Раз зібралися на раду, щоб потішити громаду:
Слон, Жираф і Бегемот, Мавпа, Крокодил, Єнот.
Міркували, що ж зробити, щоб ще краще стало жити?
Довго-довго говорили, все сказали, що хотіли.
Запитали у Слона: "Яка думка головна?"
Слон сказав: "Не та, де сісти. А... щоб багато було їсти!"
Мавпа: "Щоб наряди гарні мати. Щоб було де погуляти!"
Крокодил теж не мовчав: "Щоб поживи не шукав.
Щоб само ішло до рота..." Глянули на Бегемота.
Про що мова, той не чув - від розмов отих заснув.
Копитом його Жираф... Бегемот кричить: "Хай так!"
Змін даремно всі чекали... Працювати, гляньте стали!
Стали поле засівати і будинки будувати, діти вчаться всі
у школах, і курорт зробили в горах. На своїй землі панують,
бо самі господарюють!
Приклад з них ми можем брати.
Хто вперед, той - працювати!
Мудро, Надійко! Повчально! Треба з них нам приклад брати, а не один на одного когось цькувати. Хай би вже лад,війни б позбутись,щоб світлі надії змогли збутись! Зі Святом Вас!
Повчально, Надійко...Праця робить Людину Людиною.. Тільки от зараз ніяк не можу зрозуміти: чи в нас не хочуть працювати дехто, чи
просто нема можливості.. Так жалко, за нашу Країну, що люди тікають за кордон, щоб заробити копійку..
До чого це ми дожилися?. Та ніякої надії наперед не бачу, на жаль.