-"..я ніколи тебе не забуду,
ти наче загублена частинка неба..
я не пролию ні краплі бруду,
бо ітак сіро-похмуро без тебе..
Я ніколи тобі не дзвонитиму,
лише зчасом писатиму листи,
бо моєму серцю, давно розбитому
більше не снитимешся ти..
Я не даруватиму тобі квітів,
ніколи не запрошу на зустріч,
тому що надто вже сильний вітер
гуляє з думками пліч опліч..
Я розумію, що ти хочеш літати,
ти так хотіла зірок дістатись..
Я намагався тобі все сказати,
та кожен раз ми просто розставались..
Розходились просто, своїми дорогами,
а так бажали ще поруч, хоча б постояти..
Та все ж змогли кожен раз обезгорено
сказати "бувай" та ще й посміхатись..
Знаєш, ти будеш для мене тим сонцем,
що загоралось лише зі мною - як в останнє,
і одного разу, я тобі поясню усе це,
але не зараз, тільки не зараз, кохана.."
