| Сторінки (16/1537): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Давила надмірним коханням. Змирився. Звик.
Собача любов і вірність вгойдала совість.
Загрався. Вогонь неповаги метнувся, зник.
Ридали чуття. Їх тягнула за руку гордість.
Пішла. Ще гадаєш, що все постановка, трюк.
Бо сильна, рішуча, бо їй до снаги боротись.
Вона, твій розрив шаблонів, безпечний друг.
Більш шансів не буде. Це крапка. Скінчилась повість.
Шукала спасіння. На шиї сталевий трос.
Як нитку зірвала. Зникла без слів пояснень.
По інтерференції штиль повний п’є мороз.
Хустинки для носу у шафі порожній, в спальні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024
Смарагди листя змиються дощем.
Так має бути.
Мій простір поглинає тихий щем.
Зникають люди
В тумани одіозні небуття.
Забрала осінь.
Десь бродять стерши маски до лиця,
В намерзлих росах.
Складує осінь відбуявший лист
У терикони.
Все відпускати має дивний хист.
Земля холоне.
Шматує вітер згусле на дротах
Тепло білизни.
Дозрілий день – розсудливий монах
В потертих ризах
Розвіяв присмак твій, дим стиглих трав
Глухим мовчанням.
Себе збираю знов з чужих отав
До ікебани.
Ховаю суті сіль стрімких подій
До амулету.
У п’єсі-долі інших ряд подій.
Радій моменту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
Коханням безумовним межі злизано.
В краплині часу з вічністю злиття.
Пантрують ангели за занавіскою.
Нечисті бавляться в думок тертя:
Накручують, нав’ючують, нав’язують
На осуд, ревнощі, тяжіння слави, блуд.
Ломака в спиці. Захлинулась фразою
Молитва. Тлінна дійсність збила бунт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
Замивала біду глупу чужим часом в морі слів,
Заганяла хиб-заразу чужих пліток в косий хлів.
Дзиґа-день крутивсь завзято від світанку, стало сил.
Ніч рахує результати. Править карму небосхил.
Щедрий всесвіт сипить звично по турботі повно, вщерть.
Не підсуне радість зичну, не порушить горя твердь.
Клопіт водить журбу колом, не розмінює на сміх.
Гордовитість ореолом осяває чужий гріх.
По стражданню інших ліпша, гнеться хорда під хрестом.
Не жбурляю камінь в грішних, вибудовую престол.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Вібраціями зоряних світів,
Тріумфом квітів, сонмом трав духмяних
Карбується в нейронах вітру спів.
Тепло садів, пташиний щебет п’яний
В краплину океану небуття…
Дух пинить велич всесвіту споруди.
Збудився Бог-творець, дух і дитя.
Здійми правічний хрест, неси між люди.
Не зрадь собі. Пітьма і бруд – світи,
Блукаючи у мареві облуди
Між купок з мінералів і води.
Як вища воля, слово мертвих збудить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
Рими вплітає в волосся дівчинка-вітер.
Свіжі, барвисті, наївні, смішні, польові.
Ніч чавить день. Трави стигнуть сльозою налиті.
Сперті рулади нашіптують мертві живим.
Зайде ніч третя. В легенях забракне повітря.
Слово ладнай, не пусти в себе всесвіту зло.
Плід ефемерний до ґрунту обсиплеться житом.
Зійде весна, забуяє строкате зело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
слова грайливо бавляться в вустах
безпечні
безтурботні
безпредметні
триножить цупко хмелем простота
гріховність тиші моститься в сюжеті
вклякає
доля крутить барабан
червоне/чорне
кулька в миті злету
піддати тіло в пристрасті капкан?
здійняти подвиг цноти в очеретах?
молитися до смерті на муляж
кривої святості
рівняючись на бога?
такий той вибір
одіозний кряж гордині косим оком ріже строго
збивається до масла небуття
спивають тіні лярви жовтороті
годинники звіряються з життям
ярило розходився
ода плоті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
зло, яке відпустила
пожухло
опало листям
перемилось дощами
протрухло
згубився слід
зло
яке гамувала
як стяг
майорить над містом
кожен вечір
салют йому
кожен ранок
привіт
рейки в розбіг біжать
та приводять назад
по колу
голки слів
леза фраз
розум точить своє довести
зачепилась
залипла на вік
в павутині болю
обвінчались по згоді
чуже зло і праведна ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
Моє місто котів і герані схопила війна.
Склом, бетоном зсипались будинки від вибухів п’яні.
Кола безвісті ріжуть примари, звір з’їв імена.
Мчать в нікуди фантоми машин. Фари ввімкнені. Дальній.
Моє місто котів і герані ховає вогні,
Щоб його оминув час лихий, гидь, роджена вбивати.
Пресвятая, пречиста, молюся: спаси, відверни.
Оберни все що впало чуже взад, нечистому в хату.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
у білій сукенці думки зичних кольорів
не змішуй їх потай
най плаття не забрудниться
ти всесвіту прояв
творіння й творець, що створив
реальність
буття затаїлось в пругких зіницях
безмежність в лицях
терновий вінець, німб, копитця
не відречись
юрба перехожих
шибають під дих деінде
тримай на прицілі страх, відчай, біль, гріх, свій, чийсь
держи у лабетах жертовність, любов, лібідо
для себе
гідно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Цілющу вологу любові в сипучі піски.
Сяйнули росою на мить. Зняв розгонистий вітер.
В фінал – пустота порожнечі. Ніхто і ні з ким.
Морфей, син Гіпноса, жагу, біль і ненависть випив.
Дні змив календар. Відцвіли, відплодили сади.
Зібрала себе по краплині з нектару і сяйва.
Планета дарує в щедроті дива і світи.
Вібрую від світла у цноті, від радості драйву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
дай ноту високу
здійметься симфонія звуків
снується буття
не важливо
де я і
хто ти
до неба тяжіє душа
рвуться простору руки
занедбані мрії зринають в незнані світи
наснися акордом
весна зацвіте, забуяє
налякана крапля впаде гопом в сонний карниз
запале за обрій кохання
колись було раєм
дай ноту високу
даруй
мій останній каприз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Снує із рим і ритму пружні сіті.
Торгується, купляє в тіла душу.
Вшнуровує в страху липучі ниті.
Засотує в жадоби щільну стужу.
Обдурює, у велич окропляє.
Катує голодом. Кидає в прірву.
Замулює матеріальним раєм.
Зачує сумнів – серце разом вирве
І з’їсть.
В полон не здайсь. Молись на сонце.
Вдень і вночі, у радості і в горі
Пульсуй у венах, мріях, слові, кроці.
У чорному є біле апріорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
збирала по зернині з чужих снів
зі слів терпких
із заздрощів тернових
із ревнощів
безсилля сірих днів
сирі латки
на смалені дірки
тулила в стик
живими стануть знову
воскресла тінь
самітниця весна
сама в собі
собою і для себе
наповнилась
живець пробився з дна
псалми добі
в розхристаній юрбі
світання
серце б’є набатом в ребра
у вічності занурило потік
жива любов
шалена велич сили
на перехресті зоряних доріг
світобудов
свобідна від оков
не жінка для биття
граніту брила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
знялися
у даль відлетіли
думки
зимове кіно чорно-біле
стерильні жахи
на спокою ніжні палітри
туман
для ватри
дай буйності вітре
капкан
броньований
тиші
капкан
рве поряд
комедія драму
мій світ
чи варто
брести поміж рани
слід в слід
шукати
притулку, заслони
нестям
роками
носити роками
аркан
вдивлятись
вдень світячи свічку
в людей
в обличчя
до шорів привичних
тіней
облудлих
на прив’язі звички
сам страж
сам в’язень
я інша
не інша
така ж
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
туман золотавий
могили і
прапори
намножені статки
не взятий в увагу подвиг
шершава реальність
є соколи
є щурі
дозрів до зневіри
несприйнятий
розумом
подив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
Збираю важкість слабкостей до купи.
