Хороша моя, ти з вигляду така наївна та мила, а всередині воля затиснула міцно в кулак всі почуття. Підборами зриваєш дах хлопцям в краватках, а сама – неприступна й статна зверхньо проходиш повз, залишаючи хіба гіркий осад. Я знаю чому ти така й знаю, що все це пройде, моя люба. Знайдеться той, який покохає, і той який навчить бути сильною. Хочу, щоб ти нарешті збагнула чого ти насправді варта. Час зовсім не лікар, зате він кондитер – виліпить з тебе найсмачнішу цукерку.
Хороша моя, я знаю всі твої мрії, які грають цю дивну баладу на струнах душі, вщент розбиваючи спокій, твоє дике бажання оглянути нічне місто, яке ліхтарями освітлює стежку та веде до твоєї домівки. А ти знаєш всі мої таємниці, зберігаєш ключик від мого серця, не віддаючи під оренду жодному псевдо-Казанові. Я ціную твоє бажання бути для мене не тільки другом, але й бути частинкою мене. І я ладна вирвати із грудей власне серце, якщо воно тобі знадобиться.
Хороша моя, ти знаєш як смачно пахнуть мої думки і як приємно з тобою ділитись. Щодня я чекаю тебе в своїй кімнаті, стіни якої пахнуть чорним чаєм з лимоном і ласим тістечком з повидлом. Солодше за це можуть бути лиш довгі розмови з тобою, які наповнюють порожні келихи моєї самотності. Я безнадійно хвора дружбою з тобою, і знаєш, хороша моя, за це треба випити.
