| Сторінки (3/298): | « | 1 2 3 | » |
До нас прилітає синичка щоранку,
Пурхне над вікном і сяде на ганку.
Уважно гляне, навкруги озирнеться,
Зерно поклює і водички нап’ється.
Та й сяде на гілку, що над ганком звисає
І пісню пташину вона заспіває.
Пробуджує ранок і сонце стрічає,
Пташиний хор під небом співає.
Виходжу на ганок синицю вітати,
А вона співає й не бажає злітати.
Разам в дуеті, де-інде співаємо,
З підсвистом моїм в унісоні лунаємо.
Любов до природи — це Божа відрада,
Душею і серцем я Богові радий.
Березень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036728
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 31.03.2025
Раз зібрався на рибалку,
Взяв закуску, чекушку й чарку
І вудила при-хватив.
Тю, хоч би я щось не впустив.
Щоб кльов був на рибалці,
Я пішов на лов вранці.
Розвернув свої вудила,
Де поділася нажива.
Щоб над собою не глумився,
Я зараз похмелився.
Дістав чарку, кусок сала,
Щоб закуска не пропала,
Хильнув ковток на по-сошок,
Та й забув за свій грішок.
Що ж я бачу? Рибалок двоє.
Наживку мають вони обоє.
Чи дадуть мені наживку?
Обміняю на горілку.
Добрий ранок, рибаки,
Гарного лову на хробаки.
Допоможіть мені, рибалці
За горілку, що є в пляшці.
Чим тобі допомогти?
Рибу поможи тягти.
Вудочка зігнулася вдвоє,
А рибалок нас вже троє.
Вони тягнуть, я не мовчу,
А там Московська на гачку,
За два вісімдесят сім.
Достатньо нам по склянці всім.
(Цей курйоз, давнішня правда)
Березень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
На крилах весну принесли птахи,
Бусли прилетіли на сільські дахи,
Лебеді в парах на Гуйву-ріки,
Плавають поряд гуси, качки.
Горобці гомінливі пасуться в траві,
Очеретянка виспівує пісні свої.
Птахи співають на всі голоси,
Весною Україна незрівнянної краси.
Україна квітує у квітучих садах,
Різнотрав’ям на зелених лугах.
Колишуться морем зелені озимі,
Парує Земля сповнена сили.
Вийшов в поле господар, жнець
І розпушує поле з кінця в кінець.
Ярину засіває, щоб літо цвіло,
Щоб налила Земля-Мати силу в зерно.
Україна, Пані -Мати, на всі боки славна,
Вона красна в пори року, завжди величава.
Березень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Тому сотні тисяч літ,
Божий жив слов’янський Рід.
Рідна віра, єдність Волі,
Єдність Слави і єдність в Слові.
В душі й на серці з Божим світлом,
Що променіє над цілим світом.
Ми Українці, Роду ПРАВА:
Боги, свобода це наше право.
Народ ми вільний, як вільна птаха,
Життям йдемо й не знаємо страха.
Це ворогам й недругам немило,
Їх світлом Божим осліпило.
Розривають в душах сутність:
Мову, віру, волю, єдність.
Бомблять, крушать все палає,
А Україна є і Перемогає.
Не здолати вільного народа,
В серцях яких горить Свобода.
Березень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
Мужевладці, ви здуріли,
Чи вас дурманом напоїли.
Угодою миру заборонили,
Щоб по енергії не били.
А народ український щоб громили?
Людське життя попрали,
Бомбить, крушить, щоб умирали.
Ви об’єднали сили злі,
Щоб слов’янський Рід стерти з землі.
2025 р. Березень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
До нас прилітає синичка щоранку,
Пурхне над вікном і сяде на ганку.
Уважно гляне, навкруги озирнеться,
Зерно поклює і водички нап’ється.
Та й сяде на гілку, що над ганком звисає
І пісню пташину вона заспіває.
Пробуджує ранок і сонце стрічає,
Пташиний хор під небом співає.
Виходжу на ганок синицю вітати,
А вона співає й не бажає злітати.
Разам в дуеті, де-інде співаємо,
З підсвистом моїм в унісоні лунаємо.
Любов до природи — це Божа відрада,
Душею і серцем я Богові радий.
Березень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
На світанку проснулась росинка,
Кришталева, прозора краплинка.
На квітці ромашки вона поселилась,
На свою красу і на світ задивилась.
Дивувалась квіткам, що поруч зростали:
Троянди, настурції, гвоздики, тюльпани.
Простотою своєю ромашка гордилась,
На квітці ромашки росинка іскрилась.
В промінні сонця веселкою грає,
Сріблом іскриця, рубіном палає.
Прозора росинка, а барвно повита,
Любуються всі й радісно жити.
Дихнув вітерець на ромашку тихенько,
Росинка скотилась по пелюстках гладеньких.
Впала до долу на коріння травички,
Травичка ковтнула краплинку водички.
Росинка я, і я не вмираю,
Зелені рослини я підливаю.
Паринкою в небо я потім злітаю,
На раннім світанку росою спадаю.
Березень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036325
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 26.03.2025
Ти чому поліз у воду?
Чи ти знаєш путі броду.
Народ повів ти за собою,
Шляхом невідомим тобою.
Ти обіцяв, що хочеш,
Подивиться орку в очі
І війни більше не буде,
А на справді, що це блуди.
Ти людей завжди смішив,
Народ завжди тобі годив.
І повірив, що ти зможеш
І ворогів переможеш.
Сам себе ти обманув,
В державній справі один сум.
Шукав сценарій собі слави,
Війною в знівеченій державі.
Гуртом люди грудьми стали
І ворогам протистояли.
А військо знало чи незнало.
Чому ж до бою пізно стало?
А вороги про це все знали.
Україну на жертовник заклали!
Тож, кому потрібно тій пасуться.
Людською кровью захлебнуться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
(Погляд Українця)
Міжнародні клани створили союзи,
Набивати кишені і ненаситні пуза.
НАТО і ЄС розпростерта душа,
А по життю не куштують гроша.
Мужі підписали Будапештський меморандум,
Скритий, кровавий був їхній задум.
Десять років Україна у вогні,
А у вас щасливі дні.
Бажаєте знову підписати угоди,
Не бомбити енергетичні своди.
А вільно громіте домівки народу,
Щоб не було Українського Роду.
Якщо підсумити дію союзів.
Їхня бездіяльність привела до кантузій.
Попав під війну Український нарід,
Нищівний, кровавий міжнародний геноцід.
Березень 2025 р.
Будьте уважні.
Вислови президента України: - Ми ніколи не визнаємо зайняті Українські території Російськими. Тобто, він уже признав окупацію території.
Здача територій Договором або іншим способом — це зрада.
Чому він не сказав: - Ми ніколи не віддамо Українських територій..... Це бойовий клич Перемоги.
Президенти приходять накрутять і уходять. Україна і її народ залишаються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
На світанку проснулась росинка,
Кришталева, прозора краплинка.
На квітці ромашки вона поселилась,
На свою красу і на світ задивилась.
Дивувалась квіткам, що поруч зростали:
Троянди, настурції, гвоздики, тюльпани.
Простотою своєю ромашка гордилась,
На квітці ромашки росинка іскрилась.
В промінні сонця веселкою грає,
Сріблом іскриця, рубіном палає.
Прозора росинка, а барвно повита,
Любуються всі й радісно жити.
Дихнув вітерець на ромашку тихенько,
Росинка скотилась по пелюстках гладеньких.
Впала до долу на коріння травички,
Травичка ковтнула краплинку водички.
Росинка я, і я не вмираю,
Зелені рослини я підливаю.
Паринкою в небо я потім злітаю,
На раннім світанку росою спадаю.
Березень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Війна Московії - Україна, чітко показала хто є хто.
Що ж ми маємо. Наша нація, слов’ян, знищується.
Ця війна розмежувала,
Добро і зло майже навпіл.
Обличчя звіра показала
І собі подібних підбрала,
В кроваву стаю звірів.
********
Путін за свою каденцію провів більше 10 воєн.
Путін засуджений Міжнародним судом як терорист, як убивця. А йому продовжують лизати заднє місце.
Підкупив всю Європу і поставив Європу на коліна.
Поставив на коліна саму сильну, демократичну державу - Америка.
Добивається ізоляції України.
На Україні сама висока смертність — 09.
Путін виступа по ТВ і сказав: „Дональд Трамп мій самий верний друг………“.
Ми маємо поговірку, «Скажи хто твій друг, я скажу хто ти».
Думайте, дійте чи в муках тихо сконайте.
2025 р. Березень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
(Присвячується тім хто не дбає за свій Рід і за Україну.)
Прочитайте, люди добрі, „Розриту могилу“.
Зрозумієте, як і раніше, так і тепер ладнаєте собі домовину.
Як і раніше, так і тепер, враги Неньку плюндрували,
А діток православних в кайдани кували.
Хто звільнився з під кайданів, світ за очі гнали,
Сиротину-Україну ворогам лишали.
Чи ми історію навчаємо? Чи вона нас учить?
Ні! І тому життя слов’ян, вороги калічать.
Чи тепер ми вільні, чи ми ще покуті?
Хіба Воля й Слава предків уже забуті.
Чому ж віддали Неньку на чужі поруки,
Вони тішаться, грабують і потирають руки.
П’ятсот років ми в неволі, під московським катом,
А сусіди звуть його, нашим «старшим братом».
Не скоса, а прямо бачать і їм це не сліпить,
Як під вогнем війни гинуть дорослі і діти.
Бережуть лице і шанують московського ката.
Бог все бачить, прийде їм розплата.
Пора знати, Україна - святе місце Боже,
А плюндрувати на святиню, Богу це не гоже.
Православний Рід Богом народжений,
Не рушити, на здолати Рід благословенний.
Хто посягне на волю Божу, сам себе сконає,
А Україна постане з попелу і на весь світ засяє.
«Розрита могила» - поема Т.Г. Шевченка 1863 рік.
Березень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
Дональд, ти віра й надія,
Твоє слово мудрістю віє.
Ти гордий і грізний на злеті орел!
Чому ти зламався при злеті тепер?
Я вважав, що мовиш ти правду,
Диктуєш світу мудру пораду.
Ніби ангел небесний, богатир
Слово і дія в тебе - це мир.
Я дивувався твоєї сили!
Ти міцний, хоча тебе косили.
Чому ж ти себе протипоставив,
Демократичним й вільним державам.
Ти зажди про мир говориш,
Хіба терориста цим заспокоїш?
Десятки воєн він провів,
Людською кров’ю землю він поїв.
Москаль напав на Україну,
На крові випробовує демократичну силу.
Чи світ надасть смертельний бій?
А він погрожує: Не смій!
Ти хочеш дати передишку,
Москалю - бандиту й терористу.
Віддать Україну на поталу,
Щоб знищити націю й державу.
Не стане так, що хочеш ти.
Український дух не перемогти!
Єднаймося разом і знищмо зло,
Щоб війн у світі ніколи не було.
11 березеня 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2025
Ми горимо на війні
І горемо на пашні.
Переможні наші дні,
За Волю в битві рукопашній.
Чудова насолода поетичних строків,
Це воскресне життя пройдених років.
Не вмирають полеглі герої,
Вони відроджуються в душі живої.
Ми народилися в лоно природи,
По волі господній, з батьківської згоди.
Ми не тварина! Ми є людина,
Нищимо все, що природа створила.
Тож - хто ми є?
Загадка.
Без петель і замків в тому домі, шар золота заховано в ньому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025
Мені сниться у вісні,
Що я мандрую по землі.
Не проста є ця дорога,
Шукаю я живого Бога.
Щоб щиро з ним поговорить,
Як нам в мирі й дружбі жить.
Землі всі я обходив,
А Людину-Бога не зустрів.
