| Сторінки (13/1295): | « | 11 12 13 | » |
Крізь браму сутінків, крізь темряву нічну,
Погляну в ясну синь нічного неба.
На його плесі, зірку я знайду,
В якої, попрохать поради треба.
Озвись до мене, зіронько моя,
Поглянь сюди із глибини небес,
Скажи що-небудь про своє життя,
Яких з небес ти бачила чудес.
Та пестить розум, тиша лиш нічна,
Чому ж мовчиш ти блискітко тендітна?
Чому ж крізь павутину буднів я
Небесним зорям зовсім непомітна?
Та ось, я чую музику небес,
Мінорні, ніжні гами гармонічні,
І розумію, що життя - лиш мить,
І тільки зорі можуть бути вічні.
2001 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.04.2018
[color="#ff0000"][i]НЕТ СЛЕЗ, ЧТОБЫ ВЫПЛАКАТЬ БОЛЬ БЕЗРАЗЛИЧИЯ,
ПЕРЕБОРОТЬ В ДУШЕ ЧУВСТВА ГЛУБОКИЕ,
ВОТ ВИДИШЬ, КАКИЕ С ТОБОЮ ОТЛИЧИЯ?
МЫ ОЧЕНЬ ЧУЖЫЕ…. И ОЧЕНЬ ДАЛЕКИЕ…
ТАКАЯ ВОТ Я, ДЛЯ ТЕБЯ НЕРЕАЛЬНАЯ,
ТЕБЕ ЖЕ - СВОЕ ОЧЕНЬ БЛИЗКОЕ ВАЖНО,
ЗАЧЕМ МНЕ СТУЧАТЬ, КОГДА В ДОМЕ ЗАПЕРТО
ЗАЧЕМ СВОЮ ЖИЗНЬ РАЗМЕНЯТЬ ТАК ОТВАЖНО?
ЗАЧЕМ ЖЕ, ТОГДА, МНЕ ЛИТЬ СЛЕЗЫ КОЛЮЧИЕ,
ДРОЖАТЬ ОТ ЗВОНКА И СГОРАТЬ В СООБЩЕНИИ,
А ТАК МНЕ ХОТЕЛОСЬ ТВОЕЙ БЫТЬ ЛЮБИМОЮ!
А НЕ ОГРАНИЧИТЬСЯ, ПРОСТО В ОБЩЕНИИ…[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787095
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.04.2018
День сегодня тихий, мил как никогда,
Из-под крыш закапала талая вода.
Солнце улыбалось мне, тучи разгоня,
Как давно уж не было вот такого дня.
Белая березка распустила ветки ,
А под ней счастливые веселятся детки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787093
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 12.04.2018
У тихому, зимовому гаю,
З-під снігу виглянули синьоокі квіти.
Це проліски прокинулись від сну,
Весняним, теплим сонечком зігріті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786954
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.04.2018
Лиш ельф у квітах проживає,
Кохання в зелені шукає.
Ранком, вмивається росою,
Милується її красою....
Блукає дотик в пелюстках,
Неначе, мрії у думках.
Шукає пристрасну панянку,
Яку б, будив кожного ранку
Запахом квітів медових
І поцілунків чарівних…
З нею б на крилах він літав,
Під дощем з променів купав,
З пилку – ельф, викував серпанок,
Щоб прикрашав їй день і ранок.
А коли ляже сонце спати,
Кохану кличе ельф в палати,
В квітковім царстві розчинитись,
І міцно, палко разом злитись…
Він зацілує ніжне тіло,
Що кликало до себе сміло,
Він подарує теплий дотик,
І маревом наповнить ротик
Від губ, до чудо-намистинки
Цілунком прокладе стежинки....
І коли казка в них складеться,-
Нектаром їх любов проллється...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786953
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.04.2018
Ти читаєш мене, як розгорнуту книгу,
Між рядків, розглядєш прихований зміст,
Розморожуєш в серці потріскану кригу,
Прокладаєш до мене невидимий міст.
Відшукав й зачепив вмить струну ту тремтячу,
Яка зв’язує мрії й реальне життя
Бо в рутині заплуталась, втратила вдачу
І не знаю, як все розгребти до пуття.
Розбираєш по реченню, світ на абзаци,
Заримовуєш наші тривоги сердечні,
Зводиш в віршах для нас, кришталеві палаци
Та слова і думки - для нас вже не доречні.
Бо ти там, а я - тут… кожен має свій світ,
Різні ми, наче два континенти,
Та назустріч, збираються душі в політ,
Фільмувати щасливі моменти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
В безодню сьогодення від нас мчить,
І змінюються люди з року в рік,
В ріці життя, людина - лиш потік,
Минає час, летить у вічність мить.
В потоків різна доля й різний вік,
Ніхто не має права зупинить.
Не смій себе в болоті загубить.
Хоч інші хочуть витиснути в бік.
Не ображайся, а за все прости,
Слід безупинно мчатись до мети,
Ти, маєш вибрать у житті маршрут,
У завтра шлях зорею освіти,
Із викликами будь завжди на «ти»,
Звільнися від тугих рутинних пут.
2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
Зачем молчать?
Когда, несколько слов, приносят счастье...
Когда, в строке - надежда есть...
Зачем страдать?
Сквозь бури и ненастья...Ведь, счастье есть...
Я жду от него весть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786762
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2018
Так страшно, бути вкованій у мрію!
Із мрією змагатись - я не вмію.
Та коректив: (з реальності життя),
Холодить душу й душить почуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786669
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2018
Думками лоскотиш мої долоні,
Бо відчуваєш: я - уже в полоні,
Знов, хочеться в словах твоїх купатись,
Й немає сил, мені назад вертатись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2018
Я, із хаосу, виткала мрії
Без ясного, чіткого сюжету,
Я - нова, не прочитана книга,
Яка слави не знайде поету.
Мрії - мариво: ніжне й прозоре,
І думками гаптоване рясно,
Мов з блакитних небес, неозоре,
Спогадом облямоване ясно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786528
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2018
Природа рідної землі!!!
Чи є гарніше щось у світі?
Блискучі зорі навесні,
Пташиний спів в спекотнім літі...
Дзвінкі джерела і струмки,
Що ллють із надр цілющу воду,
Люблю: калину і вербу -
Символи рідного народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2018
Я бачу тишу,
Чую - далину,
Вдихаю світло,
Відчуваю сльози,
Знаходжу вічність,
Віддаю любов...
І йду, повільно,
Від вірша - до прози...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786379
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2018
В долині, засина моє село,
Колишуть Рудку хвилі голубі,
Тумани - заплетуть в вінок зело,
І таємницю згублять у траві.
Зелених верб над ставом хоровод,
Та шепіт очерету й осоки,
Картоплею заквітчаний город,
Схил неба, що зронив униз зірки.
Покоси тихо сплять під сяйвом рос,
Поля пшениці линуть ввись до неба,
Пісні птахів, що чуються із лоз,
Що ще для щастя нам з тобою треба?
Подумай тільки, сотні літ тому,
Топтав наш пращур скошені обніжки,
Щоб не полохати красу німу,
І нам лишить цієї казки трішки.
Щоб кожен з нас навчився берегти,
Оте святе, що дане нам від Бога,
Свій рідний край, свій рід, своє село,
Яке всіх кличе до свого порога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018
Так стало холодно в мережі Інтернету,
Не пишеш зовсім ти мені самій…
Немов, рядки із давнього сонету,
Бувай… прощай…з трьох крапок зрозумій…
А може просто видалить анкету?
(Ніхто і не помітить в чому річ…)
І жить реально….. ради етикету
З буденністю лишитись віч на віч…
Я – тільки профіль, фотки різних років,
Де в зморщечках ховалося життя,
Я вірила, що віднайду кохання,
Та кому треба мої справжні почуття?
Не тіло - я… для втіхи і розваги,
Ще у мені захована душа…
Якби, ви більше мали всі поваги,
І розуміли справжні почуття…
Я, просто, вже втомилася чекати,
Щоденно, мовчки, я вмикаю сайт
Нові історії, обличчя, жарти
Провайдер інший додає ще мегабайт.
А що чекать, як мрія – не здійсненна?
А що писать? Як гріш - словам ціна,
Розчарувалась…. Що в реалі, що на сайті,
Я завжди залишаюся сама.
2009 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018
[b]Хто сказав, що я - така як всі?
Що мої дії до чужих прикуті?
Ні, хочу я у всій своїй красі,
Заглибитись у порожнину суті.
Сховаюсь від допитливих очей,
У маску «легковажного приколу»
Душі безмежність важко втиснуть в грань
А тут, ще й ці безглуздості по-колу.
Хтось щось шукає, а хтось - не встигає
Хтось ловить щастя, а спіймає горе,
Хтось, оболонку в золото вдягає
Хоча, всередині - брудне й смердюче море.
Не треба й намагатись приховать,
Мене в мені ніхто шукать не стане.
І зостаюсь з собою тільки «я»,
Навколо все - стирається і тане.
В розмитому навколишньому «я»
Конкретний обрис, лиш не зрозумілий
Все розгадати дуже просто,але ще
Не відшукавсь мудрець, на це умілий. [/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786084
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2018
[i]Той, хто любить, мене не осудить,
Не покине i не залишить
Той, хто любить, його лиш думка
Про єдину, про мене тiшить.
Той, хто любить, мене не образить,
Лихим словом, думками, дiлом.
Той, хто любить зi мною завжди,
У думках, у душi, і тiлом…
Той, хто любить, далеко дуже,
I вiд того на серцi страждання
Той, хто любить, зi мною буде
I покаже, яке ж те кохання.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2018
[color="#0022ff"][i]ТИ ЩЕ НЕ ЗНАЄШ, АЛЕ Я ТВОЯ,
ХОТІЛА ВСЕ ЖИТТЯ ТВОЄЮ СТАТИ.
ДУМКАМИ, НІЖНИМ ПОГЛЯДОМ, СЛОВАМИ,
ТОБІ ОДНОМУ, ВСЮ СЕБЕ ВІДДАТИ.. .
ТА ЧИ ПОТРІБНА ТОБІ БУДУ Я,
В ЖИТТЯ ШАЛЕННІЙ, ДИКІЙ КРУГОВЕРТІ?
(ЦЕ Ж ВСЕ СЕРЙОЗНО,НЕ ЛИШЕ ВІРШІ,
Й ПО ТЕЛЕФОНУ БЕСІДИ ВІДВЕРТІ….)
І ЗВІДКИ ЗНАТИ, ЩО ЦЕ САМЕ Я?
