| Сторінки (16/1539): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
«Не відбирай у тигриці її дитинча, а у жінки її ілюзію»
Артур Конан Дойл
емоцій передоз
надумана любов
не відбирай цей едельвейс дощу, омитий вітром
ніч в небі відшукає її знов
погасла зірка ллє фантомне світло
за щастя – на колінах їй служити
без роздумів нести своє в чужий амбар
засохло вимерзле давно, зелене жито
не принесе й зернини цей гектар
у шафі пам'ять, шашелем побита
не потривож
розсиплеться у тлін
кому ж тоді бити уклін?
а праці-праці порожнечу мити?
не розбивай ілюзії граніту
даремно
не врятуєш
буйна омела доки не всохнуть, не відпустить віти
свобода вибору – примарі вік служити?
ці зве поезія любов’ю крихти зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Дві кави і Меркурій ретроградний
Із своїм впливом впав за горизонт.
Ми всі у Всесвіту машині пральній.
Тіла- ганчір’я. Обертів полон.
Емоції закручуються в смуток.
Хоч не астролог, вірю прийде час
Режиму іншого, і щастя буде.
Лишень планети закружляють вальс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
З журбою грати в піддавки?
Цідити ранок смутку ситом?
Десь там, на відстані руки
Війна виводить кривим шрифтом
Криваві літери судьби.
Пустити все на самоплив?
Зажмуритись, заритись в ложе?
Тим, хто дітей похоронив,
Повідати про царство Боже?
Слова поважні – фальш і блаж.
Молитвою долати страх,
То з Бахмутом, то з Соледаром,
То з тими, хто в Дніпрі, в завалах?
Молитва стигне на вустах.
Хрипить із горла сиплим шквалом.
Все ж краще так.
Хай буде так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
Духу лелітка в кожному із нас,
Та не у кожному палає ватра.
Їмо, спимо, злягаємось в запас.
В нутрі – діра, у черепові – вата.
– Не зачіпай блаженних,– просить Бог.
Для ницих навстіж царства його врата.
А людям, кара за невірний крок.
В людських істот своя, інакша правда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023
Тітка вміє,
Тітка знає.
Тітці сам нечисти брат.
Привороту духів зграї
Полетіли наугад.
Впали сім'ям
В щедре серце.
Те, сполохане, мов птах,
Щастям сповнилось, сміється,
Набрякає в почуттях.
П'є замовник чорнорукий
Жертви життєдайний сік.
Кине погляд ненароком,
Вираховує свій зиск.
Потихеньку
Омелою
Всю свідомість охопив.
Жертва віддає любові
Все, допоки стане сил.
Завтра ніччю
Владна тітка,
Щоб помножити дохід,
Шле привязку в іншу жінку,
Сповнює коханням світ.
Ось така вона, малята,
Кладовищинська любов.
Не спіши себе віддати,
Перевір, чи поряд Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
А в нас війна, а ви з по-тих світів
На землю несете щасливі душі.
Підвали зустрічають малюків
Під вибухи, які бетон не глушить.
Собою мама вкриє немовля.
А чим їй ще синочка захистити?
Несіть, бузьки, вквітчається земля.
За нами правда, віра. Будем жити.
Робота-вибачення перед природою за її страждання. Робота про єдність всього живого і в горі, і в радості. А ще про те, що лелека, як птах, що приносить душі в фізичний світ, має потрудитися над народженням нових українців.
Робота моя
«Обережно, в нас війна»
Олія, полотно, 50х60, 2022, Калуш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Війна вже вкотре мастить чорним
Мої яскраві кольори.
Протяте горем небо стогне.
Свіча в руці супроти мли.
За воску шмат тримаюсь цупко.
Молитва – зброя і броня.
Сто приводів втопитись в смутку,
Згубитись в лабіринті дня.
Осипатися склом розбитим.
В депресію сховатись сну.
Дай силу волі, просто жити.
У серці берегти весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Просила в дуба яблук. Надарма.
Ставала на коліна, лила сльози.
Могутній шелестів, спадали роси,
Та яблук не давав, бо їх не мав.
Просила розуміння у козла.
Швидкий бодався і брикав ногами.
На те він і козел, не Далай Лама.
Я ж дивувалась, доля чом так зла.
Була наївна, думала любов
З козла робить святого чоловіка.
Чим Бог створив – лишитись тим до віку.
Скорися, не зламати цих основ.
В людському тілі теж буває звір.
Гарчі, кусай, або зализуй рани.
Рівність людей – припудрена омана.
У всякого свій дозволів набір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
У труді добував чоловік дітям хліб, сіль і сало.
Благодій пожалів, допомогу дав тлінням щедрот.
Втято ціль. Квасність сил. Зайвий час. Плоть нестримно чесалась.
Розговівся в гріху, бо життя, не життя без турбот.
Той, хто виправив Бога, подяку чекає даремно.
В долю вліз своїм добрим, свідомість чужу забруднив.
Для свого благочинства шукає нову жертву ревно.
Не збагне нерадивий – в щедроті своїй завинив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
Вибиті шибки. Розтяті двері.
В тіла храмі вітер віє, тужить.
На Святвечір малося по вірі
Вимити, зігріти рвану душу.
Зірка сходить. В відчуттях провалля.
Служба в церкві не відмила бруду.
Закоцюбле серце не відтало.
Радість не ввірвалась в палі груди.
Стан такий – великий гріх. Це знаю.
Найсвітліше свято Різдва правди.
Та болить, що з ворогом єднає.
На вустах недобрий присмак зради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023
Дощ вчорашній кришиться туманом.
Ранок розчиняється в імлі.
Світла вояки, моє вітання
Всім, в якому б світі не були.
Розмиває обриси предметів
Тиша. Тонуть звуки в молоці.
Мерехтять серпанком силуети
Нездоланних в вічності бійців.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023
Годувала ненависть з руки.
Обплели страху ліани вікна.
На вечерю – заздрощів шматки
Недосмажені. Зла зрілі вина.
Хробачком між хробачків в землі.
Копирсалися брудні та ситі.
Дивувалась: люди дуже злі.
Де любов? Це ж я, найкраща в світі.
Від образи холоднів живіт,
Рвало тиск і сіпалося око.
Індивідуальність між боліт.
Неоцінена, зажата в блоки.
Чи метаморфозу цю пройду?
Відірвусь землі? Розтану в світлі?
Чи благословлятиму біду,
Що примушує у Люди вийти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
Небо чухає животик
Об вершечки дальніх гір.
Ті ж малюють горизонти,
Закрутивши хмари в вир.
Говіркі потоки скачуть
В кам’янистих ребрах скель,
Між смерек, які на вдачу
Тягнуть в космос паралель.
Тут безодня неба сниться,
Що над степом піднялась,
Марево в п’янких пшеницях,
Голубий отав атлас.
Україно, щира, рідна,
Не простий твій, Нене, шлях.
Долю світу, твої діти
На твоїх вершать полях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
Безмежна сила. Трепетна вразливість.
Крилом малює небо синій птах.
В нас різні гнізда. В кожного свій шлях.
Однак заручниця. В тім Божа милість.