Безпечні дреми ліні і нудьги.
Затертості найвищого гатунку
Роки життя відтяті за борги.
Це самобичування за неробство.
Прибиті мрії шквалами ідей.
Ця підсвідомість – безнадій пророцтво…
Насумрений зайшов сьогодні день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Нанизують міста
Неонові вогні.
Видовисько зівак збирає.
Ілюзія свята.
Ховаються на дні
Самотніх душ мільйонні зграї.
Імперія росте
Ціною жертв нових.
Поліном в топку паровозу
Історія мете
Безбатченків своїх.
Згорають хмизом під гіпнозом.
По долі на межі
Проміж добром і злом
Встелилися садки вишневі.
Боронять їх мужі.
Архангельським крилом
Стирають в порох лави стерво.
Щоб сяли маяки
В відбілених хатах,
Господар ніжив змерзле поле.
Проснулися струмки,
Розкроїв небо птах,
Бузьки вернули світлу долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
недолюблена дівчинко
зліт пташиний в кігтисті обійми
квіт весни проміняла
на фальшиві осколки тепла
розговілося серденько
те що й мала жорсткий світ відніме
за чуже слово вдале
злидні голі
і їх віддала
комфортабельна дівчинко
блуд, полуда, авгієві стайні
щастя запаху прілі
горя свіжість - свят день по грозі
закайданені ніженьки
віра щира, що біль, то кохання
мама послух хотіла
здобула
доня підстилка всім
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Навстіж відкриє двері на вихід досвіду вітер.
Вільні всі вийти, на вхід є суровий дресс код.
Ні компромісам! Цей файл – самознищення витвір.
Дійсність піском на зубах. Всяка мить твір-експромт.
Світобудови машина закрутить сценарій.
Маєш війну до травневих, хотів шашлики.
В паузах, комах життя. Сохне планів гербарій.
Час пре катком, не наразі ховатись в думки.
Вічний двигун, він крутитиме далі платівку.
Не переймається мить, що нечесний акорд.
Колом: падіння, невдача, зліт, котра помилка.
Досвід не купиш по скидці. Це власний рекорд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Небо зсипається попелом білим,
Криє зруйнований дім.
Вчора життя там буяло і квітло,
Нині обвуглений тлін.
Гості стікались, клубилися плани,
Тихі розмови велись.
Квіти в вазонах, любовні романи
Кинуті відкупом ввись.
Нині опали,
Навіки з землею злились.
Щирі молитви
Тримають обвислий карниз.
Сніг снує дійсність, вколисує відчай,
Тиша змиває абсурд.
Зло і життя в своїй битві відвічній
Стрілись чомусь саме тут.
Завтра новенький китайський бульдозер
Згорне розрухи сліди.
З скла і бетону будівля невдовзі
Зрине. Там дітям рости.
В ньому довіку
Фантомні герані й коти.
В стінах із крику
Фантомні герані й коти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
кола
на ярмарку масок
в порох
власні сліди
вперто
в лахмітті поразок
втрата
де спрага знайти
правду
зими чорно-білу
нищать вогні кольорів
скрутень на тяму
смак тіла
протяг із слів
кришиться час
сипле в ноги
птаство лякливе
нахабні щурі
зовні
ілюзія бога
царство внутрі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
128 бригаді
просякла рідну землю
рідна кров
гайнули в ирій
чи впаде відплата
їм байдуже
провалля
тиші вата
врочистий спів-переспів молитов
великдень
тихо виє мати
на кого кинув?
і
куди пішов?
а ще дружина
сивими ночами
гаптує в біль подушки перли сліз
чому так сталося?
за що це з нами?
лиш донька-крихітка
не дійде тями
чим завинила?
засмутила маму?
не зарубцюється надріз
допоки не обрушиться розправа
щурі вже мертві
лиш не знають це
скиртують гроші
бавляться у справи
нап’явши гідність-маску на лице
освята помсти
по братах відправа
навіки поряд
не покинуть стрій
холодний розум кулі кує вправно
пролита рідна кров
не до оману
тримає ворог в пекло проїзний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
палило сонце
рвав бурливий вітер
змивали рештки плачучі дощі
минуща пишність спала
ребра світять
гіллям завмерлим нагота тирчіть
чатує осуду чужого слова
мороз пекучий ссе
стерильний сніг
згризає
не уб’є
стоїть основа
тьмяніє лиш кільця знак-оберіг
перечекай
у радості весною розквітнеш
в віття вкубляться птахи
підживить досвід корні перегноєм
зотлілих з страху зляканих жахів
і знову величавою скалою
постанеш дикій бурі в перекір
смарагди листя старі рани згоять
дроти зав’яжеш голою рукою
збереш, заґавляться лиш, грона зір
…
нечутно запускає вирва осінь
сну трунок через ситості жало
листок опав
і інший
не здалося
всьому свій час
над бувшим не голосять
все відпусти
з любов’ю
просто
не помирай
із тим що віджило
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Турбота вхопила засмаглі верхів’я тополь,
Збирає родина шпаків стигле плем’я у вирій.
Тривога болить, та дорога прописана в кров.
Схід сонця жде шлях, бо інакше вони не щасливі.
В кущах, при землі, гріють спомин зими горобці.
Всі волі простори в околицях рідного краю.
У спадку серпанком увінчані ниви отців,
Меди, полини, різнобарв’я зі трунками раю.
Хтось гори сідлає, хтось губиться в вічних степах.
Сичі і ворони, бузьки, сокіл, яструб і одуд.
От тільки не кури, бо курка обрусиний птах:
Обгадить, заб’є, заклює, загребе тих, що поряд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Ще півні не позарились на зорі.
Ще світло вихід з пастки не знайшло.
Ніч виколихує степів простори.
На кладовищах відьом тіні кволі
Тасують радість, біль, добро і зло.
Лукаві пристрасті триножать грішних.
Стражденні падають до прірви сну.
Свобода небуття вітає інших.
Літають невагомі світом тиші.
Зірвався вітер, межу перетнув.
Вдихнули півні свіжість. Повні груди.
Горлають навіжено. Гонять страх.
В тіла-обійстя повертають люди.
Ховає нечисть очі у полуду.
За обрієм схопився сонця птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Пристрасті прядиво в рими ажури.
Мрії принадливі в глузду тортури.
Похіть-полуда сліпа
Щось собі шепче, собі посміхається.
Флюгером час. День свічада цурається.
Капище. В ідол – стовпа.
Ніжності вариво в паніку втрати.
Ревнощів марево. Мізки у вату.
Вірна кохання раба.
Пне пустоцвітом. Занедбана відчаєм.
Зраджений Бог став ненависним вітчимом.
Вічність встеляє журба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
налякана тиша росою на віях грози
стабільності порох
закопчений сажею спокій
минулого глиби
відмовся
покинь
не проси
так легко зірватись
на жалості ноті високій
ще вчора кришталь з килимами наповнював зір
ще вчора був вибір
був потяг на стиль
на напругу
сьогодні прописує кров’ю поранений звір
що схопить, те втягне в свою
потойбіччя берлогу
намріяне завтра
наївне
просте
без війни
блакитного неба для щастя хіба нам не стане
потягнуться матері в вирій
туди, де сини
загояться рани
до віку зіятимуть шрами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
їх стільки
фальшем-мудрістю сповитих
заточених на мінусі до блиску
з жагою все прийдешнє очорнити
у смуток
у нікчемності колиску
укласти і гойдати без упину
співати про минущість колискову
пекучий досвід зради, страху, спліну
ділити щедро
вкотре
знову й знову
гасити цигарки об тіло ніжне
достиглі
ситі власним егоїзмом
упевнені: вщент світ пізнали божий
свою журу помножити щоб, лізуть
до радісно-наївних
стелять ложе
хмизом понять про тлінність і про смерть
послати їх подалі
бач не гоже
і з баговиння не замісиш твердь
і світло їм твоє сліпе, вороже
тікай
ковтне на раз та коловерть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2023
Останнє не дам. Не дозволю плювати в душу.
