"Знаешь, за Украину у меня душа не болит. У меня душа болит за Россию.
За Украину, Грузию, Молдову моя душа спокойна. Вы навсегда ушли из ада.
Знаю,что навсегда. сил у него не хватит на Украину , а теперь и на Грузию.
Знаешь, это не зря прозвучало: "нет Путина, нет России", Россия сегодня тождественна путину. Он стареет, болеет, выживает из ума. Это такой ужас, видеть, как твоя страна умирает. Умом я понимаю, что Россия не исчзнет, все же здесь достаточно мыслящих людей, но сердцем… Так убого потратить время, отпущенное каждому россиянину ( и мне, в том числе), я уж не говорю о времени страны в целом, это безумие.
Я, конечно, прочитал твой новый сборничек. А раздел "Чума", наверное, десяток раз. Ты меня добил окончательно!
Больно было читать. Просто, думаю, писать тебе было так же больно. Знаю, для тебя Россия далеко не чужая.
Скрывать не буду, первое чувство было злость на тебя. Сегодня подпишусь под каждой буквой. Как бы больно это не было. Теперь мне к боли не привыкать. Только хотелось бы, что бы вы, украинцы, знали, что мы не все “вата".
У нас в каждом огороде укроп растёт. Вы ватники носите, и не только в армии. А на пасху у нас стрельба. И это наша боль, а не ваша. Потому и говорю, за Украину душа не болит. Болит за Россию."
Да, многие россияне не подлецы, а просто трусоватые, малоинициативные люди, как и большинство украинцев, кстати. Мы в женской компании обсуждали ситуацию, когда подопытных заставляют говорить на белое "чёрное". И решили, что, как Катарина из "Укрощения строптивой" признали бы, что на небе не солнце, а месяц или всё, что угодно, только бы от нас отвязались эти придурки, в лапы которых мы так неосторожно попали. Перенеси любого диванного вышиватника в Россию - и что он там сделал бы? И я чувствую, что нас всех - и в России, и в Украине, ждут очень большие испытания, пока мы не научимся настоящей стойкости.
Саша, у тебя новый сборник? Можно поздравлять?
kanan відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Всё это было бы трогательно, когда бы не было в этом некоторого лукавства...Беда России и Украины сейчас несоизмеримы. России грозит моральная деградация (но потом всегда можно "отмыться", говоря--"мы этого не знали", "нам так говорили", "нас так учили",как оправдывались в своё время немцы), Украине--физическое уничтожение или ассимиляция.Поэтому когда россияне начинают жаловаться на то, что у них тоже свои проблемы, я просто не знаю, что отвечать. Я что-то писала об этом в http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557862. Душа у них за Украину, действительно, не болит,даже у тех, кто поприличнее.
kanan відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
автор цього листа і "бачить" все, і "розуміє".
а стосовно того, кому важче, йому, чи, наприклад, мені, тут все просто.
я хочу жити в Україні і пишаюсь українцями,
а він з Росії ладен бігти і країни своєї соромиться.
То кому важче?
Я його долі нікому не побажаю.
А своєю долею щасливий, яка б вона важка не була.
Тож я з Вами згоден, біди наші неспорівняні.
біду Росії взагалі можна порівняти лише з бідою гітлерівської Німеччини.