Сокол

Штучний блуд

Обрали  в  депутати,
Бідних,  не  багаті.
Як  на  Сесію  прийшли,
Стали  торби  набивати.

Що  для  них  Україна,
Жила  багатіти.
Коли  Україна  переможе,  
Буде  з  чим  летіти.

А  що  народ,  маса  очмаріла
Зажурена  війною,
Своєю  біднотою.
До  нас  немає  діла.

Поки  народ  розбереться,
Поки  все  розсудить,
Він  ні  з  чим  залишиться
Ноги  мить  нам  будуть.

Не  спіть  українці!
Проспите  свободу,
Проспите  Україну-Неньку
І  Долю  свого  Роду.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024

Предосторога

Чи  ти,  Славо,  спала
Чи  ти  заблукала.
Відгреміла  на  Майданах,
А  тепер  тебе  не  стало.

Чи  ти  зрадила  Родину,
Чужим  піддалася.
Чи  у  кляту  годину,
За  грош  продалася.

Не  по  своїй  волі,
Ви  ж  мене  проспали.
Омиваюся  вашою  кров’ю,
Ви  ж  ворогам  мене  віддали.

До  сих  пір  не  зрозуміли,
Голови  кладете.
Бо  вороги  вас  очмаріли,
По  світу  з  торбою  підете.

А  воріженьки  коршунами,
Злетять  на  Вкраїну.
А  ви  будете  запрошеними
І  оспівувать  калину.
Листопад  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024

Миттєвий погляд

Пора  року  -  пізня  осінь,  
Холодом  росило.
Ти  була  в  кругу  дівчат,
Щось  вас  веселило.

Я  тебе  одну  обрав,
Поміж  красунь  дівчаток.
Та  мій  погляд  ще  не  знав,
Це  в  коханні  мій  початок.

Миттєво  в  серце  ти  ввійшла,
Мене  не  запитала.
Зоря  вечірня  вже  зійшла,
Ти  сонечком  сіяла.

Ти  не  знаєш  ще  мене,
Ми  не  зустрічались.
На  мить  погляди  зійшлись,
Тай  іскрою  промчались.

Моє  серце  горить  у  вогні,
Розриває  груди.
Від  слів  у  коханні  -  так  чи  ні,
Вершаться  людські  судьби.

Я  отримав  слово  —  так,
Ми  взялися  за  руки.
Судьба  щаслива  нас  звела,
Щасливі  юнні  роки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2024

Ох літа, літа

Літа  дитячі,  літа  хлопчачі,
Літа  учбові,  літа  до  праці,
Літа  любові,  літа  кохання,
Літа  родити,  літа  мудрити.

Літа  летять,  літа  крилаті,
Як  журавлі  їх  не  здержати.
Словом  линуть,  піснею  плинуть
Світами  і  їх  ніхто  не  зупинить.

Літа,  ой  життя,  ніби  хмарка  літає
То  чорна,  то  біла  коли  сонечко  сяє.
То  смуток  на  серце  ляже  неждано,
То  радість  сльозою  загоює  рани.

Літа  це  клубок,  це  нитка  в  сувої
Стелить  життя,  шлях  судженої  долі.
Одним  дано  життя,  як  на  полі  жниця.
У  іншого  тріщить,  де-інде  рветься.

В  людей  земних  хвороба  лукава,
Брехня,  жадоба,  правда  попрана.
Хіба  ми  люди?  Чи  ми  розумові?
Самі  себе  нищимо  у  своєму  домі.

Чи  Бог  допоможе,  чи  молитва  підкаже,
Якщо  віра  і  правда  на  серце  ляже.
Бог  наш  Всевишній  стоїть  на  порозі,
А  ми  літа  змарнували  на  життєвій  дорозі.
Листопад  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024

Розплата

Люди  охоче  збирають  на  дрони,
А  можновладці  доходи  ховають  в  авшори.
Гребуть  мільойни,  гребуть  їх  без  міри
І  людей  українців  дурили  й  здурили.

Нема  кінця  й  краю  -  ця  злюча  сила
Український  народ  косила,  косила.
Громили  століття,  кров  людську  пили,
Силу  вражу  ми  тепер  зупинили.

Зломили  хребет  москальському  кату,
А  ворогів,  що  в  нутрі,  вигнати  з  хати.
Щоб  ворог  втікав  не  відчуваючи  ніг,
Щоб  повернутися  ворог  більше  не  зміг.

А  ми  заживемо  дружньою  сім’єю,
Трудитися  й  молитися  і  вести  світ  за  собою.
Щоб  світла  небесні  нам  в  душі  світили,
Люди  у  світі  мирно  й  лагідно  жили.
Листопад  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024

Вічність

Хвиля  хвилю  доганяє,  
На  другу  третя  напирає,
Аж  гребінь  піною  кипить,
Ніби  хоче  її  втопить.

Та  вона,  мерщій  втікає  
На  берег  з  шумом  вибігає.
І  завмерла,  лише,  на  мить,
Тай  в  Океан  скоріш  спішить.

І  не  втигши  відкотитись,
З  новою  хвилею  встигла  злитись.
І  з  шумом-ревом,  об  берег  б'ється  
Аж  Земля  довкіл  здригнеться.

З  віку  ввік  хвилі  грохочуть,
Ніби  Землю  рушить  хочуть.
Тай  не  можуть  зло  затіять,
Бо  в  рівновазі  сили  діють.

Лише  людина  їх  рушає,
І  кінець  свій  наближає.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024

Суд над собою

Ми  Божі  діти  —  православні,
Єдиний  з  Богом  Родовід.
Співали  Слави  ми  сакральні:
Богам,  природі  і  берегли  свій  Рід.

Тепер  ми  втратили  правління,
Втрачаємо  Житницю  свою.
У  світи  погнали  наше  покоління,
Сини  і  Дочки  голову  кладуть  в  бою.

Чужі  народи  нами  зволоділи,
Свою  волю  нам  в  серця  внесли.
Ми  добродушні  вірили  й  раділи
І  ярмо  самі  на  себе  зодягли.

Нині  суд  настав  над  нами  вражий.  
Ми  ж  відмовилися  від  Родових  Богів
І  попрали  Рід  свій  та  майже  кожний,
Омивається  кров’ю  від  гріхів.

І  кров  гріховна  труїть  сили  вражі,
Ми  востаємо  з  попелу  й  руїн.
Україна  і  Нова  віра  у  Славі  Божій
Долине  у  Славі  до  світових  країн.
Листопад  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024

Ще не пізно

До  праці  ми  стаємо  з  піснями,
Чутно  скрізь  дитячий  сміх.
Світло  неба  поміж  нами,
Дружба  і  єдність  одна  на  всіх.

Ми  добродушні  і  довірчі,
Обираємо  корчмих  за  любки.
Один  за  одним  —  ніби  вічні,
В  овечій  шкурі  злі  вовки.

І  кують  нам  домовини,
На  наших  ласкавих  очах.
Ми  добровільно  йдемо  до  згини
З  Україною  в  серцях.

І  веселимся  і  співаємо,
Про  біленькі  хатки  і  солов’ї.
Чи  ми  байдужі.  Чи  не  знаємо.
Що  Рід  слов’янський  гине  у  війні.

Чи  проснеться  у  всіх  прозріння,
Поливши  кров’ю  тіла.
Щоб  розірвати  ланцюг  терпіння,
Щоб  Україна  і  Воля  повік  жила.
Листопад  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024

Думи мої думи

Крик  душі.  За  30  років  Незалежності  президенти,  депутати,  органи  юстиції  і  вдобавок  -  розквітлі  корупіонери,  всі  хором-скопом  розброїли,  розікрали  Україну,  знищили  індустрію  і  розпоряджаються  держаним  майном,  землею,  користуються  державними  коштами  -  як  у  своєму  домі,  у  свої  сім’ї.  Зрозуміло,  їм  не  потрібні  люди  —  Українці.  Їм  потрібна  Земля  і  надра.
Як  це  сталося,  що  ми,  Український  народ,  сам  собі  рили  могилу  і  радувалися.
Після  розпаду  СРСР  Україна  була  третьою  державою  з  ядерним  потенціалом,  мала  сильну  і  озброєну  армію,  великі  запаси  різної  зброї  і  ракет,  бойових  літаків,  будували  кораблі,  літаки,  тепловози,  вантажні  й  легкові  автомобілі  і  автобуси,  космічні  ракети  з  різним  радіусом  дій,  високоточні  турбіни,  були  розвинені  високоточні  технології,  мали  сильний  науковий  потенціал.  А  де  все  це?
Все  перелопатили,  перкрутили,  розікрали,  розпродали,  п’ять  складів  з  боєприпасами  зірвали,  зброю  розпродали,  армію  роззброїли  і  майже  розпустили,  розікрали  державне  майно.  Індустрію  завалили  повністю.  Землю  Українського  народу  розпорошили,  присвоїли  і  продовжують  під  час  війни  продавати  разом  з  надрами  землі.  На  поточний  час  тільки  будували  престижні  житла,  будували  шляхи-дороги,  для  себе,  чи  для  маршу  Московитів.  І  не  прощиталися.  
Все  передбачено  було.  Викарбували  війну,  розігнали  по  за  границям  мільйони  народу  України,  а  назад  повернутися  згідно  з  законом  це  проблема,  частина  молодих  людей  погине  у  війні,  частину  розгромлять  в  тилу,  частина  людей  вимре  від  холоду  і  голоду.  Оскільки  в  1923,  1933  і  в1847  роках,  мільйони  дорослих  і  дітей  умерли  голодною  страшною  смертю  на  житниці  України.
Ми  довіряли  чужинцям  правити  Україною  і  що  маємо  те,  що  Україна  буде  без  корінного  населення?
Керівні  органи  і  президенти  України  знали  що  робили.
Вони  досягли  своєї  мети.
А  українцями  лапті  плести.
Досхочу  мрійте  і  співайте
І  в  біленьких  хатах  душу  звеселяйте,
Ні  прокуратура,  ні  суди,  ні  Верховна  Рада,  ні  президенти,  ні  поліція  не  виконують  право  Конституції,  законів  держави.  Все  пішло  на  самотьок  -  взятки,  корупція,  самовольство,  залізни  в  державну  казну  і  що  хочуть  тей  творять.  Собі  поробили  сумашедші  від  100  тисячні  зарплати,  пенсійні  вилати  від  450  тисяч  гривнів.  А  народ  довольствується  від  3  тисяч.  Де  це  таке  є,  в  якому  світі.
 Я  оце  пишу  і  міркую.  Ви  все  про  це  знаєте,  чому  язики  не  туди  запихаєте  і  спокійно  обираєте  править  Україною  чужинців  і  завмираєте.  
Але  я  віру  в  Перемогу,  в  наше  світле  життя.  Давайте  повернемося  до  своїх  пращурових  Родових  Богів.  Чужі  Боги  нам  не  допомагають,  ми  понад  400  років  в  невидимих  але  діючих  кайданах  від  чужинців,  окроплюючи  землю  потом  і  кровлею,  вкриваємо  її  нашими  тілами.  
Можливо  і  в  тому  наша  кара,  що  князь  Володимир  силою  охристив  Русь  і  була  пролита  невинна  кров,  церкви-капища  слов’ян  розрушив,  волхвів  було  майже  знищено.  Ті  волхви,  що  якимсь  чином  залишилися  Цар  Петро  1  поголовно  умертвив.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024

Митьева думка

У  нас  душа  багато  грана
І  радості  бажаємо  збагнути.
Та  ми  ніби  птаха,  що  на  крилі  рана
І  не  можете  ввись  сягнути.

*******************

Чи  заблудилися,  чи  подуріли,  чи  може  ще  Ви  у  вісі,
Чому  путнє  не  збагнули?    Чи  Ви  сліпі  і  глухонімі.
Линете  куди  повіє  вітер,  куди  течія  тече,
Не  дбаєте  за  Родовід  свій,  гнітить  серце  і  пече.

********************

З  мрійним  почуттям  і  дрімотою,
В  снах  пірнув  в  сніг  я  з  головою.
Відчувши  теплоту  і  мої  уста,
На  мить  торкнула  їх  осінь  золота.

*********************
Дякую  людям  за  щире  співчуття,
Бажаю  Вам  здоров’я  і  наснаги,
Ви  промінь  сонця,  що  збуджує  життя,
Дякую  Вам  за  мудрі  поради.

*******************
Хай  не  турбує  Ваш  пройдений  рік,
Кожний  прожитий,  це  нагорода.
Бог  надав  нам  короткий  вік,
Прожити  його  з  радістю  треба.

*******************

Чому  ми  забули  історію  предків,
Та  зараз  не  знаємо,  куди  ми  йдемо.
Ми  забули,  що  ми  слов’янам  нащадки
І  наділи  не  себе  чуже  рабське  ярмо.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024

Хто ми

Ми  жили  і  живемо  в  Україні,
Куточок  Рая  на  Землі.
В  нас  були  Боги  й  Богині
І  Всевишній  Бог  на  душі.

Нас  не  мучили  докори,
Нас  не  тиняли  за  гріхи.
Ми  православні  діти  Божі!
Хто  ж  присвоїв  нам  -  раби?

З  клеймом  рабів  ми  йдемо  ввічніть,
Це  не  тривожить  душу  в  нас.
Нам  нав’язали  гріхи  і  невірність,
І  зло  поглинуло  душі  в  раз.

Я  звертаюся  до  Всевинього  Бога,
До  православних  Родових  Богів.
Я  хочу  бути  стражем  миру,
Щоб  знищити  зло  на  Землі.
Жовтень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024

Від каяття немає воріття.

У  Казань,  країни  зібралися  на  БРІКС*,
Диявол  туди  їх  приніс.
Щоб  перувати  на  могилах  татар,
Спалив  до  тла  їх  Тартарівський*  цар.

Путін    судимий,  він  терорист,
Подібних  на  себе  зібрав  на  самист.
Він  підступно  і  ласкаво  мовить,
Самисти  брехливі  слова  його  ловлять

І  щоб  був  він  зухвалий,  здоров
П’є  він  дитячу  й  людську  кров.
Ви  чините  зло,  ви  йому  допомога
Забули  ви  путь  до  Всевишнього  Бога.

Він  сатана  в  людському  обличчі,
Сам  похваляє  своє  величчя.
Раді  наживи,  там  кожний  пасеться,
А  Українська  кров  річкою  ллється.

Не  буде  прощення  вам  перед  Богом!
Вам  не  знайти  до  Бога  дорогу!
Вам  не  стерти  слов’янський  Рід  з  Землі,
Ви  будете  горіти  в  пекельнім  вогні.
Жовтень  2024  р.
Довідка:  1.  В  парше  назвали  майбутню  Московію  —  Тартар,  потом  Татарія.  Гибле,  гниле  місце.
         2.  БРІКС,  Московія  утворила  міжнародну  організацію  для  реформування  
міжнародного  фінанасового  іституту,  тобто  на  себе  замкнуть  світові  грошові  потки.  На  сьогодення  в  ній  присутні  92  держави,  Китай,  Індія,  Бразилія,  Африканські  держави,  Іран......  Фактино  це  пртивовіс  Європі,  Америці....  Сьогодні  вони  засідають  до  24  жовтня.  В  загалі  це  мертве  зборище,  яке  тільки  негативно  діє  на  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2024

Присвята слов’янам

Зродилися  ми  Великої  причини,
Віра  і  Воля  найбільше  у  нас  за  все.
Ми  вільний  народ  Соборної  України,
Україна  у  нас,  вона  понад  усе.

Родилися  ми  воїнами  Божі,
Віру  і  Волю  ми  несемо  у  світ.
Московська  орда  і  внутрішні  вражі,
Покорити  нас  хочуть  не  одну  сотню  літ.

Єдність  наша  віками  непорушна
І  любов  до  рідної  Землі.
Ми  славимо  мир,  до  сусідів  добродушні,
Якщо  прийдуть  з  вогнем,  самі  згинуть  у  вогні.

Ми  слов’яни  древньої  Родини,
І  дух  козацький  в  серцях  у  нас  живе.
Ми  Сини  і  Дочки  України,
Україна  у  нас,  вона  понад  усе.
Жовтень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024

Розпяття.

Московська  орда  мене  вигнала  з  хати,
Не  дала  мені  роки  дожити.
Я  вже  не  маю  сил  воювати,
Мене  за  границя  змогла  приютити.