Чужий не візьму хрест на плечі, на серце – камінь.
Чи люди, чи кури, бруднять тих, хто нижче. Мушу
Зірвати стоп-кран. Добрий день Вам! Прошу ласкаво!
Розплата на часі. Каток плющить особистість.
Б’ю мітко у ціль. Не промажу. Рентгени-очі.
Я так захищаюсь. За себе повинна битись.
Словник хапай в поміч. Шукай «жалість» там, як хочеш.
Мені ти лишень. Вибачай, тобі щедро, вдвічі.
На пробу камінчик. Відвітом лавина бруду.
Бач, я не ганчірка. Не склалось. Не тицьнеш більше.
Хотів мою радість украсти, утрись, приблудо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023
Лишень забажай, подарую цнотливу весну.
А хочеш обпалене, буйне, скуйовджене літо?
Осінню прогірклу туманом таємність до сну?
Зимове мереживо? Поклади снігу та вітру?
Що є краще сонця, повітря, землі і води?
Вимішує з них різнобарвність життя дивна сила.
Реальність це більш ніж ілюзії пута-дроти.
А хочеш дам стежку, що в травах себе загубила?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2023
Чужої хіті буревій
З коренем вирве.
До зір торкався дуб міцний.
Лежить близь вирви.
Ще в кучмі вітер шелестить
Кремезність славить.
Благословенне сонце в мить
В обіймах спалить.
Розвіє листя і гілки
В прах час-володар
Гриби, лишаї, хробаки –
Життя колоди.
Спинилось око на красі
Верлібру моху.
Облуда спала по росі
Минуле здохло.
Проклюнувсь жолудь молодий
Для слави краю.
Його не зрушить буревій
Чар-мудрість знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023
Загуцають у смерть таргани що в чужій голові.
Дурню думка у сховок, а вольному в спадщину воля.
Чепурун голопузий амур стріли губить в траві.
Не зірки бачать очі в очах, сумну зчитують долю.
Не засліплять прозрівшого блискітки марева мрій.
Не зіграє коханий/кохана роль діда Мороза.
Заварив крутим кропом пан досвід з нейронів напій.
Двох небитих дають за ту бабу, що випала з воза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
Шквал увертюри при відкритій сцені.
В ній блогери шукають лейтмотиви.
Напружився світ передвістям теми,
І злито все. Що з зеків ми хотіли?
Щури вони щури, тут без вини.
Чекали честі, гордості, відваги
З хапуг, якім в ціні лиш власна шкіра?
Сам найвеличний зник з усіх радарів.
В могутність росіянську слабо вірить.
Щоб звергнути, піди ще дожени.
А ви, на передку синки ворожі,
Вмираєте за матушку і віру?
Ви брешете, вбиваєте за гроші.
За це і помрете і пащі звіра.
За хаймерсом акорд «руцькой весни»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
Кава, це про стабільність.
Звичка, це про застій.
Бухну гарячим в тлінність
Плоті. Чай трав’яний.
То вже здивую тіло.
Певно, потішу дух.
В ауті карма. Стихла.
Зміни в Сансари круг.
Чай трав’яний сьогодні.
Сила карпатських гір.
Крок з суєти безодні
В інший, свідомий шир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
Клубком спрагле слово вхололо в сухій гортані.
Не просто поету свої ж перебити твори.
Для себе чужий, бреде тінню по злому грані.
Чужі приміряє, масні, прибуткові ролі.
Не став землеробом збирач бурштинових зерен.
Не здатись/віддатись на милість пустунки музи.
Поет-поводир йде наосліп. Рве тіло терен.
Поет не про вибір. Про силу. Про крила в русі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2023
глянець ранку
в прозорість листя
свіжий присмак
смачного дня
сріблом рос спав туман
обійстям
погляд плентає
навмання
тілом зиченим
в світі тліннім
радість всотує сонця дар
в жаб навіженстві
тиша плине
спів ропух збив війни кошмар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
Липа розхристана тішиться ніжністю дня,
Тягне до неба цупкі, віком втруджені віти.
Вітер лоскоче стареньку, в них є таїна:
Скоро розродиться радістю в буйності квіту.
Скоро вбереться у сяйво, пахтіння медів.
Цвіту нектари напружать гілляччя додолу.
Час-літописець на згадку натхненних трудів
Світлим змалює у стовбурі ще одне коло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
вдягала маску
грала чесно
роль
чужої п’єси
затяг у кут самоконтроль
йшла по рефлексах
суспільство вибиває дух
у ритуалах
себе шматки доки не втух
давай
все мало
забутий пес
порожній дім
пил пустоцвіття
застиглий кадр
нейронів сплін
облізлі віття
себе за дрібку доброти
тепло омани
здала
незчулась
а чорти
вже жереб тягнуть
за рештки буйної душі
за тіло-ризи
нечистий
пане
не спіши
маю капризи
набуте кинула як зло
чужої волі
так легко стало
не збулось
хай нині в полі
сама стою на самоті
кущем терновим
покинула
місця святі
високе слово
пекуче сонце
злі вітри
виття шакалів
це воля
вінчана згори
ой, це не мало
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2023
Крапля зморена, сита на бляху. Відбила ритм.
Темінь з’їла той звук, як до того ковтнула місто.
Заступили тумани війни відчайдушний крик.
Заблукали у сірості відчай, страх, біль зернистий.
Серце більш не питає чому і за що цей жах.
Тихо б’ється надія, що крайня остання жертва.
Крапля впала на бляху. Здригнувсь від удару дах.
День заплаканий ночі шукає щоб пам'ять стерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
У співзалежність, грішником, що поряд
Невпинно засмальцьовую свідомість.
Цеглина за цеглиною до неба
Зростає мур без просвітку дверей.
Вже витріпався, здійнятий на огляд,
Любові/егоїзму стяг-жертовність.
За благородство видаю потребу
Підтримувати слабкості людей.
Сидять в смітті безхатьки нетверезі.
Шугається народ, та їм байдуже.
Вони, якби/та/щоб, найкращі з кращих,
Малює гонор неземні світи.
Один другому Матері-Терези.
Не втопить / не дасть вилізти з калюжі.
Без сумніву, вагань в спокуси хащі
Під осуд/співчуття безпечно йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023
Мовчи, бо зрозумію все не так.
Мій світ. Тут всі стандарти шкереберть.
Букет троянд – пахучій зради знак…
Мовчання теж не завжди моцна твердь…
Мовчи. Кохання не в наборі слів,
Не в подарунках, не в турботах справ.
Воно нектар. Як квітку хтось розкрив,
Коси, збирай, не знімеш всіх отав.
Його вплітаю в прядиво віршів,
Його вкладаю пензлем в полотно.
Пульсую сміхом, злістю. Ти ж мовчи,
На пасма не зскуби любов-руно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
Арта мережить небо. Витинанки
З дерев, горбів, хатин, домів, споруд.
Лупатий місяць в повені до ранку
Ховатиме у чарах вірний люд.
Водитиме загарбників на осліп
В фантомні безіменні болота.
Намостить баговиння вічну постіль.
Посне, як в неньки в пазусі орда.
Окопів вени по степів роздоллі.
Захисники їх міць, опора, кров.
На ранок сонце обігріє волю,
Своїм синам і донькам дасть покров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
Колись встидається москаль за брата.
Найнявся убивати той жінок.
За немовляти смерть рублем оплата.
Прокляття наздогнали. Впав і здох.
В степах широких вольних українських
Смердить наємець мухам на банкет.
Цей виродок, він навіть не груз двісті.
На ніц не годний вбивця-імпотент.
