З неба ніч витискала дощі. То не сльози весни – роси осені. Мрії куці засуну в кущі: Ідіть з Богом! Ви – гості непрошені. Як злодюжка, прийду уночі, Украду ніч, сховаюсь у ранок: Стук у двері, замерзла спина, Непривітно приречений ганок.
ID: 462546 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 26.11.2013 14:57:00 © дата внесення змiн: 26.11.2013 14:57:00 автор: Св. Простота
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie