Було колись в маєтку це однім:
Господарі там жили, різна свита,
Керуючі й звичайні трударі.
Історія та туманом покрита,
Як, за які заслуги, пости там роздавали.
Та сталось так, що трударі узнали ,
Що і вони господарі... Там , бач,
Був заповіт , чи інше що - не важно.
Та розуміли всі - із того дня, вже не буде
Колишнього життя...
Звичного їм всім укладу...
Громада там чинила раду
Ділили все аж до упаду.
Трощили все. Сусіди помагали,
Собі потроху щось таскали.
Скажу я так:"domova" йшла війна,
Щей досі йде вона...
А думка тут така:
Поки є що "таскати",
Всі будуть "помагати".
