Історія тривалістю у день, в хвилину,
Немає вчора і нема колись.
Так ніби бережеш одну світлину,
А з неї тільки попіл залишивсь.
Все було, як кіно недавно зняте -
Живе, миттєво змішане в фарби.
Ми поклялись назавжди пам’ятати.
Ми все забули, щоб в серці зберегти.
Тоді сонце соромило дерева,
Тоді місяць цілував небесну ніч.
Історію тривалістю у день, в хвилину,
Ми пронесемо крізь марафон сторіч.
2014
