Сніг, що насипала перша любов,
Ніколи із серця не зійде.
І якщо постукає вона знов,
Закрий ці двері, бо ж ввійде.
Пам*ятаєш, що було колись?
Пам*ятаєш, як страждала?
Прошу тебе, прошу, змирись.
Не важливо нікому, що ти кохала.
Гостей не приймай. І двері закрий.
Пам*ятай, це всього лиш протяг.
Всі свої ілюзії ти вбий.
Пам*ятай, пішов його потяг.
Не наздогнати його. Занадто пізно.
Закрий всі замки.Закуй залізно...