За  границя  дала  мені  волю  й  достаток
Житло,  провіант  щоб  я  міг  прожить.
Та  немає  рідніше  України-Мати,
Серце  моє  по  Україні  тужить.

Хочу  додому  я  з  за  границі,
Стрічать  на  Вкраїні  ранню  Зорю
І  вечірні  стрічать  чарівні  зірниці,
Я  Україну  всім  серцем  люблю.

Хочу  слухать  дзизчання  бджілки,
Гудіння  надвечір  хрущів.
Чути  в  гнізді  клекіт  лелеки
І  мрійну  пісню  журавлів.

І  ось  повернувся  я  до  своєї  оселі,
Там  вирви,  в  саду  потліли  пеньки.
На  квітучій  Вкраїні  -  руїни,  пустині.
Як  це  сталося,  України  сини.

Я  пригорнуся  до  Мами-Земельки
І  запитав,  як  змогла  Ти  зростить
Синів,  віддавши  на  розпяття  тебе  в  чужі  руки,
Щоб  Рід  наш  слов’янський  змогли  стребить.
Жовтень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024

Троїця праотців

Опишу  дуже  коротеньку  інформацію,  тільки  чуточку  розуміння  про  Віру  наших  Праотців,  від  якої  ми  відмовилися.
Родилися  ми  на  вільній  Україні,
Від  Карпат  до  Дону  і  морів.
Сила  наша  в  єдності  і  Вірі
І  любов  до  рідної  Землі.
Троїця  —  це  Зоряний  закон  слов’ян-русичів.

Перша  Троїця  —  Троїця  творіння:
-  Всевишній  Бог  Всесвіту,  один  і  єдиний,  а  проявах  множинний;
-  Бог    Син,  Сварог  (Сварга),  народжує  все  суще  і  тому  Він  Рід;
-  Дух  святий,  який  утримує  і  продовжує  життя;

Друга  Троїця  —  будова  Всесвіту,  Прав,  Явь,  Навь:
-  Прав,  це  Закони  Бога,  Всесвіту,  Космосау;
-  Явь,  світ  матеріальний,  це  Закони  життя  на  Землі  і  космосі;
-  Навь,  світ  Богів  і  світ  Духу  (в  нашому  розумінні  закон  смерті  і  відродження);

Третя  Троїця  —  Закон  будови  Всесвіту:
-  Закон  Роду  буття,  творіння;
-  Закон  Велеса,  це  життя,  рух,  (Правь,  Явь,  Навь);
-  Закон  Коляди,  це  вчення  про  Велике  Зоряне  коло,  коло  людей,  коло  Богів  і  Всесвіту;

Четверта  Троїця  —  три  іпостаті  розвитку,  еволюції  Богів  і  Всесвіту:
-  В  перший,  Син  божий  Сварог  (Сварга)  створив  Всесвіт;
-  В  другій,  Перун  створив    буття  і  еволюцію  Всесвіту;
-  В  третій,  Велес  зберігає  енергію,  відчиняє  двері  Яві  і  Наві.
 Сварог  сказав,  якщо  ви  недбало  ставитися  до  своїх  Родових  Богів  і  так  бо  є  нині  беззахістні  перед  ворогами.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024

Слов’янські символи і руни

.
Сорочку  мама  розглядала,
Рукою  гладить  по  канві.
Сорочка  з  мамою  розмовляла
Узорами  гладдю  на  полотні.

Життя  вирує  у  вишиванках,
Вона  без  слова  гомонить.
Руни  і  Символи  стіжками,  
Як  річенька  життям  біжить.

Руни  в  собі  несуть  послання:
Захист,  мудрість  і  любов  Родів,
Зв'язок  духовні,  культурні  знання
Землі,  Неба,  Сонця  і  Богів.

Символи  -  небесні  сили  Бога,
Вселенські  сили  Роду  Праотців,
Вогненні  сили  Чистоти  Духа,
Сили  любові,  гармонії  і  щастя  у  сім’ї.

Символи  вишивають  з  чистим  серцем,
З  молитвою  до  Бога  на  душі.
Вишиванка  є  надійним  оберігом-охоронцем,
Від  незгод,  що  діють  на  землі.

Примітка:  Слов’янських  Символів-Оберігів    є    34  і  багато  різних  талісманів.
             Слов’янських  рунів  є    33,  частіше  використовували  із  них-18.  
             В  сучасному  Українському  алфавіті  є  33  літери.
Ми,  українці-слов’яни,  не  знаємо  своєї  історії,  свого  коріння.  Ми  користаємося  чужою  вірою,  чужою  мовою,  чужими  амулетами  і  гороскопами.  Ми  адже  не  знаємо  свої  Родові  Символи  і  Руни  -  які  мають  Божественну,  природну,    магічну  силу.  Вони  поєднують  життя  людини  з  Богами,  Землі,  Природи  і  по  виду  вони  по  виду  гарні  і  магічні.
Руни  слов’яни  використовували  також  для  письма.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024

Різна напоминалка

(Буде  Пермога  наша  і  будуть  вибори,  думайте  кого  обирати)

Коротко  1
1.  Якщо  промінь  Волі  в  серці  згасне,
Той  в  тобі  сонце  згасне  на  віки.

2.  У  Бога  є  Слово.
У  людей  є  Слово  Боже  і  створені  ними  різна  апаратура,техніка,  машини,
прибори  які  створюють  прибори.
І  живуче  слово  і  дії  -  жадоба  до  лукавства,  влади  і  війни.

3.  Ще  раз  хочу  напомнить  тім  людям,  які  обирають  уболівають  за  кацапів    (різників).
В  988  році,  князь  Володимир  силою  хрестив  Русь,  люди  тоді  вже  уміли  читати    і  писати.  А  Московії  на  болотах  в  ті  часи  і  в  поминках  не  було.  Були  розрізнені  угрофінські  і  інші  племена,  кочевні  татари  і  вони  володіли  різними  своїми  мовами.
То  хто  придумав  старшого  брата  і  спордіненість  братніх  народів,  тобто  яких?

4.  Ще  раз  хочу  Вам  напомнить,  як  нас  дурять.
30  квітня  1945  року  Україну  було  офіційно  запрошено  на  конференцію  ООН  в  Сан-Франциско.  А  московію  не  запрошували.
Куди  делегати  прибули  6  травня  1945  року  з  народним  комісаром  заграничних  справ  УРСР  Дмитром  Мануїльським.
Делегати  України  брали  активну  участь  в  конференції  і  в  створенню  статуту  ООН.
На  конференції  було  піднято  міжнародний  статус  України.
Тож  282  делегати  конференції  прийняли  Статут  ООН.
22  серпня  1945  року  Президія  Верховної  Ради  Української  РСР  ратифікувала  Статут  ООН.  А  Московія  тут  нідочого.
Таким  чином  Україна  стала  однією  з  51  країн-засновниць  міжнародної  організації  ООН.
Указ  Президії  Верховної  Ради  УРСР  від  22  серпня  1945  року  підписав
голова  Президії  ВР  —  М.  Гречуха.
секретар  Президії  ВР  —  О.  Межжерін.
Так  в  чому  причина  торгів  статусу  України  в  міжнародних  стосунках.
Що  коротка  пам'ять,  чи  з  глузду  з'їхали  українці.  Очевидно  керують  нами  чужі  і  слабкі  політики.
Московія  ніякого  відношення  до  ООН  немає.  Вона  було  проти  ООН.  Відсутні  будь-які  документи  чи  дії,  які  б  підтвердили  дійсність  її  членство  в  ООН.  А  вона  там  вирує  і  керує.

Коротко  2
1.  У  древніх  слов’ян  Любов  і  Кохання  —  це  різні  розуміння.
Любов    -  це  любов  до  предметів,  прикрас,  їжі,  природи,  тварин.
Любов  до  тіла  швидко  плинна,  не  є  людське  благо  душі.
Кохання,  це  почуття  між  чоловіком  і  жінкою.  Це  прагнення  
душі  до  доскональності,  душа  —  бачить,  а  серце  —  чує.

3.  Не  силою  роби,  не  почуттями,  а  розумом  і  звичаями  Роду.
Не  за  нас  стало,  не  за  нас  і  перестане.

4.  Життя  слов’ян  —  це  було  гармонійне  поєднання  Богів,  природи
з  життям  Роду  слов’ян  (українців),  яке  існувало  за  тисячі  років  
до  появи  на  землі  християнства.
Увесь  життєвий  шлях  у  слов’ян  був  наповнений    сакральним  
змістом  дня,  ранку,  вечора,  весни,  літа,  осені,  зими.  Було  наповнене  
життя  священним,  мудрим,  хоробрим,  вільним.
І  Боги  ,  і  люди  були  ніби  пов’язані  одним  родовидом  і  це  був  
початок  від  свого  коріння.  
У  слов’ян  був  Первічний  Огонь  Творенія  і  Єдиний  Всевишній  Бог
і  посланці  Триглави:  Сварог  —  Перун  —  Свентовіт  і  другі.  Більше  не  пишу,  щоб  Вас  не  утомлять.  Головна  суть  в  цьому  письмі  є.  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024

Вода жива

 
Ми  п’ємо  воду  і  незнаємо,
Якої  якості  її  споживаємо.
Вода  не  тільки  Н2О,
Що  в  нашій  пам’яті  було.
Прозора  без  під-краски  рідина,
Смачна  і  без  запаху  вона.

Якщо  копнути  глибше,
Розкажу  про  воду  ширше.
Вода  розчинник  природній,
Газів  і  мінералів  в  ній  вміст  повний.

Там  азот,  залізо,  фосфор,
Кальцій,  магній,  калій,  натрій
І  двоокис  вуглецю
Ось  і  п’ємо  воду  цю.

Перерахувати  все  не  зможу,
У  два  листочки  не  вложу.
Добавлю  кремній  і  сульфати
І  радіоактивні    елементи.

Людина  змінює  природу,
Вона  змінює  природну  воду.
І  їй    байдуже  підмішати:
Фосфати,  гербіциди  чи  нітрати.
А  ми  будемо  споживати.
Вересень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024

Розплата

Скажіть  українці,  хто  править  вами,
Хто  панує  над  вами  віками.
Хто  споживає  ваші  труди,
Хто  творить  закони  біди.
Напевно  знаємо,
Бо  це  за  правду  сприймаємо.

Ми  молимося  Богу,  а  де  дівся  свій,
Чи  у  ваше  серце  вселився  змій.
Вприснув  отруту  любвии,  довіри
До  місцевого  ворога  і  сусіда  звіра.
Напевно  знаємо,
Так  чому  ми  страдаємо..

Ми  все  знаємо  і  все  ж  довіряємо,
Ми  трудимося,  любимо  і  співаємо.
Ворогам  нашим  все  прощаємо,
Бо  на  Божу  заповідь  ми  уповаємо.
А  це  не  пасує  ворогу,  кату.
Смертельна  буде  йому  розплата.
Про  це  ворог  знає,
В  боротьбі  за  нашу  Волю  він  сконає.
Серпень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024

Покаяння

Чи  ми  забули,  хто  ми  є,
Чи  коріння  наше  ще  жиє?
Була  віра  Православна,
До  Волі  жадоба  нездоланна.
Ми  по  крові  слов’янський  Рід,
Чи  залишився  його  слід.
Судить  не  буду  по  словах,
А  по  скоєних  в  житті  ділах.

Ми  обирали  руйнівну  силу,
Що  руйнувала  Україну.
Зневажали  рідну  мову
І  руйнуємо  її  знову.
Насіння  Роду  ми  втрачали
І  зла  в  цьому  не  вбачали.
Нам  Богом  дана  Україна,
Від  покоління  до  покоління.

Гріх  на  нас  не  від  неба,
Він  лежить  на  нас  від  себе.
Життям  платять  батьки  й  діти,
Шоб  зраду  Роду  скупити.
Земля-Мати  дає  силу,
Щоб  ворогів  ми  косили.
Щоб  відродилася  Віра  й  Слава
І  Україна  розквітала.
Серпень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024

Година трагедії.

Орда  дика  із  завзяттям,
Рванула  Рід  наш  погубить.
Орда  обсіла  залізяччя,
Щоб  міста  і  села  до  тла  спалить.

А  наші  рідні  воріженьки,
Стелили  шлях  їм  без  боїв.
Люди  встали  і  рученьки
Впиралися  в  танки  ворогів.

Відчувши  зраду,  українці
Взялись  спасать  рідню  й  дітей.
І  рятувались  на  за  границі,
Як  знедолених  людей.

Добровольці  і  волонтери
Злилися  з  армією  ЗСУ*.
А  громадяни  й  пенсіонери
Щодня  працюють  у  тилу.

Невичерпне  терпіння  й  силу,
Нам  шле  Матінка-Земля.
На  передовій  потрібно  зміну,
Утомленим  в  боях  солдат.  

Повертайтеся  сини  на  Україну,
Страх  поборіть  і  втому  війни.
Станьте  грудьми  за  землю,  Родину
Що  б  не  було  повік  московської  чуми.
ЗСУ*  —  Збройні  Сили  України.                        
Вересень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024

Шлях краплі

Краплі  дощу  по  даху  барабанять,
Краплі  по  шибках  до  долу  стікають.
Падають  краплі  на  квітки  і  травинку,
По  листочках  стікають  під  кожну  рослинку.

Краплі  зливаються  в  різні  струмочки,
Стікають  по  схилах    в  озера  і  річки.
По  річці    мандрують  в  моря,  океани  -
До  своєї  хати,  до  татка  і  мами.

Коли  сонце  пригріє,  вітер  повіє
Крапля  паром  в  небі  леліє.
До  хмари  злітає  й  там  осідає
І  хмара  землю  дощем  поливає.

Як  тільки  дощик  скінчиться,
Сонечко  враз  на  землю  проб’ється.
Крапля  в  промінні  веселкою  грає,
А  сонечко  гріє,  крапля  до  хмари  злітає.
Вересень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024

Українцям на пам’ять

Український  Герб  —  Тризуб.  
Поділюся  з  реальними  використанням  слова  тризуб  в  народі.  Тризуб-вила,  яке  селяни  використовують  в  домашніх  господарських  роботах.
Три  зуби  і  протези  —  це  щось  таке  в  роті.  Тризуб  в  різних  народах  називається  по  різному,  я  нарахував  25  назв.  Тільки  один  раз  зустрічається  слово  в  грецьких  міфах  -  Тризуб  Бога  Посейдона.  Хто  цього  не  знає,  то  йому  байдуже.  А  мені,  ні.
Для  Герба  України,  що  називається  -Тризуб,  це  принизливе  значення,  не  логічне  й  не  звеличає  його.
Древні  слов’яни,  в  цьому  Вами  названому  Тризубу,  вбачали    Голуб  Святого  Духа,  Сокол,  руна  мира,  Бог-Батько,  Бог-Син,  Бог-Дух,  бачили  в  ньому  дерево  Життя,  Триглав,  Трисил.
Цей  знак  у  слов’ян  мав  сакральні  різні  назви,  бо  його  виготовляли  й  малювали  простими  й  складними  формами  і  називали  творіння  по  різному,  але  суть  і  значення  його  не  мінялася.  Прошу  обдумати.  Не  бажаю  Вас  утомлять  письмом.  
Прошу  одне,  наш  Герб  України  -Тризуб,  назвати  його  Триглав  або  Трисил.  Це  не  людська  явище,  а  Божественне.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024

Прокиньтеся люди

Вітер  ляскає,  сонечко  гріє,
Серце  лоскоче,  душа  радіє.
Люди  й  птахи  разом  співають,
Раєм  люди  життя  називають.

Напевно  в  житті  повинно  так  бути.
Та  людина  собі  обирає  спокути.
Пулі  свистять,  снаряди  рвуться  -
Це  на  землі  пеклом  зветься.

Сльози,  кров,  пожари,  руїни.
Все,  що  придбали  крушили,  згноїли.
І  тіло  людське  гранатами  рветься,
Це  на  землі  пеклом  зветься.

Душа  покидає  зранене  тіло,
Щоб  душі  й  тілу  більше  не  боліло.
Душу  вдихнув  нам  Бог  на  дорогу,
По  смерті  душа  відходить  додому,  до  Бога.

