Ці вокзали перетинали мене,
як голки полотно.
Я бачила:
крізь мене,
як вени,
волоклися нитки колій
і скапувала з них кров
пригнутої трави.
На спомин про минуле
я виростила ціле поле соняшників,
але, коли вони поспіли,
їх не виїли горобці.
Останньою краплею
став протез.
Коли я відчула себе інвалідом,
вони відчули себе нещасними.
Що відчують вони
коли я відчую себе при смерті?