ХТО В ВІЧНІСТЬ УПЛЕТЕ ПРИЄМНІ МИТІ,
ХТО ПЕРЕТВОРИТЬ ТВОЇ МРІЇ - У РЕАЛ,
І ПЛАНИ У КАЗКИ ДЛЯ ДВОХ ПРОЖИТІ…
І ЗВІДКИ ЗНАТИ ЩО ЦЕ САМЕ ТИ?
ЩО ПОДАРУЄШ НАШЕ СПІЛЬНЕ ДИВО,
ЩОБ ТИ І Я, І МИ УСЕ ЖИТТЯ,
ЖИЛИ В ЛЮБОВІ ДРУЖНО І ЩАСЛИВО…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2018
[color="#610505"][i][b]Ще гріє душу той солодкий хміль,
Що заморожував гарячі почуття,
Нанизує на долю гнів і біль,
І воском скрапує на дно буття…
Колись містив в своїй кришталь-душі,
Густу, п’янку, червону, ніжну кров.
Лишилась пляма осаду на дні, -
Воскресла в серці Феніксом любов.
Упала брама тих пересторог,
Що стримує й не дозволяє жити,
Лише щемить у серці і кричить,
Благає і примушує любити.
Коли прошепче темрява в вікні,
Коли прийдуть в життя буденні дні,
Не бійся ти всьому сказати: «Ні»,
І зрозуміти - істина в вині.
[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785943
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2018
[color="#d41515"][i]Ти справді хочеш…щоб була я поруч?
Навпроти… в очі зазирнуть ясні?
Чи справді хочеш, щоб наскрізь всі ночі,
Я не могла б тобі сказати «ні»?
Мабуть, ти хочеш…дихання синхронність?
Щоб тіла й душі…завжди в унісон…
Стискала у собі нестримну сутність…
І це була реальність, а не сон…
Щоб відкривав цілунками на тілі
Прикриті від усіх мої скарби…
Зливавсь зі мною….тонув в насолоді…
І мріяв…. ну скоріше б це…. «якби»…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785771
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2018
[color="#1f0707"][i]Твої слова - гарячий шоколад,
Солодкі, теплі, ніжні і м’які,
Я й не надіялась, що буде так,
Не вірила, що в світі є такі….
Такі, як ти - з безоднею очей,
Такі, як ти - із виром почуттів,
Такі, як ти - з бажанням тих ночей,
Чекати яких, декілька життів.
Далеко ти, та відчуваю я,
Як б’ється серце і душа тремтить,
Як ти друкуєш, поспіхом, слова,
І як чекаєш кожну нашу мить…
Ти вартий щастя…й здійснення всіх мрій,
Але, усе, що я можу зробити, -
Без поцілунків сонних твоїх вій,
На відстані чекати і любити…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2018
[color="#00ff44"][i][b]Где смысла нет – там смысла много…
Из мыслей стелется дорога…
Свобода полная мечтам…
Ответа я тебе не дам….
Ты посмотри, и все поймешь…
Где правда, а где просто ложь…[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785599
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.04.2018
[color="#ff0000"][b][i]Пестив вітер ароматну бездоганність ,
Дарував троянді подих свій,
В ніжності і свіжості підкралась,
Дивна казка, що торкнулась вій...[/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2018
Я себе загубила у просторі мрій,
В незбагненності суті людської.
Десь, далеко, в безодності вічних надій,
Ніде більше немає такої.
Лине подих акордів, з роялю зліта,
І у вись підлітає до неба,
Із грозою і леготом плинуть літа,
Та і з цим сперечатись не треба.
У тривожних сонетах зникає «вона»,
Не шукаючи вірного змісту.
Нісенітниці пише на клапті життя,
Що не мають конкретного вмісту.
У сполохану душу ховається страх,
Він, руйнує приховану ласку.
Із прадавніх законів, що спалені в прах,
Знову пише нечувану казку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2018
Ми – жінки, юні чи сиві, хочемо бути красиві…
І тому, важливо знати: як же краси досягати?
Технології сучасні всі новітні, модні, класні,
Але, кожна із нас знає: що в житті усе буває.
От одна моя знайома, не сиділа просто дома,
А успішно працювала, власний бізнес вона мала.
А тут криза, сльози, стрес, давсь взнаки нервовий прес
Все відбилося на шкірі, сухість, в’ялість в вищій мірі?
Зморшки стали як гармошки, та допомогла їй трошки.
Радила: спокійно спати, на проблеми не зважати
В житті більше позитиву, бачить далі перспективу,
Їсти фрукти вітамінні, мінерали необхідні,
Та важливий ще момент, розкажу один секрет.
Розкажу без зайвих тем про елітний чудо-крем.
Хвилюватися не треба, крем цей - як дарунок з неба!
Є на формулу патенти, пройшов всі експерименти,
Живить шкіру з середини, стимулює еластини,
Це ноу-хау на весь світ –омолодить на кілька літ.
Тож дівчата й молодички, щоб сіяли ваші личка
Для душі, не для розваги, перегляньте переваги.
Шкіра стане молодою, променистою, ясною,
Зморшки будуть непомітні, а ви добрі і привітні.
Тож купуйте, не вагайтесь, і у розкоші купайтесь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785434
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.04.2018
Це мабуть, просто, дурний жарт,
У мене не працює сайт…
А як же ти? Повірити несила
Невже тебе знайшла ….і загубила?
Бо тільки тут, щасливі ми з тобою,
Життя рутину замінив мені собою.
Дарує крила кожна наша мить
Як я могла раніш без тебе жить?
Коштовніші скарбів твої палкі слова
В мені тремтить чуттів струна нова
Намріяла тебе, фантазувала,
Я, ніби, все життя, лише тебе чекала!
Але, мабуть, це просто дурний жарт…
Ще й досі, в мене не працює сайт…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018
[i](за мотивами казки «Снігуронька»)[/i]
В Мороза і квітучої Весни
Зростала славна донечка рідненька,
Від матері - красу вона взяла,
Від батька, лише, - льодяне серденько.
Прекрасна, ніжна і завжди сумна,
Снігуронька краси не відчувала,
В розкішнім замку, вічно жить могла б,
І цілим світом володарювала.
Та ось, Весна покликала дочку
І стала з нею щиро розмовляти:
Чи вічно залишатись в самоті,
А чи з людьми простими проживати?
Тепер, Снігуронька живе у бідноті,
Пряде і шиє з річки носить воду,
Не знає лиш, про ніжні почуття,
Хоч має таку гарну вроду.
Купава говорила їй не раз,
Про щастя, вірність, про палке кохання,
Та це було для неї - щось чуже,
І в душу пробиралося страждання.
Матусю, Весно, розтопи льоди,
Серця примусь по-справжньому палати,
Хай знають люди на усій землі:
Що щастя - лиш у тому, щоб кохати.
1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785283
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.03.2018
[i]Кричала тиша мовою німою,
Самотні тіні в темряві губились,
У натовпі густої порожнечі,
Лиш мрії нездійсненні залишились.
В незграбному танку чужих думок,
Від твого імені губилися склади,
Скрутився світ увесь в заплутаний клубок,
З душею вогнища і вдачею води.
Ніхто не знав де виходу знайти,
У миті вічність хтось скоріш шукав.
За брамою безглуздя й суєти,
Бог довго й тихо всіх оберігав.
Не всі пройшли свій віковий маршрут,
Не всі посміли на коліна стати,
Щоб у тенетах непролазних пут,
Покаятись й спасіння попрохати.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785117
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2018
[color="#ff00ee"][i][b]Білий цвіт, навесні, у розкішнім саду,
Як з фати нареченої біла вуаль,
Солов”їні пісні та джмелів діалог,
Закликають в казкову, незвідану даль…
[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785116
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.03.2018
Твои руки творят чудеса,
Скользят нежно по атласной коже,
Долго- долго чаруют…. Пока…
Доводя до экстаза до дрожи.
Твои руки владеют мною.
Мои мысли, мечты, и желанья …
Между маслом (пролитым тобою)…
И касаньем, - века ожидания.
Гладишь нежно… вот миг…и опять,
Остановишь ты стон мой движением,
Как же можно вот так колдовать,
Упиваться земным наслажденьем?
Тело медленно движется в такт,
И синхронно дыхание ловит,
Тело может сказать все и так…
То, что слово, увы, не промолвит…
Сердце бешено рвется вперед
Наслаждаясь желанья форсажем…
А тебе это - просто работа…
Называется это…массажем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784943
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 29.03.2018
[i](повчальна казка на сучасний лад, для літнього дитячого оздоровчого табору)
[/i]
Серед лісу, біля річки,
В кумедній хатинці,
Жила сім’я, що носила,
Дітлахам гостинці.
Такі собі дід та баба,
В мирі проживали,
І, як засіб збагачення,
Курку рябу мали.
А вона несе їм яйця,
То, щоб був порядок,
Бабця в табір їх сплавляла,
Тридцять - за десяток.
Отак, вони в мирі, в дружбі,
Жили довгі годи.
Аж допоки не трапилось
Цієї пригоди.
Рано вранці дід до курки
підійшов близенько,
Взявсь за голову, як глянув,
І промовив :”Ненько!”
Схудла курка, як модель,
У гнізді лежала,
Й діда із зерном своїм,
Бачить не бажала.
Синій гребінь, гола спина,
І запухлі очі…
Ще не бачив білий світ,
Ції поторочі.
Дід злякався і задумавсь,
А тоді спитав:-
" - Та невже це грип курячий
На тебе напав ?
Чи зурочив тебе хтось,
Що, як крейда біла?,
Чи побилася?
Чи може, ти не те щось з’їла"???
Мене діти із «Веселки*»
В гості запросили,
Й подарунками із дому
Мене пригостили.
Їла чіпси й сухарі,
Насіння лузала.
А банани з цукерками
Соком запивала.
Печивом і йогуртами,
Вони частували.
І багато кока – коли
Мені наливали.
Дід і баба замислились:
Що ж далів робити?
Треба лікарів заморських
скоріш запросити.
Приїжджали лікарі,
Знахарі, ворожки,
Та курочці ніхто з них
Не поміг і трошки.
Курочку провідать діти,
Прийшли рано „по – утру”,
Із собою прихватили,
Нашу медсестру.
Вона змірювала тиск,
ЇЇ оглядала,
Дала ліків і пігулок,
І таке сказала:
«- Вашу курку чим попало
Перегодували,
От тому, ви і мороку
З курочкою мали.