Його зродила мара зла, не мати.
Сам сатана мерзоту цю створив.
Колись москаль встидається за брата.
Я вірю в еволюцію тварин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
землі – земля
вогню – вогонь
а людям
віддати все що ті дали
сповна
змішати фарби спліну і абсурду
не сум’яття на полотні
весна
ось-ось проклюнеться величне диво
проб’є молочний пагін сиплий ґрунт
із цибулинки
що була зарила
тюльпан прорветься
смерті вчинить бунт
то радість розплескалась щебетанням
поглянь-но всесвіт
я як ти
творець
розквітнуть викликом дзвінким тюльпани
шал кольорів дотягнеться сердець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2023
Про нелюбов тавро з дитинства. Важко.
Віддасть за погляд і два слова все.
Заб’ється серце в хижій жмені – пташка.
Мрій низка в вирій вигадки знесе.
Далеко. Кудись ділись інші люди.
Із тих двох слів, які й не про любов,
Зростає місто щастя. На облуді.
Для нього. Щоб господарем ввійшов.
Не йде, наївний, бо не бачить щастя.
Голубкою-примарою при нім.
Реальності потік: вчепилась трясця.
Серпанок квіту криє згарищ дим.
Благає бодай слова. Подорожнім
Зайди на мить в спустошені сади.
Сховав бур’ян самообману рожу.
Тепер себе саму їй не знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
З нуля Василь приїхав у відпустку.
Стомився. Жав на сході москалів.
На радощах дружина: «Рубай гуску.
Засмажимо. До діла. Менше слів.»
А гуска поміж яблунь походжає.
Кожна пір’їна з гордості й краси.
«Гусятини не хочу, не бажаю.
З тобою наїмося й ковбаси.»
Давай не плутати святе із грішним.
Не важко посмалити ворогів.
А гуска, для господаря потішка
І вартує за сотню москалів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Перші пташки долетіли.
На Рублівці дим.
Клин осиновий забили
В міф про третій Рим.
Зазирнула смерть їм в вікна.
Справжня, не з кіно.
Страх притупиться, люд звикне.
В нас таке давно.
Крає серце не злорадство,
За синами жаль.
Жали горем чуже щастя.
Справ дозрів врожай.
Наші вояки технічно
Горе ведуть геть.
Тривіально, лаконічно
Смерть вертає в смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023
Тонула в пристрасті. Палала хіттю.
Собою заливала береги.
Сплітала і сама встрявала в сіті.
Вдягала і вдягалась в ланцюги.
Шугала в одержимість до безтями.
Блудила помацки з більмом в очах.
Приходила до тями на дні ями…
Коханням називала весь той жах.
Такого щастя тільки росіянам
І побажаю. І щоб дощ не йшов.
Хай в гроб вжене їх пристрасне кохання.
А то, бач, з ковбасою в них любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023
історії задвірки
в каші шкварка
достигле поле
рута-цвіт в саду
обронить серпень зірку
на світанку
трудів роздолля
в щастя німоту
чом кинуло на вістря?
закрутило
зоріє слава
грець би її взяв
розсипало намистом
в світі білім
могил отава
в прапорів заграв
розбите небо плаче
вітер вовком
вніміли люди
другий рік війна
творець поклав задачу
зняти орків
щурів паскудних
згине сарана
щоб зорі в серпень
щоб у кашу шкварка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023
темрява
холодних
кімнат
не знайти
живого
вмикач
спогади
пакунками
в ряд
стінами
блукає
сміх/плач
між дрібниць
безцінні
скарби
пилу пласт
зітри
діамант
помацки
не видно
ні зги
як читати
цей
фоліант?
зняти б з вікон
ставні
стальні
запустити б
сонячний
бриз
споглядаю
дано мені
світ що
небезпечно
підвис
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
любов до їжі є
любов до мами
вино, цигарка
звичка?
ні
любов
тваринна хіть протравлена піснями
плацебо-віхоть
порожнечі зов
самообман пустушки
чухай тіло
засовуй в нього щільно пироги
ріка життя
в дитинстві обміліла
закута у бетонні береги
народжені в неволі
по статуту
під тупіт/оплески суспільних норм
для імітації чуттів розкутих?
для оргії у вимір цей прийшов?
любити
ой, навчитися на просто
з’єднатися
не чпокнути весь світ
щоб кожен подих
погляд
слово
поступ
в серцях-льодяниках
лишали слід
в льодяниках горить любов до їжі
до від фекалій звільнення любов
невинні
бо не відають про інше
блаженні
в шорах фальшу із розмов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
сьогодні ти приходив в сон дощем
заблудою
нізвідки йшов в нікуди
ще тішить спраглу шкіру ніжний щем
вдихаю свіжість ранку
в повні груди
і йду між люди
заковує день ланцюгом проблем
структури рве
збиває амплітуди
втрачаю все
лиш те, що ти дощем
приходив в сон
втаю
не дам торкнути
твій щит
від смути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023
день осипався шепотом листя
зліг в пружності трав
в небутті розчинився
розвіявсь
сполоханий вітром
ніч поставила хрест
на мільйони проблем
сотні справ
особистість украла
циганка
на порох розітре
електрони
нейрони
протони
втрачають зв'язок
у між простір галактик
вся суть моя квантами лине
безкінечність пронизує світло
незнаних зірок
місяць в повінь зайшов
з каганцем
щось шукає
глибинне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
в незнане вкотре знаджує гра в слово
допитливість автопілотом діє
амбіцій шквал
в дровник збираю дрова
насправді ж
слово мною володіє
проводить лабіринтом наготи
себе згубила в грі
не віднайти
раба розмови?
пані?
що робити?
сховатися
забути
і забити
чи рупором кричати на весь світ
слова
які потоком
давлять зранку
чи добрі
чи лихі
вже не збагнути
шкода в тій грі не виписано рамки
несу добро
чи зло скажено-люте
між люди
зманюю невинних цих
сказати – гріх
і не сказати – гріх
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
Не запитала імен. Та і прізвищ не знаю. Скоро нові люди, нові події затруть кальку пам’яті і їх образи зникнуть в небутті. А це не справедливо. Ой як не справедливо.
Той, що не слов'янської зовнішності, зашиває рану. Довга чорна нитка бовтається перед очима. Болю не відчуваю. В голові скаче дурна, як для цього моменту приказка «довга нитка – лінива швачка». Інший, доброзичливий молодик з щедрою бородою, стоїть зліва ззаду, затискаючи рану. Вони настільки спокійні і самовпевнені, що я теж поступово заспокоююся.
– Можливо, варто сильніше затягнути? – питає бородань напарника.
– Ні, не потрібно, – відповідає той,
Акцент. Певне в Україну потрапив вже дорослим. Більш за все приїхав на навчання до медичного університету та так і залишився.
Притиснувся стегном до моєї руки. Розумію. Пробити голкою плоть – справа не з легких. Зринула згадка, як колись, в дитинстві, намагалася брату проколоти вухо. Так і не змогла. Сили не вистачило. Це його притискання, певно, порушує якісь етичні норми. Які нікчемні, смішні ці норми зараз, вночі, коли терміново потрібно діяти, коли я, вкушена собакою в обличчя, злякана ситуацією, невідомістю майбутнього, віддалася на милість Богу і він чаклує наді мною руками двох ескулапів. Прості, спокійні, впевнені.
В куточку, за столом, який пам’ятає ще щасливі роки розквіту соціалізму, сидить бабуся-сестричка в дуже не новому білому халаті. Ще пів години тому я була впевнена, що ця бабуся і є моя рятувальниця.
Ковбаса, так здається називається довжелезний коридор приймального відділення, обрушилася на мене рухливим натовпом збуджених людей. Медики в костюмах різних кольорів, пацієнти в піжамах і тапках на босу ногу, постраждалі і супроводжуючі з різних прошарків суспільства мільйонного міста, все це рухається, розмовляє, оглядає одне одного в якомусь незрозумілому мені ритмі. Ось, чоловік несе хлопчика, років чотирьох. В малого забинтована голова. Поряд підтюпцем біжить жіночка. На банкетці сидять розмовляють двоє здорованів. У обох гіпс на правій нозі.
– Групуються за видами травм, – шуткує син, якому теж тут не
комфортно, – тобі до покусаних за обличчя.
Нам назустріч, на максимальній для каталки швидкості у супроводі юрби родичів пропливає жіночка. З-під простирадла висунулася її грузна, дрябла рука. Рука настільки блідо-біла, що інстинктивно відвертаюся, боюся ненароком подивитися в обличчя: жіночка може вже й мертва, а супроводжуючі не помітили цього і продовжують поспішати.
Серед цього бедламу болі і страждання почуваюся зайвою. Соромно за свою маленьку дірочку в губі, яка вже й не кровоточить. Дві з половиною години тримала тампон з перекисом водню, доки добиралися до лікарні. Ранка вже й гоїтися почала.
– Маму вкусила собака. Нам куди? – запитує син у дівчини в медичному костюмі, приміряючи на себе роль дорослого.
Нам до щелепно-лицевого хірурга. Це прямо, мимо ліфту, справа біля кабінету дві банкетки.
Нирнула в кабінет. Видихнула з полегшенням. Коридор з його нестандартними персонажами діяв дуже вже гнітюче.
Кабінет щелепно-лицевої хірургії виявився порталом, що переміщав у часі. Три великі ліжка-столи, оббиті зеленим дерматином, неохайно покриті витіпаною жовтогарячою прорезиненою тканиною, міцно стоять тут ой щоб не з восьмидесятих. Невже цю тканину ще виробляють? Величезна лампа, соплом ракети дивиться з кутку купою погаслих очей. Збоку під стіною дивний холодильник-гроб світить однією манюсінькою червоною лампочкою. З надбань третього тисячоліття в цьому приміщенні лише пластикові вікна.
За добротним столом, в білому халаті сидить жіночка, років сімдесяти. Вона жваво підхоплюється назустріч, наказує лягти на ліжко-стіл, уважно розглядає рану.
– Доведеться шити, – виносить сумний вердикт і прямує до холодильника-гробу, по-діловому відкриває кришку і дістає кривеньку емальовану мисочку, настільки затерту, що мені стає шкода і себе, і цю жіночку, і цю мисочку, і цей величезний апарат.
– Нічим працювати, – жаліється, прочитавши мої думки.
Телефонує кудись, накручуючи диск антикварного апарату, просить якісь інструменти, знову підходить до гробика щоб відкрити і закрити кришку.
Я, як була, в босоніжках і платті, лежу на жовтогарячій прорезиненій тканині під соплом мертвого світильника, примирившись з долею і сподіваючись на те, що у цієї жіночки все добре з зором і рука зі скальпелем не здригнеться.
Вони зайшли вихором пасату. Легко і невимушено. Голосні, веселі, безшабашні викликали в моїй душі шквал обурення. Сприйняла за практикантів. Тільки їх тут не вистачало для повного хаосу в емоціях. Однак, за мить, коли один, той що з акцентом, почав безапеляційно колупатися в рані, зрозуміла – це вони, люди з покликанням штопати інших людей.
– Рана глибока, відсутній шматочок. Якщо просто зашити, губа
підніметься і спотворить обличчя. Тут потрібна косметично-пластична хірургія.
– Прямо зараз, – лякаюся.
– Прямо зараз.
– Але ж це вже зовсім інше, – говорю невпевнено, бо для мене косметично-пластичне, це надуті губки, накачані груди і взагалі процедура, для надання людському тілу товарної привабливості за немалі кошти.
– Робимо? – запитує тоном, яким запитує майстер манікюру чи прикрашаємо камінцем ніготь.
– Робимо, – відповідаю і йду з запискою в руках в аптеку за скальпелем, нитками, іншими необхідними речами.
Повернулася. Виявляється, що моїм лікарям-рятувальникам вже якось і не до мене. На кріслі-столі, лежить не дуже тверезий пацієнт в дуже несвіжому спортивному костюмі.
– Таку рану клеїти не можна, – пояснює бородань втомлено-спокійно, якось навіть байдуже.
– Ти мене заклей, – наполягає пацієнт, не чуючи нікого окрім себе.
– Клеїти не будемо. Не хочете, щоб зашили, пишіть відказну, – виносить вердикт інший з ескулапів, не приховуючи роздратування в емоціях, – Зачекайте у коридорі, у нас операція. Подумайте.
Нетверезий пацієнт поніс свої страждання до коридору.
Мої ви рідненькі. Більша частина вашої роботи, це побиті обличчя наркоманів і алкоголіків, які давно втратили людську подобу, а від вас вимагають поваги.
Сурло операційної люстри засяяло. Це був театр для одного глядача, для мене. Зір цих хлопців не потребує додаткового освітлення. Їх рухи впевнені, дихання спокійне. Чому вони тут? Серед цих злиднів, серед цих неадекватних у своїй більшості пацієнтів? Набивають руку? Досліджують проблематику? І як їм вдається залишатися тут такими чистими, величними, неосяжними?
Та куди цікавіше, чому тут опинилася я?
Колись давно, могла дозволити собі розкіш не пов’язувати власні вчинки з ситуаціями в які втрапляю. Не помітила коли вийшла з того чарівного стану свідомості, який дозволяє страждати і скаржитися на долю. Кров, розпухла губа, страх спотворення, такий яскравий знак. Він зобов’язаний щось значити. Собака, своя, безкінечно добра, необачно огризнулася і втрапила кликом в обличчя.
Винна сама. Підійшла ззаду, схопила за тулуб і почала відтягувати від каструлі з шашликами. Якщо б цей удар прийшовся не на обличчя, то відбулася б яскравим синцем. Однак сталося так, що довелося терміново гасити вогнище, збирати речі і поспішати до лікарні.
Що це, попередження, покарання, вимога долі зупинитися і переглянути свій шлях?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Думки комашнею залипли. Їм солодко, смачно.
Здобутків вчорашніх цілунок застиг на вустах.
А як ремиґати приємно минулого жвачку!
Жаль, носа не втерши, кує деградації сталь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
впав флюгер
цінностей координати
шукаю
між зарубин на воді
розходяться ці кола
не зібрати
себе ліпити знову на біді
плюс/мінус через сито просівати
у половідді із добра і зла
шукати
віднаходити
втрачати
земна реальність
тлінність і зола
до неба руки
о велична сило
сповий турботою своє дитя
стомилася по тернях
ями
брили
зухвала стала
сміла
хочу крила
мені потрібно
для нових звитяг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
«Червінець вогненний» Олія. Полотно. 60х40.
Писала довго. Майже рік. Спочатку це була робота про людину, яка волею випаду опинилася в епіцентрі вибуху. Потім в пошуку причинно-наслідкових зв’язків виявила метелика, помах крила якого на одному континенті призводить до катаклізму на іншому. Метелик, почав набирати форму, колір і матеріалізувався в такий собі конкретний вид «Червінець вогненний», і підказав причину війни.
Людство зупинилось в розвитку. Зелена енергетика, новітні технології не втілюються в виробничі процеси європейської економіки, бо країна-терорист щедро оплачує думку, що нафта і газ це дуже вигідно. Країні, яка торгує копалинами не важко переконати лідера демократичної держави, популярного медійного діяча в будь-чому. А розвиток має продовжуватися. Те, що заважає має бути знищене. Всесвіт не приймає зупинок. Російський імперіалізм знищується, це логічно і розумно, а от те що це відбувається ціною життя українських громадян…
Сьогодні саме так пояснюю собі причину війни. Що завтра?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
вдих-видих
розгнуздався буревій
розлущив пагін з бруньки шкаралущу
це таїнство вхопило погляд твій
нейрони збилися до кучі
не розгадати
як
чому з глибин
в води
неорганічних елементів
зродивсь листок
живий
і не один
буяє перевтілення планети
нейрони злиплися
не зрозуміти
цю велич
цю красу
такий розмах
ці естетично витончені квіти
ці стежки
моріжками уповиті
і птах
панує у потоках вітру
цей птах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
Збирає пінку відьма з плеса ночі.