Бога в космосі шукаю,
До сонця й місяця злітаю
І в безкінечність до зірок,
Глянув в кожний там куток.
Злітав на кожні небокраї,
А Людини-Бога й там немає.
Шукаю Бога? Я ж людина!
Я в Дусі Бога, як в лоні дитина.
Не шукай мене дитино.
Я є Бог! А ти людина.
У твоєму серці Я завжди.
Я сонце, місяць і зірки,
Я повітря і вода,
Живу скрізь і завсігда.
Я у вас, а ви в Мені.
Я не ваш, ви не мої.
Живим світлом Я для вас,
Животворний Дух єднає нас.
Січень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Державні лідери горішні,
Затвердили меморандум, як люди безгрішні.
Обеззброїв Україну. Доступну й невинну.
Та й путь проклали в саму домовину.
Поправ Пупкін меморандум,
Збулася мрія про його задум:
Десятки воєн розв’язав, а світ мовчав, мовчав!
Та й на Україну він напав.
Вже третій рік війна клубиться,
Кров України ллється, ллється.
А лідери держав не те, не се,
Оберігали Пупкіну лице.
Пупкін вас всіх облудив,
Людською кров’ю вас поїв,
І розум ваш затьмарив гріх,
Чи для горя, чи для потіх.
Зростили монстра ви на славу,
А Україну під заставу.
І залишили сам на сам,
На поталу ворогам.
То ж меморандум ви про*рали (попрали),
Право Україні ви забрали.
Склали новий договір,
Україну розділив навпіл.
Нехай над вами суд звершиться,
Кров людська - це не водиться.
Лютий 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
В кожного доля своя снується,
Також вона життям зоветься.
Життя підпирають людські закони,
Ніби правдиві, насправді - хамелеони.
Ще й в душу впилися чужді мотиви,
Розпізнати їх важко простолюдині.
Та й кривди чужі в долю вплелися,
Добро і зло в єдство злилися.
A Віра і ПРАВА предків забуті,
На своїй землі, ми як на розпутті.
І прижилися під чужим велінням,
Та й платить життям, не одне покоління.
Наше життя чужими покуте,
Воля пращурів в серцях незабуте.
Зо Волю встали дорослі й діти,
Останній це бій, за право жити.
Боріться українці і сійте насіння,
Щоб діти зростали у вільній Вкраїні.
З Волею в серці, в Божій Славі,
Щоб мир був у світі і у кожній державі.
Лютий 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025
Світ живе, людей чарує,
Дружба й мир ще не панує.
Жадоба й влада полонили
Душою й серцем заволоділи.
Зростили монстра ви в Кремлі,
Років тридцять він у війні.
Ви попрали всі закони,
Перед монстром — коліноприклонні.
Піклування за багатство,
Людська кров - яке ж це братство.
Вже третій рік москаль з боями.
Вкраїну стелить людськими тілами.
Народ піднявся на захист Волі,
За рідний край, за жниво в полі.
З воїнством - батьки і діти,
Щоб монстра навічно зжити.
Навіть з вічності постали
Сповні Світла, сповні Слави,
Наші пращури і діди,
В єдиний стрій для боротьби.
Зродилися ми на Волі й Славі,
Єдиним фронтом - це наше право
Світло нести всім народам,
За Право, Рівність і Свободу.
Лютий 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Молимся до наших Родових Рідних Богів.
Символ віри.
Ввірую у всіх Українських Богів, єдиних у Сварозі вічних і не знищенних, як Всесвіт.
Ввірую в Триєдність Світів - ПРАВА, ЯВА, НАВА створених Сварогом і удержаних в ньому.
Ввірую в Божественне народження Українців, онуків Дажбогових і силу предків, яка перебуває з нами завжди.
Ввірую в радість життя вічного і чистоту душі праведної, яка ніколи не зникає, а переходить в нові тіла.
Наша Віра Правдива, бо Право Славлено.
(Напомню, що древні слов’яни вірили у Єдиного Всевишнього Бога і творців Богів на видимому і невидимому світі на Землі, які творили Всесвіт, Землю і нас слов’ян і дали закони життя править Родом на Землі.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
(Чуточку відчиню вікно однієї милитви від наших пращурів)
Звернення до Перуна за Україну.
Молитва
Великий, Могутній і Сильний Боже, наш Перуне, ми праведні і вірні праведної віри наших предків. Як колись так і тепер ми зібралися щоб подяку Тобі скласти і Славу Тобі співати.
Що бачиш, Ти, охоронців наших полів і гір, морів і річок, що з нашим прозрінням прокидається Україна, повертається до Божественного Закону, до гордого і праведного життя, до здоров’я, краси, радості і доброботу стійкого, до звичаїв все Українських, як нині Ти зберіг лани наші і жнива, сади і ліси від бурі і градів, вихорів і пожеж, так допоможи нам уберегти Україну від ворогів лютих, від грабіжників підлих, від загарбників хижих, від релігій облудних, від ідей руйнівних і звичаїв чужих.
Твоєю силою ми зміцнюємося, Твоєю могутністью ми проймаємося, щоб у вічній Славі Твоїй перебуввати.
Слава Перуну. Навіки Слава.
(Наші предки вірили в Єдиного Всевишнього Бога і Богів які проявлені Всевишнім Богом на нашій Землі)
2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2025
Ах ти модо, модо,
Жінок до чого довела.
В міні юпку жінок оділа,
А за сукні забула.
Ах ти модо, модо,
Жінок до чого довела.
В обтяжку шорти жінок оділа,
А за міні юпки забула.
Ах ти модо, модо,
Жінок до чого довела.
Жінкам ноги оголила,
Аж до самого бедра.
Ах ти модо, модо,
Жінок до чого довела.
Інтім шнурочками прикрила,
І на пляжі голою була.
Оце і все її надбання.
Хіба приводить до добра?
Це не любов і не кохання,
Коли доступною ти всім була.
Січень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2025
Ми, Українці, діти Божі,
Зрослись з Богами на віки.
Ніяка сила нам не в змозі,
Зломити Волю, що передали батьки.
За Волю голови поклали,
Українські Дочки і Сини.
І за гріхи, що ми надбали,
Що забули, хто є ми.
Наша Віра, Воля й Слава,
Вічно у нас в серцях живе.
Ми є праведники ПРАВА
І світ ця сила береже.
З неба сяють нам світила,
Божа лине благодать.
Віра наша і єдність — сила,
Україну не здолать.
Січень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025
В цей тривожний, обманливий час мене змусило поділитися думкою.
Напомню Вам, українцям-слов’янам! Схаменіться і подумайте над своїм родовим: віруванням, древніми гороскопами і амулетами, святкуванням своїх кровних свят, відродженням мови. Не лінуйтеся і почитайте самі свою древню історію і Ви зрозумієте в яку халепу ми влізни, я б сказав - нам силою нав’язали і обманом усипили і хочуть вирвати нашу душу - корінь життя Роду.
Наш слов’янській Рід на межі, а це рабство. В даний час наш Рід розривають на шматки, але наша воля, наша єдність омита кровю і ми непереможні.
Ми ж користуємося все чужим, тому бідкаємося і на жаль довірчиві, тай гинемо.
2024 рік згідно родового вірування був Темний Лось. Це сильна, винослива і мудра тварина.
2025 рік згідно родового вірування це рік Жалючого Шершня. Шершень трудолюбивий, корисний, спокійний і мудрий. Він покровитель мудрих, ініціативних людей.
Я не буду описувати глибші значення ціх тотемів.
За ктийським колендарем цей рік Змії, і їй приписують всяку хвалу, а я гадаю, що в неї холодне серце і непередбачена, жалить на смерть. Чому ми цінимо більше чуже, чим наше кровне. У Китаї в древні часи було царство Великого змія, жостоке і коварне.
Січень 2025 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025
Край дороги три тополі,
Дівчина стояла.
Задивилася в чисте поле,
З фронту милого чекала.
Недалечко при тополі, криниця стояла,
З тієї криниці воїни воду брали
І на дівчину любо поглядали.
Виразивши співчуття, її запитали:
Ой, кого ти, дівчинонько, виглядаєш в полі,
Ти напевно зачекалася своєї долі.
Ласкаво дівчина на них подивилася,
Та й гіркою сльозою миле личенько вмилося.
Може близько твоя доля, лише усміхнися
І молися за милого - Живим повернися.
Щоб у полі не стояла, милого ляскала,
А стояла під вінцем і весілля мала.
Ой, свого милого другий рік чекою,
Моє кохання в ньому сильне, його зберігає.
Розіб’є клятих орків і прийде додому,
Що б в сім’ї ростити діточок, тільки не самому.
Січень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025
На світовій трибуні
Стрілися дві красуні.
Правда й Кривда - обидві пані,
Гордівливі і модно вбрані.
Правда скромно й модно вбрана,
На ній блузка вишивана.
Спідниця, плахта , поясок
На голові з квіток вінок.
Плавно й твердо робить крак,
На каблуках їй чобіток.
Сяють очі добротою,
Яскравою, вранішньою зорею.
Правда мовить, серцю волить
І волає вам напомнить:
Хто незнає свого Роду,
Важко жити тому народу.
Правда бає, серце крає,
За Волю і Землю Рід вмирає.
Щоб Перемагати і мирно жити
І світлим серцем на весь світити.
Кривда при тупцем спішить,
По боках на всіх косить.
З краю в край мільчать зірниці,
Хитрий погляд, як в лисиці.
Вона одіта в заграничне,
Напів блузка, напів спідничка.
За коліна чобітки,
Завмерли всі чоловіки.
Чи хто слухав слово Правди,
Увага вся на види Кривди.
В залі тихо шепотіли,
До Правди ніби оніміли.
Кривда каже — це негоже,
Правда вас хай не тривоже.
Їжте, пийте і гуляйте,
Ніякого Роду ви вже не маєте..
*************
Хто своїм Родом понукає,
Той рабом життя конає.
*******************
Хта за тілесні блага дбає,
Почуття тварин він більше має.
Січень 2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025
В 91 році нас було більше 48 мільонів,
Тепер нас стало менша половина.
Ми ж люди, ми ж не хамеліони,
Нас що, вже поглинула чужа родина.
*************************
Брехня заволоділа наші душі,
Брехнею каменіють праведні серця.
Чому ж це Українців не хвилює?
Хіба ви згідні початку нашого кінця.
Грудень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2024
Десятки тисяч літ,
Жив православний слов’янський Рід.
Природа, люди й Боги єдині,
Були сакральні в них святині.
Богів любили й не боялись,
Про гріхи вони не знались.
Ні пекла і раю не було,
Життя земне Богом дано.
Всевишнього Бога слов’яни знали,
З природою й Богом розмовляли.
Все видиме були святині,
І ймення давали Богам і Богині.
Сузір’я, Космос добре знали,
Календар природній з Богом склали.
Берегли свій Рід й святині,
Та Віру Роду втратили по нині.
Пройшлась зовнішня причина,
Капища (церкви) слов’ян - одна руїна.
Християнські храми возвелися,
Ми в Новій Вірі прижилися.
І Славимо і Віримо не в своє
Щастя маємо, в тім що є.
Життям йдемо, сіємо тілами:
Синами, Доньками і батьками.
Грудень 2024 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2024
Народе Український зупинися,
На світ Божий подивися.
Ти роджений Богом вільний,
На Україні неподільній.
Чекала Ненька вас віками,
Щоб Україну зберігали.
А ви віддали на поруки
І нарікли на себе муки.
У своїй хаті ви раби,
Куєте Роду ви гроби.
Щоб Рід слов’янський зродився
І словом Божим не гордився.
Ви тепер як в павутинні,
На нім сидять люди чинні.
Кожну ниточку тримають
І вами помикають.
Нарікають люди Долі
У вишиванках, не на Волі.