Душі  не  потрібно  ні  меду,  ні  перцю
Вона  безтілесна  -  енергією  зветься.
Вересень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024

Голос пращурів

Можливо  це  нікого  не  турбує,  але  я  поділюся  тривожними  думками.  
По  перше,  я  хочу  зауважить  вас  в  тім,  що  я  поважаю  всіх  людей  незалежно  від  раси,  їхньої  віри,  образу  життя  і  не  маю  розуміння  повчати  і  судити.  Кожна  людина,  чи  народ  вільні  в  своєму  виборі  способу  життя  чи  дій.
Я  відчуваю,  що  отримаю  обурення  від  читачів,  але  я  опираюся  на  історичні  факти,  на  реальне  теперішнє  життя.
І  тому,  я  замислився  над  бідою  України  й  українських  громадян    сучасного  життя.  І  чому  так  сталося.    Життя  учить  так,  хто  не  знає  своєго  минулого,  той  не  має  майбутнього.
Ми,  Українці  (слов’яни),  вперто  не  бажаємо  знати  своєї  історії,  своєго    походження  і  розвитку  й  не  бажаємо  вчитися  на  життєвих  удачах  й  помилках  і    коверкаємо  рідну  мову  і  прощаємо  ворогам  згідно  Біблії.  І  тому,  зависли  з  бідою  в  часі  невизначенності.
З  історичних  документів  відомо,  що  Слов’яни  вірили  й  славили  Єдиного  Всевшнего  Бога  (Він  же  Триглав,  Трисил)  творець  всесвіту,  творець  живої  й  не  живої  природу  на  землі,  сонця,  місяця,  неба,  зірок,  повітря,  водних  стихій  і  складали  сакральні  пісні  Богові,  духам  повітря,  видимому  й  невидимому  світу  природи,  тобто,  що    все  видиме  й  невидиме  -  це  проявлення  Бога  й  дар  для  людей.  Все  явне  й  невидиме  слов’яни  назвали  йменями  богів.  
Кожен  з  Богів    у  древніх  слов’ян  мав    назву,  богословну  значимість,  календарну  дату,  для  кожного  Бога  була  своя  сакральна  поезія.
Слов’яни  тільки  славили  Бога,  бо  Він  дав  все  небхідне  для  життя  Роду  на  Землі.  Бог  і  є  Сам  Рід.
 Слов’яни  були  православної  віри  ще  за  десятки  тисяч  літ  до  християнства,  тобто  жили  по  закону  ПРАВА  (закону  Бога),  по  закону  космоса.  
В  них  була  рідна,  вільна,  природня  віра  слов’янського  народа.  В  древніх  слов’ян  була  здорова,  благородна  культура  незатьмарена  соціальними  докорами,  щодо  питань  людської  рівності.
І  ось  на  зламі  століть,  світогляд  слов’ян  мінявся  і  ми  ніби  зависли  в  просторі  невизначеності  світогляду  реального  життя.  Ми  постіно  залежні  від  когось  й  чогось.
Нами  керують  завжди  чужаки,
Боже,  коли  українцям  Ти  вправиш  мізки..
Ми,  слов’яни-українці,  втратили  своє  кровне  Рідство,  в  нас  змінився  світогляд  і  ми  потрапили  в  пастку  чужих  народів  з  їхнею  ідеологією,  тому  приживаємося  щоб  виживати.  Ми  втрачаємо  генетичну  память  вільного,  нескореного  народа  і  рідну  мову  -  душу  народа  і  губимо  коріння  слов’янського  Роду.  Внурішні  й  завнішні  вороги  роблять  все,  щоб  знищити  нашу  Волю,  наше  коріння  і  ми  в  цьому  самі  їм  довіряємо  й  допомагаємо.  
Щоб  зломати  наше  природнє  життя,  наших  —  древніх  слов’ян  зневажали  і  висьміювали  як  язичників.  
В  термінології  літератури,    язичниство  —  це  рідна  віра  народу  в  Бога,  віри  в  природу,  зародження  життя,  сутність  космосу,  видимого  й  невидимого  світу.  Язичниство,  це  цілісна  система  уявлення  про  світ,  світобудови  світу  і    місце  людини  в  ньому.  А  ми  зажди  віддаємо  нашу  Матінку-Землю  і  самих  себе    на  поталу  в  чужі  руки.
І  я  подумав,  що  ми  примусовою  силою  й  свідомо  відмовляємося  від  пам’яті  і  спадщини  предків  і  тому  страдаємо  тисячоліття,  що  це  і  є  духовна  й  історична  помилка  нашого  народу  і  що  це  і  є  карма(відплата)  слов’янам-українцям.  Бог  народив  нас,  слов’ян-українців,  в  Ураїнській  землі  і  поселив  нас  на  ній  навічно  й  дав  Закони  Родом  править.  А  що  ми  робимо  і  куди  йдемо......?
Мій  висновок.
На  сьогодення  в  Правосланій  хрестиянській  Україні  проживють  й  працюють  десятки  різних  релігійних  громад  ,  в  мирі  й  злагоді.
А  що  мішало  князю  Володимиру  охрестити  Український  народ  без  застосування  примусової  сили,  з  важкими  наслідками.  Кров,  відчаї,  сльози  заполонили  Україну,  знищинені  були  капища  (церкви),  образи  їхніх  богів,  знищена  православна  віра  пращурів,  тобто  знищена  історія  України  своїми  ж  руками.  Яку  довершив  Петро  перший,  і  московські  Катерини.  Віра  господня  приймається  добровільно  серцем  й  душою.
До  прийняття  християнства  у  988  року  в  Україні,  вже  були  ввіруючі  хрестияни    -  княгиня  Ольга,  князь  Аскольд  й  інші.  Ця  подія,  добровольного  прийняття  християнства  могла  набирати  силу  з  паралельним  існування  православної  пращурівської  віри.  
І  що  помішало  б  Україні  і  українському  народові  в  існуванні  древньої  тисячелітньої  православної  віри  наших  пращурів,  з  новою  сучасною  християнською  вірою.  Це  була  б  сильна,  могутня    ввіруюча  держава.
Представте    собі,  вас  -  сучасного  християна,  якого  хочуть  пересилити  у  віру  іншого  народа,  відчуйте  це.
 Ми  самі  і  тільки  самі  реальні  творці  свого  життя.
Борітеся  й  поборите  (Т.Г.Шевченко).
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024

Єдність - сила

Ну-бо  братці,  станьмо  до  праці,
Зброю  візьмемо  ворога  бить.
Напав  він  війною  ранесенько  в  ранці,
Коли  люди  спали  й  природа  ще  спить.

Тряслася  земля,  тремтіло  небо
Від  тисячі  танків  й  реву  літаків.
Колона  за  колоною,  ніби  так  треба
Москаль  на  Україну  ступити  посмів.

Ехо  землі  людей  пробудило
Згуртувалися  люди  як  бджолиний  рій.
З  прапорами  й  піснею  проти  ворога  стали,
Без  зброї  стали  в  рукопашний  бій.

Лягали  під  танки,  зупиняли  щосили
І  москалів  зупинили  на  пару  днів
Люди  кричали:  Ми  вас  не  просили,
Повертайте  додому,  до  своєї  сім'ї.

Та  вдерся  москаль  на  броні  не  для  миру,
І  постріл  перший  на  весь  світ  прогримів.
Згуртував  Україну,  об’єднав  всю  Родину,
А  від  страху  й  безсилля  весь  світ  занімів.

Поєдналися  Родини  з  військом  України,
Єдиним  фронтом  ворога  бить.
Ми  вільний  народ  й  немає  тієї  сили,
Щоб  вільний  народ  підкорить.
Лютий  місяць  2022  р.

Примітка.
Чи  стане  відомо,  хто  обезброїв  Україну,
Хто  дав  команди    військам  відступить.
З  границі  забрали  огороди  й  міни,
Без  охорони  лишили  аеродроми  й  мости.
Стелили  шлях  вільний  ворогам  України.
Лютий  місяць  2022  року.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024

Вірити - це жити

Вже  ранок,  пора  вставати.
Зійшло  сонечко  мене  привітати.
Ляскає,  ніжить  моє  обличчя,
Боже,  безмежне  Твоє    є  Величчя.

Ти  будиш  мене  рано-вранці,
Я  приступаю  з  Тобою  до  праці.
Ти  завжди  з  мною  в  путі,
А  я  Тебе  славлю  в  житті.

На  весь  світ  Ти  сущий,  єдиний
Життя  черпають  від  Тебе  Родини.
Ти  наше  тіло,  ти  наша  кров,
Ти  душі  пісня  й  сердечна  любов.

В  тебе  не  має  ні  бідних,  ні  багатих,
Ні  святійших,  ні  обратих.
Ти  наш  батько,  для  всіх  єдиний,
В  любові  єднаєш  земні  Родини.

Все,  що  бачимо  й  що  відчуваємо,
Ми  так  про  тебе  уяву  маємо.
Ти  є  небо,  сонце  й  всі  сузір'я!
Хіба  не  достатньо  у  Твоє  повір’я?
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024

Слово Роду

Мій  Рід,  мій  древній  Родовід,
Животворна  невичерпна  скарбниця.
Добром  й  любов'ю  наповняєш  світ
І    незламність  духу  Українцям.

Рід  і  Воля  в  нас  святе
І  непереможна  Україна.
Україна  й  Воля  понад  усе
І  українська  мова  солов’їна.

Наша  мова  —  живе  слово!
Живе  слово  у  світ    лети,
Щоб  іскриться  в  чужій  мові
І  мир  у  світі  берегти.

Щоб  слово  Роду  дозрівало
В  серцях  новітньої  малечі
І  зерно  Роду  проростало,
В  духовно  сакральній  величчі.
Липень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024

Мить літечка

Іду  я  полем  до  ставка,
Сонечко  ласкаво  гріє.
З  краю  в  край  ростуть  жита
І  льон,  як  небо  голубіє.

З  під  неба  ллється  жайворонків  спів,
Над  житом  ластівки  пурхали.
Шепоче  вітер  поміж  колосків,
Цикади  гучно  стрекотали.

Вітер  з  поля  навівав
Духмяні  різні  аромати.
Хор  птахів  і  цикад  співав,
Це  рай  земний,  України-Мати.

Небесна  ллється  благодать
І  стелиться  по  всій  Вкраїні.
Людина  зможе  Боже  знать,
Коли  сповна  любові  і  надії.
Червень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024

Мить життя

Таке  не  стримне  моє  життя,
Біжить  стрімкіше  нестримного  вітру.
Я  спішу,  я  спішу,  а  час  мій  нехотя
Скоріш  біжить  за  годинникову  стрілку.

І  хочеться,  одразу  все  збагнуть,
В  шалених  буднях,  не  чекати  слави.
Чи  можна  мить  життєву  зупинить?
Щоб  зрозуміть,  чи  шлях  твій  правий.

Хіба  людське  блаженство  від  потіх.
Чи  щастя  надають  діаманти  і  сапфіри?
Коли  фактично  ти  не  вільний  в  них,
А  душа  не  сповнена  надії  й  віри.

Отак  живемо  в  ілюзії  надій,
Палац  одному,  а  іншому  хата.
Час  покою  вже  сурмить,  то  зрозумій,
Що  нажите  і  життя  нічого  не  варте.

У  світі  живемо  я  і  ти,
Сіймо  нащадкам  зерна  доброти.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024

Шлях істини.

Чому  століттями  страдаємо,  ми  українці?  Очевидна  причина  в  нас  самих  —  у  довірі,  байдужості  до  самх  себе  і  у  вірі.
У  наших  древніх  слов’ян  (українців)  була  одна  віра  —  в  Єдиного  Всевишнего  Бога  (Трисил,  Триглав),  а  все  видиме  й  не  видиме  -  це  Його  проява  і  цьому  всьому  видимому  й  не  видимому  надавали  різні  людські  імена  й  жили  в  реальному  природньому  світі.  Славили  Єдиного  Бога.  В  них  не  було  ні  святих,  ні  мученників,  ні  князів,  ні  царів.  Це  були  вільні  люди.    
Моє  відчуття  й  бачення  сучасного  життя.
Бог  Єдиний  Всевишній,  він  не  нарожується  й  не  вмирає  (  не  возноситься).
Він  рухається  непреривно,  Він  створює  і  розрушає,  в  знову  створює.
Всевишній  Бог  є  Батько  і  Мати,  Син  і  Донька,  Дух  животворний,  що  існує.
Він  сотворив  Всесвіт  і  нас,  землян.  Єдиний  Всевишній  Бог  в  наших  серцях  і  тихенько  стукає  й  гукає  до  нас.
Я  -  світ,  а  ви  не  бачите  Мене.
Я  -  шлях,  а  ви  не  йдете  за  Мною.
Я  -  істина,  а  ви  не  вірите  Мені.
Я  -  життя,  а  ви  не  живете  ним.
Я  -  учитель,  а  ви  не  чуєте  Мене.
Я  —  ваша  надія  і  любов,  а  ви  не  любите  Мене.
Якщо  ви  не  радієте,  не  щасливі  -  не    виніть  Мене,  шукайте  в  собі  причини.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024

Читайте і думайте

(  проза  віршована)
Судд’ї  України,  ви  не  народні  судд’ї.  Вас  не  обирали.  
Вас  обирали  роботодавці  і  на  безстроково  призначали.
Ви  будете  судити  Ірину  Фаріону,
За  те,  що  вона  захищає  українську  мову.
Ви  ж  будете  судити  не  як  людину,
Ви  будете  судити,  у  війні  горящу,  Неньку-Україну,
Ви  будуте  судити  українську  мову,
В  котрий  раз  будете  судити  Україну  знову.

Опомніться  по  людському,  правосуддя  суде,
Від  Божого  гніву  сховатися  ніде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024

Бог єдиний для землян.

Отець  небесний  невидимий  і  сущий,    
Творець  живого  й  не  живого  у  світах.
В  моєму  серці  Ти  свіча  горюча
І  повсякчас  в  молитві  на  устах.

З  Тобою  я  встаю  в  ранці,
З  Тобою  я  завжди  в  путі,
З  Тобою  приступаю  я  до  праці,
Ти  єдиний  Бог  для  мене  у  житті.

Ти  сотворив  нам  Сонце,  Небо,  Зорі
І  поселив  на  Матінці-Землі.
Життя  надав  у  безмежному  просторі,
Що  б  життя  було  у  злагоді  й  любові.

Ти  націям  дав  при  сущу  для  них  мову,
Людські  для  них  при  сущі  почуття.
Та  кожний  зове  Тебе  і  хвалить  по  своєму,
На  Землі,  тому,  панує  провило  меча.

Всесвіт  в  нас  й  Земля  єдині,
Єдиний  Бог  для  нас  усіх  -    Отець.
Живіть  люди  в  злагоді  й  мирі,
Життя  на  Землі  має  початок  й  кінець.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024

Круговерть

Де-хто  йде  в  президенти,
Кожний  мітить  в  депутати.
І  на  всенький  світ  волають,
Що  вони  все  добре  знають.

Народ  тому  довіряє,
Хто  пустоцвіти  обіцяє.
Ніби  мед  іде  від  серця,
А  в  житті  гіркіше  перця.

І  взялись  в  державі  править,
А  конституцію  не  знають.
Це  обман  перед  собою,
Це  злочин,  мовою  людською.

Та  й  обранці  з  путі  збились,
Вони  швидко  збагатились.
Закон  приймають,  як  те  дишло,
Щоб  в  їхню  руку  все  вийшло.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024

Афорізм красоти.

Будь  самим  собою,
Будь  прекрасний  тілом  і  душею,
Як  красота  твоя,  із  виду  у  дзеркалі,  з  тобою.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024

Борцям за волю

Родилися  ми  на  святій  Землі,
Ім’я  Землі  —  Русь-Україна.
Наша  сила,  Земле,  в  тобі
І  мова  свята  й  солов’їна.

З  гордістю  ми  величаєм  тебе,
За  честь  постоїм  і  свободу.
Нескорені  духом,  що  вільно  живе
В  сецях  Українського  Роду.

В  єдності  ми  співаємо  пісні,
В  єдності  ми  непохитні,
Нам  сонечко  світить  і  зорі  в  ночі
І  над  Україною  небо  блакитне.

Слава  героям,  що  в  боях  полягли  -
За  Землю,  свободу  й  Родину.
Мир  у  світі  вони  зберегли,  
А  ми  збережемо  святу  Україну.
Березень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024

Йдемо переможно

Весна  сонечком  пригріла,
Землю  квітами  покрила.
Рани  Неньки  прикриває,  
Україна  розквітає.