Мої слова молитви – ваша доля,
Ганебні вчинки – вашій кармі гніт.
Сваволя, воля і святий обіт,–
Є вибір. Руки зв’язані любов’ю.
Сама в собі. Змирилася з роками.
Із тіла для душі мурую храм.
Глядіться, горю продиху не дам.
Грішитиму, як хто злим оком гляне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023
Розчавленою мухою зеленою.
Із крапки вже не вийде більше коми.
Була тобі рабою і сиреною.
Та чи тобі, тілесний паліндроме?
Мій ультрафіолет марудив ваксою
Той, хто живе в тобі, відчувши владу.
Так всесвіт вчив, то зрадою, то ласкою
Собою стати. В цьому прикрість правди.
Тобою спокушають ласі демони.
У пиріжку із сміттячка начинка.
Все розумію, та флюїди венами
Несуться, в ритм чеканячи лезгинку.
О, вищі сили, нащо ці затемнення?
З очей заберете, забуду миттю.
Та бродиш, незакінченою темою,
Старі на мою хіть ладнаєш сіті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Як таргани, засохлі і бридкі,
Що на дріжджах імпертності зростали.
Лізуть в обійми смерті залюбки
І падають. Підкошені металом.
Вкладаються щільненько на полях
Загарбника понівечені трупи.
Живі по мертвих хвилею здаля
Несуть до пекла душу, ґрунту – дупу.
Солдати вермахту втрачали глузд
Від кількості атак, від ролі ката.
Загарбник козаку – то двісті груз.
«Моліться,– просять мир,– сьогодні жатва.»
Читаю знову й знову «Отче наш»,
«Воскресне Бог» і «Радуйся, Маріє».
Я вірю, що моя молитва – шанс.
Врятує козака і обігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Обабіч дороги шеренги сліпих ліхтарів.
Притихлі будинки ховають промерзлих людей
У графік занурень порталу середніх віків.
Сніг. Вечір. Вар тиші. День куций сягнув в апогей.
Спинились потоки омани в проекціях снів.
Із хаосу родиться сутність в своїй наготі.
Є істина миті. Про неї у темряву спів.
Хорали. Рулади. Мить славлять нечисті й святі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022
Думки з нейронів-віт опалим листям.
Куйовдить втер різнобарвний скарб.
Молочна тиша стелить флегму містом,
Шугаючись вогнів раптових фар.
Солодка тиша карамеллю гусне,
Дарує сили в плині забуття.
Спливають: в далечінь емоцій кузня,
Вузли кармічні – в павоть небуття.
Приймаю з вдячністю прийдешній спокій.
Минулий день зі світом в боротьбі,
Як в тисячі дотичних клонів-копій,
Нав’язувала смисл сирій юрбі.
Навіщо, дівчинко? Себе глядися.
Бездонні всесвіт, розвиток, знання.
Для тебе Вишні грають п’єсу в лицях,
Міняй акторів і сюжет щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Злобою за пристрастність.
Відчаєм за ніжність.
Бонус-заздрість витіснить
В піну збиту грішність.
Зрадою за відданість.
Злістю за турботу.
Будить всесвіт стриманість
У моїй істоті.
Знову вчуся гармонії в величі сивого дуба.
Знову вчуся самотності в сірій людській метушні.
Знову впавши, здіймаюсь з колін. З боку так недолуго.
Розгортаю вітрила. Щурі всі лишились на дні.
Знову сповнюють тіло щедроти землі нескінченні.
Знову п'є сонця радість істота, що в ньому снує.
Знову я гладіатор, з тризубцем стою на арені.
Бо жива, бо ще б'ється нескорене серце моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
Крадеться чарівна нічка.
Шепчуть про пригоди трави.
Мла водичку п'є з потічка,
Сад вколисує ласкаво.
Колискову голосисто
Заспівала жабка дітям.
Розсипаються намистом
Сни мрійливі в барвах літа.
Позбирала котеняток
У кубельце мама-кішка,
Муркотить, співає ладно,
Загортає в тишу ніжно.
Визрівають в небі зорі.
Місяць випливає мляво.
Просять мами діткам долі,
Доброти, любові, слави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Завжди складається все так, як треба.
Ось грішники грішать. Їм стане сил
На відкуп, на спокуту, милість неба.
Не контролюй, їм кари не проси.
Не стань арбітром демонам завзятим.
Не подаруй думок речитатив.
Шукай назовні те, що множить святість.
Ти храм собі, чи їм презерватив?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
До казану чаклунка всипле зілля
На щастя, на здоров'я, на любов.
З молитвою, щоб в тіло влялась сила,
Щоб код землі в нейрон кожен ввійшов.
Рецепт той не складний, та не повторить
Ніхто й ніколи вариво її.
Сама природа смак і долю творить.
Звичайний борщ. В тарілці. На столі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Все так очевидно. Піднімеш нікчему з пластів,
Відмиєш, зігрієш, наповниш. Повірить у себе.
Достоїнство, честь, благородство частот оцінив.
Чому нещасливий?
Пірнути у бруд є потреба.
Любов не зрівняє прислугу, рабів, королів.
Бо цінності різні. Від всесвіту різні завдання.
Гепарда з шакала, нажаль, ще ніхто не зробив.
Прикриту чуттями гру в Бога з'їдають терзання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
«Не дивись мені в очі»,–
Темний бік твій відчув мою силу.
«Не чапатиму, хлопче»,–
Не цікаві твої вітражі.
Манія-потороча
Живе серце в лещатах здушила.
Страх скував дні і ночі.
Ти дозволив все це, заслужив.
Чом ховаєшся, брате.
Сам прикликав мене в свою долю,
Щоб зламала всі грати,
Щоб зняла чародійства печаль.
Руку маю подати.
Порожнечу залити собою.
Щоб відчув світла владу,
Щоб пізнав, щоб прийняв, щоб мовчав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2022
Запінився тестостерон.
Звір дикий,
необ’їжджений
голодний.
Теж з плоті, та держу фасон.
На секс «між іншим»,
вибачай,
не згодна.
Мутніє розум. Клинить зір.
Ошматтям гордості тримаю оборону.
Обм’якле тіло рветься в вир.
Ні.
Я людина.
В нас якісь закони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022
Сумуєш? Все не так, як ти хотів.
Йде все як має, мій маленький хлопчик.
Достукалась. Послухався богів.
Шукаєш змін, шляхи в незнане топчеш.
Так хочеться прижати до грудей,
Розвіяти всі сумніви й тривоги.
Твої страхи – то мій вчорашній день.
Не маю права. Вибір твій, дорога.
Звернусь по батькові, прикличу рід.
Це він веде по пристрасті до серця.
Будуємо для себе самі світ.
Холодна я? Потрібно так. Не сердься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
Церковна свічка. Стільки в ній тепла.
Дощ грає туш. Як їм там у окопах?
Час вибору. Розбещені тіла
Занурились в депресію, в Європу.
Церковна свічка тихо ллє сльозу.
Не плач, я ще не втратила нічого.
