Ти той про кого пишуть в книжках
Герой мого сьогодення
Ти потрібний мені весь час
І це не змінити напевно
Під страхом живучим в легенях
І нижче
(де літають метелики, бушує весна)
Коли ти зупиняєш свій погляд
На мені...
Повір, я твоя.
Я співвісную з цим світом для тебе.
Ти моя скеля і ти моє дно
Боюсь що для тебе я не потрібний
Елемент якого повсюди повно..
Боюсь тебе втратить..
Так смішно й наївно
Ти напевно дивуєшся там
А я просто вже більше не вірю
Що може існувати «любов»
А в цей час ти вже спиш і не знаєш
Мій страх мене губить..
Я лякаюсь всього
Зради коханої людини
Від порожної лодоні в метро...