Серця смутою налиті,
Чужим розумом повиті.
А що лишилося своє?
Що у серці ще жиє?
Любов до Ненки-України
І до Землі, і до Родини.
Що від Бога - те святе.
Грудень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024
Чи це сон? А я мандрую,
Милу пісню серцем чую.
Ллється муза з під Неба,
Що б життя було, так треба.
Сяйвом Небо розступилось,
Сонцем все довкіл залилось.
Я дивлюся на Новий світ,
Душа рветься в політ.
На попелищах України,
Зросли буйні хлібні ниви.
Квітками вкрились береги,
Косогори і луги.
А на згарищах, руїнах
Розбудувалась нова Україна.
Блаженне сяйво йде від Бога,
З нами Віра, Слава і Перемога.
В Славі і Вірі ми зріднились,
І з всім світом подружились.
Божу віру несемо у світ,
Що б жила любов в серцях повік.
Грудень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2024
Президента обирала вся Україна,
А на вибори прийшла, менша половина
І голос не віддали одна четвертина.
Що спонукало, в чому причина?
Талановито умів розсмішити людину,
Тобі аплодували весь час без зупину.
Зі сцени зійшов, на вершині слави.
Та й присягу прийняв на вірність державі.
Вітали тебе у містах і хатах,
І вітали тебе в заграничних палатах.
Шляхи ти мостив - коти яєчко.
Слава тобі йшла, уже недалечко.
Москаль не спав, вже біля порога,
А пісня твоя - шляхи і дорога.
Будемо в Травні на лугах спочивати
І на багаттях шашлики готувати.
Враз прогриміло, палає Україна,
На захист встали дорослі й дитина.
Котить орда вогнем без зупину,
А світ залишив руйнувати Україну.
Не діждетесь! Воргогів розірвем на шматки!
Вам Єдність українців не перемогти.
Наша Воля і ПРАВА* ввіках не порушна
І наша Віра Всесвітньому Богу слушна.
ПРАВА -Закон Всевишнього Бога для існування
люському Роду, Закон Космосу.Грудень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2024
Обрали в депутати,
Бідних, не багаті.
Як на Сесію прийшли,
Стали торби набивати.
Що для них Україна,
Жила багатіти.
Коли Україна переможе,
Буде з чим летіти.
А що народ, маса очмаріла
Зажурена війною,
Своєю біднотою.
До нас немає діла.
Поки народ розбереться,
Поки все розсудить,
Він ні з чим залишиться
Ноги мить нам будуть.
Не спіть українці!
Проспите свободу,
Проспите Україну-Неньку
І Долю свого Роду.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024
Чи ти, Славо, спала
Чи ти заблукала.
Відгреміла на Майданах,
А тепер тебе не стало.
Чи ти зрадила Родину,
Чужим піддалася.
Чи у кляту годину,
За грош продалася.
Не по своїй волі,
Ви ж мене проспали.
Омиваюся вашою кров’ю,
Ви ж ворогам мене віддали.
До сих пір не зрозуміли,
Голови кладете.
Бо вороги вас очмаріли,
По світу з торбою підете.
А воріженьки коршунами,
Злетять на Вкраїну.
А ви будете запрошеними
І оспівувать калину.
Листопад 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024
Пора року - пізня осінь,
Холодом росило.
Ти була в кругу дівчат,
Щось вас веселило.
Я тебе одну обрав,
Поміж красунь дівчаток.
Та мій погляд ще не знав,
Це в коханні мій початок.
Миттєво в серце ти ввійшла,
Мене не запитала.
Зоря вечірня вже зійшла,
Ти сонечком сіяла.
Ти не знаєш ще мене,
Ми не зустрічались.
На мить погляди зійшлись,
Тай іскрою промчались.
Моє серце горить у вогні,
Розриває груди.
Від слів у коханні - так чи ні,
Вершаться людські судьби.
Я отримав слово — так,
Ми взялися за руки.
Судьба щаслива нас звела,
Щасливі юнні роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2024
Літа дитячі, літа хлопчачі,
Літа учбові, літа до праці,
Літа любові, літа кохання,
Літа родити, літа мудрити.
Літа летять, літа крилаті,
Як журавлі їх не здержати.
Словом линуть, піснею плинуть
Світами і їх ніхто не зупинить.
Літа, ой життя, ніби хмарка літає
То чорна, то біла коли сонечко сяє.
То смуток на серце ляже неждано,
То радість сльозою загоює рани.
Літа це клубок, це нитка в сувої
Стелить життя, шлях судженої долі.
Одним дано життя, як на полі жниця.
У іншого тріщить, де-інде рветься.
В людей земних хвороба лукава,
Брехня, жадоба, правда попрана.
Хіба ми люди? Чи ми розумові?
Самі себе нищимо у своєму домі.
Чи Бог допоможе, чи молитва підкаже,
Якщо віра і правда на серце ляже.
Бог наш Всевишній стоїть на порозі,
А ми літа змарнували на життєвій дорозі.
Листопад 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Люди охоче збирають на дрони,
А можновладці доходи ховають в авшори.
Гребуть мільойни, гребуть їх без міри
І людей українців дурили й здурили.
Нема кінця й краю - ця злюча сила
Український народ косила, косила.
Громили століття, кров людську пили,
Силу вражу ми тепер зупинили.
Зломили хребет москальському кату,
А ворогів, що в нутрі, вигнати з хати.
Щоб ворог втікав не відчуваючи ніг,
Щоб повернутися ворог більше не зміг.
А ми заживемо дружньою сім’єю,
Трудитися й молитися і вести світ за собою.
Щоб світла небесні нам в душі світили,
Люди у світі мирно й лагідно жили.
Листопад 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Хвиля хвилю доганяє,
На другу третя напирає,
Аж гребінь піною кипить,
Ніби хоче її втопить.
Та вона, мерщій втікає
На берег з шумом вибігає.
І завмерла, лише, на мить,
Тай в Океан скоріш спішить.
І не втигши відкотитись,
З новою хвилею встигла злитись.
І з шумом-ревом, об берег б'ється
Аж Земля довкіл здригнеться.
З віку ввік хвилі грохочуть,
Ніби Землю рушить хочуть.
Тай не можуть зло затіять,
Бо в рівновазі сили діють.
Лише людина їх рушає,
І кінець свій наближає.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Ми Божі діти — православні,
Єдиний з Богом Родовід.
Співали Слави ми сакральні:
Богам, природі і берегли свій Рід.
Тепер ми втратили правління,
Втрачаємо Житницю свою.
У світи погнали наше покоління,
Сини і Дочки голову кладуть в бою.
Чужі народи нами зволоділи,
Свою волю нам в серця внесли.
Ми добродушні вірили й раділи
І ярмо самі на себе зодягли.
Нині суд настав над нами вражий.
Ми ж відмовилися від Родових Богів
І попрали Рід свій та майже кожний,
Омивається кров’ю від гріхів.
І кров гріховна труїть сили вражі,
Ми востаємо з попелу й руїн.
Україна і Нова віра у Славі Божій
Долине у Славі до світових країн.
Листопад 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
До праці ми стаємо з піснями,
Чутно скрізь дитячий сміх.
Світло неба поміж нами,
Дружба і єдність одна на всіх.
Ми добродушні і довірчі,
Обираємо корчмих за любки.
Один за одним — ніби вічні,
В овечій шкурі злі вовки.
І кують нам домовини,
На наших ласкавих очах.
Ми добровільно йдемо до згини
З Україною в серцях.
І веселимся і співаємо,
Про біленькі хатки і солов’ї.
Чи ми байдужі. Чи не знаємо.
Що Рід слов’янський гине у війні.
Чи проснеться у всіх прозріння,
Поливши кров’ю тіла.
Щоб розірвати ланцюг терпіння,
Щоб Україна і Воля повік жила.
Листопад 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Крик душі. За 30 років Незалежності президенти, депутати, органи юстиції і вдобавок - розквітлі корупіонери, всі хором-скопом розброїли, розікрали Україну, знищили індустрію і розпоряджаються держаним майном, землею, користуються державними коштами - як у своєму домі, у свої сім’ї. Зрозуміло, їм не потрібні люди — Українці. Їм потрібна Земля і надра.
Як це сталося, що ми, Український народ, сам собі рили могилу і радувалися.
Після розпаду СРСР Україна була третьою державою з ядерним потенціалом, мала сильну і озброєну армію, великі запаси різної зброї і ракет, бойових літаків, будували кораблі, літаки, тепловози, вантажні й легкові автомобілі і автобуси, космічні ракети з різним радіусом дій, високоточні турбіни, були розвинені високоточні технології, мали сильний науковий потенціал. А де все це?
Все перелопатили, перкрутили, розікрали, розпродали, п’ять складів з боєприпасами зірвали, зброю розпродали, армію роззброїли і майже розпустили, розікрали державне майно. Індустрію завалили повністю. Землю Українського народу розпорошили, присвоїли і продовжують під час війни продавати разом з надрами землі. На поточний час тільки будували престижні житла, будували шляхи-дороги, для себе, чи для маршу Московитів. І не прощиталися.
Все передбачено було. Викарбували війну, розігнали по за границям мільйони народу України, а назад повернутися згідно з законом це проблема, частина молодих людей погине у війні, частину розгромлять в тилу, частина людей вимре від холоду і голоду. Оскільки в 1923, 1933 і в1847 роках, мільйони дорослих і дітей умерли голодною страшною смертю на житниці України.
Ми довіряли чужинцям правити Україною і що маємо те, що Україна буде без корінного населення?
Керівні органи і президенти України знали що робили.
Вони досягли своєї мети.
А українцями лапті плести.
Досхочу мрійте і співайте
І в біленьких хатах душу звеселяйте,
Ні прокуратура, ні суди, ні Верховна Рада, ні президенти, ні поліція не виконують право Конституції, законів держави. Все пішло на самотьок - взятки, корупція, самовольство, залізни в державну казну і що хочуть тей творять. Собі поробили сумашедші від 100 тисячні зарплати, пенсійні вилати від 450 тисяч гривнів. А народ довольствується від 3 тисяч. Де це таке є, в якому світі.
Я оце пишу і міркую. Ви все про це знаєте, чому язики не туди запихаєте і спокійно обираєте править Україною чужинців і завмираєте.
Але я віру в Перемогу, в наше світле життя. Давайте повернемося до своїх пращурових Родових Богів. Чужі Боги нам не допомагають, ми понад 400 років в невидимих але діючих кайданах від чужинців, окроплюючи землю потом і кровлею, вкриваємо її нашими тілами.
Можливо і в тому наша кара, що князь Володимир силою охристив Русь і була пролита невинна кров, церкви-капища слов’ян розрушив, волхвів було майже знищено. Ті волхви, що якимсь чином залишилися Цар Петро 1 поголовно умертвив.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
У нас душа багато грана
І радості бажаємо збагнути.
Та ми ніби птаха, що на крилі рана
І не можете ввись сягнути.
*******************
Чи заблудилися, чи подуріли, чи може ще Ви у вісі,
Чому путнє не збагнули? Чи Ви сліпі і глухонімі.
Линете куди повіє вітер, куди течія тече,
Не дбаєте за Родовід свій, гнітить серце і пече.
********************
З мрійним почуттям і дрімотою,
В снах пірнув в сніг я з головою.
Відчувши теплоту і мої уста,
На мить торкнула їх осінь золота.
*********************
Дякую людям за щире співчуття,
Бажаю Вам здоров’я і наснаги,
Ви промінь сонця, що збуджує життя,
Дякую Вам за мудрі поради.
*******************
Хай не турбує Ваш пройдений рік,
Кожний прожитий, це нагорода.
Бог надав нам короткий вік,
Прожити його з радістю треба.
*******************
Чому ми забули історію предків,
Та зараз не знаємо, куди ми йдемо.
