Це оприлюднення душі, її краса, потворність,
мій добровільний мазохизм.
Хотіти тебе - думати про кінець
Містичний, оптимістичний.
Фантазувати про любов, про нас
так до вподоби, тут ні до чого нарцисизм,
Тому що боги зводять все нанівець
Незвично, урбаністично.
Без філософії буття, нудних зізнань
являєшся неодягненим у сні,
Прокинусь, твоє викрикнувши ім'я
Підступне та незабутнє.
Адреналіново течеш-течеш, і більше
сорому не існує в глибині,
Пекельні страхи плавляться по краям,
Майбутнє моє паскудне.
Я розумію, що усе із вище тут
розказаного - розпусництво і жах.
Дай спокій, бо я через всі ці думки
Погана та аморальна.
Не деградуй на цю писанину мене,
благаю, і так на лезі я ножа.
Нехай на землі зникнуть чоловіки
Печально, сентиментально!
Я не витримую самій собі брехати
кожну ніч, що у мене все окей.
Чи здриснути на Ібіцу чи в Тибет,
Де смішно, шизофренічно?
Де ж порятунок той знайти на білім світі,
просто я не збагну, що це таке.
Тому що мені не вистачить тебе
Довічно, катастрофічно.
27.07.2016