Зараз дам їй вітамінів,
(І ще для порядку)
Треба курочці робити
Щоранку зарядку.
Щоб не часто відвідувать
Лікарів й аптеку
Водіть курочку на нашу
Модну дискотеку».
Знову курка несе яйця,
І щоб був порядок,
Бабця в табір їх сплавляє,
Тридцять – за десяток.
[i]
"Веселка" - літній дитячий оздоровчий табір на Чернігіщині.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784940
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.03.2018
[i]І знов весна настала, так хороше навкруг,
Сіяє сонце в небі, і зеленіє луг.
Біжить струмок, наосліп, до синьої ріки,
Минаючи горбочки, дерева і пеньки.
Біжить, тому що знає, мине холодна мить,
І у душі, веселка барвиста забринить.
І буде знову свято для кожного із нас,
Вінок, з польових квітів, мені буде якраз,
Розквітне знов барвінок й калини ніжний цвіт,
І буде все так само, як сотні тисяч літ…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784783
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2018
У лісі сталася афера:
Скинули з трону царя-лева.
Туди, до лісу, за паркан,
Забрався дядечко тарган.
Не знаю, спереду, чи ззаду,
Потрапив він на цю посаду,
Почав він, зразу ж, керувать,
Свої порядки наставлять.
Сторожим псам - кожної днини,
Ганяти і гавкать щогодини.
Козлам відпущення – не спать,
Документацію складать.
Ну, а зозулі, для охоти, -
Велів «узяти, хоч дві ноти»
Всі свої блохи з голови, -
Носив до мудрої сови.
Вона ретельно відбирала,
І по адресі направляла.
Іще, шакал там проживав,
(Нагору файли відправляв).
А лис-атлет - лиш посміхався,
Бо тарганець його боявся.
На троні таракан усе ,
Радіє й вусами трясе.
Не знає, що богам на втіху,
Його поставили для сміху.
Щоб скинуть лева лиш із трону,
І закотить в кущі корону.
Щоб тарганчик- молодець,
Довів державу до «Капець»
______________
Оце таке в житті буває,
Коли тарган на трон сідає…
Липень 2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784782
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 28.03.2018
[color="#0000ff"]В далеком городе, среди шумной суеты,
ОН жил спокойно, не спеша,
Ждал он кого-то, и дарил цветы,
Спокойная была его душа.[/color]
[color="#ff0040"] А в іншім краї, котрий рік підряд,
ВОНА чекала одного ЙОГО,
Калічила і нерви й почуття,
Не знаючи, потрібно їй кого?[/color]
[color="#000dff"]Совсем свежи еще в его душе,
Мечты, разбитые об рифы скал,
Пока, однажды, молча в тишине,
ОН сообщение на сайте написал.[/color]
[color="#ff0040"]За слово зачіплялися слова,
Історію у чаті друкували,
Що буде далі і для чого це?
Ні ВІН і ні ВОНА іще не знали.[/color]
[color="#0900ff"]Внимательно на фотки ОН смотрел,[/color]
[color="#ff0048"]А ВОНА жмутками вірші писала,[/color]
[color="#000dff"]Все чаще отвлекался ОН от дел,[/color]
[color="#ff005e"]Цілодобово повідомлення чекала.[/color]
[color="#000dff"]Надеялся…. А может быть ОНА?[/color]
[color="#ff0055"]Може це ВІН?…вже вкотре сподівалась.[/color]
[color="#0000ff"]В глазах зеленых ОН тонул до дна,[/color]
[color="#ff0040"]А ВОНА у п’янких словах купалась…[/color]
[color="#0900ff"]ОН ждал их встречи, и считал деньки[/color]
[color="#ff0048"]ВОНА всі мрії в риму виливала…[/color]
[color="#000dff"]Хотел каснуться ЕЕ плеч, руки[/color]
[color="#ff005e"]Себе віддать ЙОМУ ВОНА бажала.[/color]
[color="#1e00ff"]- Как хорошо, что я нашел тебя …[/color]
- [color="#ff005e"]Тепер я бачу світло там де край…[/color]
[color="#000dff"]- Позволь, беречь, лелеять и любить…[/color]
[color="#ff0073"]- Візьми мене і більш не відпускай…[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
[i][b]Ти, тікай! Тенета тягнуть
Тінь, тавровану туманом,
Танець тісний та тендітний,
Тхне торішнім тархуном.
Там, трава тріпоче танго,
Талану тупу токату,
Тільки тілу темп трактує,
Тихий, теплий телефон.
22.07. 2011р.[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2018
Все як раніше...тиша і мовчання,
Та очі - зачаровані красою.
Вже солов’ї всіх кличуть на гуляння,
Й повітря, вмить, наповнилось весною.
Зовуть ключі сполоханих струмків,
Лиш тільки росами умиється світанок,
Із перших маргариток й васильків,
Плести чарівний, зоряний серпанок.
Знов леготом окутує весна ,
Буяють пишні, соковиті трави.
І розквіта душа, і ожива,
Мов колір веселкової заграви.
Коли засяє сонце над лугами,
Й повернуться птахи у рідний край,
Вмить, на барвистий килим з перших квітів,
Закличе всіх весняний дивограй.
2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784418
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.03.2018
[b][i]Я - квітка - зіткана з роси і світла,
Ранкових променів, і співу солов'їв...
Від подиху вітру - душа вмить розквітла...
Й знов кличе мрій ключі з чужих країв...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2018
Вже дихає пробуджена весна,
Хоч мляво, тихо, повагом та знову,
Озветься щебетом галявина ясна,
Й дерева справлять дорогу обнову.
Як довго сумував старий пеньок,
Ховався у снігу, від ливнів мок,
Не знав, що поспішаючи в луги,
Веснянку заспіва йому струмок.
Самотні клени, з подиву мабуть,
Затріпотіли голими гілками.
Мені сказати хочуть новину,
І поділитись власними думками.
Напружився й розправив плечі,
Відкривши в світ тендітні очі сині..
Весняний пролісок, найперший він до речі,
Послав привіти пагорбу і долині.
ПЕРЕВОД:
Дышит прохладой ранняя весна,
Но скоро, соловьем, зальется сад,
Поляны будут слать из трав ковры,
Сошьют деревья праздничный наряд.
Грустил тихонько старый пень,
Прятался в снег от бурь, дождей,
Не знал, что пробегая у луга
Разбудит его радостный ручей…
Грустили клены, (видно потому),
Шептались, молча, голыми ветвями,
Будто, хотели новость расказать,
И поделится давними мечтами...
Расправил плечи, к солнцу потянулся,
Раскрыл на свет невинные глаза,
Подснежник, лесу, молча улыбнулся,
В цветке его играла, радугой, слеза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784238
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2018
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784205
[i]Продовжуючи тему розпочату Тарасом Комаринським:[/i]
[b]ТАРАС :
Ностальгія за літом[/b]
Засвітилися надворі ліхтарі
І кусаються до крові комарі.
Після спеки вже приходить холодок,
А довкола чути запах квіточок.
Я зі шланга поливаю грядочки,
Щоб росли петрушка, кріп і огірки,
І цибуля, й помідори, й бурячок.
Он летить на павутинці павучок...
Коник пісеньку тихесенько сюрчить,
А бджола уже до вулика спішить.
Описати все — не вистачить вірша.
Літній вечір... Просто тішиться душа...
Я:
Літній вечір... Просто тішиться душа...
Десь ірже-переривається лоша,
У сусідів знову п’янка – буде бій,
Над садочками літа бджолиний рій.
На картоплі колоради лиш не сплять,
Від тих гадів - деркачі самі стоять.
В небі ще зірок і місяця нема,
Хтось, когось, біля тиночка зажима.
А в болоті кричать жаби, як дурні,
Карасі дрімають в ятерці на дні.
Треба, мабуть, уже йти лягати спать
Бо, до ранку, можна оце так писать.
ТАРАС:
Ми прості і ми доступні,
Наші музи непідкупні.
Вірші пишемо чудові,
Наші рими кольорові.
В Клюб вступили не для слави,
А щоб всі нас прочитали,
З наших жартів реготали --
Сміх продовжує життя.
Ось такі ми: Ви і я.
Я:
Ось такі ми: я і Ви
Як закотим рукави,
І собі і всім на втіху
Як напишемо для сміху.
Яка тема – без різниці:
Пишем оди, небилиці,
І присвяти, і сонети
І про мухи, й про котлети…
Та боюсь набрать розгон, -
Щоб не получився гон….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784234
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.03.2018
[i]Я – ГАРЯЧА, ЧОРНА КАВА…
ТО ПРИМХЛИВА, ТО ЛУКАВА,
ТО СОЛОДКА І ПЕКУЧА,
ЯК ПОЛИН, ГІРКА Й КОЛЮЧА.
АРОМАТНА І ЖАДАНА,
ТО ХОЛОДНА, НЕЗРІВНЯННА,
ТО НЕЧУВАНО ЗВАБЛИВА,
НЕ КУШТОВАНА Й ЩАСЛИВА…
ХОЧЕШ МНОЮ СМАКУВАТИ,
Й ДО ОСТАНКУ ПОРИНАТИ,
У МІЙ СМАК У ТІЛО Й ДУШУ?
Я ЧЕКАТИ НЕ ПРИМУШУ…
ПОКИ КАВА ЩЕ ГАРЯЧА,
Я ТВОЯ, Я НЕТЕРПЛЯЧА ,
ПРИСТРАСТЬ В ТІЛІ ЗАКИПАЄ,
І НІХТО, НІХТО НЕ ЗНАЄ,
ЯК ТИ МНОЮ ПОСМАКУЄШ,
ЯК ПРИГОРНЕШ, ПРИГОЛУБИШ
ЯК ТЕБЕ Я РОЗІГРІЮ….
ЯК ПОРИНУ В ТВОЮ МРІЮ,
ЯК З ТОБОЮ МИ ЗІЛЛЄМСЯ,
ЯК НЕКТАРАМИ ПРОЛЛЄМСЯ…
ЯК ВІДЧУЄМ СЕРДЕЦЬ СТУКИ,
ГРУДИ, СТЕГНА, НОГИ, РУКИ,
ЇХ СПЛЕТЕМ ЇХ ПОЄДНАЄМ,
БО МИ ЛЮБИМ І КОХАЄМ…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784091
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.03.2018
[b]Навесні, коли пашать теплом поля,
У барвінок одягається земля,
В полі засіває хлібороб зерно,
Щоб на втіху зашуміло би воно.
Укриває все туман-димок,
Дозріває золотавий колосок.
