Зірвався Вітер й полетів. Літав собі там, де хотів.
Він грався листям Горобини. Шептав якісь слова
Калині. Ніхто тих слів не розібрав. Калина гнулась -
він кружляв...
А потім полетів до ставу. Які там Верби кучеряві!
Він присипляв їх? Так, чи ні?
Можливо - ні. Можливо - так. Вітер на витівки мастак.
Вже й Кукурудзу гне у полі, і Жито нахиляє долі.
Ромашки білі у траві схилили личка до землі.
Здається, щось я зрозуміла... У Вітра є велика сила?!
Бач, перед ним всі низько гнуться? Та зачекай!
Чомусь сміються...
Та справа в тім, що скрізь літав. Усе шумів...
Про щось шептав. А мимо лісу пролітав - об Дуба
крила обламав. Бо стояв міцно сильний Дуб. У нього
гляньте, який чуб! Такий не стане Вітрам гнуться.
Ото ж із Вітра всі сміються.
Отак буває... Пам' ятай! Як Дуб міцним , ти виростай!
Може пам"ятаєте пісню,де є такі слова:"Без вітру не родить жито,без вітру вода не шумить..."То він потрібен усім.А вірш гарний.
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітер я люблю теж.Але Вітер, як людина, може проявляти себе по-різному.Нам усім у цьому прекрасному світі дається шанс змінюватися на краще!!! Дякую!!!