Все маю: силу духу і красу,
Надію, радість, гордість, віру в Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
свободи вибору ілюзія
з своїм метр п’ятдесят не рвусь в баскетболісти
як мінус за бортом
а пані без контузії
вдягаю не спідничку з пальмового листя
свобода вибору
ой, так собі свобода
між рибою, капустою і м’ясом
об’єми зміряні
всі знають біда буде
як шлунок завантажити з запасом
свобода вибору
панчохи чи колготи
за кожну дію, думку, бездіяльність
змирився, не змирився
галя проти
за рогом із рядном відповідальність
із мокрим
що лишилось
знати вади
свої достоїнства ретельно розвивати
себе вивчати, згодившись на милість
даруйте
в світ широкий вихід вільний
відкриті двері всі
та щас, з свинячим рилом
ніхто не пустить у ковбасний ряд
на кожен вхід свої і влада, й сила
жага, бажання і талант
а як спокусливо назад
під оплески суспільства м’явши крила
котитися, зірвавшись із драбини
вверх/вниз
з напругою/безсило
боюсь лиш в цьому вибір для людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
Запінилось в нейронах світанкове.
Майнула блискавка у порожнечі.
Добро і зло, покладені в основу,
Такі незграбні нині й недоречні,
Бо є енергія. В ній все буття.
Вростаєш в суть: на все є Божа воля.
На флешці порно – можеш розтоптати.
Та не бува солоного без солі.
Раз щось з’явилось, значить має тата.
Не ти для нього кат не ти суддя.
Зумієш? Ввірся всесвіту у всьому.
Здіймешся до висот частот вібрацій.
Загуснеш у металі, з звуком грому
Плоть роздереш того, з спецоперацій.
Ти нині меч, не осором булат.
Вслухайся у вібрації космічні,
В холодні діри простору і гніву.
Час спиниться, він діє на фізичне,
На недолюблене і нещасливе.
Ти ж непідвладний вогняний екстракт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Гріхи її спокуті кров’ю кращих.
За дні прийдешні внесено ціну.
Погорда, розпач зникли в війни пащі.
Дія в моменті. Жили у струну.
Забуто страх. Мішає в стужу смузі
Бандерівське. Вагою йдуть сітки.
Бронежилети всі в польській окрузі
Скупила. «Що ще можу, вояки?»
На дрон збирає. В турнікетах шарить
Не гірше ніж той, хто їх виробляв.
Народжує в підвалах й Бога славить.
Сміється, плаче. Нині час для справ.
Молитви і прокляття вперемішку.
Свій і чужий існує нині світ.
«Чи в шапці?» – запитає сина нишком.
Хто там хотів цю жіночку під гніт?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
То ніжний котик, то дрімуче зло.
Наївне дитинча / прийдешній з пекла.
Ці гойдалки. Тобі не повезло.
Я стала на крило. Втрачаю легко.
Метеликом зринаю в височінь,
Лиш стане центрифугою колиска.
Довіритись, пірнути до глибин,
В тобі розтанути? В бодягу віскі.
Себе віддати в жертву. На вівтар
Своїм страхам, амбіціям і хіті?
З жінок ти ліпиш коників, гончар.
Не глина я нажаль. Нажаль в граніті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022
Безпечно сиплються слова порожні.
Шугують, непотрібні, під ногами.
Тіла-посудини. Щербате кожне.
Втікає сила.
Вміємо ми з вами
Себе роздати безкоштовно.
Ні?
Опорожнівши, ввечері, безсилі
Рахуємо, що доброго зробили.
Егей! Нічого.
І так день при дні.
Потішили пихате самолюбство.
Начистили корону егоїзму.
Таке-собі, ментальне рукоблудство
Заведене за норму у суспільство.
Тому і бідні, бо такі дурні.
Бо гроші йдуть на силу, яка в тілі.
Не розпорошену на заздрощі і злобу,
Не рвану поспіхом в буденнім ділі.
Не зсипану словами край дороги…
Збереш своє – шокує результат.
Збери себе з сусідських короваїв,
З чужого ліжка, долі і каструлі.
Знайди в собі безмежжя і розмаї.
Від вроків накрути в кишені дулю.
Чекай. Щось й злупиться з того яйця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
Ранок заплаканий. Присмак горілих небес.
Звір потривожений вийшов з тривалої сплячки.
В час недоречний, так сталось, збудився, воскрес.
Кожна клітина виклацує ритм нетерплячки.
Голод з’їдає. Неквапно вгинає хребет.
Кожен розбуджений м’яз просить руху зухвало.
Всаджує кігті в кору, точить, чистить. Естет.
Томиться жертва. Звір силу снує з ритуалу.
Ні, не говорить пустих набундючених слів.
Зріє бажання, зростає, помножене в тиші.
Гіпнотизує статично. Кров в жилах спинив.
Все розумію, та дихаю глибше і глибше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Пообіцяй, як стане зовсім туго:
Закиснуть дні, залюблять в щирість рідні.
Довіришся, ми звернемось до Бога.
Він допоможе, справедливий, грізний.
Мене він знає, зцілить і тебе.
Довіришся – дасть шанс на все з початку.
По моїй вірі, по його любові.
На рвані рани – милосердя латки.
На гнійники – трав сльози світанко́ві.
Навпомацки з ілюзії пітьми.
Напомацки, без поспіху й зупинок.
Дорога поведе у інший вимір.
Стане прекрасним те, що було криво.
Стануть нещасні ті, що були злими.
Бо сам став частка світла і тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
Злий хлопчик, він має на ці відчуття всі причини.
Він вчився з дитинства, виціджував з мами любов.
З безмежних щедрот світ йому не подасть і мачини.
Йде вкотре по колу, спіткається, падає, й знов.
Вселяю під ноги йому свою ніжність даремно,
Намарне нашіптую мудрі про велич слова.
Дитинства обра́зи, то скарб, що плекає він ревно.
Холодна матуся – гріх тяжчій ніж чорна вдова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
27.04.2022, 19:28, Харків.
Андрій відкрив двері і здивувався. Перед ним стояла Марина.
Дівчина протягнула досить тугий жмуток купюр.
- Це на Армію, - опустила очі.
- Так, зараз я збираю на тепловізори, - машинально відповідав волонтер заступаючи за поріг.
- Розумію,- кивнула золотою копною волосся Марина.
Андрієве «дякую» наздоганяло її вже на сходах.
На грюкіт дверей, з кухні визирнула дружина.
- Хто? – запитала, оцінюючи купу грошей.
- Сусідка з третього під’їзду, Марина.
- Марина?
Андрій спав, як сплять стомлені люди, як сплять ті хто по краї наситив сьогоднішній день, ті що зробили все на що були здатні. А от його дружина цієї ночі очей не зімкнула. Намагаючись не вовтузитися в ліжку, Зоя чекала на сирену, вибухи. Щось, друга армія вибивалася з графіку і це напружувало. Перебирала в пам’яті речі, які зібрала чоловіку в дорогу. Ще ця Марина з третього під’їзду. Професійна повія. Її в будинку знали всі, а не осуджував хіба що лінивий. А, бач, як повернулося життя. Високоморальні сусіди, хоч би один приніс карбованця її Андрію на волонтерство, бігають по місту, вишукують де, яку гуманітарку можна роздобути. А Марина принесла готові гроші, хоч і зароблені не зовсім в благородний спосіб. Світ перевернувся. І ліжко. Жінка на мить провалилася в безодню небуття.
Зоя провела поглядом огні від’їжджаючої машини чоловіка. Заварила каву і чомусь подумалося про кумівство. Що це за незбагненна традиція нашого народу. Зазвичай, воно неабияк заважає розвитку демократичного суспільства. А от коли біда…
«От що Ви думали,- доводила подумки Зоя невидимому співрозмовнику,- волонтер це така собі персона, яка купляє і доставляє невідомо кому невідомо що? А от і ні. Волонтер – це кум, брат, друг, сват, який допомагає своєму куму, брату, другу, свату і всім його побратимам, бо Армія – це рідні люди».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
Знання – то сіль. Ой, не пересоли.
Сумна ходити будеш дуже довго.
Доки не змиють пристрасті вітри
Білі кристали із нейронів мозку.
Знання – неадекватно лютий путь.
Не приведе до радості чи влади.
Без нього всяк щасливим зможе стати
Коли є їдло і коли не б’ють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Веде щось незриме, незвідане душу ятрить.
Ось-ось намалюється думка, обіпреться в простір.
Вагітну утробу чекає чаруюча мить.
Відкинеться тіло відтяте на жмакану постіль.
Це світлі чи темні заблуди в твоїй голові
В фальш слів одягають безпечно свої постулати.
Ти їх не злякай, хай дзюрчить, у потік цей повір.
Навряд що від себе цікаве зумієш додати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
в платті вінчальнім брудними сходами
вверх/вниз спокійно
гірше вже сталося
в муках родилася
кинуло гнівно
плоть впала з плоті під світло сліпуче
в шари атмосфери
мабуть і смерть так жорстоко не кине
наглухо двері
доля затягує в жорнова злоби
лущить лушпиння
бажає покори очі жадають пов’язок стерильних
в піжмурки з щастям гратись під сонцем
в ромашковім полі
гріло вайло щоб і щось муркотіло
цього ж ти хотіла
жадала
цієї
ролі
чом не судилось
мигтять кадри стрічки
зраджують люди
шлях твій пізнання
одвічна дорога
звідси в нікуди
твоє кохання
спрага одвічна
втеча від рабства
митарства пошуку вже канонічні
здайся
слабкість сховати у величі лісу
у благородство
тільки й дерева
крадуть в слабкіших
сонце
тиша в підніжжі
тління в підніжжі
смерті
віттям весільне плаття твоє
дерти
не озирайся
станеш стовпом солі
біль це початок
все проявляється
з болю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
По порошині з темряви і снів
Себе збираю на палітру ранку.
Влечу в сьогодні сутністю в огні.
Чеканить осінь форму-витинатку,
Безжально ріже амплітуду днів.
В кронах дерев шукає себе день.
Не оголив ще сивину каштанів.
На обрії розмито ночі дзен.
Ще пристрасті не почали змагання
Хто перший влучить. Я ще не мішень.
Світання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
І буде так, то так, а ні, то ні.
Собі брехати, не найкраще в світі.
Вуста, засмачені ознобом хіті.
Сільця-слівця куються день при дні…
Не розбуди моїх, хай щасно сплять.
Прокинуться, їм неба буде мало.
В капкан не діва, сили мла попала,
Розрізавши очей зелених гладь.
Забилися в волоссі кажани.
Закрапав солод-яд із слів медових
Кричать в конвульсіях віщунки-сови…
Моєї, вибач, тут нема вини.
Твій вибір. Сам з’їдав живі серця.
Моє не заковтнув. Застрягло в горлі.
Чому спинивсь, пізнати до кінця
Чиїй моя душа підвладна волі?
Сердешний, не буди моїх богів.
Їх поважали ще сармати, гуни.
Я їх дитя, наївне і безпутне,
Кохане. Ти по-легкості хотів?
І буде так, то так, а ні, то ні.
Око за око, а душа за душу.
А хто із нас цей заповіт порушить,
Переродитись має у вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
Замість передмови.
Раніше ділила хвороби на сороміцькі і благородні. Гонорея і інфаркт видавались як різні речі. Тепер подумалося: інфаркт – це та ж гонорея, тільки на ментальному рівні. Дозволяєш кому не попало трухати мозок без презервативу – маєш зараження. Не лікуєшся – гниєш з середини.
В моїй голові чудернацькі птахи на розлогих деревах
Купаються в променях сонець, їх спів ллється шовком води.
У хащі, зажурені смутком, себе заганяють химери.
Комети-думки градом сиплються, мчать у далекі світи.
Прочнуться химери із простору вихоплять здання в свідомість.
Згорають емоції в спразі спалити ту тяжкість до тла.
Те ж падає ниць, здригне всесвіт, над вирвою привиди стогнуть.
Ще довго дощ ридма-ридає, щоб мертва земля ожила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Дрібно сиплеться дощ.
Цокотить по бляшанці карнизу.
Заколисує карму,
Вдачу спокоєм ватним обклав.
Зринув в такт каламбур:
«Те, що зверху, те завше і знизу»
Що не трапиться – гарно.
Твій неспокій веде до заграв.
Витанцьовує дощ.
В його ритмі кохається серце.
Підсвідомість дрімає.
Лишень бік темний, що десь на дні
Мою обраність звів
До абсурду. Нарощує герци.
Виганяє в негоду,
Мріє долю змінити мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Той, що живе у тобі, темний бік
Не маскувався у світлі одежі
Випадком ніжним вчувався біль,
Рвались безпечно межі.
Грифом «секретно» покрила любов
Підлість, підступність, жорстокість натхненну.
Владу посилював знов і знов.
Перестарався, певно.
Зникла полуда. Прорізався зір.
Перед очима дряблиста потвора
Давиться реготом. Розжирів.
Я не десерт від вчора.
Той темний бік, що живе у тобі
Стане господаря гризти живого
Іншу вполюй на ситий обід.
Ні? Стань, молися Богу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Чи вартий того, щоб тобою збудити весну?
Пірнути у ранок, скуйовджений сизим туманом?
Мій з посохом шлях, зорепад почуттів перетнув.
Ще здатна втекти в лоно лісу, не вгрузла в оману.
Потуплюю погляд, магічний в душі ритуал.
Зирну лишень в очі – дістану насіння з лушпинням.
Розплата жорстка, встати поряд, коли б не призвав,
Для сущого, зникнути, вмерти, до миті прозріння.
Потуплюю погляд. На паузі ґречна любов.
Ті ж граблі, ті ж рухи, бажання, для лобу – та ж втрата.
І шанс, через тебе пізнати буденний світ знов.
І вляпатись в пристрасть. Ох, знати б, що ти того вартий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Свідомість вимикає серце.
Ти ж ловиш погляд, мов сліпий.
Мій ніжний лицарю, не сердься,
Не зачарую всесвіт твій.
Отямся, юний слідопите,
Пощо ідеш на трунок зла?
Без варіантів. Карта бита
Твоя. А в просторі діра.
Пробач. Тобі не скуштувати
Відьомських чар із моїх вуст.
Всьому ж ціна і час оплати.
Деінде відшукай свій блуд.
Вночі сьогодні на колінах
Проситиму у світлих сил,
Щоб зваби хіть промчала мимо.
Помилуй, Господи, й спаси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
І хтось же придумав в столицю присмикати хлам.
Обпалений, вбитий, дощенту насичений смертю.
Ще б ворога трупи насипали купою нам.
Так воїн не зробить, цей жест з філософії жертви.
Зіваки блукають, цікавість розгавила рот.
Тіла принесли свої в дар тухлим привидам мертвих.
Так іноді боляче: як так, мій гордий народ?
Наївність, вона має ціну, а зло хоче жерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
Ось знову ведуся на ласий солодкий погляд.
Як крижі коня, оглядаєш мої принади.
Приємно до біса. Диявол регоче поряд.
Гормони запінили кров. Всі нейрони з вати.
Безсонням просякнуті ночі, в бажаннях хтивих.
Забити знетямлено час на рефлекси тілу?
Реальність сховалась в фантазій рожевих зливах.
Чекаю, як істини, грому речитативу.
Він буде як обух, як вирок, невідворотність.
Не можна ж себе виливати до дна назовні.
Поставити крапку не важко. Скінчити повість.
Холодна і мудра чекаю на згляд гріховний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Тримайся, брат. Не нами це сповито.
Все є, як є. Все йде, як має бути.
Людині адекватно оцінити
Цей жах буття не можна, з’їде з глузду.
Тримайся, брате. Морок скоро згине,
Забравши відкупом невинні душі.
В нас два шляхи: плигнути в інший вимір,
Скінчитися розчавленим в калюжі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Щілини у ґештальтах старих.
Знайомий звідти протяг, тепла.
Людей багато, мало - живих.
Тим вмерла, іншим не ожила.
Йде сила в руки, влада і міць.
Страх б’є, висока дару ціна.
В молитві плотське падає ниць.
Ниці здаються, в зрячих - війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
В дремі чужім – не можу.
В яві своїй – не вмію.
Проміж світами ложе
Вистелю звичці-змію.
Людом тотемні звірі
Бавляться. Нащо бачу?
Посаг взяла – по вірі.
За безтурботтям плачу.
Не розумію ближніх,
Люто себе боюся.
Хочеться в зради ніжність.
Манить жага об’юзу.
Де ж ти, полон обману,
Поле чудес стерильне?
Де ти щасливий стану?
Де ти, дитя наївне?
Вже не піти телятком
В Бога просити циці.
В ліво крок, вправо – плата.
Знаю ж бо як годиться.
Світ каламутить погляд,
І відректись не смію.
Аж до блювоти. Поряд
Рвуть плоть і їх те гріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Не дивлюся в годинник.
Дозволю собі цю розкіш.
Їсть туман горизонт
І не має потреби йти.
Вчора змій гнав вітрильник.
Розхристана і босоніж,
У амбіцій сезон
Рвала душу задля мети.
Все дозріє в свій термін.
Насилля ж підріже жили.
Роби все як завжди
В міру сил. Не горни за край.
І вогонь, що ледь жеврів,
Розродиться сяйвом білим.
Час підійде. Зажди
І займеться серпанком рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
[i]Тиша, то простір, в якому дух розгортає крила.
Антуан де Сент-Екзюпері
[/i]
Сотається ланітами несміла
Сльоза.
Робота над собою – себе втрата
Завжди.
Час спікся друга-ворога уміло.
Назад,
Пройшовши труби не пірнеш у лоно.
Один.
Узбіччями повії цідять щастя
Просте.
Ще заздрить шашликам і пиву нахаба
тінь
На сміттєзвалищі із гною квітка
зросте.
У тиші дух розгорне сильні крила.
Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
Вік існуєш примарою, тінню блідою батьків.
Вже давно не п'ятнадцять, а вишні дозріли – їдь рвати.
Вийти з тої дрімоти свідомо – навряд хто б зумів.
Бо інакше не вміє дитина, допоки є мати.
А не стало, шукаєш натхненно, кому б прислужить?
Запитай краще в себе, чого власне, дівчинко, хочеш?
Відірвися від вишень, вдивися в безмежжя блакить.
Маєш ще один шанс народитися світлом із ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Ритуали в традиції. В глиби стандартів – меси.
В пунктуації правила – дописи до епітафій.
Власним словом збентежені валять і валять на сенси.
Суть виціджуєш тихо з епітетів і метафор.
І очами, що вилами в’ючиш соломи тони
У бажанні зернину знайти – щось та дасть для шлунку.
А живого торкнешся – в безодні очей потонеш.
Коли серце зачитує серце – можливі муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Звук жалісно-щемний. Про горе вселенське сонет.
Шукаю очима страждальця: кіт, птах чи собака?
З’явився з-за рогу нав’ючений велосипед.
Незмазаний, жалібно долю оспівував, плакав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
«До-Ля»
Олія, полотно, 40х50
Сюжет цієї роботи наснився. Під час евакуації до Калушу, в Вінниці мене прихистила родина Сироветник. Саме там прийшла відповідь на питання «чи трапилася б війна, якби в 2019 році президентом було обрано іншу особу?» Так от відповідь така. Було б щось зовсім інше. Можливо, гірше, можливо, краще. Але це було б щось зовсім інше.
Створіння розумні кожним вчинком обирають свою долю. Ті, хто катують та вбивають полонених теж обирають свою долю, і долю своєї нації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
Сирена. Поліцейський автомобіль. Три легковика. Два прапори на кожному. Мікроавтобус з затемненими вікнами. Плетениця легкових автомобілів з прапорами. Жіночки, яких процесія застала біля пішохідного переходу встають з колін.
Вкотре? Котрий повертається в це маленьке містечко, щоб лягти в землю, яку так віддано захищав?
Жіночки витирають очі, йдуть далі за своїми буденними справами.
Що відчуваю я? Почуттів немає. Заблокувала. Якщо дозволю собі щось відчувати, захлинуся емоціями, загину. А яка і кому з цього буде користь?
Є думки. Достойна смерть достойної людини. Смерть воїна. Померти зі зброєю в руках, захищаючи тих, кого любиш, це не для всіх. Така смерть для тих, хто має силу і волю, чия жага до життя настільки велична, що не може вміститися в маленькому людському тілі.
Він повернеться. Він повернеться дуже швидко. Ввійде в цей світ через тіло доньки чи племінниці. Старі люди будуть тихенько казати «викапаний». Молоді будуть виховувати. А він буде дивитися на них з безмірною любов’ю, з безмірною жагою до життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Розлився мутним сяйвом повний місяць
Примари розбрелися, б’ються в стіни.
Годинник зупинили. Тишу бісять.
Любуються у дзеркалі з-за спини,
На свій проявлений нудотний лик.
Прокралися, ті що бредуть світами.
Зарибнили думок скупих болото.
Зринають в світ лайливими словами.
Тілесна вже заповнилась істота.
А Божий дух у п’ятці десь принишк.
Прикликала? Могла як допустити?
Ніхто не наближається без зроди.
З середини вже лижуть. Маєш змити
Водою і вогнем, залити шкоду.
Роби щось. Вітру дай схопити бруд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Переробила картину. Мені подобається.
