Сиджу і перелистую альбом,
Вдивляюся у давні ці світлини.
І виринають в пам'яті гуртом
Колишнього життя прожиті днини.
Батьки, бабусі й дідусі,
Шкільні та інститутські друзі.
Печалі й радості тут зібрані усі
На пожовтілого паперу смузі.
Перегорнула все своє життя,
Як сторінки старенького альбому.
І кожне фото - це чиясь судьба,
Що залишила слід у серці мому.
В світлинах зупинився час.
Вони - шматки минулого-люстерка.
Малі краплини пам'яті про нас,
Прийдешнім про колишнє вічна згадка.
Навіює спогади...
8й рядочок - "пожовтілого", напевне. Але то дрібниця, вірш дуже сподобався
Нагадало пісню:
Старі фотографії на стіл розклади
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям не забудь подзвони
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони..."
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Анастасіє, за підказку. І в мене в голові крутилась ця пісня, коли писала цей вірш, хоча не вона була натхненням, а мій старенький альбом!