Ми забули, що ми слов’янам нащадки
І наділи не себе чуже рабське ярмо.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
Ми жили і живемо в Україні,
Куточок Рая на Землі.
В нас були Боги й Богині
І Всевишній Бог на душі.
Нас не мучили докори,
Нас не тиняли за гріхи.
Ми православні діти Божі!
Хто ж присвоїв нам - раби?
З клеймом рабів ми йдемо ввічніть,
Це не тривожить душу в нас.
Нам нав’язали гріхи і невірність,
І зло поглинуло душі в раз.
Я звертаюся до Всевинього Бога,
До православних Родових Богів.
Я хочу бути стражем миру,
Щоб знищити зло на Землі.
Жовтень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024
У Казань, країни зібралися на БРІКС*,
Диявол туди їх приніс.
Щоб перувати на могилах татар,
Спалив до тла їх Тартарівський* цар.
Путін судимий, він терорист,
Подібних на себе зібрав на самист.
Він підступно і ласкаво мовить,
Самисти брехливі слова його ловлять
І щоб був він зухвалий, здоров
П’є він дитячу й людську кров.
Ви чините зло, ви йому допомога
Забули ви путь до Всевишнього Бога.
Він сатана в людському обличчі,
Сам похваляє своє величчя.
Раді наживи, там кожний пасеться,
А Українська кров річкою ллється.
Не буде прощення вам перед Богом!
Вам не знайти до Бога дорогу!
Вам не стерти слов’янський Рід з Землі,
Ви будете горіти в пекельнім вогні.
Жовтень 2024 р.
Довідка: 1. В парше назвали майбутню Московію — Тартар, потом Татарія. Гибле, гниле місце.
2. БРІКС, Московія утворила міжнародну організацію для реформування
міжнародного фінанасового іституту, тобто на себе замкнуть світові грошові потки. На сьогодення в ній присутні 92 держави, Китай, Індія, Бразилія, Африканські держави, Іран...... Фактино це пртивовіс Європі, Америці.... Сьогодні вони засідають до 24 жовтня. В загалі це мертве зборище, яке тільки негативно діє на світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2024
Зродилися ми Великої причини,
Віра і Воля найбільше у нас за все.
Ми вільний народ Соборної України,
Україна у нас, вона понад усе.
Родилися ми воїнами Божі,
Віру і Волю ми несемо у світ.
Московська орда і внутрішні вражі,
Покорити нас хочуть не одну сотню літ.
Єдність наша віками непорушна
І любов до рідної Землі.
Ми славимо мир, до сусідів добродушні,
Якщо прийдуть з вогнем, самі згинуть у вогні.
Ми слов’яни древньої Родини,
І дух козацький в серцях у нас живе.
Ми Сини і Дочки України,
Україна у нас, вона понад усе.
Жовтень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Московська орда мене вигнала з хати,
Не дала мені роки дожити.
Я вже не маю сил воювати,
Мене за границя змогла приютити.
За границя дала мені волю й достаток
Житло, провіант щоб я міг прожить.
Та немає рідніше України-Мати,
Серце моє по Україні тужить.
Хочу додому я з за границі,
Стрічать на Вкраїні ранню Зорю
І вечірні стрічать чарівні зірниці,
Я Україну всім серцем люблю.
Хочу слухать дзизчання бджілки,
Гудіння надвечір хрущів.
Чути в гнізді клекіт лелеки
І мрійну пісню журавлів.
І ось повернувся я до своєї оселі,
Там вирви, в саду потліли пеньки.
На квітучій Вкраїні - руїни, пустині.
Як це сталося, України сини.
Я пригорнуся до Мами-Земельки
І запитав, як змогла Ти зростить
Синів, віддавши на розпяття тебе в чужі руки,
Щоб Рід наш слов’янський змогли стребить.
Жовтень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
Опишу дуже коротеньку інформацію, тільки чуточку розуміння про Віру наших Праотців, від якої ми відмовилися.
Родилися ми на вільній Україні,
Від Карпат до Дону і морів.
Сила наша в єдності і Вірі
І любов до рідної Землі.
Троїця — це Зоряний закон слов’ян-русичів.
Перша Троїця — Троїця творіння:
- Всевишній Бог Всесвіту, один і єдиний, а проявах множинний;
- Бог Син, Сварог (Сварга), народжує все суще і тому Він Рід;
- Дух святий, який утримує і продовжує життя;
Друга Троїця — будова Всесвіту, Прав, Явь, Навь:
- Прав, це Закони Бога, Всесвіту, Космосау;
- Явь, світ матеріальний, це Закони життя на Землі і космосі;
- Навь, світ Богів і світ Духу (в нашому розумінні закон смерті і відродження);
Третя Троїця — Закон будови Всесвіту:
- Закон Роду буття, творіння;
- Закон Велеса, це життя, рух, (Правь, Явь, Навь);
- Закон Коляди, це вчення про Велике Зоряне коло, коло людей, коло Богів і Всесвіту;
Четверта Троїця — три іпостаті розвитку, еволюції Богів і Всесвіту:
- В перший, Син божий Сварог (Сварга) створив Всесвіт;
- В другій, Перун створив буття і еволюцію Всесвіту;
- В третій, Велес зберігає енергію, відчиняє двері Яві і Наві.
Сварог сказав, якщо ви недбало ставитися до своїх Родових Богів і так бо є нині беззахістні перед ворогами.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024
.
Сорочку мама розглядала,
Рукою гладить по канві.
Сорочка з мамою розмовляла
Узорами гладдю на полотні.
Життя вирує у вишиванках,
Вона без слова гомонить.
Руни і Символи стіжками,
Як річенька життям біжить.
Руни в собі несуть послання:
Захист, мудрість і любов Родів,
Зв'язок духовні, культурні знання
Землі, Неба, Сонця і Богів.
Символи - небесні сили Бога,
Вселенські сили Роду Праотців,
Вогненні сили Чистоти Духа,
Сили любові, гармонії і щастя у сім’ї.
Символи вишивають з чистим серцем,
З молитвою до Бога на душі.
Вишиванка є надійним оберігом-охоронцем,
Від незгод, що діють на землі.
Примітка: Слов’янських Символів-Оберігів є 34 і багато різних талісманів.
Слов’янських рунів є 33, частіше використовували із них-18.
В сучасному Українському алфавіті є 33 літери.
Ми, українці-слов’яни, не знаємо своєї історії, свого коріння. Ми користаємося чужою вірою, чужою мовою, чужими амулетами і гороскопами. Ми адже не знаємо свої Родові Символи і Руни - які мають Божественну, природну, магічну силу. Вони поєднують життя людини з Богами, Землі, Природи і по виду вони по виду гарні і магічні.
Руни слов’яни використовували також для письма.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
(Буде Пермога наша і будуть вибори, думайте кого обирати)
Коротко 1
1. Якщо промінь Волі в серці згасне,
Той в тобі сонце згасне на віки.
2. У Бога є Слово.
У людей є Слово Боже і створені ними різна апаратура,техніка, машини,
прибори які створюють прибори.
І живуче слово і дії - жадоба до лукавства, влади і війни.
3. Ще раз хочу напомнить тім людям, які обирають уболівають за кацапів (різників).
В 988 році, князь Володимир силою хрестив Русь, люди тоді вже уміли читати і писати. А Московії на болотах в ті часи і в поминках не було. Були розрізнені угрофінські і інші племена, кочевні татари і вони володіли різними своїми мовами.
То хто придумав старшого брата і спордіненість братніх народів, тобто яких?
4. Ще раз хочу Вам напомнить, як нас дурять.
30 квітня 1945 року Україну було офіційно запрошено на конференцію ООН в Сан-Франциско. А московію не запрошували.
Куди делегати прибули 6 травня 1945 року з народним комісаром заграничних справ УРСР Дмитром Мануїльським.
Делегати України брали активну участь в конференції і в створенню статуту ООН.
На конференції було піднято міжнародний статус України.
Тож 282 делегати конференції прийняли Статут ООН.
22 серпня 1945 року Президія Верховної Ради Української РСР ратифікувала Статут ООН. А Московія тут нідочого.
Таким чином Україна стала однією з 51 країн-засновниць міжнародної організації ООН.
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 22 серпня 1945 року підписав
голова Президії ВР — М. Гречуха.
секретар Президії ВР — О. Межжерін.
Так в чому причина торгів статусу України в міжнародних стосунках.
Що коротка пам'ять, чи з глузду з'їхали українці. Очевидно керують нами чужі і слабкі політики.
Московія ніякого відношення до ООН немає. Вона було проти ООН. Відсутні будь-які документи чи дії, які б підтвердили дійсність її членство в ООН. А вона там вирує і керує.
Коротко 2
1. У древніх слов’ян Любов і Кохання — це різні розуміння.
Любов - це любов до предметів, прикрас, їжі, природи, тварин.
Любов до тіла швидко плинна, не є людське благо душі.
Кохання, це почуття між чоловіком і жінкою. Це прагнення
душі до доскональності, душа — бачить, а серце — чує.
3. Не силою роби, не почуттями, а розумом і звичаями Роду.
Не за нас стало, не за нас і перестане.
4. Життя слов’ян — це було гармонійне поєднання Богів, природи
з життям Роду слов’ян (українців), яке існувало за тисячі років
до появи на землі християнства.
Увесь життєвий шлях у слов’ян був наповнений сакральним
змістом дня, ранку, вечора, весни, літа, осені, зими. Було наповнене
життя священним, мудрим, хоробрим, вільним.
І Боги , і люди були ніби пов’язані одним родовидом і це був
початок від свого коріння.
У слов’ян був Первічний Огонь Творенія і Єдиний Всевишній Бог
і посланці Триглави: Сварог — Перун — Свентовіт і другі. Більше не пишу, щоб Вас не утомлять. Головна суть в цьому письмі є. 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
Ми п’ємо воду і незнаємо,
Якої якості її споживаємо.
Вода не тільки Н2О,
Що в нашій пам’яті було.
Прозора без під-краски рідина,
Смачна і без запаху вона.
Якщо копнути глибше,
Розкажу про воду ширше.
Вода розчинник природній,
Газів і мінералів в ній вміст повний.
Там азот, залізо, фосфор,
Кальцій, магній, калій, натрій
І двоокис вуглецю
Ось і п’ємо воду цю.
Перерахувати все не зможу,
У два листочки не вложу.
Добавлю кремній і сульфати
І радіоактивні елементи.
Людина змінює природу,
Вона змінює природну воду.
І їй байдуже підмішати:
Фосфати, гербіциди чи нітрати.
А ми будемо споживати.
Вересень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Скажіть українці, хто править вами,
Хто панує над вами віками.
Хто споживає ваші труди,
Хто творить закони біди.
Напевно знаємо,
Бо це за правду сприймаємо.
Ми молимося Богу, а де дівся свій,
Чи у ваше серце вселився змій.
Вприснув отруту любвии, довіри
До місцевого ворога і сусіда звіра.
Напевно знаємо,
Так чому ми страдаємо..
Ми все знаємо і все ж довіряємо,
Ми трудимося, любимо і співаємо.
Ворогам нашим все прощаємо,
Бо на Божу заповідь ми уповаємо.
А це не пасує ворогу, кату.
Смертельна буде йому розплата.
Про це ворог знає,
В боротьбі за нашу Волю він сконає.
Серпень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Чи ми забули, хто ми є,
Чи коріння наше ще жиє?
Була віра Православна,
До Волі жадоба нездоланна.
Ми по крові слов’янський Рід,
Чи залишився його слід.
Судить не буду по словах,
А по скоєних в житті ділах.
Ми обирали руйнівну силу,
Що руйнувала Україну.
Зневажали рідну мову
І руйнуємо її знову.
