Кажеш, не знаєш страху.
Я тобі зовсім не вірю.
Ми - перелітні птахи,
ми - наче хижі звірі.
Ти не боїшся прощання?
Ти не боїшся відстаней?
Мокнемо під дощами
десь на самотніх пристанях.
Я вся тривожно тремтіла:
боялась піти на дно.
В тебе безстрашне тіло,
віє від нього холодно.
Я недарма дрижала
в наче надійних руках.
Витягнув раптом кинджала
мій найлютіший страх.