Долинає пісня із села,
Заколисує поля вечірня мла.
Іще мить, й все стане золоте,
І волошка синьоока відцвіте,
Й перепілка виростить діток,
І прийде той довгожданий строк.
Коли буде, щедро, литися врожай,
Хліборобе, не лінуйся, а збирай!
Стануть ситі і багаті у рідні,
Й святкуватимуть три ночі і три дні,
Ну а потім, всі поринуть в тихі сни,
Щоб чекати, знов, наступної весни.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2018
Останній вечір випускний,
Недавно, він здававсь далеким.
Переступивши наш поріг,
Полинем в світ, немов лелеки.
ПРИСПІВ: Але ми будем пам’ятать
І не забудемо повік
Будемо згадувать щораз
Випускний 2002 рік.
Згадаєм знову той дзвінок, -
Що кликав нас щораз до школи.
І той, найперший наш урок,
Що не повернеться ніколи.
ПРИСПІВ:
І ця одна хвилина мить,
Нас всіх навіки роз’єднає.
Отож: «До зустрічі мій клас,
Майбутнє вже на нас чекає»!!!
ПРИСПІВ:
2002 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783900
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f9fuA9okMvU[/youtube]
На ярмарку походила -2р
Усі гроші розпустила. Грошей нема.
Гей, грошей нема.
Усі гроші розпустила -2р.
Зате всього накупила, Грошам хана.
Гей, грошам хана.
Я купила модну блузку-2р.
І пляшечку і закуску. Треба обмить.
Гей, треба обмить.
Я купила класні боти -2р.
Дотягнуть би до суботи. А що робить.
Гей, а що робить.
Я купила черевики -2р.
Тепер піду на музики, таке життя.
Гей, таке життя.
Взяла шубу із лисиці -2р.
Тепер зуби на полицю. Нехай лежать.
Гей, нехай лежать.
В таксі сіла, та й думаю-2р.
Що я грошей вже не маю. Чим заплатить,
Гей, чим заплатить.
На ярмарку походила.-2р
Усі гроші розпустила. Весела я.
Гей, весела я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783898
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.03.2018
Я знов дивлюсь у ваші очі ясні,
Хоче душа моя співати.
Спасибі, вам мої дорогі вчителі,
Ви, в школі, - ніби, батько й мати.
Завжди поради мудрі чую від вас ,
Повчань і докорів багато .
За неслухняність, ви пробачте, всіх нас,
Й прийміть вітання у це свято.
ПРИСПІВ:
Мої учителі,
Вклоняюсь низько я вам,
До землі.
І подарую квіти ва свої
Улюблені учителі.
Мої учителі,
Вклоняюсь низько я вам.
До землі.
І подарую квіти вам свої
Мої учителі.
Навчили нас читати по складах,
І перше слово написати.
Любити й берегти свій рідний край,
Батьків і друзів поважати.
Ви – ніби, хлібороб на ниві знань,
А діти - наливне колосся.
В турботі й праці пролітає ваш час,
Сріблом вкриваючи волосся.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783700
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.03.2018
[b][i]Йду додому зимнім ранком,
Завірюха стогне, плаче,
А на гілці реп’яховій,
Одинокий дятлик скаче.
Крильця білі нашорошив,
підняв голову червону,
Знайде зернечко, посніда,
Й полетить в гніздечко-нору.
Хай бушує завірюха,
Хай хоч плаче, хоч сміється,
Дятлик зна – обов’язково,
Ця, зима страшна минеться.
14.12.1994р.[/i]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783699
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.03.2018
[b]Хочу вам сказати правду,
І повірте, не хвалюсь,
Найсильніший, наймудріший
І найкращий мій татусь.
Він і шафу зремонтує,
І садок посадить вмить.
Нас виховує й навчає,
Що аж дим навкруг димить.
Не боїться татко зміїв,
Не боїться і мишей.
Із роботи він приносить
Повен гаманець грошей.
І урок перевіряє,
Рідний край любити вчить.
У футбола хвацько грає.
Й як на білім світі жить.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783471
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.03.2018
[b][i]Кулінарні обговорення з Тарасом Комаринським (продовжуючи тему...)
[/i][/b]
Пельмень смачний – коли свининка свіжа….
То фарш у роті - тане, наче, мед,
А коли він з копит, хвоста і рила,
То не врятує навіть парамед…
Коли придбаєш кілограм у магазині,
Де собівартість, не вміщається в ціні.
Як ви – не знаю, ну а я б таким пельменям,
На 100% відповіла – «НІ».
Ще й зараз піст – то зуби на полицю,
Хай спочивають ще до Пасхи тижнів три
А я писатиму усяку небилицю,-
Її не знищиш, хоч гризи, кусай, чи три…
Їстимемо картоплю у мундирі,
Й капуста - хай за вухами лящить,
Якщо не можна зараз їсти м’яса, -
То, мабуть, можна гарячіше пить…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783245
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783470
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.03.2018
У моноліті мелодійних звуків,
Котрі надію втілюють в життя,
В мелодіях, мотивах і рингтонах
Не можна розібратись до пуття.
Який в них вік? Яка духовна цінність?
Який в них задум і яка мета?
Не встиг запам’ятать акорди три, три слова
І вже ніде не чуть цього хіта.
Із хаосу думок із моря звуків,
Із різних стилів зіткана канва.
В яку, посіявши, пусте насіння,
Триденний хіт, лиш, надають жнива.
Там дуже рідко, наче іскру Божу,
Натхнення й талану дарунок.
Приносять в світ щось рідкісне, чудесне,
Яке оцінюється, як «вищий ґатунок».
Цей шлягер до вподоби всім і всюди,
Він, ніби вихор в душі увірвався,
Народжувались й помирали люди,
А шлягер в пам’яті народній залишався.
Кілька століть народ співає залюбки
І «Цвіте терен» і про «Два дубки»
Щоразу ці пісні прищеплюють всім моду
Любов до пісні й до свого народу.
Коли солдати йшли у бій,
Назустріч ворогу, чи танку.
Співали подумки і вголос,
Або «Катюшу» чи «Смуглянку».
А коли час прийде кохати
Згадаєш знов пісню забуту,
Яка б, покликала шукати,
Увечері «Червону руту».
Під шлягери гойдалася колиска,
Зростали, розумнішали, мужніли,
Своїх дітей на ноги піднімали,
Сріблились скроні і вуста марніли.
Та пройде час оновить покоління
Розвине далі технології космічні…
Але в нових витках життєвих буднів,
Всі розуміють – шлягери не вічні.
Існують твори перевірені віками
Безкраї, всюдисущі, гармонічні,
Як фуги Баха, й Моцарта сонати
Завжди сучасні, модні, хоч класичні.
Це - геніальність втілена в полотнах,
Це - точність мрій акордами пролита,
Це велич духу і безмежна воля,
Душа до вічності й краси відкрита.
Шедевр – це ніби золота перлина
Котра сіяє серед куп сміття,
І обраним лиш пророковано створити,
Шедевр єдиний за своє життя.
2008 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783293
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2018
Ми веселі лісові, лісові грибочки
Обійшли старі пеньки, сіли на горбочки.
ПРИСПІВ:
Туп-туп, диб-диб під листком сховався гриб
Гриб, грибочок і грибок стали дружно у танок
Ми у променях купаєм капелюшки і шапки
На галявинах й узліссях затанцюєм залюбки
ПРИСПІВ:
Туп-туп, диб-диб під листком сховався гриб
Гриб, грибочок і грибок стали дружно у танок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783291
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.03.2018
[b]Темная комнатка, ночь за окном,
Свечи горят и мы лишь вдвоем...
Звуки мелодии слышатся мне,
Как шорохи листьев степных мотыльков,
Сгоревших в горячем костре...
Нам божественно легко сейчас...
Одни на земле, ничего нам не надо…
О, сон не развейся в пучине ты тьмы,
Отдай дань прекрасную нашей любви,
Ведя нас аллеями райского сада...
На стенах, осеченных лишь той свечей,
Фрагменты зеркалятся нашей любви...
И тени ложатся на потолок...
Сливаются тени и души...Пойми...
Пойми и поверь ... мы на свете одни...[i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783060
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 19.03.2018
Ми всі друзі – ти і я, дитсадок – немов, сім’я,
Виховательки всі - стали нам рідненькими,
Всіх виховували нас, і навчили сотню раз,
І втішали, коли ми були маленькими.
ПРИСПІВ:
Тут залишим іграшки
І нечитані книжки
Вихователів своїх,
Ігри, радощі і сміх.
Все залишим дітворі,
Візьмем в руки букварі.
Зробимо в майбутнє крок,
У клас перший на урок.
А сьогодні свято в нас, нас чекає перший клас
Тому скажемо: «садочку, до побачення!!!»
Прощавай, садочку наш, пам’ятай веселий час,
Ми ще прийдемо до тебе на побачення.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783057
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.03.2018
У тихому зимовому гаю,
З-під снігу виглянули синьоокі квіти.
Це проліски прокинулись від сну,
Весняним, теплим сонечком зігріті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782913
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.03.2018
На лісовій галявині берізка молода
На гілочках тонесеньких бринить-бринить сльоза,
А слізоньки ці капали – солодкі, наче мед,
«Та це ж весна»-озвався веселий соловей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782909
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.03.2018
[b]Сплять сполохані світанки,
Сонце скоро спалахне,
Сліпа скеля стрепенеться
Сон сопілка сполохне.
Сік струмує стоголосо
Сім сонетів сповістить,
Сіра, схована самотність
Стелеться, сумує, спить.
22.07.2011р.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782854
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.03.2018
Білі хати в зелених садочках,
Жовте сонце з блакитних небес,
Рожі-мальви в барвистих віночках,
Скільки ще є у тебе чудес?
ПРИСПІВ: Україно моя, кольорова,
Веселкова, барвиста земля,
Я милуюсь твоєю красою,
Буду вічно любить тебе я.
На ланах, неозорих, пшениці
Достига золотий колосок,
І тендітні, блакитні волошки,
Дуже хочуть до мене в вінок.
ПРИСПІВ:
На долині червона калина,
Прикрашає собою природу,
І зелена верба похилила,
Свої віти у синю воду.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782853
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.03.2018
Правая и левая рука
Заворожили музыкой касаний…
Наивностью без лишних обещаний,
Без мыслей в голове и планов на всю жизнь.