Насіння Роду ми втрачали
І зла в цьому не вбачали.
Нам Богом дана Україна,
Від покоління до покоління.
Гріх на нас не від неба,
Він лежить на нас від себе.
Життям платять батьки й діти,
Шоб зраду Роду скупити.
Земля-Мати дає силу,
Щоб ворогів ми косили.
Щоб відродилася Віра й Слава
І Україна розквітала.
Серпень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Орда дика із завзяттям,
Рванула Рід наш погубить.
Орда обсіла залізяччя,
Щоб міста і села до тла спалить.
А наші рідні воріженьки,
Стелили шлях їм без боїв.
Люди встали і рученьки
Впиралися в танки ворогів.
Відчувши зраду, українці
Взялись спасать рідню й дітей.
І рятувались на за границі,
Як знедолених людей.
Добровольці і волонтери
Злилися з армією ЗСУ*.
А громадяни й пенсіонери
Щодня працюють у тилу.
Невичерпне терпіння й силу,
Нам шле Матінка-Земля.
На передовій потрібно зміну,
Утомленим в боях солдат.
Повертайтеся сини на Україну,
Страх поборіть і втому війни.
Станьте грудьми за землю, Родину
Що б не було повік московської чуми.
ЗСУ* — Збройні Сили України.
Вересень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Краплі дощу по даху барабанять,
Краплі по шибках до долу стікають.
Падають краплі на квітки і травинку,
По листочках стікають під кожну рослинку.
Краплі зливаються в різні струмочки,
Стікають по схилах в озера і річки.
По річці мандрують в моря, океани -
До своєї хати, до татка і мами.
Коли сонце пригріє, вітер повіє
Крапля паром в небі леліє.
До хмари злітає й там осідає
І хмара землю дощем поливає.
Як тільки дощик скінчиться,
Сонечко враз на землю проб’ється.
Крапля в промінні веселкою грає,
А сонечко гріє, крапля до хмари злітає.
Вересень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Український Герб — Тризуб.
Поділюся з реальними використанням слова тризуб в народі. Тризуб-вила, яке селяни використовують в домашніх господарських роботах.
Три зуби і протези — це щось таке в роті. Тризуб в різних народах називається по різному, я нарахував 25 назв. Тільки один раз зустрічається слово в грецьких міфах - Тризуб Бога Посейдона. Хто цього не знає, то йому байдуже. А мені, ні.
Для Герба України, що називається -Тризуб, це принизливе значення, не логічне й не звеличає його.
Древні слов’яни, в цьому Вами названому Тризубу, вбачали Голуб Святого Духа, Сокол, руна мира, Бог-Батько, Бог-Син, Бог-Дух, бачили в ньому дерево Життя, Триглав, Трисил.
Цей знак у слов’ян мав сакральні різні назви, бо його виготовляли й малювали простими й складними формами і називали творіння по різному, але суть і значення його не мінялася. Прошу обдумати. Не бажаю Вас утомлять письмом.
Прошу одне, наш Герб України -Тризуб, назвати його Триглав або Трисил. Це не людська явище, а Божественне.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Вітер ляскає, сонечко гріє,
Серце лоскоче, душа радіє.
Люди й птахи разом співають,
Раєм люди життя називають.
Напевно в житті повинно так бути.
Та людина собі обирає спокути.
Пулі свистять, снаряди рвуться -
Це на землі пеклом зветься.
Сльози, кров, пожари, руїни.
Все, що придбали крушили, згноїли.
І тіло людське гранатами рветься,
Це на землі пеклом зветься.
Душа покидає зранене тіло,
Щоб душі й тілу більше не боліло.
Душу вдихнув нам Бог на дорогу,
По смерті душа відходить додому, до Бога.
Душі не потрібно ні меду, ні перцю
Вона безтілесна - енергією зветься.
Вересень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
Можливо це нікого не турбує, але я поділюся тривожними думками.
По перше, я хочу зауважить вас в тім, що я поважаю всіх людей незалежно від раси, їхньої віри, образу життя і не маю розуміння повчати і судити. Кожна людина, чи народ вільні в своєму виборі способу життя чи дій.
Я відчуваю, що отримаю обурення від читачів, але я опираюся на історичні факти, на реальне теперішнє життя.
І тому, я замислився над бідою України й українських громадян сучасного життя. І чому так сталося. Життя учить так, хто не знає своєго минулого, той не має майбутнього.
Ми, Українці (слов’яни), вперто не бажаємо знати своєї історії, своєго походження і розвитку й не бажаємо вчитися на життєвих удачах й помилках і коверкаємо рідну мову і прощаємо ворогам згідно Біблії. І тому, зависли з бідою в часі невизначенності.
З історичних документів відомо, що Слов’яни вірили й славили Єдиного Всевшнего Бога (Він же Триглав, Трисил) творець всесвіту, творець живої й не живої природу на землі, сонця, місяця, неба, зірок, повітря, водних стихій і складали сакральні пісні Богові, духам повітря, видимому й невидимому світу природи, тобто, що все видиме й невидиме - це проявлення Бога й дар для людей. Все явне й невидиме слов’яни назвали йменями богів.
Кожен з Богів у древніх слов’ян мав назву, богословну значимість, календарну дату, для кожного Бога була своя сакральна поезія.
Слов’яни тільки славили Бога, бо Він дав все небхідне для життя Роду на Землі. Бог і є Сам Рід.
Слов’яни були православної віри ще за десятки тисяч літ до християнства, тобто жили по закону ПРАВА (закону Бога), по закону космоса.
В них була рідна, вільна, природня віра слов’янського народа. В древніх слов’ян була здорова, благородна культура незатьмарена соціальними докорами, щодо питань людської рівності.
І ось на зламі століть, світогляд слов’ян мінявся і ми ніби зависли в просторі невизначеності світогляду реального життя. Ми постіно залежні від когось й чогось.
Нами керують завжди чужаки,
Боже, коли українцям Ти вправиш мізки..
Ми, слов’яни-українці, втратили своє кровне Рідство, в нас змінився світогляд і ми потрапили в пастку чужих народів з їхнею ідеологією, тому приживаємося щоб виживати. Ми втрачаємо генетичну память вільного, нескореного народа і рідну мову - душу народа і губимо коріння слов’янського Роду. Внурішні й завнішні вороги роблять все, щоб знищити нашу Волю, наше коріння і ми в цьому самі їм довіряємо й допомагаємо.
Щоб зломати наше природнє життя, наших — древніх слов’ян зневажали і висьміювали як язичників.
В термінології літератури, язичниство — це рідна віра народу в Бога, віри в природу, зародження життя, сутність космосу, видимого й невидимого світу. Язичниство, це цілісна система уявлення про світ, світобудови світу і місце людини в ньому. А ми зажди віддаємо нашу Матінку-Землю і самих себе на поталу в чужі руки.
І я подумав, що ми примусовою силою й свідомо відмовляємося від пам’яті і спадщини предків і тому страдаємо тисячоліття, що це і є духовна й історична помилка нашого народу і що це і є карма(відплата) слов’янам-українцям. Бог народив нас, слов’ян-українців, в Ураїнській землі і поселив нас на ній навічно й дав Закони Родом править. А що ми робимо і куди йдемо......?
Мій висновок.
На сьогодення в Правосланій хрестиянській Україні проживють й працюють десятки різних релігійних громад , в мирі й злагоді.
А що мішало князю Володимиру охрестити Український народ без застосування примусової сили, з важкими наслідками. Кров, відчаї, сльози заполонили Україну, знищинені були капища (церкви), образи їхніх богів, знищена православна віра пращурів, тобто знищена історія України своїми ж руками. Яку довершив Петро перший, і московські Катерини. Віра господня приймається добровільно серцем й душою.
До прийняття християнства у 988 року в Україні, вже були ввіруючі хрестияни - княгиня Ольга, князь Аскольд й інші. Ця подія, добровольного прийняття християнства могла набирати силу з паралельним існування православної пращурівської віри.
І що помішало б Україні і українському народові в існуванні древньої тисячелітньої православної віри наших пращурів, з новою сучасною християнською вірою. Це була б сильна, могутня ввіруюча держава.
Представте собі, вас - сучасного християна, якого хочуть пересилити у віру іншого народа, відчуйте це.
Ми самі і тільки самі реальні творці свого життя.
Борітеся й поборите (Т.Г.Шевченко).
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024
Ну-бо братці, станьмо до праці,
Зброю візьмемо ворога бить.
Напав він війною ранесенько в ранці,
Коли люди спали й природа ще спить.
Тряслася земля, тремтіло небо
Від тисячі танків й реву літаків.
Колона за колоною, ніби так треба
Москаль на Україну ступити посмів.
Ехо землі людей пробудило
Згуртувалися люди як бджолиний рій.
З прапорами й піснею проти ворога стали,
Без зброї стали в рукопашний бій.
Лягали під танки, зупиняли щосили
І москалів зупинили на пару днів
Люди кричали: Ми вас не просили,
Повертайте додому, до своєї сім'ї.
Та вдерся москаль на броні не для миру,
І постріл перший на весь світ прогримів.
Згуртував Україну, об’єднав всю Родину,
А від страху й безсилля весь світ занімів.
Поєдналися Родини з військом України,
Єдиним фронтом ворога бить.
Ми вільний народ й немає тієї сили,
Щоб вільний народ підкорить.
Лютий місяць 2022 р.
Примітка.
Чи стане відомо, хто обезброїв Україну,
Хто дав команди військам відступить.
З границі забрали огороди й міни,
Без охорони лишили аеродроми й мости.
Стелили шлях вільний ворогам України.
Лютий місяць 2022 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
Вже ранок, пора вставати.
Зійшло сонечко мене привітати.
Ляскає, ніжить моє обличчя,
Боже, безмежне Твоє є Величчя.
Ти будиш мене рано-вранці,
Я приступаю з Тобою до праці.
Ти завжди з мною в путі,
А я Тебе славлю в житті.
На весь світ Ти сущий, єдиний
Життя черпають від Тебе Родини.
Ти наше тіло, ти наша кров,
Ти душі пісня й сердечна любов.
В тебе не має ні бідних, ні багатих,
Ні святійших, ні обратих.
Ти наш батько, для всіх єдиний,
В любові єднаєш земні Родини.
Все, що бачимо й що відчуваємо,
Ми так про тебе уяву маємо.
Ти є небо, сонце й всі сузір'я!
Хіба не достатньо у Твоє повір’я?
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
Мій Рід, мій древній Родовід,
Животворна невичерпна скарбниця.
Добром й любов'ю наповняєш світ
І незламність духу Українцям.
Рід і Воля в нас святе
І непереможна Україна.
Україна й Воля понад усе
І українська мова солов’їна.
Наша мова — живе слово!
Живе слово у світ лети,
Щоб іскриться в чужій мові
І мир у світі берегти.
Щоб слово Роду дозрівало
В серцях новітньої малечі
І зерно Роду проростало,
В духовно сакральній величчі.
Липень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
Іду я полем до ставка,
Сонечко ласкаво гріє.
З краю в край ростуть жита
І льон, як небо голубіє.
З під неба ллється жайворонків спів,
Над житом ластівки пурхали.
Шепоче вітер поміж колосків,
Цикади гучно стрекотали.
Вітер з поля навівав
Духмяні різні аромати.
Хор птахів і цикад співав,
Це рай земний, України-Мати.
Небесна ллється благодать
І стелиться по всій Вкраїні.
Людина зможе Боже знать,
Коли сповна любові і надії.
Червень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Таке не стримне моє життя,
Біжить стрімкіше нестримного вітру.
Я спішу, я спішу, а час мій нехотя
Скоріш біжить за годинникову стрілку.
І хочеться, одразу все збагнуть,
В шалених буднях, не чекати слави.
Чи можна мить життєву зупинить?