Портал живих пронизують жахи.
Поживу обирає потороча
Гадюк в траву кидає за шляхи
Йдуть ними в ранок люди-манекени.
Схопився простір щебетом з нічого.
На силуети кришиться пітьма.
Під одяг потойбіччя ллє вологу.
Завісу театрально підійма
Буття по третьому гудку сирени.
Порожнє тіло просить кварту світла.
З гарантій виживання лиш ланцюг.
Себе в собі відкопувати пізно.
Злітає час на друзів, подруг, слуг…
Себе згубив в величності блаженній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
поле
кров’ю орошене
зореться
виросте хліб
ненька вийме із печі
духмяний
украє скоринку
їжте діти мої
то є плоть
туго вв’язана в сніп
воїн дав цій землі
волі код
на майбутні ужинки
того таїнства знак
з віку в вік
на теренах святих
хто не носить вітчизни
у серці
не вкусить свободи
не окраєць
не хліб
сіль землі в рученятах малих
причащає матуся дитину
майбутнє народу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023
Так бавились боги:
Закинули між люди.
Юрба гріхом вінчала свої дні.
Розмиті береги
До хляпавки абсурду.
Муляка наростала з глибини.
Застілля п’яний дим
Збивався у злягання.
Похміллям йшли аборти і плітки.
Була у кодлі тім
Між грішників – остання:
Гординя, осуд виїли кишки.
Ой матінко моя,
Цілющі настанови
Про вірність, благородство і любов
Взяла сира земля,
А я тону в розмовах
Про щастя блуду, легкість битія.
Не знаю як втекла
З чужого омороку,
Як встояла, не зрадила себе.
Самотність для орла.
Світ ниже зрячім оком.
Гній не для нього лине до небес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Еротично зоріє обсмоктана шалом цигарка.
Цей про слабкість сигнал в хворім світі підносить мов стяг.
Він собі дозволяв. Перекурами блимає чарка.
Визрів сексу інстинкт. Підвернувсь хтось, в тій плоті і встряг.
Має право. Достойно себе величає – людина.
Ба? Не кращій, не гірший того, хто в аскезі молитв.
Ой, як тягне навчити добру цього блудного сина.
Видихаю. Рахую. Чому це упало в мій світ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Досвіток. Чомусь пташкам не спиться.
Ріжуть тишу шини по асфальту.
Пластиліном теплим волі криця.
Сон і кава стелить аромати.
Ранок випускає в ритмі день.
Камінь дівсь. Пульсує в венах, б’ється
Радість. Білим рястом порожнеча.
Так Великдень висповідав серце.
Чистота, відкритість, чи доречно?
Демонам спокуса і мішень.
Стежка-шлях тече по смутку-болю.
Не пройти, не забруднивши ризи.
Стрічний пригощає щедро горем.
Ближній тягне у полонку кризи.
Погляд від мети не відведи.
Кожен має власну світанкову
Зірку, лиш вона – його величчя.
Зрікся на пилюку, рве підкови.
Не зважай. Обрав своє узбіччя.
Не врятуєш бога від біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Непевність квітки поглядом зігрій.
Роси перлина полонила небо.
Пружить пелюстка парусом надій.
Струїться пахом ніжності напій.
Є ти і квітка. Інше щось чи треба.
Короткочасність – пута на думки.
Що діаманта грань прожилка кожна.
В ній гусне час, побитий на шматки.
Почни спочатку, не клади латки.
Допитливість дитинства переможе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Твори добро, та знай, хто вчора крав,
В сваволі затвердівши до граніту,
Схмелівши в зелені весняних трав,
Сьогодні зробить спробу тебе вбити.
Що є добро? Бездушного пробач,
До егоїста – килимком під ноги?
Ні, твій відвіт, за кожен жертви плач.
Зло – поміч злу, підтримка, допомога.
Твори добро, узявши на приціл
Того, хто прагне знищити слабкого.
Добро і зло обличчя мають, ціль
І доки в тілі – граєш в ігри ці.
Не посрами, живого в собі Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Прости полові, що вона полова.
Що з легкістю вінтажного творіння
Несеться в вітрі нецензурним словом,
В куток дощем забита випадковим
Між тротуаром і бордюром гине.
Пробач сокирі, що не знає ласки.
В’їдається у плоть молочну клену.
Живе і неживе в клинець, на паски.
Дрібнити – її участь оглашенна.
По-своєму нещасна теж, калена.
Не скрапує свічею. Світ не казка.
Прощати? Пробачати? Хто ти? Що ти?
Дощу, що мокрий? Снігу, що лапатий?
Наруга, зрада, лиш болючий досвід,
Не зміг завчасно сутність розпізнати.
Все інструмент: сокира і лопата.
І живить папороть пташиний послід.
Хто ти, щоб в цьому світі щось прощати?
Засуджувати? Навіть і себе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
Попереду – незнаного жахи,
Позаду – пережитого надриви.
Є миті постріл. Злякані птахи
Шукають прихисток у неба вирві.
Реальність – суть, з якою сам на сам.
В системі індукованій психозом
Страждань очищення глибокий шрам.
Утроба небуття лоскоче розум.
Реальність – біль. Метал карбує смерть.
Мортидо стеле в ноги житнє поле.
Згрібає хаос простір в круговерть.
Єдина міць над прірвою – то воля.
Проміж осколків часу, плину зір
Є лише над собою перемога.
Людина – лантух. Там кістки і жир,
І воля – паросток у велич Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
свобода
вона не про те
як гасити час
свобода
вона не про те
з ким ділити ліжко
не впала пожертвою
хтивих плаксивих фраз
за лестощів тлінність
на рвала
на струни кишку
свобода
вона не сваволя
вона свята
і вчинок
і слово
і подвиг твій
всесвіт пише
свобода
це тіло в оренду
душі віддав
і горнеш рукою
блаженну
могутню тишу
намацуєш ніжність
і плинність
у космах хмар
віддався стихіям
поправка
на рух планети
свобода
найбільший
безцінний
безплатний дар
твій вибір
є воля
вважай
маєш все для злету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
якщо ти тіло
множ свої страждання
якщо душа
рвись світла
рви мости
розталі води мерзлого кохання
не квась в болото
морем відпусти
прийшло прозріння
скаче одержимість
із тіла в тіло
палить фосфор вирви
чому тримала
вітром не пустила
роками маялась
летіла в прірву
щоб мудрість віднайти
як стане сил
немає ворогів
немає друзів
є сутності
в полон впіймали тіло
слугує жертва
має по заслузі
шукає щастя
в болю захмеліло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
зродилось «хочу»
перший крок в незнане
йди обережно
ніжкою намацай
прислухайся
ґрунт щільний під ногами?
натоптаний?
чи не звіряча лапа
топтала стежку ту у лігво зла?
замри на мить
вдихни чуже повітря
бринить?
п’янить?
не смажить альвеоли?
