У вересових луках ( Навіяне легендами Ірландії з віршів Шона МакЛеха)
Де ельфи і красуні феї живуть,
А гноми, їх багатства стережуть,
На пагорбах, у вересових луках...
Там де голос флейти тане в звуках
вітру...Чарівники ловлять чужі сни
у тенета сон-трави навесні,
із волосся Венери у них сумки
ткані... Вони ловлять туди й думки,
туманні...На межі, поміж порталу
паралельних світів і астралу...
Заманює потойбічна таїна
та спів фей, який з пелюстків луна.
Людський розум спить в омані чар-зілля,
бо він вже на грані божевілля...
Краще слухати легенди та казки,
пити вересовий мед залюбки
восени, блукати Всесвітом в тиші,
насолоджуватися від душі
красою природи, дарованої
Богом! Де нема війни жодної,
де тільки мир, гармонія і любов
жадана...Там серце кохає знов
і знов... Руни говорять з першооснов:
В Україну прийде мир... З нами Бог!
*******
Назва рослини походить від грецького kalunei, в перекладі - «чистити» російська назва - верес - утворилося від давньослов'янського «вареснец» - «іній».
Верес відображений в назві першого місяця осені в українській, білоруській, польській мовах - вересень, верасень, wrzesien
Співали Феї у саду
Небесну пісню чарівну...
Вели у казку, в дивний гай...
Казали Сонцю:" Зустрічай!..
Даруй ти нам своє тепло,
Щоб надихало нас воно..."
Прохали у Весни розмай,
Щоб заквітчати весь свій край...
А з Вітром у танок пішли,
Дихання чисте обрели...
Віночків з квітів наплели,
Стрічок весняних додали...
І понесли ті чарівні дари
До Вас, у Ваші хати і двори...
Щоб радісні Ви все були
І жили в мирі і добрі...