| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Що ми залишимо весні?
Пусті квартири і світанки,
Сліди від пальця на вікні,
Красиві знімки з фоторамки.
Останнім рейсом в новий шлях,
В безодню й прірву, в те майбутнє,
Все те що так малює страх,
Зробивши знову з мене дурня.
Що восени ми залишим?
Усі ті посмішки й розмови?
Все те кохання з телефону?
Чи все залишим без причин?
Нажаль тепер немає місця,
Вже не помістимося вдвох,
Давно я навпіл розділився,
Тобі – життя, собі – любов.
Я хочу в цій зимі лишитись,
Посеред вітру і снігів,
Почути голос свій у тиші,
Відбитком пальців на вікні.
Нехай по пальцям струмом тока,
Від холодів доходить імпульс,
Третя зима, та ж пора року,
Від тебе я ніяк не звільнюсь.
Хай інший вже прийде до тебе,
І замість слів, та замість рим,
Перенесе тебе де буде тепло,
Знов врятувавши від зими.
Мене забудь. І не згадай,
Але образ хоч не тримай,
Любов свою комусь віддай,
Мене пробач. І не згадай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
Не дайте ніколи забути,
Імен тих героїв війни,
Прошу вас їх просто почути,
В словах вони й нині живі.
Не дайте вже мертвому впасти,
В брудний і потоптаний сніг,
У солдата завжди мало часу,
Коли він навічно в війні.
Не дайте померти живому,
В зневірі, у втраті мети,
Скрізь біль, скрізь натяжливу втому
Дозвольте усім їм дійти.
Не дайте забути героя,
Якого забули усі,
Лиш мати його з вічним болем,
Що плачить постійно вночі.
Тримайте у пам‘яті вічно,
Обличчя, слова й імена,
Забудьте питання «навіщо?»,
Коли у країні війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776878
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.02.2018