ти - ніжна мавка, до якої відчуває потяг не тільки мій пах
а й моє криваве місиво сердця та іржава пустота душі
неначе той самий далекий й недосяжний птах
той йобаний журавель, якого не дістати
хоч стогни, хоч збльовуй вірші
на шматки мертвого паперу вчорашніх газет
чорнилами синіми як твої очі
діло йде до ночі
і мені потрібна блядувата синиця
щоб заткнути пельку здихаючій надії
хапаю своєю брудною від рим рукою за занадто м'які сідниці
чергову, пропахлу потом та димом повію
трахаю її
але про тебе мрію