як не твоє
не збудеться ніколи
у терні заведе до «хочу» шлях
засліпить «хочу» горизонти
здоровий глузд сховає в сліпу зону
нерозуміння буря зірве дах
кричатимеш «чому»
в палкій знемозі
у чому гріх
не дав Господь небозі
що дав сусіду
без трудів
сповна
все просто
не потрібно два жовніра
для всесвіту
дав розум власний
шкіру
не усвідомиш
стежка скочить дна
опустить пішохода непомітно
під глибами води
геть без повітря
хвороби виїдатимуть нутро
іще один помножить світу зло
невизнаний
неприйнятий
нерідний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
людина зла
а робить витончені речі
так світ влаштовано
стань осторонь
змирись
вона поранена
ятрити недоречно
ті рани
кимось рубані
колись
синці
порізи
опіки
уколи
смердять
гнояться
тихо кровоточать
реальність цю
не виправиш ніколи
не лізь з любов’ю
не топчись
не хоче
боїться втратити що є
себе терзає
як не мучив ворог
щоб пам’ятати біль
який був вчора
і має право
ти ж схились в покорі
так світ влаштовано
тут кожному своє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
я знаю
на моє чекаєш слово
не подумки
механіка нейронів –
налагоджена мудрості основа
як екскаватор рветься до глибин
хіба завадить їй емоцій промінь
пелюстка проліска
з нічого
світанкова
свідомо в тебе
є лиш ти один
все ж відчуваю
ту п’янку любов
що зачарована
на дні
в зернині
питання з простору
зірвалось нині
що є живого в людстві
у людині
чи не заради неї
що єдина
в реальність
в світ земний
проявлений
зійшов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
спалах емоцій
в слова залізобетон
думку-метелик
на голку
під скло
для декору
гріх
в пліток ступінь
число-результат
в мегафон
хвору свідомість
в опору
все задля чогось
кістляву дерев наготу
вітер відкриє
зірвавшись ні з чого
нізвідки
користь комусь
і якась
оголити біду
мудрості
тиша в свідки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
твоя увага
це така любов?
тихенька
збоку
щоб мішками не забило
для щастя хтось, для горя в світ земний зайшов
я ж працювати
мушу мати діло
для себе жити
на свою біду
не вмію
вмію їсти й спати
якщо роботи в світлі не знайду
то темряву ловитиму за атом
із малечку те прізвисько несу
дурному і самому не самотньо
твою увагу
переллю в красу
твою любов
у вічності безодню
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
вселенське зло
воно проміж людей
розділено всевишнім
як наділи
дивись, у когось зілля наросло
чагарники
ні, не дивись
бо не твоє то діло
втрачати час
чи маєш ти той час?
гектарами блукати не своїми
давати найвеличніший указ
рекомендацію
як збити злидні
на себе брати не свого хреста
дружину не свою удовольняти
тут арифметика до сліз проста
десь плюс
у тебе повний мінус в хату
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
сонце чуже не зігріває
смажить
чужа вода змиває береги
чужої думки перманентний важіль
на шию камінь
пута до ноги
свідомість глазурована фаянсу
зібрались дві
біль таці з черепками
приблуд чужих теорії і фрази
коли тобою стали
мізками
руками
чому
спеклося в грудях серце
заклякле досвідом
руїну згарищ
про що ти захищаєш з пересердя
тебе як істини немає серед явищ
існуєш лиш як відданість
як віра
як честь
знання
погорда
благородство
цим явищам не відає смерть міри
лишаються росою на покосах
лишаються живими для живих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
без демонів не збудеться творіння
є просто Бог
один
в тобі
в мені
єдиний
іскрою нетління
зашитий генокодом
в аденін
а демонів в бульйон сам набираєш
ці ігри в особистість
в здібність
дар
рви жили між потопів
стресів
згарищ
образа
страх
жирніший біс – дзвонар
критерій щастя
втіха егоїзму
коли мій демон заклював чужих
переломивши правду крізь цю призму
зітхнула і
погодилась на гріх
бо Бог у чистоті
до Бога рветься
ні
не готова збутися примар
нірвани тиша
зупиняє серце
люблю дощі
коли по цей бік хмар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
погляд поштучний
жменя прощення
вправо і вліво
дуля в кишені
кланяюсь тілом
з горла йдуть звуки
не завинили
вуха і руки
кості і кишки
не завинили
демони лишку
вхопили
все по обряду
гідно і гоже
Бог, він не кривдив
просто не може
кривдив нечистий
біса прощаю?
бісу своєму
прощення питаю?
всіх помирили
чемні ласкаві
будуть тримати
чисту октаву
довго чи ні
формалізм
не важливо
вибач мені
йди щасливо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
ошмаття заздрощів
судома
злорадства точене жало
сміття пліток чужих
додому
до купи
зрада
підлість
зло
злежале відчуття провини
пил сорому
безсилля сліз
страху мачини під шпарини
думок розтлінних прілий хмиз
вогнем
водою
сіллю лайки
землею
вітром
вхрест ножем
зшкрібаю з себе бруду лахи
осиновим кілком в чуже
спливло
луна дзвенить у простір
знов гола, боса
як прийшла
юрмляться за порогом гості
чи зможу вижити без зла?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Механіку, її не відмінити.
І сила дії – протидії варта.
Б’ють мегатонни, землю в смерть магнітять.
Вібрації назад летять крилато.
Здвигає тупо тектонічні плити
Нам третя світова. Не роздивились.
В нейтралітеті можна лише вмерти
Від катаклізмів, здавшись їм на милість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Сюрприз-сюрприз, пан Президент в Столиці.
Без галасу, без кіпішу, понтів.
Нескореним, вічно живим вклонився.
Прибув, навряд тому, що так схотів.
Потиснув руку хлопцю, що так щиро
Тому рік, вів народ на шашлики.
Візит цей – попередження для звіра,
Із бункеру, що смерть снує з руки.
Готує привид вариво в річницю.
Гаркаво похлинулось вороння.
Пан Президент крокує по Столиці.
Велика дяка. Ваш візит – броня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
акела промахнувся
ви поет
своїх мільйони мордою в підлогу
приниження, ганьба – авторитет
до святості звеличено убогість
акела?
вибачте
не вовк
шакал
кинь на район
бабусю пограбує
безслів’ям мас здійнявсь на п’єдестал
безслав’ям мас терактами жонглює
життя є просто
знаю
я поет
яйця квадрат теж в вакуум малюю
абстракцію із логіки тенет
цнотливою виводжу
так пасує до загадковості блудниця та
в реальності ж існують час і воля
є місяць ще
розп’ятий без хреста
безмовний свідок вбивств посеред поля
ви цього вище
може так і є
не чую лютні
глушить канонада
є хлопець
що віддав життя своє
за рідну матір
чому ж плаче мати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Не закохуйся, дівчинко,
Люди чужі,
Їх луна твоїм місяцем зроду не стане.
Браття кровні в окопі
У бліндажі
Захлинається ненька хрестами.
Не захоплюйся, сонечко,
Воля сліпа
Рабство здалеку величчю сяє.
Не дивись на імперії кріпака.
Він, як скажуть, живе і вмирає.
Не замріюйтесь, пані,
Ви з різних порід,
Не забруднюйте мудрість і правду.
Ви кохане дитя,
Яким тішиться рід.
Україні із Вас виростати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Білизна спогадів заношена до дір.
Знай штопаю, така вже грішна доля.
Війна в країні. Скоро буде мир.
Я ж у трусів старих своїх в неволі.
Співаю оду, реквієм для них.
Позбавитись не сила сили звички.
Поля вже вкрив, волосся криє сніг.
