Л лються сльози дощем, знає осінь – прощатись пора,
И(І) останні барвисті листочки калина скидає,
С коро встелиться килимом білим навколо зима,
Т ільки ще листопад золотистим все листям вкриває.
О сінь з вітром пустилась в забавний веселий танок,
П адолист найкрасивішу сукню їй зшив в подарунок,
А роса вплела стрічку в волосся із срібних ниток ,
Д арував листопад їй свій ніжний, палкий поцілунок.
О дцвітають уже хризантеми пухнасті в осіннім саду,
В небі хмари частіше від нас вже і сонце ховають,
А художниця-осінь темнішою робить небес синіву
О статочно, по-літньому теплі, десь фарби зникають.
С онце пізно встає, і не радує вже так теплом,
І ховається швидко за обрій неначе тікає від кого,
Н е забути лишень – завжди осінь стрічає добром
Ь…
ЛИСТОПАДОВА ОСІНЬ -це найкраща пора після літа жаркого…