Щоб зрозуміть, чи шлях твій правий.
Хіба людське блаженство від потіх.
Чи щастя надають діаманти і сапфіри?
Коли фактично ти не вільний в них,
А душа не сповнена надії й віри.
Отак живемо в ілюзії надій,
Палац одному, а іншому хата.
Час покою вже сурмить, то зрозумій,
Що нажите і життя нічого не варте.
У світі живемо я і ти,
Сіймо нащадкам зерна доброти.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
Чому століттями страдаємо, ми українці? Очевидна причина в нас самих — у довірі, байдужості до самх себе і у вірі.
У наших древніх слов’ян (українців) була одна віра — в Єдиного Всевишнего Бога (Трисил, Триглав), а все видиме й не видиме - це Його проява і цьому всьому видимому й не видимому надавали різні людські імена й жили в реальному природньому світі. Славили Єдиного Бога. В них не було ні святих, ні мученників, ні князів, ні царів. Це були вільні люди.
Моє відчуття й бачення сучасного життя.
Бог Єдиний Всевишній, він не нарожується й не вмирає ( не возноситься).
Він рухається непреривно, Він створює і розрушає, в знову створює.
Всевишній Бог є Батько і Мати, Син і Донька, Дух животворний, що існує.
Він сотворив Всесвіт і нас, землян. Єдиний Всевишній Бог в наших серцях і тихенько стукає й гукає до нас.
Я - світ, а ви не бачите Мене.
Я - шлях, а ви не йдете за Мною.
Я - істина, а ви не вірите Мені.
Я - життя, а ви не живете ним.
Я - учитель, а ви не чуєте Мене.
Я — ваша надія і любов, а ви не любите Мене.
Якщо ви не радієте, не щасливі - не виніть Мене, шукайте в собі причини.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024
( проза віршована)
Судд’ї України, ви не народні судд’ї. Вас не обирали.
Вас обирали роботодавці і на безстроково призначали.
Ви будете судити Ірину Фаріону,
За те, що вона захищає українську мову.
Ви ж будете судити не як людину,
Ви будете судити, у війні горящу, Неньку-Україну,
Ви будуте судити українську мову,
В котрий раз будете судити Україну знову.
Опомніться по людському, правосуддя суде,
Від Божого гніву сховатися ніде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
Отець небесний невидимий і сущий,
Творець живого й не живого у світах.
В моєму серці Ти свіча горюча
І повсякчас в молитві на устах.
З Тобою я встаю в ранці,
З Тобою я завжди в путі,
З Тобою приступаю я до праці,
Ти єдиний Бог для мене у житті.
Ти сотворив нам Сонце, Небо, Зорі
І поселив на Матінці-Землі.
Життя надав у безмежному просторі,
Що б життя було у злагоді й любові.
Ти націям дав при сущу для них мову,
Людські для них при сущі почуття.
Та кожний зове Тебе і хвалить по своєму,
На Землі, тому, панує провило меча.
Всесвіт в нас й Земля єдині,
Єдиний Бог для нас усіх - Отець.
Живіть люди в злагоді й мирі,
Життя на Землі має початок й кінець.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
Де-хто йде в президенти,
Кожний мітить в депутати.
І на всенький світ волають,
Що вони все добре знають.
Народ тому довіряє,
Хто пустоцвіти обіцяє.
Ніби мед іде від серця,
А в житті гіркіше перця.
І взялись в державі править,
А конституцію не знають.
Це обман перед собою,
Це злочин, мовою людською.
Та й обранці з путі збились,
Вони швидко збагатились.
Закон приймають, як те дишло,
Щоб в їхню руку все вийшло.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Будь самим собою,
Будь прекрасний тілом і душею,
Як красота твоя, із виду у дзеркалі, з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
Родилися ми на святій Землі,
Ім’я Землі — Русь-Україна.
Наша сила, Земле, в тобі
І мова свята й солов’їна.
З гордістю ми величаєм тебе,
За честь постоїм і свободу.
Нескорені духом, що вільно живе
В сецях Українського Роду.
В єдності ми співаємо пісні,
В єдності ми непохитні,
Нам сонечко світить і зорі в ночі
І над Україною небо блакитне.
Слава героям, що в боях полягли -
За Землю, свободу й Родину.
Мир у світі вони зберегли,
А ми збережемо святу Україну.
Березень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
Весна сонечком пригріла,
Землю квітами покрила.
Рани Неньки прикриває,
Україна розквітає.
Птахи в пору прилетіли,
А навколо згарища, руїни.
Стали гнізда будувати,
Україна буде розквітати.
Поля мінами покриті,
Пора овощі садити,
Зерном поле засівати.
Україна буде розквітати.
Рід за Волю весь піднявся,
Щоб москаль в тайгу забрався.
Ненька вільная постане!
Чи підлий мир її обмане?
Не родилася людська сила,
Щоб вільний нарід полонила.
На віках терпіли муки,
Візьмемо Україну в свої руки.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Туман легенький долом плине,
Траву росою холодить,
А над туманом величаво,
Діброва спокій сторожить.
Зросла верхів’ям аж до небо,
Корінням в глибину віків,
Зв'язок життя Землі й Неба
З буттям людських життів.
Силу й міць нам навіває
Із Роду в Рід передає.
Шепоче з вітром, з сонцем грає,
Відроджує і знову жиє.
Щоб зеленіли гори й доли,
Зростали трави польові,
Жита щоліта половіли,
Співали люди й солов'ї.
Щоб Божа Воля в душах зріла,
Єднала в Божий Родовід.
І квітла вічно Україна,
І з миром розвивався світ.
2024 р.
Діброва - це дубовий ліс. В древніх слов'ян дуб - це святе дерево
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
Із записок арабських торгівців, візантійців про Русів-слов’ян:
1. Я не видел людей с более совершенными телами, чем они.
Они подобие пальмам, румяны и красны.
Слов’яне-норад настолько могутний и страшнsй. Что не будь они разделены на множество родов, никто в мире не могли бы им противостоять.
2. Моє бачення. Я читав Канта, Індійську біблейську літературу, кигу Велеса.
В моїй пам’яті закарбувалися такі вирази з книг.
Коли ви недбало ставитися до своїх первородних Богів, так бо є сами перед ворогами.
Ми словя’ни славили Всевишнего Бога (Триглава, Тоїця), який дава Роду божиське начало і це є всенькому народу криниця віща, яка витікає в літку і не замерзає в зимку. І тієї водиці п’ючи живемо в світі Віри, ПРАВА й Любові.
Чи живемо ми в тій первородній істині?
3. Це було гармонійне поєднання богів і слов’ян, яке існувало десятки тисяч років до нашої ери.
Увесь життєвий шлях слов’ян був наповнений сокральним змістом дня, ранку, вечора, весни, літа,зими, осені.
Було наповнено життя - священним, мудрим, хоробрим, вльним. І Боги і люди були ніби пов’язані одним Родовідом і це був початок від сього коріння.
Чи не викорчоване первородне коріння? А що проросте з остатку?
4. Напомню, ми живемо не по слов’янському календарю, тепер 7531 рік, а по гороскопу рік 2023 був Огнений кінь, в 2024 Темний сох (лось). Календар слов’янський древній не втратив ні секуди літочислення. А сучасні.......?
Українці просніться!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Вільна й квітуча моя Україна,
Освячена Богом із вічно була.
Твій вільний народ — єдина Родина
І ти, як вічність на світі жива.
Тебе руйнували, в ярмі тримали,
Тебе палили до тла.
Століттями війни на тобі полихали,
А ти, як вічність на світі жива.
Москаль на тебе напав війною,
Нищить під корінь села й міста.
Боже творіння непорушне силою людською,
Віра й Воля в нас вічно жива.
В Славі й з піснями стали до бою,
З Вірою громимо вогнем й мечем.
Переможно йдемо в боротьбі за Волю,
В єдності й дружбі ми вічно живем.
Якщо ворог зачепить повторно,
Чи знову розв'яже війну,
Ми маємо силу животворну,
Ми маємо силу руйнівну.
Березень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Отець небесний, я віддаю(три рази) Тобі всі страхи, народжені війною.
Хай зільниться моя душа(три рази, всі слова) від поганих спогадів, хай буде так(три рази, всі слова).
Піднімаєте обидві руки вверх над головою з вдохом і промовляєте:
- Віддаємо Тобі, Господи Боже, моє темне тіло.
Потім одну з руки опускаємо на тім’я голови і пальцями рухаємо, як ножницями стригти, і промовляємо: - Відрізаю світовими ножницями моє темне тіло і віддаю Тобі, Гоподи Боже і Бог вдихає в нас ангела енергії.
Слава Богу.
Приписка: - хочу поділитися своїми враженнями, я чув цю молитву на слух, рахую що вона допоже перенести тяготи війни.
2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
Така сталася нагода,
Народ буде обирати,
Президента із народу
І обранців у депутати.
Хто крутіше обіцяє,
Хто гарно говорить,
Того народ обирає,
За майбутнє не спорить..
Були люди, як всі люди,
Були друзі звані,
А обрані — закопили губи,
Бо ж недоторкані.
Та й зійдуться в Раду,
Закон людям править,
А в мізках то пустота,
Хто ж їм що порадить.
Поради для них вдячні,
Працювать в районах.
Поїздки дуже вдачні,
Мають тисячі зельоних*.
Березень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Дякую. Що ви прийняли українських біженців від московської чуми, надали їм притулок й надали можливість працювати і платити податки в Польську казну.
Ви уболіваєте за Україну й надавали матеріальну допомогу. Я вірю у вашу міцну віру в Бога. Напомню, Бог судить не по словах, а подіях.
Вірю, що ми будемо лагідними сусідами, попри сьогоденного непорозуміння.
Теперішні події на кордоні, повночинно діють на допомогу Московії (Росії).
Україна стікає кров’ю, міста й села повнистью, під корінь, знищені і Московія продовжує руйнувати й вбивати. А що ви робите?
Тезісно напомню вам вашу історію, як Московський кат катував вас, поляків.
1. 1 вересня 1939 року на вас напала германія, захищати етнічних німців від вас на вашій території. Мсковія в 2014 році також напала на Україну захищаючи, безпідставно, російськомовних.
2. 17 вересня 1939 року без об’явлення війни й без причин ( по совмісному Договору з Германієй) на вас напала Московія (СССР).
Московія не тільки зайняла територію на сході, але взяла поляків в полон - і громадян, і воїнів. Але не назвала їх полоненими, щоб розпровитися без суда.
Від 5 березня до 5 квітня 1940 року в Катинському лісі НКВД Московії розстріляли без суда ваших воїнів понад 14 542 тисячі. Також без суда рострілювали тисячі ваших громадя і воїнів в Харкові, в тюрмах Твері.
3. 10 квітня 2018 року ваш президент Лех Качинський, головні командири польської армії, священники, культурні діячі, преса, всього 96 людей відправилися в Смоленськ памянути почилих, розстріляних воїнів й громадян поляків.
Літак розбився при підльоті на посадочну смугу. Москвіти придумали всяку брехню, щоб оправдатися. Не допустили ваших слідчих до установлення причин катастрофи і ви це все проковтнули. Вони звалили на туман, якого там не було, на помилку пілота. Але розумні люди знають, яку помилку можна підставити пілоту, що б він не вірно вибрав висоту при посадці.
Продовжуйте лизати зад вашому вбивцю, або отямтеся. Січень 2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Гриць проснувся, ще в постелі,
Звів він очі аж до стелі.
Голова ніби вата,
Схожу до кума, до Кіндрата.
Сьогодні вільний я, субота,
А в суботу, яка робота.
Піду до кума похмелиться,
Води джерельної напиться.
А завітав Гриць до шинкарку.
Випив дві і третю чарку.
Трошки ніби він напився,
Показалось - похмелився.
