| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Монолог…
Привіт тобі, моя душа,
скажи мені чи ще жива,
надія, що колись горіла,
вогнем в тобі палахкотіла?
Чи сила залишилася в тобі,
відверто розкажи мені.
Чи хочеш ти іще тепла,
яким окутана була?
Чи мрієш, рідна, про любов,
молю тебе, скажи хоч слово.
Чи віра незламна в тобі не засне,
яка по житті окриляла мене?
Чи вже сльозами вмите тіло,
знищить все, що так боліло?
Привіт душа, поговори зі мною,
нехай надихаюсь тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021
Щоб мене не втратити - цінуй,
Щоб не була самотньою - цілуй.
Щоб не сумувувала як тебе нема,
Знати дай, що все це не дарма.
Як смуток окутав мої почуття,
Коханням своїм верни до життя.
Я слабша, коханий, ніж думаєш ти,
Тобі лиш під силу мій світ зберегти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021
Всі тіні забуті, що літом блукали,
зараз із листям в танку закружляли,
бо осінь прийшла до нас з тих країв,
де час її правління зрадливо злетів.
Не дали любові, їй проміння не дали,
з усім, що лишилось, самотню прогнали.
Розлючена, сумна й тривожна,
та сильна, як завжди, інакше неможна!
Одна йшла до нас пустими стежками,
без тепла і сонця…З дощем і вітрами.
Спустошена осінь, розбита і зла,
лиш холод на спині до нас принесла.
Не так планувала народ привітати,
та не дали жовтокрилій самій час обрати.
І, вкотре, зігнавши красуню з престолу,
як маля непотрібне жбурнули додолу.
Та встала і гордо погляд підняла,
« Це вже востаннє!» – лиш тихо сказала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018
Дарунок долі
Сьогодні я бачила щось неймовірне,
чисте й безнадійно вірне.
Чоловік з сивиною на скронях,
любов свою ніс коханій в долонях.
Він щиро так говорив про коханої очі,
як її обіймав пів століття щоночі.
Як вона дарувала спокій йому і сім’ї,
і створювала щастя будь-де на Землі.
І ще як любила дітей, а потім й онуків,
й до паніки боялась усіх різких звуків.
Я слухала його кожне слово,
й повірите, говорив він просто чудово!
Казав, що окрасою була їхнього життя,
та коли прийшов час відійшла в небуття.
Букет, що він стискав у ріці, не означав би геть нічого,
якби не був дарунком долі…щастя ще живого.
Він вийшов з маршрутки й на прощання всміхнувся,
і десь за секунду між людей загубився.
Хоч і кульгав він, і в палиці знайшов опору,
та все ж не стих, не занурився у горе.
До нового дому коханої линув,
і ніс той букет із квітів жасмину.
Я довго шукала очима того чоловіка,
старого й закоханого в єдину навіки.
Багато думок пробігло в моїй голові,
здавалось, до чого розлука? Ми ж іще молоді!
Та ми і не помітимо як час злетіти може,
а життя прожити лиш любов поможе.
І знаєте, зараз я скажу без вагання,
існує на Землі справжнє те Кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018
Сон
Як хочу я вже спати,
Міцним солодким сном.
Та не вдень я хочу спати,
А коли ніч вже за вікном.
Щоб до подушки міцно пригорнутись,
І вкритись ковдрою по груди.
Як маля, калачиком, згорнутись,
З думками, що завжди так буде.
В дорослих сон вже зовсім інший,
Він сповнений тривог і сподівань.
Сумний багаж в дорослих трохи більший,
І біль тривожить від несповнених бажань.
А я хоч на хвилинку хочу стати,
Дитиною малою, як колись.
Щоб забути про усе й спокійно спати,
І бачити той сон де мрії всі збулись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2017