Що матінка тобі дала? Ла-ла.
Як під грудьми тебе носила,
Чи знала, що нечиста сила
Із тебе виросте колись?
Мільйони в горі! Схаменись!
Із боку нашого й твого
Тисячі воїнів лягло.
І мирні мешканці бідують,
Від «градів» в погребах ночують,
У кого цілі ті льохи,
А вікна, стіни і дахи…
Твої вояки розгатили,
Як ти велів. Та ти і свій народ дурив…
Роками правив, що сусіди,
Є вороги і дармоїди.
Лиш усвідомить неспромігся,
Що українець на колінцях
Стоять не буде перед тим,
Кому нічим не завинив.
Кавказ, Молдова, Крим, Донбас.
На місце все поставить час.
Та мати краще б не родила…
Та батько краще б не радів…
Земля не плакала б в руїнах
І не стогнала б від могил.
