У тебе у душі то сонце, то гроза вирує,
На плечі тисне безлічі проблем тягар,
І серце осінь щось не радує, милує,
Серед життєйських загубилось десь примар.
Тебе обійму лагідно за плечі,
Огорну ніжністю і заберу печаль,
Цілунками покрию твої очі,
І поведу тебе у веселкову даль.
Своїми ласками я подарую тобі крила,
Ми злинемо до синєви небес,
Дороговказом буде нам любов безмежна, щира,
В країну помандруємо чудес.
Оце як про мене сьогоднішню написано. І хотілося б, щоби хтось сказав:
- Тебе обійму лагідно за плечі,
Огорну ніжністю і заберу печаль,
Цілунками покрию твої очі,
І поведу тебе у веселкову даль. Але я ж сама пручаюся. чекаю щось. Але чи прийде те, про що я мрію? Дякую Вамза вірш.
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обов'язково прийде. Адже мрії збуваються, тільки треба дуже-дуже захотіти. На собі випробувала.
