Ви розкажіть мені про щастя,
Про щастя на землі коханій.
Мені б побачити багаття,
Мені б погрітися востаннє.
Нема щасливої людини
На цій землі, де ріки з крові.
Залиште всі слова – тканини
Щасливим людям, і з любов’ю.
Пробачте сонцю і озерам,
Тим що не гріють, не вмивають,
І загартованим шпалерам,
Що дикі стіни не вкривають.
Ви розкажіть мені про долю,
Про те, що у житті спіткає,
І піснею переді мною
Промовте слово, що злітає,
Злітає в хмари. Десь далеко.
Не наздогнати, не зловити.
Летіть, летіть слова – лелеки,
Та не сідайте відпочити.
Мені б сьогодні птахом стати,
Втекти від погані та люті,
Над непристойністю літати
І про негАразди забути.
З очей тече моїх росинка,
Але ж слізьми не змити болю.
Ви розкажіть мені краплинку
Про долю.
Птахи летять, сміються люди…
Не було щастя і не буде!
На цій землі, де ріки з крові,
Не буде віри та любові.
17.03.1999 г.