Самість, це загалом не є ознакою збочення. Але це одвічне «немає отрути, вся справа в дозі».
Маленьке містечко. Вихідний. Посеред вулиці співає дівчина. Така тут традиція. Волонтери збирають кошти на допомогу ЗСУ. Кинула купюру до ящичка і пішла далі. Сльози залили обличчя. Намагаюся зрозуміти, що саме розчулило.
Ні, це не слова пісні, і не чистота голосу, не гордість за націю, не радість що причетна до справи захисту Батьківщини. Щаслива від себе, від свого вчинку.
Спочатку від розуміння цього факту стало ніяково, соромно, а потім зрозуміла, що це відчуття реальне і нормальне. Подумалося про захисників Маріуполя. Навряд людина стане жертвувати життям задля того, щоб нею хтось колись пишався. Людина робить вчинок і пишається собою. Бо людина, коли у захваті від себе, вона сама і Батьківщина, і космос, і життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Метелик на булавці – досконалість
Під склом. Пилок не забруднить підлогу.
Краса в сильці стабільності спіймалась,
Завмерла на полиці. Служить Богу.
Той час від часу з скла стирає пил.
В Бога живих не вистачає сил
Спинити мить, спіймати рух в моменті.
Стабільність, досконалість – Бога смерті
Надійний, бездоганний інструмент.
Греби щодуху, бо інакше втонеш,
Замилувавшись відблиском в воді.
Калюжі плесо не безмежний космос.
Реальність – рух фіксований в труді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Таро сказало, що спішить мужчина,
Здійснити мої мрії мріє всі.
Це не логічно. І проста прична:
Сир дармовий кладеться у сильці.
Вчепилася. Інвентаризувала.
Охайно розкладала по мастям.
І відібрала з купи мрій немало,
Які б для себе він бажав і сам.
Тож правочин реальний. Є надія,
Що кожен втілить те що і хотів,
Процесу однозначно порадіє.
Щось буде, ні, а дах геть полетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
Страхи не в’яжуть по руках.
Легка хода.
Один здобуток в надбаннях,
Що молода.
Майно не тягне до землі.
Пилюці прах.
Хміль щастя бродить в голові.
Свободі птах.
Любов спіймає у капкан,
Зріже крило.
Слізьми омиється талан.
Не повезло.
Мітлу сідлаєш, з нею в брід.
Для неба мить.
Хто для польотів прийшов в світ,
Той полетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Заснула під ранок. Ще мить і сполохана тиша
Розсиплеться щебетом зичним. Забродить запіниться спів.
Цей ранок в окопі застиг. Вибух небо колише.
Молитва застрягла як кістка. Час смерть зупинив між степів.
Без гомону в вишнях, без віри у сон її світлий,
Без вірності пращурів спадку, що вибору честь надає,
Він згинув би в тиші, віддався б злу в милість привітно.
Без стрижню ми всі біомаса, що долом поволі снує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Синок виріс. Мама не може згребти його в оберемку, віднести подалі від біди.
Він став військовим льотчиком. Захищає Батьківщину.
А мама? Вона дивиться в небо, вона благословляє кожен наш літак, що пролітає над головою.
Такий сюжет моєї нової роботи.
Олія, полотно, 40х50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Здригнулася земля. Перекроївся світ.
Завіси слів ховають хрипле горе.
В рулетку сатани зіграв нарід-сусід,
Шизоїдний, інтелігентно-хворий.
Здригнулася земля. Немає вороття.
Смерч смерті розгорнув первинний хаос.
В серця звір сіє страх, вганяє в небуття.
Врятують воля й віра. Щоб не сталось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
«Ні» теж прославить Бога. Люд слабкий.
Не менше потурає «так» гріху.
Стяг зверхності чіпляється на кий.
Жертовність треться в ницості труху.
Йдуть еволюції у всіх свої.
Вік двадцять перший, постатей форшмак.
Є люд, свідомість – космос за краї.
Є люд, в печері кам’яній застряг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
- У потойбіччі є життя?
- А як же.
Вам скажуть ті, що вийшли з Азовсталі.
За святу віру мученики наші,
Собою зачинивши злу портали,
Не озирались, йшли на вірну смерть.
Та відсахнулась. Воля більша твердь
Аніж благе, утяте в шкіру тіло.
Воля лишень зачинить в пекло вхід.
І вертухаї дивляться несміло
На лицарів, що вічний свій обіт
Про славу Україні і героям
Кричать й в полоні, стільки стане сил.
Степи і гори чують, зично вторять
Пророцтво це.
З них кожен кращий син
Вітчизни, бо здолав час, швидкість, простір.
В очах їх вічність, в рухах – вітру сплав.
Якщо життя людини в світі – постріл,
Тут не промазав Вишній, в ціль попав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Вкарбовані в долівку оберегом
Маленьких п’ят лопочучих сліди…
Зросли сини, не згорнеш в оберемку,
Не віднесеш подалі від біди.
Зросли сини у мужності і силі.
Злякалася вся нечисть світова.
А мама берегти себе просила.
Їй обіцяли. Тільки це слова.
Їй обіцяли. Та в обличчя звіра
Сміються. В смерті праця не важка.
Зросли сини. Зросла їх правда, віра.
Здійнявся дух, помножений в віках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
в танок зірвалась під дощем
для тебе
чи відчував жагу і лють бажання
лилися струмені п’янкого неба
стидалось сонце
гаялось світання
ховала сором в тінь старих дубів
ти зголоднів
та ніч без тебе довга
стелилася
губилася в безтямі
дощ не спинявся
дилькотали ноги
дуби здіймали віти
ниці в храмі
нашіптуючи всі молитви богу
байдужі що ховають чужий гріх
ти зміг
ти наздогнав
ти переміг
в зап’ястя вп’явся вітром здичавілим
в судому звів напнуте хіттю тіло
троянди розгубили пелюстки
їх злива агресивно в ґрунт топтала
ти мене нищив та було все мало
жорстока плата за смішні борги
за твої ночі не покриті щедро
моєю ніжністю
сьогодні жертва
пощади не чекаю
не про милість, захриплі стиглі порвані слова
і не для мене благосні пориви
я мушу зникнути в дощу надриві
щоб в світ з’явився привид
чи добра?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Ти, хто на власні очі смерть побачив,
Чи станеш жадібно ковтати це життя?
В’їдатись в бляклі кольори удачі?
В гріхах шукати прояви звитяг?
Чи зачаровано опустиш погляд,
Бо рвись, не рвись, всьому один кінець.
Світ паралельний, ось він, зовсім поряд…
Знайди, вчепись в любові промінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022
Робота, їжа, секс.
Три потреби. Три базові напрямки соціалізації.
Штукатуриш стіну – роботу оцінить виконроб. Створиш скульптуру – роботу оцінять сотні, тисячі, можливо мільйони.
Їжею можуть бути холодні макарони, відварені колись у солоній воді, а можуть бути і не макарони.
Щодо сексу, процес можна здійснити біля сміттєзбірника з представником прошарку суспільства без визначеного місця проживання, а можна з представником старовинного шляхетного роду і не біля сміттєзбірника.
