Для мене вони - мимобіжні трамваї мов – чоловіки.
Усі окрім Когось, Хто (Жах!), лиш фантазій прибій.
Забавилась надто, зазвабилась у піддавки.
Тож час розговітись й сказати на разі : «Не мій!»
Тож час віддалятись, віддертись, або ж навпаки
Спізнати якусь витребеньку сторонню… на смак…
Та, боже, безглузді ж, які вони – чоловіки..
Усі, окрім Когось, а Він, а без Нього – ніяк!
