Час летить, а з ним і наші роки,
Тіла долають вже останні кроки,
Швидкі хвилини перемоги і невдач,
Покриті попелом, та все ж лякають нас,
Тримається година за годину,
А час летить, летить все без упину,
Для кожної людини настає свій час,
І в цей момент нам страшно, - він лякає нас,
Незвична мозаїка кожну днину
Затягує в сіру, тонку павутину,
У центрі якої великий павук,-
Плете павутину, без ніг і без рук,
Туди потрапляє всяка людина,
І для кожного є там своя година
Тримається вона одна за одною,
А час все біжить швидкою ходою.
14.04.2007.