Мужественность, робость на весах
Скольженье силы по прозрачной нежной коже
И ощущение что в руках весь мир
Нас двое на весь мир… похоже…
Сжимаешь нежно кисть, запястье,
Я чувствую себя в твоих руках…
Такое, мое выжданное счастье,
Что зародилось в сказках и стихах….
Тебя я нежно трогаю ладонью,
И все тепло хочу тебе отдать.
Хочу я, чтоб касанье не кончалось,
Чтоб телом и душой твоею стать.
В ладонях наших родилась любовь
Никто не отменил: что жизнь в наших руках…
Мы будем вместе рядом вновь и вновь
Ну а пока, лишь в мыслях и мечтах…
Сомкнутся пальцы, губы, и тела…
Сомкнутся взгляды и слова сплетутся ….
В огонь зажжённый в преданных сердцах
Хочу я с головою окунуться…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782671
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.03.2018
[i]Якось, в лісі без мороки, зустрілися дві сороки,
Стали миттю, залюбки, скрекотіти про плітки.
Залюбки, залюбки, скрекотіти про плітки,
Скреку- скреку- залюбки, скрекотіти про плітки.
Ой, сороко-скрекотушко, моя подруго-подружко,
Чи ти чула? Новина в лісі сталася одна.
Новина, новина в лісі сталася одна.
Скреку-скреку-новина, в лісі сталася одна.
Моя подруго-подружко, ти сороко-скрекотушко
Досить навкруги кружлять. Новину я хочу знать…
Скрекотіть і кружлять новину я хочу знать,
Скреку-скреку- тут кружлять. Новину я хочу знать.
Ой сороко-скрекотушко, моя подруго-подружко,
Я сиділа на горісі, бачила що було в лісі,
На горісі, на горісі, бачила що було в лісі,
Скреку-скреку- на горісі, бачила що було в лісі.
Моя подруго-подружко, ти сороко-скрекотушко!
Що, ранкової пори, ти побачила з гори?
Що? Скажи….Що? Скажи, ти побачила з гори?
Скреку-скреку-скре- кажи ти побачила з гори?
Ой сороко-скрекотушко, моя подруго-подружко,
З гілки на гіллю стрибала і про все на світі знала.
От стрибала - так стрибала….і про все на світі знала…
Скреку-скреку- так стрибала і про все на світі знала.
Моя подруго-подружко, ти сороко-скрекотушко,
Ну скажи своїй кумі….що у тебе на умі?
Ой кумі, ой кумі, що у тебе на умі
Скреку-скреку-скре- кумі, що у тебе на умі???
Так сороки скрекотіли і плітками торохтіли,
Потім, швидко без мороки, розлетілись на всі боки.
Без мороки, без мороки, розлетілись на всі боки,
Без мороки, без мороки розлетілись на всі боки.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782668
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.03.2018
Якось, в лісі без мороки, зустрілися дві сороки,
Стали миттю, залюбки, скрекотіти про плітки.
Залюбки, залюбки, скрекотіти про плітки,
Скреку- скреку- залюбки, скрекотіти про плітки.
Ой, сороко-скрекотушко, моя подруго-подружко,
Чи ти чула? Новина в лісі сталася одна.
Новина, новина в лісі сталася одна.
Скреку-скреку-новина, в лісі сталася одна.
Моя подруго-подружко, ти сороко-скрекотушко
Досить навкруги кружлять. Новину я хочу знать…
Скрекотіть і кружлять новину я хочу знать,
Скреку-скреку- тут кружлять. Новину я хочу знать.
Ой сороко-скрекотушко, моя подруго-подружко,
Я сиділа на горісі, бачила що було в лісі,
На горісі, на горісі, бачила що було в лісі,
Скреку-скреку- на горісі, бачила що було в лісі.
Моя подруго-подружко, ти сороко-скрекотушко!
Що, ранкової пори, ти побачила з гори?
Що? Скажи….Що? Скажи, ти побачила з гори?
Скреку-скреку-скре- кажи ти побачила з гори?
Ой сороко-скрекотушко, моя подруго-подружко,
З гілки на гіллю стрибала і про все на світі знала.
От стрибала - так стрибала….і про все на світі знала…
Скреку-скреку- так стрибала і про все на світі знала.
Моя подруго-подружко, ти сороко-скрекотушко,
Ну скажи своїй кумі….що у тебе на умі?
Ой кумі, ой кумі, що у тебе на умі
Скреку-скреку-скре- кумі, що у тебе на умі???
Так сороки скрекотіли і плітками торохтіли,
Потім, швидко без мороки, розлетілись на всі боки.
Без мороки, без мороки, розлетілись на всі боки,
Без мороки, без мороки розлетілись на всі боки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782667
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 17.03.2018
Хлопчик:
Вигляд серйозний, портфелик в руках,
Ігри, забави у моїх думках.
Як же на місті усидіть урок?
Чом не дзвенить довгожданий дзвінок?
ПРИСПІВ: Цок-цок-цок, годинник -цок-цок
Чом не дзвенить довгожданий дзвінок?
Дівчинка:
Гарний букет у руках я тримаю,
Білі, найкращі, я бантики маю
Нащо уроки, і книжок гора?
Ляльці Наталці вже спати пора.
ПРИСПІВ:А-а-а, а-а-а
Ляльці Наталці вже спати пора.
Разом:
Двері відкрила для всіх світла школа,
І запросила до дружнього кола,
Вчить нас, як друзів своїх шанувати,
І найсвятіше в житті цінувати:
Мамину пісню і татову ласку,
Найцікавішу бабусину казку,
Дивних уроків, стрімкий дивограй
І найрідніший, Чернігівський край./2р.
ПРИСПВ: А-а-а, а-а-а
І найрідніший Чернігівський край
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782470
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.03.2018
Хлопчик:
Вигляд серйозний, портфелик в руках,
Ігри, забави у моїх думках.
Як же на місті усидіть урок?
Чом не дзвенить довгожданий дзвінок?
ПРИСПІВ: Цок-цок-цок, годинник -цок-цок
Чом не дзвенить довгожданий дзвінок?
Дівчинка:
Гарний букет у руках я тримаю,
Білі, найкращі, я бантики маю
Нащо уроки, і книжок гора?
Ляльці Наталці вже спати пора.
ПРИСПІВ:А-а-а, а-а-а
Ляльці Наталці вже спати пора.
Разом:
Двері відкрила для всіх світла школа,
І запросила до дружнього кола,
Вчить нас, як друзів своїх шанувати,
І найсвятіше в житті цінувати:
Мамину пісню і татову ласку,
Найцікавішу бабусину казку,
Дивних уроків, стрімкий дивограй
І найрідніший, Чернігівський край./2р.
ПРИСПВ: А-а-а, а-а-а
І найрідніший Чернігівський край
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782468
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 16.03.2018
Ты, никогда, не видел моих глаз,
Не ощущал, касаний моих рук,
Не знаешь, нежных с губ слетевших фраз,
Дрожанье на нечаянный испуг.
Ты никогда не гладил моих плеч,
И не скользила по щеке щека,
Не знаешь, как меня можно отвлечь,
Без слов, позвать меня издалека.
Не чуял аромат моих волос,
Когда, целуешь ушко, невзначай,
И не дарил охапки свежих роз,
И ты не пил со мной цветочный чай.
Не слышал ты дыхания синхрон…
И влажных тел огонь-прикосновенье,
Не оценил, в дуэте страстный стон,
Испытываешь временем терпенье…
Ведь, я могу остаться лишь мечтой…
Мысль о тебе - я берегу в стихах
Не упускай меня, вернув покой,
Чтоб все мечты не превратились в крах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782466
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.03.2018
Прогрес у нас процвітає,
Й технології космічні.
Від них тільки здивування,
І пригоди лиш комічні.
Було, колись попрацюєш –
Місяць чесно і завзято.
В кінці – відомість , получка,
Підпис і в кишені – свято.
Технології новітні пішли вище неба,
Й щоб отримать справжні гроші,
Тепер картку треба.
Ну, отримав. Розпечатав,
Що ж далі робити?
І до чого мені тепер її притулити.???
Куди вставить? Кому дати?
А чи поклонитись?
Щоб в суботу на базарі
По - людськи скупитись.
Добрі люди підказали:
Кум, чи брат, чи сват,
Що поможе мені в цьому лише банкомат.
Поставили у райцентрі,
Люди прехороші.
Щоб будь-хто у вільний час
Міг отримать гроші.
Я ж в суботу, до базару, рано, до схід сонця,
Прийшов, як мені й сказали, до того віконця.
Так масмедіа і тут розкидала хламу,
То дивився я з годину в екрані рекламу.
Про кредити, про мобільні,
І про інші штучки.
Та мовчали всі, як риби,
Про мої получки.
Про позики, депозити й строкові вклади,
Ой, бракує на ці жарти, колишньої влади....
Може б я з ноги на ногу й досі спотикався,
Але добрий чоловік в світі ще остався.
Миттю він примчавсь до мене на чорній машині,
В ній світилися, мов сонце,
Диски в новій шині.
В допомозі той добродій мені не відмовив,
Подивився лиш з – під лоба,
І лукаво мовив:
- Я у банку вже давно, і довго працюю,
Код скажи і подивлюся я на картку цюю.
Я не встиг договорить,
Ніби грім роздався,
І шахрай з моїм майном у далеч подався.
Я умить оторопів, І з місця ні руш...
Не отримав, як то кажуть, ні торби ні груш.
Від машини з аферистом і смуга лягла,
Обікрали з банкоматом мене до гола…
Ой, не чув ніколи світ, ще такого мату,
Коли я прийшов знімати гроші з банкомату…
2008 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782284
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.03.2018
[i][b]Поглянь, весною,як цвітуть сади
А влітку- сонце наливає колос,
Лелек на зиму в вірій проведи,
Почувши, ввосени тривожний голос.
Залиш у серці радість і тепло,
Пісні, що в щасті і журбі співаєш,
Матусі очі й батьківське чоло,
І те добро, яке у серці маєш.
Люби, шануй, і вір у рідний край,
Волошки з лану, калинові віти,
Неси, як скарб, в світи й не забувай,
Приудайські, чарівні дивоцвіти.
[/b][/i]
2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782283
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 15.03.2018
Цієї пори, і весна не весна,
Права не втрачають морози,
У ковдру закутала бабця-зима
Кущі, і дерева, і лози.
Мов вицвілий, білий пуховий платок,
Що тліє, роками, у скрині,
Так сніг застарілий із тьмяних латок
Марніє, як на аспірині.