Встав, поправив піджачок
Хапнув чуть на посошок.
І додому йти зібрався,
Тай на двері напоровся.
Потер лоба, помацав бік,
Я ж тверезий чоловік.
Йде хвилясто по дорозі,
І побачив він на розі.
Кума Кіндрата, його спину,
Кум тримався за деревину.
Щось мурликав, щось молов,
А до Гриця ні гогов.
Кум Кіндрате, будь здоров!
Тепер тебе я тут знайшов.
Кум Кіндрат озирнувся,
Як це тут я опинився.
Я ж йшов до тебе з ранку,
Але заскочив до шинкарку.
Для чого ранку пропадать,
Тай ковтнув я стопок пять.
Тепер я трошки заблудився,
Дуже добре, що ти зустрівся.
Допоможи мені стояти
Тепер підемо до моєї хати..
І обнявшись два пияки,
Побрели до Кінрата в хату.
Та не було там покою,
Жінка стріла з коцюбою.
І дала їм дві лопати,
Для моркви грядку прокопати.
Коли захочете похмилиться,
Тоді дам води напиться.
Мораль:
Горілочка подруга,
Звела з ума два друга.
******
Дурак дурака, Бачить здалека.
********
Скажи хто твій друг,
Я скажу, хто ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Росла у нас Медівка груша,
Вросла корінням в древній Рід.
Вона на вид була ще дужа,
Їй за віком сотню літ.
Вона під вікнами зростала,
Дарувала нам весняний квіт.
У вікна заглядала й нас стрічала,
Нащадків Роду з року в рік.
Відпочивали ми й гуляли,
Завжди під грушею в тіні.
Івана Купала поряд ми справляли,
Древнє свято пращурів.
Густе зелене листя мала,
Була ніби молода.
А сивина між віття проглядала,
Але родила завсігда.
Коли грушки дозрівали,
Не було від нас відбою.
Грушки спілі ми зривали
Та й за пазуху з собою.
Якось ранньою весною
В оселю рідну завітав.
Я радів й немав спокою,
Квіт на груші розквітав.
Востаннє груша розквітала,
Вона ж була вже у літах.
І за плоди вона ще дбала,
І сум, і радість на очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Вірші ми пишемо для душі.
Хто їх тепер читає?
Поки дишу, той я пишу,
В рядках історія лягає.
В рядках любов й почуття,
За дружбу слово дбає.
Коли пишу я про життя,
Усе живе, знову оживає.
Цвітуть сади. Шумлять вітри.
Теплий дощик землю поливає.
Живемо у світі - і я, і ти.
Ненька нас з любов’ю обгортає.
Лютий 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Мамо, я хочу тишини,
Хочу чуть дзижчання бджілки.
Як воркують голуби,
Чути клекоти лелеки.
Чути хочу гуркіт грому,
Бачить спалах громовиць.
Під дощем прийти додому
У сім’ю, до своїх світлиць.
Хочу чуть, як пахнуть квіти,
Як пахне липа, бузина.
Хочу жити і радіти
І між людьми любов була.
Повсячасні, це лише мрії,
Які змішалися з вогнем.
Вогонь приніс тиран з москвії,
З окровленим мечем.
Тепер стрекочуть кулемети,
Взриви й блиск від бомб, гранат.
Несуть смерть вражі ракети,
Для мирних людей і солдат.
Не чують інші й не бачать,
Як гине праведний світ.
Бог із неба усе бачить,
Перед ним буде отвіт.
Лютий 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Ви чули, як співають соловейки,
Як у вечірній час хрущі гудуть.
Ви чули клекоти лелеки,
Як бусленята на крило стають.
Ви милувалися ясним небом,
Сонця, місяця, зірок.
Були щасливі теплим літом
І коли притрушує сніжок.
Ви чули, як сміються діти,
Веселий галас дітвори.
І хочеться щасливо жити
На волі в мирі й без війни.
Та чорним вороном злетіла,
Московська нищівна чума.
Крилом Україну зачепила,
Руйнує й палить все до тла.
Та не всі це хочуть знати:
Вмирають села й міста
І як вмирають дома, хати,
Вмирають люди, дітвора..
В людських серцях тривоги б’ється,
Набатам будить увесь світ.
Чи чує світ, чи світ проснеться?
Чи береже московський гніт?
Лютий 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Весна рання прилетіла,
Із теплом, як не будь-коли.
Людям радість дарувала,
Замість клятої війни.
Птахи весняні прилетіли,
Додому, кожний у своє гніздо.
А там згарища, руїни.
Ніби гнізд там не було.
Скрізь вирви, скрізь руїни,
Понівеченні сади.
Під прапорами в рядах могили,
Герої сплять, матерів сини.
Зелені шати весна вкрила,
Квітучі стелить килими.
Земельку ранену лічила,
Полива її слізьми.
Земля розправив вільно крила,
Струснув кацапа в небуття.
Із попелу постала Нова Україна,
Із Вірою і в Славі мирного життя.
Січень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Наша Доля покрита страданнями й полита кров’ю.
Наша Віра й Довіра нас погубила. Наша чистота совісті й трудолюбство затьмило наш розум. Наша пам’ять загублена, тому все прощаємо.
Я зветаюся до президента, слідчих, прокуратури й самих українців, вчинити суд над винуватими, що чинили й чинять злочини над Україною і українцями.
Немає суда, немає покарання, тай не буде покаяння і не буде прощення.
Без покарання зло не зупинити.
Я не требую смерті, я требую публічного вироку діячам трагедії над Україною, які розброїли українську армію, розікрали й розідрали на шматки Україну і тих хто присвоїв майно України, та обікрав український народ.
Українці, наша Доля й Воля в наших головох і в наших руках.
Січень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
.
Москалі! Ви добрі, чи погані?
По ділах вас зразу пізнаєш.
Міркувати, з вами — справі марні,
Ви лукаві і ніж за пазухою несеш.
Держава ваша всім багата
І простори з краю в край.
Чому ж тобі, кацапу-кату,
Чужу кров давай, давай.
Через кожні два-три роки,
Завжди війною ти живеш.
У світі ти одна морока,
Чуму кацапську всім несеш.
Щось же сталось з кацапнею,
На Україну він попер.
Кацапу скрізь нема покою,
А мав шалену зброю, та на
чорноземі він помер.
Січень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2024
В Україні родилась Світлинка,
Вона голосно світу віщає:
Я Світлинка! Я маленька Українка!
В голосі силу світ відчуває.
Слово до слова древня є мова,
Це пісня Роду й серця мого:
Я Українка! Я велика Українка!
Ніхто не змінить код Роду мого.
Код наш у слові, код наш у мові,
Код в молитві і в наших серцях.
Код у калині в доньки й сині,
Код у вишиванках і в рушниках.
Я Українка, ніби я Зірка,
Щоб сяйвом любові Україні світить.
Ми вільний народ від віку до віка,
Вільний народ не покорить.
Січень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
-Хто не кохав, той не страждав
і в житті, насолоди не мав.
-Хто не знає рідної мови,
його слова,- як на вітрі полова.
-Хто забув минуле,-
той не має майбутнього.
-Той хто не знає свого коріння
його душа пуста і серце камінне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Не гасне в серцях майданний рік,
Він сколихнув Неньку-Україну.
Та ніхто не рахував свій вік,
І об’єднались в незламну Родину.
Мене обгорнула людська теплота
І радість й веселі усмішки.
У очах в кожного іскрить доброта,
Більше не шкурять незгоди ні трішки.
Єдність українців гаряча й міцна,
Небесним вогнем в серцях палає
І кує боєвого щита і правди меча,
І в любові все людство єднає.
В грізних боях москалів погромив,
Квітнуть за нами шляхи й дороги.
Кожний за Волю життям платив,
На весь світ майорить стяг Перемоги.
Січень 2024 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Поздоровляю поетів, прозаїків та весь Українській Рід з Різдвом Хрестовим і з Новим 2024 роком. Бажаю всім силу та мужність, віру і надію, щоб захистити нашу свободу, наші домівки та нашу землю.
Ми не шукали нашої землі
І не блукали сотні літ по світу.
Русь-Україна Богом нам дана,
Дана нам Богом споковіку.
В єдності й вірі, з Божою допомогою, український народ побудує світ, де буде панувати гармонія та розуміння, де кожна людина зможе жити на волі й без страху.
Україна буде сяячою зіркою в світі та прикладом віри, мужності, любові та гармонії людського життя.
Додаток.
Згідно древньому слов’янському календарю, на Україні, тепер 7531 рік від Cотворення Світу.
По нашому первородному слов’янському календарю в 2024 році по горскопу є Темний Лось, він є сильний, вільний, неприборканий.
В 2023 році був Вогнений кінь.
Талісмани з 10 грудня по 10 січня - ведмідь, а з 10 січня по 10 лютого -росомаха, з 10 лютого по 10 березня -ворон.
25 грудня 2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
З кокона-ляльки метелик родився,
На розписаних крилах в політ пустився.
Не довго пурхав в перший політ,
Його вже привабив барвистий квіт.
В метелика очі досить великі,
Чітко він бачить різноколірні квіти.
Лапками чує їх аромат,
І споживає дієтичний салат.
Сяде на квітку, розверне хоботок
І споживає нектар й пилок.
Він воду п'є й сік фруктовий,
Зверне хоботок й до злету готовий.
Декілька місяців його довголіття,
В садках й полях між різноквіття.
На зелених гілках кладе він в кільце,
В надійнім порядку кожне яйце.
З часом з яєць буде гусінь лупиться,
Щоб листочків поїсти й соку напиться.
За здоров'я гусінь старанно дбає,
Листочки й квіти вщент поїдає.
В кокон-ляльку на зиму вклубиця
І на весні метеликом знов народиться.
Та й між квітками пурхать, літати
Кладку яєць на гілках відкладати.
2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000787
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 13.12.2023
З кокона-ляльки метелик родився,
На розписаних крилах в політ пустився.
Не довго пурхав в перший політ,
Його вже привабив барвистий квіт.
В метелика очі досить великі,
Чітко він бачить різноколірні квіти.
Лапками чує їх аромат,
І споживає дієтичний салат.
Сяде на квітку, розверне хоботок
І споживає нектар й пилок.
Він воду п'є й сік фруктовий,
Зверне хоботок й до злету готовий.
Декілька місяців його довголіття,
В садках й полях між різноквіття.
На зелених гілках кладе він в кільце,
В надійнім порядку кожне яйце.
З часом з яєць буде гусінь лупиться,
Щоб листочків поїсти й соку напиться.
За здоров'я гусінь старанно дбає,
Листочки й квіти вщент поїдає.
В кокон-ляльку на зиму вклубиця
І на весні метеликом знов народиться.
Та й між квітками пурхать, літати
Кладку яєць на гілках відкладати.
2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
1. ЄС політична організація, яка створила ідеальну законодавчу структкру для беззабоного свого життя.
ЄС — це багато партійна організація де невщухають супепречки.
Місія ЄС: Створення законів вільної торгівлі,
Створення митного союзу,
Створення спільного ринку.
Хочу ще напомнить, коли азіти массово мігрірували у Європу, ЄС збов’язувала членів ЄС приймати установлену численність мігрантів.
2. НАТО створено 4 квітня 1949 року, стримувати загрозу радянської експансії в Європі.
НАТО по суті, організація діє як союз колективної безпеки з метою забезпечення взаїмного захисту військовими та політичними засобами, якщо країни члени НАТО зіткнуться із зовнішньою загрозою. Стаття 5 статуту НАТО.
- Росія співпрацює з НАТО з 1991 року, вступила в “Партнерство загрози миру.”
- Рада, Росія — НАТО були створені в 2002 році.
- 1 квітня 2014 року НАТО оголосило про припинення співпраці з Росією.