Птахи  в  пору  прилетіли,
А  навколо  згарища,  руїни.
Стали  гнізда  будувати,
Україна  буде  розквітати.

Поля  мінами  покриті,
Пора  овощі  садити,
Зерном  поле  засівати.
Україна  буде  розквітати.

Рід  за  Волю  весь  піднявся,
Щоб  москаль  в  тайгу  забрався.
Ненька  вільная  постане!
Чи  підлий  мир  її  обмане?

Не  родилася  людська  сила,
Щоб  вільний  нарід  полонила.
На  віках  терпіли  муки,
Візьмемо  Україну  в  свої  руки.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024

Родовід

Туман  легенький  долом  плине,
Траву  росою  холодить,
А  над  туманом  величаво,
Діброва  спокій  сторожить.

Зросла  верхів’ям  аж  до  небо,
Корінням  в  глибину  віків,
Зв'язок  життя    Землі  й  Неба
З  буттям  людських  життів.

Силу  й  міць    нам  навіває
Із  Роду  в  Рід  передає.
Шепоче  з  вітром,  з  сонцем  грає,
Відроджує  і  знову  жиє.

Щоб  зеленіли  гори  й  доли,
Зростали  трави  польові,
Жита  щоліта  половіли,
Співали  люди  й  солов'ї.

Щоб  Божа  Воля  в  душах  зріла,
Єднала  в  Божий  Родовід.
І  квітла  вічно  Україна,
І  з  миром  розвивався  світ.
2024  р.  
Діброва  -  це  дубовий  ліс.  В  древніх  слов'ян    дуб  -  це  святе  дерево

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024

Увага! Хто ми?

Із  записок  арабських  торгівців,  візантійців  про  Русів-слов’ян:
  1.  Я  не  видел  людей  с  более  совершенными  телами,  чем  они.
Они  подобие  пальмам,  румяны  и  красны.  
Слов’яне-норад  настолько  могутний  и  страшнsй.  Что  не  будь  они  разделены  на  множество  родов,  никто  в  мире  не  могли  бы  им  противостоять.
2.  Моє  бачення.  Я  читав  Канта,  Індійську  біблейську  літературу,  кигу  Велеса.
В  моїй  пам’яті  закарбувалися  такі  вирази  з  книг.
Коли  ви  недбало  ставитися  до  своїх  первородних  Богів,  так  бо  є  сами  перед  ворогами.
Ми  словя’ни  славили  Всевишнего  Бога  (Триглава,  Тоїця),  який  дава  Роду  божиське  начало  і  це  є  всенькому  народу  криниця  віща,  яка  витікає  в  літку  і  не  замерзає  в  зимку.  І  тієї  водиці  п’ючи  живемо  в  світі  Віри,  ПРАВА  й  Любові.
Чи  живемо  ми  в  тій  первородній  істині?  
3.  Це  було  гармонійне  поєднання  богів  і  слов’ян,  яке  існувало  десятки  тисяч  років  до  нашої  ери.
Увесь  життєвий  шлях  слов’ян  був  наповнений  сокральним  змістом  дня,  ранку,  вечора,  весни,  літа,зими,  осені.
Було  наповнено  життя  -  священним,  мудрим,  хоробрим,  вльним.  І  Боги  і  люди  були  ніби  пов’язані  одним  Родовідом  і  це  був  початок  від  сього  коріння.
Чи  не  викорчоване  первородне  коріння?  А  що  проросте  з  остатку?
4.  Напомню,  ми  живемо  не  по  слов’янському  календарю,  тепер  7531  рік,  а  по  гороскопу  рік  2023  був  Огнений  кінь,  в  2024    Темний  сох  (лось).  Календар  слов’янський  древній  не  втратив  ні  секуди  літочислення.  А  сучасні.......?
Українці  просніться!!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024

Ми нескорені.

Вільна  й  квітуча  моя  Україна,
Освячена  Богом  із  вічно  була.
Твій  вільний  народ  —  єдина  Родина
І  ти,  як  вічність  на  світі  жива.

Тебе  руйнували,  в  ярмі  тримали,
Тебе  палили  до  тла.
Століттями  війни  на  тобі  полихали,
А  ти,  як  вічність  на  світі  жива.

Москаль  на  тебе  напав  війною,
Нищить  під  корінь  села  й  міста.
Боже  творіння  непорушне  силою  людською,
Віра  й  Воля  в  нас  вічно  жива.

В  Славі  й  з  піснями  стали  до  бою,
З  Вірою  громимо  вогнем  й  мечем.
Переможно  йдемо  в  боротьбі  за  Волю,
В  єдності  й  дружбі  ми  вічно  живем.

Якщо  ворог  зачепить  повторно,  
Чи  знову  розв'яже  війну,  
Ми  маємо  силу  животворну,
Ми  маємо  силу  руйнівну.
Березень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024

Молитва до Бога від неприємних спогадів

Отець  небесний,  я  віддаю(три  рази)  Тобі  всі  страхи,  народжені  війною.
Хай  зільниться  моя  душа(три  рази,  всі  слова)  від  поганих  спогадів,  хай  буде  так(три  рази,  всі  слова).
Піднімаєте  обидві  руки  вверх  над  головою  з  вдохом  і  промовляєте:
-  Віддаємо  Тобі,  Господи  Боже,  моє  темне  тіло.
Потім  одну  з  руки  опускаємо  на  тім’я  голови  і  пальцями  рухаємо,  як  ножницями  стригти,  і  промовляємо:  -  Відрізаю  світовими  ножницями    моє  темне  тіло  і  віддаю  Тобі,  Гоподи  Боже  і  Бог  вдихає  в  нас    ангела  енергії.
Слава  Богу.
Приписка:  -  хочу  поділитися  своїми  враженнями,  я  чув  цю  молитву  на  слух,  рахую  що  вона  допоже  перенести  тяготи  війни.
2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024

Оборотні

Така  сталася  нагода,
Народ  буде  обирати,
Президента  із  народу
І  обранців  у  депутати.

Хто  крутіше  обіцяє,
Хто  гарно  говорить,  
Того  народ  обирає,
За  майбутнє  не  спорить..

Були  люди,  як  всі  люди,
Були  друзі  звані,
А  обрані  —  закопили  губи,
Бо  ж  недоторкані.

Та  й  зійдуться  в  Раду,
Закон  людям  править,
А  в  мізках  то  пустота,
Хто  ж  їм  що  порадить.

Поради  для  них  вдячні,
Працювать  в  районах.
Поїздки  дуже  вдачні,
Мають  тисячі  зельоних*.
Березень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024

Звернення до поляків.

Дякую.  Що  ви  прийняли  українських  біженців  від  московської  чуми,  надали  їм  притулок  й  надали  можливість  працювати  і  платити  податки  в  Польську  казну.
Ви  уболіваєте  за  Україну  й  надавали  матеріальну  допомогу.  Я  вірю  у  вашу  міцну  віру  в  Бога.  Напомню,  Бог  судить  не  по  словах,  а  подіях.  
Вірю,  що  ми  будемо  лагідними  сусідами,  попри  сьогоденного  непорозуміння.
Теперішні  події  на  кордоні,  повночинно  діють  на  допомогу  Московії  (Росії).
Україна  стікає  кров’ю,  міста  й  села  повнистью,  під  корінь,  знищені  і  Московія  продовжує  руйнувати  й  вбивати.  А  що  ви  робите?
Тезісно  напомню  вам  вашу  історію,  як  Московський  кат  катував  вас,  поляків.
1.    1  вересня  1939  року  на  вас  напала  германія,  захищати  етнічних  німців  від  вас  на  вашій  території.  Мсковія    в  2014  році  також  напала  на  Україну  захищаючи,  безпідставно,  російськомовних.
2.  17  вересня  1939  року  без  об’явлення  війни  й  без  причин  (  по  совмісному  Договору  з  Германієй)  на  вас  напала  Московія  (СССР).
Московія  не  тільки  зайняла  територію  на  сході,  але  взяла  поляків  в  полон  -  і  громадян,  і  воїнів.  Але  не  назвала  їх  полоненими,  щоб    розпровитися  без  суда.
Від  5  березня  до    5  квітня  1940  року  в  Катинському  лісі  НКВД  Московії  розстріляли  без  суда  ваших  воїнів  понад  14  542  тисячі.  Також  без  суда  рострілювали  тисячі  ваших  громадя  і  воїнів    в  Харкові,  в  тюрмах  Твері.
3.  10  квітня  2018  року  ваш  президент  Лех  Качинський,  головні  командири  польської  армії,  священники,  культурні  діячі,  преса,  всього  96  людей  відправилися  в  Смоленськ  памянути  почилих,  розстріляних  воїнів  й  громадян  поляків.
Літак  розбився  при  підльоті  на  посадочну  смугу.  Москвіти  придумали  всяку  брехню,  щоб  оправдатися.  Не  допустили  ваших  слідчих  до  установлення  причин  катастрофи  і  ви  це  все  проковтнули.  Вони  звалили  на  туман,  якого  там  не  було,  на  помилку  пілота.  Але  розумні  люди  знають,  яку  помилку  можна  підставити  пілоту,  що  б  він  не  вірно  вибрав  висоту  при  посадці.
Продовжуйте  лизати  зад  вашому  вбивцю,  або  отямтеся.  Січень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024

Бажання в руку.

Гриць  проснувся,  ще  в  постелі,
Звів  він  очі  аж  до  стелі.
Голова  ніби  вата,
Схожу  до  кума,  до  Кіндрата.
Сьогодні  вільний  я,  субота,
А  в  суботу,  яка  робота.
Піду  до  кума  похмелиться,
Води  джерельної  напиться.
А  завітав  Гриць  до  шинкарку.
Випив  дві  і  третю  чарку.
Трошки  ніби  він    напився,
Показалось  -  похмелився.
Встав,  поправив  піджачок
Хапнув  чуть  на  посошок.
І  додому  йти  зібрався,
Тай  на  двері  напоровся.
Потер  лоба,  помацав  бік,
Я  ж  тверезий  чоловік.
Йде  хвилясто  по  дорозі,
І  побачив  він  на  розі.
Кума  Кіндрата,  його  спину,
Кум  тримався  за  деревину.
Щось  мурликав,  щось  молов,
А  до  Гриця  ні  гогов.
Кум  Кіндрате,  будь  здоров!
Тепер  тебе  я  тут  знайшов.
Кум  Кіндрат  озирнувся,
Як  це  тут  я  опинився.
Я  ж  йшов  до  тебе  з  ранку,
Але  заскочив  до  шинкарку.
Для  чого  ранку  пропадать,
Тай  ковтнув  я  стопок  пять.
Тепер  я  трошки  заблудився,
Дуже  добре,  що  ти  зустрівся.
Допоможи  мені  стояти
Тепер  підемо  до  моєї  хати..
І  обнявшись  два  пияки,  
Побрели  до  Кінрата  в  хату.
Та  не  було  там  покою,
Жінка  стріла  з  коцюбою.
І  дала  їм  дві  лопати,
Для  моркви  грядку  прокопати.
Коли  захочете  похмилиться,
Тоді  дам  води  напиться.
Мораль:
Горілочка  подруга,
Звела  з  ума  два  друга.
******
Дурак  дурака,  Бачить  здалека.
********
Скажи  хто  твій  друг,
Я  скажу,  хто  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024

Пам'ять Роду

Росла  у  нас  Медівка  груша,
Вросла  корінням  в  древній  Рід.
Вона  на  вид  була  ще  дужа,
Їй  за  віком  сотню  літ.

Вона  під  вікнами  зростала,
Дарувала  нам  весняний  квіт.
У  вікна  заглядала  й  нас  стрічала,
Нащадків  Роду  з  року  в  рік.

Відпочивали  ми  й  гуляли,
Завжди  під  грушею  в  тіні.
Івана  Купала  поряд  ми  справляли,
Древнє  свято  пращурів.

Густе  зелене  листя  мала,
Була  ніби  молода.
А  сивина  між  віття  проглядала,
Але  родила  завсігда.

Коли  грушки  дозрівали,
Не  було  від  нас    відбою.
Грушки  спілі  ми  зривали
Та  й  за  пазуху  з  собою.

Якось  ранньою  весною
В  оселю  рідну  завітав.
Я  радів  й  немав  спокою,
Квіт  на  груші  розквітав.

Востаннє  груша  розквітала,
Вона  ж  була  вже  у  літах.
І  за  плоди  вона  ще  дбала,
І  сум,  і  радість  на  очах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024

Для душі

Вірші  ми  пишемо  для  душі.
Хто  їх  тепер  читає?
Поки  дишу,    той  я  пишу,
В  рядках  історія  лягає.

В  рядках  любов  й  почуття,
За  дружбу  слово  дбає.
Коли  пишу  я  про  життя,  
Усе  живе,  знову  оживає.

Цвітуть  сади.  Шумлять  вітри.
Теплий  дощик  землю  поливає.
Живемо  у  світі  -  і  я,  і  ти.
Ненька  нас  з  любов’ю  обгортає.
Лютий  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024

Людям присвячується

Мамо,  я  хочу  тишини,
Хочу  чуть  дзижчання  бджілки.
Як  воркують  голуби,
Чути  клекоти  лелеки.

Чути  хочу  гуркіт  грому,
Бачить  спалах  громовиць.
Під  дощем  прийти  додому
У  сім’ю,  до  своїх  світлиць.  

Хочу  чуть,  як  пахнуть  квіти,
Як  пахне  липа,  бузина.
Хочу  жити  і  радіти
І  між  людьми  любов  була.

Повсячасні,  це  лише  мрії,
Які  змішалися  з  вогнем.
Вогонь  приніс  тиран  з  москвії,
З  окровленим  мечем.

Тепер  стрекочуть  кулемети,
Взриви  й  блиск  від  бомб,  гранат.
Несуть  смерть  вражі  ракети,
Для  мирних  людей  і  солдат.

Не  чують  інші  й  не  бачать,
Як  гине  праведний  світ.
Бог  із  неба  усе  бачить,
Перед  ним  буде  отвіт.  
Лютий  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024

Щемить серце

Ви  чули,  як  співають  соловейки,
Як  у  вечірній  час  хрущі  гудуть.
Ви  чули  клекоти  лелеки,
Як  бусленята  на  крило  стають.

Ви  милувалися  ясним  небом,
Сонця,  місяця,  зірок.
Були  щасливі  теплим  літом
І  коли  притрушує  сніжок.

Ви  чули,  як  сміються  діти,
Веселий  галас  дітвори.
І  хочеться  щасливо  жити
На  волі  в  мирі  й  без  війни.

Та  чорним  вороном  злетіла,
Московська  нищівна  чума.
Крилом  Україну  зачепила,
Руйнує  й  палить  все  до  тла.

Та  не  всі  це  хочуть  знати:
Вмирають  села  й  міста
І  як  вмирають  дома,  хати,
Вмирають  люди,  дітвора..

В  людських  серцях  тривоги  б’ється,
Набатам  будить  увесь  світ.
Чи  чує  світ,  чи  світ  проснеться?
Чи  береже  московський  гніт?
Лютий  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024

Моє бачення

Весна  рання  прилетіла,
Із  теплом,  як  не  будь-коли.
Людям  радість  дарувала,
Замість  клятої  війни.

Птахи  весняні  прилетіли,
Додому,  кожний  у  своє  гніздо.
А  там  згарища,  руїни.
Ніби  гнізд  там  не  було.

Скрізь  вирви,  скрізь  руїни,
Понівеченні  сади.
Під  прапорами  в  рядах  могили,
Герої  сплять,  матерів  сини.

Зелені  шати  весна  вкрила,
Квітучі  стелить  килими.
Земельку  ранену  лічила,
Полива  її  слізьми.