Суть одна, контекст різний.
Питаннячко: чи варто платити більше?
Питаннячко: демократія, всі рівні, та чи рівні? Очевидно, кожен для себе визначає свій особистий рівень, своє місце в суспільстві. Якщо місце, що займаєш співпадає з очікуванням – людина абсолютно щаслива, не залежно від зовнішніх обставин, не співпадає – абсолютно нещасна.
Висновок: комунізм можна побудувати в окремій, відокремлено взятій людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Ти в полі воїн. Та війна за душі.
Одвічний бій без правил і умов.
Дістань свою, заховану до мушлі,
Живцем постав, хай множиться улов,
Що прагне світла. Витопчуть духмяну
Заблуди, нечепури, лиш впусти.
Така ця гра. Любові, сили стане
Не впасти у безодню самоти?
Себе спасти? Талан зарити в землю,
Щоб хто недобрий, часом не украв?
Цей вибір: бовтатись, чи вмерти зерням,
Щоб колосом здійнятись до заграв?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
Руйнівна кохання сила.
Хімія проста.
Розполохані вітрила.
Вицвілі вуста.
Приціл збитий. В зрізі простір.
Збуджена ваніль.
На байдужому помості
Болю зріє сіль.
Здичавіла парадигма.
Під один шаблон
Кожен жертвує наївно
Бутністю за сон.
Прагне, рветься до утроби,
Поринає знов
В єдність тіла, тишу Бога,
Мить, як в світ зайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Очей облуда визрілі тіла,
Заховані на дно нестиглі душі.
Прозріння. Спала мороку імла.
Заграла барвами безодня сущі.
Час набиває в простір невпопад
Тих, хто спинився в п’ять чи чотирнадцять.
І бродиш – вихователь між малят.
А у здобутку – згага інкарнацій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Не вийде зупинитись на кордоні,
Не додушивши звіра в його хижі,
Не повернувши зло до пекла лона,
Не перебивши росіянам крижі.
Нам доведеться всіяти горохом
Те поле, де горбатий кремль містився.
Інакше з жертв війни не буде толку,
Інакше згин відродиться й помститься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Час обірвався, як струна.
Зліпились всесвіти до купи, прошиті кулею.
Єднай
Шитво безбожне долі, руки.
Радійте, демони земні,
Ви розбудили гріх дрімучий.
Свідомість.
Ємність.
Формалін.
А совість, зраджена, не мучить.
Спить.
Снять її солодкі сни.
Садки у піні, гул бджолиний.
Десь, посередині війни
Зчепились в танці вічнім тіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022
Якщо ти зрадиш їй зі мною –
Запеленаю в щастя підлість.
Десь очі вдавляться сльозою,
Десь захлинеться горем ніжність,
Зодягне чорне божий день.
Я зможу розпинатись довго,
Що те, між вами, давно здохло
І кропивою поросло,
Що мертве не відчує болю.
Переіначу, заспокою
Себе, тебе, добро і зло,
Що є по долі, що було…
Коли ти зрадиш їй зі мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Блукаю чужим містом.
Нелякані господині сушать білизну.
Падає в очі червона яскрава пляма.
Труси з червоного мережива.
Йду настільки близько, що вони майже торкаються обличчя.
Розумію, це те про що мріяла, що шукала по крамницях.
А тут вони висять, бери – не хочу.
І ніхто не бачить.
І тій господині вони не такі вже й потрібні.
Вивісила, значить може якось і без них.
Та і навряд достойна вона такої краси.
І якщо не візьму я, то схватить інша.
Та і можна зняти, просто приміряти.
Відчую себе жінкою в вишуканій білизні.
А потім, колись, непомітно поверну.
П’ятий тиждень.
Труси висять.
Тяжко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Думки над болем,
Думки над кров’ю,
Зелені, жирні.
Із пекла лона,
Із жерла прірви
Герої дивні.
Час не рахує
Ні дні, ні ночі,
Живих і мертвих.
Лиш кача плине
Та сич пророче
І ворон впертий.
В бетону пудру
Ввійшло по груди
Сталеве тіло
Залізним свистом
Рве небо, нудить
Осатаніло.
Зростає слава
З печалі-смутку.
Б’ють в барабани
Рогаті чорні,
Чмеленим риком
Звуть саксагани.
Їм не зламати
Роджених з світла
Води та вітру.
Героям статись
Героям бути
На захват світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
От знову для людини ставлю планку.
Чому б не полюбити просто так?
Як, без умовностей, люблю собаку:
Їсть, гавкає, та в різних ми світах.
Чому суб’єкт на двох ногах і без шерсті
Сприймається, як рівний між своїх?
Полюбиш ницих, зломлених, дефектних,
Коли себе відчуєш вище них.
Мораль така. Хто любить ціле людство,
Любить себе, всіх інших, як тварин.
Такого почуття чомусь боюся.
Ніяк мій шлях не ввійде з дзеном в стин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Підіймись сила роду,
Вмотай землю в небо,
Щоб затьмарився розум
В чужинців ганебних,
Щоб один став їм шлях – в болота.
Там де люди не ходять,
Не бавиться вітер.
Де насильнику злодій
Їсть мозок промитий,
Страх тваринний гуртує стада.
Розгорни сильні плечі,
Полями, степами
Закрути вихрі-смерчі
Хай ворога втягне.
Зло замити в кінець час прийшов.
Спільна слава осилить
Цю нечисть дорідну,
Що не варта й могили.
В болотах безслідно
Згине пекла законний улов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Ізюмський шлях. Родючий ґрунт.
Звалилось орка дрябле тіло.
Приперлося померти тут,
Собою землю забруднило.
Земля свята, вбирає прах,
Із смороду гаптує квіти.
Дивується куріпка-птах:
Де труп валявсь, в’юнки повиті.
Травою вирви заростуть.
Зачеплять зорі віття дуба.
Звірство не зв’яжеться у ртуть.
Плевели не дозріють злоби.
Чужинська ненависть глуха
Розсиплеться по білих горах.
Не підіймайте стяг гріха
Зотліє вщент, як згинув ворог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Як черешня квітне,
Квітом діл встилає.
Коли в тобі світло,
То до віку сяє.
Зріє плід від роду.
Іншому не бути.
Як всотав погорду,
Рабства не збагнути.
Не зродяться вишні
З явора, край степу.
Халіфатом грішні,
Порожня для себе.
Як в крові свобода,
Агнецем не стати.
Не тая порода.
Не те вчила мати.
Різні живуть поряд
Вільні і залежні.
В кожного свій погляд.
Бузина , черешня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Не варто одягатись в одержимість.
Не варто злістю запікати кров.
Вбивати у стабільності режимі
Скажених, з мордами в тягучій піні,
Без почуттів – найперша із основ.
Ні, ненависть, затьмарить гострий розум.
Паску до церкви, ворогу – любов
Неси стабільно, тихо, без погрози.
Емоції у спокою морозі,
Щоб ворог знав, прийшов – навік заснув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Він йшов від Києва взяти ключі.
Хтось обіцяв їх винести на таці.
Мовляв, шашлик на свято наша ціль.
Ач ні, народ зайшовсь в кривавім танці.
