|
А знаєш, я не з тих,
хто ідучи по чужій дорозі,
розкидають прощальні листи,
забравши для себе, пустого щасття, дозу.
А знаєш, я не з тих,
які не вміють світитись,
хоча і не маю променів золотих,
якщо ти потрібен мені - я не дозволю тобі розбитись
А знаєш, любов буває тільки раз,
тільки раз ми здатні покохати,
чому? Тому що пролітає час,
пролітають ночі, коли ти міг не спати..
Пролітають години, дні, роки,
якщо болить, то привикаєш,
не так вже хочеться чужої руки,
якої ти просто холодно торкаєшся..
Пролітають безліч твоїх думок,
на які ти не звертаєш уваги,
закриваєшся всередині на глухий замок,
і кожен раз ти шукаєш нової забави..
Пролітають прохожі повз тебе,
і весь час - потрачений даремно,
тобі ж так мало було неба,
а зараз тільки добре там, де темно...
А знаєш, я більше не муза,
я не знайшла свого поета,
я лише деаякими, просто забута,
нічия, просто розбита об землю,наче комета.
ID:
564859
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 07.03.2015 11:32:01
© дата внесення змiн: 07.03.2015 11:32:01
автор: Чеширська
Вкажіть причину вашої скарги
|
дякую