Земля  розправив  вільно  крила,
Струснув  кацапа  в  небуття.
Із  попелу  постала  Нова  Україна,
Із  Вірою  і  в  Славі  мирного  життя.
Січень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024

Звернення до Українців

Наша  Доля  покрита  страданнями  й  полита  кров’ю.
Наша  Віра  й  Довіра  нас  погубила.  Наша  чистота  совісті  й  трудолюбство  затьмило  наш  розум.  Наша  пам’ять  загублена,  тому  все  прощаємо.
Я  зветаюся  до  президента,  слідчих,  прокуратури  й  самих  українців,  вчинити  суд  над  винуватими,  що  чинили  й  чинять  злочини  над  Україною  і  українцями.
Немає  суда,  немає  покарання,    тай  не  буде  покаяння  і  не  буде  прощення.
Без  покарання  зло  не  зупинити.
Я  не  требую  смерті,  я  требую  публічного  вироку  діячам  трагедії  над  Україною,  які  розброїли  українську  армію,  розікрали  й  розідрали  на  шматки  Україну  і  тих  хто  присвоїв  майно  України,  та  обікрав  український  народ.  
Українці,  наша  Доля  й  Воля  в  наших  головох  і  в  наших  руках.
Січень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024

Шлях згину

.
Москалі!  Ви  добрі,  чи  погані?
По  ділах  вас  зразу  пізнаєш.
Міркувати,  з  вами  —  справі  марні,
Ви  лукаві  і  ніж  за  пазухою  несеш.

Держава  ваша  всім  багата
І  простори  з  краю  в  край.
Чому  ж  тобі,  кацапу-кату,
Чужу  кров  давай,  давай.

Через  кожні  два-три  роки,
Завжди  війною  ти  живеш.
У  світі  ти  одна  морока,
Чуму  кацапську  всім  несеш.

Щось  же  сталось  з  кацапнею,
На  Україну  він  попер.
Кацапу  скрізь  нема  покою,
А  мав  шалену  зброю,  та  на
чорноземі  він  помер.  
Січень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2024

Код Роду.

В  Україні  родилась  Світлинка,
Вона  голосно  світу  віщає:
Я  Світлинка!    Я  маленька  Українка!
В  голосі  силу  світ  відчуває.

Слово  до  слова  древня  є  мова,
Це  пісня  Роду  й  серця  мого:            
Я  Українка!  Я  велика  Українка!
Ніхто  не  змінить  код  Роду  мого.

Код  наш  у  слові,  код  наш  у  мові,
Код  в  молитві  і  в  наших  серцях.
Код  у  калині  в  доньки  й  сині,
Код  у  вишиванках  і  в  рушниках.  

Я  Українка,  ніби  я  Зірка,
Щоб  сяйвом  любові  Україні  світить.
Ми  вільний  народ  від  віку  до  віка,
Вільний  народ  не  покорить.
Січень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024

Миттєві вислови

-Хто  не  кохав,  той  не  страждав
і  в  житті,  насолоди  не  мав.
 
-Хто  не  знає  рідної  мови,  
його  слова,-  як  на  вітрі  полова.

-Хто  забув  минуле,-  
той  не  має  майбутнього.

-Той  хто  не  знає  свого  коріння
його  душа  пуста  і  серце  камінне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024

Молитва серця

Не  гасне  в  серцях  майданний  рік,
Він  сколихнув  Неньку-Україну.
Та  ніхто  не  рахував  свій  вік,
І  об’єднались  в  незламну  Родину.

Мене  обгорнула  людська  теплота
І  радість  й  веселі  усмішки.
У  очах  в  кожного  іскрить  доброта,
Більше  не  шкурять  незгоди  ні  трішки.

Єдність  українців  гаряча  й  міцна,
Небесним  вогнем  в  серцях  палає
І  кує  боєвого  щита  і  правди  меча,
І  в  любові  все  людство  єднає.

В  грізних  боях  москалів  погромив,
Квітнуть  за  нами  шляхи  й  дороги.
Кожний  за  Волю  життям  платив,
На  весь  світ  майорить  стяг  Перемоги.  
Січень  2024  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024

Радісна вість

Поздоровляю  поетів,  прозаїків  та  весь  Українській  Рід  з  Різдвом  Хрестовим  і  з  Новим  2024  роком.  Бажаю  всім  силу  та  мужність,  віру  і  надію,  щоб  захистити  нашу  свободу,  наші  домівки  та  нашу  землю.
Ми  не  шукали  нашої  землі
І  не  блукали  сотні  літ  по  світу.
Русь-Україна  Богом  нам  дана,  
Дана  нам  Богом  споковіку.
В  єдності  й  вірі,  з  Божою  допомогою,  український  народ  побудує  світ,  де  буде  панувати  гармонія  та  розуміння,  де  кожна  людина  зможе  жити  на  волі  й  без  страху.  
Україна  буде  сяячою  зіркою  в  світі  та  прикладом  віри,  мужності,  любові  та  гармонії  людського  життя.  

Додаток.
Згідно  древньому  слов’янському  календарю,  на  Україні,  тепер  7531  рік  від  Cотворення  Світу.  
 По  нашому  первородному  слов’янському  календарю  в  2024  році  по  горскопу  є  Темний  Лось,    він  є  сильний,  вільний,  неприборканий.  
В  2023  році  був  Вогнений  кінь.  
Талісмани  з  10  грудня  по  10  січня  -  ведмідь,  а  з  10  січня  по  10  лютого  -росомаха,  з  10  лютого  по  10  березня  -ворон.
25  грудня  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023

Життя метелика

З  кокона-ляльки  метелик  родився,
На  розписаних  крилах  в  політ  пустився.
Не  довго  пурхав  в  перший  політ,
Його  вже  привабив  барвистий  квіт.

В  метелика  очі  досить  великі,
Чітко  він  бачить  різноколірні  квіти.
Лапками  чує  їх  аромат,
І  споживає  дієтичний  салат.

Сяде  на  квітку,  розверне  хоботок
І  споживає  нектар  й  пилок.
Він  воду  п'є  й  сік  фруктовий,
Зверне  хоботок    й  до  злету  готовий.

Декілька  місяців  його  довголіття,
В  садках  й  полях  між  різноквіття.
На  зелених  гілках  кладе  він  в  кільце,
В  надійнім  порядку  кожне  яйце.

З  часом  з  яєць  буде  гусінь  лупиться,
Щоб  листочків  поїсти  й  соку  напиться.
За  здоров'я  гусінь  старанно  дбає,
Листочки  й  квіти  вщент  поїдає.

В  кокон-ляльку  на  зиму  вклубиця
І  на  весні  метеликом  знов  народиться.
Та  й  між  квітками  пурхать,  літати
Кладку  яєць  на  гілках  відкладати.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000787
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 13.12.2023

Життя метелика

З  кокона-ляльки  метелик  родився,
На  розписаних  крилах  в  політ  пустився.
Не  довго  пурхав  в  перший  політ,
Його  вже  привабив  барвистий  квіт.

В  метелика  очі  досить  великі,
Чітко  він  бачить  різноколірні  квіти.
Лапками  чує  їх  аромат,
І  споживає  дієтичний  салат.

Сяде  на  квітку,  розверне  хоботок
І  споживає  нектар  й  пилок.
Він  воду  п'є  й  сік  фруктовий,
Зверне  хоботок    й  до  злету  готовий.

Декілька  місяців  його  довголіття,
В  садках  й  полях  між  різноквіття.
На  зелених  гілках  кладе  він  в  кільце,
В  надійнім  порядку  кожне  яйце.

З  часом  з  яєць  буде  гусінь  лупиться,
Щоб  листочків  поїсти  й  соку  напиться.
За  здоров'я  гусінь  старанно  дбає,
Листочки  й  квіти  вщент  поїдає.

В  кокон-ляльку  на  зиму  вклубиця
І  на  весні  метеликом  знов  народиться.
Та  й  між  квітками  пурхать,  літати
Кладку  яєць  на  гілках  відкладати.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023

Напоминалка історії

1.  ЄС  політична  організація,  яка  створила  ідеальну  законодавчу  структкру  для  беззабоного  свого  життя.
       ЄС  —  це  багато  партійна  організація  де  невщухають  супепречки.
       Місія  ЄС:  Створення  законів  вільної  торгівлі,
 Створення  митного  союзу,
 Створення  спільного  ринку.
Хочу  ще  напомнить,  коли  азіти  массово  мігрірували  у  Європу,  ЄС  збов’язувала    членів  ЄС  приймати  установлену  численність  мігрантів.

2.  НАТО  створено  4  квітня  1949  року,  стримувати  загрозу  радянської  експансії  в  Європі.
НАТО  по  суті,  організація  діє  як  союз  колективної  безпеки  з  метою  забезпечення  взаїмного  захисту  військовими  та  політичними  засобами,  якщо    країни    члени  НАТО  зіткнуться  із  зовнішньою  загрозою.  Стаття  5  статуту  НАТО.
-  Росія  співпрацює  з  НАТО  з    1991  року,  вступила  в  “Партнерство  загрози  миру.”
-  Рада,  Росія  —  НАТО  були  створені  в  2002  році.
-  1  квітня  2014  року  НАТО  оголосило  про  припинення    співпраці  з  Росією.
Зверніть  увагу  на  перше  квітня,  вроді  шутка-прибаутка  прийняття  рішення.
Чому  ж  НАТО  працювало  з  споконвічним  агресором-терористом?  А  ЄС  продовжує  працювати.
Напомню  відомі  факти  діяльності  московії:
З  1919  по  1945  роки,  московія  вела  10  війн  за  26  років,  тобто  через  кожні  2,6  років  була  війна.
З  1946  по  1982  роки,  московія  вела  18  війн  за  36  років,  тобто  через  кожні    2  роки    була  війна.
Кроми  того  в  Дагестані  було  вбито  московією  понад  300  дітей,  в  театрі  Норд-Ост  отравлено  і  вбито  понад  200  глядачів  і  терористів.
Напомню  про  штучно  сворений    голодомор-геноцид  Українського  народа  в  1921-1922  рік,  1932-1933  рік,  1946-1947рік.  А  зерно  тікло  з  України  поїздоми,  кораблями  в  Європу,  Америку  всі  не  мичали,  а  наш  хліб  омитий  кровю  споживали.
Кому  тепер  вірити?    Люди  схаменіться,  можливо  вже  й  так  запізно.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023

Тайна відома

Чому  московіти  використовують  символи  на  воєнній  техніці  і  на  домах,  в  школах,  взагали  в  биту  —  літери  Z,  V,  E.    Це  реальність  їхнього  жття.
Я  вже  розкривав  їх  значення,  ще  напомню,  російські  біологи  розробили  препарат  який  людину  робить  безвольним,  керованим  зомбі.  
Вони  назвали  препарати  першою  буквою  свого  імені:
Z  –  Зотов;
V  –  Воронцов;  
E  –  Ерін.
Цими  англійськими  буквами  зашифрували  свою  реальну  сутність:    
-  Z-зе    (зомбі),
-  V-ві    (вандали),
-  Е-  і    (іроди).
Тобто  —  ZVErin  (тобто-  звірін  або  озвірін).
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023

Хижак як людина

В  очі  дивиться,  зустрілись  два  президенти,
Та  й  вихваляли  свої  девіденди.
Один  так  захвалився,
Що  на  милліардах  він  не  зупинився.

Зумів  я  дуже  себе  збагатити,  
Так  що,  потрібно  плакать,  чи  краще  радіти.
А  як  же  народ,  а  як  же  держава?
Жити  в  достатку  кожного  право.

Жив  народ  й  проживає  на  дні
І  до  кісток  вони  мені  вірні.
А  держава,  для  народу  вона  величава.
Віддадуть  життя    -  це  їхнє  право.

Хочеш  мати  в  світі  славу,
Веди  війни,  та  й  не  по  праву.
І  захочеться,  ще  більше  хотіти,
Жити  в  багатстві  і  ще  багатіти.

Віддай  без  бою  свою  державу,
Мільони  матимеш  першу  заставу.
Відведеш  військо  від  кордонів,
Зелені  отримаєш  більше  мільйонів.

Військо  наразі  ти  скороти,
Розмінуй  всі    проходи  й  мости.
Розмінуй  всі  поля  й  дороги,
Відкрий  нам  шлях  перемоги.

Я  вільно  ввійду  у  твою  державу,
Буде  належати  мені  вже  по  праву.
Не  ваша  буде  воля,  а  воля  кремля
І  Європою  буду  правити  я.

Залишися  ти  при  владі,  Бога  раді,
Зі  мною  будеш  при  параді.
Народ  твій  я  ублажаю,
Що  робити  з  ним  я  чітко  знаю.

Як  президент,  ти  очманів,
Ти  не  живеш  без  кровавих  боїв.
Ти  вже  погубив  тьму  народу.
По  смерть  твоїй  —  твоя  свобода.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023

Момент истории.

Молитва  фараона  Єхнатона  1334  рік  до  нової  (нашої)  ери.

Отче  наш,  неведомий  но  сущий,
Да  святится  имя  нам  Твоё,
Пусть  придет  закон  Твой  и  свет
Дающий  миру  звёзд  и  в  наше  бытиё.
В  этот  деньТы  накорми  нас    хлебом  и  прости  
Нам  смертные  долги,  как  мы  прощаем  перед  Небом,
От  соблазна  и  от  зла  обереги.


Молитва   ОТЧЕ  НАШ  (УКРАЇНСЬКОЮ)

Отче  наш,  що  на  небесах,
Най  святиться  ім’я  Твоє,
Най  буде  воля  Твоя,
Як  на  Небі,  так  і  на  Землі.
Хліба  насущного    дай  нам  сьогодні,
І  навчи  нас  любити    і  прощати,
Як  любиш  і  прощаєш  Ти.
Збережи  нас  від    спокуси
 І  визволи  нас  від  лукавого.
Бо  Твоє  нині  царство  і  сила,  і  слава  навіки
В  ім’я  Отця,  Матері,  Сина,  Дочері  та
Духа  святого  і  животворного.  Амінь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023

Розплата

Людина  завжди  залишає  сліди,
Бажає  вона  чи  не  бажає.
З  народження  дня,  чи  лишає  світи,
Природа  сліди  завжди  зберігає.

На  час,  чи  на  два,  чи  на  многі  віки,  
Це  все  залежить  від  тебе,
Чи  від  твоєї  стопи,  чи  від  твоєї  руки,
 Запитає  Бог  коли  буде  треба.

Коли  немовля  родилось  в  світи,
Криком  воно  весь  світ  сповіщає.
В  серцях  батьків  і  людей  залишає  сліди,
Долю  щасливу  йому  кожний  бажає.

Та  в  кожного  доля  всяк  й  своя,
Людство  долю  всяк  час  корегує.
Хіба  можливо  почати  все  з  нуля,
Тому  людство  звічна  бідує  й  воює.

Сліди  діяній  не  сховати  ніде,
Ні  в  морі,  ні  в  повітрі  чи  на  суші.
Карма  розплати  нас  скрізь  знайде,  
В  повсякденнім  житті,  а  по  смерті  —  душі.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023

Розпач й мудрість

Ой,  мамо,  мамо,  милий
мне  покидає!
Не  журись,  моя  дитино,  хто  кохає
дівоче  серце,  повік  не  забуває.

Ой,  мамо,  як  я  буду  жити,
Тепер  я  не  знаю,  що  мені  робити.

Не  журись,  моя  дитино,  
серденько  потужить.
Час  лікує,  час  мудрує  і  тебе  одружить.
Твоє  серденько  дитяче,  воно  не  палало,
Між  тобою  й  козаченьком  дружба  панувала.

Коли  зустрінеш  судженого  
на  весь  світ  засяєш
І  милого  зі  собою  навік  поєднаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023

Вічність любові

Вечір  тихенько  крадеться  садами,
Вітерець  у  листках  гомонить.
Різно  квіт  манить  пелюстками
І  шепоче  —  любіть,  любіть  і  любіть.

Десь  цикада  в  травиці  стрекоче,
Соловей  почуття  полонить.
Аромат  квітів  душу  лоскоче
І  шепоче  —  любіть,  любіть  і  любіть.

На  вечірньому  Небі  вже  місяць  сріблиться,
Щасливу  стелить  закоханим  путь.
Перша  зірка,  Венера,  яскраво  іскриться
І  ніжно  шепоче  —  любіть,  любіть  і  любіть.

Небо  й  Земля  сповні  любові,  
Живородним  вогнем  спада  на  людей.
І  серця  людські  палають  в  кохані  -  
Від  серця  до  серця  й  від  батьків  до  дітей.
Листопад  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023

Он и она

Она  ласкает  его,  любит
В  его  душе  любовь  разбудит.

Она  ждет  его,  встречает
Её  он  нежно  обнимает.

Она  подаст,    его  пригреет
Он  отдаст  ей,  что  имеет.

Она  обиды  все  прощает,
Он  в  ответ  ей  досаждает.

Она  заглянет  прямо  в  очи,
Он  любовь  готовит  к  ночи.