Йти військом в двісті тисяч – не маразм,
Стратегія, збудована на зраді.
Продав хто нас, за скільки, вкаже час.
Хтось запросив, щоб Путя правив в хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Згар війни.
Чад весни.
В віття птах.
Незбагненне нав’ючило груди.
Крові мак.
Криці смак.
Згинув страх.
Лиш дорога з ніколи в нікуди.
Все на кін.
Клин у клин.
До кінця.
Не важливо, пря третя, четверта.
Тиші крок.
Бусла цорк.
Тут серця
В котрих б’ється свобода уперто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Заплітаю самотність в мереживну ніжність слів.
Ні, ти їх не почуєш. Мій погляд не видасть слабкість.
Сталась зустріч у зареві, в чорній кіптяві днів.
Замаскую сум’яття в рішучість, погорду, працю.
Забуяли троянди. Не стану зрізати їх,
Бо ніяка оселя не варта пожертви тої.
Без коріння любов, то не забавка, тяжкий гріх.
Погляд зіп’є росу, красу вранішню подих втроїть.
І коня вороного у грудях сили смерч.
Риссю гордо іду і сама вже себе кохаю.
Вже для себе сама і безодня, і небо, й твердь.
І самотність встилає свободі дорогу раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Вадність згрібає до купи вчорашній день,
Цідить слова злинялі в друшляк підтекстів,
Вкручує думку нав’язливу в страх, в мігрень.
Так раз за разом ґвалтується час інцестом.
Швидкість ввімкнути не йти по накату в смерть
Висновки самі осядуть у підсвідомість.
Мить, вона суща, єдина, реальна твердь.
Спогади в вирій. Є ти, є буття, є совість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
В молитві до московського Ісуса
Кремлівський руки здійме супостат.
Гріхи йому простяться і спокуси,
Бо про це просить й жертви кровний брат,
І його мама, і його дружина,
Простити гріх всім грішним на землі.
Дарма, що вчора поховала сина.
Єдиний Бог. Так кажуть всі в селі.
Єдиний Бог. Віддай сорочку, совість
Тому хто йде ґвалтує твій народ.
Єдиний Бог, та церква різна. Помісь
В московській віри, страху, нечистот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Себе питаю по-раз-раз «чому?»
Щоб не знесло, зажатим в діжці кришку,
Від часу час розширюють тюрму,
За грабування платять солдат лишком.
В цілому, сердобольний цей народ
Зігріє, нагодує. Співчуває
Як в’язнеш в гріх. Коли ж досяг висот,
У смерть заб’є, зібравшись в бридку зграю.
Насправді, їх не здавсь менталітет,
Робота є своя, в своїй господі.
Тут на «чому?» збудовано сюжет.
Бо нас чубти в них в споконвічній моді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Висить полиця на зруйнованій стіні.
Вона висить, хоч знищене житло.
Так почуваюсь я на цій війні,
Роблю те, що й робила злу на зло.
Хтось їде десь, хтось множить капітал.
Всяк сам на сам в сповідниці-війни.
Хтось за моє життя своє віддав,
А я поличкою, на тій стіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Сліпа віра в глуху правоту
Рве бетон, сипле бомбами.
Впавши замертво в землю святу,
«Що ж ми робимо?»,-
Не спитає забитий солдат
Русні-мордору.
Його матір заплаче навряд,
Їй пороблено.
Страху сморід болотом гнилим,
Пропагандою,
Виїв мозок, на віру змінив,-
Цар їх радує.
Ця війна віддзеркалила суть.
Переосмислення.
Є питання: «Чи віру спасуть?»
Є відвіт: «Віра в мислення».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Мертвий москаль дізнався, що не можна
В чужу країну з зброєю іти.
Його кістки тепер собака кожна
Гризе, тягає в хащах срамоти.
Мертвий москаль дізнався, що не варто.
Та кавоварка, так собі трофей.
З нечистим невеселі вийшли жарти.
Ціна страшна – за межу, в світ тіней.
Мертвий москаль йшов на розбій барвисто.
Збившись в отару весело іти.
Та смерть, наздоганяє особисто.
Має за себе всяк відповісти.
Мертвий москаль, його прости, козаче,
Дурненький, недолюблений, слабкий.
Про його долю балалайка плаче.
Співає куля орку, що живий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Забилося під серцем серце.
Любов перемогла.
Смерть сіє ніч, день злом сміється…
Зійшла імла.
Панує світло над імлою.
Новий зачато путь.
Прийдешньому повік слугою
Від нині буть.
Бо матірна утроба Бога
Із хаосу чуттів
Виліплює життя. З нічого
Найбільше з див.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Розцілує весна рвані спалені крони дерев,
Вкриє шовком степи, а лани залатає велюром.
Півник сонце покличе, зібравши до купи гарем.
З лошачка щастя пре, ой не скоро навчиться алюру.
Ще природа не згладила рани потої війни.
В балці з ями від бомби корови у спеку п’ють воду.
Знову рветься земля, линуть душі у вічність весни
За майбутнього радість, за сміх, за незламність породи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Розгнузданий вечір. Провінціальний готель.
Страхіття війни, рвані рани у стрічку-свідомість.
Несплакане горе по смерті людини, людей.
Статистика криє порталу дірявість, бездонність.
У працю ховаюсь від дійсності. Маю цей дар
Замучити тіло і мозок, щоб вимкнулись ніччю.
Зашквари емоцій трясуть небуття календар
І сипляться грушами дні, устилаючи вічність.
Ворони розтанули, стрій наростили бузьки.
Намножиться рід, що гартує в вогні свою славу.
Розсипались мрії, бредуть в окуймену думки.
Розлуплює темряву сонце моєї держави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022
Матінка-ніч вимикає нам сум і тривогу.
Тиша незвична вкриває розстріляне місто.
Ллються страхіття у сни вилупків Таганрогу.
Хтось не прокинеться з них ранком свіжим імлистим.
Кулю свою не почує, прийшовший за смертю.
Крові нап’ється рілля. Снайпер дуло прочистить.
Зорі здаля заіскряться яскраво, відверто.
Зграя ворон потурбує світання крил свистом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2022
Маленький орк приніс віддати тіло
За блендер, пічку мікрохвильову.
Великий орк малих повів на діло,
Бо хоче бізнеси, сировину.
Заради цього ці сумні тварини
Готові нищити усе живе.
Та кіборги зродились в Україні.
З аеропорту слава їх пливе.
В них на вустах Ісусова молитва.
Наші гріхи оплачують життям.
Вони спокійні. Не погасне світло.
Навала орків зсиплеться сміттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2022
Хрестилася, каялась:
Більше ніколи.
Ввійшли нові постаті,
Знову по колу?
Коханню не шкодить війна.
З’явилось в житті
Щось до болю знайоме.
Якісь має дивні
Незнані прийоми.
Зраділа: твій син нам стіна.
Віднині ти брат
У всесвітнім потоці.
Читатиму в лад
І без зайвих емоцій.
Тепер мої правила в грі.
Тобі пофортило:
Я вірний товариш.
Про це ще не знаєш,
Про інше ще мариш,
Та зорі зійшлись нагорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022