Немає краси порожнеча навкруг,
Бо ще холоди обіцяють…
Ми ж, вірим в весну - і теплу й ясну,
Щасливі – надій не втрачають…
13.03.2018 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782084
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.03.2018
Білими свічками мерехтять каштани,
Мерехтять каштани за моїм вікном,
Всі мої печалі на сумнім причалі,
Заколишуть, мовчки, ніжним, тихим сном.
Приспів:
Ти не ходи за мною тінню тьмяною,
І не чекай ти погляду в свій бік,
Не буду вже твоєю я коханою,
Я не така вже, як була торік.
Ніжними вітрами вітер гне каштани ,
Вітер гне каштани за моїм вікном.
Розвіває в далі всі мої печалі,
Що так довго спали у душі тайком.
Приспів:
Срібними вогнями зорі засіяли,
Зорі засіяли в синіх небесах.
Те, що ми у парі, знали лиш тумани,
Й наше «ми» лишиться тільки у думках.
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782083
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.03.2018
Зовсім не легко втримати її,
В своєму кулаці міцно стискати
Не спокушать моральності краї,
Та і надію в себе не втрачати.
Щоб відчувати, як вона тремтить,
В моїй долоні сердечко тріпоче,
В полоні їй нестерпна кожна мить,
Коли, жива душа на волю хоче.
Так жаль її, та я не відпущу,
Бо це – мій шанс, його тримати треба,
Краще, мати синицю у руках,
А ніж чекати журавля із неба…
12.03.2018 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781881
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2018
Гребінь вітру розчісує луки,
І розтрушує, скрізь, перли рос.
Сонце, після прощання – розлуки,
Мовчки, сходить, далеко з-за лоз.
Тільки ми заблукали в світанні,
Ранок холодом нас лоскотить,
Зупини ці хвилини жадані
Нашу зустріч продовж ще на мить!
ПРИСПІВ: Оживає в душі диво-казкою
І цвіте наче квітка весни
Любов наша огорнута ласкою
Кличе нас у омріяні сни.
Впало листя і смутком умилося,
Нам на лишок, дало золоті.
І здавалось, що все тільки снилося,
Розійшлись в різні боки путі.
Замело, замело, захурделело,
Занесло мокрим снігом сліди,
Хоч надія у вирій полинула,
Хоч на мить, ти до мене прийди!
ПРИСПІВ:
Заквітчались сади білим маревом,
Перших птахів зустріли вони,
Зустріч наша лишилася в пам’яті,
Та мене ти за це не вини.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781880
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.03.2018
[i][b][/b][/i]Я не така як всі … і ти це знаєш,
А як пізнаєш - буду я твоя
В мені ти цілий всесвіт помічаєш
А твої мрії - бачу я здаля.
Смарагдом світяться мої зелені очі
Що здатні загасити сотні зір.
Якщо зустрінеш їх чи вдень чи вночі
Не зможеш відірватися, повір…
Але хоча з тобою не зустрілись
Все рівно, буду я тебе кохати,
На фото даруватиму усмішку
І з нетерпінням зустрічі чекати.
Я - самотня, ніби та вовчиця,
Що про неї знаєш із пісень,
Ти - моя страшенна таємниця,
Що веселкою квітчає кожен день.
Я – тривожна, ніби та вовчиця,
Мовчки жду, бо серце на замку.
І чекаю коли будем разом
Зігріватись в пристраснім танку.
Тобі вірна - ніби та вовчиця,
Бо чекаю поруч вожака.
А кругом біжать й зникають лиця,
І далеко твоя теплая рука.
Ти лід ростопив, в тому серці що вірило в диво…
І кайдани порвав, що роками тримали іржу
Почуття воскресив: делікатно, майстерно і щиро,
Пробудив мене справжню….я чесно й відверто кажу.
Я – щаслива, ніби та вовчиця,
І я вірю, щастя моє - ти
Довго-довго я тебе чекала
Щоб з-поміж усіх знайти.
Створимо з тобою вовчу стаю
Ти попереду…я поруч і завжди,
Я надію в щастя не втрачаю,
Тільки, швидше ти мене знайди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781691
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BfdHtkxfo4I[/youtube]
Промінець, босоніж, втік в шовкові трави,
Я за ним полину, тихо по сліду,
Де, на видноколі, пломенять заграви,
У сади квітучі, я до тебе йду. - 2р.
ПРИСПІВ - 2р.: Там, де липа цвіте, вабить і чарує,
Аромат розлива в зеленім саду,
Там, чекатиму я до зорі ясної
Якщо ти не прийдеш, іншого знайду. – 2р.
Вмить, ласкавий вітер, трави вмив росою,
Розбудивши біле марево і цвіт,
Хай чекають інші біля мого двору,
А ми заблукаєм, між квітучих віт. - 2р
ПРИСПІВ: - 2р.
Програш
До струмка дзвінкого повела стежина,
Де, зранку до ночі, плачуть солов’ї
У сни проникають, душу відкривають,
І малюють в мріях - очі твої. - 2р.
Приспів - 2р.
2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018
Ми боїмось….і ти і я…
Своїх думок, фантазій і бажань
Ще мить, й натиснеться невидимий курок
Між нами і здоровим глуздом зникне грань…
Тремтіння, як комахи, зверху вниз…
Солодкі мрії сохнуть на губах
Вже твого дихання я відчуваю бриз
Й сіра реальність, сиплеться як прах…
Несмілий стогін, наче близько ти,
Всі дотики і тілом смакування
Це просто казка….падать з висоти
В твої обійми…щоб пізнать кохання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781474
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.03.2018
Понимаю я – это просто сказка,
Понимаю я – нет пути назад
Понимаю я - наш кораблик счастья
Быстро натолкнулся на скалу досад.
На сердце боль …любить тебя позволь.
ПРИПЕВ: Понимаю, понимаю, понимаю,
Что тебя навсегда потеряю
Понимаю, понимаю и плачу -
Ничего для тебя я не значу.
2. Мы с тобой в мечтах наших потерялись,
В омут нежных чувств бросились, любя,
Сохранить любовь мы не постарались,
Быстро сладость-мед выпили до дна.
А горечь боль - оставил мне одной….
ПРИПЕВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781472
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 11.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jUfD6qBQhZE[/youtube]
Мені нагода випала, сповна
Закололи у сусідів кабана,
Підвернувся ще й маленький празничок,
Я запрошую усіх на шашличок.
ПРИСПІВ: На долину, на долину до ріки
Я запрошую усіх на шашлики
Умощуся на травиці на бочок
Буду їсти я гарячий шашличок.
Ми замочим сало, м'ясо у солі
Помідори, огірки вже на столі.
І цибулька, що для москаля - «лучок»
Вмить приправить ароматний шашличок.
ПРИСПІВ:
Вже поліно весело тріщить,
І димок під носом лоскотить.
Вже закуски цілая гора,
І по чарочці налить уже пора.
ПРИСПІВ:
Ми поласували дружно шашлика,
Потім вшкварили всі разом гопака,
І від нього все гриміло і гуло
Святкувало, веселилося село.
ПРИСПІВ:
03.05.2012 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781282
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.03.2018
Прийшла весна і орються городи,
А маю я гектара півтора
Із краю в край я посаджу картоплю,
Бо багатіти вже мені пора.
Мій кум щосили тягне рало
А я картоплю - під п’яту:
Усе по сортах, усе по рядках,
Від роботи – вже їде дах.
І сапувала я і підгортала,
І п’ять разів труїла я жуків,
Врожай картопляний довго чекала -
Рятуючи, його від бур’янів.
Цвіте картопля на городі -
А я із нього ні на крок:
У руках сапа, на голові платок,
Ну а де ж той, де ж той холодок?
Посохла гичка, треба вже копати,
Щоби картопельці моїй був толк
І знову свого кума запрягаю,
У дорогий, новенький мотоблок.
Мій кум рядочки покопає,
Я по сортах буду збирать…
Продам кілька тон, куплю самогон -
Налить куму- це ж, як закон.
Тепер сиджу, як бариня, на купі,
Перебираю і не бачу край.
Не знаю, що тепер з нею робити? -
Хоч все бери і даром віддавай.
Мій кум запре картоплю в погріб,
Весною винесе у рів.
Щоби кожен знав, хто город не мав:
Ніхто в світі так не багатів.
вересень 2017 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781280
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.03.2018
Позволь мне тебя любить, на расстоянии…
Позволь, ведь тебя забыть, не в состоянии…
Без блеска глубоких глаз,
Не слушая сердца стук
Касаний нежных твоих рук…
Позволь мне твоею быть и душу рвать на куски,
Позволь мне от счастья петь, позволь рыдать от тоски…
В похмелье шальных надежд,
Я выпью тебя до дна,
Как больно мне что ты там, а я одна.
Позволь мне слова свои бросать вдаль и в пустоту
Тебя ждать и любить и услышанной быть,
Верить в мечту.
Ведь будет когда-то миг настанет желанный час,
Взглядом встречу глаза, и с улыбкой слеза
Хоть раз для нас.
Позволь мне тебя любить на расстоянии…
Позволь, ведь тебя забыть, не в состоянии…
Ведь будет когда-то миг,
Настанет желанный час…
Когда и сама любовь будет за нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781088
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 09.03.2018
Срібні роси на покоси, впали, наче килими.
Чому розплелися коси? - То їх розплели дими.
Як блукала ніченьку між дібров -
То мені зустрілася там любов.
В срібних росах на покосах мерехтить ясна зоря.
Знов чекаю, виглядаю свого милого здаля.
Цілу ніч блукала я у саду,
Але, де ж коханий мій? Не знайду.
Срібні роси із покосів, вранці, промінь проганя,
Йду додому, повертаюсь на світанні навмання.
Не дождалась милого, нема слів.
Досхочу наслухалась солов’їв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781087
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iR2GI_UcYWY[/youtube]
Засяяли грайливі очі,
Рум’янець ніжний на щоках.
Ляльки в руках, банти у кісках,
Забави й ігри у думках.
Невпевненість, сором’язливість,
Скутість у діях й почуттях -
Така вона, тривожна юність,
Коли любов живе в серцях.
Шалена пристрасть і відвертість,
І жаром встелені вуста.
Солодка гіркота й смиренна впертість,
І вдача з перцем в неї - не проста.
Вона безстрашно захищає,
Міста, світи, держави.
Для неї мир – це головне,
Вона не хоче слави.
В її руках народжується колос,
І заколисуючи пагін, чи билину,
Дзвенить у серці милозвучний голос,
Про рідне поле й славну Україну.
ЇЇ покликання – це милосердя,
Вона лікує, пестить і зціляє.