Тело  к  телу  приголубит,
Вновь  в  душе  любовь  пробудит.

Что  есть  мудрого  в  ответе  -
Любовь,  прощение  и  дети.
2023  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998027
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2023

Насолода

У  Черняхівському  містечку
Є  смакота  на  кожний  день:
Торти,  цукерки  і  тістечка  -
Виготовляє  їх  "Руден".  

Всі  продукти  натуральні,
По  рецепту,  без  приправ.
І  на  вигляд  всі  привабні,
Всі,  хто  їв,  той  смакував.

Перший  був  вівсяний  пряник,
Богатирське  з  кунжутом,
З  маком  теж  смачний  вівсяник,
Є  зі  згущеним  молоком.

А  в  “Асорті”  -  всі  розмаїття,
Приємні  смаки  в  апетит.
Це  дарунок  друзям,  дітям
А  в  компаніях  —  чаєпит.

Є  “Карпатське”  та  “Квіткове”,
Як  на  диво,  -  є  “Каприз”.
Тістечка  всі  святкові.
Вафлі  «Сонечко»,  «Престиж».

Там  «Сніжинка»  і  «Сердечко»,
«Світанок»,  «Спаржа»,    та  «Струмок».
“Чарівне”  зайняло  дечко.
З  печі  в  мить  «Лісовичок».

Віршувати  смак  на  здоби,
Слів  не  хватить  на  сорти.
Куштуйте  все,  що  до  вподоби.
Смакуйте  здоби  та  торти.

Хто  ж  готує  смачні  здоби
З  компонентів  і  муки?
Це  красуні  Українки,
Це  привабливі  жінки.
Листопад  2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023

Не мудруй

Якось,  Бог  Амур  трішки  притомився,
На  траву  Він  ліг  під  дубом  і  усні  забувся.
А  в  тей  час  на  дубі  німфа  спочивала
І  в  Амура  лук  й  кохання  стріли  тихенько  забрала.

Оглядає  лук  й  стріли,  як  цим  управляти,
Яка  ж  мудрість  в    цім  знарядді,  з  чого  починати.
І  крутила,  і  мудрила,  розпізнать  кортіло,
Стрільнула  куди  попало,  скільки  того  діла.

Розлітались  стріли  на  ліво  й  направо,
І  влучили  в    діву  й  хлопця  і  їх  закохало.
Закон  Божий  тут  мудрує  —  любіть,  поважайте
І  на  Божий  світ    діточок  роджайте.

Німфа  так  нерозуміла,  що  вона  творила
І  вона  стрілою  в  двух  мужчин  влучила.
Полишила  почуттів  до  красуні-жінки,
Пустоцвітне  кохання  гріховне  навіки.

Причта:
Коли  слово  попадає  дурням  язикатим,
Цих  дурнів,  як  людину,  з  часом  не  пізнати.
Коли  зброя  попадає  нетямлящій  людині,
То  світ  Божий  й  кохання  будуть  всім  не  милі.
Жовтень  2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023

Наше невідоме

За  обрій  сонечко  заходить
Рожевіє  небосхил.
На  небі  місяць  сходить
З  мільярдами  світил.

Серебрить  довкіл,  чарує,
Манить  в  всесвіт  до  зірок.
Моя  душа  у  світ  мандрує.
Від  почуття  моїх  думок.

В  безмежнім  просторі  шугає,
Там  холод  й  темніша  синева..
Але  відчуваю,  що  незнана  сила
Душу  ніжно  огріва.

Життя  земне  лиш  забава,
Під  Сонцем,  Місяця,  зірок.
Чи  цю  суть  людина  розпізнала,
Коли  сягнула  в  космос  крок.
Жовтень  2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023

Слово істини.

Українці  (слов’яни)  вперто  не  бжають  знати  своєї  історії  розвитку  й  не  бажають  вчитися  на  її  удачах  й  помилках.  І  тому  блудять.  Більше  як  тисячу  літ  слов’яни  втратил    свою  природну  віру,  кровне  Рідство,  Волю  і  знаходяться  під  ярмом  чужих  народів  з  їхнею  культурою  й  вірою  і  приживаються,  і  виживають.  
Та  невтрачають  генетичну  пам’ять  вільного,  нескореного  народа.
З  появою  християнства,  вкоренилося  слово  —  язичнество,  що  означає  не  християнська  віра,  чи  не  Авраамова  віра.  Слово  язичнество,  придумане  тільки  для  слов’ян.
В  термінології  літератури,  міфологій,  різних  систем,    язичнество  —  це  рідна  віра  народу  в  Бога,  віри  в  природу,  зародження  життя,  сутність  космосу,  видимого  й  невидимого  світу.
Слов’яни  вірили  й  молилися  Всевшнему  Богу,  духам  повітря,  видимому  й  невидимому  світу  природи,  тобто,  що    все  видиме  й  невидиме  -  це  проявлення  Бога  для  людей.  Все  явне  й  невидиме  слов’яни  назвали  йменями  богів.
Кожен  з  Богів    у  древніх  слов’ян  мав    назву,  богословну  значимість,  календарну  дату,  для  кожного  Бога  була  своя  молитовна  поезія.
У  слов’ян  Всевишній  Бог,  Він  же  Триглав,  творець  всесвіту,  творець  живої  й  не  живої  природу  на  землі,  сонця,  місяця,  неба,  зірок,  повітря,  водних  стихій.  Так  чому  слов’ян  називають  язичнеками?  В  них  була  рідна,  вільна,  природня  віра  слов’янського  народа.  
Слов’яни  не  просили  Бога,  вони  славили  Його  молитвами,  рахували,  що  Бог  дав  все  небхідне  для  життя  Роду  на  Землі.  Бог  є  Сам  Рід.
Зауважу,  я  не  проти  християнської  чи  любої  віри.  Я  хрещений  й  молюся  перед  Богом.  Я  описую  життя  древніх  слов’ян  (українців)  з  відомостей  які  мені  відомі.
Ми  завжди  були  під  чужим  ярмом  і  тому  страдаємо  тисячоліття,  і  я  лише  подумав,  можливо,  що  це  і  є  наші  історичні  невдачі  рідного(слов’янського)  народу,  як  карма(відплата)  за  зраду  родових  Богів.  Тому,  що  слов’яни  появилися  на  світ  разом  із  своїми  Богами.  
Правослана  віра  слов’ян  є  древніша  від  усіх  увірувань,  вона  заснована  на  законах  Бога  —  ПРАВА,  на  космічних  законах  всесвіту.  
Хочу  зауважить,  що  частина  людей  на  землі  не  зрадили  своїм  богам  -  Крішна,  Буда,  Ісламська  віра  і  так  дальші  і  їх  не  називали    язичнеками.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023

Кругобіг

Прощається  осінь  із  літом,
Чепуриться  стрічати  зиму.
Оділа  сади  різно  квітом
І  вкрила  барвисто  траву.

Небо  злегка  вже  сіріє,
Вкрили  хмари  його  дощові.
Ще  трішечки  сонечко  гріє,
В  осінні  короткі  дні.

Вітерцем  холодним  повіє,
Килимом  стелить  листву.
Прохолодним  дощиком  землю  полиє,
Готує  природу  до  зимного  сну.

Завихрює  сніжок  і  завіє,
Засніжить  лани  й  ліси.
Сніжок  від  морозу  землю  зігріє,
Щоб  проснулися  в  пору  веснянки-краси.
2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023

Люди і уявлення Бога

Моя  розмова  нескінчена  з  Богом,  
З  Творцем  Всесвіту  й  Землі.
Творця  Законів  править  Родом,  
Любові  й  світло  для  душі.

Я  розмовляю  з  Сонцем  й  Небом,
Серцем  я  лечу  в  Ефір*.  
В  цілому  -  ми  творіння  Богом,
В  безмежнім  просторі  Сузір.

Бог  між  нами  й  в  серцях  наших,
Він  життєрятівний  вогонь.
Природа  -  Він  в  очах  ваших,
Та  світ  ми  бачим  з  під  долонь.

Нам  Бог  послав  Свободу  Духа,
Свободу  виборів  шляхів.
Світлий  шлях  -  Славити  Бога,
Інші  —  то  шляхи  гріхів.
2023р.
Ефір  —  це  тонкий,  чистий  шар  повітря,  де  перебувають  Боги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2023

Генетична хвороба москалів

Я  не  беру  до  уваги  пагубну  царську  Московію,  яка  вела  постійні  віни  і  була  губітельна  для  свого  народа  й  завойованих  сусідів.
Щоб  зрозуміти  масштаби  трагедії  народів  Радянської  (комуністичної)  влади,  наведу  приклади  диких  дій  хворобливих  москалів,  починаючи  з  1917  року.  Короткі  відомості  про  убитих  й  ранених  радянських  воїнів  й  простих  людей.    Зауважу  в  тім,  що  ранені  -  це  бійці  й  люди  які  стали  інвалідами  від  бойвих  дій  -  без  руки,  чи  ноги,  або  без  обох  рук  чи  ніг,  сліпі  й  полу  сліпі,  психично  трамвовані  війною.
Громадянська  вйна,  1919-1923  рр.  Убитих  2-4  мільйона,  ранених  7-8  мільйонів.
Радянсько-польська  війна,  1919-1923рр.  Убитих  15-25  тисяч,  ранених  більше  12  тисяч.
Конфлікт  на  Китайсько-Східній  заліничній  дорозі,  1929р.  Убито  281,  ранених  729.
Бої  у  озера  Хасан  і  річки  Туманна,  1938  р.  Убито  865,  ранених  2  752,  пропавші  бевісті  95.
Бойовий  конфлікт  на  річці  Халхингол,  1939р.  Убито  й  ранено  18,5  тисяч.
Польський  похід    радянської  армії,  1939р.  Убито  1  475,  ранено  3  858.
Радянсько-Фінська  війна,  1939-1940рр.  Убито  126  875,  в  госпіталях  умерло  від  ран  264  908.  Про  інвалідів  не  указано,  за  досвідом  бойових  дій  -  ранених  в  три  рази  більше  від  погибших.
Друга  мирова  війна,  1941-1945рр.  Убито  7  мільйонів,  ранено  21  мільйон.  Також  відомі  факти,  що  Українських  воїнів  убито  2,5  мільйона,  а  простого  українського  населення  убито  майже  5-7  мільйонів  і  випалена  Україна.
Радянсько-Японська  війна,  1945р.  Убито  12  031,  ранених  24  425.
Афганістан,  1979-1989рр.  Убито  15  051,  ранених  53  753.

  Також  були  багаторазові  воєнні  операції  за  1946  по  1982  роки,  в  бойових  діях  приймала  Московія,  про  які  ми  не  знаємо  статистики  погибших  й  ранених.
Перерахую  бойові  дії  Радянської  Армії:
-Громадянська  війна  в  Китаї,1946-1850рр.  -Бойові  дії  в  Північній  Кореї,1950-1953рр.  -Бойові  дії  в  Алжирі,  1962-1964рр.  -Карібський  Кризис,1962-1964рр.  -  Чехословакія,  1968р.  -Даманський  острів,  1969р.  -В  районі  озера  Жаланашколь,1969р.  -Египет,  1962-1975рр.  -Йменська  Арабська  Республіка,  1962-1969рр.  -Вєтнам,1961-1974рр.  -Сірія,  1967-1973рр.  -Мозамбік,  1967-1979рр.  -Камбоджа,  1970р.  -Бенгладеш,  1972-1973рр.  -Ангола,  1975-1979рр.  -Ефіопія,  1977-1979рр.  -Сірія  і  Ліван,  1982р.  
Тобто,  18  непреривних  воєн  з  1946  по  1982,  це  кожні  два  роки  війна.  

За  період  з  1991  по  2023  роки  нова  Московія  продовжувала  кроваві  війни  проти  людяності.  Тобто,  на  протязі  32  років  Московія  вела  війни  проти    8  мирних  держав.  
Придністров’я,  Абхазія,  Южна  Осетія  і  Карабах.  В  1994  році  воювала  в  двух  чеченськіх  війнах  і  в  Дагестані.  В  1908  році  в  Грузії.  
В  2014  році  почалася  війна  Росії  проти  України,  котра  точиться  до  тепер  -  вересень  2023  року.  Повністью  випалюються  села,  міста  разом  з  людьми.  Геноцид  українському  народу.
 Не  буду  перераховути  після  воєних  калік  з  орденами  й  медалями,  котрих  москалі,  як  тварин,  мільйонами  вивозили  товарними  вагонами  в  нікуди  і  безповоротно.
А  Європа  і  світ  мовчали,  виражали  занепокоєння,  а  люди  гибли,  міста  й  села  горіли.  І  виростили  москаля-монстра.

Крім    того,  2  вересня  2019  року  за  наказу  Путіна  ФСБ  Росії    в  Беслані  вогнеметами  “Джаміля”,  РПШ  і  РПГ-18  “Муха”  обстріляли  школу  і  було  вбито  334  школярів.  Так  звільняли  заручників  від  терористів.
4-16  вересня  1999  року  були  зірвані  житлові  будинки  в  Москві,  Владивостоці,  Буйнакске  загинуло  307  мешканців  1700  травмовано  різної  тяжесті.  Звалили  на  чеченців  і  почалася  війна  Росії  з  Чечнею.  
23-26  жовтня  2002  році  в  Москві,  в  театрі  на  Дубровці,  під  час  в  концерту  мюзикл  Норд-Осту  було  вбито  174  відвідувачі  і  34  терористи,  Їх  травили  анестетичним  газом,  людина  втрачає  свідомість,  маючи  наркотичний  афект.  Людей  добивали  відважні  російські  бійці.  В  полон  нікого  не  взяли.
Помніть,  що  москоське  логово  тільки  мало  признаки  свого  заснування  з  1147  року,  по  приказу  татарського  хана  і  було  урусулом  Золотої  Орди  до  1462  року.  Москалі  це  суміш  угрофінських  племен  з  татарським.  Ніякого  відношення  до  слов’ян  не  мають  “ни  по  Родине,  ни  по  Матери”.  Думайте  люди  з  ким  дружити  й  з  ким  мирний  хліб  їсти.  
Мною  аносовані  коротенькі  відомості  із  статьї  Олега  Панфілова.  Реалії.
Пізнавайте  люди  свою  історію  і  міркуйте,
Свою  долю  чужім  людям  не  даруйте.
2023р.  Вересень.
Прошу  повідомити  рідних,  друзів  щоб  знали  сутність  “старшого  брата”-демона,  який  живе  за  рахунок  чужої  крові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023

Така правда.

Україна  без'ядерна  держава,
І  не  готувалася  до  війни.
Любов  й  мир  вона  плекала,
Яровину  й  жита  вона  зростала,
Щоб  у  світі  не  було  біди.

Та  московська    ядерна  держава,  
Поправ  закони  мирних  угод.
Війну  проти  України  розв'язала,
Людей  з  попелом  мішала,
Та  на  захист  встав  народ.

А  Європа  й  НАТО  —  всі  змовчали,
Так  страх  пройняв    їх  до  кісток.
Всі  посольства  Київ  залишали,
Погибель  Києву  чекали.
Та  який  з  цих  дій  був  прок.

Не  так  сталося,  як  бажалося
Москалям  і  не  гадалося,
Що  це  смертельний  їх  похід:
Вони  посягнули  на  Святиню,  
На  вільну  Неньку-Україну,
Непоборну  в  єдності  Родину.
А  вільна  Україна  на  краще
змінить  світ.
Липень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023

Доля — Божа воля. .

Льон  квітує  голубим  квітом,
Ніби  небо  лягло  на  пелюстки.
І  колишеться  під  світлом.
Що  дарує  сонце  залюбки.

Стрункий  льон  з  вітерцем  шепоче,
Я  радість  людям  принесу.
Скраю  поля  хтось  регоче:
‘’Я  твою  долю  не  суджу’’.

Твоя  доля  важка  й  стражденна,
Тебе  зірвуть  й  пов'яжуть  у  снопки.
А  я  рослина,  зроду  неприємна
Мене  бояться  дуже  смільчаки.

Я  знаю,  ти  дурман  колючий
І  на  вид  не  по  нутру.
Грізним  кажеться  й  зло  пахучий,
Заповнюєш  ти  лише  пустоту.

А  мене  зберуть  й  вимочать  у  водах,
Сушити  розстелять  на  лугах.
Потруть  мене  майже  в  порох,
А  прядиво  заправлять  у  станках.

