Любов чарівну силу має,
На волю душу відпускає.
Лікує всі страшні страждання,
Новим наповнює бажання,
Розвіє болю гіркий дим
І все стає таким легким.
Але любові не буває,
Коли людина в ній страждає,
Коли створила в ній межу,
То не любов я вам скажу,
То те, що буде душу рвати,
Воно заваде їй літати,
В нім полум’я буде палать,
Не гріти буде, а вбивать.
Там тільки є сліпе блукання,
Там різний погляд на бажання,
Від болю закіпає кров,
Убий його спаси любов.