А на вулиці дощ і мокра бруківка,
Симфонія крапель на міста даху.
У нашій historii остання сторінка.
Я краще за тебе уже не знайду.
Розверзлися пащі ка́мінних левів,
скрегочуть трамваїв залізні шляхи,
Розбилось на друзки наше крайнебо -
Ми тепер із тобою - одинаки.
Ти віддав всі цілунки, обійми і ласки,
Ти віддав все, що міг. Я уже не твоя.
Я благаю, прошу: не здавайся, будь ласка.
Я молитиму небо про тебе щодня.