Ткацький  стан  з  мене  скрутить  нитку
І  сплете  в  широку  'ткань'.
Я  терплю  важкі  питки,
Це  насолода,  від  важких  страждань.

Мене  поріжуть,  голками  поколють,
Покрасять  в  різні  кольори.
І  люди  з  радістю  мене  носять,
Я  дарую  щастя  їм  кожної  пори.
Серпень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023

Спокуса.

Коли  жінка  йде  переді  мною
І  принадно  тілом  грає.
Почуття  заволодіє  мною,                            
Спокуса  в  серці  оживає.

Як  побачать  очі  в  очі,
Ніби  в  землю  провалюся,
Чи  піднімуся  до  сонця
І  там  трішки  обпечуся.

Мову  нібито  віднято,
Слова  на  мить  я  позабув.
Щось  вона  мені  казала.
Та  я  оглух  і  її  не  чув.

Згодом  я  осмілившись,  
Щось  у  відповідь  молов.
Потім  ми  за  руки  взявшись,  
Без  слів  єднала  нас  любов.

Слово  як  вітер,  куди  вітер  повіє.
А  очі  кажуть  -  серце  мліє.
Серпень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2023

Мої мрії.

Я  заснув  під  зрив  снарядів,
У  смороді  згарища  руїн.
А  проснувся  спозарання,
Під  спів  пташок  й  солов’їв.

Мені  казалося,  що  це  сниться,
Ми  ж  другий  рік  ще  під  вогнем.
Настав  час  цій  мрії  збутися,
Здобули  Волю  ми  мечем.

Ранок  сонцем  золотиться,
Земля  омилася  дощем.
 В  полі  жито  колоситься,
Україну  славлять  з  новим  днем.
 
Чутно  десь  із  недалеку,
Музики  й  радісний  спів.
У  вирій  вже  летить  лелека,
А  ми  прогнали  москалів.

Він  покинув  свою  зброю,
В  болотне  логово  заліг.
Мир  политий  людською  кров’ю,
Ціною  життів  світ  переміг.
Серпень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023

Благі вісті

Тепер  не  можу  я  радіти,
Плачуть  люди,  плачуть  діти.
Москаль  напав  без  причини,
Війна  покрила  всю  Вкраїну.


Та  мені  чомусь  приснилось,
Що  війна  вже  скінчилась.
І  світло  ярке  в  небі  сяє,
Україна  вільна  й  розквітає.

Слава  лине  по  всьому  світу,
Москалів  вщент  розбито.
І  мир,  як  благо  святкували
Хвалебні  гімни  ми  співали.

Там  де  згарища,  руїни
Постала  нова  Україна.
А  в  ній  об’єднані  народи  -
Вірі,  Славі  й  Свободи.
Липень  2023р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023

Глухий кут

(Роздуми  про  дитинство)
Це  було  давним-недавно,
Я  збирався  в  перший  клас.
А  мені  було  забавно,
Полюбив  я  школу  враз.

Нагромадився  портфелем:
Ручка,  зошит  і  буквар,
Олівець,  лінійка  й  гумка,
Для  олівців  поклав  пенал.

Ось  і  я  йду  до  школи,
Ніби  радість,  ніби  сум.
Вранці  довше  спати  ніколи,
Бо  будильник  бум  та  бум.  

Шикували  нас  в  лінійку,
На  пришкільному    дворі
І  нам  призначили  училку,
Тепер  ми  діти-школярі.

Звуки  дзвоника  лунали,
Насторожив  дуже  нас.
Тихо  вчителька  сказала:
Дітки,  ми  йдемо  тепер  в  клас.

Розсадили  нас  за  парти,
Хлопчик  й  дівчинка  -  як  є.
Це  були  не  зовсім  жарти,
Дружба  нас  об'єднує.

Не  буду  голову  морочить,
Нас  учили  так  і  сяк.
Партія  вчила  нас  торочить,
Ми  вторили  що  це  так:
“Труд  по  спроможностях,
 споживати  по  потребностях.”
Що  бажали,  туди  й  приїхали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023

Вірю в Перемогу

(Вірш  написаний  на  мотив
 телефонної  розмови  з  моїм  другом.)
Я  не  дуже  так  хотів,  
Що  на  край  світу  злетів,
На  чужих  землях  вселився.
Не  моя  ця  земля,
Це  чужі  є  края
І  сум  сльозою  скотився.

Тут  і  сонце  золоте,
Круглий  рік  все  цвіте,
Але  втіхи  я  не  маю.
Тут  не  чутно  солов’їв
І  гудіння  над  вишнями  хрущів,
Моє  серце  сумно  крає.

Якось  вгледіти  зумів
Між  густих  дерев  й  кущів,
Юрбились  в  купці  чорнобривці.
Серце  йойкнуло  за  мить  
В  моїх  грудях  щось  щемить
І  сльозами  суму  я  вмився.

Чому  ж  доля  є  така,
На  край  світу  нас  звела
Мене  і  мої  чорнобривці.
Я  хотів  би  в  цю  мить,
В  небо  птахом  злетіть
І  полинуть  разом  на  стражденну  Україну.

Та  не  маю  вже  сили,
Що  колись  мене  носила
І  лишаюсь  я  на  чужині.
Щоб  громити  ворогів,
Московських  катів
Надсилаю  для  ЗСУ  допомогу.

Слава  Збройним  Силам  України!  
Слава  Україні!  Героям  Слава!  
Липень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2023

Наша перемога

Україна  співає  й  пише  вірші,
При  нагоді  любій  —  настирно  й  вперто.
Під  шквалом  вогнів  і  в  кімнатній  тиші
Про  кохання  пише  відверто.

Не  гасне  в  серці  вогник  надій,
Він  освічує  шлях  Перемоги.
Ми  твердо  йдемо  по  Україні  своїй,
І  квітнуть  за  нами  шляхи  й  дороги.

Сповна  могутті  наша  Земля,
І  надає  нам  силу  й  наснагу,
Незламність  духа  в  грізних  боях
І  мужність  й  бойову  звитягу.

На  весь  світ  чуються  кроки    війни,
Ми  громимо  московського  ката.
Життя  віддають  герої-сини
За  Волю,  це  наша  ціна  і  плата.

Під  прапором  волі  все  буде  цвісти
Й  кожна  українська  Родина,
Вишиванки  вдягнемо  і  ми  ніби  квітки
І  квітне  з  нами  вся  Україна.
Червень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023

Загляньте в майбутнє

Союз  розпавсь,  пропало  пекло
Серце  радісно  щеміло.
І  минуле  все  померкло,
Ця  подія  світ  змінила.

Радість  наша  є  безкрая
В  синьо-жовтих  прапорах,
Українська  пісня  на  світ  лунає,
Бо  неволі  прийшов  крах.

Обрали  нині  президентів,
І  Ради  ми  змогли  обрати.
Надали  їм  ми  дивіденди,
Щоб  змогли  народи  процвітати.

А  вони  насправді  хитра  зграя,
В  овечій  шкурі  вожаки.
І  жадібність  у  них  безкрая,
І  нещадні  степові  вовки.

Розікрали,  розірвали  
Україну  на  шматки,
Олігархи  й  рекетири
І  офшорові  братки.

А  народ,  життями  платить
За  діяння  наших  вожаків.
Чи  є  мета  їм  все  прощати:
Олігархів  і  обранців,  і  продажних  суддів?  
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023

Повернуся з перемогою.

На  війну  йду  я  полем,
Зелене  жито  наче  море.
Котить  хвилі  з  краю  в  край,
Зростає  гарний  врожай.
І  ніби  шепче  на  дорогу,
Повернись  живим  в  пору
І  збереш  зерно  в  комору,
Щоб  не  було  голодомору.

І  рукою  повів  над  житом,
Йду  я  ворога  громити.
За  свій  дім,  за  Родину,
За  вільну  Неньку-Україну.
Щоб  москалі  на  віки  пропали,
Мирно  жити  світу  не  давали.
А  наша  Віра  й  Правда  на  весь  світ  лунали.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023

Під маскою

Над  Україною  вічне  сонце  світить,
І  буйно  колосяться    жита.
Москаль  прийшов  все  знищить,
Спалить  Землю  і  людей  до  тла.


Не  раз  громив  він  нас  війною,
Не  раз  голодом  морив.
Та  ми  зростали  з  силою  новою,
Життя  за  Волю  століттями  платив.

Не  може  жить  москаль  без  України,
Живу  кров  він  конче  хоче  пить.
Де  пройде  там  пекло,  там  руїни
І  людям  не  дає  спокійно  жить.

Він  не  схожий  на  людей  у  світі,
В  серці  він  не  має  співчуття.
По  зовні  вроді  б  привітний,
Війна,  голод  -  це  його  буття.

Гордиться  сам  собою  величаво,
Ніби  з  честю  людської  чистоти.
Є  реальна  путь  його  началом,
Під  покровом  сили  темноти.
2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023

Секрет кохання

Йшов  я  ранці  на  роботу,
І  придбав  собі  турботу.
Вроді  грім  мене  прибив,
В  мить  дівчину  полюбив.
Мільком  на  неї  подивився
Ніби  світ  увесь  змінився.  

Я  невдовзі  оженився,
Будь-то  іншим  народився.
Вранці  очі  відкриваю,
Дружину  гарну  поруч  маю.
І  радію  й  веселюся,
Та  за  минулим  я  журюся.

Я  був  вільний  як  козак,
Все  робив  і  сяк,  і  так.
Ніхто  зі  мною  не  перечив
І  не  чув  порадні  речі.
Співав  в  голос  пісню  Мурку
А  в  ложці  я  гасив  окурки.

Ковтав  потрохи  оковиту,
Їжу  коштував  не  ситу,
Раз  чи  два  вкусив
І  гірким  пивом  її  запив.
Ходив  часто  на  рибалку
На  Дніпровський  пляж  -  Наталку.

Нині  маю  заморочку,
Ходжу  ніби  по  шнурочку.
Поради  жінки  йдуть  завчасно,
Віддихати  став  нечасто.
Домашні  справи  лягли  на  плечі,
А  послуги  стали  дорожнечі.

Та  не  втрачаю  я  надію
І  за  минулим  не  жалію.
Я  ще  тебе  не  знав,
А  уже  тебе  кохав.  
Ласкаве  слово  маю,
Свою  дружину  я  кохаю.
2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023

Боротьба за Волю

Мамо,  чому  взимку  грім  гримить,
Ярко  блискавка  миготить?
Ой,  синочку,  то  не  грім  гримить
Та  й  не  блискавка  миготить.
То  прийшов  москаль  війною,
Щоб  Рід  Український  погубить.

Піду,  мамо,  ворога  громити
За  Україну  й  будемо  в  мирі  жити.
Щоб  навічно  москалі  пропали,
Вони  на  чужі  землі  завжди  нападали.
А  люди  терпіли  й  в  страсі  мовчали.

Ти,  синочку,  ти  ще  молоденький,
Ти  ж  у  мене  один  одненький.
І  в  руки  не  брав  ти  ще  зброї,
А  москалі  -  не  люди,  вони  є  ізгої
І  не  мають  милості  до  долі  людської.

Не  боюся,  мамо,  москалів  здолати  
І  незабаром  повернуся  до  своєї  хати.
Якщо  доля  судила  голову  покласти,
Прилечу  я  птахом  вісточку  подати.
Така  Доля  Українців  Волю  здобувати.
 24  лютого  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023

Люди Енеоліта.

Хіба  нам  треба  рай  чи  пекло,
Після  смерті  -  для  душі.
Можемо    сказать  відверто,
Що  пекло  тут,  в  нас  на  Землі.

Недалеко,  в  нас  під  боком  -  
Це  сусіди  москалі.
Не  моргнеш  навіть  оком,
Як  вже  в  їхній  петлі.

Газ  й  нафта  —  їх  наживка,
Війна  й  голод  —  їхня  суть.
На  це  клює  слабка  людинка,
А  для  народу  —  рабська  путь.

Гвалтівники  й  мародери,
Вбивці  й  кати.
Брехня  від  них  тече  без  міри,
Без  чужої  крові  їм  канти.

Вас  одіто  все  в  сучасне,
Айфон,  комп'ютер  у  вас  є.
Та  по  суті  ви  несучасні,
Вас  по  діях  пізнаєм.

Немає  вас  добрих  чи  поганих
Ви  незмінні  москалі.
А  досягти  вершин  сучасних,
Потрібні  століття  й  не  одні.
Квітень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023

Комашка і людина.

Божа  корівка  прилетіла
На  теплу  руку  мою  сіла.
Покрутилась  туди-сюди,
Вона  шукала  висоти.

Я  підняв  руку  вище,
Небо  стало  зовсім  ближче.
І  на  прощання
Обігрів  її  диханням

На  верх  руки  вона  забралась
На  задні  лапки  припіднялась.
Крильця  жорсткі  розпустила,
І  Сонечком  у  справах  полетіла.  
Квітень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023

Земля - наш дім

Між  нескінченних  галактик
В  морозній  темноті,
Небесний  є  маленький  клаптик,
Для  нашої  Матінки-Землі.

Земля-Мати  поселилась
В  проміннях  Сонця  й  зірок.
В  зелені  шати  обгорнулась
І  вбранням  з  різно  квіток.

Жовто-синю  вдягла  корону,
Земних  квітів,  сіючі,
З  васильків  й  квітів  льону,
Зірками  всипана  в  ночі.

Величава  й  хлібородна,
Сповна  силами  життя.
І  як  мати  для  всіх  рідна,
Все  надає  без  воріття.

А  ми  беремо  дари  даремно,
Та  й  Землю  риємо  до  дна.
І  не  вклоняємося  їй  чемно,
Вона  ж  у  нас  тільки  одна.
Квітень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023

Потрощена весна

На  крилах  весну  кожний  бусол  приніс,
Та  в  селах  безлюдно,  згарища  скрізь.
Нечутно  пісень,  дитячого  сміху.
Вони  ж  не  збились  з  пташиного  шляху.

Вони  ж  прилетіли  до  рідної  хати,  
На  рідний  Землі  буслинят  зростати.
Здалеку  летіли  та  й  притомились,
Та  й  на  Україні  з  війною  зустрілись.

Бусли  прилетіли  та  й  гнізда  шукають,
Хати  й  гнізда  в  вогні  палають.
Їм  природа  дала  час  і  минути,
Щоб  в  пору  змогли  буслинят  зростити.

Кружляють  бусли  під  небом  високо,
Стражденна  Вкраїна,  куди  сягне  око.
І    гнізда  будують  навіть  там  де  руїна,
Щоб  буслами  раділа    кожна  людина.

Москаль  руйнує  дома  і  природу,
За  Волю  повстали  цілі  народи.
Не  зможе  москаль  нас  здолати,
Ми  ж  прилетіли  до  рідної  хати.  

Під  осінь  ми  станемо  на  міцне  крило,
Війна  пропаде,  вроді  її  не  було.
З  руїн  постане  в  дружбі  Вкраїна,  
І  відродиться  нова  Вкраїнська  Родина.
Квітень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023

Злочин і покарання

Якщо  злочин  не  покараний,  то  він  як  голова  Гідри  при  відрубанні,  подвоюється,  потроюється.  Упродовж  нашого  життя  злочин  узаконився,  прижився  в  наших  душах,  набуло  чинності  Право  на  життя.
Злочин  й  бешкет  комуністи  робили  без  гранично  і  без  покарань  упродовж  72  років.
 В  документах  КГБ  це  відомо,  там  є  все  і  фамілії,  і  чини,  і  люди  ЦК  партії  Росії    й  те,  що  вони  чинили  над  своїм  народом,  а  не  один  Сталін.
І  ось,  як  відлуння  тих  часів,  деякі  послідовники  тих  нелюдів  і  дотепер  сидять  при  владі,  судах,  прокуратурах,  управлінні  держави.  Зло  живуче,  як  Гідра.  
Вони  й  деякі  наші  прихвосні  зрадили  Україні  й  українському  народові,  вони  породили  війну  Росії  проти  України  з  2014    до  сьогодні  й  дозволили  легко  зайняти  територію  України.  
Це  вони  обікрали  Україну  починаючи  1990  року  і  свої  прибутки  загнали  в  офшори,  це  вони  роззброїли  Українську  армію,  це  вони  приватизували  землю  і  життєважливі  державні  об'єкти  за  безцін  й  припинили  їх  розвиток.  
Це  вони  діють  тепер,  як  і  раніше,  що  довели  Український  народ  до  страшного  випробовування  -  життю  й  смертю,  а  самі  жирують  за  кордоном.      Їхнє  зло  не  осуджене  й  не  покаране,  а  примножується  і  діє  сьогодні.
Сьогодні  московська  орда,  відчувши  воєнну  слабкість  України,  перевершила  дії  фашистів,  вони  вщент  нищать  села  і  міста,  і  грабують  все  підряд,  нищать  нас  -  як  українців,  це  сучасний  дійсний  геноцид  Української  нації.
Я  не  бажаю  їх  вішати,  садить  в  тюрму,  я  бажаю  Нюрнберзького  процесу  над  злом  комуністичної  епохи  й  сучасними  олігархами,  над  їхніми  злодіяннями.  Покарати  зло  судом.

