Притихла ніч... Вона не в силі
сховати нас під простирадлом.
Та тільки б ранок не прийшов...
Він, як вітер, змете всі спогади.
Залишиться тиша, та не на двох…
Я в ній одна - без спогадів,
без мрій, без сподівань, без надії…
Ранок… Шалений темп нового дня,
який щосили береться щось міняти.
Він робить з людей звірів,
З тих, які вночі були людьми…
