Я лиш у холодному полоні в тебе
Моя душа - в полоні в неба,
Тіло - десь внизу, на землі
Ховається в нічній імлі.
Кава з молоком, небо з хмарами
Всі вони були і є примарами,
А я лиш у полоні в тебе
А душа моя віддана небу.
Молочні хмари розчинились у каві
А слова твої ласкаві
Змушують мене йти за тобою
Впевняєш, що саме це і є моєю судьбою.
Моя душа - полонянка неба
А я розчиняюсь в холодному полоні в тебе
І полишаться по мені лиш молочні плями
Спогади, що зітруться безжалісними роками
