|
Ей, синьоока, допоможи! Купи смачнюче знеболювальне, пригости медикаментами старого друга, дай цю кляту пігулку – мене все болить! Зараз зійду з глузду від внутрішніх опіків і пожеж, наче дівчисько знепритомнію від хоррор-кіно у своїй голові, кричатиму на весь світ, що дістали барабанні ритми у грудях та уповільнена вібрація її підборів у скронях. Чортова діва, фурія, відьма – зґвалтувала мій мозок і викинула на розтерзання совісті й оголеним котячим породам, які скребуться в душі та несамовито просять назовні. Кожен її рух, дотик, погляд з-під вій змушує битись в конвульсія власних переживань, впадати в утопію під звуки ретро-пісень, прокручувати в голові слайд-шоу з участю демониці з самого черева пекла. Коли я бачу її шоколадне волосся, торкаюсь руками білосніжного тіла, цілую вуста, що сичать морфієм і смакують, наче доспіле манго, то розумію, що непомітно пройшов шлях від нічого до чогось важливого. Вона така небезпечно близька на моїх радарах, заповнює високочастотними криками сквот спокою та рівноваги, танцює на нервових клітинах, при цьому голосно приспівуючи власно написані вірші. І всі хто її бажав, і будь-хто хотів були розчаровані трагічним фіаско, бо вона обрала мене: напоїла, завела, зробила вразливим. Незалежно від цього театрального світу, ми вступили в нечистий зв'язок, проходячи повз хмільних повій, монарших чинів, ембарго, табу, ГУЛагу для тяжкохворих, бо кожен сам собі обирає стежку життя, кожен вручну пише майбутнє, розмальовує навколишній світ фарбами та вчиться цінувати підлий хронограф. Люба подруго, синьоока, чого ти дивишся й мовчки стоїш? Передай моїй Азазель, що я не хочу спати із проститутками, художницями чи, навіть, з тобою. Я не хочу взагалі спати. Не хочу спати без неї…
ID:
563530
Рубрика: Проза
дата надходження: 01.03.2015 20:20:00
© дата внесення змiн: 04.03.2015 15:07:26
автор: Незайманий займенник
Вкажіть причину вашої скарги
|