Тебе уже не буде, деревце:
Безжально знищили твоє життя ‒
І чарівне, незнане озерце
Не чутиме твого серце биття.
Знесли, бо комусь так наказали,
Бо людству повністю/частково байдуже до тебе.
Тут будинок буде... показали.
І тільки часточка землі плаче без упин без тебе.
Тебе розрізали, пошматували
Спокійно, жорстко, без жалю.
Твоє життя на злеті обірвали...
І я... нічого не зроблю...
Твої гілки так ніжно обіймали.
Від тебе віяли любов та теплота.
Твої звучання серденько займали.
Лишилась лиш німа, нікчемна пустота.
Тебе уже не буде, деревце.
Цей світ наглухо тебе забуде.
І тільки те, незнане озерце
Горювати за тобою буде.
05.02.2017