Заплакане трусами втерла личко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
ти просиш високих вібрацій
не знаю, сонце
із себе дістати
там теж порожнеча, смерть
і десь на межі свідомості
між емоцій
нейрони сплітають із сумнівів іншу твердь
незламність кордонів
напруга
увага
чітко
на мить слабина
йдеш на відкуп чужих гріхів
чи добрий
чи злий
нині в жертву приносять свідків
в покорі загнутих
стинають вогнем палким
ти просиш високих вібрацій
не вмію нині
хрест божий і свічка
молитва
і колом сіль
ще праця потрійна
тримають на ґрунту рівні
куди там злітати
не впасти до прірви ціль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
ЧАКРИ
Хіть, відчуття голоду при забитому шлунку, невдоволення собою і всім навколо, відчуття відчуженості, нав’язливе бажання комусь довести свою значимість, заплутані гнітючі думки, одинокість – це накопичення важкої енергії в котрійсь з чакр організму. Коли енергії перетікають вільно знизу вгору і згори вниз, коли кожна чакра без перешкод омивається свіжим потоком, людина відчуває себе частиною космосу, зливається з ним в безкінечності щастя. Накопиченні енергії, перенасиченим розчином гормонів роз’їдають імунну систему і в тіло проникають хвороби. А саме головна підступність цієї ситуації в тому, що людина вважає такий збій своєю особистістю і агресивно бореться, захищаючи своє право на:
– надактивне сексуальне життя,
– перетворення організму в машину по знищенню продуктів харчування,
– оцінюванні всього, що потрапляє на очі,
– замиканню на стражданнях від уявного кохання,
– засмічуванню навколишнього простору словами,
– прокручуванні в голові однієї і тієї самої думки, не завжди приємної, але такої звичної,
– відмовляння від своєї спорідненості з всесвітом.
На тверезу голову так смішно виглядає це протистояння, в якому я, особистість, а навпроти мене – людство, моря, материки, зірки, планети, галактики, які я прагну змінити під свій остеохондроз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
приручала
в твою плоть виливалась
заради
ілюзорної мрії
про справжність злиття кольорів
заплітала
долі туго до крайньої зради
плутанину порвав
свою сутність вхопити схотів
я без тебе
шукаю, кого б придушити в обіймах
щоб не сіпався дуже
але і на смерть щоб не здох
ти стартуєш із мінуса
штучним була інсуліном
суть шукаєш свою під спідницями
дикий підвох
вчусь ходити
з горбу зняти покірність не просто
в’яже міцно
жертовність незримим мотуззям липким
дуже зручно
на когось покласти одвіт за свій поступ
в собі Бога
відмию від тебе до зустрічі з ним?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
із глини коника зліпила
раділа
піднесла тобі
ти викинув, як щось гидливе
так по судьбі
покинутий
той коник мокнув
втрачалась ніжність під дощем
скінчилась злива
стихли кроки
лишились купка бруду й щем
не буду коників ліпити
учуся
витешу різцем
Сократа постать
у граніті
хай глиба височить взірцем
що програє той, хто відкритий
потрібно нишком і тихцем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
вливаюсь в темряву
себе втрачаю
земля
вода
повітря
велич тиші
вдих-видих землетрусом світ колише
тому не дихаю
зникаю
вступаю в плесо ніжності води
сплять жаби, карасі під верболозом
рідкою стань
малих цих не збуди
їм ранок висвітить нові загрози
себе не відчуваю
та й знайти
не прагну
як не зійде сонце
блукати під гіпнозом чорноти
відтінкам сірого – метафор стронцій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
Ранок чекає сонця.
Свічка дере пітьму.
Тиха молитва за хлопців,
Тих, хто зайшов в війну.
Тих, хто сьогодні гріє
Подихом сніжний степ.
Тих, хто злетів за мрії,
Кинувши цей вертеп.
Вп’явсь горизонт у ребра.
Мертві, живі в борні.
Ніч. Спецефекти пекла.
Хто ти у цій війні?
Третіх немає нині.
Світлі є і дурні.
Решето в Україні.
Хто ти у цій війні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023
дозріли яблука
упали
розбиті, соковиті і липкі
пустопорожні їх хапали
безпечно годували гріх з руки
збирали в пелену
кусали непомиті
кидали поспіхом, як качки, в стравохід
комахи із людьми зійшлися в битві
за кожен репнутий червоний плід
розчавлений під деревом громадським
гниє той, що для щастя в вітті зрів
мурахам тут трудів докласти
переробити в гумус негатив
свою, господар, яблуню розкішну
охороняє, яко мудрий лев
ніяка мавпа не стривожить тишу
для нього кожен плід найкращої з дерев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
Прокляття масовий пошив.
Полуда бісить.
Тіла з нутром горілих шин
Наділи біси.
На ланцюгу окіл біди
Талує відчай.
Морок висвітлюють хрести
Пірнувших в вічність.
Живі проміж людських істот
Молитв лекала
Кладуть на часу ешефот
У бруд порталу.
Всю ненависть, страждання, жах
У боже слово.
Розквітле світло скверни прах
Спакує в сховок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
На першу сповідь йшов малий Микитка.
На разі мав в запасі три гріхи.
Не слухав маму, виправив оцінку
Ще тітчині розлив шанель-духи.
Щось хлопці сповідають дуже довго.
А тут про гріх читай – лежить буклет.
Микитка, як знання перед уроком,
Гріхів поповнює асортимент.
Зоофілія, – пише, – недостойне
З тваринами поводження людей.
Про нього,на кота звалив вазона,
Собаці ніч робив, коли був день.
Тож батюшка почув гріх і четвертий.
Не повів оком. Реготав в душі.
Прощаються гріхи. Ти був відвертим.
Буклет там поклади. Йди, не гріши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
Осипались ілюзії.
Кістляві руки-віти до неба тягнуться,
Вимолюючи прощу.
Змиритися?
Четверте дно пробити?
Глибини слухати?
Сховають води товщі
Від звуків,
Від гріхів,
Від кольорів.
Увірувати у наріжний камінь?
Зажати пористість,
Спектися чорноти,
І вже алмаз кидає в світ цунамі,
В незмінність, де шакали, криси і кроти,
І де дерева тягнуть в небо віти
В проханні світла для душевнохворих…
Як цю хмільну реальність не любити,
Де сам будуєш своє щастя й горе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023
Ховати голову в минулого прозорість,
У сяйво вічності, у марево ілюзій.
В хрещенських водах полоскати совість
Під істину одвічну «люди – друзі».
Війна в набат б’є.
Не розбудить, ні.
З блаженністю корів блукає
Безвихідь у людських тілах.
І по собі всяк обирає:
Дочасна смерть,
Довічний страх.
Омани сон – не самий гірший вихід.
Жахи – не кожен витримає глузд.
Війна – бридкий покори й злиднів виплід.
Набат дратує пересічний люд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
Радо
Тобі себе несла.
Зрада,
Бо грав козел орла.
Стадо
Топталось по душі.
Правда:
Йти до нових вершин.
Білизну брудну відклади, не копайся, забудь.
Одвічне «чому?» не до нього, до себе. В цім суть.
Облиш той курник. Є табун. Спробуй зграю і прайд.
До гною хтось звик. Ти інакша. Та зрада – твій старт.
Як так? Не питай. Він не знає. Телятком бреде.
Про себе подбай. По зернині наповни цей день.
Є всесвіт і ти. Не шукай, кому здати життя.
Майбутнє святе. Чужий гріх кинь, рвись світлих звитяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
«Не відбирай у тигриці її дитинча, а у жінки її ілюзію»
Артур Конан Дойл
емоцій передоз
надумана любов
не відбирай цей едельвейс дощу, омитий вітром
ніч в небі відшукає її знов
погасла зірка ллє фантомне світло
за щастя – на колінах їй служити
без роздумів нести своє в чужий амбар
засохло вимерзле давно, зелене жито
не принесе й зернини цей гектар
у шафі пам'ять, шашелем побита
не потривож
розсиплеться у тлін
кому ж тоді бити уклін?
а праці-праці порожнечу мити?
не розбивай ілюзії граніту
даремно
не врятуєш
буйна омела доки не всохнуть, не відпустить віти
свобода вибору – примарі вік служити?
ці зве поезія любов’ю крихти зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Дві кави і Меркурій ретроградний
Із своїм впливом впав за горизонт.
Ми всі у Всесвіту машині пральній.
Тіла- ганчір’я. Обертів полон.
Емоції закручуються в смуток.
Хоч не астролог, вірю прийде час
Режиму іншого, і щастя буде.
Лишень планети закружляють вальс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023