Допомагає зберегти здоров’я,
Гармонією душу наповняє.
Шикарні шуби й лімузини,
Красиві зачіски, гламур.
Тендітна зверхність і нахабність,
Та біля серця в неї - мур.
Вона чарівна бізнес – леді,
Ділові зустрічі, наради,
Маркетинг – план, проекти вдалі,
І все життя – кар’єри ради.
Які ми різні і несхожі,
Та кожна з нас – це таємниця.
Хто б не була: дочка чи мати,
Кохана, подруга, сестриця.
Тож прихиліться на коліна,
Бо кожна з нас, - весна-царівна.
Це – жінка. Це – краса. Це – мрія.
Тендітна, мила і чарівна.
2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018
Закохався ранок у далекі зорі,
На світанку, їх вмивав росою.
Він купав ті зорі у небеснім морі,
Милувався ясною красою.
Заціловував їх вітром леготом,
На прозорих хмаринках гойдав -
І своєю любов’ю красивою
Ніжність твою нагадав.
ПРИСПІВ: Нагадав твої очі - що сяють добром,
І жадані долоні - що гріють теплом,
Наші зустрічі перші – що стали життям,
Як довірились ми тим святим почуттям.
Закохався вечір в калину червону,
Одягав на грона із перлів корону
Пестив він її як малу дитину.
Свою любу, кохану, єдину.
Заспівати просив голосних солов’їв,
Що вернулись весною із теплих країв.
В листі мрії свої колихав ,
І кохання твоє нагадав.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780887
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.03.2018
В твоїх руках розтану я сніжинкою...
Краплиночкою кришталю буду сіяти...
І залишатимусь слабкою жінкою,
Яку потрібно пестити й кохати...
Я засвічусь, сполоханою зіркою...
Від погляду очей твоїх затьмарена...
Я залишатимусь простою жінкою...
З гарячим серцем - хоч душа захмарена...
Я ввись поллюсь чарівним переливом
До сонця, наче музика чарівна...
Люби мене -я буду твоїм дивом...
Я - твоя муза, і твоя царівна...
Зберу барвисті промені ранкові...
І таємниці сховані в колоссі...
Я розкажу тобі про сни казкові...
І мрії вітром вплетені в волоссі...
Навчися слухать моє серце й душу...
Що теплі, як погожа літня днина...
Тоді я спокою твого не зрушу...
Ти - мій коханий, й я - твоя єдина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-_N5R3kZUZ4[/youtube]
Зорі у синьому небі літали,
І до планети свій шлях не шукали.
Та коли ми із тобою зустрілись,
Зорі в долоні до нас покотились.
Зорі небесні ми гріли руками,
І помінялись із ними місцями:
В небі любові з тобою літаєм,
Спільне майбутнє на світі шукаєм.
ПРИСПІВ:
Ми знайшли любов, не питали шлях
Ми знайшли любов у палких вустах
Ми знайшли любов серед днів, ночей
Погляд не зведу із твоїх очей.
На нас дивились зорі-зірниці,
І загадали свої таємниці:
Щоб в небесах їм вічно літати,
Треба шалено і вірно кохати.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
Заворожил…в слова свои укутал ,
Теплом меня лелеял, как цветок.
Околдовал…ведь в жизни все возможно,
И кто из нас тогда подумать мог?
Когда он-лайн остались мы друг с другом,
Цепляло слово …фраза…и опять,
Будто, хмельная голова шла кругом,
и ночью не давал твой образ спать….
И километры молча подсчитала,
Когда в душе моей зажег влеченье,
А что года? Их больше или меньше
Для чувств, они утратили значенье…
И почему-то, хочется любить,
И для тебя лишь быть твоей малышкой
Прижаться близко, чувствовать тебя,
И засыпать с тобой, как с мягким мишкой…
Ощутить твой опыт, жар и страсть
Что ждет меня в твоем голодном теле…
…не главное….а хочется с тобой…
Просто любить взаимно…в самом деле…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780521
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 06.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4pXLpeZy6CE[/youtube]
Люблю….звучить не так, як вчора,
В житті підрубана опора.
Крилом, що впало на підлогу,
Втираю знов сльозу вологу…
ПРИСПІВ:
Сльозинка світиться журбою,
Як хочу бути я з тобою!
В обійми ніжні пригорнутись,
Про все на світі нам забутись…
Люблю….вже завтра не озветься,
Лиш заздрість скоса посміхнеться,
І піде, вслід, під плачу звуки,
Де ти цілуєш іншій руки…
ПРИСПІВ:
Сльозинка світиться журбою,
Як хочу бути я з тобою!
В обійми ніжні пригорнутись,
Про все на світі нам забутись…
ПРИСПІВ:
Люблю…забути треба слово,
Вже не мені звучить казково,
Вуста ще правдоньки не знають,
І поцілунок твій чекають…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780520
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 06.03.2018
А я була, з тобою, просто жінкою,
Слабкою, щирою і трішки боязкою,
Відчула себе дивною і смирною,
І трішки безтурботною й стрункою…
Я танула, як свічечка від полум’я,
Твоїх гарячих ніжних поцілунків
І так до тебе хочеться наблизитись…
До щирих, світлих, пристрасних стосунків.
Я шаленіла від жаданих дотиків,
Раділа – бо щасливі наші миті,
Ми душі наші і тіла з’єднали,
І простягли на кілометри ниті.
З тобою легко - ніби вік знайомі ми,
Знов хочеться від ласки потремтіти,
Наповнитись скоріш твоєю суттю…
Та щоб любити - треба потерпіти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780346
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.03.2018
Зачем приходишь ты, нежданно так, во сне,
Ведь не твоя я больше, слышишь, не твоя,
И молча, птицею, стучишься в тишине,
Надежду пробуждаешь не тая.
ПРИПЕВ:
К тебе вернусь из прошлогодних снов
Где тихо, нежно скрипка стонет-плачет,
И прошепчу, я тихо прошепчу,
Что не могу я жить иначе.
Зачем опять ты пробуждаешь ураган,
Ведь все утихло, больше сердце не болит,
Приходишь тенью – как оптический обман,
Чтоб все, будто с начала, повторить.
ПРИПЕВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780345
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 05.03.2018
[i](чоловічий репертуар)[/i]
Таких як ти - не можна не любити,
Такі як ти - з’являються у снах,
Таким як ти - дарують кращі квіти,
Та як до серця відшукати шлях?
ПРИСПІВ: А я люблю - хоч марно сподіватись,
А я люблю - не можу не любить,
Хоч нам з тобою більш не зустрічатись,
Чом серце так стривожено болить?
Таким як ти - поет складає вірша,
І на дуелях б’ються із-за вас,
Невже, моя любов для тебе гірша?
Прошу, поглянь на мене лише раз!
ПРИСПІВ: Бо я люблю - хоч марно сподіваюсь
Так більш ніхто не може полюбить,
Хоч нам з тобою більш не зустрічатись,
А серденько ридає і болить.
Такі як ти - це нездійсненна мрія
Що зникне і розтане, наче лід
Затихне, наче снігова завія
Лиш спогад у душі залишить слід.
ПРИСПІВ: І все ж люблю - і марно сподіватись,
А як же тебе можна не любить?
Хоч нам з тобою більш не зустрічатись,
Чом серце так стривожено болить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780164
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FebABZZvkuw[/youtube]
Я народилась у такому краї,
Де зелень віт колише солов’їв.
Волошки - зачаровують колосся,
І лине мла мелодії і слів.
ПРИСПІВ:
Я нанижу намисто із пісень,
А голос річки - в коси вплету!
Разом із сонцем стріну новий день,
Пірну на мить в пшеницю золоту.
Я нанижу намисто із пісень,
І добрим людям подарую їх.
В яскраве, розмалюю кожен день,
Хай линуть світом радість і сміх.
Я виростала у святому краї,
Про весну жайвір тут розповідав.
Струмочок, поспішаючи в долину,
Свій голос кришталевий дарував.
ПРИСПІВ:
Живу і зараз у святому краї,
Із рідних квітів я віночки в’ю,
Але люблю понад усе співати,
Свій голос ливнем на простори ллю.
ПРИСПВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780162
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.03.2018
Коли у рідний край прийде весна,
І заспіває жайвір над полями.
Із вирію журавка приліта
Немов дитина тягнеться до мами.
ПРИСПІВ:
Лети , лети , журавонько моя,
Неси надії і печалі.
Крилом голуб блакитні небеса,
Рідна земля тебе чекає.
Твоє „курли” почулось на світанку,
І впало в трави, як ранкові роси.
Мене будила ти кожного ранку,
Щоб щастя заплести в русяві коси.
ПРИСПІВ:
Та промайнуло, як весна життя.
І замість щастя – срібло заплітаю.
Коли прийде у рідний край весна.
Свою журавку з вирію чекаю.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779968
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 03.03.2018
Сірих днів мовчазна павутина
Мовчки вкутує дні і роки.
І холодна, смеренна рутина
Несе вітром бажання й думки.
Та не ти цілував і голубив,
Обіцяв зорі з неба, не ти....
Умовляв ти мене зупинитись,
Але треба любов віднайти.
ПРИСПІВ: Я дочекаюсь тебе знов,
Моя не знайдена любов...
За синє небо полечу,
Торкнуся вітром по плечу....
Скуштуєш ти солодку мить,
Бо довго в серці біль щемить...
Ступи мені на зустріч крок,
Як до омріяних зірок.
Одинокі й холодні світання
Час невпинно у далеч несе.
І позичене в мрії кохання,
На шляху в себе знищує все.
Але мрій я своїх не залишу,
Хоч немає на світі чудес,
Лише рідко полохають тишу -
Із минулого йдуть смс.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779965
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 03.03.2018
І знов у березні сніги,
Заполонили нашу мрію.
Скажу, чому сумую я:
Бо не любити, я не вмію.
Чекала сонця і краси,
Але нікчемний подих зради…
Скажи, чому сумую я?
Скажи мені, для чого ради?
ПРИСПІВ:
А біла-біла заметіль шумить, кружляє,
І нас з обіймів крижаних не відпускає…
А біла-біла заметіль - пора печальна,
Додолу падає, як сніг, фата вінчальна.
Гуде, лютує, заміта
Усі дороги і стежини.
Скажи, де радості дістать,
Цієї весняної днини?
Чекала щастя і добра,
В садах пташиної рулади..
Любові, пристрасті й тепла,
Й твоєї дружньої поради...
