАНИЦЕ,  ЗАПИСКА  ЖЕСТОКАЯ,
ЧТО  В  ДУШЕ,  ПРОБУЖДАЕТ  ЛИШЬ  СПОР.

ВЕДЬ  ЗАЧЕМ,  Я  ВСЕ  ВРЕМЯ  НАДЕЯЛАСЬ,
ОКОЛДОВАННА  В  МЕД  ТВОИХ  СЛОВ?
О  ТЕБЕ,  В  ГОЛОВЕ    МЕЧТА  ВЕЯЛАСЬ,
ПРЕВРАТИВ  СВОИ  МЫСЛИ  -    В  ЛЮБОВЬ.

ВНОВЬ,  ОСТАЛАСЬ  Я  БЕЗ  ПОНИМАНИЯ,
БОЛЬЮ,    НЕРВАМИ  НАЕДИНЕ,
СНОВА,  НЕ  В  КОМ  ИСКАТЬ  УТЕШЕНИЯ,
КАК  ЖИТЬ  ДАЛЬШЕ?  ПОВЕДАЙ  МНЕ…

ВЕДЬ  ОПЯТЬ,  Я  ОСТАЛАСЬ  БРОШЕНОЙ,
ТЫ  СЕЙЧАС    СТАЛ  СОВСЕМ  НЕ  ТАКОЙ,  
ЧУВСТВА  В  СЕРДЦЕ  ПЕСКОМ  ЗАПОРОШЕНЫ,
ВСЕ  ПРОЩУ…ЖИЗНЬ  -    ВАЖНЕЙ  ЧЕМ  ЛЮБОВЬ…
[/i]


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787374
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2018


Я - мед і отрута

[color="#ff0000"][b][i]Я  -  мед  і  отрута,  майбутнє  й  колишнє.
Ненависть  і  ніжність,  потворність  й  краса.
Я  можу  усе  затоптати  в  болото,
А  можу  –  піднести,  аж  під  небеса.

Я  -  трішки  мислитель,  й  пропаща  людина,
Духовність  і  пристрасть,  байдужість  і  страх.
Я  можу  із  попелу  випестить  квіти,
А  можу  -  з  життя,  залишити  лиш  прах.

Яка  б  не  була  я  -  таких  більш  немає,
І  кожну  з  цих  рис,  можливо  кохати,
Лишаюсь  собою...  ти  ж  маєш  можливість,
Мене  справжню,    краще  від  мене    пізнати.
[/i][/b][/color]


ПЕРЕВОД:
[b][i]
Я  -  мед  и  яд,  будущее  в  прошлом,
Ненависть  и  нежность,  уродливость  и  красота
Я  могу,  все  затоптать  в  болото,
А  могу  -  вознести  туда,  где  высота.

Мыслитель  я  и  человек  пропащий,
Духовность  в  страсти,  равнодушний    страх…
Могу  из  пепла  выростить  цветы,
Или  наоборот,  из  клумбы  -  слелать  прах.

Какой  бы  не  была,  таких  же  -  нет  на  свете,
Характера  черты  -  можно  боготворить,
Остаюсь  собой,  а  у  тебя  есть  возможность,
Узнать  меня,  почувствовать  ,  любить…[/i]

[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787372
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2018


Зігрій мене

Зігрій  мене,  як  вмієш  тільки  ти,
Без  дотиків,  обіймів,  поцілунків,
Де  можу  я  тепло  душі  знайти,
Й  прийняти,  як  найкращий  із  дарунків…
Ти  залиши  на  сайті  кілька  слів,
Від  яких  кров  у  серці  запалає…
В  розмові  телефонній  розкажи,
Про  жар,  який  в  собі,  твоя  душа  тримає….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2018