Там, де обрій неба краєм
Ніч із ранком поєднає,
Де насуплена гора
Боком річку підпира,
Понад містом, що вже спить
Щось летить.
Срібні зорі – вбиті цвяхи
Мерехтять Чумацьким Шляхом.
Місяць – миска з позолот...
Що то буде? Що то значить,
Дивний той нічний польот?
ВІДЬМА!...
Відьма!...Відьма! Відьма!...
Закривайте люде вікна, стережіть своїх дітей від її спокус відьомських
відьомських її очей...
Хто вона? Яка біда
двері їй у ніч відкрила?
В саван білий як вітрило
біле тіло сповила…
...В темних косах
Сльози-роси...
А в очах така печаль,
що усі вселенські плачі
не відплачуть , не віддячать того суму гірку жаль.
----------------------------------------------------------------------
...На горбочку серед трав,
Де цвіркун в старих левадах
Пісню літа відспівав,
Світлий ангел тихо спав…