Зверніть увагу на перше квітня, вроді шутка-прибаутка прийняття рішення.
Чому ж НАТО працювало з споконвічним агресором-терористом? А ЄС продовжує працювати.
Напомню відомі факти діяльності московії:
З 1919 по 1945 роки, московія вела 10 війн за 26 років, тобто через кожні 2,6 років була війна.
З 1946 по 1982 роки, московія вела 18 війн за 36 років, тобто через кожні 2 роки була війна.
Кроми того в Дагестані було вбито московією понад 300 дітей, в театрі Норд-Ост отравлено і вбито понад 200 глядачів і терористів.
Напомню про штучно сворений голодомор-геноцид Українського народа в 1921-1922 рік, 1932-1933 рік, 1946-1947рік. А зерно тікло з України поїздоми, кораблями в Європу, Америку всі не мичали, а наш хліб омитий кровю споживали.
Кому тепер вірити? Люди схаменіться, можливо вже й так запізно.
2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
Чому московіти використовують символи на воєнній техніці і на домах, в школах, взагали в биту — літери Z, V, E. Це реальність їхнього жття.
Я вже розкривав їх значення, ще напомню, російські біологи розробили препарат який людину робить безвольним, керованим зомбі.
Вони назвали препарати першою буквою свого імені:
Z – Зотов;
V – Воронцов;
E – Ерін.
Цими англійськими буквами зашифрували свою реальну сутність:
- Z-зе (зомбі),
- V-ві (вандали),
- Е- і (іроди).
Тобто — ZVErin (тобто- звірін або озвірін).
2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
В очі дивиться, зустрілись два президенти,
Та й вихваляли свої девіденди.
Один так захвалився,
Що на милліардах він не зупинився.
Зумів я дуже себе збагатити,
Так що, потрібно плакать, чи краще радіти.
А як же народ, а як же держава?
Жити в достатку кожного право.
Жив народ й проживає на дні
І до кісток вони мені вірні.
А держава, для народу вона величава.
Віддадуть життя - це їхнє право.
Хочеш мати в світі славу,
Веди війни, та й не по праву.
І захочеться, ще більше хотіти,
Жити в багатстві і ще багатіти.
Віддай без бою свою державу,
Мільони матимеш першу заставу.
Відведеш військо від кордонів,
Зелені отримаєш більше мільйонів.
Військо наразі ти скороти,
Розмінуй всі проходи й мости.
Розмінуй всі поля й дороги,
Відкрий нам шлях перемоги.
Я вільно ввійду у твою державу,
Буде належати мені вже по праву.
Не ваша буде воля, а воля кремля
І Європою буду правити я.
Залишися ти при владі, Бога раді,
Зі мною будеш при параді.
Народ твій я ублажаю,
Що робити з ним я чітко знаю.
Як президент, ти очманів,
Ти не живеш без кровавих боїв.
Ти вже погубив тьму народу.
По смерть твоїй — твоя свобода.
2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Молитва фараона Єхнатона 1334 рік до нової (нашої) ери.
Отче наш, неведомий но сущий,
Да святится имя нам Твоё,
Пусть придет закон Твой и свет
Дающий миру звёзд и в наше бытиё.
В этот деньТы накорми нас хлебом и прости
Нам смертные долги, как мы прощаем перед Небом,
От соблазна и от зла обереги.
Молитва ОТЧЕ НАШ (УКРАЇНСЬКОЮ)
Отче наш, що на небесах,
Най святиться ім’я Твоє,
Най буде воля Твоя,
Як на Небі, так і на Землі.
Хліба насущного дай нам сьогодні,
І навчи нас любити і прощати,
Як любиш і прощаєш Ти.
Збережи нас від спокуси
І визволи нас від лукавого.
Бо Твоє нині царство і сила, і слава навіки
В ім’я Отця, Матері, Сина, Дочері та
Духа святого і животворного. Амінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Людина завжди залишає сліди,
Бажає вона чи не бажає.
З народження дня, чи лишає світи,
Природа сліди завжди зберігає.
На час, чи на два, чи на многі віки,
Це все залежить від тебе,
Чи від твоєї стопи, чи від твоєї руки,
Запитає Бог коли буде треба.
Коли немовля родилось в світи,
Криком воно весь світ сповіщає.
В серцях батьків і людей залишає сліди,
Долю щасливу йому кожний бажає.
Та в кожного доля всяк й своя,
Людство долю всяк час корегує.
Хіба можливо почати все з нуля,
Тому людство звічна бідує й воює.
Сліди діяній не сховати ніде,
Ні в морі, ні в повітрі чи на суші.
Карма розплати нас скрізь знайде,
В повсякденнім житті, а по смерті — душі.
2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
Ой, мамо, мамо, милий
мне покидає!
Не журись, моя дитино, хто кохає
дівоче серце, повік не забуває.
Ой, мамо, як я буду жити,
Тепер я не знаю, що мені робити.
Не журись, моя дитино,
серденько потужить.
Час лікує, час мудрує і тебе одружить.
Твоє серденько дитяче, воно не палало,
Між тобою й козаченьком дружба панувала.
Коли зустрінеш судженого
на весь світ засяєш
І милого зі собою навік поєднаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
Вечір тихенько крадеться садами,
Вітерець у листках гомонить.
Різно квіт манить пелюстками
І шепоче — любіть, любіть і любіть.
Десь цикада в травиці стрекоче,
Соловей почуття полонить.
Аромат квітів душу лоскоче
І шепоче — любіть, любіть і любіть.
На вечірньому Небі вже місяць сріблиться,
Щасливу стелить закоханим путь.
Перша зірка, Венера, яскраво іскриться
І ніжно шепоче — любіть, любіть і любіть.
Небо й Земля сповні любові,
Живородним вогнем спада на людей.
І серця людські палають в кохані -
Від серця до серця й від батьків до дітей.
Листопад 2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Она ласкает его, любит
В его душе любовь разбудит.
Она ждет его, встречает
Её он нежно обнимает.
Она подаст, его пригреет
Он отдаст ей, что имеет.
Она обиды все прощает,
Он в ответ ей досаждает.
Она заглянет прямо в очи,
Он любовь готовит к ночи.
Тело к телу приголубит,
Вновь в душе любовь пробудит.
Что есть мудрого в ответе -
Любовь, прощение и дети.
2023 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998027
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2023
У Черняхівському містечку
Є смакота на кожний день:
Торти, цукерки і тістечка -
Виготовляє їх "Руден".
Всі продукти натуральні,
По рецепту, без приправ.
І на вигляд всі привабні,
Всі, хто їв, той смакував.
Перший був вівсяний пряник,
Богатирське з кунжутом,
З маком теж смачний вівсяник,
Є зі згущеним молоком.
А в “Асорті” - всі розмаїття,
Приємні смаки в апетит.
Це дарунок друзям, дітям
А в компаніях — чаєпит.
Є “Карпатське” та “Квіткове”,
Як на диво, - є “Каприз”.
Тістечка всі святкові.
Вафлі «Сонечко», «Престиж».
Там «Сніжинка» і «Сердечко»,
«Світанок», «Спаржа», та «Струмок».
“Чарівне” зайняло дечко.
З печі в мить «Лісовичок».
Віршувати смак на здоби,
Слів не хватить на сорти.
Куштуйте все, що до вподоби.
Смакуйте здоби та торти.
Хто ж готує смачні здоби
З компонентів і муки?
Це красуні Українки,
Це привабливі жінки.
Листопад 2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Якось, Бог Амур трішки притомився,
На траву Він ліг під дубом і усні забувся.
А в тей час на дубі німфа спочивала
І в Амура лук й кохання стріли тихенько забрала.
Оглядає лук й стріли, як цим управляти,
Яка ж мудрість в цім знарядді, з чого починати.
І крутила, і мудрила, розпізнать кортіло,
Стрільнула куди попало, скільки того діла.
Розлітались стріли на ліво й направо,
І влучили в діву й хлопця і їх закохало.
Закон Божий тут мудрує — любіть, поважайте
І на Божий світ діточок роджайте.
Німфа так нерозуміла, що вона творила
І вона стрілою в двух мужчин влучила.
Полишила почуттів до красуні-жінки,
Пустоцвітне кохання гріховне навіки.
Причта:
Коли слово попадає дурням язикатим,
Цих дурнів, як людину, з часом не пізнати.
Коли зброя попадає нетямлящій людині,
То світ Божий й кохання будуть всім не милі.
Жовтень 2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
За обрій сонечко заходить
Рожевіє небосхил.
На небі місяць сходить
З мільярдами світил.
Серебрить довкіл, чарує,
Манить в всесвіт до зірок.
Моя душа у світ мандрує.
Від почуття моїх думок.
В безмежнім просторі шугає,
Там холод й темніша синева..
Але відчуваю, що незнана сила
Душу ніжно огріва.
Життя земне лиш забава,
Під Сонцем, Місяця, зірок.
Чи цю суть людина розпізнала,
Коли сягнула в космос крок.
Жовтень 2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
Українці (слов’яни) вперто не бжають знати своєї історії розвитку й не бажають вчитися на її удачах й помилках. І тому блудять. Більше як тисячу літ слов’яни втратил свою природну віру, кровне Рідство, Волю і знаходяться під ярмом чужих народів з їхнею культурою й вірою і приживаються, і виживають.
Та невтрачають генетичну пам’ять вільного, нескореного народа.
З появою християнства, вкоренилося слово — язичнество, що означає не християнська віра, чи не Авраамова віра. Слово язичнество, придумане тільки для слов’ян.
В термінології літератури, міфологій, різних систем, язичнество — це рідна віра народу в Бога, віри в природу, зародження життя, сутність космосу, видимого й невидимого світу.
Слов’яни вірили й молилися Всевшнему Богу, духам повітря, видимому й невидимому світу природи, тобто, що все видиме й невидиме - це проявлення Бога для людей. Все явне й невидиме слов’яни назвали йменями богів.
Кожен з Богів у древніх слов’ян мав назву, богословну значимість, календарну дату, для кожного Бога була своя молитовна поезія.
У слов’ян Всевишній Бог, Він же Триглав, творець всесвіту, творець живої й не живої природу на землі, сонця, місяця, неба, зірок, повітря, водних стихій. Так чому слов’ян називають язичнеками? В них була рідна, вільна, природня віра слов’янського народа.
Слов’яни не просили Бога, вони славили Його молитвами, рахували, що Бог дав все небхідне для життя Роду на Землі. Бог є Сам Рід.
Зауважу, я не проти християнської чи любої віри. Я хрещений й молюся перед Богом. Я описую життя древніх слов’ян (українців) з відомостей які мені відомі.
Ми завжди були під чужим ярмом і тому страдаємо тисячоліття, і я лише подумав, можливо, що це і є наші історичні невдачі рідного(слов’янського) народу, як карма(відплата) за зраду родових Богів. Тому, що слов’яни появилися на світ разом із своїми Богами.
Правослана віра слов’ян є древніша від усіх увірувань, вона заснована на законах Бога — ПРАВА, на космічних законах всесвіту.
Хочу зауважить, що частина людей на землі не зрадили своїм богам - Крішна, Буда, Ісламська віра і так дальші і їх не називали язичнеками.
2023 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
Прощається осінь із літом,
Чепуриться стрічати зиму.
Оділа сади різно квітом
І вкрила барвисто траву.
Небо злегка вже сіріє,
Вкрили хмари його дощові.
Ще трішечки сонечко гріє,
В осінні короткі дні.
Вітерцем холодним повіє,
Килимом стелить листву.
Прохолодним дощиком землю полиє,
Готує природу до зимного сну.
Завихрює сніжок і завіє,
Засніжить лани й ліси.
Сніжок від морозу землю зігріє,
Щоб проснулися в пору веснянки-краси.
2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023