Висновки.  
Наша  Русь,  Ненька  Україна,  ніби  створена  для  руїн,  всіх  родів  розорення  і  спалення,  покрита  попелом  і  людською  кров'ю.  Вона  була  і  є  ніби  ковадло  під  гарячим  молотом  добротного  кузняра  і  дзвінкий  дзвін  й  грохот  несеться  через  віки,  через  світи  від  краю  до  краю.  
В  цьому  полум'ї  вогнів,  під  ударами  вогняним  молотом  відроджувалася  й  гартувалася  Українська  нація  з  українською  мовою  й  піснею,  особистими  звичаями  й  культурою  і  православною  Вірою  України  в  єдиного  Бога.  
Березень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023

Людино, стоп.

По  Божій  волі    світ  ожився  -
Тварини,  Звірі  й  Птахи.
В  кублі  своєму  кожний  окублився,  
Вони  не  знають,  що  таке  гріхи.

Кожний  знає  своє  місце,
Свою  долю  для  життя.
Ніхто  на  кого  там  не  тисне,
Гармонійне  в  них  буття.

У  них  немає  зради  чи  лукавства,
Вони  не  брешуть,  вони  беруть  своє.
Щоб  Рід  їхній  не  перервався,
Щоденну  норму  кожний  спожиє.

А  ми  живемо  в  любові  Божій
І  в  любові  до  ближнього  свого.
На  кого  ж  ми  тепер  схожі?
То  б’ємося,  то  миримось,  то  чарку  п’ємо  за  столом.

Ну,  а  кацап  московський  на  кого  схожий?
По  його  творіннях  не  важко  встановити.
Хіба  тварина  він,  чи  на  людей  похожий?
Без  війни  й  катувань  він  не  може  жити.

Брататись  з  ним  й  домовлятися  не  можна.
Він  до  миру  кличе,  тут  же  в  спину  ніж.
Життя  у  них  із  віку  у  вік  схоже,
А  нелюдяність  немає  меж.

Обвили  світ  брехнею  й  лукавством
І  купили  держаних  вожаків.
Де  пройдуть  там  кров  й  рабство
І  до  тепер  зупинити  їх  ніхто  не  зумів.

І  життям  пливуть,  ніби  в  них  Титанік
І  гордяться  самі  над  собою.  
На  Україну  напоролися,  як  на  айсберг
І  будуть  почивати  вічно  під  водою.  
Березень  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023

Присвячується Українській церкві.

Напоминаю  українцям,  як  чиновники  не  бажали  наділити  землю  під  будівництво  Української  православної  церкви  Неопалима  Купина  на  Оболоні  міста  Києва  в  часі  2009-2011  років.
1.В  той  час  збудували  УПЦ  МП  на  видному,  просторому,  людному  місті  району  Оболонь.  За  дуже  короткий  час  ввели  в  дію.
2.  Райрада  Оболоні  також  наділила  землю  для  будівництва  католицькій  церкві,  без  згоди  жителів  цього  району.  Надали  ділянку  прямо  під  вікнами  наших  домів,  на  місці    дитячого  майданчику.  Слава  Богу  ми  відстояли.  Запропонували  інше  місце.
3.  Ділянку  під  забудову  УПЦ  (Неопалима  Купина)  Облонська  Райрада  не  наділила.  Священник  Василь  оббив  пороги  київських  організацій  і  упродовж  складного  тривалого  часу,  отримав  план  під  забудову,    на  піщаному  пустирі  дикого  озера  у  верболозах,  в  далечині  від  дороги  -  ні  доріжки,  ні  стежинки.  Вроді  насмішка  -  хоч  будуйте,  хоч  ні.
Та  на  Землі  кожне  місце  святе.
Ми  вдячні  священнику  Василю  який  дав  надію  і  зумів  організувати  громаду  Оболоні,  на  розбудову  маленької  церкви  для  служби,  яка  переросла  у  велику,  простору,  величаву  церкву.  Підведені  дороги,  окультурена  у  дворі.  Я  присвячую  церкві  вірш.

Неопалима  Купина  ходила  по  світу,
Не  могла  відродитись,  не  було  привіту.
В  людських  серцях  ти  радістю  стала
І  громада  людська  тебе  збудувала.

Ти  родилось,  як  маленька  капличка
Була  дерев'яна,  без  бань  —  невеличка.
Та  Божа  любов  в  душу  запала,
Ти  в  новій  будівлі  величавою  стала.

Дзвін  ранковий  ллється  довкола,
Це  слово  живе  віри  до  Бога.
Запрошує  нас  на  службу,  причастя,
Щоб  на  душі  не  було  ні  гріха,  ні  нещастя.

 В  церкву  йдуть  люди  -  по  одному,  чи  двоє
І  своїх  діток  ведуть  за  собою.
Відкриті  тобою  стежки  й  дороги,
Ми  з  любов'ю  ступаємо  на  твої  пороги.

Нам  вказуєш  шлях  до  Єдиного  Бога,
Що  б  ми  не  блукали  по  життєвих  дорогах.
І  любов  надихаєш  -  як  бездонна  криниця,
Щоб  кожний  приходив  до  тебе  напиться.
Лютий  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023

Прозріння.

Воля  серце  будить,  як  весна  природу.
Вільні  ми  Українці  з  древнього  Роду.
Ми  поклались  на  москаля  “брата”,
Та  й  життям  платимо,  це  наша  розплата.

Москаль  підкорив  нас,  бо  ми  добродушні,
Ми  любили  його,  за  це  стали  грішні.
І  поневолив    він  українців  конче,
І  чотири  століття  Україну  топче.

Ми  на  війні  ніби  пробудилася,
Ніби  з  вічності  появилися.
Воля  й  Мир  -  це  наші  надбання,
Життя  в  піснях,  а  в  словах  кохання.

Хай  квітне  життя  вільного  Роду,
Кладемо  голови  за  нашу  свободу.
І  знищмо  ми  ворога  “брата”,
На  нього  чекає  по  заслузі  розплата.

Війна  на  світанку  нас  полонила,
До  бою  постала  вся  Україна.
І  кончина  прийшла  московському  кату,
Бо  він  погромив  батьківську  хату.
Лютий  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023

Материнська воля

Проводжала  мати,  сина  захищати
Україну-Неньку  й  батьківську  хату.
Йди,  синочку,    й  здобуй  перемогу,
Живий  і  здоровий  повернись  додому.

Ти,  синку,  велике  серце  маєш,
В  боротьбі  за  Волю  ти  перемагаєш.
І  в  боротьбі,  щоб  ти  не  томився,
Земля  силу  тобі  дала,  коли  народився.

Україна-Ненька  з  Роду  була  вільна,
Та  московська  орда  ланцюги  наділа.
В  серцях  наших  Воля  не  покута,
Воля  з  Роду  нам  дана,  вона  не  забута.

В  боротьбі  за  Волю  встала  вся  Вкраїна,
Поєдналися  народи,  як  одна  Родина.
За  Волю  Вкраїни  голови  поклали,
Щоб  московське  зло  навіки  пропало.

Не  жалій,  синочку,  ворога  громити,
Він  прийшов  війною,  щоб  нас  погубити.
Цей  запеклий,  грізний  бій  -  останній,
Волю  ми  здобудемо  і  війни  не  стане.
(Або  Волю  здобудемо,  або  нас  не  стане).
Лютий  2023  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023

Афоризми

Та  й  що  з  того,  що  ми  знаємо,
Живемо  на  дереві  котре  рубаємо.

Правду  не  знаєш  і  не  бажаєш  знати,
Легше  тоді  в  ярмі  конати.

Живемо  в  просторі  якого  не  знаємо,
Тоді  на  себе  біду  накликаємо.

Коли  людина  свого  Роду  не  знає,
Чужа  воля  її  підкоряє.

Якщо  не  відчувши  своєї  неволі,
Ти  дорікаєш  своїй  важкій  долі.
Життям  мандруєш,  куди  вітер  повіє,
А  в  черствій  душі  мелькне  лише  надія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023

ЖУК-РОГАЧ

Щось  над  вухом  прогуділо,
Щось  ся  шумно  пролетіло.
Ледве  чутно  легкий  стук,
Приземлився  на  гілку  жук.

Величенький  ще  й  рогатий,
Забіяка  він  завзятий.
Став  на  лапки  обдивився,  
Чи  суперник  не  явився.

Поводив  довкіл  вусами,
І  поцокавши  рогами:
-  Я  нікого  не  боюся,
З  ким  завгодно  поборюся.

Він  не  довго  веселився,
Інший  жук  йому  явився.
Схожий  в  капельку  води,
Як  близнята  —  два  брати.

Шлях  не  хочуть  уступати,
Два  суперники  рогаті.
На  задні  лапки  повставали
І  грозилися  рогами.

Не  терпіли  -  стій  не  стій,
Обоє  кинулися  в  бій.
Вони  труться  бік  до  боку,
Це  була  лише  морока.

Обоє  вперті,  хай  їм  грець
І  прийшов  би  їм  кінець.
Вони  щепились  рогами,
Та  й  упали  вверх  “ногами”.

Самім  піднятьсь  їм  ніколи,
Для  їх  “ніг”  нема  опори.
Я  підняв,  їх  роз’єднав
І  в  різні  сторони  поклав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973523
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 11.02.2023

ЖУК-РОГАЧ

(  мрія  літа)
Щось  над  вухом  прогуділо,
Щось  ся  шумно  пролетіло.
Ледве  чутно  легкий  стук,
Приземлився  на  гілку  жук.

Величенький  ще  й  рогатий,
Забіяка  він  завзятий.
Став  на  лапки  обдивився,  
Чи  суперник  не  явився.

Поводив  довкіл  вусами,
І  поцокавши  рогами:
-  Я  нікого  не  боюся,
З  ким  завгодно  поборюся.

Він  не  довго  веселився,
Інший  жук  йому  явився.
Схожий  в  капельку  води,
Як  близнята  —  два  брати.

Шлях  не  хочуть  уступати,
Два  суперники  рогаті.
На  задні  лапки  повставали
І  грозилися  рогами.

Не  терпіли  -  стій  не  стій,
Обоє  кинулися  в  бій.
Вони  труться  бік  до  боку,
Це  була  лише  морока.

Обоє  вперті,  хай  їм  грець
І  прийшов  би  їм  кінець.
Вони  щепилися  рогами,
Та  й  упали  вверх  “ногами”.

Самім  піднятись  їм  ніколи,
Для  їх  “ніг”  нема  опори.
Я  підняв,  їх  роз’єднав
І  в  різні  сторони  поклав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023

Помста

Якось  я  прийшов  з  роботи,
Добре  притомився.
Дружина    каже  із  турботи,
Ти  б  краще  вмився.

Здивувався  цій  команді,
І  в  дзеркало  глянув.
З  дзеркала  у  помаді
Двійника  стрічаю.

День  народження  справляла
Одна  робітниця,
Вона  мене  цілувала,
Не  міг  відступиться.

В  душі  жінка  закипіла
І  тихесенько  сказала:
Ловеласа  я  зустріла,
Краще  б  я  не  знала.

Тепер  мила  із  роботи
Прийшла  на  підпитку.
Тепер  маю  я  турботу
За  свою  провинку.

На  ювілеї  у  Кіндрата
Пила,  скільки  я  хотіла,
Петро  кинувся  обняти,  
Скільки  того  діла.

Бог  парує  у  коханні
Чоловіка  й  жінку.
А  ви  живете  в  обмані,
Підкладає  кожний  “свинку”.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023

УВАГА

З  джерел  виступів  мольфар,  стало  відомо  наступні  новини.
Московські  медики  Зотов,  Воронцова,  Ерін,  розробили  препарат  який  пробуджує  людину  до  нелюдських  керованих  дій.  Це  є  потвора  на  двох  ногах.  Навіть  не  подібна  до  звіра,  тому  що  звір  полює  заради  життя,  а  ця  істота    діє  на  знищення,  отримувати  насолоду  від  катування,  гвалтує,  краде  все  що  бачить,  руйнує  цивілізований  світ.
Вони  назвали  препарати  першою  буквою  свого  імені:
Z  -  Зотов;
V  –  Воронцов;
E  –  Ерін.
Тобто  —  ZVE  (звір..  ін,  озвірін).
Ці  літери  є  на  їхньому  транспорті,  на  їхніх  домах.  Це  Їхній  символ  життя.
Я  вважаю,  що  ці  препарати  входить  в  пайок  воєнних.  Іначе  людина  не  може  скоювати  такі  страшні  злочини.
З  повагою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023

Напоминалка.

З  історії  слов’ян,  тобто  -  Русичів  потом  Українців.

За  тисячі  років  до  християнства  у  слов’ян,  діяв  календар  природи,  який  не  втратив  ні  долі  секунди  від  космічного  часу  і  на  поточний  період.
До  древніх  слов’ян  на  землю  явився  бог  Коляди  Дар,  який  склав  календар  природи  й  впорядив  хід  життя  слов’ян.    
Від  імені  бога  Коляди  Дар  пішли  назви:  -  Коляда  (наші  предка  знали  сотні  колядок,  деякі  дійшли  до  нас)  і  слово  -  календар.  
Календар  -  це  слово  появилося  у  світ  першим,  аналогів  немає.
  Слов’яни  мали  свій    (тобто  наш)  гороскоп,  чужим  не  користувалися.
-  2022  рік  —  Золотий  тур,
-  2023  рік    -  Огненний  кінь.
Талісман:  
з  10  грудня  по  10  січня  -  Ведмідь.
З  10  січня  по  10  лютого  —  Росомаха.
З  чим  і  поздоровляю.

Ще  одне.  
Згідно  з  сучасною  дією  війни  в  Україні,  я  впевнений,  йде  геноцид  української  нації,  українського  народу.  
Після  Будапештського  меморандуму  Україну  роззброїли  чини  всесвіту.  Україна  віддала  атомну  зброю,  ракети,  літаки.  В  замін  миру  й  гарантії  безпеки.
1.  Коли  москалі  взяли  Крим.  Всесвіт  мовчав.
2.  Коли  москалі  взяли  Донецьк  й  Луганськ  світ  промичав.
3.  Коли  москалі  масштабно  напали  на  Україну  світ  затрясся  й  мовчав  і  повні  штани  наклав.  А  ми  зупинили  звіра  без  допомоги  всесвітніх  чинів.
4.  Москалі  повністю  нищать  села,  міста,  вбивають  мирних  людей,  гвалтують,  грабують,  знущаються.  Використовують  фосфорні  бомби.  А  світ  зберігає  лице  Путіну,  щоб  не  образити.  Зброї  дають  нам  на  деякий  час  бою    і  не  більше.  
Українців  москаль  убиває  як  хоче.  А  москаль  і  в  НОТО,  і  в  Європейських  комітетах.  Йому  дано  право  знущатися  над  українцями.  
Нам  літаків,  танків,  важкої  артилерії  не  дають,  щоб  зберегти  лице  Путіну.  Якщо  щось  дали  занадто  замало,  копійки.  Я  рахую,  це  зарано  передбачено.
Моя  думка,  війна  договірна  на  знищення  українського  народу,  як  нації.  А  Українська  земля  буде  чиєюсь  вотчиною.
Не  бійтеся  москальської  атомної  зброї.  Після  перемоги  над  Москалівщиною,  введете  для  охорони  миротворчі  війська  на  об'єкти  атомної  зброї  й    інші  об'єкти.  А  бізнесмени  зможуть  спокійно  торгувати  з  залишками  московії.
З  повагою.
Грудень  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022