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779772
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 02.03.2018
Слова твої, як море -
Безмежні і гарячі
Що гріють на морозі,
Осінніх квітів цвіт.
Невже тебе, шукала я
Крізь розпачі й невдачі?
Невже тебе, я кликала,
У спільний наш політ?
ПРИСПІВ:
Зігрій своєю ласкою
мої холодні руки,
Нехай, п’янкою казкою,
прокинуться бажання,
Врятуй мене з рутини дня,
З самотності, розлуки!
Скажи, що я любов твоя –
і перша і остання!
Від поцілунків ніжних,
Розсипалось волосся
Ти будеш їх збирати
Тендітно із плечей.
Не віриться, що сталося,
Здійснилося, збулося,
Зустрілися два погляди
Закоханих очей.
ПРИСПІВ:
Листопад 2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779771
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 02.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-OXsWUk2cW4[/youtube]
Зронила цвіт з тоненьких віт,
Красуня вишня у садочку.
Узором сніжно-чарівним,
Убрала милому сорочку
Як перли, пелюстки блищать,
У хвилях кіс моїх русявих.
Так у саду юна весна
Віта закоханих й коханих.
ПРИСПІВ: П’янить, дурманить запах трав,
Вмиває нас роса ранкова,
Співає птахами весна,
Така жива, така казкова.
А ми йдемо у ту весну,
Назустріч щастю і надії.
Щоб у волошкових очах,
Розгледіти крилаті мрії.
Струмки до озера летять,
Як стрічки кинуті під ноги.
Буяють квітами сади,
Стеляться вишиті дороги.
А ми йдемо, навстріч весні,
Тримаюсь я за твою руку.
Несем любові цінний скарб
І батьківську святу науку.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2018
Жизни кинокадры молча пролистаешь,
Но не перепишешь судеб диалог.
Снова, как и раньше, зрители все в зале,
Словно много лет назад, кто б подумать мог?
ПРИПЕВ: Артист, выйди на сцену артист,
Спой, как когда-то, на бис -
Чтобы в партере все встали.
Артист, это же твой бенефис,
Спой, как когда-то, на бис -
Все аплодируют в зале.
Рампы и софиты светят прямо в душу,
А глаза из зала греют, как камин,
Так же, как и раньше, будто, снова двадцать,
Словно, в родной сцены, ты такой один.
ПРИПЕВ:
Даже и не думал вновь сойти на сцену,
И вдыхать, украдкой, дареный букет.
Благодарным взглядам знаешь теперь цену,
Ведь мечтал о ней ты три десятка лет.
ПРИПЕВ:
(посвящается Важе Лосаберидзе)
2014 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779577
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 01.03.2018
Звістка лиха розбудила від мирного сну,
Захисники від’їжджали із дому на схід…
Вся Україна стрічала жадану весну,
Але в бою від надії залишився слід.
В спалахах градів зруйноване мирне життя,
Постріли, кулі, в окопах молитви шепочуть
- Лише б живими, діждатись назад вороття!
Та в небесах, круки іншу їм долю пророчать.
ПРИСПІВ: Плаче земля за своїми синами,
Плачуть дружини, і сестри, і мами,
Села й міста - не діждавшись солдата
Розпач і біль в серцях батька і брата.
Плаче земля…..Плаче земля….
Розпач і біль…. Для країни – це втрата….
Кожен світанок - із смертю щоденна дуель
Ви чи вона? В кого більше лишилось везіння?
- Тільки вперед… до останнього треба стоять!
Нас захищати, бо в вас є козацьке коріння.
Дома, згорьовано, ждуть довгождані дзвінки,
Чи вбереглися бійці від кривавої зброї?
Але багато з них лишаться там на віки
В пам’яті, житимуть вічно загиблі герої!
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779418
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 28.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KgrYAlHYy0w[/youtube]
[i]Слів… холодних слів течія
Скажи… це доля чия,
Чекати зустрічі знов?
Слід …згубився в спогаді днів
В очах не бачу надій,
Бо заблукала любов.
ПРИСПІВ:
Танго білих снігів, що від ранку й до старості,
Танго білих надій втратить і знайде знов.
Танго білих снігів у полоні у радості,
Серед марева слів заблукала любов.
Я чекати буду зими,
Щоб знов зустрілися ми ,
Й наступить знов снігопад…
Я сплету бажання в клубок,
Зроблю назустріч ще крок,
Щоби між нами був лад.
ПРИСПІВ:
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JkalSpAi4gI[/youtube]
Мы с тобой прикоснулись душою к душе,
И все стало понятно без слов.
Среди белой, холодной ледяной пустоты
Не заметно возникла любовь…
Мы с тобою придумали нашу любовь,
Наши сказки и наши мечты
Где в морозной тиши среди лютой зимы
Я и ты, я и ты, я и ты...
ПРИПЕВ:
Пускай баюкает метель,
Укроет белыми снегами.
Все превратит в волшебный плен,
Хрусталь рассыплет под ногами…
А в целом мире мы одни
Навеки у объятьях нежных,
Рисуем неземные сны
Любовью на сугробах снежных.
Нам о счастье мороз на окне написал,
Подарил кружевные цветы.
Белым снегом в мой дом невзначай постучал
Только ты, только ты, только ты…
Ворожила ветрами подруга-зима,
И хрустели в камине огни.
Эта ночь, плед и кофе сводили с ума
В целом мире одни …мы одни…
ПРИПЕВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779238
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=skxjGOA14oY[/youtube]
Дзвінок останній продзвенів - і в школу більше нам не йти
Так непомітно, швидко, стали ми дорослі.
А пам'ять гріє душу знов і запах ніжних матіол
До школи всіх запрошує у гості.
ПРИСПІВ: Скільки літ, скільки літ промайнули, як мить,
Та дзвіночок ще кличе з далека.
В той садок навесні, де дні теплі, ясні
Й на стовпі в’є гніздечко лелека.
Для нас щасливим був той час, як ми рушали в перший клас,
Але за мить, випускниками стали
Протягом усіх років, очі вчителів й батьків
Нас доброти і мудрості навчали.
ПРИСПІВ:
Дзвінок останній продзвенів, а скоро перший пролуна,
Всі знають, що така складна вчительська доля.
Приходимо на твій поріг з далеких і крутих доріг
На засівання освітнього поля.
ПРИСПІВ:
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018
Жаданий мій, як довго ти збирався!
Щоб в вечір цей до мене завітати…
Ти звисока на мене подивлявся
Вагався, мабуть, з чого розпочити…
Так знахабніло, ковзнув по щоці
І відповіддю серце колихнулось
Відчула ніжний дотик на руці
І твоє тіло до мого торкнулось…
У поцілунку розтікались мрії,
Куйовдив коси, вітром залицявся,
Закутав мене повністю у себе,
І мокрим слідом у душі зостався.
І знову пестив ти кришталь-сльозинки,
Наснагу краплями так щедро дарував,
Заспівав шелестом на вушко колискову,
І монотонністю думок заколихав.
Я слухала, вві сні, твої пісні,
Твої бажання по плечах стікали,
Цієї ночі були тільки ми...
В безодню від усіх удвох тікали.
Чекала я тебе - і ти прийшов
Приніс мені, сором’язливій, непримітній
Свою любов і пристрасть не земну…
Вечірній дощ…ласкавий, теплий, літній…
13.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779057
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AY4ls4rhiUw[/youtube]
Ты как ветер в жизнь мою ворвался,
Ты даже не думал, не старался
Просто в танце ветра закружил.
Верила словам твоим и взглядам,
И всегда я думала, что рядом
Кто-то мое счастье сторожил.
ПРИПЕВ: Ты дал мне крылья и во сне
Я летаю в вышине, я летаю в вышине.
Ты дал мне тот счастливый час
Где вся жизнь только для нас,
где вся жизнь только для нас.
Силу дал лететь мне в облака
И вела вперед твоя рука
Будем жить без зависти и лжи
Радовались звезды и луна
Что, как воздух я тебе нужна
В танце страсти ты меня закружи.
ПРИПЕВ :
Музыка звучит твоих касаний,
Под мотив сердечных обещаний
Робкий взгляд и нежные глаза,
Музыку рожденную в дуэте
Самую красивую на свете
Не разрушит буря и гроза...
ПРИПЕВ:
15.01.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779055
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 26.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oqtZwCdfwBo[/youtube]
Моя країно! Тріпана і грижена
З усіх боків сусідами голодними.
Україно! Душена й принижена
Близькими «друзями», й товаришами модними.
Твоя земля – цукерка не смакована
Зажерливими, жирними катами
Твоя земля - загарбана й обдерта…
Боже, скажи, що далі буде з нами?
Твої лани - купаються в крові,
Синів, яких сама ти породила
І маками їх душі поросли
Багрянім цвіті тонути не сила.
Твої церкви, що стерті із землі
Беззвучно, скинутими дзвонами ридають,
А раби Божі темні і сліпі
Інших богів в молитвах прославляють.
Твоя краса у зрубаних лісах
Мілких річках і овдовілих селах
А пам'ять про загиблих земляків
В забутих, кам’яних, самотніх стелах.
Твоє майбутнє… Де воно? І хто
Покаже шлях нам, освятить відродження
У серці кожного відновить той пароль
Де генетичним кодом є походження…
Хто ми? Навіщо? Звідки і куди?
Лаштуємось іти і що з собою взяти?
Щоб не забули, не зганьбили ми
Ту мудрість, що давала рідна мати.
Щоб пам’ятали кожен свій урок,
Де Україна із колін спиналась
В тяжкі часи розбрату і незгод
Каялася, молилась…не здавалась!
09.02.2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779046
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 25.02.2018
Майстер йшов по курній дорозі,
Їх багато було у житті
Але раптом, спинився на розі,
Бачить, камінь лежить на путі.
Зрозумів, це дарунок від долі,
Нахилився з собою забрав.
Довго-довго його роздивлявся,
Довго-довго його шліфував.
Він обточував гострі грані,
День і ніч свою душу вкладав
Одягнув у багату оправу
Всьому світу його показав…
Кожен скарбом таким милувався:
«Самородок, це, цінність, краса…»
Йому оди усі співали
і підносили під небеса…
Виставкові найкращі зали
Справжня витонченість і шик
Призи, премії і медалі…
́́́́́І до слави такої він звик…
А про майстра усі забули,
хто роками талант плекав
Хто в самотності і в тривозі
Довго-довго подяки чекав.
І подумав майстер: Що б сталось?
Якби, дуже давно у житті,
Обминув на дорозі той камінь
І залишив в піску на путі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779043
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2018